Смекни!
smekni.com

Значення тестування у середній загальноосвітній школі (стр. 1 из 4)

План

Вступ

1. Тести як засіб контролю. Класифікація тестів

2. Психологічні особливості учнів на середньому етапі навчання та їх психологічна готовність до виконання тестових завдань

3. Вимоги до тестових завдань з граматики. Їх класифікація

4. Тестування рецептивної граматичної навички

5. Порівняльний аналіз граматичних тем у підручнику з англійської мови та вимог до граматики у тестах зовнішнього незалежного оцінювання

Висновок


Вступ

На сьогоднішній день тестовий контроль є одним із найефективніших засобів контролю, який використовується навчальними закладами усього світу. За допомогою тестового контролю ми можемо перевірити граматичні, фонетичні, лексичні навички та навички писемного мовлення.

В процесі інтеграції України до європейської спільноти зростає необхідність підвищення рівня освіти в цілому, та іноземної мови зокрема. Для підвищення рівня володіння іноземною мовою учнями середніх загальноосвітніх закладів, необхідно покращити ефективність контролю за вивченням іноземної мови. У цьому й полягає актуальність даної теми. Так як найпоширенішою загальновизнаною формою контролю є тестовий контроль, то у даній роботі ми розглянемо тестовий контроль граматики іноземної мови на середньому ступені навчання.

Метою даної роботи є розкрити значення тестування у середній загальноосвітній школі. незалежний оцінювання тестування

Об’єктом дослідження є тестовий контроль граматики на середньому ступені навчання, а предметом – вправи для перевірки знань з граматики на середньому ступені навчання відповідно до вимог діючої програми з іноземної мови для загальноосвітніх навчальних закладів.

Для досягнення поставленої мети було сформульовано наступні завдання:

- З`ясувати поняття «тест» як форми контролю;

- Розглянути класифікації тестів за різними критеріями;

- Розглянути види контролю;

- Дослідити вплив вікових та психологічних особливостей учнів на результати тестування;

- Розглянути вимоги до завдань лінгводидактичних тестів;

- Порівняти граматичні теми у підручнику з англійської мови з вимогами до знань учнів з граматики для складання ЗНО.

Проблему розробки тестів та їх застосування у практиці навчання іноземних мов досліджували і досліджують вітчизняні та зарубіжні вчені такі як В.А. Коккота, С.Ю. Ніколаєва, О.П.Петращук, І.А. Рапопорт, С.К. Фоломкіна та багато інших, наукові статті яких будуть використані у даній роботі.


1. Тести як засіб контролю. Класифікація тестів.

Стратегічною лінією державної політики України є ідея інтенсифікації входження України до європейської спільноти. Інтеграційні та економічні процеси створюють сприятливі передумови для вдосконалення системи освіти в контексті її відповідності вимогам європейського освітнього простору в підготовці фахівців.

За умови трансформації українського суспільства та формування нової парадигми освіти зростає роль іноземної мови. Ведуться пошуки і впроваджуються нові форми і методи викладання іноземних мов.

Одним із шляхів підвищення якості викладання іноземних мов є підвищення ефективності контролю знань, здійснення якого в навчальному процесі має на меті виявити якість засвоєння знань,виміряти її величину дати цій якості певну оцінку. Тому контроль знань завжди був, є і буде важливою складовою частиною навчального процесу [12;587].

Оптимальною формою контролю має бути тестовий контроль [2;1;7;269]. Грамотно складені тести з англійської мови можуть допомогти учням принаймні двома способами. Перш за все, такі тести можуть допомогти у створенні позитивного ставлення до уроку. Учні будуть старатися досягти позитивних результатів, а тести відповідного рівня складності додадуть учням впевненості у власних знаннях і вкажуть на те, над чим ще потрібно працювати. Окрім цього, тести можуть допомогти учням оволодіти мовою, під час підготовки до іспитів та контрольних робіт, а також у процесі аналізу цих робіт.

Test у перекладі з англійської мови означає «проба», «перевірка». Термін «тест» у 1899 році було введено американським психологом Джеймсом Кеттелю, хоча тести як метод оцінювання в навчальних закладах уперше почали використовувати у Великій Британії ще в 1864 році.

