· Розважальні: День Нептуна, День іменинника, Конкурс відео кліпів, Гумористичний футбол, «Алло, ми шукаємо таланти».
· Художньо-естетичні: Міс «Морячка-2005», Лицарський турнір, конкурс малюнків на асфальті, «Алло, ми шукаємо таланти», стартинейджер, створення музею виробів.
· Заходи, спрямовані на розвиток особистості дитини, навичок спілкування, її комунікативних здібностей: диспути, чи «Вміємо ми спілкуватися», «Пізнай себе», «Психологічні ігри».
· Заходи, що прищеплюють дітям любов до рідної країни: вивчення звичаїв та обрядів, народних свят України, лінійки, присвячені Дню Конституції України та Дню Незалежності України, свято Івана Купала, «Козацькому роду нема переводу», «Без верби та калини немає України», «Козацькі розваги», святкування дня ВМФ України.
Зміна розпочинається з приїзду дітей. Програма роботи з дитячим колективом витікає з аналізу психологічного стану дітей в період адаптації та з завдання створити установку на самостійність. Перші дні – це період організації колективу, відносин в ньому, виховної діяльності, формування сприятливої атмосфери, – тобто це оргперіод й у виховній системі табору. На цьому етапі дуже важливо відчувати настрій дітей, всіх разом та кожного окремо. Користуючись цим знанням, вожаті швидко справляються з конкретними завданнями на початку зміни.
Вожаті в таборі працюють в певній послідовності, але в стислі строки. На першому етапі, в оргперіод та період планування, заохочуючи дітей до спільної діяльності та організації перших днів, вожатий є наочним прикладом самостійності. Він пояснює логіку планування зміни та дня, правила роботи із загоном, спираючись на потреби та вікові особливості вихованців. Найголовніше, особистим прикладом протягом дня демонструє, як правильно розподіляти час, доручення; коли просити, а коли наказувати. На цьому етапі вожаті надають безпосередню допомогу вихованцям.
На другому етапі, всі разом відпрацьовують кращі способи діяльності, самостійної роботи при цьому спираються на власний досвід та поради вихователя. Найважливіше те, що вожатий надає допомогу опосередковано.
На третьому етапі, колективу дітей надається повна самостійність. Прилаштувавшись для роботи десь поряд з дітьми, вожатий пильно спостерігає за тим, що в них відбувається, помічає для себе, що вдається у вихованців, а що – ні. Він поки не втручається, навіть якщо дуже хоче допомогти, підбадьорити, заохотити. В цей час вожатий займає певну позицію: він спостерігає, розмірковує, оцінює, готовиться до вечірнього аналізу дня. Акцент робиться на самостійному аналізі, індивідуальному та колективному усвідомленні досвіду. За результатами діяльності вихованців можна зробити висновок про те, наскільки якісно проведена робота, рівень згуртованості та самостійності колективу.
Наявність двох вожатих та вихователя в загоні дозволяє розподіляти між ними обов’язки на день, при цьому має місце дитяче самоврядування, ініціатива. Крім того, окремі справи в загоні вожаті розподіляють між собою в залежності від власних нахилів та індивідуальних здібностей.
В оздоровчому таборі «Южний» робота вожатого визначається як «робота-життя». Робочий час вожатого практично не обмежений, не можливо формально відпрацювати години, якщо є бажання жити інтересами загону, його успіхами та невдачами, таємницями та відкриттями. Таким чином, робота стає життям. При такому варіанті кожен вожатий щиро зацікавлен в успіхах загону, розвитку творчих здібностей кожного вихованця.
Кількість дітей в зміну досягає сіми сотень, деяких вожаті бачать вперше, але щось підказує досвід, багато дізнаються з бесід, анкет. До табору потрапляють діти з різноманітними потребами, але всім вихованцям в початковій період необхідно адаптуватися до нових умов життя. Досвід «Южного» доводить, що інтенсивність діяльності загону, темп його життя стають ефективним виховним засобом, за допомогою якого педагоги можуть більш динамічно керувати розвитком та вихованням тимчасового дитячого колективу.
Високий темп та різноманітність діяльності в початковий період забезпечують швидку адаптацію дітей в незначний строк, організаційно стабілізують колектив – кожна справа вимагає спільних зусиль в плануванні, самоврядуванні, контролі за виконанням. При такому інтенсивному характері діяльності дружні зв’язки зароджуються на діловій основі, тому гальмується виникнення негативних угрупувань.
Високий темп та різноманітність діяльності не виникають раптово, а поступово втілюються в життя загону педколективом. Це відбувається тому, що такий характер діяльності полегшує дитячу адаптацію, а також через традицію: до свята відкриття табірної зміни залишається 2-3 дні, а за цей час треба підготуватися до спортивних змагань, пройти медогляд, взяти участь в концерті, спланувати життя загону, навести затишок в корпусі, кімнатах, оформити загонові куточки. Справ багато, так за один день проходить екскурсія табором, вогники знайомства тощо.
