регистрация / вход

Соціально-психологічні передумови вибору професії старшокласниками та їх підготовленість до даного вибору

Сутність та особливості процесу професійного самовизначення учнів старших класів. Форми, методи та засоби професійного самовизначення. Ефективність системи освіти. Дослідження та виявлення рівня готовності старшокласників до професійного самовизначення.

Міністерство освіти України

Ніжинський державний університет

імені Миколи Гоголя

Кафедра Педагогіки

Педагогічне дослідження та тему:

«Соціально-психологічні передумови вибору професії старшокласниками та їх підготовленість до даного вибору»

Виконано студенткою V курсу

факультету іноземних мов

заочної форми навчання

Дамінгер Н. Ф.

викладач - Заніна

Ніжин, 2007 рік


ПЛАН

ВСТУП

I. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

• Сутність та особливості процесу професійного самовизначення учнів старших класів

• Форми, методи та засоби професійного самовизначення

II. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

• Актуальності та важливість теми професійного самовизначення

• Дослідження та виявлення рівня готовності старшокласників до професійного самовизначення

• Оцінка результатів

ВИСНОВОК

ЛІТЕРАТУРА


ВСТУП

Ефективність системи освіти значною мірою залежить від наявності кваліфікованих педагогічних кадрів. Проблема професійної орієнтації молоді в тому числі і учнів загальноосвітніх навчальних закладів різко поглиблюються Одним з головних кроків в житті кожної молодої людини є вибір професії. Від правильного вирішення питання "Ким бути?" - багато в чому залежить вся подальша доля людини. Якщо підліток вибирає професію випадково, то це потім викликає небажані наслідки для нього. Необґрунтований вибір професії може поставити людину перед фактом, що у неї відсутні передумови до виконання трудових функцій за обраною професією. Наслідком цього може бути низька продуктивність праці, помилки і брак в роботі. А це в свою чергу викликає незадоволення обраною професією і починає пригнічуючи діяти на людину, що може призвести до психічних розладів. Але невдалий вибір професії стосується не тільки самої особи - це має велике значення і для суспільства. Вимушена зміна професії через помилку при її виборі, необхідність у переучуванні та перекваліфікації потребують певних витрат та відволікають працездатну людину від участі у суспільному виробництві. Внаслідок цього суспільство зазнає відчутних матеріальних втрат. За підрахунками зарубіжних вчених правильний і своєчасний вибір професії в шкільному віці в 2-2,5 разів зменшує плинність кадрів, на 10-15% збільшує продуктивність праці і в 1,5-2 рази знижує вартість підготовки кадрів.

Підготовка молодої людини до праці і вибору професії повинна бути відповідальною ланкою в плануванні її життєвого шляху. Ще у III столітті до н.е. китайський філософ Гуан Ци сказав: "Якщо плануєш на один рік, тоді сій зерно. Плануєш на десять років - саджай дерева. Якщо ж плануєш на все життя, тоді навчай і наставляй людей!".

У процесі розвитку суспільства життя показало, що людина працює найбільш ефективно тільки тоді, коли зміст праці відповідає її інтересам та здібностям, можливостям її організму. Кожна професія ставить перед людиною певні вимоги, які визначаються її специфікою і змістом. Люди, які не мають здібностей до обраної професії, не тільки оволодівають нею із значними труднощами, але й показують гірші результати, частіше допускають помилки і прорахунки в процесі своєї роботи. Це стосується в першу чергу таких професій, у яких навіть незначний прорахунок, викликаний уповільненою реакцією, нестійкою увагою, нерішучістю та іншими психологічними особливостями людини, може створити аварійну ситуацію й привести до тяжких наслідків. Тому суспільство має завжди бути зацікавленим в можливості кожної людини ще під час навчання у школі визначитись у тій галузі трудової діяльності, де б вона змогла якнайповніше проявити свої здібності та реалізувати свої наміри у свідомому виборі професії. Отже, як бачимо, проблема профорієнтаційної роботи на уроках трудового навчання та професійного самовизначення досить актуальна, тому вона обумовила вибір теми дослідження.


I. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

· Сутність та особливості процесу професійного самовизначення учнів старших класів

У зв'язку з формуванням в Україні ринкових відносин відбувається переорієнтація економіки на ринкові механізми господарювання, реформування економічної, соціальної та політичної сфер. Проходить розвиток конкурентного середовища, закладаються основи подальшого демократичного розвитку країни.

Світовий досвід свідчить про те, що будь-які реформи потребують висококваліфікованих фахівців у різних галузях економічної діяльності. Саме тому сьогодні реформування системи освіти набуває особливої актуальності.

Освітня реформа здебільшого була зорієнтована на структурну перебудову, і основний її недолік полягає в тому, що вона не стосувалася молоді, яка незабаром буде включена в механізм соціально-економічних перетворень в Україні.

Відомо, що в умовах жорсткого ринку праці не всі робітники будуть мати постійну роботу протягом усього трудового життя, тим більше, пов'язану з однією і тією самою професією, спеціальністю, посадою. Це викличе необхідність не тільки удосконалюватися у професії, а й бути психологічно готовим до вибору іншого виду професійної діяльності, виявляючи економічну активність, здатність до професійного самовизначення, навички до самореалізації.

Самостійний вибір професії, здійснений під впливом аналізу власних внутрішніх можливостей, в тому числі і своїх здібностей, і співвіднесення їх з вимогами обираємо професії, являє собою професійне самовизначення. Під професійним самовизначенням слід розуміти самопізнання та об'єктивну оцінку особою власних індивідуальних особливостей, зіставлення своїх професійно важливих якостей і можливостей з вимогами, необхідними для оволодіння конкретною професією. Психологія розглядає професійне самовизначення як найбільш значущий компонент професійного розвитку особистості, а також як критерій одного з етапів цього тривалого і складного процесу. Завершується він тільки тоді, коли у людини сформується позитивне відношення до себе як до суб'єкта професійної діяльності. Тому свідомий вибір професії слід вважати показником сформованості професійного самовизначення і переходу його у нову фазу свого розвитку.

