регистрация / вход

Особливості системи контролю за навчально-виховним процесом у сучасній загальноосвітній школі

Здійснення контролю за навчально-виховним процесом у школі. Використання комп’ютерних технологій в управлінській діяльності директора школи. Прийняття управлінських рішень, їхня ефективність базуються саме на результатах внутрішкільного контролю.

ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ІНСТИТУТ

БЕЗПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ

Кафедра управління закладами освіти

Тема творчої роботи:

„Особливості системи контролю

за навчально-виховним процесом

у сучасній загальноосвітній школі”

Виконав:

слухач курсів підвищення

кваліфікації директорів ЗНЗ

Гонта Валентина Олександрівна

м. Куп’янськ

загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1

Перевірив:

Куп’янськ – Харків

2003

Вступ.

Те, що ефективність навчально-виховного процесу залежить від здійснення контролю (його кількос­ті, якості, своєчасності, глибини, повноти і об'єктивності), в сучасній науковій педагогічній літературі до­ведено. Адже саме контроль як спо­сіб зворотного зв'язку в управлінсь­кій діяльності дозволяє отримувати інформацію про стан навчально-ви­ховного процесу, його результатив­ність. Тому система внутрішкільного контролю в ЗОНІ може бути розгля­нута як підсистема загальної ціліс­ної системи управління школою і як самостійна відносно цілісна систе­ма, що дозволяє виділити її власні підструктурні компоненти (7, с.131).

Котроль – це одна із основних функцій внутрішкільного управління, спрямована на одержання інформації про стан навчально-виховного процесу та його результативність.

Слово „контроль” – французського походження, означає „забезпечення чи перевірку правильності тих чи інших дій в галузі виробництва і управління”. Вітчизняні і зарубіжні вчені поняття „внутрішкільний контроль” розглядають насамперед, як засіб одержання інформації про стан керованої системи. Щоб управляти школою на рівні сучасних вимог, приймати правильне, науково-обґрунтовані рішення, керівникові школи потрібна достовірна інформація... Але найбільш корисною є інформація, яку отримують в результаті цілеспрямованих спостережень, продуманої системи контролю, де головне – це зміст контролю, його мета і завдання, а не форма.

В умовах реформування сучасної осві­ти, переходу до 12-бальної системи оцінювання знань, умінь та навичок учнів особливої ваги набуває управ­лінська функція «контроль».

Розділ І

Управління школою здійснюється через реалізацію управлінських (тех­нологічних) функцій, до яких відно­сяться: планування, організація, ко­ординація, контроль, регулювання (корекція), облік та аналіз. Ідеться про функцію управління закладом і про функції управління будь-яким видом діяльності. Кожну з цих функ­цій глибоко досліджували вчені. Нап­риклад, функцію педагогічного ана­лізу вивчали Ю.А. Шубін і Н.В. Мос­каленко; різні технологічні функції — В.І. Бондар, І.Л. Підласий, В.С. Пікельна. У кгизі В. Звєрєвої „Організаційно-педагогічна діяльність керівника школи” стисло проаналізовано окремі аспекти внутрішкільного контролю, зокрема: постановка мети, методи контролю, необхідність охоплення контролем усіх підсистем роботи школи, розподіл ділянок контролю за часом; організація контролю, передбачення його ефективності визначення відхилення від норми, виявленого в ході контролю.

П. Маслєнніков вважає, що внутрішкільний контроль – це основне джерело інформації, на основі якої розробляються управлінські рішення, а також засіб зворотного зв’язку в системі управління. Крім цього, автор дає критичну оцінку ставлення окремих управлінців до контролю, як функції, що в умовах демократизації почала втрачати свою роль, а також аргументує її необхідність.

Г. Горська і Р. Чуракова розглядають контроль як корегуючий засіб діяльності вчителів, керівників, учнів. При цьому вони дотримуються думки, про те, що контроль є засобом одержання інформації про стан навчально-виховного процесу.

Контроль як функція управління був предметом дослідження М.А.Шубіна. У посібнику „Внутрішкільний контроль” автор розглядає функцію контролю як підсистему складної системи внутрішкільного управління, яка має певну структуру, функції, без знання яких здійснення контролю не може бути ефективним.

Розділ ІІ

Здійснення контролю за навчально-виховним процесом у школі.

