Миколаївський обласний інститут післядипломної
педагогічної освіти
Відділ художньо-естетичної освіти
Курсова робота
Виготовлення флористичних робіт з використанням різноманітного природного матеріалу
Виконала
Топалова Тетяна Михайлівна
Миколаїв – 2009
Зміст
І. Вступ
ІІ. Флористика як вид декоративно-прикладного мистецтва
1. Заготівля матеріалу.
2. Основні види та стилі у флористиці:
· колажі та панно;
· новорічна флористика.
ІІІ. Даруйте радість спілкування з природою
ІY. Додатки
Y. Література
Вступ
Таємничий та чудовий світ квітів, рідні простори ланів, степу, блакитні річки – все це можна відтворити на папері за допомогою природного матеріалу, зібраного під час прогулянки в природу. Картини з такого матеріалу ніби зупинена мить, якою ви можете милуватися роками. Сам матеріал є екологічно чистим, ще й зібраний власноруч з позитивним настроєм, далі втіленим у творчу композицію – і після цього дійсно відчуваєш себе творцем свого невеличкого світу. Тому пропоную вашій увазі ознайомитися із мистецтвом флористики, яка допоможе реалізувати ваші мрії про виготовлення виробів із природного матеріалу власноруч для оздоблення інтер’єру або у подарунок.
Флористика
Флористика (floris –від лат. «рослина») – вид декоративно-прикладного мистецтва, аплікація, колаж з рослинних матеріалів.
В японській традиції розрізняють пресовану флористику (ошибана) і об’ємно-просторові композиції з рослин (ікебана).технологія флористики походить від звичайного гербарію, «квіточки на згадку», але в сучасній формі набуває різнобарвнішого звучання та глибокого змісту.
Одною з основних світових тенденцій дизайну і моди є принцип екологічності. Флористика, що передбачає використання переважно природних інгредієнтів, сама по собі відповідає даній тенденції. Сучасні жителі мегаполісів позбавлені радості постійного спілкування з природою.
Флористичні роботи, виконані з сухих рослин і квітів, більш живі та близькі до природи, ніж синтетичні картини із скла або пластика. У рослинних картинах немає тих шкідливих речовин, які негативно впливають на наше самопочуття.
Заготівля матеріалу
Матеріал для флористики беремо із природи, але не зашкоджуючи їй, розумно, по господарські. Дикоростучі трави та злаки збирають (ріжуть ножицями, секатором або серпом) у суху, сонячну погоду. Зв’язують злаки у невеличкі пучечки та розвішують їх голівками до низу у сухому приміщені, у затінку.
Плоди дерев та кущів збирають визрівши ми, розкладають тонким шаром на папері або тканині на просушку. Квіти та гарне листя сушать в гербарних сітках, на старих газетах під пресом.
Висушений матеріал складають у зручні коробки, мішечки, маркірують їх для зручності.
У даних флористичних роботах велике значення має не тільки кольорова гама але й фактура матеріалів. Саме вона надає роботам особливу виразність. Гармонічне співвідношення ніжних компонентів з грубими, а блискучі – з матовими роблять композицію надзвичайно ефективною.
При створенні колажів та панно застосовують різні природні матеріали. Як правило, це сухоцвіти, висушені гербарним та природнім способами трави і квіти.
Під час цвітіння квіти зрізують, зв’язують у не тугі пучечки, підвішують до низу голівками. Сушать у сухому приміщенні. Так сушать волошки, агератум, троянди, чорнобривці, целозію, ліатріс, айстри тощо. Використовують у флористичних роботах також і сухі гілочки дерев, кущів, коріння, кора, лишайники, мох, плоди тощо.
До екзотичних компонентів належать висушені дольки цитрусів, сухофрукти. Виразний вигляд мають вирізані з цупкого картону геометричні фігури, які задрапіровані папером, тканиною, сухим листям або обвиті дротом, корінням, нитками, вербовою лозою, сухою травою, соломою тощо.
У декоративних, лінійно-графічних та абстрактних колажах використовують квіти не цілком, а розібрані на окремі пелюстки (дельфініум, турецька гвоздика, гладіолус, аквілегія тощо).
Фон для колажу можна виконати акварельними або гуашевими фарбами у техніці монотипії. І якщо вдивитися у такий фон з різнобарвними розводами. Достатньо буде розкласти любий необхідний рослинний матеріал, приклеїти і робота готова.
Зразки готових робіт пропоную у Додатках.
Колажі та панно
Поговоримо про види площинних флористичних робіт – колажі та панно.
Площинні або двовимірні роботи – це структурні флористичні роботи, які мають два основних виміри: довжину та ширину. На відміну від тривимірних робіт, третій вимір (глибина) не настільки важливий у площинних, тому його не враховують. Але глибину на роботі можна відобразити за допомогою структури природного матеріалу. Сучасними флористичними роботами зараз є колаж і панно.
Що це за роботи і чим вони різняться нам слід з’ясувати.