Професійне самовизначення - складний, часом суперечливий процес, в основі якого лежить цілком виправдане прагнення молодої людини до самостійності, в той час як вона ще не в змозі обійтись без кваліфікованої допомоги школи, сім'ї. Особистість школяра у цьому процесі виступає як поєднання найрізноманітніших протиріч. Це перш за все протиріччя між професійними прагненнями молоді, в яких переважає соціальна орієнтація на престижні професії і потребами держави в спеціалістах таких професій. Це і протиріччя між бажанням продовжувати освіту після закінчення школи і зниженням інтересу до навчання, що останнім часом все більше поширюється у значної частини школярів. В особистісному плані можна назвати протиріччя між професійними намірами школярів і можливостями їх реалізації, між професійними намірами і даними своєї особистості, зокрема здібностями, між прагненням молоді до самостійності і відсутністю уміння обґрунтовано прийняти рішення у виборі професії. Зміст діяльності особистості в процесі професійного самовизначення і повинен являти собою вирішення цих протиріч. Хоч процес професійного самовизначення нічим і не обмежує свободу дій особистості, але не потрібно забувати, що вільний вибір професії не має нічого спільного з самопливом і стихійністю. Вільний вибір професії повинен підпорядковуватись свідомій необхідності узгоджувати прагнення і наміри особистості з потребами суспільства, а також співвідносити власні якості і можливості (особистісні дані) з вимогами, які висуває кожна професія до людини. Таке співвіднесення є відображенням наявної в особистості професійної самовідданості.

Конкретна форма прояву самосвідомості являє собою самооцінку власних намірів і можливостей. Вона є внутрішньою умовою саморегуляції поведінки, усвідомлення людиною того, яку професію вона хоче обрати.

Як же з величезної кількості професій людина може вибрати саме ту, яку вона вважає найбільш привабливою для себе? Пояснення цьому слід шукати в постійно діючому механізмі особистісних настанов. В даному випадку настанову слід розглядати як готовність психіки людини до певної ситуації або дії. Вона складається з емоційної та інтелектуальної сфер і сфери практичної дії. Людині властиве прагнення до "Суміщення, гармонійного поєднання всіх компонентів настанови. Тобто людина прагне до того, щоб обрана професія задовольняла її інтелектуально й емоційно, щоб професійна діяльність відповідала її власним можливостям.

Умовою успішного професійного самовизначення учня є наявність у нього професійно важливих якостей, під якими слід розуміти окремі динамічні риси особистості, окремі психічні, психологічні і фізичні властивості, які відповідають вимогам до людини певної професії і сприяють успішному оволодінню нею. Підготовка до свідомого вибору професії передбачає активне формування психологічних якостей особистості: здібностей, інтересів, ціннісних орієнтацій, прагнень, професійних планів, ідеалів, переконані.

Питання про здібності та їх відповідність професії, яка обирається, привертало до себе увагу людей з давних давен. "Пізнай самого себе, і ти пізнаєш світ" - казали стародавні греки. В часи античності вже відстоювалась думка про існування індивідуальних відмінностей у здібностях та інтересах молодих людей і про необхідність керувати їх формуванням.

Здібності в контексті професійного самовизначення мають розглядатись у зв'язку з соціально-зумовленою діяльністю людини. Адже вони завжди знаходять свій прояв у певній діяльності: у праці, в навчанні, в мистецтві, в науці, в спілкуванні з людьми. Одна людина здібна до гуманітарних наук, друга - до математики, третя - до фізики, до музики, до живопису тощо. Є люди, здібні до різних видів діяльності.

Виконання будь-якої діяльності вимагає прояву різних здібностей. Так, наприклад, для професії водія автомобіля або пілота літака потрібні точність і швидкість рухових реакцій, точне і швидке оцінювання навколишньої обстановки і показів приладів, великий обсяг і швидкість переключання уваги, уміння орієнтуватись у складних обставинах, передбачити можливі наслідки своїх власних і дій інших людей. Для професії актора велике значення має тонка спостережливість, емоційність, сильна творча уява, добра пам'ять і т. ін.

Здібності завжди характеризують швидкість, глибину і міцність оволодіння способами та прийомами діяльності. Тісний зв'язок і взаємна зумовленість здібностей і діяльність пояснюється походженням здібностей, котрі, відповідно до сучасних поглядів, являють собою багатогранне структурне психічне утворення.

Неможливо заперечити той факт, що при виборі професії необхідно врахувати наявність певних здібностей. Наприклад, людина може чудово себе почувати у сфері абстракцій і бути безпомічною у практичних справах. Часто знавець своєї справи буває слабким організатором. При відмінній спритності рук може бути нерозвинутою мова і т. ін. Недоцільно заперечувати вплив здібностей на працю, адже це заперечує всій історії розвитку ремесел, науки,

Процес вибору професії пов'язаний з формуванням ціннісних орієнтацій, мотивів, інтересів та інших властивостей та установок особистості, які характеризують її відношення до тих чи інших видів діяльності, професій. Всі згадані властивості та установки визначають професійну спрямованість. Цей термін бере свій початок від психологічного поняття "спрямованість особистості", під якою слід розуміти її внутрішню позицію, котра створює визначеність в поведінці та відношення до впливу навколишнього середовища.