Завдання, що постають перед внутрішкільною системою контро­лю, гармонійно пов'язані з основни­ми напрямами діяльності навчаль­ного закладу і вимагають перевірки таких питань:

— виконання всеобучу;

— виконання державних навчальних планів і програм;

— стан викладання окремих дисциплін;

— якість знань і умінь учнів згід­но з навчальними програмами;

— методична робота;

— позакласна виховна робота з учнями;

— шляхи реалізації особистісно зорієнтованого підходу до учнів у

системі навчання і виховання;

— запровадження інноваційних технологій;

— застосування нетрадиційних форм і методів навчання і виховання в роботі викладачів і вихователів;

— реальний стан комп'ютеризації навчального процесу;

— реалізація принципів гумані­зації та гуманітаризації навчально-виховного процесу;

— рівень якості роботи з відродження національної культури засо­бами навчально-виховного процесу і т.ін.

Цю структуру можна доповнюва­ти відповідно до напрямів діяльнос­ті освітнього закладу.

Оскільки ефективність навчаль­но-виховного процесу визначається рівнем успішності й якості знань та умінь учнів, то контроль має здійс­нюватися за допомогою проведен­ня перевірок результатів навчання та уміння педагогів контролювати власну діяльність.

При створенні системи внутрішкільного контролю (в окремо взя­тому навчальному закладі) необхід­но брати за основу принципи, які б об'єднували, а не роз'єднували ад­міністрацію і педагогічний колектив. Відомими педагогічними принципа­ми здійснення «функцій контролю» є: об'єктивність, систематичність, наочність (гласність). Принципи по­роджують відповідні вимоги, які на­далі мають втілюватися в певні форми і технології контролю.

При розв'язанні завдань контро­лю необхідно враховувати ті, що сприяють вдосконаленню навчаль­но-виховного процесу. Серед них:

— вивчення рівня засвоєння учнями знань, умінь і навичок (правильність, обсяг, глибина, дієвість);

— отримання інформації про ха­рактер пізнавальної діяльності школярів;

— встановлення рівня самостійності й активності в навчальному
процесі;

— виявлення причин утруднень і помилок у засвоєнні матеріалу;

— визначення ефективності організації навчального процесу —
уроку (методи, форми, засоби).

За умови системного підходу ке­рівника школи до управління нав­чально-виховним процесом внутрішкільний контроль виконує освіт­ню, діагностичну, виховну, розвива­ючу, стимулюючу, оціночну функції.

Якщо контроль запроваджено вміло і з урахуванням усіх прита­манних йому функцій, то взаємодія керуючих і керованих значно роз­ширюється і поглиблюється. І зав­дяки цьому процес управління ос­вітнім закладом стає демократич­ним. Такий внутрішкільний конт­роль необхідно спланувати.

Планування контролю ґрунтується на таких основних принципах: чітке розуміння мети і завдань шко­ли; науковість, комплексність, логіч­на послідовність; рівномірність у розподілі завдань для виконавців; отримання інформації про виконан­ня; достатність для обґрунтованого прийняття управлінського рішення. Дотримання їх є важливою умовою поступового розвитку школи, вдос­коналення управлінської майстер­ності адміністрації.

При створенні в навчальному закладі системи контролю виникає необхідність у застосуванні й удос­коналенні таких його методів, як пе­ревірка документації, бесіда, спос­тереження, аналіз і самоаналіз уро­ку, проведеного виховного заходу, анкетування, тестування, графічна перевірка тощо.

Створення ефективної системи контролю навчально-виховної ді­яльності в сучасній загальноосвіт­ній школі має відбуватися за участю всього педагогічного колективу з урахуванням усіх конкретних умов. Саме на цьому наголошує В.С. Пікельна: «Всі організаційні моделі управління (в будь-якій ланці робо­ти) проходять колективне обгово­рення і, за умови схвалення їх колективом, затверджуються адмініс­трацією школи..., після чого діють на правах офіційно прийнятого уп­равлінського рішення» (8, с.31).

Враховуючи методологічний ха­рактер управлінських (технологічних) функцій, їх взаємодію та взаємореалізацію, можна говорити про об'єк­тивну необхідність розробки планів системи внутрішкільного контролю.

