Вступ
Актуальність. У національній доктрині розвитку освіти (2002 р.) вказується на необхідність забезпечення прискореного, випереджального розвитку освіти, а також створення умов для розвитку, самоствердження та самореалізації особистості впродовж життя. Гуманістична спрямованість сучасної освіти полягає в постановці мети - розвинути людину, її особистісні якості, адже розвиток людини визначає розвиток суспільства. Нині актуальним є створення нових освітніх технологій, які мають сприяти загальному розвиткові особистості, формуванню її світоглядної культури, індивідуального досвіду, творчості. Використання новітніх технологій в навчанні дозволяє йти в одну ногу з часом, підвищувати зацікавленість учнів до навчання. Саме тому, актиальним питанням залишається на сьогодні розвиток сучасних освітніх технологій, поширення їх в сучасних школах України. Також важливим та актуальним залишається наукове вивчення використання сучасних технологій навчання.
Об’єктом вивчення в даній курсовій роботі виступають освітні технології.
Предметом дослідження є сучасні освітні технології як модель діяльності вчителя.
Метою курсової роботи є визначення поняття сучасних освітніх технологій та доведення необхідності їх використання в навчальному процесі.
Означена мета зумовила постановку наступних завдань:
- охарактеризувати сучасні освітні технології, розкрити їх суть та значення;
- визначити основні види сучасних освітніх технологій;
- висвітлити особливості використання сучасних освітніх технологій на уроках;
- проаналізувати ефективність використання сучасних освітніх технологій в практичній роботі вчителя;
- окреслити шляхи розвитку сучасних освітніх технологій в загальноосвітніх школах України.
Розділ 1. Сучасні освітні технології: загальна характеристика та особливості використання
1.1 Поняття та сутність сучасних освітніх технологій
Інтенсифікація навчання, що характеризується збільшенням обсягу навчального матеріалу та зменшенням часу засвоєння, потребує пошуку ефективних методів навчання, засобів контролю засвоєння знань, що значно підвищували б якість навчання.
Збільшення обсягу знань та обмеження часу для його викладання вимагає від сучасного педагога застосування ефективніших методів та технологій навчання. Збільшення комп’ютерної техніки та подальше її вдосконалення поширює можливості вчителів використовувати комп’ютерні технології не тільки при вивченні інформатики, але й поєднанні викладання інших дисциплін із використанням комп’ютерної техніки. Новітні розробки в галузі інформаційних технологій змінюють спосіб їх застосування при вивченні різних дисциплін у процесі навчання. У Концепції інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютеризації сільських шкіл зазначено, що інформатизація навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи передбачає, у першу чергу, широке використання в процесі вивчення шкільних навчальних дисциплін комп’ютерно орієнтованих засобів навчання на базі сучасних комп’ютерів і телекомунікаційних мереж [4, С. 3-10].
С. Сисоєва зазначає, що сучасний педагог має усвідомлювати тенденції розвитку швидкозмінного світу, формувати свої навички та вміння протягом життя, розвивати інформаційну культуру та творчі якості особистості [9, С. 61].
Таким чином, сучасні аспекти профільної підготовки майбутнього педагогічного фахівця зводяться не лише до знання фахових дисциплін, але й оволодіння сучасними освітніми технологіями.
При підготовці фахівців сучасного інформаційного простору необхідно, щоб знання носили творчий та пошуковий характер, оскільки таке навчання стимулює розвиток пізнавальної активності, сприяє розвитку творчих та розумових здібностей.
М. Чошанов визначає технологію навчання як складову процесуальну частину дидактичної системи.
Педагогічна технологія, на думку В. Ченцова, - це продумана в усіх деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації та проведення навчального процесу з безумовним забезпеченням комфортних умов для учнів і вчителя.
За визначенням ЮНЕСКО, педагогічна технологія - це системний метод створення, застосування й визначення всього процесу викладання та засвоєння знань із обліком технічних і людських ресурсів тай їхньої взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти.
Педагогічна технологія означає системну сукупність і порядок функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних засобів, використовуваних для досягнення педагогічних цілей (М. Кларін).
Освітні технології - це модель оптимальної спільної діяльності вчителя та учня, спрямована на реалізацію навчального процесу з обов’язковою вимогою:
а) забезпечення комфортних умов викладання і навчання;
б) орієнтації на особистість учня.