Спрямованість особистості може знаходити прояв по-різному, завдяки чому може вестись мова про різні види спрямованості і, в першу чергу, про професійну спрямованість. Якщо загальна спрямованість особистості характеризує сферу її потреб і прагнень, систему її відношень до дійсності, інших людей і до самої себе, то професійна спрямованість характеризує сферу потреб і інтересів настільки, наскільки вона пов'язана з поведінкою людини по відношенню до професійної праці. В певній мірі можна вести мову про професійну спрямованість і в тих випадках, коли людина тільки має намір обрати професію. Професійна спрямованість в такому випадку буде знаходити прояв у тому, що особистість має намір обрати професію, в мотивах її вибору.

Інтерес до конкретної діяльності - важлива умова, а то навіть і провідний мотив вибору професії. Професійний інтерес може виражатись і як прояв зацікавленості до змісту професійної праці, до можливих перспектив професійного зростання, і як усвідомлення соціальної значимості результатів конкретної професійної діяльності.

Інтереси людини не є природженими якостями) Вони являють собою результат формування особистості, і разом з тим забезпечують процес розвитку особистості. Процес формування інтересу підлітка залежить від багатьох факторів: соціального оточення, діяльності людей, що його оточують (близьких і знайомих, учителів, однолітків), можливостей для власної діяльності, умов навчання і т. ін. Значний інтерес у школярів виникає в першу чергу до тих професій, які найбільше цінуються в суспільстві, мають більш високу цінність на ринку праці.

Інтереси до якоїсь діяльності з'являються у дитини дуже рано - їх основою є дитяча допитливість. Першооснова інтересів утворюється вже тоді, коли дитина тільки починає пізнавати навколишній світ і звертається до батьків з нескінченними питаннями. У ранньому шкільному віці у дітей вже створюється попередня цікавість до речей, які надалі можуть стати змістом їх діяльності (інтерес до техніки, природи, живих організмів, мистецтва тощо). Інтерес дитини до якогось механізму чи машини, Що виник іноді під впливом випадкових вражень, в середньому шкільному віці може стати причиною швидкого розширення кола технічних знань. Багато підлітків хочуть стати водіями автомобілів, трактористами, кранівниками, машиністами електровозів, пілотами літаків і т. ін. Такий дещо цілеспрямований інтерес до техніки може сприяти тому, що після набуття професії підліток дійсно стане справжнім майстром своєї справи, який добре розуміється в якій-небудь машині (і не обов'язково у вантажному чи легковому автомобілі, тракторі чи чомусь іншому). Серед старшокласників з'являються інтереси вже більш вузьких галузей професійної діяльності - молодь цікавиться конкретними галузями техніки і виробництва, мовами, літературою, історією, музикою, живописом, різними видами прикладного мистецтва, підприємництвом тощо. Про розвиток професійних інтересів у старшокласників свідчить активна пізнавальна діяльність; спрямована на певну професію. Таким чином, пізнавальний інтерес слід вважати одночасно і показником готовності особистості до вибору професії, і важливим стимулом досягнення цього.

Слід зазначити, що не завжди інтереси відіграють вирішальну роль у виборі професії школярем. Юнак, що відвідує гурток автосправи, не обов'язково стане шофером. Так само не обов'язково вважати дівчину майбутньою актрисою тільки через те, що вона займається в драматичному гуртку. Кожній дитині, і особливо в підлітковому віці, властива швидка зміна інтересів. Сьогодні її цікавить одне, а незабаром - інше, сьогодні вона відвідує технічний гурток, а з часом переходить до літературного. Досить типовим може бути й таке, що в середніх класах учні намагаються відвідувати якнайбільше гуртків, факультативних занять, різноманітних студій тощо. Звісно, що в значній широті інтересів дитини немає нічого поганого - адже таким чином вона знайомиться з різними видами діяльності, пробує свої сили, шукає власне поле діяльності. Але пов'язувати недовготривале захоплення підлітка з його майбутньою професією ще рано. Робити висновки можна тільки тоді, коли є впевненість у стійких, глибоких і серйозних інтересах юнака чи дівчини. Інтерес може стати показником професійної визначеності підлітка тільки тоді, коли він переходить в нахили і пов'язаний з відповідними здібностями.

Діяльність людей дуже різноманітна, тому виникає необхідність розрізняти інтереси за їх дієвістю (активні, пасивні),за обсягом (широкі, вузькі), за глибиною (глибокі, поверхневі). Важливою характеристикою інтересів слід вважати їх стійкість, яка допомагає людині успішно оволодівати обраною професією і досягти в ній значних результатів. Доречно зазначати, що професійні інтереси, які сформовані при активному ознайомленні із змістом певного виду діяльності, більш стійкі, ніж інтереси, які виникли на основі лише сприйняття професійної інформації. Така обставина вказує на вирішальну роль трудового навчання, в процесі якого школярі мають можливість безпосередньо знайомитись з різними видами професійної діяльності людей.

Формування професійної спрямованості передбачає наявність глибоких і різнобічних знань про особливості вибору професії. В цьому розумінні вибір професії слід охарактеризувати як вибір із знанням справи. В загальному плані основа знань для свідомого вибору професії відома. Сюди входить знання про світ професій, про самого себе і про кадрові потреби держави. Свідомий вибір професії передбачає необхідність порівнювати знання про неї із знаннями про самого себе. Основні відомості про будь-яку професію можна дізнатись з її професіограми, яка являє собою науково обґрунтований опис цієї професії. Об'єктивна оцінка школярами власних психофізіологічних властивостей і якостей є дуже складною проблемою. Вони зовсім не уявляють, як різні психофізіологічні особливості можуть вплинути на успішність професійної діяльності, і тим більше їм важко вирішити це питання по відношенню до себе. Є відомості, що школярі досить часто переоцінюють чи, навпаки, недооцінюють свої можливості виконувати ті чи інші види робіт, а отже і претендувати на навчання тій чи іншій професії.

