Смекни!
smekni.com

Аудит емісії цінних паперів та ефективності зовнішньоекономічних операцій у підприємницькій діяльності (стр. 1 из 3)

АУДИТ ЕМІСІЇ ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ У ПІДПРИЄМНИЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ


1. Аудит емісії цінних паперів і фондові біржі

Цінні папери можна розглядати як письмові свідоцтва, що засвідчують право володіння або засіб регулювання позичкових стосунків між суб'єктами ринку. Суб'єктами ринку цінних паперів є емітенти, інвестори і посередники, кожний з них може виступати в ролі продавця і покупця цінних паперів. Усі цінні папери поділяють на дві групи: пайові і боргові. Більшість із них можна перепродувати, утворюючи так званий вторинний ринок цінних паперів, на відміну від первинною, на якому продають нові цінні папери, що випускають емітенти.

Випуск акцій, облігацій, депозитних сертифікатів та інших довго- і короткострокових боргових зобов'язань називається емісією цінних паперів. Емісія здійснюється промисловими і торговими компаніями, банками та іншими кредитно-фінансовими установами, центральними і місцевими державними органами. Емісія є одним із засобів мобілізації капіталу. Компанії випускають цінні папери для поповнення нестачі капіталу, банки та інші кредитно-фінансові установи - з метою збільшення капіталу і фінансування своєї кредитної діяльності, центральні та місцеві державні органи - для покриття бюджетного дефіциту і фінансування державного боргу (включаючи і зовнішній).

Емісія цінних паперів та розміщення їх здійснюються самим емітентом через банки та інші кредитно-фінансові установи, які для цього часто об'єднуються в емісійні консорціуми. Цінні папери розміщують відкритою передплатою або серед заздалегідь визначеного кола інвесторів, а також на фондовій біржі і позабіржовому ринку цінних паперів.

Емісійний курс, за яким здійснюється емісія цінних паперів, залежить від фінансового стану емітента та його перспектив, становища його на ринку позичкового капіталу, рівня відсоткових ставок. Курс державних цінних паперів, які продаються, підтримується на національних ринках самою державою, яка для цього через центральний банк закуповує або продає свої цінні папери. Обсяг національного ринку цінних паперів залежить не лише від економіки країни, придатності цього ринку для іноземних емітентів, а й від того, на які джерела позичкового капіталу традиційно орієнтуються місцеві позичальники - на випуск цінних паперів або на банківські кредити.

Фондова біржа - це атрибут розвиненого вторинного ринку, хоча на ній можуть продаватися і нові випуски цінних паперів уже досить відомих корпорацій, компаній, акціонерних товариств. Вторинний ринок може бути і позабіржовим. У цих випадках перепродаж цінних паперів здійснюється або зовсім без посередників, або через банки, фінансові і кредитні установи, брокерів та інших посередників.

Фондова біржа - це організація, спеціально визначена для відкритої торгівлі цінними паперами на аукціонній основі, включаючи обладнане приміщення для розташування учасників торгу і штату співробітників, які мають необхідні юридичні права для торгівлі цінними паперами.

Становлення організованого ринку цінних паперів і його широкий розвиток пов'язані в основному з діяльністю акціонерних компаній. Акціонерна форма власності є тією основою, на якій активно розширюються, ускладнюються і вдосконалюються операції з цінними паперами, створюються правила торгівлі ними, визначаються обмеження, що гарантують здійснення біржової операції і захист інвесторів і кредиторів.

Біржа як організований ринок виникла не відразу. Спочатку під біржею розуміли лише місце для торгівлі - площу, зал, торговий дім. Потім з'явилися правила торгівлі, визначені самими учасниками операцій. Із розвитком біржової торгівлі виникла потреба у службовцях, обчислювальній техніці для обліку цін і масштабів попиту і пропозицій, рахункові палати та інші необхідні атрибути для торгів. Фондові біржі почали створюватися як акціонерні товариства з певним капіталом, необхідним для торговельного процесу. Разом з тим можуть функціонувати і фондові відділення товарних бірж. У період непу фондові відділення мали товарні біржі Києва, Харкова та ін. В сучасних умовах подібні суміщення спостерігаються рідко.

Основна мета фондової біржі - забезпечення швидкого і ефективного перепродажу цінних паперів, а для їхніх власників - можливість обміну цінних паперів на гроші. Біржа акумулює попит і пропозиції цінних паперів, які користуються попитом на ній, сприяє формуванню біржового курсу їх. Засновники біржі самі визначають необхідні для функціонування її органи управління, регулюють діяльність учасників торгівлі, установлюють плату за послуги. Широкий розвиток біржової торгівлі цінними паперами з постійною публікацією курсу цінних паперів надав біржам функцію визначення фінансового стану в окремих компаніях, галузях господарства тощо. Це дає змогу власникам коштів і цінних паперів приймати рішення про переміщення капіталу з однієї галузі в іншу, стимулюючи перенесення інвестиційних коштів на найбільш перспективні і динамічні напрями розвитку економіки, підтримуючи технічні і технологічні відкриття, нові технології виготовлення суспільне необхідного продукту.

