Смекни!
smekni.com

Зміст правового виховання молодших школярів (стр. 1 из 5)

Реферат

ЗМІСТ ПРАВОВОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ


Практика виробила різноманітні методи і форми правового виховання молодших школярів. Визначальним для вирішення вибору кожної з них в конкретному випадку є зміст правової інформації, характеристика контингенту школярів і знання виховних завдань, актуальних для даного колективу. За всіх цих умов мова повинна йти не про разові виховні заходи, а про тривалу діяльність, в якій забезпечені послідовність, взаємозв'язок і взаємопідсилення виховних заходів.

У правовиховній роботі з молодшими школярами використовуються різні методи і форми роботи. Особливе місце серед них займають словесні методи (роз'яснення, розповіді, бесіди, читання творів літератури та інші).

Найбільш уживаним методом, який ми з класоводами використовували в експериментальних групах, було роз'яснення. Суть цього методу полягає у з'ясуванні суті правових понять, фактів, явищ. До цього методу вдаються найчастіше тоді, коли треба поінформувати учнів про зміст нових для них правових понять, розкрити їх суть, ознаки, зв'язки, практичне значення. "Ціль роз'яснення, – пише М. Стельмахович, – розкрити соціальний, духовний, морально-етичний, естетичний зміст тих чи інших подій, вчинків, допомогти учням сформувати в собі правильні оцінки поведінки й людських взаємин" . Так, починаючи з першого класу, вчителі через роз'яснення схиляли дітей до розуміння й дотримання законів України, норм і правил громадського співжиття, дотримання громадського порядку, роз'яснювали правила для учнів, правила дорожнього руху, протипожежні правила та інше.

Ефективним методом правового виховання молодших школярів була розповідь – усне, словесне повідомлення вчителя про когось чи що-небудь. Теми розповідей були різні: про правоохоронців, про позитивні вчинки учнів чи дорослих й інше. Для того, щоб розповідь мала виховний вплив на учнів, вона насамперед повинна бути яскравою, емоційною, викликати у дітей почуття, справляти на них враження. Учні охоче слухали розповіді вчителя чи інших людей тоді, коли вони торкалися життєвих питань, викликали у дітей довір'я, готовність співпереживати.

Дієвим методом правового виховання була бесіда. Вона може мати різне призначення. Так, бесіда-повідомлення мала на меті дати дітям відомості про історію виникнення тих чи інших правових норм і правил поведінки, ознайомити з правовими нормами з тих чи інших галузей права, конституційними правами і обов'язками громадян, переконати в необхідності їх дотримання, збагатити школярів прикладами правомірної поведінки людей у різних життєвих ситуаціях.

Бесіда-припис має на меті дати учням алгоритм дії щодо застосування правових знань на початковому етапі формування правових уявлень і навичок поведінки в різноманітних життєвих ситуаціях, передбачає складання пам'яток і правил поведінки. Під час вивчення Правил дорожнього руху ми пропонували дітям дотримуватися такого алгоритму дій:

- Вдома скажи, де і скільки будеш гуляти. Не забудь вчасно повернутися додому.

- Знай свою адресу. Познайомся з назвами сусідніх вулиць, дізнайся, які установи, крамниці тут знаходяться, вмій пояснити, як куди пройти.

- Ходи тільки по тротуару, дотримуючись правої сторони. Якщо не має на вулиці тротуару, йти треба лівим узбіччям дороги назустріч руху транспорту.

- Переходь вулицю тільки при зеленому світлі світлофора і при відповідному сигналу регулювальника.

- Переходь вулицю тільки по пішохідній доріжці, а де вона відсутня – на перехресті.

- Перш ніж переходити дорогу, переконайся в повній безпеці переходу.

- Виходячи з автобуса (тролейбуса), не спіши переходити дорогу, обійди ззаду, щоб бачити транспорт, що рухається.

- Не грайся на проїжджій частині вулиці і не дозволяй це робити іншим.

- Не перебігай вулицю перед машиною, не вважай це проявом хоробрості.

- Самостійно користуватися транспортом можна тільки з дозволу батьків.

- Запам'ятай добре, яким транспортом і до якої зупинки тобі їхати.

- Молодші школярі можуть входити з передньої площадки. При цьому не треба поспішати, штовхати інших. Старшим слід уступати місце. Якщо багато людей, а тобі потрібно пройти до виходу, ввічливо запитай, попроси пропустити тебе вперед. Якщо ненавмисне штовхнеш когось, попроси вибачити тобі. Якщо ти не знаєш, де тобі виходити, запитай пасажирів або водія. При виході з вагону не кидай квиток під ноги. Будь обережним при виході і вході.

Коли виникала потреба уточнити хибні, перекручені правові уявлення дітей про правові норми, підвести їх до правильних висновків, спонукувати учнів до обдумування складних життєвих ситуацій з метою пошуку правильного виходу з них, використовувались проблемні бесіди (бесіди-роздуми) на різноманітну тематику (Додаток 5).

Якщо ставилась мета проаналізувати та оцінити вчинки літературних героїв чи конкретних учнів з правових позицій, для стимулювання чи гальмування негативних вчинків, які мали місце в житті класу, використовувалася обговорювальна бесіда (бесіда-оцінка). Прикладом може послугувати обговорення певної ситуації. Наприклад: "На уроці художньої праці учні робили іграшки для дитячого садка. Василько дуже старався і зробив гарну іграшку. Йому стало шкода віддавати її в дитячий садок. Він подумав: "Візьму її додому" і сховав іграшку в портфель. Наприкінці уроку всі учні поклали свої іграшки на стіл. Учитель полічив іграшки і сказав: "Однієї іграшки не вистачає. Хто забув здати свою іграшку?"

