Смекни!
smekni.com

Форми організації навчання природознавству в початковій школі (стр. 1 из 18)

ДИПЛОМНА РОБОТА

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВУ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ


ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Форми організації навчання природознавства в початковій школі

1.1 Урок — основна форма організації процесу навчання

1.2 Характеристика позаурочної і позакласної роботи з природознавства в початковій школі

1.3 Вибір форм організації навчання у процесі вивчення природознавства

РОЗДІЛ 2. Методика проведення різноманітних форм організації навчання під час вивчення природознавства в початковій школі

2.1 Стан проблеми дослідження в практиці роботи сучасної початкової школи.

2.2 Методика проведення різноманітних форм роботи під час вивчення природознавства в 3 класі

2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ


ВСТУП

Актуальність проблеми дослідження. На сучасному етапі розвитку української школи одним із основних завдань є підвищити якість навчання молодших школярів, активніше і цілеспрямованіше готувати їх до подальшого навчання та практичної діяльності.Запровадження нового змісту освіти сприяє підвищенню теоретичного рівня знань учнів, розвитку їх інтелектуальних здібностей. Проте якість знань учнів ще невисока. Особливо діти відчувають труднощі, коли треба пояснити сутність виучуваних явищ, розкрити взаємозв’язки між ними. Далеко не всі учні можуть застосовувати набуті знання у змінених умовах, наближених до життя.

Вчитель повинен дбати про те, щоб підвищувати рівень знань учнів, удосконалювати навчально-виховний процес. Щоб виконати ці завдання, потрібно розв’язати ряд теоретичних і практичних проблем навчання та виховання учнів і, зокрема, проблему удосконалення методики проведення різноманітних форм організації навчанняв початковій школі.

З перших днів навчання предмет «Я і Україна» викликає у дітей інтерес. Вони із задоволенням гортають підручник, розглядають вміщені в ньому ілюстрації, відновлюють у пам’яті елементарні знання про природу. Однак уже через декілька занять для частини школярів предмет стає нецікавим. Для того щоб розібратися, чому так відбувається, насамперед, потрібно розглянути специфіку курсу «Я і Україна». Його мета формування в учнів уявлень та елементарних понять про об’єкти і явища природи, взаємозв’язки і взаємозалежності між ними. Цієї мети неможливо досягнути тільки шляхом запам’ятовування і відтворення окремих фактів. Необхідно забезпечити певний рівень розумової діяльності учнів, їх пізнавальну активність та самостійність, а в класі, як правило, знаходяться діти різного рівня розвитку психічних процесів (сприймання, мислення, уваги тощо), що зумовлено як біологічними факторами, так і якістю попереднього навчання. Тож від врахування індивідуальних особливостей школярів значною мірою залежить успішне засвоєння природничих знань, умінь і навичок на одних уроках, їх розширення, узагальнення чи конкретизація, узагальнення чи конкретизація і використання на інших.

Очевидно, що за умов, коли основна організаційна форма занять урок розрахована на весь клас, якість засвоєння знань, розвитку і виховання кожної дитини значною мірою залежить від індивідуалізації навчання. Тому перед сучасною початковою школою гостро стоїть питання про таку організацію навчально-виховного процесу, який був би більш особистісно орієнтований на всебічну підготовку школярів, їхній цілісний і гармонійний розвиток та особисте зростання.

Разом з тим, ефективність навчання значною мірою залежить не лише від змісту і методів, а й від форм його організації. Форми навчання мають відповідати меті, змісту, умовам, в яких воно здійснюється (кількість дітей, їхній вік, наявність обладнання, специфіка предмета, тривалість навчання тощо).

Основною формою організації навчання є урок. На уроках вивчається матеріал, визначений програмою. Проте на уроці вчитель не завжди може показати пристосування організмів до навколишнього середовища, продемонструвати взаємозв’язки, що існують у природі, природні явища тощо. Тому з уроками тісно пов’язані й інші, форми організації навчального процесу, які застосовує вчитель, — це позаурочна та позакласна робота учнів.

Позаурочна робота тісно пов’язана з навчальним матеріалом. Згідно з навчальною програмою діти виконують домашні завдання, завдання в куточку живої природи, на географічному майданчику, навчально-дослідній земельній ділянці, проводять спостереження в природі.

У вивченні природничого матеріалу значну роль відіграє позакласна робота, спрямована на розширення й поглиблення знань, умінь і навичок учнів. Зміст її виходить за межі програмного матеріалу, відповідно до запитів та інтересів школярів.

Враховуючи вище сказане тема дипломної роботи«Форми організації навчання природознавства в початковій школі» є досить актуальною.

Предметдослідження форми організації навчання природознавства в початковій школі.

Об’єкт дослідження методика проведення різноманітних форм організації навчання природознавства.

Мета дослідження: вивчення ефективності традиційних підходів до вибору і використання різних форм навчання природознавства та впровадження їх використання в практику роботи початкової школи.

Гіпотеза дослідження — процес оволодіння молодшими школярами природничими знаннями, формування умінь і навичок відбуватиметься ефективніше за умови оптимального поєднання різних форм організації навчання.

Для реалізації мети дослідження нами розв’язувалися такі завдання:

- проаналізуватистан проблеми використання форм організації навчання молодших школярів у психолого-педагогічній та методичній літературі;

- дослідити сучасний стан проблеми дослідження в практиці роботи початкової школи;

- обґрунтувати вибір та доцільність форм організації навчання природознавства в 3 класі;

- експериментально перевірити ефективність оптимального використання різноманітних форм організації навчання під час вивчення природознавства в початковій школі.

Експериментальне дослідження проводилось у три етапи:

а) на констатувальномуетапі ми проаналізували стан дослідження проблеми в теорії та практиці роботи сучасної початкової школи; сформулювали робочу гіпотезу дослідження, визначили мету та основні завдання дослідницької роботи,провели анкетування вчителів початкової школи, визначили основні поняття проблеми.

б) на формувальномуетапі нами булорозроблено методику проведення педагогічного експерименту; визначено форми організації навчання та їх оптимальне поєднання під час вивчення природознавства в 3 класі.

в) на підсумковомуетапіми проаналізували та узагальнили результати експериментального дослідження; сформулювали загальні висновки дослідження.

Під час написання дипломної роботи використовувалися такі методи дослідження:

а) на констатувальному етапі: теоретичний аналіз літературних джерел, порівняльний аналіз та систематизація, бесіди, анкетування, спостереження за навчально-виховним процесом початкової школи, вивчення шкільної документації;

б) на формувальному етапі: впровадження авторських розробок, педагогічний експеримент;

в) на підсумковому етапі: кількісний та якісний аналіз результатів дослідження, методи теоретичного узагальнення.

Дослідження: аналіз методичної та психолого-педагогічної літератури, передового педагогічного досвіду; анкетування, бесіди, спостереження, педагогічний експеримент, теоретичне узагальнення.

Структура дипломної роботи. Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.


РОЗДІЛ 1. Форми організації навчання природознавства в початковій школі

1.1 Урок — основна форма організації процесу навчання

Процес навчання природознавства здійснюється в різних організаційних формах. Перш ніж назвати і охарактеризувати їх, слід чітко уявити сутність педагогічної категорії форми організації процесунавчання.

Звернемося до походження цього слова. У перекладі з латинської „forma” означає зовнішній вигляд, устрій. Поняття „форма” трактується у лінгвістиці як „зовнішній вигляд, обрис, тип, структура чогось, що зумовлено певним змістом”, а з філософської позиції це — „усякий зовнішній вираз якого-небудь змісту” [22]. Форма навчання, як дидактична категорія, означає зовнішній бік організації процесу навчання, що зумовлена кількістю учнів, часом, місцем, а також порядкомреалізації.

В. Якупов називає формою навчання спеціальну конструкцію навчального процесу, характер якої зумовлюється змістом навчання, методами, прийомами, засобами діяльності вчителів і учнів, а як дидактична категорія означає зовнішній бік організації навчального процесу, пов'язаний із кількістю учнів, часом і місцем навчання, а також із порядком його здійснення.

Отже, форма організації навчання — спеціально організована діяльність учителя й учнів, яка проводиться в установленому порядку і у певному режимі. Під час вивчення природознавства розрізняють такі організаційні форми:уроки, позаурочна та позакласна робота.Кожна з форм організації характеризується певною структурую, принципами упорядкування її структурних елементів та взаємозв’язківміж ними [51].

Основною формою навчання є урок. Ще Я. Коменськой визначив найхарактерніші ознаки уроку. Він характеризується постійним складом учнів, точно регламентованим часом та змістом предмету, сталим розкладом, обов'язковим відвідуванням, єдиними навчальними програмами тощо [57].

І. Підласий дає визначення уроку як завершеному у змістовому, діяльністному та організаційному відношенні відрізок (етап, ланка, елемент) [55].

А. Кузьмінський та В. Омельченко, у свою чергу, визначають урок як форму організації навчання, коли учитель проводить заняття в класній кімнаті з постійним складом учнів, які мають приблизно однаковий рівень фізичного і психічного розвитку, за розкладом і регламентом.

Т. Байбара вказує, що урок — це логічно завершений цілісний елемент навчально виховного процесу, в якому в складному взаємозв’язку мають місце певні методи, прийоми і засоби навчання, проявляються особливості учителя і його майстерність, індивідуальні та вікові особливості учнів, здійснюється реалізація цілей і завдань навчання, виховання і розвитку [6].

Саме форма навчальної діяльності, забезпечена відповідними дидактичними методами, прийомами, засобами, поставленими метою і завданнями, втіленням рекомендацій психологічної та педагогічної наук, здійснює стабілізацію та впорядкування навчально-пізнавальної діяльності учителів і учнів. Нині в Україні урок залишається основною формою навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів власності. Саме тому, починаючи з Я. Коменського і дотепер педагоги досліджують і удосконалюють урочну форму навчання: розробка і впровадження у навчальний процес проблемного навчання М. Махмутовим, лекціо-практичної системи в старших класах О. Хмурою, творчі підходи до викладання педагогів-новаторів Ш. Амонашвілі, І. Волкова, М. Гузик, В. Ільченко, В. Шаталова та багатьох інших.