В Україні ринок цінних паперів лише формується, оскільки не набули розвитку акціонерні товариства, а також не налагоджено випуск паперів державних боргових зобов'язань. Торгівля цінними паперами цілком можлива і без посередництва біржі, на первинних і вторинних ринках, що обслуговуються комерційними банками, брокерськими фірмами та іншими позабіржовими ринковими структурами. Проте вирішальною умовою успішного розміщення цінних паперів є можливість справедливого і оперативного перепродажу їх, як тільки у цьому виникне потреба. Такі можливості найкраще виконує біржа, де контролюють попит на всі цінні папери. При цьому-не має значення обсяг цінних паперів, запропонованих для продажу. Якщо обсяг їх невеликий, то біржа може функціонувати періодично. У разі значного попиту на цінні папери біржа працює щодня протягом кількох годин.

Фондові біржі можуть функціонувати при вирішенні організаційних питань, а також за наявності регулюючих і контрольних органів у них. Регулювання і контроль - необхідні елементи, що забезпечують високий ступінь довіри до цінних паперів усіх учасників біржових операцій. У противному разі інвестори не будуть упевнені у збереженні своїх коштів, посередники -т в одержанні доходу від операцій, продавці цінних паперів - у можливості одержання коштів на обумовлених угодах і перепродажу цінних паперів у міру потреби.

Важливі функції у структурі контрольних органів покладаються на аудиторський незалежний контроль, а також внутрішній контроль самих бірж і фінансових органів. Перехід до біржових операцій з цінними паперами зумовлює появ) нових видів доходів і витрат, які необхідно передбачити у податковому законодавстві. Наприклад, зростання ринкової ціни акцій або облігацій дає додатковий доход власнику, так званий доход від приросту капіталу, який у країнах л ринковою економікою, як правило, оподатковується. Одночасно з оподатковуваного прибутку вираховують суми втрат від реалізації акцій, які знецінилися.

Торгівля цінними паперами зумовлює розголошення інформації про емітентів цінних паперів публікацією даних про їхній фінансовий стан. Кожне підприємство, організація, акціонерне товариство, яке пропонує акції і облігації для відкритого продажу, зобов'язане подати інформацію про свою діяльність усім потенційним інвесторам, а також органу, який має дозволити випуск цінних паперів. Достовірність цієї інформації обґрунтовується висновками аудиторської фірми, яка обслуговує емітента на договірних засадах.

Для прикладу подаємо інформацію про випуск акцій Акціонерного банку розвитку промисловості будівельних матеріалів України - АК Будбанку.

Характеристика емітента. АК Будбанк зареєстровано в Національному банку України 2 жовтня 1996 р. як Акціонерний комерційний банк розвитку промисловості будівельних матеріалів із статутним фондом 125 млрд грн. Створено АК Будбанк з метою мобілізації тимчасово вільних коштів підприємств та організацій, зацікавлених у розвитку галузі промисловості будівельних матеріалів, трудових заощаджень населення та інших ресурсні для кредитування заходів щодо виробничого та соціального розпитку галузі, зміцнення ЇЇ матеріально-технічної бази, збільшення випуску товарів народного споживання, а також здійснення всіх видів кредитних, фінансових, розрахункових, касових та інших банківських операцій. АК Будбанк мас генеральну ліцензію Національного банку України на проведення операцій із валютою, а також дозвіл Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на випуск цінних паперів.

Загальне керівництво діяльністю АК Будбанку здійснюють збори акціонерів та рада банку. Поточною діяльністю банку керує правління, яке призначає рада банку.

Адміністративні та економічні санкції з моменту утворення на банк не накладалися. Економічні нормативи, встановлені Національним банком України, дотримуються з моменту створення банку, що свідчить про його фінансову стабільність (підтверджена висновком аудитора).

Ділова активність. За період своєї діяльності АК Будбанк збільшив статутний фонд та інші власні кошти, додатково залучив кошти у вигляді вкладів, депозитів, збільшилися залишки коштів на розрахункових рахунках підприємств та організацій, що дало змогу збільшити активні операції банку.

За рахунок цих коштів здійснюються технічне переоснащення, реконструкція та розширення діючих підприємств, випуск нової продукції, житлове будівництво, виконання експортно-імпортних операцій клієнтів.

У цифрових показниках тут подаються дані про фінансовий стан ЛК Будбанку, розмір виданих кредитів підприємствам, виплата акціонерам банку дивідендів та інша інформація, що характеризує ділову активність,