На практиці багато керівників шкіл використовують графік-план внутрішкільного контролю на рік, який може складатися з граф: зміст контролю (по вертикалі) та кален­дарний термін виконання (по гори­зонталі). У змісті контролю перелічу­ються передбачені його змістовні напрями (наприклад, впровадження 12-бальної системи оцінювання, за­провадження комп'ютерних техно­логій навчання, використання інте­рактивних форм та методів навчан­ня, організація виховної роботи від­повідно до програми «Діти України», використання нетрадиційних форм позаурочної виховної роботи з учня­ми з відродження національної куль­тури, рівень якості роботи предмет­них гуртків щодо розвитку творчих здібностей учнів відповідно до їхніх особистих інтересів тощо).

У вічках, що створюються від пе­ретинання горизонтальних і верти­кальних ліній, записують виконавців, для чого використовуються певні символи: Д — директор; 3Д — зас­тупник директора з навчально-ви­ховної роботи; 3Д(В) — заступник директора з виховної роботи; ПП — практичний психолог, СП — соціаль­ний педагог; КМО — керівник методоб'єднання і т.ін. Тобто признача­ються відповідальні за проведення певної форми контролю.

Бажано, щоб той, хто відповідає за здійснення контролю, розробляв більш конкретний план його прове­дення, зазначаючи форми і методи здійснення. Доцільно рекомендува­ти адміністрації розглядати результати конт­ролю на засіданнях методичного об'єднання, педконсиліумах, нара­дах за участю директора, педрадах тощо.

Вважаю також, що необхідно заохочувати в наказах по школі не тільки педагогів-новаторів, але й тих викладачів, які за результатами діагностування постійно підвищу­ють педагогічну майстерність. Ра­зом з тим не завжди потрібно поспі­шати з доганами за недоліки в ро­боті, оскільки «партнерська» бесіда з викладачем (поради і рекоменда­ції) дозволить останньому правильно сприймати зауваження керівни­ка. Особливу увагу в ракурсі розгля­нутого питання потрібно приділяти молодим педагогам, адаптація яких до роботи зі школярами не завжди проходить швидко і успішно.

На мою думку, кращих резуль­татів контролю з метою отримання інформації, проведення діагностики і прогнозування подальших «успі­хів» у роботі можливо досягти тіль­ки завдяки участі самих виконавців — керівників методичних об'єд­нань, членів методичної ради, твор­чих груп учителів, які мають дотри­муватися певних вимог:

1.Цілеспрямованість, оперативність.

2.Принциповість, об'єктивність, компетентність в оцінці діяльності
учасників процесу навчання і виховання.

3.Диференційованість та індиві­дуальний підхід Ідо педагогів при
проведенні контролю.

4.Наукова обгрунтованість, точність, повнота і конкретність вис­
новків, рекомендацій і пропозицій.

5. Дійсність, вимогливість і ефективність (перевіряється реальний стан навчально-виховного про­цесу, його вплив на розвиток особистості й підвищення якості знань учня відповідно до його пізнаваль­них можливостей).

6.Гласність (результати перевірок бажано відображати як письмо­
во, так і у формі словесних зауважень).

7.Виховна і мотиваційна значу­щість проведеного контролю (для
учнів і вчителів).

Такий підхід дозволить створити систему внутрішкільного контролю, що забезпечить здоровий мораль­но-психологічний клімат у колекти­ві, сприятиме успішному функціону­ванню освітнього закладу.

Члени педколективу можуть брати участь у всіх основних видах
контролю:

— попередньому: застосовується для ознайомлення з методикою
викладання вчителя, стилем його діяльності, окремими ділянками йо­го роботи (можливо, за власною пропозицією викладача);

— класно-узагальнюючому (вза­галі не може здійснюватися без
участі класного керівника, інших учителів, що навчають учнів конкретного класу, обов'язково підключаються керівник методичного об'єднання,
фахівці високого рівня);

— паралельному, коли здійснюється відвідування однойменних
уроків різних вчителів — важливою є думка щодо визначення якості й
ефективності роботи колег, учнів, батьків, але не можна допускати
протиставлення, щоб не порушити морально-психологічну рівновагу в колективі і не перевести вивчення питання в оцінювання роботи;

— персональному (бажано зас­тосовувати під час проведення атес­тації вчителя за його безпосередньої участі, під час вивчення рівня викла­дання, системи роботи з наступним узагальненням досвіду тощо);

— тематичному, що передбачає проведення системи контролю
за певною тематикою (розвиток творчих здібностей учнів на уроці,
форми організації самостійної роботи учнів на уроці, володіння
комп'ютерною технікою, методи активізації пізнавальної діяльності учнів тощо);

— оперативно-якісному, який є завершальним або заключним на
певний період.

