Міжпредметні зв'язки та їх роль у викладанні географії

Доцільність міжпредметних зв'язків на всіх етапах навчання географії. Функції міжпредметних зв'язків, їх види у змісті навчання географії. Міжпредметні зв’язки з біологією та іншими предметами природничого циклу та розв’язання математичних задач.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КОМУНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ.

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:

МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ ТА ЇХ РОЛЬ У ФОРМУВАННІ СИСТЕМИ ЗНАНЬ

ТЕРНОПІЛЬ - 2006


ЗМІСТ

Вступ

1. Поняття про міжпредметні зв’язки:

1.1 Функції міжпредметних зв’язків.

1.2 Види міжпредметних зв’язків в змісті навчання географії.

1.3 Планування і шляхи реалізації міжпредметних зв’язків у вивченні географії.

2. МіжпредметнІ зв’язки в курсі географії:

2.1 З біологією та іншими предметами природничого циклу.

2.2 З математикою.

2.3 З історією та іншими предметами гуманітарного циклу.

Висновки.

Література.


ВСТУП

За останні роки в географічній науці все більшу уваги приділяється таким проблемам, як вивчення взаємодії людини і природи, впливу людини на природу, прогнозуванню на майбутнє наслідків впливу людини на природу. Успішний розвиток таких географічних дисциплін, як кліматологія, гідрологія, ландшафтознавства, географії населення, економічної географії переконливо підтверджує необхідність більш всестороннього вивчення в школі закономірностей природніх процесів.

У зв’язку з наближенням змісту навчального курсу географії до сучасного рівня розвитку географічної науки в дидактиці географії також посилюється увага до встановлення послідовних зв’язків між викладанням географії, фізики, хімії, біології та суспільних і гуманітарних дисциплін. Такі міжпредметні зв’язки доцільні на всіх етапах навчання географії.


1. ПОНЯТТЯ ПРО МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ

1.1 Функції міжпредметних звязків

Міжпредметні зв’язки виконують при вивченні географії ряд функцій. Методологічна функція полягає в тому, що тільки на їх основі можливе формування в учнів сучасних уявлень про природу, її цілісність і розвиток, а також багатогранність і різноманітність суспільства і природи, оскільки між предметні зв’язки сприяють відображенню в навчанні методології сучасного природознавства і суспільствознавства, яке розвивається по лінії інтеграції ідей і методів з позиції системного підходу до пізнання природи і суспільства.

Освітня функція міжпредметних зв’язків полягає в тому, що з їх допомогою вчитель географії формує такі якості знань учнів, як системність, глибина, усвідомленість, гнучкість. Міжпредметні зв’язки виступають як засіб розвитку географічних понять, сприяють засвоєнню зв’язків між ними і загальними природничими і суспільно – гуманітарними понятями.

Розвиваюча функція міжпредметних зв’язків визначається їх роллю в розвитку системного і творчого мислення учнів, у формуванні їх пізнавальної активності, самостійності і інтересу до пізнання природи і суспільства. Міжпредметні зв’язки допомагають перебороти предметну інертність мислення і розширюють кругозір учнів.

Виховна функція між предметних зв’язків виражена в їх сприянні всім напрямкам виховання учнів в навчанні географії. Вчитель географії, спираючись на зв’язки з іншими предметами реалізує комплексгний підхід до виховання

Конструктивна функція міжпредметних зв’язків полягає в тому, що з їх допомогою вчитель географії вдосконалює зміст навчального матеріалу, методи і форми навчання. Реалізація міжпредметних зв’язків вимагає спільного планування вчителями предметів природничого і суспільного циклу комплексних форм навчальної і позакласної роботи, які передбачають знання ними підручників і програм суміжних предметів.

1.2 Види міжпредметних звязків у змісті навчання географії

Сукупність функцій міжпредметних зв’язків реалізується в процесі навчання тоді, коли вчитель географії здійснює все різноманіття їх видів. Розрізняють зв’язки внутрішньоциклові (зв’язок фізичної географії з природничими, а економічної і соціальної – із суспільними науками) і міжциклові (зв’язки географії з математикою, трудовим навчання та ін.). Види міжпредметних зв’язків діляться на на групи, виходячи із основних компонентів процесу навчання (змісту, методів, форм організації): змістово – інформаційні і організаційно – методичні.

Змістово – інформаційні міжпредметні зв’язки діляться за складом наукових знань, відображених в програмах курсів географії на фактичні, понятійні, теоретичні, філософські.

Міжпредметні зв’язки на рівні фактів (фактичні) – це встановлення подібності фактів, використання спільних фактів, які вивчаються в курсах географії, фізики, хімії, біології, історії тощо, і їх всесторонній розгляд з метою узагальнення знань про окремі явища, процеси і об’єкти. Так, при вивченні географії і фізики вчителі можуть використовувати дані про атмосферний тиск.

Понятійні міжпредметні зв’язки – це розширення і поглиблення признаків предметних понять і формування понять, спільних для споріднених предметів (загальнопредметних). До загальнопредметних понять в курсах природничого циклу відносяться поняття теорії будови речовин – тіло, речовина, склад, молекула, будова, властивості, а також загальні поняття – явище, процес, енергія та інші. Ці поняття широко використовуються при вивченні різноманітних природних явищ і процесів. При цьому вони поглиблюються, конкретизуються на географічному матеріалі і набувають узагальненого, загальнонаукового характеру.

Ряд географічних понять відображає такі складні процеси в природі, які неможливо розкрити навіть на першому етапі їх вивчення без застосування фізико – хімічних, біологічних понять. Так, руйнування гірських порід відбувається під дією фізичних, хімічних і біологічних чинників.

Теоретичні міжпредметні зв’язки – це розвиток основних положень загальнонаукових теорій і законів, які вивчаються на уроках по спорідненим предметам, з метою засвоєння учнями цілісної теорії.

1.3 Планування і шляхи реалізації міжпредметних звязків в навчанні географії

Використання міжпредметних зв’язків – одне із найбільш складних методичних завдань вчителя географії. Воно вимагає знань змісту програм і підручників з інших предметів. Реалізація міжпредметних зв’язків у практиці навчання передбачає співробітництво вчителя географії з вчителями фізики, хімії, біології, історії, економіки; відвідування відкритих уроків, спільного планування уроків і т. д.

Вчитель географії з врахуванням загально шкільного плану навчально – методичної роботи розробляє індивідуальний план реалізації міжпредметних зв’язків в курсах географії. Методика творчої роботи вчителя включає ряд етапів:

1. Вивчення опорних тем і підручників інших предметів, читання додаткової наукової, науково – популярної і методичної літератури.

2. Поурочне планування міжпредметних зв’язків з використанням курсових і тематичних планів.

3. Розробка засобів і методичних прийомів реалізації міжпредметних зв’язків на конкретних уроках.

4. Розробка методики підготовки і проведення комплексних форм організації навчання.

5. Розробка прийомів контролю і оцінки результатів здійснення між предметних зв’язків в навчанні.


2. МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ В КУРСІ ГЕОГРАФІЇ

2.1 Міжпредметні звязки з біологією та іншими предметами природничого циклу

З вивчення оболонок Землі починається в географії послідовне формування наукової картини світу. Оболонки нашої планети (літосфера, гідросфера, атмосфера, біосфера) тісно взаємодіють одна з одною, і їхня взаємодія формує найбільший природний комплекс нашої планети – географічну оболонку. В процесі їх розвитку в них відбуваються різноманітні фізичні, хімічні, біологічні явища і процеси, тому якісне засвоєння учнями курсу загальної фізичної географії неможливе без використаня міжпредметних зв’язків з курсами природознавства та біології.

Наприклад, під час вивчення теми «Гідросфера», можна опиратися на знання учнів, отримані при вивченні природознавства у п’ятому класі. Учням відомо про роль води у природі, кругообіг води, властивості води.

Знання, вміння і навички, отримані в курсі біології допоможуть учням краще зрозуміти основні закономірності географічної оболонки.

Мета використання міжпредметних зв’язків з з біологією полягає у прищепленні учням почуття відповідальності за збереження різноманіття рослинного і тваринного світу на нашій планеті, розуміння того, що людина і природа повинні співіснувати в гармонії. Значна увага повинна приділятися екологічному вихованню.

Питання розвитку нашої планети висвітлюється на уроках географії як формування материків і океанічних западин, гірських систем і рівнин. Однак необхідно пам’ятати, що разом із формуванням рельєфу нашої планети формувався рослинний і тваринний світ. У фізичній географії світу та України важливе місце повинно відводитися питанням розповсюдження тварин, їх ролі в природі та житті людини, необхідності охорони і раціонального використання природи. Поняття про різноманітність еволюції рослинності і тваринного світу, його раціональному використанню являються спільними для курсів фізичної географії світу, географії України і біології.

Одним із основних методичних прийомів реалізації міжпредметних зв’язків є використанні пізнавальних завдань, зміст яких передбачає встановлення і засвоєння зв’язків між знаннями і вміннями з різних навчальних предметів і визначається навчально – виховними цілями уроків. Пізнавальні завдання можуть бути представлені репродуктивними і проблемними питаннями міжпредметного змісту, вправами на застосування знань з різних предметів, якісними і кількісними завданнями

Наприклад, репродуктивні питання міжпредметного змісту, які направлені на відтвореня учнями знань з теми «Австралія»:

- Що таке ендемічні види? (біологія).

Ендемічні види – це рослини і тварини, які проживають лише на певній території, і більше ніде не зустрічаються.

- Які ендемічні види тварин живуть в Австралії? (біологія, географія)

Кенгуру, коала, комбат, качкодзьоб, єхидна та ін.

- Чому в Австралії так багато ендемічних видів? (географія).

Австралія після розколу материка Гондвана довгий час була в ізоляції від інших материків, що зумовило своєрідність рослинного і тваринного світу.

При систематичному проведенні даної роботи учні вчаться самі складати питання, які потребують для відповідей знань з інших предметів.

Проблемні питання, які містять видиме або приховане пізнавальне протиріччя, вимагають від учнів більш високого, пошукового або творчого рівня мислительної активності.

В спеціально складених між предметних завданнях є умова або питання (проблема), для вирішення якої потрібно здійснити «ланцюжок» суджень. Наприклад, завдання: «Деякі великі морські птахи часто «супроводжують» кораблі, переслідуючи їх годинами. а навіть і добами. При цьому звертає на себе увагу той факт, що ці птахи долають шлях разом з теплоходами з малою затратою енергії, летячи більшу частину шляху з нерухомими крилами. За рахунок якої енергії переміщуються в даному випадку птахи?»

При виникненні утруднень в учнів вчитель допомагає вирішити завдання з допомогою логічних питань:

- За рахунок якої енергії рухаються судна?

(Енергія палива, яка здійснює роботу двигуна).

- Куда направляються потоки нагрітого в результаті роботи двигуна?

(Вверх, шляхом конвекції – фізика).

- Який вид польоту використовують птахи, якщо є постійні висхідні потоки теплого повітря?

(Парящий. Значить, переміщення птахів в кінцевому рахунку здійснюється за рахунок палива, яке частково перетворюється в теплову енергію).

Розрахункові завдання можна використовувати як із підручників суміжних предметів, так і складати вчителю самому.

2.2 Міжпредметні звязки з математикою

Важливе місце у загальній фізичній географії належить розв’язуванню математичних задач. Так, у шостому класі при вивченні теми «Атмосфера», учням пропонуються такі завдання:

- Визначіть, яка буде температура повітря на вершині гори висотою 1600 м, якщо біля підніжжя вона становить +22єС

- Тиск повітря біля підніжжя гори на висоті 500 м над рівнем моря – 700 мм рт. ст., а на вершині – 620 мм рт. ст. Визначіть абсолютну і відносну висоту вершини гори.

- Визначіть тиск і температуру повітря на вершині г. Говерли, якщо біля підніжжя (на висоті 400 м над рівнем моря) вогни відповідно становлять 730 мм рт. ст. і +18єС.

При розв’язуванні задач такого типу присутні не тільки міжпредметні зв’язки з математикою, але і внутріпредметні, адже учні, проводячи математичні обчислення, поторяють пройдений матеріал з тем «Літосфера» та «Способи зображення Землі».

В даному випадку можна запропонувати вчителю математики використати такі задачі на своїх уроках. Таким чином набагато ефективнішим буде засвоєння учнями теоретичного матеріалу та набуття певних практичних вмінь і навичок, які пригодяться в водальшому житті і діяльності.

Під час виконання практичних робіт з теми «Атмосфера», учні обробляють результати спостережень за погодою, застосовуючи набуті знання з математики для побудови графіків та діаграм, зокрема – рози вітрів, графіка зміни температур за певний період, діаграми хмарності.

Особливе місце в курсі фізичної географії відведено початковим відомостям про картографію. Так у шостому класі вивчається тема «План місцевості» і «Географічна карта», а у восьмому класі – «Карти – джерела географічних знань», «Картографічні проекції», «Топографічні карти». Вивчення цих тем нерозривно пов’язане із застосуванням математики.

У шостому класі можна запропонувати такі задачі:

- Скільки часу потрібно мотоциклісту, щоб проїхати відстань між населеними пунктами, якщо вона на карті масштабу 1: 1000 000 становить 10 см, а швидкість мотоцикліста – 60 км/год?

- Відстань від Тернополя до Києва 480 км. Встановіть масштаби карт, якщо на них ця відстань становить: а) 24 см; б) 8 см; в) 4,8 см.

У восьмому класі учні розв’язують такі задачі:

- Визначте площу лісу в гектарах, якщо він на топокарті масштабу 1: 5000 має форму трапеції із сторонами 15 і 25 мм, висотою 18 мм.

- Який буде масштаб топокарти, якщо ліс площею 15, 6 га зображений на ній у вигляді трапеції з основами 25 і 11 мм і висотою 14 мм?

Звичайно, розв’язувати задачі потрібно і в курсі економічної і соціальної географії України і світу. Тут акцент потрібно робити на економічних розрахунках, визначенні ефективності тієї чи іншої господарської діяльності, прогнозуванні, ресурсозабезпеченості тощо.

Розв’язання математичних задач і вправ на уроках географії дозволяє конкретизувати знання учнів, сприяє глибшому засвоєнню і запам’ятовуванню навчального матеріалу.

2.3 Міжпредметні звязки з історією та іншими предметами гуманітарного циклу

Географію і історію можна вважати спорідненими предметами. Недарма кажуть, що економічна і соціальна географія – це сучасна історія. Адже історія вивчає політичний устрій, населення, господарство в минулі часи, а географія – в наше сьогодення. Тому надзвичайно важливо використовувати на уроках географії історичні дані про країни, які вивчаються. Як приклад, можна навести урок восьмому класі на тему: «Формування території України».

На етапі актуалізації опорних знань використовуються такі питання:

- Які держави були на території України в найдавніші часи?

- Назвіть держави, які в різні часи володіли українськими землями.

Пояснення нового матеріалу здійснюється за таким планом:

1. Найдавніші держави на території України .

(використати настінну карту “Адміністративно – територіальний устрій України і українські етнічні землі”).

План розповіді:

- кочові народи на території України (кіммерійці, скіфи, сармати).

- міста – держави стародавньої Греції.

2. Держави і політичні утворення українського народу.

а) Перша українська держава – Київська Русь;

б) Українська козацька держава XVII – XVIII ст.

Учні розглядають карту атласу і порівнюють розміри козацької держави часів Богдана Хмельницького та Гетьманщини з розмірами сучасної країни, називають держави, які межували з тогочасною Україною.

в) Відновлення української державності в 1917 – 1920 роках.

За допомогою відповідної карти атласу учні знайомляться з державними утвореннями під час I світової війни: УНР, ЗУНР, державою Павла Скоропадського. При цьому вчителю слід звернути увагу учнів на кордони, а також пояснити їх зміну в залежності від політичної та воєнної ситуації.

г) Формування території України у складі Радянського Союзу (1921 – 1991р.).

Робота за таким планом:

1. Розглянути карту атласу і знайти відповідь на питання:

- у складі яких держав перебувала територія України з 1921 по 1939 рік?;

- Які міста були столицями радянської України?

2. Знайти на карті атласу і записати в зошити роки приєднання до складу України таких територій:

- західноукраїнських земель;

- Північної Буковини і Південної Бессарабії;

- Закарпаття;

- Кримського півострова.

Знайти на карті атласу етнічні території України, передані радянською владою у володіння іншим державам.

При вивченні окремих країн з курсу економічної і соціальної географії світу можна використати міжпредметні зв’язки з іншими предметами гуманітарного циклу. Наприклад: урок на тему «Великобританія. Економіко – географічна характеристика».

Актуалізація опорних знань учнів:

Що відомо про Великобританію з інших предметів?

(Учні наводять основні відомості з історії, правознавства, зарубіжної літератури та англійської мови: острівна країна, за формою правління – парламентська монархія, поділяється на чотири історичні області, архітектурні пам’ятки – Букінгемський палац, Вестмінстерське абатство тощо).

Мотивація діяльності:

Сьогодні мова йтиме про країну, знайому вам з уроків історії, світо­вої літератури, англійської мови. Ця країна дала світу Вільяма Шекспіра та Чарльза Діккенса, легендарних Робіна Гуда та Шерлока Холмса, загадковий Стоун Хендж та прославлений «Бітлз».

В даному випадку використовуються знання учнів з зарубіжної літератури, історії, англійської мови.

На уроках доцільно використовувати також художні твори, народні перекази і легенди, які сприяють підвищенню цікавості, розвиткові уяви, кращому сприйняттю і запам’ятовуванню.

В шостому класі при вивченні теми «Річки» можна, наприклад, використати уривки з творів української літератури:

Водоспад

Чуєте рокоти?

Чуєте рев?

Прут послизнувся з обриву!

Бачите:

пада позірний лев,

Хвилею піниться грива.

Падає в прірву,

під три чорти,

У відчаї рине нестримно.

А круча байдужа –

Така як ти,

Коли я проходжу

Мимо.

В. Лучук.


ВИСНОВОК

Міжпредметні зв’язки в навчанні розглядаються як дидактичний принцип, і як умова, охоплюючи цілі і задачі, зміст і методи, засоби і форми в навчанні різних предметів.

Міжпредметні зв’язки дозволяють виокремити головні елементи змісту навчання, передбачити розвиток системоутворюючих ідей, понять, загальнонаукових прийомів навчальної діяльності, можливості комплексного застосування знань з різних предметів в трудовій діяльності учнів. Міжпредметні зв’язки впливають на склад і структуру навчальних предметів. Кожний навчальний предмет є джерелом тих чи інших видів міжпредметних зв’язків. Тому, можливо виділити ті зв’язки, які враховуються в змісті географії, і, навпаки, – ті, що йдуть від географії в інші навчальні предмети. Формування загальної системи знань учнів про реальний світ, які відображають взаємозв’язки різних форм руху матерії – одна з основних освітніх функцій міжпредметних зв’язків. Формування цілісного наукового світогляду вимагає обов’язкового врахування міжпредметних зв’язків. Комплексний підхід у вихованні посилив виховні функції міжпредметних зв’язків курсу географії, сприяючи тим самим розкриттю єдності природи, суспільства, людини. В цих умовах посилюються зв’язки географії з іншими предметами як природничого, так і гуманітарного циклу, покращуються навики переносу знань, їх застосування і різностороннє усвідомлення.

Таким чином, міжпредметність – це сучасний принцип навчання, який впливає на відбір і структуру навчального матеріалу цілого ряду предметів, посилюючи системність знань учнів, активізує методи навчання, орієнтує на застосування комплексних форм організації навчання, забезпечує єдність навчально – виховного процесу.


ЛІТЕРАТУРА

1. Ильченко В.Р. Перекрестки физики, химии и биологии. - М.: Просвещение, 1986.

2. Максимова В.Н. Межпредметные связи в учебно-воспитательном процессе современной школы. -М.: Просвещение, 1986.

3. Максимова В.Н. Межпредметные связи в процессе обучения, - М. : Просвещение, 1989.