КОЛАЖ
(від французької – collage – «наклеювання»)
Це технічний прийом в образотворчому мистецтві, що передбачає наклеювання на будь-яку основу матеріалів, які відрізняються від неї кольором та фактурою. А також колажем називають витвір, цілком виконаний цим способом.
Історична довідка: колаж в образотворче мистецтво був введений кубістами та футуристами, що практикували приклеювання на полотна шматочків газет, фотографій, тканини тощо.
Флористичний колаж – виконується з використанням природних матеріалів.
Існує п’ять основних стилів колажу, в яких може бути виконаний флористичний колаж. Кожен з них має свої яскраво виражені риси та особливості. Розглянемо детальніше кожен стиль.
1. Декоративний стиль
- передбачає створення яскравої роботи, в якій головну роль відіграє краса і виразність елементів композиції. Рослини і матеріали при цьому можуть трансформуватися як завгодно на користь естетичному ефекту.
2. Абстрактний стиль
- пропонується для висловлювання стихійних почуттів, настрою і фантазії автора, який принципово відмовляється від зображення реальних предметів. Цей стиль характеризують кольорові плями у вигляді геометричних форм, фантазійних кольорових переходів тощо. Флористи створюють їх за допомогою фарб та наклеювання рослинних елементів.
3. Вегетативний стиль
- (вважається самим складним) щоб створити композицію даним стилем, необхідно тонко відчувати внутрішню сутність рослини, наближаючи свої творіння до натуральних образів. Для вегетативного стилю характерне вільне, ідентичне природному розташуванню матеріалу. Це композиція має бути максимально реалістичною.
4. Лінійно-графічний стиль (графічний)
- тут основна роль відводиться лініям, їх характеру, товщині, напрямку. Якщо у декоративному стилі лінія це додатковий штрих, то у графічному – вона є ідеєю композиції. Лінії можуть бути прямими, хвилястими, зігнутими. Для цього стилю характерна асиметрія.
5. Пейзажний стиль
- основний предмет відтворення – це натуральна або перетворена людиною природа. Особливо цікаво виглядає імітація природних ландшафтів, виконаних з натуральних флористичних матеріалів.
ПАННО
У класичному розумінні, це витвір образотворчого мистецтва, що застосовується для постійного або тимчасового заповнення окремої ділянки стіни. У той час, коли колаж є самостійним флористичним витвором, що не залежить від зовнішніх факторів, то панно з природного матеріалу практично завжди виконується з урахуванням стилю і кольорової гами інтер’єру, у якому воно буде розташоване. Є ще одна суттєва відмінність панно від колажу – матеріали у колажі завжди фіксуються за допомогою клею, тоді як панно надає можливість вільного вибору інших технік і їх комбінування в одній роботі. Наприклад, каркас роботи фіксується у техніці зв’язування, а інша – приклеювання. У стилі панно можуть бути виконані ширми, рослинні штори тощо.
Новорічна флористика
Новий рік та Різдво – це свята, які близькі нам з дитинства. Ми їх з нетерпінням чекаємо, готуємо один одному подарунки. З цими святами у нас пов’язані надії та сподівання на чудо, мрії та їх здійснення, тепло домашнього затишку, закріплення родинних стосунків та передача інформації молодому поколінню про дбайливе ставлення до звичаїв і обрядів свого народу, до природи, до всього живого у світі. Це саме той час, коли варто і доцільно прищеплювати навички господарського та дбайливого ставлення до традиційний новорічних дерев: ялин, сосен та інших хвойних, яких безжально і великій кількості знищується у часи свят. В давнину ці дерева вважалися священними, знаходились під охороною, люди усвідомлювали цінність цих порід дерев. Наша задача полягає у тому, щоб відродити це свідоме ставлення як до цих дерев так і до природи в цілому.
Насамперед декілька слів про новорічних красунь.
Ялина визивала у наших пращурів особливу повагу. Її вважали священним деревом та вірили, що в її кроні мешкають добрі духи лісу. Біля неї проводились обряди по вмилостовленню духів, при цьому на гілках розвішувались запалені лампадки та різні прикраси. Поступово цей обряд перетворився у звичай, а красуня ялинка стала символом життя і неминучої молодості. Цей звичай особливо був розповсюджений у Західній Європі.
Петру І цей звичай дуже сподобався, і особливим наказом від 20 грудня 1700 року він узаконив святкування Нового року, який до цього святкувався у вересні. Наказ проголошував: «Рахувати Новий рік не з першого вересня, а з першого січня 1700 року. І як в знак цього доброго починання і нового сторіччя у святкуванні один одного вітати з Новим роком. На великих вулицях, біля дворів вчинити деякі прикрашання від дерев і гілок соснових, ялинових та ялівцевих». С тих пір ні одне новорічне свято не обходиться без зеленої красуні.
У перші роки свого життя ялина росте дуже повільно і у 10 років сягає лише 1-2 метрів заввишки, але у віці 60 років виростає до 25-30 метрів. Ялина відрізняється довголіттям. У парку села Михайлівського й донині росте велике дерево з густою кроною, яку посадив сам дід Олександра Сергійовича Пушкіна Осип Абрамович Ганнібал.