· Форми, методи та засоби професійного самовизначення

Розвиток здатності старшокласників до професійного самовизначення здійснюватиметься на основі таких форм, методів і засобів:

- форми: групові та індивідуальні професійні й медичні консультації, уроки, заняття; профорієнтаційні ігри, ситуації, тренінги, вправи; організація та проведення "Днів кар'єри", досліджень, бесід, лекцій, зустрічей тощо;

- методи: самоаналіз, аналіз професій, практична проба сил; інтерв'ювання, спостереження, анкетування; контроль знань, експертна оцінка; пошукові ситуації, лабораторно-практичні роботи, моделювання професійної діяльності, творчі завдання, експерименти;

- засоби: професійна інформація (робота зі спеціальною літературою); аудіовізуальні, комп'ютерні (розвиток інтересів, задатків, здібностей); психодіагностика двох рівнів (корекція професійних планів та намірів).

З метою успішної роботи з питань профорієнтації в школі може створюватися шкільна рада профорієнтації, головою якої є директор школи, заступником - шкільний психолог (або завуч). Головні напрямки роботи цієї ради є:

а) проведення інформаційно-просвітницької роботи з учнями

б) проведення індивідуальних консультацій з учнями.


II. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

· Актуальності та важливість теми професійного самовизначення

Для введення учнів в атмосферу вибору професії мною була зроблена коротка промова про актуальність цієї теми та важливість правильного вибору направлення професійної діяльності.

Вибір професії передбачає такі питання:

· ким бути;

· до якої соціальної групи належати;

· який стиль життя вибрати;

· які цілі визначити для себе в майбутньому.

Процес вибору професії характеризується багатомірністю. Для правильного, адекватного вибору випускнику школи слід провести велику внутрішню роботу:

· необхідно проаналізувати свої ресурси (інтереси, здібності, особливості особистості);

· довідатися і прийняти вимоги професії, що обирається;

· усвідомити потенційні невідповідності власних здібностей і особливостей професій і оцінити можливість чи неможливість корекції цих невідповідностей.

У світі існує величезна кількість професій, вони охоплюють різні сфери людської діяльності, постійно змінюються разом із розвитком суспільства, науки і техніки, але при цьому багато професій зберігають свої головні ознаки і супроводжують людство протягом сторіч. Тому так важливо правильно описати професію, виділити в ній найбільш істотні особливості, що можуть показати людині, яка вибирає рід діяльності, підходить вона для нього чи ні.

У науці і практиці професійної орієнтації було багато спроб опису і класифікації професій:

· за характером праці (фізична чи розумова);

· за предметом праці;

· за ознакою матеріального виробництва (професії виробничої сфери та професії невиробничої сфери);

· за професійними областями;

· за вимогами, що ставляться до працівника;

· за ступенем самостійності в праці;

· за напруженістю праці і т.п.

Беручи до уваги високий рівень зацікавленості учнів у питанні вибору професії, я роздала їм роздатковий матеріал з переліком та описанням (професіограма) розповсюджених спеціальностей, та пояснила, що являє собою «професіограма», та як її читати (див. Додаток №1)

Для повного уявлення про вимоги, що ставить професія до людини, його психіки та стану здоров'я, складається професіограма. Професіограма - це вичерпний опис особливостей певної професії, що розкриває зміст професійної праці, а також вимог, які вона ставить перед людиною.

Кожна професіограма складається з таких розділів.

1. Класифікаційна картка професій.

2. Домінуючі види діяльності.

3. Властивості, що забезпечують успішність виконання професійної діяльності - здібності, особистісні якості, інтереси, нахили).

4. Властивості, що перешкоджають ефективності професійної діяльності.

5. Сфери застосування професійних знань.

6. Історія професії.

7. Деякі професії, що також підходять людині з даним типом особистості.

8. Навчальні заклади, що навчають даній професії. (деякі професіограми представлені в Додатках №2-5)

Знайомство з розділами професіограми починається з класифікаційної картки професії, де у короткій формі викладені найбільш важливі з психологічної точки зору ознаки професії:

- найменування професії;

- домінуючий спосіб мислення;

- сфера базових знань;

- професійна сфера;

- міжособистісна взаємодія;

- домінуючий інтерес;

- додатковий інтерес;

- умови роботи.

Сфера базових знань. Для кожної професії потрібна визначена сукупність знань і умінь. Необхідний рівень знань може бути:

- високим - теоретичне знання;

- середнім - практичне використання знань;

- низьким - знання отримане досвідченим шляхом, навички.

У класифікаційній картці відзначені дві сфери базових знань:

- сфера базових знань № 1 та їх необхідний рівень - знання загальноосвітніх предметів;

- сфера базових знань № 2 та їх рівень - знання спеціальних предметів.

Кожна людина може порівняти наявні в нього знання з тими, котрі вимагаються для даної професії.

Професійна сфера. Будь-яка професійна діяльність відноситься до якій-небудь більш широкій професійній сфери. У класифікаційній картці вказується сфера, до якої відноситься дана професія. При виборі професії треба подумати, чи є бажання працювати саме в цій професійній сфері.

Міжособистісна взаємодія. У професійній діяльності люди вступають у взаємодію один з одним, причому в різних професіях тип взаємодії різний. При цьому люди розрізняються по тому, віддають перевагу вони частій чи рідкій взаємодії, вирішувати задачі разом чи поодинці.

На цій підставі можна виділити такі типи.

1. Рідка взаємодія означає, що людина не прагне діяти разом з іншими, віддає перевагу незалежності. Такі люди добре переносять самотність під час діяльності, самі організують рішення своїх професійних задач і не вважають, що робота повинна відбуватися в групі.

2. Часта взаємодія по типу "навпроти" означає, що людина прагне працювати з іншими людьми, для нього краще така робота, що відбувається при частих взаєминах з іншими. Такі люди віддають перевагу професійним ситуаціям продажу, переговорів, прийому; цінують можливість обговорювати, домовлятися, давати довідки іншим.