У школах нашого міста застосову­ються такі форми контролю: добро­вільний взаємний контроль, само­контроль, громадський огляд знань (при активній участі учнів), творчий звіт «портрет педагога», який дозво­ляє не лише представити професій­ні можливості вчителя, але й роз­крити індивідуальні риси особистос­ті, творче мислення і потребу фор­мувати творчу особистість учня.

Аналіз нових форм контролю дозволяє помітити перехід контро­лю «вертикального» в контроль «го­ризонтальний», в якому беруть участь самі педагоги.

Цілком слушне твердження Ю.А. Конаржевського щодо того, що в загальноосвітній школі «спостері­гається перехід від вертикального ієрархічного, загального контролю до контролю «горизонтального». На його думку, «горизонтальність» зу­мовлюється участю самих виконав­ців у внутрішкільному контролі. Вчений пояснював, що в поняття «контроль» має вкладатися нове розуміння. Педагогічний контроль — це не просто акт механічної пе­ревірки відповідності нормі, стан­дарту, а вмотивованість людини працювати якісно, осмислювати ме­ту та завдання діяльності, що при­водить до її цілеспрямованості, створення всіх необхідних умов для якісної роботи (6, с.37).

Звичайно, від якісної роботи пе­дагогічного колективу залежать стан навчально-виховного процесу, рівень знань, умінь і навичок учнів (основний показник ефективності роботи освітнього закладу).

Підвищення якості здійснюваного внутрішкільного контролю за станом навчально-виховної роботи є одним із ефективних шляхів вдосконалення системи управління освітнім закла­дом. На думку І.Гуревича, «контроль є не тільки стимулом творчого і про­фесійного зростання вчителя, але й мотивує його діяльність. Технологія сучасного контролю має сприяти розвитку самоконтролю. Останній е результатом взаємодії адміністрації і педагога» (1, с.2). Дослідник вважає, що такий підхід дозволить побудува­ти систему сучасного внутрішкільно-го контролю. '

Структура системи контролю, на думку Н.В. Москаленко, містить у собі як складовий компонент конт­роль не тільки за професійною ді­яльністю вчителя, його методичним зростанням, організацією навчаль­но-пізнавальної діяльності учнів, але й за динамікою отриманих ре­зультатів, рівнем розвитку учнів, зміною і дією різноманітних факто­рів, що впливають на якість їхніх знань, ефективність навчання і ви­ховання в цілому. Дослідник пише: «Багатогранність зв'язків між управ­лінськими функціями та їх компо­нентами неможливо зрозуміти, не розглядаючи їх лише в формально оперативному плані» .

Відомо також, що навчально-ви­ховний процес є складною динаміч­ною системою, яка тісно пов'язана з іншими системами суспільної діяль­ності, тому потрібно звернути увагу на багатомірність його компонентів. Сьогодні дедалі більше керівників школи роблять спробу застосовува­ти під час проведення контрольних перевірок сучасне діагностичне оці­нювання результатів діяльності ЗОШ. Все ширше використовуються кваліметричний інструментарій, ос­вітній моніторинг, експертні оцінки.

За своїм змістом контроль перехо­дить від тематичного, проблемного, фронтального в якісно новий стан. Тут не можна не погодитися з дум­кою Н.Калініної і М.Лук'янової, що «будь-який освітній заклад потребує порівняльного дослідження у вив­ченні результатів освітнього проце­су на основі чітко виробленої систе­ми критеріїв і хронологічних рамок вимірювань» (5, с. 191). Тільки на цій основі можлива об'єктивна інфор­мація про діяльність навчального закладу, яка потрібна для оцінки професіоналізму вчителя і визна­чення рівня досягнень учнів, для ко­рекції діяльності педколективу й розвитку пізнавальних можливостей школярів. Вона також необхідна ке­рівнику середньої загальноосвітньої школи для проектування навчаль­но-виховного процесу і визначення стратегії розвитку освітнього закла­ду, своєчасного коригування управ­лінських рішень. Вважаю, що ад­міністративний контроль потрібно здійснювати за участю експертних груп (моніторинг якості знань учнів певних класів або з певних навчаль­них дисциплін; тестування з метою виявлення рівня розвитку школярів; анкетування, з метою визначення «рейтингу» майстерності окремих учителів тощо).

