Смекни!
smekni.com

Організація та методика проведення уроку з теми "Локальні мережі" (стр. 4 из 7)

Якщо ти хочеш з'єднати міжсобою лише два комп'ютери, то можна обійтися без використання хаба. В цьомувипадку при обтиску тобі доведеться поміняти місцями жили 1-2 і 3-6. Тепертакий кабель личить для з'єднання комп’ютер - комп’ютер без посадки в хаб.

Налаштування протоколів

Я думаю, що з драйверамипроблем не буде, тому відразу переходимо до налаштування протоколів. Для цьогоувійди до "Панелі управління" і клацни мишкою в "Мережу".

За умовчанням у тебевстановлені ось такі компоненти:

* Клієнт для мереж M$

* Драйвер мережевої карти

* Протокол Tcp/ip

Спершу змінимо спосіб входу всистему. Для цього вибери у випадному списку "Звичайний вхід вWindows". Це потрібно, аби M$ не діставав введенням пароля призавантаженні.

Давай набудуємо Tcp/ip дляшвидшої роботи. Увійди до його властивостей і на закладці "IP-адрес"вибери "Вказати IP-адрес явним чином". Якщо варто "ОтриматиIP-адрес автоматично", то при завантаженні комп'ютера вікна обнюхуватимутьмережу у пошуках вільної адреси. У цьому нічого страшного не немає, алезавантаження йтиме в два рази довше. Тому ми задамо адресу уручну.

У полі IP-адрес потрібноввести будь-яка адреса у форматі Ххх.Ххх.Ххх.Ххх. Бажано, аби він виглядав як192.168.ххх.ххх. Якщо ти підключений або збираєшся підключитися до інету, тотвоя IP-адрес має бути унікальною і не конфліктувати з адресами що вже існуютьв мережі. Для цього виділений простір, починаючи з 192.168. Такі адреси не маршрутизуєміі не конфліктуватимуть з iNet-ом. Хоча в кватирках вирішена проблемаконфліктів, але все таки бажано дотримуватися цього правила. Отже, ти можешпризначити комп'ютерам адреси приблизно такі: 192.168.1.1, 192.168.1.2,192.168.1.3 і так далі

Маску підмережі можнавиставити в 255.255.255.0. Що вона означає? Вона показує, скільки бітів вадресі відноситься до адреси мережі, а, скільки до адреси комп'ютера в ціймережі. У моєму випадку до адреси мережі відносяться перші три байти, тобто192.168.1, а до адреси комп'ютера відноситься остання цифра. З такою маскоюзможе працювати мережа з 255 комп'ютерів.

Після всіх цих налаштуваньможна сміливо жати "ОК" і перезавантажувати тачку.

Тепер я розповім проналаштування IPX. Цей протокол може знадобитися для старих ігор. За умовчаннямвін не встановлений, тому потрібно натиснути "Додати" і знайти врозділі "Microsoft" рядок "Ipx/spx - сумісний протокол". У йоговластивостях, на закладці "Додатково", потрібно виставити:

Макс. число каналів = числокомп'ютерів в мережі + 1

Макс. число підключень =число комп'ютерів в мережі + 1

Маршрутизація джерела = Кешна 16 записів

Мережева адреса = Будь-якеунікальне для мережі число без рисок, крапок і будь-яких інших карлючок.

Більше нічого міняти нетреба. Просто тисни "ОК" і знову перенавантажуй комп'ютер.

Мережа готова. Головне їїдостоїнство - всі комп'ютери можуть подорожувати по мережі через однез'єднання. Для цього на комп, який підключений до Інтернету, потрібно поставитиproxy сервер. У цьому нічого страшного не немає. Збирай валізи і вали сюди:http://www.winproxy.cz/. Тут ти можеш викачати останню версію Winproxy. Цясофтина працює як на NT подібних машинах, так і на 9х.

Видача домашнього завдання: розібратися з основнимипринципами роботи локальної мережі. 2 хвил.


3. Наочні засоби у викладанні та методика їх використання

Використаннянаочних засобів, для створення у школярів образних вистав, але і для формуванняпонять, для розуміння відвернутих зв'язків і залежностей - одне з найважливішихположень дидактики, заснованої на методології діалектичного матеріалізму.Відчуття і поняття - різні рівні єдиного процесу пізнання.

Ще Я. А.Коменський висунув "золоте правило": "все, що. можна, надаватидля сприйняття відчуттям...". Вимога, аби знання черпалися учнями, перш завсе з власних спостережень, зіграло велику роль у вченні. Проте обмеженістьсенсуалістічеськой філософії, на яку спирався Коменський, не дозволила йомурозкрити принцип наочності вчення з необхідною повнотою і різносторонністю.

Принцип наочностібув значно збагачений в працях Р. Песталоцци. Він вважав, що органи чуття саміпо собі доставляють нам безладні відомості про навколишній світ. Вчення повиннезнищити безладність в спостереженнях, розмежувати предмети, а однорідні іблизькі знову з'єднати, тобто сформувати в учнів поняття.

У педагогічнійсистемі К. Д. Ушинського використання наочність у вченні органічно пов'язано звикладанням рідної мови. Ушинський вважав, що кращим засобом добитисясамостійності дітей в процесі розвитку дару слова, служить наочність.Необхідно, аби предмет безпосередньо сприймався дитям і аби під керівництвомвчителя "...ощущенія дитяти перетворювалися на поняття, з понятьскладалася думка, і думка вдягалася в слово".

У сучаснійдидактиці поняття наочності відноситься до різних видів сприйняття (зрітельним,слуховим, дотиковим і ін.). Жоден з видів наочних посібників не володієабсолютними перевагами перед іншим. При вивченні природи, наприклад, найбільшезначення мають натуральні об'єкти і зображення, близькі до натури, а на урокахграматики - умовні зображення стосунків між словами за допомогою стрілок, дуг,за допомогою виділення частин слова різними кольорами. Незрідка виникаєнеобхідність використовувати різні види наочних засобів при ознайомленні зодними і тими ж питаннями. Наприклад, в курсі історії доцільно розглядатипредмети, що збереглися від епохи, що вивчалася, макети і картини, щозмальовують відповідні явища, історичні карти, дивитися кінофільми і так далі

Дуже поважновикористовувати наочні засоби цілеспрямовано, не захаращувати уроки великоюкількістю наочних посібників, бо це заважає таким, що вчиться зосередитися іобдумати найбільш істотні питання. Таке вживання наочності у вченні неприносить користі, а швидше шкодить і засвоєнню знань, і розвитку школярів.

Коли в учнів єнеобхідні образні вистави, слід використовувати їх для формування понять, длярозвитку відвернутого мислення учнів. Це правило відноситься не лише досередніх і старших, але і до початкових класів. Спираючись на сприйняттямолодшими школярами безлічі і стосунків між ними, треба вже в 1-м класіпоступово переходити до узагальнення наочних стосунків, добиваючись їхрозуміння у відвернутому плані. Так, виконавши множення і ділення наквадратиках або кружечках в межах двох десятків, слід перейти до з'ясуваннязв'язку між множенням і діленням, взаємно зворотних стосунків між цимиарифметичними діями.

При іншій форміпоєднання, що різко відрізняється від тільки що описаною, відомості пропредмети і процеси учні отримують із словесних повідомлень вчителя, а наочнізасоби служать для підтвердження або конкретизації словесних повідомлень. Вцьому випадку, на уроці, присвяченому тій же темі (сірчана кислота), вчительсам розповідає про її фізичні властивості і показує ці властивості.

Перша із згаданихформ поєднання є ефективнішою не лише для засвоєння знань, але і для розвиткуспостережливості школярів. Перевага першої форми позначається особливо різкотоді, коли має бути здійснений тонкий аналіз об'єкту, наприклад, при вивченнівнутрішньої будови аркуша. Оскільки вживання іншої форми поєднання вимагаєменше часу, можна удаватися до неї, коли виробляється порівняно"грубий" аналіз об'єктів.

Знання вчителем форм поєднання слова і засобівнаочності, їх варіантів і порівняльної ефективності дає можливість творчозастосовувати наочні засоби згідно поставленому дидактичному завданню,особливостям учбового матеріалу і іншим конкретним умовам.

Наочні навчальніпосібники - площинні і об'ємні зображення предметів і явищ, створювані дляцілей вчення, виробничі і природні об'єкти в їх природному або препарованомувигляді. Вживання Наочних навчальних посібників сприяє формуванню вматеріалістичних вистав, учнів, і понять, виробленню у них умінь і навиків.Наочні навчальні посібники використовуються в школі на різних етапах учбовогопроцесу: при поясненні вчителем нового матеріалу, при закріпленні що йоговчаться, під час повторення вивченого матеріалу і при перевірці вчителем знань учнів,а також в позакласній, кружкової роботі. Наочні навчальні посібники повиннівідповідати вмісту програм і підручників, методам і прийомам вчення, віковимособливостям учнів, а також задовольняти певним науковим, естетичним,санітарно-гігієнічним, технічним і економічним вимогам. Наочні навчальніпосібники дуже всілякі по своєму призначенню, вмісту, способам зображення,матеріалам і технології виготовлення, по методах і прийомах використання. Їхприйнято ділити на 2 основних групи: натуральні наочні навчальні посібники, щоскладаються з природних або виробничих об'єктів, і образотворчі наочнінавчальні посібники, що змальовують предмети і явища засобами мистецтва(живопис, графіки, скульптури) і техніки.

По способахзображення розрізняють: образні наочні навчальні посібники, що показуютьпредмети і явища в реальному, образному вигляді (моделі, макети, муляжі,картини, ілюстративні таблиці і ін.), і схематичні умовні наочні навчальніпосібники, передавальні в предметі або явищі лише найголовніше, основніше, увідомій логічній обробці і з використанням умовних графічних знаків, умовногорозфарбовування і символіки (карти, схеми, діаграми і ін.).

Наочні навчальні посібникибагато в чому залежать від правильного їх зберігання. Друкарські наочніпосібники (картини, таблиці і ін.) треба зберігати в розгорнутому вигляді вневисоких шафах з широкими висувними ящиками. Їх доцільно наклеювати на тканину,картон або обкантовувати по краях. Настінні географічні, історичні карти, якідрукуються зазвичай на 2, - 4- (6 листах, як правило, наклеюють на полотно, доверхнього краю прикріплюють круглі палиці. На них карти згортаються івстановлюються в спец. підставки. Моделі, макети і діорами, що виготовляються зкартону, дерева і металу, зберігаються у великих коробках або фанерних ящиках зкришками. Натуральні наочні посібники (гербарії, сухі і вологі препарати,энтомологические колекції, чучела і скелети), а також муляжі і анатомічнімоделі треба містити в сухому приміщенні, не піддавати дії сонячних променів,оберігати від вицвітання і деформації.