регистрация / вход

Теоретичні та методичні основи професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів

Цілісний науковий аналіз проблеми професійної підготовки з інформаційних технологій менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах. Комплексний підхід до процесу проектування навчання. Стан проблеми дослідження у педагогічній теорії в Україні.

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

І НСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

КОВАЛЬ Тамара Іванівна

УДК 378.147:004:658.5

ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ

ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ З ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ-ЕКОНОМІСТІВ

13.00.04 – „Теорія і методика професійної освіти”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

Київ – 2008


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, м. Київ.

Науковий консультант – доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Сисоєва Світлана Олександрівна, завідувач відділу інноваційних педагогічних технологій Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, м. Київ.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Гуревич Роман Семенович, директор Інституту перспективних технологій, економіки і фундаментальних наук Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця;

доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Олійник Віктор Васильович, ректор Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти, м. Київ;

доктор педагогічних наук, професор Романовський Олександр Георгійович, проректор з науково-педагогічної роботи, завідувач кафедри педагогіки і психології управління соціальними системами Національного технічного університету „Харківський політехнічний інститут”, м. Харків.

Захист відбудеться 26 березня 2008 р. о 14.00 годині на засіданні вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий „23” лютого 2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради С.В. Лапаєнко


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Соціально-економічні трансформації, процеси глобалізації, інтеграції, демократизації та інформатизації суспільства, підвищення ролі інформації і знань у його розвитку висувають принципово нові вимоги до професійної підготовки фахівців з вищою освітою. Значною мірою це стосується менеджерів-економістів, професійна діяльність яких особливо підлягає модернізації, оскільки відбувається в контексті змін та тенденцій постіндустріального суспільства.

Сьогодні спостерігається стала залежність між професійними успіхами менеджерів-економістів і якістю їхньої підготовки з інформаційних технологій, що здебільшого визначається не обсягом засвоєного ними змісту знань, які швидко змінюються, особливо у сфері інформаційних технологій, а рівнем розвитку мислення, умінням самостійно навчатися впродовж життя, здійснювати самоконтроль за виконанням власних дій, безперервно самовдосконалюватися.

Зростання вимог до інформаційної діяльності у сфері менеджменту, пов’язаних з потребою швидкого опрацювання інформаційних потоків, зумовлює необхідність впровадження інформаційних технологій для підвищення результативності, інтенсивності й інструментальності професійної діяльності фахівців, зниження трудомісткості процесів використання ними інформаційного ресурсу.

Разом з тим аналіз професійної діяльності менеджерів-економістів підприємств свідчить про недостатній рівень їх знань, умінь і навичок роботи з програмами MS Outlook, MS Access та MS Excel і вмінь виконувати інформаційно-аналітичну управлінську діяльність. Більшість менеджерів-економістів не володіють засобами створення веб-сторінок і без творчого підходу виконують професійну інформаційно-комп’ютерну діяльність. У менеджерів-економістів є проблеми щодо роботи з інформаційними системами менеджменту і виконання комунікативної діяльності з використанням телекомунікаційних засобів. Значна частина їх має низький рівень знань, умінь і навичок у створенні Інтернет-ресурсів.

Основні напрями та вимоги до сучасної організації професійної підготовки майбутніх фахівців у вищій школі ґрунтуються на положеннях Конституції України, Законів України „Про вищу освіту” (2002 р.) „Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні” (2003 р.), „Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2006–2015 рр.”, „Про Національну програму інформатизації” (1998 р.), Указу Президента України „Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій” (від 20.10.2005 р. № 1497), Державної програми „Інформаційні та комунікаційні технології в освіті й науці на 2006–2010 рр.”, постанови Кабінету міністрів України „Про затвердження Програми розвитку системи дистанційного навчання на 2004–2006 рр.” та ін.

Специфічною ознакою організації навчально-виховного процесу майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах ІІІ–IV рівнів акредитації в умовах розбудови інформаційного суспільства та широкомасштабного впровадження інформаційних технологій у сферу менеджменту є спрямування вектора професійної підготовки на їх всебічний розвиток в інформаційно-комп’ютерному середовищі, на підвищення соціальної, особистісної, практичної та професійної значущості інформаційно-комп’ютерної складової такої підготовки. У зв’язку з цим практика професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах має низку невирішених проблем, пов’язаних з впровадженням у навчальний процес індивідуального підходу щодо формування їх готовності до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності; з реалізацією особистісно орієнтованого та діяльнісного підходів до проектування змісту навчання з урахуванням специфіки професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності менеджерів-економістів; з комплексним використанням традиційних і комп’ютерно орієнтованих методів, засобів та форм навчання. Це зумовлює наявність у вищих навчальних закладах суперечностей, які впливають на якість професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів. Це суперечності між:

• соціальним замовленням щодо якісної професійної підготовки з інформаційних технологій у вищих навчальних закладах професіоналів, конкурентоспроможних на ринку праці, і недостатнім рівнем сформованості у менеджерів-економістів готовності до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності;

• великим обсягом інформації, продукованої суспільством в умовах швидкозмінних технологій і реальними організаційно-методичними умовами її засвоєння майбутніми менеджерами-економістами у вищих навчальних закладах;

• недостатньо розвинутою інформаційною інфраструктурою вищих навчальних закладів і необхідністю індивідуалізації й активізації навчального процесу в умовах особистісно орієнтованої парадигми освіти;

• необхідністю впровадження інтегративного підходу до навчання інформаційних технологій, подальшого їх застосування у вирішенні міжнаукових професійно спрямованих завдань і організаційно-методичними умовами забезпечення цього процесу у вищих навчальних закладах;

• тенденцією збільшення обсягу самостійної позааудиторної роботи студентів у контексті принципів Болонської декларації і недостатніми темпами розробки та впровадження в позааудиторну самостійну роботу дистанційних і мультимедійних технологій навчання.

Подолання цих суперечностей потребує розробки й обґрунтування теоретичних і методичних основ професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів.

Дослідженню проблеми професійної підготовки майбутніх фахівців приділяється належна увага, зокрема таким її аспектам, як: методологічні основи сучасної філософії освіти (В.П.Андрущенко, В.Г.Кремень, І.А.Зязюн та ін.); проблеми неперервної професійної освіти (С.У.Гончаренко, Н.Г.Ничкало, С.О.Сисоєва та ін.); теоретичні та методичні засади професійної підготовки майбутніх фахівців у вищій школі (А.М.Алексюк, С.І.Архангельський, М.Б.Євтух, В.А.Козаков та ін.); професійна підготовка майбутніх фахівців сфери менеджменту (О.М.Бесєдін, В.В.Годін, П.Друкер, В.М.Нагаєв, О.Г.Романовський та ін.); психолого-педагогічні аспекти навчально-пізнавальної діяльності з використанням інформаційних технологій у навчальному процесі (В.П.Безпалько, В.М.Бондаровська, О.Є.Войскунський, Ю.І.Машбиць, М.Л.Смульсон та ін.). У наукових дослідженнях також приділяється увага проблемам впровадження інформаційних технологій у навчальний процес вищих навчальних закладів, зокрема комп’ютерного навчання дисциплін (Н.В.Апатова, І.Г.Захарова, І.В.Роберт та ін.), застосуванню комп’ютерно орієнтованих засобів навчання (Р.С.Гуревич, Ю.О.Жук та ін.) і дистанційного навчання (О.О.Андреєв, В.Ю.Биков, В.І.Гриценко, В.М.Монахов, В.В.Олійник, Е.С.Полат, П.В.Стефаненко та ін.). Значний інтерес становлять наукові праці українських і російських учених щодо професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх фахівців у вищій школі (І.Є.Булах, А.Ф.Верлань, М.І.Жалдак, Г.О.Козлакова, В.О.Сухомлін, Н.А.Следнєва та ін.), зокрема – професійної підготовки майбутніх фахівців сфери менеджменту (М.В.Вачевський, О.В.Матвієнко, В.С.Пономаренко, В.Ф.Ситник, М.Г.Твердохліб та ін.). Особливості професійної підготовки фахівців економічних та управлінських спеціальностей досліджували молоді науковці Н.В.Баловсяк, Т.М.Золотарьова, Ж.В.Іноземцева, М.Г.Коляда, Ю.М.Красюк.

Разом з тим проблеми професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах ще недостатньо досліджені у теоретичному та методичному аспектах. Зокрема поза увагою дослідників лишилися такі важливі питання як: розробка й обґрунтування концептуальних положень, моделей та критеріїв ефективності такої підготовки, організаційно-методичних умов їх реалізації в контексті формування у студентів готовності до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності.

Враховуючи соціальне значення якісної професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів для забезпечення сталого економічного розвитку суспільства, актуальність теми дослідження, недостатнє теоретичне обґрунтування і практичне впровадження такої підготовки у вищих навчальних закладах, темою дисертаційного дослідження обрано „Теоретичні та методичні основи професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами . Дисертаційна робота виконувалася відповідно до програм досліджень кафедри інформатики та комп’ютерних технологій Київського національного лінгвістичного університету в межах держбюджетної наукової теми МОН України „Концептуальні основи і реалізація інформаційно-комп’ютерної та лінгвістичної підтримки професійної освіти в європейському вимірі” (держреєстрація № 0106U00358, наказ Міністерства освіти і науки України № 654 від 16.11.05, рішення Вченої Ради КНЛУ від 30.01.05, протокол №6). Тема дисертаційного дослідження є складовою комплексних програм науково-дослідної роботи Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих АПН України (до 20.02.07 – Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України) „Психолого-педагогічні засади реформування організації і змісту діяльності вищої школи в Україні (теоретико-методологічний аспект) (РК №0196U008876) і „Психолого-педагогічні основи технології навчання у вищій школі” (РК №0199U0000390). Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України 13 листопада 2003 р. (протокол №13) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України 23 грудня 2003 р. (протокол № 10).

Об’єкт дослідження: професійна підготовка майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах.

Предмет дослідження: професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах ІІІ–IV рівнів акредитації.

Мета дослідження: здійснити цілісний науковий аналіз проблеми професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах; розробити та обґрунтувати концепцію і модель професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах ІІІ–IV рівнів акредитації; виявити організаційно‑методичні умови їх реалізації у професійній підготовці менеджерів-економістів.

Концепція дослідження. Професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів повинна бути спрямована на формування їх готовності до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності. Досягнення цієї мети можливе за умови реалізації у навчальному процесі системи загально педагогічних і спеціальних принципів, що відносяться до цілей і змісту професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів, відображають комплексний підхід до такої підготовки, розкривають особливості вдосконалення викладацької діяльності і характеризують самостійну позааудиторну навчально-пізнавальну діяльність майбутніх менеджерів-економістів.

Провідна ідея концепції ґрунтується на тому, що професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів має будуватися на основі комплексного підходу до проектування змісту і використання методів, засобів і форм навчання та індивідуального підходу, який забезпечує не тільки всебічний розвиток майбутніх менеджерів-економістів у сфері інформаційних технологій менеджменту, а й поетапне формування їх готовності до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності відповідно до можливостей, здібностей та навчальних досягнень кожного. Тому така підготовка повинна розглядатися як цілісна система, що базується на особистісно орієнтованому та діяльнісному підходах, органічному поєднанні традиційних і комп’ютерно орієнтованих методів, комплексному використанню паперових і електронних носіїв інформації, традиційних і комп’ютерно орієнтованих засобів навчання, впровадженню як традиційних, так і дистанційних форм організації навчального процесу. При цьому важливим чинником проектування процесу професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів є комплексне використання традиційних та комп’ютерно орієнованих засобів навчання за принципом взаємного доповнення.

Професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів має соціальне, особистісне, дидактико-когнітивне, культурологічне і професійне значення. Соціальне значення її полягає в позитивному впливі на набуття студентами досвіду життєдіяльності у відкритому інформаційному суспільстві, особистісне значення – у духовному, моральному, інтелектуальному і психологічному розвитку майбутніх менеджерів-економістів у процесі такої підготовки, дидактико-когнітивне значення – у формуванні знань, умінь і навичок з інформаційних технологій, рефлексивних умінь у процесі навчально-пізнавальної діяльності в інформаційно-навчальному середовищі, культурологічне значення – у формуванні гармонійно розвиненої особистості з цілісним науковим світоглядом у сфері інформаційних технологій, професійне значення – у формуванні у майбутніх менеджерів-економістів готовності до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності.

Професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів включає взаємопов’язані і взаємозумовлені суб’єктно-діяльнісні, структурні та функціональні складові. Суб’єктно-діяльнісні складові професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів відображають: закономірності діяльності студента і викладача; мотиваційні чинники неперервного учіння з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів; рефлексію, розвиток, активність студента; спілкування, взаємодію і співробітництво між суб’єктами навчання; результат професійної підготовки з інформаційних технологій. Структурні складові такої підготовки відображають: цілі, принципи, зміст, методи і форми професійної підготовки; навчально-методичний комплекс дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу; способи контролю та корекції знань, умінь і навичок студентів; мережні засоби педагогічної комунікації та засоби організації зворотних зв’язків інформаційно-комп’ютерного навчального середовища. Функціональні складові відображають гностичну, проектувальну, інтегративну, конструктивну, комунікативну, інформаційно-комп’ютерну, управлінсько-організаційну, корективно-регулятивну спрямованість професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів на майбутнього менеджера-економіста, його інформаційні потреби і мотиви, а також на процес такої підготовки у межах розроблених моделі і критеріїв ефективності.

Професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах ґрунтується на моделі, яка включає мотиваційний, організаційно-методичний, когнітивний і процесійно-діяльнісний компоненти такої підготовки і спрямована на забезпечення формування у студентів готовності до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності впродовж адаптивно-професійного , професійно-розвивального , професійно-продуктивного і професійно-дослідницького етапів їхнього навчання у вищому навчальному закладі. При цьому змінюється роль викладача, який стає координатором пізнавального процесу, консультантом, керівником навчальних проектів тощо. Стає іншою і роль студента, який, будучи суб’єктом учіння, набуває активної позиції в педагогічній взаємодії з викладачем в інформаційно-комп’ютерному навчальному середовищі.

Професійна підготовка майбутніх менеджерів-економістів у вищій школі забезпечує їхній індивідуальний, гармонійний та всебічний професійно спрямований розвиток з інформаційних технологій. Це відбувається завдяки: цільовій установці на особистісно орієнтований, інноваційний, інтегративний і модульний принципи планування змісту дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу; постійному його оновленні в контексті сучасних досягнень у сфері інформаційних технологій; перерозподілу навчального матеріалу з тенденцією збільшення його частки на самостійне позааудиторне опрацювання і підвищення ролі самоконтролю та самокорекції знань, умінь і навичок з інформаційних технологій; впровадженню в навчальний процес комп’ютерно орієнтованих методів, рівневої диференціації завдань для самопідготовки, комп’ютерно орієнтованих засобів і електронного навчання (е-навчання).

Ефективність професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів може бути оцінена за допомогою мотиваційного, когнітивного і професійно-діяльнісного критеріїв ефективності такої підготовки і їх показників, які фіксують динаміку і результати поетапного формування готовності майбутніх менеджерів-економістів до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності під час їхнього навчання у вищому навчальному закладі.

Провідна ідея та основні положення концепції відображені в загальній гіпотезі дослідження, яка полягає у тому, що професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів набуває ефективності за умов :

– комплексного підходу до процесу її проектування;

– індивідуального підходу до поетапного формування у майбутніх менеджерів-економістів готовності до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності залежно від можливостей та навчальних досягнень кожного;

– реалізації особистісно орієнтованого, інтегративного та професійно-діяльнісного підходів до організації змісту навчання з урахуванням специфіки професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності менеджерів-економістів;

– органічного поєднання у процесі професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів традиційних і комп’ютерно орієнтованих методів, комплексного використання паперових і електронних носіїв інформації, традиційних і комп’ютерно орієнтованих засобів навчання, запровадження як традиційних, так і дистанційних форм організації навчального процесу.

Загальну гіпотезу дослідження конкретизовано в часткових гіпотезах:

– професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів набуває ефективності, якщо впроваджується модель такої підготовки, яка передбачає поетапну підготовку кожного студента за індивідуальною траєкторією його учіння;

– професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів набуває ефективності, якщо для організації навчання студентів упроваджується навчально-методичний комплекс дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу, компонентами якого є „паперова”, комп’ютерно орієнтована та матеріально-технічна складові;

– професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів набуває ефективності, якщо в навчальний процес впроваджується система модульно-рейтингового неперервного контролю й оцінювання результатів їх навчання з інформаційних технологій.

Відповідно до мети дослідження і висунутої гіпотези поставлені такі завдання дослідження :

1. Проаналізувати стан проблеми дослідження у педагогічній теорії та практиці вищих навчальних закладів України та за рубежем.

2. Розробити та обґрунтувати концепцію професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів.

3. Розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити модель професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів.

4. Визначити критерії та показники ефективної професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів.

5. Виявити організаційно-методичні умови професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах ІІІ–ІV рівнів акредитації.

6. Визначити структуру і зміст навчально-методичного комплексу дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу для професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів.

7. Розробити систему модульно-рейтингового неперервного контролю й оцінювання результатів навчання з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у контексті виконання принципів Болонської декларації.

8. Створити навчально-методичні матеріали щодо професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах ІІІ–ІV рівнів акредитації.

Методологічна основа дослідження ґрунтується на базових дослідженнях педагогіки та психології сучасної освіти, загальній психолого‑педагогічній теорії учіння та пізнання, зокрема про взаємозв’язок теорії і практики, на концептуальних положеннях педагогіки і психології щодо ролі комп’ютерно орієнтованих методів, засобів і форм навчання у професійній підготовці майбутніх фахівців у вищій школі, на особистісно орієнтованому, системному, інтегративному та професійно-діяльнісному підходах, ідеях комплексного підходу до навчання та виховання, а також застосування традиційних та комп’ютерно орієнтованих методів, форм та засобів навчання. З метою виявлення особливостей відбору змісту професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів використовувалися ідеї професійно спрямованого, проблемного, модульного, інтегративного, інноваційного, індивідуального та диференційного підходів. Об’єднуючою основою методологічних засад дослідження став принцип взаємного доповнення традиційних і комп’ютерно орієнтованих засобів навчання під час професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів.

Теоретичну основу дослідження становлять наукові положення праць із таких проблем: філософії освіти (В.П.Андрущенко, Б.С.Гершунський, І.А.Зязюн, В.Г.Кремень); концептуальних ідей теорії неперервної професійної освіти (С.У.Гончаренко, Н.Г.Ничкало, С.О.Сисоєва та ін.); теорії особистісно орієнтованого навчання та розвитку особистості майбутнього фахівця у процесі професійної підготовки (Г.О.Балл, В.В.Рибалка, М.Л.Смульсон та ін.); мотивації учіння (С.Л.Рубінштейн, А.К.Маркова та ін.); професійної підготовки фахівців у вищій школі (А.М.Алексюк, С.І.Архангельський, М.Б.Євтух, А.В.Коржуєв, В.А.Попков, О.М.Пєхота, Л.Л.Товажнянський та ін.); інтеграції знань у професійній підготовці майбутніх фахівців (М.М.Берулова, Р.С.Гуревич, І.М.Козловська, В.М.Максимова та ін.); теорії модульного навчання (І.М.Богданова, Л.М.Романишина, П.А.Юцявічене та ін.); організації самостійної навчально-пізнавальної роботи студентів (І.А.Зимня, В.А.Козаков, М.М.Солдатенко та ін.); концептуальних основ модульно-рейтингового оцінювання навчальних досягнень студентів (П.І.Сікорський, Л.М.Романишина та ін.); теоретичних засад формування готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності (Г.М.Жуков, А.Ф.Линенко, О.М.Семеног, О.М.Пєхота та ін.); концептуальних основ інформатизації освіти у вищій школі (А.М.Гуржій, М.З.Згуровський, Г.О.Козлакова, В.М.Мадзігон, І.В.Роберт та ін.); теорії дистанційного навчання і теоретико-методологічних засад створення сучасних засобів та електронних технологій навчання (О.О.Андреєв, В.Ю.Биков, В.І.Гриценко, В.М.Монахов, В.В.Олійник, Е.С.Полат, О.В.Соловов, П.В.Стефаненко та ін.).

Методи дослідження. Серед методів дослідження основними були: теоретичні – вивчення та аналіз педагогічної, психологічної, економічної, методичної літератури та інформаційних ресурсів мережі Інтернет, в яких висвітлюються проблеми навчання та формування особистості майбутнього фахівця у процесі професійної підготовки з інформаційних технологій; аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду і концептуальних підходів до вивчення цієї проблеми; аналіз можливостей удосконалення організаційних форм, методів і засобів навчання з інформаційних технологій, які застосовуються у процесі професійної підготовки майбутніх менеджерів-економістів; емпіричні – методи спостереження для виявлення стану проблеми дослідження в педагогічній теорії і практиці професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищій школі; методи анкетування менеджерів-економістів організацій щодо сформованості в них мотивації до неперервного учіння з інформаційних технологій, майбутніх менеджерів-економістів щодо аналізу організаційно-методичних умов їх професійної підготовки з інформаційних технологій у вищих навчальних закладах та визначення рівня їх мотивації до неперервного учіння з інформаційних технологій; методи експертного опитування керівників організацій (підрозділів) щодо оцінки готовності менеджерів-економістів їх компаній до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності та викладачів вищих навчальних закладів щодо оцінки ефективності системи модульно-рейтингового неперервного контролю й оцінювання результатів навчання з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів, а також щодо визначення рівня їх мотивації до неперервного учіння з інформаційних технологій у процесі професійної підготовки у вищих навчальних закладах; експериментально-теоретичного рівня – педагогічний експеримент щодо оцінювання ефективності професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів з поетапним нарощуванням рівня їх готовності до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності; експериментальна перевірка ефективності професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів з метою сформованості в них готовності до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності; методи статистичного аналізу даних експерименту з використанням їхньої комп’ютерної обробки.

Організація дослідження. Дослідження проводилося впродовж 1998–2007 рр. та охопило кілька етапів науково-педагогічного пошуку.

На першому етапі дослідження (1998–2002 рр.) визначено наукову проблему дослідження; проаналізовано базові поняття дослідження; розроблено програму дослідження; проведено констатувальний етап педагогічного експерименту. Під час аналітичного періоду констатувального етапу педагогічного експерименту розкрито сутність професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності майбутніх менеджерів-економістів і проаналізовано зарубіжний досвід професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів; вивчено реальні потреби та запити практики на основі аналізу вітчизняного досвіду професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів. На цьому етапі було визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження; сформульовано основні положення його концепції; розроблено модель, критерії та показники ефективності професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів; визначено програму подальшого дослідження. Під час практичного періоду констатувального етапу педагогічного експерименту визначено рівень мотивації до неперервного учіння з інформаційних технологій у менеджерів-економістів підприємств м. Києва; здійснено експертну оцінку їх готовності до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності; вивчено сучасний стан професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах. Загалом констатувальний етап педагогічного експерименту охопив 864 респондента – 760 студентів, 16 викладачів, 40 керівників і 48 менеджерів-економістів з різних підприємств м. Києва.

· На другому етапі дослідження (2003–2006 рр.) тривало вивчення наукової та навчально-методичної літератури; створювалися комп’ютерно орієнтовані засоби навчання та навчально-методичні посібники на паперових носіях інформації для навчально-методичного комплексу дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу. На цьому етапі проведено формувальний експеримент у вищих навчальних закладах, метою якого стала перевірка загальної гіпотези дослідження; у вищі навчальні заклади впроваджено систему модульно-рейтингового неперервного контролю й оцінювання результатів навчання з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів; здійснено експериментальну перевірку ефективності професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у межах запропонованих організаційно-методичних умов реалізації моделі такої підготовки. Загалом формувальний експеримент охопив 442 респондента, 380 студентів та 62 викладача.

· На третьому етапі дослідження (2006–2007 рр.) було продовжено експериментальні дослідження у групах студентів V курсу, а також здійснювалася експериментальна перевірка моделі професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів та організаційно-методичних умов її реалізації; зіставлялися проміжні та кінцеві результати дослідно-експериментальної роботи; проводилося оброблення й узагальнення одержаної інформації, доведення її достовірності. На цьому етапі сформулювалися основні висновки та рекомендації, визначилися перспективи подальших досліджень означеної проблеми.

Експериментальна база дослідження: Дослідно-експериментальна робота проводилася в Економіко-правовому інституті Київського національного лінгвістичного університету, Запорізькому національному університеті, Чернігівському державному інституті економіки і управління, Одеській філії Європейського університету, Тернопільському державному технічному університеті ім. Івана Пулюя, Дніпропетровській державній фінансовій академії, Львівській державній фінансовій академії. У дослідно-експериментальній перевірці загалом брало участь 1306 осіб: 1140 студентів, 78 викладачів, 40 керівників і 48 менеджерів-економістів з різних підприємств м. Києва.

Упродовж усього періоду дослідження автор брала участь в апробації і практичному впровадженні розробленої моделі професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у Економіко-правовому інституті Київського національного лінгвістичного університету, особисто викладала дисципліни інформаційно-комп’ютерного циклу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- вперше розроблено й обґрунтовано концепцію і модель професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах; структуру і зміст навчально-методичного комплексу дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу для професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів; систему модульно-рейтингового неперервного контролю й оцінювання результатів навчання з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів; визначено й обґрунтовано критерії і показники ефективності професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів;

- удосконалено робочі програми дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу: „Інформатика та комп’ютерна техніка”, „Комп’ютерні мережі та телекомунікації”, „Інформаційні системи в менеджменті” і „Автоматизоване робоче місце менеджера”;

- подальшого розвитку набули принципи професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів; положення щодо процесу проектування змісту такої підготовки в умовах інформатизації сфери освіти і виконання принципів Болонської декларації.

Теоретичне значення результатів дослідження полягає в тому, що здійснено теоретичний аналіз сукупності педагогічних і психологічних понять, які розкривають сутність глобальних інформаційних та інтегративних процесів, що відбуваються в суспільстві, економіці й освіті в умовах розвитку інформаційного суспільства, запропоновано їх класифікацію; визначено теоретичну сутність дефініцій – „професійна інформаційно-комп’ютерна діяльність менеджерів-економістів”, „професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах”, „мотивація до неперервного учіння з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів” і „готовність майбутнього менеджера-економіста до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності”; визначено і теоретично обґрунтовано суб’єктно-діяльнісні, структурні і функціональні складові професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів, компоненти моделі такої підготовки, її критерії та показники ефективності.