3. Часта взаємодія по типу "поруч" означає, що людина прагне знаходитися поруч з іншими людьми при рішенні професійних задач. Тут перевага віддається таким професійним ситуаціям, де люди обмінюються різноманітною інформацією, але роботу виконують незалежно один від одного. Така людина зберігає деяку самостійність у роботі, не дивлячись на те, що працює не наодинці.

4. Часта взаємодія по типу "разом" означає, що людина прагне діяти разом з іншими людьми, для нього краще така робота, що відбувається при постійних взаєминах з іншими. Тут перевага віддається виконанню загальної роботи "командою", маленькою спаяною групою. Така людина погоджується на деяку залежність від інших у роботі і не любить працювати наодинці.

Знання свого переважного типу взаємодії допомагає підібрати роботу, де людина почуває себе найбільше комфортно. Треба, однак, мати на увазі і те, що для деяких людей тип взаємодії не має значення, вони готові до будь-яких професійних ситуацій.

Визначити свій тип взаємодії можна, проаналізувавши своє поводження в спілкуванні з іншими людьми.

У класифікаційній картці для кожної професії вказується характерний тип взаємодії.

Домінуючий інтерес. Інтереси людей різноманітні, і за ступенем виразності інтересів усіх людей розділяють на різні типи особистості.

Кожен тип особистості служить для опису групи людей, що володіють визначеними особистісними і професійними особливостями. Люди різних типів віддають перевагу одній і відкидають інші види діловитості - роботу, відпочинок, хобі. Кожен тип особистості в найкращому ступені може виразити себе у певному професійному середовищі. Необхідно тільки, щоб тип особистості відповідав обраній професії.

Залежно від домінуючого інтересу - тобто ведучого, основного інтересу, виділяють такі типи.

1. Реалістичний - практичний тип - любить займатися конкретними речами та їхнім використанням. Він орієнтований на практичну працю і швидкий результат діяльності. Віддає перевагу заняттям, що вимагають ручних умінь, спритності. Займається конкретними об'єктами - речами, тваринами, машинами та їхнім практичним використанням - бор дантиста, свердлильний і токарський верстати, ювелірні інструменти, скальпель хірурга, керування машинами і різними механізмами. Добре розвинуте практичне мислення. Охоче вибирає професії водія, ветеринара, фермера, лісничого, радіомонтажника, міліціонера, картографа.

2. Дослідницький - інтелектуальний тип - кмітливий і спостережливий, незалежний і оригінальний, має нестандартне мислення і творчий підхід до справи. Розвинуті розумові здібності. З'ясовує безліч деталей, перш ніж дійти висновку. Віддає перевагу науковим професіям: еколога, футуролога, філософа, хіміка, біолога.

3. Соціальний - активний, товариський, емоційний, чуттєвий. Володіє розвиненими словесними здібностями. Уміє встановлювати і підтримувати відносини з людьми. Головним змістом праці є взаємодія з людьми. Віддає перевагу заняттям: навчання, інформування, обслуговування. Професії даного типу: учитель, вихователь, психолог, священнослужитель, соціальний працівник.

4. Конвенціональний - стандартний тип - посидющий, виконавчий, дисциплінований, акуратний. Віддає перевагу ясним, чітко сформульованим розпорядженням. Любить вирішувати типові задачі. Віддає перевагу професіям, що мають відношення до канцелярських і розрахункових робіт - бухгалтер, економіст, секретар-референт, нотаріус, касир.

5. Підприємницький - спритний, рухливий, практичний, енергійний, ініціативний, азартний. Любить ризик. Прагне до лідерства, любить бути на очах. Не любить занять, що вимагають посидючості, тривалої концентрації уваги. Добре справляється з роботою, що вимагає швидкого ухвалення рішення. Переважають словесні здібності. Контакти з людьми - численні. Вибирає професії комерсанта, підприємця, політика, страхового агента, менеджера.

6. Артистичний - висока емоційна чутливість, творча уява, образне мислення, багата фантазія. Пластичний, гнучкий, проникливий. У відносинах з людьми спирається на свої відчуття, інтуїцію - розуміння без логічного обґрунтування. Розвинуте сприйняття, ручні уміння і словесні здібності. Віддає перевагу заняттям, зв'язаним з образотворчою і музичною, літературно-художньою й актерсько-сценічною діяльністю - дизайнер, художник, музикант, актор.

У класифікаційній картці професії відзначено, який домінуючий інтерес характерний для кожної з них.

Для тих, хто зацікавився як виявити тип особистості, я порекомендувала використати "Опросник професійних переваг", що спирається на теорію професійного вибору Дж. Холланда.

Додатковий інтерес. Інтереси людини найчастіше неможливо описати за допомогою тільки одного домінуючого інтересу. Крім основного при аналізі професій необхідно врахувати і додатковий інтерес. Тому в класифікаційній картці для кожної професії відзначені як домінуючий, так і додатковий інтереси. Наприклад, для професії менеджера домінуючим інтересом є підприємницький, а додатковим інтересом - соціальний.

У професіограмі в розділі "Деякі професії, що можуть підійти людині з даним типом особистості" перераховані види діяльності, кращі для людини з психологічними ознаками, що відповідають її вимогам. Це означає, що домінуючі і додаткові інтереси в цих професій збігаються. Така інформація, як уже відзначалося раніше, може бути корисно. при зміні професії чи при її виборі як запасного варіанту. Кожна людина при бажанні може одержати додаткові знання й освоїти нову професію. Головне, щоб вона відповідала типу особистості, інтересам і складу мислення.

Так само як і домінуючий інтерес, додатковий інтерес визначається на основі "Опросника професійних переваг".

Умови роботи. Професійна діяльність завжди проходить у певних умовах. У класифікаційній картці відзначаються два види умов:

- робота в приміщенні чи поза приміщенням;

- мобільно-рухлива чи сидяча.