Для успішної побудови методики навчання слід спиратися на такі компоненти як: індивідуальні здібності учнів; здатність викладачів до ефективного впровадження сучасних освітніх технологій; дидактична орієнтація на вироблення позитивно мотивованого ставлення учнів до нового; тести оцінки результатів діяльності; аналіз схеми управління впровадженням сучасних освітніх технологій.Сучасна освіта повинна вирішувати подвійне завдання: - забезпечити загальний розвиток, який спрямований на формування інтелектуальних, естетичних, духовно-творчих, моральних, психофізичних якостей людини; - сприяти професійному розвитку, який передбачає наявність загальних здібностей для вирішення спеціальних завдань.Сучасна освітня технологія у школі – це науково-обґрунтована і унормована за метою навчання, змістом освіти, місцем та терміном навчання система форм, методів, засобів і процедур, що використовуються для організації та здійснення спільної навчальної діяльності тих, хто навчає, та тих, хто навчається. Сучасні освітні технології сприяють підвищенню ефективності діяльності вищих навчальних закладів за умов: - їх науковості (включно з психологічною обґрунтованістю самих освітніх технологій);- дотримання принципу безпосередньої взаємодії, делегування повноважень лінійного керівника (вчителя) функціональному (учню), посилення вимог до навчальних матеріалів, розширення психологічного поля динамічних процесів в оволодінні інформацією;- володіння вчителями активними методами навчання, позитивною мотивацією до підвищення інтелектуального рівня учнів у процесі активного навчання.В сучасних освітніх технологіях інноваційні процеси носять дискретний, циклічний характер, тісно пов'язаний з життєвим циклом нововведення, та залежать від дії низки психологічних чинників, серед яких головними є: - готовність учнів до сприяння сучасних освітніх технологій та позитивна мотивація навчальної діяльності в цій ситуації;- готовність вчителів і учнів до творчої діяльності;- оптимальний психологічний клімат освітнього процесу та майстерність педагогів;- врахування психологічних аспектів управління школою.Сучасні освітні технології можуть класифікуватись як:
• презентаційні;
• доставки;
• взаємодії.
Презентаційні технології включають:
- книги та друковані матеріали;
- електронні тексти та публікації;
- комп'ютерні навчальні програми;
- мультимедіа;
- телебачення;
- радіо;
- віртуальну реальність та моделювання;
- електронні підтримуючі системи.
Книги та друковані матеріали. Ці засоби є центральними у системі дистанційного навчання. Вони мають безліч переваг - легкі у використанні, легко переносити і т. ін. З'явилися два нові типи: друк на вимогу (малі обсяги, можна використовувати формат PDF) та електронна книга.
Електронні тексти та публікації. Це новий механізм використання інформаційних технологій для створення друкованих матеріалів. Можна виділити два кроки створення: етап до друку (чернетки змісту, редагування змісту, макетування сторінок) та етап після друку (друк та доставка). Повний цикл виготовлення змінився та прискорився, кількість діючих осіб та посередників зменшились.
Поява нового типу публікації вимагає створення нових систем, що працюють з метаданими (інформація про інформацію).
Комп'ютерні навчальні програми. Комп'ютерні навчальні програми використовують текст та графіку, з 90-х років розробники додали звук, відео та анімацію. Нові механізми доставки (СD та DVD а також новий формат BluRay) дозволяють збільшити доставку інформації за один раз. Значну роль відіграють нові засоби стиску аудіо та відео інформації, що спрощує доставку інформації.
Мультимедіа. Суттєву роль у збільшенні можливостей мультимедіа відіграють авторські системи. Тенденцією їхнього розвитку зараз є рух в бік презентації матеріалів у Інтернет.
Мультимедіа також розвиваються як розважальна індустрія. Деякі вважають, що у майбутньому з'явиться комбінація освітніх компонентів з розважальною презентацією - edutainment.
Телебачення. Використовується багатьма навчальними закладами світу як засіб інформації. Розміри телепродукції збільшуються та стають більш технологічними.
Радіо. Використовувалось на початковій стадії розвитку відкритого навчання, зараз особливо популярне в тих країнах, де телебачення та мереж мало. Нині різні локальні радіостанції збільшили свою роль у Європі, значна кількість працює сьогодні в Інтернет.
Віртуальна реальність та моделювання. Віртуальна реальність походить від моделювання, яке використовується для складних тренувальних задач для військових, пілотів, операторів електростанцій.
Фундаментальна ідея моделювання - це створення реальної ситуації для того, хто навчається. Протягом декількох десятиліть моделювання виконується на комп'ютерах, що дозволяє відтворювати різні можливості моделей. Але проектування та використання може бути досить тривалим і потребує значних зусиль.
У віртуальній реальності використовується тривимірна графіка і здебільшого в іграх. Розвиток цього напряму в навчанні ще більш тривалий, ніж у моделюванні.