Практичне значення результатів дослідження полягає у розробленні та впровадженні: типової та робочих програм з дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу для професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів зі спеціальності „Менеджмент організацій”, що мають застосовуватися в умовах кредитно-модульної системи організації навчально-виховного процесу; навчальних посібників : „Інформаційні технології в менеджменті” (Офісна техніка), „Інформаційні технології в менеджменті” (Підготовка ділових документів у тестовому процесорі Word. Частина 1.), „Інформаційні технології в менеджменті” (Підготовка ділових документів у тестовому процесорі Word. Частина 2); „Інформаційні технології в менеджменті” (Використання електронних таблиць Excel для економічних, статистичних та фінансових розрахунків), „Інформатика та комп’ютерна техніка. Кредитно-модульна організація вивчення дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу”, „Інформаційні технології в менеджменті” (Управління інформацією в офісі з використанням програми Outlook); комп’ютерно орієнтованої складової навчально-методичного комплексу дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу, розміщеної на веб-сторінці автора для студентів спеціальності „Менеджмент організацій” вищих навчальних закладів ІІІ–IV рівнів акредитації і викладачів дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу.

Навчально-методичні матеріали можуть бути використані у вищих навчальних закладах України економічного профілю під час підготовки майбутніх фахівців спеціальностей „Менеджмент організацій”, „Маркетинг”, „Економічна кібернетика”, „Фінанси”, що вивчають дисципліни інформаційно-комп’ютерного циклу.

Результати роботи впроваджено в Економіко-правовому інституті Київського національного лінгвістичного університету (довідка №439/16-23 від 14.06.2007 р.), Запорізькому національному університеті (довідка № 01-09/1069 від 18.07.2007 р.), Чернігівському державному інституті економіки і управління (довідка №101-07/581 від 025.09.2007 р.), Одеській філії Європейського університету (довідка №2 від 01.09.2007 р.), Тернопільському державному технічному університеті ім. Івана Пулюя (довідка №1335 від 03.09.2007р.), Дніпропетровській державній фінансовій академії (довідка № 08 від 06.07 2007 р.), Львівській державній фінансовій академії (довідка №01-13/668 від 9.07.2007 р.).

Особистий внесок здобувача . У навчальних посібниках, написаних у співавторстві, автору належать: Практикум з циклу дисциплін „Інформаційні технології в менеджменті” (Офісна техніка), автори Т.І.Коваль, Л.В.Липська, О.А.Бойченко – ідея загальної структури посібника та зміст практичних робіт 7,8,9; Практикум із циклу дисциплін „Інформаційні технології в менеджменті” (Управління інформацією в офісі з використанням програми Outlook), автори Л.А.Карташова, Т.І.Коваль – ідея загальної структури посібника та зміст практичних робіт 9,10,11; Практикум з циклу дисциплін „Інформаційні технології в менеджменті” (Підготовка ділових документів у тестовому процесорі Word. Ч.1.), автори Т.І.Коваль, О.П.Безклінська, М.В.Горбань – ідея загальної структури посібника та зміст практичних робіт 1,2,3,4.

Вірогідність результатів дослідження забезпечена методологічною обґрунтованістю його вихідних положень з використанням аналізу значного обсягу наукових джерел і ресурсів мережі Інтернет; застосуванням методів, адекватних предмету, меті та завданням дослідження; достатньою тривалістю і статистично обґрунтованими результатами педагогічного експерименту на всіх етапах дослідження; якісним і кількісним аналізом експериментальних даних, висновків експертів і результатів анкетування; використанням сучасних методів аналізу, експертних оцінок і статистичного аналізу та їх математичною обробкою з використанням сучасних комп’ютерних засобів; позитивними результатами їх впровадження у процес професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладів.

На захист виносяться:

1. Концепція професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах.

2. Модель професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах.

3. Система модульно-рейтингового неперервного контролю й оцінювання результатів навчання з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів.

4. Структура та зміст навчально-методичного комплексу дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу для професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів.

Апробація результатів дисертації . Основні положення та результати проведеного дослідження доповідались на 19 науково-практичних конференціях та семінарах різного рівня, зокрема: міжнародних – „Нові інформаційні технології навчання в навчальних закладах України” (Одеса, 2001), „Высокие технологии в педагогическом процессе” (Нижній Новгород, 2001), „Неперервна професійна освіта педагогічних працівників: теорія і практика” (Черкаси, 2003), „Высокие технологии в педагогическом процессе” (Нижній Новгород, 2003), „Інновації у вищій школі – 2003” (Київ, 2003); „Нові інформаційні технології навчання в навчальних закладах України” (Одеса, 2003), „Інформаційно‑комунікаційні технології у середній і вищій школі” (Ізмаїл, 2004), „Тиждень освіти дорослих в Україні „Освіта дорослих для демократії” (Київ, 2004), „Стратегия качества в промышленности и образовании” (Варна, 2005), „Нові інформаційні технології в навчальному процесі” (Одеса, 2005), „Высокие технологии в педагогическом процессе” (Нижній Новгород, 2004), „Модернізація освіти: пошуки, проблеми, перспективи” (Переяслав-Хмельницький, 2006), „Інформатизація освіти України: Європейський вимір” (Кам’янець-Подільський, 2007); всеукраїнських – „Комп’ютерна підтримка навчальних дисциплін у середній і вищій школі” (Луганськ, 2004), „Проблеми, завдання та перспективи шкільної допрофільної і профільної освіти з інформаційно-технологічного профілю” (Київ, 2005), „Комп’ютери в навчальному процесі” (Умань, 2005), „Інформаційні технології в системі підготовки фахівців у вищій школі” (Київ, 2006); Всеукраїнській науково-методичній конференції (Київ, 2007), „Психолого-педагогічні проблеми освіти і виховання в умовах глобалізації та інтеграції освітніх процесів” (Київ, 2007), а також на наукових конференціях Київського національного лінгвістичного університету та науково-методичних семінарах кафедри інформатики та комп’ютерних технологій і лабораторії дистанційного навчання цього університету.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук на тему „Проблемно-ориентированный яыковой интерфейс системы автоматизированного моделирования непрерывных процессов” була захищена у 1982 році. Матеріали кандидатської дисертації в тексті докторської дисертації не використані.

Публікації. Основні результати дослідження відображені у 56 публікаціях, з них 53 написані одноосібно, зокрема 1 одноосібна монографія (17,2 друк. арк.), 1 типова програма з циклу дисциплін „Інформаційні технології в менеджменті” для студентів спеціальності „Менеджмент організацій”, 6 навчально-методичних посібників (3 одноосібних та 3 у співавторстві), 36 статей у наукових виданнях (з них 34 у фахових виданнях України) і 12 тез доповідей у збірниках матеріалів конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 70,78 друкованих аркушів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 572 сторінки (основна частина – 392 сторінки, додатки – 131 сторінка). Список використаних джерел містить 521 найменування, зокрема 45 – іноземними мовами. Робота містить 29 таблиць і 14 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної теми; визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методи дослідження; методологічну й теоретичну основи; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження та особистий внесок здобувача; сформульовано концепцію та основні положення, що виносяться на захист; наведено відомості про впровадження та апробацію результатів дослідження на наукових конференціях та в публікаціях за темою дисертації.

У першому розділі – „Теорія і практика професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах України” – проаналізовано базові поняття дослідження; розкрито тенденції розвитку професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів; сутність професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності менеджерів-економістів в умовах інформатизації сфери менеджменту; здійснено аналіз сучасного стану та проблем професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах України.

На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури й інформаційних ресурсів мережі Інтернет проаналізовано базові поняття дослідження, які класифіковано на три групи: 1) поняття щодо загального контексту інформатизації суспільства; 2) поняття, що характеризують процеси інформатизації сфери менеджменту; 3) поняття, які розкривають особливості професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах.

Поняття першої групи розглядаються в науковій літературі переважно у контексті таких дефініцій: „інформаційне суспільство”, „інформація”, „інформаційні технології”, „інформатизація”. Поняття „інформаційне суспільство” розглядається як суспільство, в якому точкою опори є інформаційні цінності в більшій мірі, ніж цінності матеріальні, а економіка оцінює капітал, втілений у знаннях (knowledge capital), вище, ніж капітал у матеріальній формі (material capital)” (Й.Масуда), „інформація” – як документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються в суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі (Закон України „Про інформацію”), „інформаційні технології” – як цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування (Закон України „Про інформацію”), „інформатизація” – як інтелектуальний і матеріальний процес, що полягає у створенні глобальної інфраструктури сучасних засобів зберігання, опрацювання, передавання і подання інформації, яка стає стратегічним ресурсом суспільства (Концепції державної політики інформатизації).

Поняття другої групи аналізуються в науковій літературі у контексті таких основних дефініцій: „інформаційний менеджмент”, „інформаційні технології менеджменту”, „інформаційний потік в організації”, „інформаційний ресурс”, „інформаційний процес управління”, „інформаційно-комп’ютерне забезпечення”, „інформаційне середовище”, „професійна інформаційно-комп’ютерна діяльність”.

На основі теоретичного аналізу наукової літератури показано, що заслуговує на увагу позиція тих учених, які розглядають поняття „інформаційний менеджмент” як новий тип управління організацією на основі комплексного використання всіх видів інформації і відокремлюють його від поняття „інформаційних технологій менеджменту” як управління впровадженням і використанням інформаційних технологій (О.В.Матвієнко).

У дисертації розглядаються поняття „інформаційний ресурс” як сукупність документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, банках даних тощо) (Закон України „Про інформатизацію”), „інформаційний процес управління” – як сукупність управлінських операцій, головним предметом яких є інформація (В.С.Пономаренко), „інформаційно-комп’ютерне забезпечення” – як програмно-апаратні засоби та пристрої, що функціонують на базі мікропроцесорної техніки, засоби та системи телекомунікацій інформаційного обміну, аудіо-, відеотехніки, які забезпечують збирання, продукування, накопичення, зберігання, обробку, передачу інформації (І.В.Роберт), „інформаційне середовище” – як сукупність технічних і програмних засобів зберігання, оброблення і передачі інформації, а також політичні, економічні і культурні умови реалізації процесів інформатизації (В.І.Гриценко).

Поняття „професійна інформаційно-комп’ютерна діяльність менеджерів-економістів ” розглядається у дослідженні як процес виконання менеджерами-економістами своїх основних професійних функцій в інформаційному середовищі з метою підвищення їх ефективності та результативності.

Поняття третьої групи аналізуються в науковій літературі в контексті таких основних дефініцій: „інформатизація освіти”, „інформаційні технології навчання”, „інформаційно-навчальне середовище”, „комп’ютерно орієнтоване навчальне забезпечення професійної підготовки з інформаційних технологій”, „професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах”, „мотивація до неперервного учіння з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів”, „готовність майбутнього менеджера-економіста до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності”.

„Інформатизація освіти” розглядається як невід’ємна складова інформатизації суспільства, впорядкованої сукупності взаємопов’язаних організаційно-правових, соціально-економічних, навчально-методичних, науково-технічних, виробничих та управлінських процесів, спрямованих на задоволення освітніх інформаційних, обчислювальних і телекомунікаційних потреб учасників навчально-виховного процесу і тих, хто цей процес забезпечує (В.Ю.Биков), „інформаційні технології навчання” – як педагогічна технологія, яка використовує спеціальні засоби, програмні і технічні засоби (кіно, аудіо- і відео-засоби, комп’ютери, телекомунікаційні мережі) для роботи з інформацією (Р.С.Гуревич), „інформаційно-навчальне середовище” – як сукупність умов, які сприяють виникненню і розвитку процесів інформаційно-навчальної взаємодії між учнями, викладачем та засобами нових інформаційних технологій (С.У.Гончаренко).

На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури показано, що в науковій літературі існують різні тлумачення поняття „інформаційна підготовка”. Це поняття є обов’язковою складовою освітнього процесу і спрямоване на підготовку фахівців, здатних ефективно використовувати засоби інформатизації і нові інформаційні технології для вирішення практичних завдань управління та повсякденної діяльності (О.А.Козлов). З іншого боку відомо, що інформаційна підготовка студентів – це комплекс форм і методів роботи, які дають змогу їм ознайомитись із структурою бібліотеки, її фондом, придбати навички роботи з довідково-пошуковим апаратом. З метою розмежування змісту цього поняття для різних напрямів освітньої діяльності студентів у дослідженні введене поняття „професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах ” як обов’язкова складова бізнес-освіти, зміст якої становлять дисципліни інформаційно-комп’ютерного циклу, кожна з яких є органічною частиною системи формування у майбутніх менеджерів-економістів готовності до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності у сфері менеджменту.

Аналіз професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності менеджерів-економістів показав, що в умовах швидкого соціально-економічного і матеріально-технічного прогресу майбутній менеджер-економіст має бути готовим упродовж усього життя самонавчатися і самовдосконалюватися, безперервно підвищувати рівень навчальних досягнень у сфері інформаційних технологій. Поняття „мотивація до неперервного учіння з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів ”, що детермінує їх поведінку у процесі професійної підготовки у вищих навчальних закладах, розглядається в дослідженні як система мотиваційних чинників, які спонукають їх оволодіти комп’ютерно орієнтованими засобами пізнання, свідомо відноситися до неперервного учіння з інформаційних технологій, бути активним у навчально-пізнавальній діяльності в інформаційно-навчальному середовищі з метою формування готовності до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності.