При виборі професії будь-яка людина може вибрати ті умови, що її більше влаштовують.

Після знайомства з кваліфікаційною карткою професії можна перейти до вивчення професіограми.

У розділі "Домінуючі види діяльності" перераховані основні професійні задачі, що вирішує фахівець даної професії; дії, що він виконує.

У розділі "Властивості, що забезпечують успішність виконання професійної діяльності" зазначені властивості особистості, без яких неможливо досягти успіху в обраній професії:

- здібності;

- особливості особистості;

- інтереси;

- нахили.

У розділі "Властивості, що перешкоджають ефективності професійної діяльності" описані влативості особистості, що можуть перешкодити успіху в обраній області діяльності.

У розділі "Сфери застосування професійних знань" зазначені види установ, організацій, підприємств, де може працювати фахівець, що опанував дану професію.

У розділі "Історія професії" приводяться зведення про виникнення, зміну, розвиток даної професії з давніх часів до наших днів.

У розділі "Деякі професії, що можуть підійти людині з даним типом особистості" перераховані інші професії, в яких може успішно працювати людина, що має такі інтереси.

У розділі "Навчальні заклади, що навчають даній професії" зазначені деякі навчальні заклади, де можна одержати спеціальність, що зацікавила Вас.

· Дослідження та виявлення рівня готовності старшокласників до професійного самовизначення

У рамках дослідження на предмет підготовленості старшокласників до професійного самовизначення мною проводилося опитування, яким було охоплено 29 учнів 11-Б класу с/ш №225.

Мета опитування полягала у визначенні ступеню готовності учнів до самовизначення у виборі професії, поінформованості учнів у головних задачах, завданнях та сфері діяльності тієї чи іншої професії.

професійний самовизначення старшокласник

Схема 1. Змістовний аналіз професійної інформованості

ПОІНФОРМОВАНІСТЬ

Інформація про професії Інформація про професію яку обирає
Що є предметом діяльності Що є предметом діяльності
Функціональні дії Функціональні дії
Засоби праці Де навчаються даній професії

Після моєї промови про профорієнтацію учні отримали опитувальник для виявлення профнамірів, який включає наступний перелік питань:

Опитувальник учнів для виявлення їх профнамірів

1. Чи обрав/ла ти професію або коло професій?

2. Чому ти обрав/ла цю область праці, чим тебе приваблює професія?

3. Який основний зміст професії?

4. В яких областях (науки, культури, просвіти тощо) працюють спеціалісти даного профілю?

5. Чи хочеш ти мати можливість створювати щось власними руками: майструвати, конструювати, лагодити, моделювати тощо?

6. Чи знаєш ти умови, режим праці і оплати, можливі підвищення кваліфікації?

7. Чи знаєш ти, які навчальні заклади готують спеціалістів даного профілю?

8. Чи замислювався ти над тим, чи є в тебе якості, необхідні для того, щоб оволодіти цією професією, стати хорошим спеціалістом? Чи можеш ти їх назвати?

9. Вважаєш ти рівень своїх знань достатнім для того, щоб почати навчання в обраній сфері праці?

10. Знання яких шкільних предметів в більшій мірі потрібні для оволодіння обраною професією?

11. Чи готуєшся ти до свого професійного майбутнього (відвідуєш курси, лекції, займаєшся самопідготовкою)?

12. Як ти вважаєш, що заважає здійсненню твого професійного вибору?

13. Що найбільшим чином вплинуло на твій вибір (інтерес до професії, її важливість і необхідність, поради батьків, педагогів, друзів)?

14. Чи згідні батьки з твоїм вибором?

15. Чи маєш ти резервний варіант у виборі професії, на випадок нездійснення першого? Якщо так, то вкажи який.

16. Чи співпадають твої плани з побажаннями твоїх батьків?

17. Що дала тобі школа у пізнанні та підготовці до майбутньої професії?

18. Кілька слів про те, як ти уявляєш сою майбутню професійну діяльність. Що для тебе у ній значиме (зміст праці, перспективи росту, творчість, оплата, кар’єра тощо)?

19. Чи цікаво тобі більше дізнатися, про спеціальність, про яку ти мрієш? Чому? Чи знаєш ти де про це можна дізнатися?

20. Чи хотів/ла ти працювати за кордоном?

21. Вкажи твій середній рівень успішності в школі.

Як вже було зазначено вище, учні, отримали роздатковий матеріал з переліком найбільш розповсюджених спеціальностей, де написали свої прізвища біля спеціальності, яка їх зацікавила. Це дало мені змогу, як виявити найбільш популярні професії серед учнів 11-Б классу, с/ш №225, так і підготувати відповідні професіограми для них. Таким чином, я виявила, що найбільш популярними професіями серед цих учнів є: бухгалтер, програміст, психолог, лікар, вчитель, юрист, слюсар, перукар, перекладач, медсестра, автомеханік.

Згідно з цими даними, я роздала учням професіограми, для тих професій, які вони зазначили, щоб вони могли ознайомлення з вибраною професією.

· Оцінка результатів

Результати опитування вказують на низький розвиток системи ціннісних орієнтацій, і на високий рівень домагань без вагомих на це підстав: соціальні мотиви егоцентричного спрямування, що виражаються у мотивах матеріальної забезпеченості виділяють 46%* опитаних. Викликає стурбованість той факт, що 17%* старшокласників пов’язують свою подальшу професійну діяльність з можливістю виїхати за кордон. Зрозуміло, що за цими цифрами приховані причини, викликані суспільними негараздами. Але в свою чергу такий “прагматизм”, “реалізм”, неприхований цинізм у ставленні до свого професійного самовизначення є великою перешкодою для розкриття духовних сил, для розвитку творчої уяви, конструктивного мислення, заважає злету фантазії, реалізації романтичних устремлінь та найзаповітніших мрій (лише 5%* опитаних вказують на мотив романтичності в майбутній професійній діяльності). Приносити своєю працею суспільну користь бажають тільки 16%* опитаних. Такий незадовільний стан справ, на нашу думку, вимагає переосмислення та пошуку нових підходів у вихованні і формуванні системи ціннісних орієнтацій педагогічною громадськістю.