– Діти скажіть: що повинен був зробити Василько?

– Як можна оцінити його вчинок?

– Скажіть будь-ласка, як на місці Василька поступили би ви?

– Як можна назвати вчинок Василька, хорошим чи поганим?

У процесі обговорення правових фактів і явищ важливо вміти забезпечити активну участь у такому обговоренні бажаючих учнів, з педагогічним тактом корегувати неправильні і неточні висловлювання учнів, спрямовувати розмову в потрібному напрямку, щоб домогтися правильних висновків.

Позакласна робота з правового виховання молодших школярів не обмежувалася детально спланованими заходами. Більш ефективними були невимушені, ненав'язливі бесіди, під час яких учні мали можливість висловити свою думку з хвилюючої їх проблеми. Вчитель у такому разі допомагав їм зрозуміти моральну і правову суть цього питання. Такі бесіди часто виникали з якогось конкретного приводу. Ним могли бути вчинок учня, прочитана книжка, переглянутий фільм.

Обговорюючи життєві ситуації, важливо будувати бесіду з вихованцями так, щоб про добрі вчинки когось із дітей говорили інші. Якщо про свої соціально значущі вчинки судить дитина, а дорослий заохочує її до цього, то мотив самоцінності моральної норми може трансформуватись у бажання отримати похвалу.

"Не піддавайтесь спокусі порівнювати дитину з іншими дітьми, у яких, на ваш погляд, більше позитивних якостей, – пише І. Бех. – Дитина завжди має відчувати, що вона неповторна, і що ви любите її такою, якою вона є. Оцінювати дитину доцільніше порівнюючи не з товаришем, а з тим, якою вона була раніше і якою стала тепер, виходячи з того, як змінилися її особистісні риси".

У правовиховній роботі з молодшими школярами важливо використовувати такі форми й методи виховної роботи, які б дозволяли спиратися на власний життєвий досвід учнів та сприяли надбанню нового досвіду шляхом їх включення у спеціальні педагогічні ситуації. Мова йде про наближення змісту бесід, обговорень до реального життя, до тих морально-правових проблем, з якими діти можуть зустрітися і в школі, і вступивши у самостійне життя.

З'ясовуючи з учнями питання про добро і зло, педагоги мають виходити з настанов В. Сухомлинського: „Треба так впливати на свідомість і почуття вихованців, щоб вони переживали привабливість добра і нетерпимість до зла, щоб уже в ранньому дитинстві їх полонила моральна краса людської поведінки, щоб дитина сама прагнула до щастя бути морально красивою”.

У процесі дослідження правові світоглядні положення подавалися в яскравій емоційній формі, тому що тільки збагачена емоціями думка перетворюється у переконання. Цьому сприяли приклади з довколишнього життя, добре знайомої учням дійсності, з їх власного життя, з творів мистецтва і літератури, які наближують до школярів зміст правового матеріалу. Яскравий епізод з кінофільму, телепередачі переконливіші за довгі роз'яснення вчителя. Тому вміло ввести у процес виховання кіно, телепередачу, читання – все, що дітям подобається і що не залишає їх байдужими, – значить, забезпечити значну долю успіху виховної роботи.

Специфіка змісту правового матеріалу передбачала використання не тільки позитивних, а й негативних емоцій. Важливий компонент правових переконань – негативне ставлення до аморальної поведінки, правопорушень. Формування такої позиції істотно полегшується, якщо педагог висловлює емоційну оцінку негативних фактів. При цьому краще використовувати фактичний матеріал, взятий з життя, близький і доступний школярам.

Дослідження переконує, що наводячи приклади протиправної поведінки, порушення законів, правил людського співжиття, слід пам'ятати, що формування негативного ставлення до будь-яких аморальних проявів відбувається лише тоді, коли воно здійснюється паралельно з нагромадженням позитивного соціально-правового досвіду. Розуміння недопустимості порушень норм права перетворюється в особисті переконання, якщо у моральній і правовій свідомості склались стійкі погляди на суть цих норм.

Слід пам'ятати, що відносно широке використання негативного матеріалу у процесі правового виховання суперечить загальному принципу педагогіки про перевагу актуалізації позитивного прикладу. Тому у процесі пошуково-експериментальної роботи нами виявлено умови ефективного впровадження у правове виховання молодших школярів методу прикладу.

Передусім важливо не зловживати негативними прикладами, щоб в учнів не склалося враження про навколишнє середовище як про сукупність тільки негативних явищ. По-друге, треба домагатися колективного осуду негативних проявів, які мають місце у класі чи школі. По-третє, якщо учні не розуміють суті негативного вчинку, є потреба пояснити його на конкретних прикладах, зокрема, відомих їм, показати його аморальність, неправомірність. По-четверте, необхідно розкрити учням шкідливість і моральне зло окремих звичок, які призводять до відповідних негативних вчинків, правопорушень. По-п'яте, особлива виховна цінність у залученні школярів до посильної діяльності у боротьбі з проявами аморальності, неправомірної поведінки. Така орієнтація дає можливість формувати у школярів "імунітет" проти морального зла, правопорушень.