Смекни!
smekni.com

Особливості системи контролю за навчально-виховним процесом у сучасній загальноосвітній школі (стр. 1 из 4)

ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ІНСТИТУТ

БЕЗПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ

Кафедра управління закладами освіти

Тема творчої роботи:

„Особливості системи контролю

за навчально-виховним процесом

у сучасній загальноосвітній школі”

Виконав:

слухач курсів підвищення

кваліфікації директорів ЗНЗ

Гонта Валентина Олександрівна

м. Куп’янськ

загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1

Перевірив:

Куп’янськ – Харків

2003

Вступ.

Те, що ефективність навчально-виховного процесу залежить від здійснення контролю (його кількос­ті, якості, своєчасності, глибини, повноти і об'єктивності), в сучасній науковій педагогічній літературі до­ведено. Адже саме контроль як спо­сіб зворотного зв'язку в управлінсь­кій діяльності дозволяє отримувати інформацію про стан навчально-ви­ховного процесу, його результатив­ність. Тому система внутрішкільного контролю в ЗОНІ може бути розгля­нута як підсистема загальної ціліс­ної системи управління школою і як самостійна відносно цілісна систе­ма, що дозволяє виділити її власні підструктурні компоненти (7, с.131).

Котроль – це одна із основних функцій внутрішкільного управління, спрямована на одержання інформації про стан навчально-виховного процесу та його результативність.

Слово „контроль” – французського походження, означає „забезпечення чи перевірку правильності тих чи інших дій в галузі виробництва і управління”. Вітчизняні і зарубіжні вчені поняття „внутрішкільний контроль” розглядають насамперед, як засіб одержання інформації про стан керованої системи. Щоб управляти школою на рівні сучасних вимог, приймати правильне, науково-обґрунтовані рішення, керівникові школи потрібна достовірна інформація... Але найбільш корисною є інформація, яку отримують в результаті цілеспрямованих спостережень, продуманої системи контролю, де головне – це зміст контролю, його мета і завдання, а не форма.

В умовах реформування сучасної осві­ти, переходу до 12-бальної системи оцінювання знань, умінь та навичок учнів особливої ваги набуває управ­лінська функція «контроль».

Розділ І

Управління школою здійснюється через реалізацію управлінських (тех­нологічних) функцій, до яких відно­сяться: планування, організація, ко­ординація, контроль, регулювання (корекція), облік та аналіз. Ідеться про функцію управління закладом і про функції управління будь-яким видом діяльності. Кожну з цих функ­цій глибоко досліджували вчені. Нап­риклад, функцію педагогічного ана­лізу вивчали Ю.А. Шубін і Н.В. Мос­каленко; різні технологічні функції — В.І. Бондар, І.Л. Підласий, В.С. Пікельна. У кгизі В. Звєрєвої „Організаційно-педагогічна діяльність керівника школи” стисло проаналізовано окремі аспекти внутрішкільного контролю, зокрема: постановка мети, методи контролю, необхідність охоплення контролем усіх підсистем роботи школи, розподіл ділянок контролю за часом; організація контролю, передбачення його ефективності визначення відхилення від норми, виявленого в ході контролю.

П. Маслєнніков вважає, що внутрішкільний контроль – це основне джерело інформації, на основі якої розробляються управлінські рішення, а також засіб зворотного зв’язку в системі управління. Крім цього, автор дає критичну оцінку ставлення окремих управлінців до контролю, як функції, що в умовах демократизації почала втрачати свою роль, а також аргументує її необхідність.

Г. Горська і Р. Чуракова розглядають контроль як корегуючий засіб діяльності вчителів, керівників, учнів. При цьому вони дотримуються думки, про те, що контроль є засобом одержання інформації про стан навчально-виховного процесу.

Контроль як функція управління був предметом дослідження М.А.Шубіна. У посібнику „Внутрішкільний контроль” автор розглядає функцію контролю як підсистему складної системи внутрішкільного управління, яка має певну структуру, функції, без знання яких здійснення контролю не може бути ефективним.

Розділ ІІ

Здійснення контролю за навчально-виховним процесом у школі.

Завдання, що постають перед внутрішкільною системою контро­лю, гармонійно пов'язані з основни­ми напрямами діяльності навчаль­ного закладу і вимагають перевірки таких питань:

— виконання всеобучу;

— виконання державних навчальних планів і програм;

— стан викладання окремих дисциплін;

— якість знань і умінь учнів згід­но з навчальними програмами;

— методична робота;

— позакласна виховна робота з учнями;

— шляхи реалізації особистісно зорієнтованого підходу до учнів у

системі навчання і виховання;

— запровадження інноваційних технологій;

— застосування нетрадиційних форм і методів навчання і виховання в роботі викладачів і вихователів;

— реальний стан комп'ютеризації навчального процесу;

— реалізація принципів гумані­зації та гуманітаризації навчально-виховного процесу;

— рівень якості роботи з відродження національної культури засо­бами навчально-виховного процесу і т.ін.