Низький відсоток складають ті учні, яких в майбутній професійній діяльності приваблює можливість самостійного прийняття рішень (12%* ) і котрі готові взяти на себе відповідальність за них (7%*).

Результати аналізу професійних планів старшокласників, зміст яких вказує на існування стійких бажань щодо реалізації професійних намірів, включає виокремлення етапів реалізації та усвідомленості дій на кожному з етапів, свідчать про невеликий відсоток тих учнів, які володіють повним “поопераційним” планом реалізації своїх професійно значимих устремлінь (4%* опитаних). Майже третина старшокласників (33%*) намагаються з’ясувати, відкоректувати свої професійні плани. Але у переважної більшості випускників (51%*) – фрагментарні професійні плани, тобто недовершені, такі, що характеризують невизначеність оптанта у виборі сфери професійної діяльності.

Тільки 14%* з числа опитаних при виборі майбутньої професії хотіли б мати можливість творчої діяльності. Створювати що-небудь власними руками (майструвати, конструювати, лагодити, моделювати) бажає 3%* респондентів, і лише 7%* з числа опитаних висловили своє позитивне ставлення до розв’язування задач, в тому числі і тих, що виникатимуть в майбутній професійній діяльності. Формування пізнавальної мотивації відбувається в нерозривній єдності з розвитком інтелектуальної активності, творчої ініціативи та вольових якостей особистості.

У процесі дослідження я намагалась також з’ясувати стан справ стосовно професійної поінформованості, що включає як розуміння змісту професії, яку обирає старшокласник, так і усвідомлення власної придатності до обраного виду професійної діяльності. Професійна інформованість також передбачає володіння знаннями про різні види трудової діяльності, відомостями про поширені професії тощо. Відповідно до даних опитування близько 14%* дізнаються про професії при вивченні і осмисленні програмового матеріалу (економіка, фізика тоща), 16%* - при ознайомленні з професіограмою вибраної спеціальності. Відзначаючи незначну роль у формуванні професійного світогляду шкільної діяльності учня треба зауважити, що така ситуація негативно відображається на рівні пізнавальної активності вцілому, на невисоких показниках творчої ініціативи, працелюбності, на формуванні особистості учня. Однією з причин такого стану справ, на мою думку, є непідготовленість учителя до компетентного управління процесом професійного самовизначення учнів.

*вказані цифри є приблизними


ВИСНОВОК

Аналіз результатів дослідження, проведеного в рамках даного опитування на предмет рівня готовності старшокласників до професійного самовизначення, переконливо свідчить про низький рівень розуміння специфіки професій та низький рівень сформованості пізнавальної мотивації, як основи виникнення інтересу до певного виду професійної діяльності. Формування професійно значимої мотивації, рівень розвитку якої за представленими результатами далекий від бажаного, є наслідком недосконалості, невизначеності в переважної більшості учнів інтересів до певного виду професійної діяльності. Він народжується з потреби і бажання займатись улюбленою справою, якій присвячується увесь вільний час. Займаючи передові позиції в ієрархії мотивів, такі інтереси підпорядковують собі всі інші види навчально-пізнавальноі діяльності і є визначальними у професійній спрямованості старшокласника. Зазвичай, наявність такого інтересу або їх сукупності виявляються в потребі відвідувати гуртки за інтересами, факультативні заняття, читати літературу, з якої можна довідатись про те, що цікавить, хвилює, спілкуватися з людьми, які можуть допомогти з’ясувати питання, що виникають у процесі задоволення потреб, викликаних інтересом тощо. Однак, наявність такого інтересу було помічено тільки в окремих старшокласників з числа опитаних. В той же час молодь усвідомлює, що проблема вибору подальшого професійного шляху потребує своєчасного вирішення. В такій ситуації вибір професії з довготривалого пошуково-дослідницького перетворюється в короткочасний процес: ситуативний, випадковий.

Виходячи з того, що вік учнів, які брали участь в опитуванні є 17 років, це період романтизму, тому вважаю за доцільне насамперед зазначити, що задача педагогіки в цьому випадку - виховати в них уміння об'єктивно оцінювати як свої можливості, так і навколишній світ. Спираючись на результати опитування, можемо зробити висновок, що, незважаючи на те, що старшокласники прагнуть до самостійності, цей шлях для них ще є дуже тернистим. Саме тому слід приділити більше уваги як батькам, так і педагогам, пізнанню учнями своїх інтересів, потреб, намірів, задатків та здібностей. Розвитку в них уміння співвідносити останні з вимогами бажаних або обраних професій. Робити адекватний, раціональний вибір, планувати професійну кар'єру, тобто обирати професію усвідомлено.

Праця вжитті людини займає значне місце. Тільки в ній формується і розвивається повноцінна особистість, яка здатна принести користь суспільству, а зараз це об'єктивна потреба. Значну частину цього завдання розв'язує загальноосвітня школа, в якій підготовка до праці здійснюється, в основному, на уроках трудового навчання. Робота сучасної школи спрямована на формування інтересу дітей до тієї чи іншої професії, зміцнення їх умінь і навичок.

Ставлення до професії є такий психологічний фактор, який, з одного боку, породжується засвоєнням інформаційного матеріалу, а з іншого - регулює процес його засвоєння, перетворюючись на своєрідний психологічний фільтр, через який повинна проходити наявна професіографічна інформація. Звідси випливає, що формування ставлення потребує особливо уважного підходу в системі профорієнтаційної роботи, при якому обов'язково мають розкриватися творчі елементи діяльності, в різноманітних професіях і навіть у так званих „нетворчих" професіях.