Проаналізовано різні підходи щодо визначення поняття результату професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх фахівців, які досліджувались ученими та застосовуються на практиці, залежно від рівня сформованості в них інформаційної культури (А.М.Атаян, Р.С.Гуревич, Г.О.Козлакова, О.В.Матвієнко, О.Г.Романовський), інформаційної компетентності (Н.В.Баловсяк, О.Б.Зайцева) і готовності до професійної діяльності (В.Г.Горб, Г.Н.Жуков, А.Ф.Линенко, О.М.Пєхота, О.М.Семеног та ін.). Аналіз сутності професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності менеджерів-економістів показав, що поняття „готовність до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності” доцільніше використовувати для відображення результату їх професійної підготовки з інформаційних технологій. Готовність майбутнього менеджера-економіста до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності розглядається як особистісно орієнтована, інтегративна та професійно-діяльнісна характеристика стану суб’єкта навчання, що відображає рівень його досвіду й ерудиції у сфері інформаційних технологій менеджменту, сформованості професійно-значущих якостей і мотиваційних чинників неперервного учіння з інформаційних технологій, одержаних загальних і професійних знань, умінь та навичок з інформаційних технологій у сфері менеджменту.

Виявлено такі провідні тенденції розвитку професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищій школі: спрямування професійної підготовки майбутнього фахівця на всебічний розвиток його особистості; формування в нього ідеології неперервної освіти; реалізація навчального процесу на основі особистісно орієнтованої парадигми навчання; інтеграція і модернізація освітніх процесів у контексті положень Болонської декларації; підвищення рейтингу професійно спрямованих знань під час підготовки майбутніх менеджерів-економістів; впровадження інноваційних освітніх стандартів у змісті та методах їх навчання; створення потужної інформаційної інфраструктури вищих навчальних закладів; підвищення ролі самостійної позааудиторної навчально-пізнавальної діяльності студентів; забезпечення гарантованої доступності майбутніх менеджерів-економістів до якісної професійної підготовки завдяки впровадженню дистанційних технологій навчання та інноваційного, інтегративного та професійно-діяльнісного характеру змісту їх професійної підготовки.

Аналіз сутності професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності менеджерів-економістів в умовах інформатизації сфери менеджменту показав, що основними функціональними її складовими є: організаційна, планувальна, комунікативна, інформаційно-аналітична та контрольно-оцінювальна, під час виконання яких наявність творчого підходу є ознакою всебічного і креативного розвитку особистості, її професіоналізму, майстерності в застосуванні інформаційних технологій у сфері менеджменту. При цьому у процесі дослідження була зосереджена увага на професійно-значущих якостях та мотиваційних чинниках неперервного учіння з інформаційних технологій та на оцінці готовності менеджерів сучасних підприємств до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності.

Опитування керівників організацій та їх підрозділів (40 респондентів) з метою оцінки готовності менеджерів-економістів до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності показало, що рівень їх знань, умінь і навичок роботи з пакетами програм MS Office і виконання ними інформаційно-аналітичної управлінської діяльності є недостатнім. Більшість з них не знають засобів створення веб-сторінок, без творчого підходу виконують продуктивну професійну інформаційно-комп’ютерну діяльність, мають низький рівень знань, умінь і навичок у створенні Інтернет-ресурсів. Вони мають певні проблеми щодо роботи з інформаційними системами менеджменту і у виконанні комунікативної діяльності з використанням телекомунікаційних засобів зв’язку. Анкетування 48 менеджерів-економістів організацій дозволило зробити висновок, що в них недостатньо сформовані мотиваційні чинники неперервного учіння з інформаційних технологій, які б стимулювали їх до самонавчання та самовдосконалення у сфері інформаційних технологій менеджменту впродовж усього життя.

Аналіз результатів опитування студентів І та V курсів (364 особи) щодо сучасного стану професійної підготовки з інформаційних технологій у вищих навчальних закладах України показав, що за останні п’ять років їх обізнаність з навчальними планами дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу в середньому зросла на 40%, можливість доступу до комп’ютерної техніки та до мережі Інтернет збільшилася в середньому на 54%. Кількість студентів, котрі використовують у процесі підготовки до занять ресурси мережі Інтернет та електронні навчально-методичні матеріали, розміщені на веб-сторінках викладачів, зросла в середньому на 60%, а застосовують комп’ютерні навчальні програми – на 56%, можливості електронного спілкування – на 20%.

На констатувальному етапі педагогічного експерименту виявлено позитивні та негативні фактори професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів. До позитивних факторів можна віднести створення та впровадження у навчальний процес: комп’ютерно орієнтованих засобів навчання (електронних посібників, автоматизованих навчальних курсів та ін.); веб-сторінок з електронними навчальними матеріалами; електронного навчання (е-навчання); комп’ютерно орієнтованих методів навчання (комп’ютерного вивчення дисциплін, методу телекомунікаційних проектів, автоматизованого тестування навчальних досягнень студентів тощо); дистанційних форм навчання з реалізацію різних стратегій керування самостійною навчально-пізнавальною діяльністю студентів у інформаційно-навчальному середовищі. До негативних факторів можна віднести: використання у навчальному процесі підходів, методів, засобів і форм навчання без достатнього науково-практичного їх обґрунтування; недостатньо розвинуту, загалом із-за фінансових проблем, інформаційну інфраструктуру вищих навчальних закладів; недостатню кількість комп’ютерних класів і лекційних аудиторій, оснащених мультимедійною та проекційною технікою; повільне впровадження у навчальний процес дистанційних технології і комп’ютерно орієнтованих методів та засоби навчання.

У другому розділі – „Професійна підготовка з інформаційних технологій менеджерів за рубежем” – проаналізовано проблеми професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів у країнах Європейського Союзу; особливості професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів у США; проблеми професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів у Російській Федерації.

Аналіз професійної підготовки з інформаційних технологій менеджерів у країнах Європейського Союзу показав, що у вищих навчальних закладах спостерігається активне впровадження нововведень, спрямованих на формування інформаційної інфраструктури університетів, забезпечення індивідуалізації, доступності і якості навчання, збільшення значення прикладної складової в змісті професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів, розвиток тенденцій щодо переходу від групових форм і методів навчання до індивідуально-групових з використанням дистанційних і мультимедійних технологій. Є тенденція зближення класичних і дистанційних університетів, створюється загальноєвропейський простір вищої освіти.

Виявлено такі особливості професійної підготовки з інформаційних технологій менеджерів у США: професійну та практичну спрямованість дисциплін, що вивчають інформаційні технології; реалізацію міждисциплінарного принципу підготовки менеджерів і принципів модульного та випереджувального навчання; застосування інноваційних методів навчання (проблемного навчання, кейс-технологій, виконання студентами телекомунікаційних проектів, публічних їх виступів з комп’ютерними презентаціями і захистом рішення, що пропонується, комп’ютерного навчання, автоматизованого тестування та ін.); відпрацювання механізмів індивідуального навчання студентів із впровадженням е-навчання та дистанційної його форми; поєднання традиційних методик і „онлайнових” курсів у навчальному процесі; спрямованість навчального процесу на самостійні види навчально-пізнавальної діяльності студентів у розвиненому інформаційно-комп’ютерному середовищі.

Аналіз професійної підготовки з інформаційних технологій менеджерів у вищих навчальних закладах Російської Федерації показав зроблені в цьому напрямі значні позитивні кроки – створення державного стандарту освіти, професійне спрямування змісту інформаційно-комп’ютерних дисциплін, впровадження особистісно орієнтованого підходу до навчання, організація швидкого доступу студентів та викладачів до інформації в мережі Інтернет, впровадження комп’ютерно орієнтованих методів, кейс-технологій, електронних навчально-методичних матеріалів та дистанційних форм навчання тощо. Але разом з тим ефективність такої підготовки стримується наявністю певних проблем: відсутністю єдиної державної політики підтримки професійної підготовки з інформаційних технологій; розривом між сучасними вимогами практики до менеджерів, які володіють новітніми інформаційними технологіями, і матеріально-технічним оснащенням вищих навчальних закладів; високими цінами для державних вищих навчальних закладів на ліцензійні інформаційні системи менеджменту; труднощами їх адаптації до особливостей навчального процесу у вищих навчальних закладах.

У розділі викладено спільні тенденції розвитку професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів у країнах Євросоюзу, США і Російській Федерації, а саме: спрямованість цілей професійної підготовки на розширення масовості та неперервності такої підготовки для всіх і на все життя; підвищення значення якості навчання, конкурентоспроможності на ринку праці та професіоналізму майбутніх менеджерів; швидке оновлення структури і змісту інформаційно-комп’ютерних дисциплін; вплив процесів глобалізації на професійну підготовку з інформаційних технологій майбутніх менеджерів; забезпечення ціннісно-змістовного, інноваційного і диференційованого наповнення змісту їх професійної підготовки, інтегративного, модульного та професійно спрямованого принципів його організації; посилення інтегративних тенденцій, уведення у навчальні плани міждисциплінарних дисциплін; активне впровадження в освітню діяльність нововведень, перехід від викладання до учіння, від групових і фронтальних форм навчання до індивідуально-групових із застосуванням інформаційних технологій; впровадження у навчальний процес комп’ютерного і електронного навчання; спрямованість на створення потужної інформаційної інфраструктури в освітніх закладах, створення загальноєвропейського простору вищої освіти; подальше зближення класичних і дистанційних університетів, де застосовуються як традиційні, так і дистанційні форми навчання; збереження академічних цінностей, національних традицій і досягнень у сферах інформаційних технологій та вищої освіти; виконання спільних довгострокових навчальних програм університетів з бізнес-підприємствами, міжнародних проектів і програм; створення центрів дистанційного навчання і єдиного освітнього інформаційного середовища, які можуть забезпечити неперервний розвиток майбутніх менеджерів у сфері інформаційних технологій.

У третьому розділі – „Концептуальні підходи до професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах” – викладено та обґрунтовано концепцію і модель професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів; визначено критерії і показники ефективності професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів.

Концепція професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах відображає положення щодо їх професійної підготовки на основі комплексного підходу до використання змісту, методів, засобів і форм навчання та індивідуального підходу, який забезпечує всебічний розвиток майбутніх менеджерів-економістів у сфері інформаційних технологій менеджменту. Така підготовка є цілісною системою, провідними принципами якої виступають особистісно орієнтований та діяльнісний підходи, комплексне використання традиційних і комп’ютерно орієнтованих методів, засобів та форм навчання. Професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах набуває цілісності і неперервності за умов, якщо вона спирається на низку дидактичних принципів , серед яких системотворними є принцип цілісності всіх компонентів професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів та принцип взаємного доповнення традиційних і комп’ютерно орієнтованих засобів їх підготовки на основі доцільного їх використання в навчальному процесі. Така підготовка має соціальне, особистісне, дидактико-когнітивне, культурологічне і професійне значення та спрямована на всебічний розвиток майбутніх менеджерів-економістів і поетапне формування в них готовності до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності залежно від здібностей, можливостей та навчальних досягнень кожного.

Розроблена та обґрунтована модель професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах визначає мету такої підготовки і включає мотиваційний, організаційно-методичний, когнітивний та професійно-діяльнісний компоненти. Мотиваційний компонент характеризується системою показників, серед яких домінуючими у студентів мають стати мотиваційні чинники неперервного учіння з інформаційних технологій. Організаційно-методичний компонент відображає організаційно-методичні умови формування готовності майбутніх менеджерів-економістів до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності. Когнітивний компонент – взаємопов’язані етапи (адаптивно-професійний, професійно-розвивальний, професійно-продуктивний, професійно-дослідницький) реалізації процесу навчання з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у інформаційно-навчальному середовищі за індивідуальною траєкторією учіння. Професійно-діяльнісний компонент відображає поетапне формування у майбутніх менеджерів-економістів готовності до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності, до складових якої віднесено мотиваційну, когнітивну і професійно-діяльнісну, які є для них пріоритетними та проходять становлення впродовж усього терміну професійної підготовки з інформаційних технологій.

У процесі дослідження визначено та обґрунтовано критерії ефективності професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів, які характеризують рівень їх мотивації до неперервного учіння з інформаційних технологій (критерій мотивації ), рівень одержаних професійно спрямованих знань, умінь та навичок з інформаційних технологій (когнітивний критерій ), рівень сформованих комунікативних, творчих і аналітичних умінь щодо виконання професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності (професійно-діяльнісний критерій) .

Критерій мотивації до неперервного учіння з інформаційних технологій оцінюється такими мотиваційними чинниками: бажанням виконувати професійну інформаційно-комп’ютерну діяльність; інформаційними потребами щодо постійного пошуку інформації в мережі Інтернет та постійного ділового спілкування з використанням мережних засобів зв’язку; прагненням до лідерства у використанні в професійній діяльності новітніх технічних і програмних засобів; потребою в постійному самонавчанні, саморозвитку та самовдосконаленні у сфері інформаційних технологій; сформованими матеріальними потребами та соціальними інтересами щодо неперервного процесу учіння з інформаційних технологій.

Когнітивний критерій ефективності професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів оцінюється змістовими та операційними показниками. До змістових показників віднесено: повноту і ґрунтовність викладу знань з інформаційних технологій; термінологічну коректність; логічність викладу знань з аналізом та узагальненням матеріалу; розуміння застосування знань з інформаційних технологій на практиці. До операційних показників віднесено правильність та самостійність виконання професійно спрямованих завдань репродуктивних, логічних, продуктивних та аналітичних рівнів складності, якість їх оформлення в електронному вигляді та термін (темп) їх виконання.