Щира, невимушена атмосфера першого дня ставала сприятливим фоном для адаптації дітей в нових умовах, робила привабливим майбутнє життя в таборі. В кожному загоні проходять вогники знайомства, завдання яких – налагодити внутрішньо-емоційний контакт дітей одним з одним, створити атмосферу близькості та взаєморозуміння.
Основним підсумком всіх виховних впливів перших трьох днів перед тим, як вся дружина збереться разом, було те, що загін ставав для кожного вихованця необхідним середовищем, набував значущості з точки зору очікувань та вимог дітей.
Знайомству дітей з табором присвячений спеціальний вогник – вечір знайомства «Як здорово, що всі ми тут сьогодні зібралися». Цей захід починається з представлення колективу співробітників табору й найчастіше проходить як концертна програма. Вечір знайомства задає тон всій наступній зміні. До цього дня, як правило, вожаті кожного загону готують по одному концертному номеру. Саме в цей вечір вони можуть продемонструвати вихованцям свою артистичність, дотепність та неповторність. Окрім виступів вожатих, на цьому вечері у віршованій формі представляють працівників табору. По закінченню концерту відчувається невимушеність взаємовідносин, щирість. Завдяки отриманій інформації в свідомості дітей визначаються перспективи діяльності.
У своїй роботі вихователі комплексу виходять з того, що дитинство – не підготовка до життя, а саме життя. Намагаються допомогти дитині пізнати саму себе, звільнитися від комплексів, навчитися спілкуватися. При цьому спираються на принципи виховання в «Южном»:
· загальна талановитість – необдарованих дітей немає, а є ті, що займаються не своєю справою;
· взаємна довершеність – якщо в дитини, щось виходить гірше ніж у інших, треба шукати – щось повинно вийти краще;
· неминучість змін – жодне судження про людину не вважається остаточним;
· демократичні, товариські стосунки – запорука розвитку активної, самостійної творчої особистості.
Організація різноманітної, творчої, особистісно й суспільно значущої діяльності дітей в загоні – це є модель зразка майбутньої поведінки, під час якої здійснюється розвиток й сприятлива соціалізація вихованців.
Саме тому в 2003 році зміст виховної роботи змінився. До того часу, в 2002 році, виховна робота проводилася у вигляді загально табірних заходів: концертів, літературних вечорів, «Лицарський турнір», «Міс табору», спортивних змагань. Поряд з тим недостатньо уваги приділялось уваги підвищенню якості роботи педагогічного колективу в загонах, не підводились підсумки педагогічної практики студентів.
До табору приїжджав менш підготовлений склад педагогічних працівників, який не знав специфіки роботи табору. Це був перший рік роботи ДОК «Южний».
Новий зміст по-перше заперечував «масовку» - як основну форму виховання, коли все в загоні планує й виконує група активу, підготовлена дорослими: постійно виступає на зборах, концертах, а остання маса – пасивні глядачі. По-друге, коли головний акцент робився на загальнотабірних масових заходах, й від того в загоні робота йде поверхово, немає свідомого самовиховання.
Крім того, відкидали роботу напоказ, оскільки вона змушувала забути про дітей, про їх плани, інтереси. Показна виховна робота означала б втрату головного – авторитету.
Заперечували безкінцеві репетиції концертів, лінійок, що тільки знесилювало дітей й дорослих.
Завдання реалізувалися в цікавих для дітей формах, проведення профільних змін. В кожній зміні була закладена певна ідея, якій були підпорядковані всі виховні заходи, що проводилась в таборі. Зміни відрізнялись своєрідним творчим рішенням, де був присутній свій сценарій, своя композиція, свій зміст.
1 зміна – « Екологія»;
2 зміна – «Юний технік»;
3 зміна – «Турград»;
4 зміна – «Всезнайка»;
5 зміна – «Зоряна феєрія»;
6 зміна – «Осінній листопад»;
7 зміна - «Южний – моя країна».
Правильно організована виховна робота мала успіх.
Головним напрямком виховної роботи є виховання в дітей загальнолюдських духовних цінностей. Виховання таких якостей здійснюється на основі засвоєння культурної спадщини свого народу, відновлення об’єктивного висвітлення історії України, збагачення народними традиціями, звичаями. Організація краєзнавчої виховної діяльності в «Южному» починається з відвідування історичних пам’яток Криму. Передбачено вивчення історії міст, проведення мандрівок визначними місцями.
Вихованці табору відвідують місто-герой Севастополь, околиці Бахчисараю, знайомляться з минулим півострова, архітектурними та культурними спорудами. В Севастополі діти мають можливість побачити Пам’ятник Затопленим кораблям, Графську пристань, Національний заповідник «Херсонес Таврицький», Панораму-музей «Оборона Севастополя 1854-1855рр.», Діораму-музей на Сапун-горі, музей-акваріум та дельфінарій.