Цю структуру можна доповнюва­ти відповідно до напрямів діяльнос­ті освітнього закладу.

Оскільки ефективність навчаль­но-виховного процесу визначається рівнем успішності й якості знань та умінь учнів, то контроль має здійс­нюватися за допомогою проведен­ня перевірок результатів навчання та уміння педагогів контролювати власну діяльність.

При створенні системи внутрішкільного контролю (в окремо взя­тому навчальному закладі) необхід­но брати за основу принципи, які б об'єднували, а не роз'єднували ад­міністрацію і педагогічний колектив. Відомими педагогічними принципа­ми здійснення «функцій контролю» є: об'єктивність, систематичність, наочність (гласність). Принципи по­роджують відповідні вимоги, які на­далі мають втілюватися в певні форми і технології контролю.

При розв'язанні завдань контро­лю необхідно враховувати ті, що сприяють вдосконаленню навчаль­но-виховного процесу. Серед них:

— вивчення рівня засвоєння учнями знань, умінь і навичок (правильність, обсяг, глибина, дієвість);

— отримання інформації про ха­рактер пізнавальної діяльності школярів;

— встановлення рівня самостійності й активності в навчальному
процесі;

— виявлення причин утруднень і помилок у засвоєнні матеріалу;

— визначення ефективності організації навчального процесу —
уроку (методи, форми, засоби).

За умови системного підходу ке­рівника школи до управління нав­чально-виховним процесом внутрішкільний контроль виконує освіт­ню, діагностичну, виховну, розвива­ючу, стимулюючу, оціночну функції.

Якщо контроль запроваджено вміло і з урахуванням усіх прита­манних йому функцій, то взаємодія керуючих і керованих значно роз­ширюється і поглиблюється. І зав­дяки цьому процес управління ос­вітнім закладом стає демократич­ним. Такий внутрішкільний конт­роль необхідно спланувати.

Планування контролю ґрунтується на таких основних принципах: чітке розуміння мети і завдань шко­ли; науковість, комплексність, логіч­на послідовність; рівномірність у розподілі завдань для виконавців; отримання інформації про виконан­ня; достатність для обґрунтованого прийняття управлінського рішення. Дотримання їх є важливою умовою поступового розвитку школи, вдос­коналення управлінської майстер­ності адміністрації.

При створенні в навчальному закладі системи контролю виникає необхідність у застосуванні й удос­коналенні таких його методів, як пе­ревірка документації, бесіда, спос­тереження, аналіз і самоаналіз уро­ку, проведеного виховного заходу, анкетування, тестування, графічна перевірка тощо.

Створення ефективної системи контролю навчально-виховної ді­яльності в сучасній загальноосвіт­ній школі має відбуватися за участю всього педагогічного колективу з урахуванням усіх конкретних умов. Саме на цьому наголошує В.С. Пікельна: «Всі організаційні моделі управління (в будь-якій ланці робо­ти) проходять колективне обгово­рення і, за умови схвалення їх колективом, затверджуються адмініс­трацією школи..., після чого діють на правах офіційно прийнятого уп­равлінського рішення» (8, с.31).

Враховуючи методологічний ха­рактер управлінських (технологічних) функцій, їх взаємодію та взаємореалізацію, можна говорити про об'єк­тивну необхідність розробки планів системи внутрішкільного контролю.

На практиці багато керівників шкіл використовують графік-план внутрішкільного контролю на рік, який може складатися з граф: зміст контролю (по вертикалі) та кален­дарний термін виконання (по гори­зонталі). У змісті контролю перелічу­ються передбачені його змістовні напрями (наприклад, впровадження 12-бальної системи оцінювання, за­провадження комп'ютерних техно­логій навчання, використання інте­рактивних форм та методів навчан­ня, організація виховної роботи від­повідно до програми «Діти України», використання нетрадиційних форм позаурочної виховної роботи з учня­ми з відродження національної куль­тури, рівень якості роботи предмет­них гуртків щодо розвитку творчих здібностей учнів відповідно до їхніх особистих інтересів тощо).

У вічках, що створюються від пе­ретинання горизонтальних і верти­кальних ліній, записують виконавців, для чого використовуються певні символи: Д — директор; 3Д — зас­тупник директора з навчально-ви­ховної роботи; 3Д(В) — заступник директора з виховної роботи; ПП — практичний психолог, СП — соціаль­ний педагог; КМО — керівник методоб'єднання і т.ін. Тобто признача­ються відповідальні за проведення певної форми контролю.

Бажано, щоб той, хто відповідає за здійснення контролю, розробляв більш конкретний план його прове­дення, зазначаючи форми і методи здійснення. Доцільно рекомендува­ти адміністрації розглядати результати конт­ролю на засіданнях методичного об'єднання, педконсиліумах, нара­дах за участю директора, педрадах тощо.