Таким чином, створюється ме­ханізм активної суб'єктивно-суб'єк­тивної взаємодії в системі контро­лю, який дозволяє залучити кожного педагога до свідомого самовдос­коналення своєї діяльності. Тільки такий підхід дозволить сформувати у педагога уміння проектувати влас­ну діяльність, спрямовану на досяг­нення запланованого результату.

Створена система контролю в школі дозволить керівнику не тільки визначити результати діяльності, а й управляти різними ланками педа­гогічного процесу, самими виклада­чами заради досягнення вищої ефективності в роботі навчального закладу.

Розділ ІІІ

Використання комп’ютерних технологій в

управлінській діяльності директора школи

Назріло питання створення професійних комп’ютерних програм, які допомогали б керівникові школи обробляти інформацію про результати навчально-виховного процесу, аналізувати її і приймати на цій основі оптимальні управлінські рішення. Проте вже нині з цією метою можна використовувати можливості начвних програмних продуктів.

Розглянемо для прикладу методику використання електронних таблиць Microsoft Excel для вивчення та аналізу системи уроків учителів і планування на цій основі методичної роботи в школі.

Для оцінки основних параметрів навчальних занять можна використати спеціальні таблиці (дивс. табл. 1), які роздруковуються за допомогою Microsoft Word з двох сторін аркуша формату А4. Такі таблиці під час спостереження та аналізу уроків дають можливість кількісно (в балах) оцінити реалізацію навчальних, виховних і розвиваючих цілей заняття, оптимальність добору матеріалу, дотримання принципів навчання, доцільність вибору форм і методів навчання, доцільність вибору форм і методів навчання, стимулювання контролю, здійснення диференційного та індивідуального підходів, узагальнення і систематизацію матеріалу тощо. Ці бали виставляються в крайній правій графі таблиці. У внутрішніх графах таблиці фіксується кількість використаних на уроці фронтальних, групових та індивідуальних форм роботи, словесних, наочних і практичних, репродуктивних і пошукових, індуктивних, дедуктивних і традуктивних методів навчання, методів стимулювання мотивів інтересу до знань і стимулювання методів обов’язку, усних, письмових і практичних методів контролю. Зрозуміло, що параметри, за якими оцінюється ефективність навчального заняття, можуть бути й іншими, залежно від мети вивчення, системи уроків, специфіки предмета. Довільною також може бути і шкала оцінювання - чотирибальна, десятибальна чи інша.

Кількісні показники після аналізу відвіданих уроків можна занести в підсумкову таблицю (дивс. табл. 2). Вона будується в Microsoft Excel на основі розглянутих вище параметрів навчальних знань. Засобами Excel в сповпчику "Середнє значення" легко знайти середній бал кожного параметру за кілька відвіданих уроків. Крім того, в цьому ж стовпчику визначається частота використання на уроках різноманітних форм і методів навчання, стимулювання та контролю. При внесенні нових даних у наступні стовпчики Excel автоматично перерахує результати. Такий підхід допомогає об’єктивно проаналізувати й оцінити роботи педагога. Аналіз, зроблений на основі даних підсумкової таблиці, вкаже вчителю на недооцінку окремих форм і методів навчання, стимулювання і контролю, невиправдану стереотипність дій. Це дасть змогу вносити корективи в методику проведення уроків.

Отримання після вивчення системи уроків результати можна використати для визначення напрямів методичної роботи в школі. З цією метою середні бали пелагогів треба занести у створену в Microsoft Excel зведену таблицю (дивс. табл. 3). Причому до неї доцільніше заносити не числа, а відповідні графи, пов’язані з даними стовпчика "Середні значення" підсумкової таблиці вчителя.

Питання, з яких учителі матимуть нижчі показники, доцільно пропонувати для опрацювання в педколективі. Цей же результат простіше і швидше можна отримати за допомогою консолідації підсумкових таблиць, однак у цьму випадку втрачається наочність, оскільки Excel виводить лише результат обчислень.