Професійно-діяльнісний критерій ефективності професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів оцінюється показниками професійної інформаційно-комп’ютерної комунікативної, творчої та аналітичної діяльності. До показників професійної інформаційно-комп’ютерної комунікативної діяльності віднесено вміння : „спілкуватися”, тобто працювати в інтерактивному режимі із системною оболонкою MS Windows та пакетами прикладних програм; працювати в інтерактивному режимі в локальній інформаційно-комп’ютерній мережі сучасного офісу; використовувати засоби електронної пошти, IP-телефонії і чат (від англ. – chat); вести діалог та користуватися інформаційно-пошуковими системами в середовищі мережі Інтернет. До показників оцінювання професійної інформаційно-комп’ютерної творчої діяльності віднесено вміння : творчо відбирати зміст ділових документів під час їх створення у інформаційно-навчальному середовищі; швидко та з фантазією оформляти ділові документи з використанням графічних можливостей комп’ютера; легко вирішувати економічні, статистичні та фінансові задачі в інформаційно-навчальному середовищі; творчо застосовувати мультимедійну інформацію для створення веб-сторінок, Інтернет-реклам, баз даних сучасного офісу, комп’ютерних презентацій, автоматизованих робочих місць менеджера тощо. До показників оцінювання професійної інформаційно-комп’ютерної аналітичної діяльності віднесено вміння : одержувати статистичні чи змістовні характеристики об’єкта дослідження з використанням інформаційних ресурсів мережі Інтернет; аналізувати, систематизувати й узагальнювати інформацію під час досліджень певної проблеми із застосуванням засобів інформаційних технологій; за допомогою засобів інформаційних технологій здійснювати експертну оцінку та діагностику об’єкта дослідження; легко виявляти протиріччя, досліджувати і порівнювати його переваги та недоліки.

У четвертому розділі – „Організаційно-методичні умови професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах” – подано зміст професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів; особливості використання методів навчання під час такої підготовки; розкрито особливості організації самостійної позааудиторної навчально-пізнавальної діяльності майбутніх менеджерів-економістів у процесі їх професійної підготовки з інформаційних технологій; обґрунтовано структуру і зміст навчально-методичного комплексу дисциплін професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів; запропоновано систему модульно-рейтингового неперервного контролю й оцінювання результатів їх навчання.

На основі теоретичного аналізу визначено й обґрунтовано зміст професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів, який становить систему дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу, що пов’язані з вивченням багатогранності феномену інформаційних технологій, а також закономірностей та особливостей його прояву в різних сферах професійної діяльності менеджера-економіста. Саме тому під змістом професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у дисертації розуміється навчальна система суспільного досвіду, адекватна державному освітньому стандарту, навчальній програмі та сучасному рівню теоретичних знань, спеціальних умінь і практичних навичок з інформаційних технологій, засвоєння та набуття яких закладає базу для формування їхньої готовності до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності, що відповідає потребам як суспільства, так і особистості фахівця зокрема. Цю систему створюють дисципліни „Інформатика та комп’ютерна техніка”, „Комп’ютерні мережі та телекомунікації”, „Інформаційні системи в менеджменті”, „Автоматизоване робоче місце менеджера”, які використовуються у вищих навчальних закладах під час професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх фахівців напряму „Менеджмент”. У ході дослідження для професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів з дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу розроблено навчальні програми та визначено витрати навчального часу студента на їх вивчення – „Інформатика та комп’ютерна техніка” (216 годин), „Комп’ютерні мережі та телекомунікації” (108 годин), „Інформаційні системи в менеджменті” (108 годин), „Автоматизоване робоче місце менеджера” (54 години).

Доведено, що пріоритет у проектуванні змісту дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу належить індивідуальному , інтегративному, професійно-діяльнісному, наскрізному, модульному та інноваційному принципам.

У розділі розкрито особливості використання методів навчання у професійній підготовці майбутніх менеджерів-економістів. Доведено доцільність органічного поєднання традиційних методів навчання (лекція, демонстрація, робота з підручником та іншими засобами навчально-методичного комплексу на паперових носіях інформації, опитування студентів, навчальна робота під керівництвом викладача, „портфель студента”, метод проекту, ділові ігри, дискусія, співробітництво) і комп’ютерно орієнтованих , до яких віднесено мультимедійні лекції, мультимедійні презентації робіт студентів, комп’ютерне вивчення дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу, комп’ютерну діагностику готовності студентів до практичних занять, автоматизований навчальний контроль, „електронний портфель студента”, метод телекомунікаційних проектів, ділові комп’ютерні ігри, проблемну дискусію в інформаційно-навчальному середовищі.

Визначено, що впровадження е-навчання створює сприятливі умови як для реалізації індивідуального підходу до навчання, так і організації групової навчально-пізнавальної діяльності майбутніх менеджерів-економісті в інформаційно-комп’ютерному навчальному середовищі. Виділено такі комп’ютерно орієнтовані засоби е-навчання, що найчастіше використовуються у вищих навчальних закладах у процесі самостійної позааудиторної навчально-пізнавальної діяльності майбутніх менеджерів-економістів під час вивчення дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу: довідково-інформаційні – електронні тексти лекцій, гіпертекстові навчально-методичні матеріали, електронні енциклопедії, довідники та інструкції, інформаційні матеріали веб-сайтів, веб-сторінок та інформаційних порталів тощо; демонстраційно-моделювальні – імітаційні мультимедійні моделі, що використовуються замість динамічних плакатів, комп’ютерні ділові ігри тощо; контролюючі – автоматизовані контролюючі тести тощо; навчально-контролюючі – для одержання і контролю знань, умінь і навичок студентами самостійно чи під керівництвом викладача дистанційно електронні посібники, дистанційні курси, тренажери, мультимедійні навчальні курси тощо, розташовані на персональному комп’ютері чи в мережі Інтернет; допоміжні – системні програмні продукти мережного та локального призначення, прикладні програмні продукти, інформаційні системи менеджменту.

У розділі розкрито, що інтерактивність є ключовим поняттям навчально-виховного процесу і її рівень у комп’ютерних засобах визначається наявністю таких характеристик: забезпеченням нелінійного доступу до навчальної інформації з використанням гіпертекстової технології; оперативністю суб’єкт-суб’єктних і суб’єкт-об’єктних зворотних зв’язків; забезпеченням для студентів права вибору і міжособистісного спілкування; адаптацією системи навчання до індивідуальних їх особливостей; забезпечення різних рівнів автономії студентів (часткової, обмеженої та повної) реалізацією в інформаційно-навчальному середовищі відповідних стратегії керування їх навчально-пізнавальної діяльності під час позааудиторної роботи. Саме таке розуміння інтерактивності зустрічається у працях учених (В.Ю. Биков, В.І.Гриценко, Ю.І.Машбиць, I.Lam, W.Veen та ін.).

На основі аналізу ролі та значення самостійної позааудиторної навчально-пізнавальної діяльності студентів у працях відомих дослідників (І.А.Зимньої В.А.Козакова, М.М.Солдатенко) визначено такі організаційно-методичні умови активізації професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів: вільний доступ кожного студента до навчально-методичного забезпечення дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу; проведення систематичної перевірки готовності студентів до практичних занять; організація навчально-пізнавальної діяльності студентів з інтерактивними комп’ютерно орієнтованими засобами; впровадження у процес самостійної позааудиторної навчально-пізнавальної діяльності майбутніх менеджерів-економістів е-навчання; їх активне залучення до проектної діяльності (індивідуальної чи в малих групах); забезпечення автономної роботи студентів (повної, обмеженої, часткової) в інформаційно-навчальному середовищі.

У розділі обґрунтовано структуру і зміст навчально-методичного комплексу дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів та підтримано ідею багатьох учених (О.О.Андреєва, В.П.Безпалько, П.І.Образцова, Ю.Г.Татура та ін.) щодо створення його як цілісної дидактичної системи, кожен елемент якої є не просто носієм відповідної інформації, а виконує специфічні функції та дидактичні завдання. Структурними компонентами навчально-методичного комплексу дисциплін професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів визначено „паперову ”, комп’ютерно орієнтовану та матеріально-технічну складові .

Паперова складова для кожної дисципліни інформаційно-комп’ютерного циклу містить: типову програму, робочу програму, навчально-методичний посібник з кредитно-модульної організації навчального процесу, навчальний посібник, практикуми з навчальних модулів дисципліни, навчально-методичні матеріали, спеціальну літературу.

Комп’ютерно орієнтована складова за місцем розміщення інформації включає комп’ютерно орієнтовані засоби, що знаходяться в комп’ютерних класах, на веб-сторінці викладача та в мережі Інтернет. Зміст комп’ютерно орієнтованої складової, що знаходиться в комп’ютерному класі, містить: автоматизовані тести готовності студентів до практичних занять; автоматизовані тести для модульного контролю знань студентів; мультимедійні навчальні курси і програми, комп’ютерні тренажери; системні програмні продукти локального та мережного призначення; стандартні програми системної оболонки; сімейство офісних додатків системної оболонки; інформаційні системи сучасного офісу; інформаційні системи менеджменту. Зміст комп’ютерно орієнтованої складової, що знаходиться на веб-сторінці викладача містить: довідково-інформаційні засоби навчання; електронні посібники з дисциплін; мультимедійні презентації лекційних занять; електронні версії посібників та практикумів з навчальних модулів дисципліни. Зміст комп’ютерно орієнтованої складової, що знаходиться в мережі Інтернет, містить: дистанційні курси; електронні лекції, посібники, практикуми; ділові комп’ютерні ігри; електронні довідники й інструкції; електронні енциклопедії та словники; довідково-інформаційні матеріали; електронні навчально-методичні матеріали, веб-сторінки, портали; електронні бібліотеки; електронну пошту; відео конференції.

Матеріально-технічна складова включає персональні комп’ютери, сканери, модеми, принтери, мережні засоби зв’язку, відеокамери, магнітні носії інформації, лабораторне обладнання та ін.

На основі вивчення наукових праць сучасних дослідників (В.П.Безпалька, О.В.Віштака, М.І.Жалдака, С.О.Сисоєвої) обґрунтовано комплексне застосування традиційних та комп’ютерно орієнтованих засобів навчання за принципом взаємного доповнення, визначено стратегії керування самостійною навчально-пізнавальною діяльністю студентів під час роботи з електронним посібник в інформаційно-навчальному середовищі, розроблено методичні принципи та систему критеріїв оцінки придатності електронних посібників до використання у тій чи іншій педагогічній ситуації навчально-виховному процесу. До них віднесено: ціннісний критерій; критерій відбору та способів подання змісту; навчально-методичний критерій; технологічний критерій; контрольно-оціночний критерій; критерій керування діями суб’єктів навчання в середовищі електронного посібника; ергономічний критерій щодо створення та використання електронного посібника у навчально-виховному процесі. У розділі подано засоби віртуального середовища Moodle для розробки електронних посібників з дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу, що дозволяють реалізувати основні методичні принципи: спрямованості змісту електронного посібника на майбутню професійну діяльність, забезпечення рівневої диференціації навчальних професійно спрямованих завдань, вибору стратегій керування навчально-пізнавальною діяльністю студентів, інтерактивності, індивідуалізації, забезпечення наочності та достатності навчальної інформації, оперативності зворотного зв’язку, відсутності „помилкобоязні”, модульності структури, динамічності і багатоваріантності доступу до навчальної інформації.

У процесі дослідження розроблено та обґрунтовано систему модульно-рейтингового неперервного контролю й оцінювання результатів навчання з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів, яка базується на накопичувальному, модульному, рейтинговому та наскрізному принципах оцінювання їх готовності до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності впродовж усіх етапів професійної підготовки з інформаційних технологій у вищому навчальному закладі. Враховуючи результати досліджень учених (Л.М.Романишина, П.І.Сікорський, Н.І.Шиян та ін.), визначено такі види контролю навчальних досягнень студентів: міжсесійний контроль (попередній, діагностичний, поточний, періодичний, рубіжний) та підсумковий контроль, у процесі яких здійснюється оцінювання ефективності професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів. До структурних складових професійної підготовки, у межах яких оцінюється ефективність професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів, віднесено аудиторну і позааудиторну навчально-пізнавальну діяльність студентів, модульну контрольну роботу та іспит.

Опитування викладачів вищих навчальних закладів (62 особи) щодо оцінки ефективності системи модульно-рейтингового неперервного контролю й оцінювання результатів навчання з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів, виявило, що її впровадження у навчальний процес сприяло регулярності відвідування студентами аудиторних занять, систематичній позааудиторній навчально-пізнавальній діяльності студентів, об’єктивності оцінювання їх навчальних досягнень, формуванню відповідальності студентів за результати навчання. Викладачі вважають, що для всіх студентів доцільно застосовувати накопичувальне рейтингове оцінювання в балах, рівневу диференціацію щодо складності завдань для їх самостійної позааудиторної роботи, обов’язковий підсумковий контроль (іспити і заліки) за винятком тих, хто отримав оцінку А (за системою ECTS).

У п’ятому розділі – „Організація та результати дослідно- експериментальної роботи ” – викладено етапи та методику проведення експериментальної роботи; проаналізовано й узагальнено її результати; розкрито перспективи розвитку професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів.

Експериментально-дослідна робота проводилася впродовж 2001–2007 рр. на базі семи вищих навчальних закладів у три етапи: аналітико-пошуковому, методично-експериментальному, контрольно-узагальнюючому.

На аналітико-пошуковому етапі здійснено аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження; сформульовано науковий апарат; вивчався вітчизняний та зарубіжний досвід професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів з метою виявлення існуючого стану та розробки концепції, моделі та критеріїв ефективності такої підготовки; вивчено рівень готовності менеджерів-економістів підприємств до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності і сформованість у них мотивації до неперервного учіння з інформаційних технологій, а також сучасний стан професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах України; розроблено професійно спрямовані завдання репродуктивного, логічного і продуктивного рівнів складності для діагностичного контролю готовності студентів до практичних занять у комп’ютерних класах, самостійної навчально-пізнавальної діяльності та модульних контрольних робіт; визначено вимоги щодо підготовки, оформлення та оцінювання проектних робіт та підсумкових випробувань (іспиту, заліку) майбутніх менеджерів-економістів з дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу. Здійснено первинне вимірювання у 396 студентів рівня сформованості їх готовності до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності за показниками мотиваційного, когнітивного та професійно-діяльнісного критеріїв ефективності професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх; виділено контрольні та експериментальні групи студентів з орієнтовно однаковими навчальними досягненнями з інформаційних технологій; проведено аналіз одержаних результатів та доведено їх достовірність.

На методично-експериментальному етапі проведено експериментальну перевірку гіпотези і концептуальних положень у процесі експериментального впровадження моделі професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах. Для експериментальної перевірки було визначено показники критеріїв ефективності такої підготовки та розроблено систему модульно-рейтингового неперервного контролю й оцінювання результатів навчання з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів, використання яких у процесі формувального експерименту дозволило довести ефективність створених організаційно-методичних умов реалізації моделі такої підготовки та простежити динаміку підвищення рівня готовності майбутніх менеджерів-економістів до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності на всіх етапах їх професійної підготовки.

На контрольно-узагальнюючому етапі здійснено аналіз, систематизацію й узагальнення одержаних результатів під час впровадження моделі професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах; проведено теоретичне узагальнення та доведено достовірність одержаних результатів з використанням критерію Стьюдента; завершено оформлення рукопису дисертаційної роботи.

Для проведення експериментально-дослідної перевірки ефективності професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів застосовувалися такі методи дослідження: структурно-компонентний метод оцінювання якостей особистостей (за С.О.Сисоєвою); метод експертного оцінювання; метод анкетування; методи статистичної обробки результатів експерименту з використанням критерію Стьюдента; метод оцінки інтенсивності структурних зрушень у часі; метод оцінки психометричних характеристик тестових завдань; розроблено анкети для оцінки готовності менеджерів-економістів підприємств до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності та сформованості в них мотивації до неперервного учіння з інформаційних технологій; для вивчення стану професійної підготовки з інформаційних технологій у вищих навчальних закладах України; для оцінки ефективності системи модульно-рейтингового неперервного контролю й оцінювання результатів навчання з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів.

Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи показав, що за всіма критеріями спостерігається позитивна динаміка протягом усіх етапів професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах. Так, середнє значення коефіцієнта рівня сформованості мотивації до неперервного учіння з інформаційних технологій у майбутніх менеджерів-економістів в експериментальних групах зросло на 18%, а в контрольних групах – на 11%; середнє значення когнітивного критерію ефективності професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у експериментальних групах збільшилося на 25%, а у студентів контрольних груп – на 10,6%; середнє значення показників професійно-діяльнісного критерію ефективності такої підготовки в експериментальних зросло на 28%, а в контрольних групах – на 16%.

Аналіз коефіцієнта структурних зрушень і абсолютного приросту студентів на всіх рівнях критеріїв ефективності такої підготовки показав, що в експериментальних групах порівняно з контрольними спостерігаються в середньому інтенсивніші структурні зрушення. Так, зменшилася кількості студентів, які мали низький рівень готовності до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності в контрольних групах з 25,0% на початок експерименту до 12,6% на його завершення, а в експериментальних групах з 25,3% на початок експерименту до 5,6% на його завершення. Збільшилася кількість студентів, які мали високий рівень готовності до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності в контрольних групах з 9,6% на початок експерименту до 22,7% на його завершення, а в експериментальних групах з 10,6% на початок експерименту до 36,4% на його завершення. В обох порівнюваних категоріях відбулося зменшення кількості студентів із середнім рівнем готовності до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності, проте у контрольних групах ця тенденція прослідковується менш виразно (з 65,0% на початок експерименту до 64,7% на його завершення) ніж в експериментальних групах (з 64,6% на початок експерименту до 58,0% на його завершення).

Ефективність організаційно-методичних умов реалізації моделі професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів, створених для студентів експериментальних груп з метою формування в них готовності до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності була підтверджена застосуванням методу статистичної обробки результатів експерименту з використанням критерію Стьюдента (t ). Аналіз результатів педагогічного експерименту показав, що на початковому етапі дослідження професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів в експериментальних та контрольних групах критерій (t = 1,05 ) виявився меншим ніж табличне значення t = t (0,95; 358)=1,96. Це підтверджує нульову гіпотезу Стьюдента про те, що середні значення двох вибірок відносяться до однієї сукупності. Результати експериментального дослідження в експериментальних та контрольних групах студентів показали, що на адаптивно-професійному етапі значення критерію Стьюдента t = 1,9 , на професійно-розвивальному t = 2,45 , на професійно-продуктивному t = 2,57 , на останньому професійно-дослідницькому етапі такої підготовки t = 3,3. Одержані значення виявилися більшими ніж табличне значення t =1,96. Тому нульова гіпотеза Стьюдента була відкинута і зроблено висновок, що середні значення двох вибірок відносяться до різних сукупностей. Це доводить ефективність моделі професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів та організаційних умов її реалізації, що були впроваджені в експериментальних групах.

Визначено, що перспективними напрямами розвитку професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів є поліпшення якості і доступності навчання та модернізація змісту такої підготовки в контексті соціально-економічного і матеріально-технічного розвитку суспільства, досягнень у сфері інформаційних технологій менеджменту і положень Болонської декларації, прикладне застосування інформаційних технологій під час вивчення професійно-орієнтованого циклу дисциплін, гарантована доступність студентів до якісного навчання завдяки впровадженню е-навчання і створенню інформаційно-комп’ютерного середовища, що інтегрує на базі телекомунікаційної інфраструктури всю необхідну навчальну інформацію, проведення науково-практичних досліджень ефективності його застосування в навчальному процесі.

У загальних висновках викладено результати розробки теорії та методики професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах, які було узагальнено за кількісними і якісними показниками, одержаними у вищих навчальних закладах 7 областей України.

ВИСНОВКИ

1. Теоретичний аналіз проблеми дослідження засвідчив, що у вищих навчальних закладах України професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів переважно розглядалася як така, що спрямована на одержання студентами загальних знань, умінь та навиків з інформаційних технологій без використання індивідуального підходу до розвитку їх особистості залежно від здібностей, можливостей і навчальних досягнень кожного та комплексного підходу до застосування традиційних та комп’ютерно орієнтованих методів, засобів та форм навчання. Не достатньо уваги приділялося формуванню у студентів ідеології неперервної освіти, впровадження інноваційних освітніх стандартів; випереджувальному, інноваційному, інтегративному та професійно-діяльнісному характеру змісту професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів, забезпеченню гарантованої їх доступності до якісної освіти та підвищенню ролі позааудиторної навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Аналіз сутності професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності менеджерів-економістів в умовах інформатизації сфери менеджменту, професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів у країнах Євросоюзу, США, Російській Федерації дозволив виявити спільні тенденції їх розвитку і позитивні та негативні фактори такої підготовки майбутніх менеджерів-економістів в Україні. Це вказало на створені передумови для актуалізації розробки теоретичних і методологічних основ професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів відповідно до процесів глобалізації в суспільстві й інтегративних освітянських процесів, що відбуваються у вищій школі в контексті виконання положень Болонської декларації, вимог динамічного ринку праці та швидкої інформатизації сфер освіти та менеджменту.

2. Теоретичний аналіз базових понять дослідження дозволив класифікувати їх на три групи: 1) поняття щодо загального контексту інформатизації суспільства; 2) поняття, що характеризують процеси інформатизації сфери менеджменту; 3) поняття, які розкривають особливості професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах.

У дослідженні професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах розглядається як обов’язкова складова бізнес-освіти, зміст якої становлять дисципліни інформаційно-комп’ютерного циклу, кожна з яких є органічною частиною системи формування у майбутніх менеджерів-економістів готовності до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності у сфері менеджменту. Професійна інформаційно-комп’ютерна діяльність менеджерів-економістів розглядається як процес виконання менеджерами-економістами своїх основних професійних функцій в інформаційному середовищі з метою підвищення їх ефективності та результативності. Мотивація до неперервного учіння з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів розглядається як система мотиваційних чинників, які спонукають їх оволодіти комп’ютерно орієнтованими засобами пізнання, свідомо відноситися до неперервного учіння з інформаційних технологій, бути активними у навчально-пізнавальній діяльності в інформаційно-навчальному середовищі з метою формування готовності до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності. Готовність майбутнього менеджера-економіста до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності розглядається як особистісно орієнтована, інтегративна та професійно-діяльнісна характеристика стану суб’єкта навчання, що відображає рівень його досвіду й ерудиції у сфері інформаційних технологій менеджменту, сформованості професійно-значущих якостей і мотиваційних чинників неперервного учіння з інформаційних технологій, одержаних загальних і професійних знань, умінь та навичок з інформаційних технологій.

3. Розроблена концепція професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах базується на таких положеннях: така підготовка будується на основі комплексного підходу до використання змісту, методів, засобів і форм навчання та індивідуального підходу, який забезпечує всебічний розвиток майбутніх менеджерів-економістів у сфері інформаційних технологій менеджменту та поетапне формування відповідно до можливостей, здібностей та навчальних досягнень кожного готовності до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності; професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах розглядається як цілісна система, провідними принципами якої виступають особистісно орієнтований та діяльнісний підходи, органічне поєднання традиційних і комп’ютерно орієнтованих методів, комплексне використання паперових і електронних носіїв інформації, традиційних і комп’ютерно орієнтованих засобів навчання, впровадження як традиційних, так і дистанційних форм організації навчального процесу; головним системотворним фактором такої підготовки є цілісність та взаємозалежність усіх складових професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів та комплексне використання традиційних та комп’ютерно орієнтованих засобів навчання за принципом взаємного доповнення; професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів має соціальне, особистісне, дидактико-когнітивне, культурологічне і професійне значення; важливою її складовою є система спеціальних принципів, які сформовані в групи, що відносяться до її цілей і змісту, відображають її інтегративність, розкривають особливості вдосконалення викладацької діяльності, характеризують самостійну позааудиторну навчально-пізнавальну діяльність майбутніх менеджерів-економістів.

4. Модель професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів відображає комплекс взаємопов’язаних компонентів (мотиваційного, когнітивного, організаційно-методичного і професійно-діяльнісного) та передбачає поетапне формування готовності майбутніх менеджерів-економістів до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності впродовж усіх чотирьох етапів їхньої професійної підготовки у вищих навчальних закладах – адаптивно-професійного, професійно-розвивального, професійно-продуктивного та професійно-дослідницького. Результати педагогічного експерименту показали, що запропонована модель професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів та організаційно-методичні умови її реалізації є достатньо ефективними.

5. Визначено та обґрунтовано критерії і показники ефективності професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів, що характеризують рівень їх мотивації до неперервного учіння з інформаційних технологій (критерій мотивації ), рівень одержаних професійно спрямованих знань, умінь та навичок з інформаційних технологій (когнітивний критерій ), рівень сформованих комунікативних, творчих і аналітичних умінь щодо виконання професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності (професійно-діяльнісний критерій) . Здійснювалося оцінювання на низькому, середньому та високому рівнях показників критеріїв ефективності професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів на всіх її етапах.

6. Виявлено організаційно-методичні умови професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах ІІІ–IV рівнів акредитації, а саме: формування змісту повинно здійснюватися на основі інноваційності і постійного його оновлення в контексті сучасних освітніх та економічних реформ, модульної організації і раціонального відбору та дозування навчального матеріалу відповідно останніх досягнень у сферах інформаційних технологій та менеджменту, професійно-діяльнісного й інтегративного спрямування з метою формування готовності майбутніх менеджерів-економістів до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності в сучасних умовах інформатизації сфери менеджменту, цільової установки на індивідуальний та наскрізний принципи його планування, спрямованості змісту на учіння та підвищення значення самоконтролю та самокорекції їх навчальних досягнень і перерозподілу навчального матеріалу у змісті дисциплін з тенденцією збільшення його частки на самостійну позааудиторну підготовку; використання методів, засобів і форм навчання має ґрунтуватися на впровадженні комплексного підходу, що забезпечується органічним поєднанням в навчальному процесі традиційних і комп’ютерно орієнтованих методів навчання, комплексним використанням паперових і електронних носіїв інформації, традиційних і комп’ютерно орієнтованих засобів навчання, впровадженням як традиційних, так і дистанційних форм організації навчального процесу; структура і зміст навчально-методичного комплексу дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу повинні передбачати наявність „паперової”, комп’ютерно орієнтованої та матеріально-технічної складових та їх комплексне використання за принципом взаємного доповнення; впровадження е-навчання у процес самостійної позааудиторної навчально-пізнавальної діяльності майбутніх менеджерів-економістів під час вивчення ними дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу має створювати сприятливі умови як для організації автономної роботи студентів (повної, обмеженої, часткової), так і для групової навчально-пізнавальної діяльності майбутніх менеджерів-економістів в інформаційно-комп’ютерному навчальному середовищі; впровадження системи модульно-рейтингового неперервного контролю та оцінювання результатів навчання з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів повинне базуватися на накопичувальному, модульному, рейтинговому та наскрізному принципах оцінювання їх готовності до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності впродовж усіх етапів їх професійної підготовки з інформаційних технологій, що сприяє регулярності відвідування студентами аудиторних занять, їх систематичній позааудиторній навчально-пізнавальній діяльності, об’єктивності оцінювання їх навчальних досягнень, підвищення відповідальності студентів за результати навчання.

7. Система модульно-рейтингового неперервного контролю й оцінювання результатів навчання з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів базується на накопичувальному, модульному, рейтинговому та наскрізному принципах оцінювання їх готовності до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності впродовж усіх етапів професійної підготовки з інформаційних технологій у вищому навчальному закладі, на реалізації міжсесійних видів контролю (попереднього, діагностичного, поточного, періодичного, рубіжного) та підсумковому контролю ефективності їх професійної підготовки з інформаційних технологій. Зроблено висновок, що впровадження системи модульно-рейтингового неперервного контролю й оцінювання результатів навчання з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів сприяє регулярності відвідування ними аудиторних занять, систематичній позааудиторній навчально-пізнавальній діяльності студентів, об’єктивності оцінювання їх навчальних досягнень, відповідальності студентів за результати навчання.

8. Структура навчально-методичного комплексу для дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу включає „паперову ”, комп’ютерно орієнтовану і матеріально-технічну складові. Комп’ютерно орієнтовані засоби за місцем розміщення інформації поділяються на ті, що знаходяться в комп’ютерних класах, на веб-сторінці викладача та в мережі Інтернет. Зроблено висновок та експериментально доведено, що комплексне застосування традиційних та комп’ютерно орієнтованих засобів навчання за принципом їх взаємного доповнення підвищує ефективність професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів.

9. Навчально-методичні матеріали для професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів містять: типову та робочі програми з дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу для студентів спеціальності „Менеджмент організацій”; навчальні посібники та практикуми з навчальних модулів дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу, автоматизовані тести для контролю знань майбутніх менеджерів-економістів з навчальних модулів, мультимедійні презентації лекційних занять, електронні версії посібників та практикумів з навчальних модулів дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу, електронний посібник з дисципліни „Інформатика та комп’ютерна техніка” для викладачів і студентів вищих навчальних закладів, що готують фахівців зі спеціальності „Менеджмент організацій”. Розроблені та теоретично обґрунтовані концепція та модель професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів, запропоновані теоретичні положення, висновки та рекомендації можуть бути використані органами державної влади й управління для обґрунтування програмно-цільових рішень у галузі неперервної освіти фахівців напряму „Менеджмент”, у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців спеціальностей „Маркетинг”, „Економічна кібернетика”, „Фінанси”, „Менеджмент невиробничої сфери”, „Менеджмент туризму” тощо, а також покладені в основу створення спецкурсів за вибором для студентів, навчальних посібників, електронних навчально-методичних матеріалів, можуть застосовуватися в системі підвищення кваліфікації та післядипломній освіті. Подальшого дослідження потребують проблеми удосконалення навчальних планів професійних дисциплін та дисциплін за вибором з використання інформаційних освітніх технологій та вивчення інформаційних систем, створення електронних посібників та їх впровадження в навчальний процес, реалізації в інформаційно-комп’ютерному середовищі технологій е-навчання, вивчення проблеми Інтернет-залежності в сучасному суспільстві, створення нормативно-правового забезпечення впровадження у вищі навчальні заклади дистанційних форм навчання.

Визначено, що перспективними напрямами розвитку професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів є: поліпшення якості і доступності навчання та модернізація змісту такої підготовки в контексті соціально-економічного і матеріально-технічного розвитку суспільства, положень Болонської декларації, досягнень у сфері інформаційних технологій та інформаційних систем менеджменту; прикладне застосування інформаційних технологій у процесі вивченні економіки, статистики, фінансів та інших дисциплін професійного спрямування; забезпечення доступності майбутніх менеджерів-економістів до роботи з сучасними інформаційними системами менеджменту завдяки виконання спільних довгострокових навчальних програм між вищою школою і бізнес-підприємствами; створення центрів дистанційного навчання і єдиного освітнього інформаційного середовища, які можуть забезпечити неперервне навчання майбутніх менеджерів-економістів у сфері інформаційних технологій.

Проведене дослідження не вичерпує всіх завдань професійної підготовки майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах. Подальшої розробки потребують проблеми гнучкого оновлення змісту і дослідження інтегративних процесів, пов’язаних з викладанням дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу, теоретико-методологічного обґрунтування впровадження методів активізації навчально-пізнавальної діяльності майбутніх менеджерів-економістів та е-навчання в заочну форму їх освіти, практичного використання найактуальніших інформаційних технологій у вищих навчальних закладах, розробки та впровадження у навчальний процес інтерактивних комп’ютерно орієнтованих засобів навчання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Коваль Т.І. Професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів: Монографія. – К.: Ленвіт, 2007. – 264 с. – Бібліогр.: с. 202-232. – авт. арк. 17,2.

Навчальні програми

2. Типова програма з циклу дисциплін „Інформаційні технології в менеджменті” для спеціальності „Менеджмент організацій”/ Укл. Т.І. Коваль. – К.: КДЛУ, 2001. – 74 с. – авт. арк. 4,53.

Навчальні та методичні посібники

3. Коваль Т.І. Інформатика та комп’ютерна техніка. Кредитно-модульна організація інформаційно-комп’ютерного циклу дисциплін: Навч.-метод. посіб. – К.: Вид. центр КНЛУ. 2007. – 96 с. – авт. арк. 6,25.

4. Коваль Т.І. Практикум із циклу дисциплін „Інформаційні технології в менеджменті” (Підготовка ділових документів у текстовому процесорі Word. Частина 2.): Навч. посіб. для студентів спеціальності „Менеджмент організацій”. – К.: КНЛУ, 2003. – 95 с. – авт. арк. 7,8.

5. Коваль Т.І. Практикум із циклу дисциплін „Інформаційні технології в менеджменті” (Використання електронних таблиць Excel для економічних, статистичних та фінансових розрахунків): Навч. посіб. для студентів спеціальності „Менеджмент організацій”. – К.: КНЛУ, 2004. – 158 с. – авт. арк. 12,72.

6. Коваль Т.І., Безклінська О.П., Горбань М.В. Практикум з циклу дисциплін „Інформаційні технології в менеджменті” (Підготовка ділових документів у текстовому процесорі Word. Частина 1.): Навч. посіб. для студентів спеціальності „Менеджмент організацій”. – К.: КНЛУ, 2002. – 138 с. – авт. арк. 10,21.

7. Коваль Т.І., Липська Л.В., Бойченко О.А. Практикум з циклу дисциплін „Інформаційні технології в менеджменті” (Офісна техніка): Навч. посіб. для студентів спеціальності „Менеджмент організацій”. – К.: КНЛУ, 2002. – 132 с . – авт. арк. 10,1.

8. Карташова Л.А., Коваль Т.І. Практикум із циклу дисциплін „Інформаційні технології в менеджменті” (Управління інформацією в офісі з використанням програми Outlook): Навч. посіб. для студентів спеціальності „Менеджмент організацій” – К.: КНЛУ, 2001. – 85 с. – авт. арк. 7,2.

Статті у наукових журналах, збірниках наукових праць

9. Коваль Т.І. Аналіз досвіду країн європейського союзу щодо професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – 2007. – № 2. – C.129–135.

10. Коваль Т.І. Використання текстового процесора MS Word 2002 для підготовки ділових документів для масової розсилки // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Зб. наук. праць / За заг. ред. М.Б.Євтуха. – К.: Видавничий центр КНЛУ, НМАУ, 2002. – Вип. 23. – С. 114–119.

11. Коваль Т.І. Вимоги до професійної підготовки майбутніх менеджерів з інформаційних технологій // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2004. – Випуск 1.– С.46–55.

12. Коваль Т.І. Диференційоване навчання майбутніх менеджерів-економістів у процесі професійної підготовки з інформаційних технологій // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. – 2004. – №3. – C. 123–128.

13. Коваль Т.І. Дослідження проблеми впровадження інформаційних технологій у професійну діяльність менеджерів-економістів // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – К., – 2005. – Вип. 2. – С. 100–113.

14. Коваль Т.І. Інтегративні тенденції розвитку змісту професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів // Педагогічний процес: теорія і практика: Зб. наук. праць. – К.: Вид-во П/П „ЕКМО”, 2005. – Вип. 2. – С. 56–71.

15. Коваль Т.І. Інформаційні технології в роботі менеджера // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Зб. наук. праць / За заг. ред. М.Б. Євтуха. – К: КНЛУ, НМАУ, 2000. – Вип. 13. – C. 53–55.

16. Коваль Т.І. Критерії особистісно орієнтованої професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів‑економістів // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – К.,– 2007. – Вип. І–ІІ.– С. 109–117.

17. Коваль Т.І. Методологічні засади професійної підготовки майбутніх менеджерів-економістів з інформаційних технологій у вищих навчальних закладах // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Зб. наук. праць / За заг. ред. М.Б. Євтуха. – К.: КНЛУ, 2004. – Вип. 28. – C. 152–157.

18. Коваль Т.І. Модель становлення інформаційної культури майбутніх менеджерів-економістів // Наука і сучасність: Зб. наук. праць Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. – К.: Логос, 2005. – Т. 52. – C. 37–51.

19. Коваль Т.І. Модель особистісно орієнтованої професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – К., – 2006. – Вип. 1–2. – C. 138–148.

20. Коваль Т.І. Модульна система побудови методичного комплексу з циклу дисциплін „Інформаційні технології в менеджменті” // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Зб. наук. праць / За заг. ред. М.Б.Євтуха. – К: КНЛУ, НМАУ, 2002. – Вип. 21. – С. 52–56.

21. Коваль Т.І. Мотивація майбутніх менеджерів-економістів до вивчення інформаційних технологій // Педагогічний процес: теорія і практика: Зб. наук. праць. – К.: Вид-во П/П „ЕКМО”, 2006. – Вип. 3. – С. 135–146.

22. Коваль Т.І. Навчально-методичний комплект дисципліни „Інформатика та комп’ютерна техніка” // Педагогічний процес: теорія і практика: Зб. наук. праць. – К.: Видавництво П/П „ЕКМО”, 2007. – Вип. 1.– С. 45–55.

23. Коваль Т.І. Навчально-методичний комплект як засіб навчання з інформаційних технологій менеджерів невиробничої сфери зі знанням іноземних мов у вищому навчальному закладі // Науковий часопис НПУ ім. М.П.Драгоманова. Серія №2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання: Зб. наук. праць. – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова. 2004. – № 1(8). – С. 209– 218.

24. Коваль Т.І. Організація автоматизованого модульного контролю навчальних досягнень з інформаційних технологій майбутніх фахівців // Вісник Луганського національного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка: Зб. наук. праць. Педагогічні науки. – Луганськ. – 2005. – №4(84). – С. 103–109.

25. Коваль Т.І. Організація дистанційного навчання з інформаційних технологій у процесі самостійної роботи майбутніх менеджерів-економістів // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Зб. наук. праць. – К.: КНЛУ, НМАУ, 2004. – Вип. 26. – С. 33–38.

26. Коваль Т.І. Особистісно орієнтована професійна підготовка майбутніх менеджерів-економістів з інформаційних технологій: Зб. наук. праць Полтавського педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. Серія „Педагогічні науки”. – Полтава, 2005. – Вип. 7(46). – С. 247–258.

27. Коваль Т.І. Особливості професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів у США // Освіта і управління. – 2006. – Том 9. – Число 3–4.– С. 197–205.

28. Коваль Т.І. Особливості вибору змісту професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2005. – Вип. 1. – С. 140–147.

29. Коваль Т.І. Планування та організація самостійної позааудиторної роботи майбутніх менеджерів при вивченні циклу дисциплін „Інформаційні технології в менеджменті” // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Зб. наук. праць – К.: КНЛУ, НМАУ, 2002. – Вип. 22. – С.113–117.

30. Коваль Т.І. Проблема індивідуалізації навчання інформаційним технологіям майбутніх менеджерів // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Науково-методичний журнал. –К., – 2004. – Випуск 3. – С. 207–213.

31. Коваль Т.І. Проблема організації зворотного зв’язку в інформаційно-комп’ютерному освітньому середовищі // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія № 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання: Зб. наук. праць. – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова. 2005. – №3 (10) – С. 68–76.

32. Коваль Т.І. Проблема підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів у педагогічній теорії // Наука і сучасність: Зб. наук. праць Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.– К.: Логос. – 2004. – Т. 44. – C. 51–63.

33. Коваль Т.І. Професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у європейському вимірі // Зб. наук. праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Спеціальний випуск. – К.: Міленіум, 2005. – С. 274–282.

34. Коваль Т.І. Професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів у Російській Федерації // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – К., – 2006. – Вип. 3–4. – С. 137–143 .

35. Коваль Т.І. Професійна підготовка майбутніх менеджерів у вищих гуманітарних навчальних закладах: технологічний аспект // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2003. – Вип. 2. – С.119–131.

36. Коваль Т.І. Система дидактичних принципів професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів // Педагогічний процес: теорія і практика: Зб. наук. праць – К.: Вид-во П/П „ЕКМО”, 2005. – Вип. 3. – С. 123–133 .

37. Коваль Т.І. Система модульно-рейтингового навчання менеджерів з інформаційних технологій в гуманітарному вищому навчальному закладі // Наука і сучасність: Зб. наук. праць Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова. – К.: Логос, 2003. –Т. XXXVI. – С. 54–64.

38. Коваль Т.І. Структура особистісно орієнтованої комплексної педагогічної системи професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Зб. наук. праць / За заг. ред. М.Б.Євтуха – К.: КНЛУ, 2006. – Вип. 30. – C. 44–49

39. Коваль Т.І. Сучасний стан професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх фахівців спеціальності „Менеджмент організацій” в Україні // Педагогічний процес: теорія і практика: Зб. наук. праць – К.: Вид-во П/П „ЕКМО”, 2006. – Вип. 2. – С. 55–69.

40. Коваль Т.І. Формування інформаційної культури майбутніх менеджерів-економістів у процесі інформаційної підготовки // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету: Зб. наук. праць. – Ізмаїл, 2004. – Вип. 16. – С. 70–74.

41. Коваль Т.І. Формування професійно-значущих якостей майбутніх менеджерів у процесі професійної підготовки з інформаційних технологій // Педагогічний процес: теорія і практика: Зб. наук. праць. – К.: Видавництво П/П „ЕКМО”, 2004. – Вип. 2. – С. 59–75.

42. Коваль Т.І. Характеристики базових понять дослідження щодо професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Наук.-метод. журнал. – К.,– 2005. – Вип. 3–4. – C. 86–93.

Статті та тези в збірниках наукових конференцій

43. Коваль Т.І. Автоматизований контроль знань студентів при вивченні циклу дисциплін „Інформаційні технології в менеджменті”. Збірник праць четвертого міжнародного науково-методичного семинару «Информационные технологии в учебном процессе», Одесса, ЮУГПУ имени К.Д.Ушинского, 2003.–С. 49–51.

44. Коваль Т.І. Забезпечення якості професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів // Проблеми, завдання та перспективи шкільної до профільної і профільної освіти з інформаційно-технологічного профілю: Всеукраїнський семінар-практикум. 2005 р., – К., 2005. – С. 43–45.

45. Коваль Т.І. Інноваційні методи активізації навчальної діяльності майбутніх менеджерів при вивченні циклу дисциплін „Інформаційні технології в менеджменті” в гуманітарних вищих навчальних закладах // Інновації у вищій школі: Між нар. Конференція, 2003 р. – Ніжин: НДПУ, 2003. – C. 101.

46. Коваль Т.І. Інформаційно-методичне забезпечення неперервної освіти майбутніх менеджерів // Вісник Черкаського університету. Серія «Педагогічні науки». – Черкаси: Черкаський державний університет, 2002. – Вип. 43. – С. 93–97.

47. Коваль Т.І. Комп’ютерно орієнтовані методи навчання процесу професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів // Інформатизація освіти України: Європейський вимір: Міжнар. науково-практична конференція, 14–18 травня 2007 р. – Київ–Кам’янець-Подільський, 2007. – С. 106–108.

48. Коваль Т.И. Методика преподавания информатики для студентов экономических специальностей // Тезисы докладов научно-методического семинара «Информационные технологии в учебном процессе», – Одесса: ЮУГПУ им. К.Д.Ушинского, 2001.– С. 13.

49. Коваль Т.І. Модель професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх фахівців сфери менеджменту // Модернізація освіти: пошуки, проблеми, перспективи: Міжнар. науково-практична конференція, 2006 р., – Київ–Переяслав-Хмельницький, 2006. – C. 243–245.

50. Коваль Т.І. Організація автоматизованого модульного контролю навчальних досягнень з інформаційних технологій майбутніх фахівців // Комп’ютерна підтримка навчальних дисциплін у середній і вищій школі: Всеукраїнська науково-практична конференція, 2004 р. – Луганськ: Альма-матер, 2004. – С. 59–61.

51. Коваль Т.І. Принципи організації процесу професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів // Нові інформаційні технології в навчальному процесі: V Міжнародна наук.-практична конференція, 2005. – Одеса: „Астропринг”, 2005. – С. 19–23.

52. Коваль Т.І. Роль викладача в організації самостійної позааудиторної роботи майбутніх менеджерів з інформаційних технологій // Нові інформаційні технології навчання в навчальних закладах України: Наук.-метод. зб. / Редкол.: І.І.Мархель (гол. ред.) та ін. – Одеса: Одеський національний морський університет, 2002. – Вип. 9 (Ч.1) – С.103–109.

53. Коваль Т.И. Сквозная подготовка студентов языкового вуза с использованием информационных технологий // Высокие технологии в педагогическом процессе: II Междунар. научно-методическая конференция преподавателей вузов, ученых и специалистов. 2001 г., – Н. Новгород: Изд-во ВТИПИ, 2001. – С.120.

54. Коваль Т.І. Стратегічні напрями забезпечення якості професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів // Стратегия качества в промышленности и образовании: Міжнародна конференція, 2005 р. – Варна: „Пороги”, 2005. – С. 270–272.

55. Коваль Т.І. Теоретические аспекты создания дифференцированного электронного учебника // Новые информационные технологии в преподавании гуманитарных и психолого-педагогических дисциплин: Междунар. научно-практическая конференция преподавателей, ученых, специалистов, аспирантов, студентов вузов. 2004 г. – Н. Новгород: ВГИПА, 2004. – С.53–55.

56. Коваль Т.І. Формування інформаційної культури майбутніх менеджерів-економістів у процесі інформаційної підготовки // Інформаційно‑комунікаційні технології у середній і вищій школі: Матеріали міжнародної науково‑практичної конференції (м. Ізмаїл, 27–29 травня 2004 року). – Київ‑Ізмаїл, 2004. – С.168–169.

Коваль Т.І. Теоретичні та методичні основи професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – „Теорія і методика професійної освіти”. – Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, Київ, 2008.

У дисертації досліджено теоретичні та методичні основи професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах. Проаналізовано базові поняття дослідження; розкрито тенденції розвитку професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищій школі і сутність професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності менеджерів-економістів; здійснено аналіз сучасного стану та проблем такої підготовки в Україні; проаналізовано стан, проблеми й особливості професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів за рубежем; викладено й обґрунтовано концепцію і модель професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах; визначено критерії та показники ефективності такої підготовки. Виявлено та обґрунтовано організаційно-методичні умови професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів: подано зміст навчання; розкрито особливості використання методів, засобів і форм навчання та впровадження е-навчання; виявлено організаційно-методичні умови активізації самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів; обґрунтовано структуру та зміст навчально-методичного комплексу дисциплін інформаційно-комп’ютерного циклу; запропоновано систему модульно-рейтингового неперервного контролю й оцінювання результатів їх навчання з інформаційних технологій.

Ключові слова: інформаційні технології, професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів, мотиваційні чинники неперервного учіння з інформаційних технологій, комп’ютерно орієнтовані методи навчання, комп’ютерно орієнтовані засоби навчання, електронне навчання, навчально-методичний комплекс, готовність майбутніх менеджерів-економістів до професійної інформаційно-комп’ютерної діяльності.

Коваль Т.И. Теоретические и методические основы профессиональной подготовки по информационным технологиям будущих менеджеров-экономистов. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.04 – „Теория и методика профессионального образования”. – Институт педагогического образования и образования взрослых АПН Украины, Киев, 2008.

Диссертация содержит результаты разработки теоретических и методических основ профессиональной подготовки по информационным технологиям будущих менеджеров-экономистов в вузах. В работе проанализированы базовые понятия исследования; раскрыты тенденции развития профессиональной подготовки по информационным технологиям будущих менеджеров-экономистов и сущность их профессиональной информационно-компьютерной деятельности; осуществлен анализ современного состояния и проблем такой подготовки в Украине; проанализированы состояние, проблемы и особенности профессиональной подготовки по информационным технологиям будущих менеджеров за рубежом.

В диссертации теоретически доказаны и разработаны концепция и модель профессиональной подготовки по информационным технологиям будущих менеджеров-экономистов, ведущая идея которой состоит в том, что такая подготовка предусматривает комплексный подход к планированию содержания и использования методов, средств и форм обучения, а также индивидуальный подход, обеспечивающий не только всестороннее развитие будущих менеджеров-экономистов в сфере информационных технологий менеджмента, но и поэтапное формирование их готовности к профессиональной информационно-компьютерной деятельности в зависимости от возможностей, способностей и учебных достижений каждого. Поэтому профессиональная подготовка по информационным технологиям будущих менеджеров-экономистов рассматривается как целостная система, в основу которой положены личностно ориентированный и деятельностный подходы, сочетание традиционных и компьютерно ориентированных методов, комплексное использование бумажных и электронных носителей информации, традиционных и компьютерно ориентированных средств обучения, внедрение как традиционных, так и дистанционных форм организации учебного процесса.

Модель профессиональной подготовки по информационным технологиям будущих менеджеров-экономистов отображает комплекс взаимосвязанных между собой мотивационного, организационно-методического, когнитивного и профессионально-деятельностного компонентов и предусматривает поэтапное формирование их готовности к профессиональной информационно-компьютерной деятельности на протяжении всех этапов подготовки в вузе – адаптивно-профессиональном, профессионально-развивающем, профессионально-продуктивном, профессионально-исследовательском. Предложены и обоснованы критерии и показатели эффективности профессиональной подготовки по информационным технологиям будущих менеджеров-экономистов, отображающие уровень мотивации к непрерывному учению информационным технологиям (критерий мотивации), уровень полученных профессионально ориентированных знаний, умений и навыков по информационным технологиям (когнитивный критерий), уровень полученных коммуникативных, творческих и аналитических умений выполнять профессиональную информационно-компьютерную деятельность (профессионально-деятельностный критерий).

Виявлены и доказаны организационно-методические условия профессиональной подготовки по информационным технологиям будущих менеджеров-экономистов, а именно: проектирование содержания должно осуществляться на основе нововведений и постоянного его обновления в контексте современных образовательных и экономических реформ, модульной организации и рационального отбора учебного материала в соответствии с последними достижениями в сфере информационных технологий и менеджмента, профессионально-деятельностной и интегративной ориентации на формирование готовности к профессиональной информационно-компьютерной деятельности, а также целевой установки на индивидуальный и сквозной принципы планирования, ориентации на учение и повышение значения самоконтроля и самокорекции учебных достижений студентов; использование методов, средств и форм обучения в процессе профессиональной подготовки по информационным технологиям будущих менеджеров-экономистов должно предполагать внедрение комплексного подхода к их использованию; структура и содержание учебно-методического комплекса дисциплин информационно-компьютерного цикла должны содержать „бумажные”, компьютерно ориентированные и материально-технические компоненты и их комплексное использование по принципу взаимного дополнения; внедрение электронного обучения в процесс самостоятельной внеаудиторной учебно-познавательной деятельности должно создавать благоприятные условия как для организации автономной работы студентов, так и их групповой учебно-познавательной деятельности в информационной учебной среде; внедрение системы модульно-рейтингового непрерывного контроля и оценки обучения по информационным технологиям будущих менеджеров-экономистов должно основываться на накопительном, модульном, рейтинговом и сквозном принципах оценивания их готовности к профессиональной информационно-компьютерной деятельности на протяжении всех этапов их профессиональной подготовки по информационным технологиям, объективности оценивания учебных достижений студентов, повышения их ответственности за результаты обучения.

В диссертации предложена организация и обоснованы результаты экспериментальной работы по проверке эффективности разработанной модели и организационно-методических условий ее реализации; раскрыты перспективы развития профессиональной подготовки по информационным технологиям будущих менеджеров-экономистов в вузах.

Ключевые слова: информационные технологии, профессиональная подготовка по информационным технологиям будущих менеджеров-экономистов, мотивационные показатели непрерывного учения информационных технологий, компьютерно ориентированные методы обучения, компьютерно ориентированные средства обучения, электронное обучение, учебно-методический комплекс, готовность будущих менеджеров-экономистов к профессиональной информационно-компьютерной деятельности.

Koval T. I. Theoretical and methodical bases of future managers-economists professional preparation in informational technologies. Manuscript.

Thesis for a PhD in pedagogic, speciality 13.00.04 – theory and methods of professional education – Institute of pedagogical education and post graduate education of Pedagogical Sciences Academy of Ukraine, Kyiv, 2008.

Theoretical and methodical bases of future managers-economists in higher educational establishments are developed in the thesis.

The base concepts of the research are analyzed; the trends of the preparation development and the essence of professional computer activity of the managers-economists is also analyzed in the thesis; the contemporary state and problems of professional education in information technologies in Ukraine and the particularities of such preparation in the European Union, in the USA and in Russia are studied in the thesis. The methodical terms of future managers-economist professional preparation in information technologies are exposed and substantiated; the contents of teaching is presented; the implementation of methods and forms of teaching and e-teaching is exposed; the terms of independent educational-cognitive activity of students are also exposed; the structure and contents of the methodical complex of the disciplines of such preparation are substantiated; the 2 module-rating continuous control system is proposed. The results of experiments are presented; the prospects of professional preparation in informational technologies development in higher educational establishments are discovered in the thesis.

Keywords: information technologies, professional preparation of future managers-economists in information technologies, motivation indexes of continuous teaching in informational technologies, computer methods, computer-oriented facilities of teaching, electronic teaching, methodical complex, readiness

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий

Все материалы в разделе "Педагогика"