Основна відмінна риса тесту від, наприклад, традиційної контрольної роботи полягає в тому, що він завжди передбачає вимір. Тому оцінка, яка виставляється за підсумками тестування, є більш об`єктивною і незалежною від можливого суб`єктивізму вчителя, ніж оцінка за виконання традиційної контрольної роботи, яка завжди суб`єктивна, оскільки базується на враженнях вчителя, не завжди відокремлених від його особистих симпатій чи антипатій по відношенню до того чи іншого учня. Науково обґрунтоване й методично грамотно організоване тестування дозволить вчителю досягти настільки важливий зворотній зв`язок, який забезпечує управління навчальним процесом, і буде сприяти, таким чином, підвищенню ефективності вивчення іноземної мови. Крім того, тести як форма контролю мають низку інших переваг:

- Простота процедури запису відповіді, а отже, економія часу;

- Незалежність оцінки від техніки письма;

- Наявність кількісних показників для визначення повноти та глибини засвоєння матеріалу;

- Можливість багаторазового повторення умов перевірки для з`ясування змін у рівні підготовки;

- Зосередження уваги тестованого не на формуванні відповіді, а на осмисленні її суті;

- Використання сучасних освітніх технологій – комп`ютерних і контролюючих систем;

- Можливість одночасної перевірки значної кількості тестованих;

Але, звичайно ж, є і мінуси:

- Ймовірність випадкового вибору правильної відповіді;

- Стандартизація мислення без урахування рівня розвитку особистості;

- Велика затрата часу на складання тестових завдань, їх варіантів;

- Чітке визначення рівня знань людини, а не її здібностей.[13;589]

Як ми бачимо, переваг тестового контролю набагато більше ніж недоліків, тому можна дійти висновку, що його варто використовувати у навчанні іноземних мов.

Багато науковців досліджували проблему розробки тестів та їх застосування в практиці навчання іноземних мов. Тож нижче подані деякі визначення поняття «тест», у залежності від об`єкта контролю.

Найбільш загальне визначення знаходимо у В.А. Коккоти. Так, за Коккотою, тест – це короткочасне, технічно просто обставлене випробування, яке проводиться у рівних для всіх умовах і яке має вигляд такого завдання, вирішення якого піддається кількісному обрахунку і служить показником ступеню розвитку на даний момент відомої функції у даного піддослідного [3;7].

Коккота В.А. визначає тест як централізований, формалізований контроль, який дає можливість визначити основні параметри якісного і кількісного стану навченості учнів на кожному етапі навчання[3;7].

Тест – це найретельнішим чином підготовлена у відповідності з певними розробленими правилами сукупність питань і завдань, які пройшли попередню експериментальну перевірку і спеціальну процедуру для їх покращення, та які мають достатні характеристики своєї ефективності, які пред`являються піддослідному з ціллю кваліметричного виявлення соціальних, психічних і психофізіологічних характеристик його особистості, які відрізняється формалізацією відповідей піддослідних, виділенням в них частини, яка несе найбільшу інформаційну завантаженість,що прискорює, полегшує і об`єктивізує їх послідуючий аналіз, обробку та інтерпретацію [3;7].

За визначенням Фоломкіної С. К., під тестом розуміють завдання, що мають специфічну організацію, яка дозволяє всім студентам чи учням працювати одночасно в однакових умовах і записувати те, що вони виконують символами (наприклад:1а, 2с, 3b) [17;16].

Тест – це система спеціально підібраних перевірочних завдань, що дозволяють кількісно оцінити навчальні досягнення в одній або кількох сферах знань [1;2].

На думку Проценко Н.В. тестування, або тестовий контроль,- це процедура визначення рівня підготовки фахівців у певній галузі знань, психологічного, фізичного та розумового стану, професійної придатності, обдарованості й інших якостей особи за допомогою системи спеціально підготовлених завдань.

Згідно Коккоти В.А. тестовий контроль, або тестування, як термін, означає у вузькому значенні використання і проведення тесту; в широкому значенні – сукупність процедурних етапів планування, складання і випробування тестів, обробки та інтерпретації результатів проведення тесту.

У навчанні іноземних мов застосовується лінгводидактичне тестування. Лінгводидактичний тест – це підготовлений у відповідності з певними вимогами комплекс завдань, який пройшов попереднє випробовування з ціллю визначення його показників якості і який дозволяє виявити у тестованих ступінь їх мовної (лінгвістичної) та/або мовленнєвої (комунікативної) компетенції і результати якого піддаються певній оцінці за попередньо встановленими критеріями [3;6].

Основними загальновизнаними показниками якості лінгводидактичного тесту є його валідність, надійність, практичність та економічність.

Валідність – це відповідь на запитання: чи вимірює даний тест дійсно те, для чого він створювався. У випадку мовних тестів дати відповідь на це запитання дещо простіше, оскільки вони більш однорідні та більш однозначні ніж мовленнєві, особливо прагматичні та комунікативні тести [3;36].

«Валідність», у свою чергу, підрозділяється на такі види:

- Співставляюча (наскільки добре виміряє даний тест те, що заплановано текстологом в порівнянні з іншим тестом чи оцінкою) ;

- Прогностична (наскільки добре результати даного тесту передбачають, наприклад, успішність майбутнього навчання) ;

- Змістова (чи представлені у даному тесті усі найважливіші елементи змісту програми підручника) ;

- Конструктивна ( наскільки об`єкт тестування і характер завдань враховують психолінгвістичну модель засвоєння мовного матеріалу, що розглядається і дану модель комунікативної компетенції) ;