Розглянувши зміст і методики профорієнтаційної роботи, можна зробити висновок, що хоч у центрі її стоїть школа, проте важливі функції покладаються також на інші державні і громадські організації.

Профорієнтаційна робота в школі дає можливість учням:

• подбати про майбутню професію;

• відчути "душу" підприємства, робочого місця;

• отримати уявлення, чим слід керуватись, обираючи професію;

• переконатися, що учасникам виробництва треба володіти певними якостями особистості: пунктуальністю, старанністю, відповідальністю та ін.

Отже, професійне самовизначення є процес узгодження можливостей людини з професією. Процес складний, багатогранний, побудований на суперечностях. Завдання навчальних закладів полягає у створенні педагогічних умов, спрямованих на подолання таких суперечностей. Розглядати його необхідно не з точки зору "управління" процесом вибору професії, що було притаманне тоталітарній педагогіці, а як коректне педагогічне супроводження розвитку здатності старшокласників до усвідомленого вибору професії. Такий вибір і складає сутність процесу професійного самовизначення старшокласників.

Виходячи з головного завдання навчання в старшій школі, яке полягає у необхідності подальшого засвоєння соціокультурного досвіду вихованцями, завданням педагогічним є мотивувати, зацікавити, поінформувати та підготувати старшокласників до професійного самовизначення.


ЛІТЕРАТУРА

1. Державна концепція професійної орієнтації України. - К., 1995. - 10 с.

2. Матвеев А. А., Толпеко А. И. Человек - человек / Методические ре-комендации для тех, кто внбирает профессию. - К., 2001. - 20 с.

3. Дубровина И.В. Мы живём среди людей. М., 1989.

4. Климов Е.А. Введение в психологію труда. М., 1998.

5. Коссов Б. Профессиональная прогностика и методы исследования. // Психологический журнал 1981 т.2.№ 2.

6. Педагогічне управління професійним самовизначенням учнівської молоді. Посібник / За ред. М. П. Ти-менка. - К., 2001. - 152 с.

7. Программьі для общеообразовательньїх учреждений. Твоя професси-ональная карьера (8 - 9 кл.). - М., 1997. - 96 с.

8. Тименко М. П., Жемера Н. В. Людина і світ професій. Програма для старшокласників загальноосвітніх навчально-виховних закладів України. - К., 1993. - 28 с.

9. Чистякова С. Н. Комплект учебно-методической документации для проведення профессиональньїх проб. - Кемерово, 1995. 143 с.//

10. / http://profi.org.ua/profes/programist.shtml/ - професіограма


Додаток №1

Перелік розповсюджених спеціальностей

Адвокат

Агроном

Актор

Архітектор

Архіваріус

Арматурник

Аташе

Аудітор

Автогонщик

Автомеханік

Автослюсар

Бармен

Бетоник

Бібліотекар

Біолог

Бухгалтер

Вчитель

Ведучий радіо і телебачення

Ветеринар

Виконувач робіт

Виконавець художньо-оформлювальних робіт

Викладач фізкультури

Вишивальниця

Візажист

Водій

Диспетчер керування повітряним транспортом

Дефектолог

Дизайнер

Захисник, навколишнього середовища

Зоолог

Зубний технік

Еколог

Економіст

Експерт

Екскурсовод

Електрик

Фахівець з апаратного забезпечення

Фахівець зі зв'язків із громадськістю

Фармацевт

Фахівець з соціально-культурної роботи

Фельдшер

Фермер

Фізіолог вищої нервової діяльності

Фрезерувальник

Фінансовий менеджер

Фізик

Фізик-атомник

Фотомодель

Фотограф

Геолог

Грімер

Журналіст

Хімік

Хімік-технолог

Хірург

Художник-оформлювач

Художник-графік

Іміджмейкер

Інженер

Інспектор ДАІ

Інспектор міліції

Історик

Керівник

Косметолог

Кліпмейкер

Кінолог

Контролер матеріалів

Коректор

Кореспондент

Круп'є

Кравець

Кріміналіст-експерт

Кухар-кондитер

Лицювальник-плиточник

Лікар

Лікар-стоматолог

Лінгвіст

Манекениця

Манікюрниця

Маркетолог

Масажист

Машиніст крана

Машиніст локомотива

Майстер виробничого навчання

Менеджер по персоналу

Метереолог

Мікробіолог

Муляр

Математик

Медсестра

Менеджер

Менеджер по готельній справі

Менеджер по туризму

Менеджер ресторану

Мистецтвознавець

Митний інспектор

Модельєр

Музичний редактор

Музикант

Настроювач піаніно і роялів

Оглядач-ремонтник вагонів

Охоронець

Оператор ЕОМ

Офіціант

Океанолог

Оператор ліній

Оператор поштового зв'язку

Пекар

Перекладач

Перукар

Педагог-хореограф

Підприємець

Податковий інспектор

Поїзний диспетчер

Пожежний

Політолог

Продавець

Проектувальник-інженер

Програміст

Психолог

Рекламний агент

Реставратор

Садівник

Секретар-референт

Слідчий

Соціальний педагог

Соціолог

Скляр

Слюсар

Слюсар-інструментальник

Слюсар-механоскладальних робіт

Слюсар-монтажник

Слюсар-ремонтник

Соціальний працівник

Столяр

Страховий консультант

Співак

Стенографіст

Стиліст

Стюарт

Системний адміністратор

Технік по комп'ютерах

Технік-фахівець

Технік по проектуванню

Технік-товарознавець

Технолог харчової промисловості

Тесля

Торговий представник

Технолог по готуванню їжі

Тренер

Юрист

Ювелір

Web-дизайнер

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий