Реферат на тему:
«Навчання, виховання і розвиток - основні педагогічні процеси»
Зміст
Вступ
Розділ I. Суть процесу навчання.
§ 1. Цілей і функції навчання.
§ 2. Специфіка процесу навчання.
Розділ II. Структура процесу навчання, характеристика структурних компонентів.
§ 1. Структура процесу навчання.
§ 2. Методів навчання, їх класифікація.
§ 3. Форм організації навчання.
Висновок
Бібліографія
Вступ
Навчання, виховання і розвиток - це основні педагогічні процеси. До управління цими процесами майбутній вчитель готує себе в педагогічному вузі. Процес навчання є предметом вивчення дидактики. Аналіз суті процесу навчання виступає ключовою ланкою дидактичної підготовки вчителя. Тема "Суть процесу навчання" - одна з найважливіших і складніших в курсі педагогіки.
Спробуємо знайти відповіді на наступні питання: "Що по зовнішніх ознаках є процесом навчання? Що можна було б спостерігати, відкривши двері учбової аудиторії?"
При першому поверхневому погляді на процес навчання ми спостерігаємо три його компоненту:
• навчанні;
• педагог (комп'ютер);
• зміст навчання (навчанні щось пишуть, говорять, читають).
Проте такий поверхневий погляд не дає уявлення про суть процесу навчання.
Суть явищ, що вивчаються, і процесів навколишньої дійсності не лежить на поверхні. Суть не піддається безпосередньому спостереженню. В той же час сучасна методологія вимагає, щоб при пізнанні явищ і процесів навколишньої дійсності ми не обмежувалися описом їх зовнішніх сторін і ознак, а прагнули осягнути їх сутнісні глибинні характеристики.
Для виявлення суті будь-якого процесу або явища необхідно:
1) проаналізувати зв'язки даного процесу або явища з іншими і тим самим виявити його специфіку;
2) визначити функції даного процесу або явища;
3) розкрити структуру процесу, що вивчається, або явища;
4) розглянути аналізований процес або явище в динаміці, розвитку.
Таким чином, метою курсової роботи є усесторонній розгляд суті процесу навчання і його структурних компонентів, а для досягнення даної мети, ми повинні вирішити наступні завдання:
1) порівняти процес навчання з іншими педагогічними процесами, і тим самим виявити особливості, що відрізняють його;
2) визначити функції даного процесу;
3) розглянути структуру процесу навчання;
4) виявити рушійні сили процесу навчання;
5) проаналізувати його логіку.
Актуальність роботи викликана недостатнім дослідженням даної теми в педагогічній літературі.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у зв'язку із здійсненням процесу навчання, його предметом характеристика основ структурного процесу навчання.
Розділ I. Суть процесу навчання
§ 1. Цілей і функції навчання
Виявлення суті процесу навчання припускає визначення його функцій.
Процес навчання покликаний здійснювати освітню, виховну і розвиваючі функції.
Виділення даних функцій процесу навчання проведене умовно, оскільки грані між процесами освіти, виховання і розвитку особи відносні, і деякі їх аспекти є загальними. Умовне виділення цих функцій необхідне в практичній діяльності педагога при целеполаганії процесу навчання і діагностиці його результатів.
Освітня функція процесу навчання припускає засвоєння особою наукових знань, формування системи спеціальних і загальнонавчальних умінь і навичок.
Виховна функція процесу навчання полягає у формуванні системи ціннісний-емоційних відносин особи до світу і сукупності її якостей.
Розвиваюча функція процесу навчання визначає розвиток загальних і спеціальних здібностей особи, а також психічних процесів.
Охарактеризовані функції процесу навчання неприпустимо розглядати як ізольовано здійснювані. Вони знаходяться в складно переплетених причинно-наслідкових зв'язках, коли одна з функцій є слідством інший і одночасно причиною третьої. Так, виховання дисциплінованості, суспільній активності створює умови для ефективності навчання. А навчання, у свою чергу, сприяє вихованню цих якостей.
Основними цілями навчання прийнято вважати:
• створення максимально сприятливих умов для розумового, етичного, емоційного і фізичного розвитку особи, всемірного розвитку її здібностей, добиваючись отримання такими, що вчаться міцних знань, основ наук і уміння самостійно поповнювати їх;
• дати універсальну освіту на рівні, що відповідає швидкому розвитку науки і що дозволяє адаптуватися в сучасному світі;
• реалізувати ідею загального, інтелектуального, етичного розвитку особи засобами гуманізації освіти;
• виховати високорозвинутого громадянина на основі загальнолюдських етичних цінностей, здібного до активного життя, праці, творчості;
• слідувати міжнародним вимогам до побудови програм для дітей з високими інтелектуальними здібностями: поглиблення змісту програм, розвиток високого рівня розумових процесів, розвиток розуміння власних здібностей що вчаться;
• формувати особу з розвиненим інтелектом і високим рівнем культури, готову до усвідомленого вибору і освоєння професійних освітніх програм.
Навчання є процесом. Даний процес протікає, здійснюється, розвивається, удосконалюється. Чому це відбувається? Що є рушійними силами процесу навчання? Аналіз рушійних сил процес навчання є важливою умовою ефективності теоретичної діяльності по виявленню його суті.
Джерелами розвитку з діалектичних позицій є єдність і боротьба протилежностей. Становлення педагогічних систем і процесів завжди здійснюється в ході роздвоєння цілого на взаємовиключні, протилежні сторони і тенденції, взаємини яких і складає внутрішній імпульс їх розвитку.
Виділяється 2 групи суперечностей: зовнішні і внутрішні.
Зовнішні суперечності - це суперечності, що виникають між постійно зростаючими вимогами суспільства до процесу навчання і актуальним, поточним станом цього процесу.
Внутрішні суперечності - це суперечності, що виникають усередині самого процесу навчання. Внутрішні суперечності процесу навчання:
- суперечності між тими, що висуваються ходом навчання теоретичними і практичними завданнями і наявним рівнем навченої, вихованості і розвиненості учнів;
- суперечності між вимогам педагога і можливостями навчання;
- суперечності між змістом навчання особистого досвіду, що сформувалося до початку, що вчаться і його недостатністю для вирішення теоретичних і практичних пізнавальних завдань;
- суперечності, що виникають між окремими аспектами змісту учбового предмету і відповідної наукової дисципліни і ін.
Не будь-яка суперечність стає рушійною силою, а лише те, яке відповідає певним вимогам. Основні умови становлення суперечності як рушійна сила процесу виявлені М.А.Даниловим. До їх числа дослідник відносить наступні:
1) важлива не окрема трудність, а їх система, яка поєднується з умовами, що сприяють їх подоланню школярами;
2) суперечність повинна бути змістовною, такою, що має сенс в очах учнів; вирішення протиріччя повинне усвідомлюватися ними як необхідність;
3) суперечність повинна бути відповідна з пізнавальним потенціалом тих, що навчаються (так, якщо при напрузі зусиль переважна більшість що вчаться не в змозі вирішити поставлену задачу і навіть в найближчій перспективі не зможе цього зробити, то така суперечність не є рушійною силою розвитку);
4) виникнення суперечності повинне бути підготовлене і обумовлене ходом учбового процесу, його логікою.
§ 2. Специфіка процесу навчання
Визначення суті процесу навчання припускає виявлення його логіки. Для визначення логіки процесу навчання важливо визначити зміст понять "Логіка учбового предмету" і "логіка учбового предмету".
Логіка учбового предмету не співпадає з логікою тієї науки або сфери діяльності, які складають наочний зміст учбової дисципліни.
Логіка учбового предмету багато в чому визначає логіку учбового процесу. Тим часом логіка учбового процесу не співпадає повністю з логікою учбового предмету. Логіка учбового предмету припускає постійний рух від старого до нового. У логіці учбового процесу часто, а часом обов'язково відбувається рух від нового до розгляду вже засвоєного матеріалу під новою точкою зору.
Логіка учбового процесу визначається складом класу, рівнем підготовки груп що вчаться, методичним підкресленням вчителя, оснащеністю технічними засобами навчання. Проте основними чинниками, що визначають логіку процесу навчання, є елементи змісту освіти (знання, способи діяльності, досвід творчої діяльності і ціннісний-емоційних відносин) і відповідні способи їх засвоєння.
Відповідно до викладеним И.Я.Лернер намічає наступну логіку процесу навчання:
1) пред'явлення інформації для усвідомленого сприйняття;
2) відтворення способів діяльності і застосування знань в знайомій ситуації, за зразком;
3) творче застосування знань і умінь в нестандартних, нетипових ситуаціях.
Вся ця діяльність супроводжується формуванням ціннісний-емоційного відносин до засвоюваних компонентів змісту освіти.
Описану логіку учбового процесу можна схематично зобразити таким чином:
____________________ - пред'явлення і відтворення інформації;
--------------------------- - застосування знань і умінь в типових ситуаціях;
//////////////////////////////// - творче застосування знань і умінь;
................................... - формування ціннісний-емоційних відносин.
Загальна схема логіки учбового процесу (при повному незнанні тих, що навчаються учбового матеріалу) прийме наступний вигляд:
____________________ ------------------------- /////////////////////////////////////////
........................................................................................................................
Ця загальна схема в реальному процесі навчання може набувати різних варіантів:
а) ----------------------- ____________________ /////////////////////////////////////////