Крім того, учителям можна запропонувати анкети, де за чотирибальною (чи іншою) шкалою оцінюється доцільність опрацювання в педколективі перерахованих в таблиці питань. Анкету можна доповнити й іншими пунктами, зокрема щодо методики проведення факультативів та додаткових занять, організації позакласної і гурткової роботи. Дані з анкет можна занести в підсумкову таблицю (дивс. табл. 4). За допомогою функції СРЗНАЧ і автозаповнення в рядку "Середні значення" легко обчислити показники, які визначають доцільність глибшого вивчення відповідних питань.

На основі обох розглянитих вище підходів вибирається коло питань для опрацювання в педколективі.

Аналогічний підхід можна застосувати для виявлення учнівських інтересів, зокрема для визначення напрямів виховної роботи.

Отримані за допомогою електронних таблиць результати доцільно використовувати в процесі планування навчально-виховної роботи, причому за допомогою ПЕОМ цю діяльність вдається значно раціоналізувати. Як відомо, річний план роботи школи можна створювати в різних формах. Проте практика показує, що найбільшого поширення набули два його види - план, складений за розділами, і план- календар роботи по місяцях. Кожен з них має свої переваги і недоліки. Наприклад, план, написаний за розділами, дає можливість системно підійти до розробки заходів на навчальний рік, охопити всі ділянки діяльності школи, проте використовувати його на практиці не зовсім зручно через необхідність постійно робити вибірку заплпнованих заходів. Навпаки, план-календар простий у користуванні, однак його важко аналізувати. За допомогою комп’ютерних технологій вдається поєднати переваги обох підходів: спочатку можна створити річний план роботи за розділами, а потім з використанням ПЕОМ він легко трансформується в план-календар роботи за місяцями.

Після цього отриманий документ можна аналізувати, коригувати і виносити на обговорення педагогічної ради. Створений таким чином план-календар діяльності школи дасть змогу системно підійти до розробки заходів на навчальний рік, охопити всі ділянки навчально-виховного процесу і буде досить зручним для роботи, зокрема для здійснення контролю. На його основі просто визначатимуться тижневі плани роботи школи, графік внутрішкільного контролю, план-сітка загальношкільних виховних заходів на півріччя. Безумовно, це допоможе оптимізувати управління школою, що позитивно позначиться на результативності навчально-виховного процесу.

Такий підхід до планування може призвести до дискусії про переваги тієї чи іншої форми річного плану роботи. Цілком умовним стане і визначення розділів тематичного плану - важливо передбачити необхідні для школи заходи, які позитивно впливатимуть на навчально-виховний процес.

Ефективним є також використання електронних баз даних при організації роботи з педкадрами, електронних таблиць при тарифікації вчителів, текстових редакторів при створенні шаблонів управлінських документів.

Однак використання комп’ютерних технологій не заперечує традиційних підходів, які складалися протягом десятиліть у сфері управлінської діяльності, а лише доповнює їх, надаючи цьому непростому процесу додаткових можливостей і виводячи його на новий рівень

Висновки

Від чого залежить стиль роботи та управлінська діяльність керівника школи? Як досягти результативного керівництва сучасною школою? Найперше – це глибоко і всебічно знати стан справ на кожій ділянці, уміти виявляти причини, аналізувати їх, правильно і своєчасно реагувати на запити колективу... Сьогодні директор загальноосвітнього навчального закладу виконує (має) багато функцій (науковці називають більше 22).

Найважливішою умовою результативності керівництва (управлінської діяльності) є зворотній зв’язок (діалог), де контроль є способом цього зв’язку і засобом отримання інформації. Отже, внутрішкільний контроль – це система перевірок відповідності навчально-виховного процесу та його результативності.

Прийняття управлінських рішень, їхня ефективність базуються саме на результатах внутрішкільного контролю.

Список використаної літератури.

1. Горська Г., Чуракова Р. Організація навчально-виховного процесу в школі. – К., 1986.

2. Гуревич И. Принципы порождают требования. „Директор школы”, 2000.

3. Єльнікова Г.В. Наукові основи управління школою. – Харків, 1991.

4. Звєрєва В. Організаційно-педагогчна діяльність керівника школи”. – К., 1997.

