Смекни!
smekni.com

Уроки фізики з використанням мультимедійних засобів (стр. 1 из 3)

Комп’ютерізація в наш час охопила усі сфери діяльності і вже входить в одну із самих консервативних областей – освіту. Інертність системи освіти – якість позитивна, оскільки ставить перешкоду в сфері навчання моді, що швидко минає. Разом з тим ця система повинна відповідати перспективним тенденціям соціального і інтелектуального розвитку суспільства, на даному етапі – повинна сприяти переходу до інформаційного суспільства.

Комп’ютерізація системи освіти – це не просто «введення» комп’ютерів у традиційний процес навчання, а кардинальна перебудова всієї системи освіти. Змінюється зміст діяльності учителя і учнів, структура і організація навчального процесу, формуються інші методологічні , психологічні, дидактичні основи викладання і навчання. Поки що в наших школах комп’ютерізація носить швидше кількісний характер, системний підхід тільки формується. Ця ситуація виправиться тим швидше, чим швидше сформується ІКТ-компетентність шкільного учителя.

Компонентами ІКТ-компетентності можна вважати готовність:

- до пошуку і відбору додаткової інформації для навчання з урахуванням можливості мережі Інтернет, розмноження навчальних матеріалів, сканування, цифрового фотографування та відеозапису;

- до застосування готових мультимедійних розробок з навчальною та виховною метою;

- до розробки комп’ютерних тестів, системи рейтингового оцінювання знань учнів;

- до створення баз даних і власних інтернет-ресурсів навчального призначення;

- до управління навчально-виховним процесом з використанням стандартних і спеціальних програм;

- до участі у роботі інтернет-конференцій з метою підвищення свого професійного рівня, обміну досвідом;

- до виготовлення дидактичного комп’ютерного матеріалу.

Комп’ютеризація сфери навчання дає можливість для неперервної освіти населення, змінити процес навчального пізнання шляхом переходу від накопичення знань до діяльності в спеціально організованому навчальному середовищі, індивіалізувати і диференціювати навчання, що особливо важливо в особистістно-орієнтованих педтехнологіях. Інтерактивна діяльність учнів створює умови для розвитку нових у порівнянні з традиційним шкільним навчанням типів мислення альтернативного, евристичного та ін., - приводить до зміни авторитарного стилю навчання на демократичний.

Кількість дітей, що вміють користуватися комп’ютером, стрімко зростає. Але діти знайомі частіше з ігровими комп’ютерними програмами і використовують комп’ютерну техніку для розваг і відпочинку.

Комп’ютер для учнів – не тільки джерело нової навчальної інформації, а й інструмент інтелектуальної діяльності. Робота на комп’ютері може (і повинна) розвивати такі особистісні якості , як рефлективність, критичність до інформації, відповідальність, вміння приймати самостійні рішення., толерантність, креативність та ін.

Комп’ютер для учителя – сучасний засіб розв’язання дидактичних задач організації нових форм розвивального навчання.

Ефективність застосування комп’ютерних технологій прямо залежить від рівня ІКТ-компетентності учителя-предметника і рівня комп’ютерної суб’єктивності (тобто самостійності, творчої активності) учня.

Комп’ютер по своїй суті – педагогічний інструмент в руках грамотного учителя, а не його електронна заміна. Це сучасний, потужний аудіовізуальний технічний засіб навчання (ТЗН) і відноситись до нього належить як до інших ТЗН, тобто, знаходити комп’ютерному матеріалу належне місце і навчальну задачу на уроці в комплексі з іншими засобами навчання, виходячи із змісту і задач самого уроку, а не навпаки – будувати урок на комп’ютерних програмах якіє в наявності.

Комп’ютер має значні переваги над іншими ТЗН:

- мультимедійність (поєднання в одній навчальній програмі усіх форм подання інформації, звуку, кольору, анімації);

- інтерактивність (внутрішня активність учня, запланована самим змістом навчальних програм, яка не потребує зовнішнього керування з боку вчителя);

- адаптивність;

- доступність;

- незалежність змісту навчання (рівні можливості всім користувачам незалежно від соціальних та інших умов життя).

Інтерактивна дошка – не тільки сенсорний екран, приєднаний до комп’ютера, а й активне навчання – спосіб організації навчального процесу, при якому учні одержують знання не тільки від викладача, а використовувані методи, форми і засоби стимулюють навчальний процес, враховують індивідуальні особливості учнів і забезпечують потрібний рівень мотивації.

На уроках фізики можливі ситуації комп’ютерної підтримки:

- показ відео- та анімаційних фрагментів для постановки навчальної проблеми, демонстрації фізичних явищ, процесів, об’єктів і т. д.;

- демонстрація класичних дослідів, а також дослідів, які не можна відтворити у шкільних умовах;

- аналіз на комп’ютерних моделях дослідів з варіаціями початкових умов і параметрів;

- використання малюнків, моделей, схем, графіків як засобів віртуальних наочностей;

- проведення комп’ютерних лабораторних робіт;

- подання варіативних завдань різної складності для самостійної роботи з оцінкою результатів та аналізом помилок;

- проведення тестового контролю засвоєння нового матеріалу та підсумкового контролю знань з фіксацією результатів;

- проведення багаторівневих різнорівневих самостійних та контрольних робіт;

- побудова графіків, діаграм і т.д. з використанням програм MicrosoftOfficeExcel;

- розв’язування задач з наступною перевіркою результатів на комп’ютерних моделях;

- звернення до електронних енциклопедій, пошук навчальної інформації в Інтернеті .

Використання інформаційних технологій дозволяє учителю спілкуватися з учнями на сучасному технологічному рівні, зробити навчальний процес більш привабливим, емоційним, ефективним та об’єктивним.

Тема уроку: Явище змочування. Капілярність

Мета: з’ясувати суть явищ змочування і капілярності. Ознайомити учнів із застосуванням явищ змочування і незмочуваня в природі і техніці. Розвивати в учнів допитливість, логічне мислення, уміння самостійно робити висновки, пізнавальний інтерес учнів до вивчення фізики. Виховувати почуття відповідальності за результати спільної роботи, уміння працювати в групах.

Матеріальне забезпечення: алюмінієва, мідна, скляна, парафінова пластинки, сояшникова олія, вода.

Тип уроку: урок удосконалення знань та формування вмінь розв’язувати вправи.

Хід уроку

I.Підготовчий етап (1-2 хв.)

Повідомлення мети і задач уроку, формування шести груп учнів.

II.Активізація розумової діяльності

Фізичний словарик

-капіляр (лат)-волосяний;

-меніск (грец) – місячний серп;

- флотація (англ..)-вспливание

III. Інформаційний блок

Домашнім завданням учнів на цей урок було – підготувати презентацію по заданому переліку тем.

1 Презентація (з показом на інтерактивній дошці) « Дослід Плато»

Ми звикли вважати, що рідини не мають ніякої власної форми. Це невірно. Форма будь-якої рідини – куля. Звичайно сила тяжіння заважає рідині приймати цю форму. Рідина або розтікається тонким шаром, якщо нема посудини, або приймає форму посудини. Якщо ж рідина знаходиться всередині рідини такої ж густини, рідина приймає звичайну кулеподібну форму.

Оливкова олія спливе на поверхню води, але потоне у спирті. Можна приготувати таку суміш води і спирту, в якій олія буде у стані рівноваги. Введемо за допомогою скляної трубки або шприца у суміш води і спирту кілька крапель олії: олія збереться в одну кулеподібну краплю, яка буде висіти нерухомо у рідині. Якщо пропустити через центр цієї кульки проволоку і обертати її, то ця масляна куля починає сплющуватися, а потім, через кілька секунд, від неї відділяється коло з маленьких кулеподібних краплинок олії.

Цей дослід вперше провів бельгійський фізик Плато.

У гігантських масштабах це явище можна спостерігати у нашої зорі Сонця, планет-гігантів. Обертаються ці небесні тіла навколо своєї осі дуже швидко. У результаті такого обертання тіла сплюснуті на полюсах.

IV.Експериментальна задача з обговоренням в групах (7 хв.)

Практична робота 1. «Вивчення форми рідини в звичайних умовах»

Прилади і матеріали: алюмінієва, мідна, скляна, парафінова пластинки, сояшникова олія, вода.

Зміст і метод виконання

Будь-яка рідина , на яку не діє сила тяжіння, приймає свою звичайну форму кулеподібну падаючи, краплі дощу приймають форму кульок. Дробинки – це – крапельки свинцю, що захолонув. Викривлену поверхню рідини називають меніском. Якщо вода потрапила на поверхню, змащену жиром, утворює кулеподібні краплі, т.я. незмочує жир, а якщо потрапить на чисте скло, розтікається, т.я. змочує скло.

Хід роботи

1. Помістити краплі води та олії на алюмінієву, мідну, скляну та парафінову пластинки.

2. Розглянути та замалювати форму крапель.

3. Зробити висновок про взаємодію молекул рідини і твердого тіла.

4. Результати занести у таблицю.

Досліджувана пара рідина-тверде тіло Схематичний малюнок Висновок
Олія на алюмінієвій пластинці
Олія на мідній пластинці
Олія на скляній пластинці
Олія на парафіновій пластинці
Вода на алюмінієвій пластинці
Вода на мідній пластинці
Вода на скляній пластинці
Вода на парафіновій пластинці

Презентація 2 Роль поверхневих явищ у природі

Роль поверхневих явищу природі різноманітна. Наприклад, поверхнева плівка води для багатьох організмів є опорою при русі. Така опора руху зустрічається у дрібних комах, павукоподібних. Найбільш відомі водоміри, які опираються на воду тільки кінцівками широко розставлених лапок.

Лапка, покрита воскоподібним нальотом, не змочується водою, поверхневий шар води прогинається під тиском лапки, утворюючи невелику заглибину. Подібним чином рухаються берегові павуки деяких видів, але їх лапки розміщуються не паралельно до поверхні води, а під прямим кутом до неї.