5. Калинина Н., Лукьянова М. Результативность образовательного процесса: психолого-педагогические показатели и диагностика. „Народное образование”, 2000, №9.

6. Конаржевский Ю.А. Внутришкольный менеджмент. – М., 1993.

7. Пикельная В.С. Теоретические основы управления. Школоведческий аспект – М., 1990.

8. Пикельная В.С. Управленческие модели в деятельности руководителя школы – К., 1999.

9. Шубін М.А. Внутрішкільний контроль. – К., 1997.

Додатки

Таблиця 1

Основні етапи уроку та їх ефективність

Тип уроку

Оптимальність вибору типу уроку

Засвоєння нових знань

Формування умінь і навичок

Застосування ЗУН

Узагальнення і систематизації

Перевірки і оцінки ЗУН

Комбінований урок

Організаційний
етап (час _ хв.)

Організація класу, підготовка школярів до навчальної діяльності

Визначення мети і завдань уроку, усвідомлення їх учнями

Перевірка домаш­ нього завдання, актуалізація знань

(час хв.)

Сприяння перевірки домашнього завдання актуалізації знань

Оптимальність вибору методів контролю

Усні

Письмові

Практичні

Індивідуальні

Групові

Фронтальні

Репродуктивні

Частково-пошукові

Пошукові

Рецензування відповідей учнів /

Об'єктивність оцінок

Вивчення нового матеріалу

(час __ хв.)

Оптимальність добору навчального матеріалу

Реалізація принципів навчання

Здійснення міжпредметних зв'язків

Оптимальність вибору форм навчання

Фронтальна

Групова

Індивідуальна

Здійснення диференційованого та індивідуального підходів

Оптимальність вибору методів навчання

Словесні

Наочні

Практичні

Репродуктивні

Частково-пошукові

Пошукові

Індуктивні

Дедуктивні

Традуктивні

Самостійні

Під керівництвом учителя

Ефективність роботи з підручником і літературою

Добір та використання наочності та ТЗН

Оптимальність вибору методів стимулювання

Мотивів інтересу

Мотивів обов'язку

Забезпечення двостороннього зв'язку учнів і учителя

Узагальнення та систематизація матеріалу (час хв.)

Виділення головного, здійснення порівняння і систематизації

Оптимальність вибору методів і форм узагальнення

Ефективність використання схем, таблиць, карт, тез, планів

Засвоєння основних ідей і положень, способів діяльності

Контроль засво­
єння навчального
матеріалу (пере­
вірка ЗУН)
(час_ _ хв.)
Протягом уроку

Оптимальність підбору запитань і завдань

Оптимальність вибору методів контролю

Усні

Письмові

Практичні

Індивідуальні

Групові

Фронтальні

Репродуктивні

Частково-пошукові

Пошукові

1

Рецензування відповідей учнів

Об'єктивність оцінок

Організація контролю і самоконтролю учнів

Таблиця 2

Підсумкова таблиця аналізу відвідуваних уроків учителя

Параметри уроку

Оцінки параметрів уроку

Середнє значення

4,09

7,09

...

...

...

...

...

Оптимальність вибору форм навчання

3

2

2,5

Фронтальна

4

3

3,5

Групова

2

0

1

Індивідуальна

3

1

2

Здійснення диференційованого та індивідуального підходу

2

1

1,5

...

...

...

...

Таблиця 3

Зведена таблиця за результатами відвідуваних уроків учителів

Параметри уроку

...

Н.Г.Діюк

П.В. Рогоза

М.А. Сорока

І.М. Ярчук

...

Середні значення

...

...

...

...

...

...

Оптимальність добору навчального матеріалу

3

3

4

2

3

Реалізація принципів навчання

2

3

3

2

2,5

Здійснення міжпредметних зв’язків

2

2

3

1

2

Оптимальність вибору форм навчання

3

4

4

3

3,5

...

...

...

...

...

...

Таблиця 4

Підсумкова таблиця за результатами анкетування вчителів

Прізвище вчителя

Реалізація принципів навчання

Здійснення міжпредметних зв’язків

Оптимальність вибору форм навчання

...

...

...

...

...

Н.І. Іванюк

3

2

4

А.В. Петренко

2

3

3

Н.А. Сидорчук

3

3

4

І.М. Шульженко

2

4

3

...

...

...

...

Середнє значення

2,5

3

3,5

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий