ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І. МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ БІОЛОГІЇ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ
1.1 Навчально-виховні завдання шкільного курсу біології
1.2 Методи і прийоми навчання ботаніки
1.3 Урок, як основна форма навчального процесу з біології
РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ КІМНАТНИХ РОСЛИН У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНІЙ РОБОТІ З БІОЛОГІЇ
2.1 Кімнатні рослини у навчанні біології
2.2 Методи використання кімнатних рослин при поясненні навчального матеріалу з ботаніки
2.3 Спостереження, як основний метод використання кімнатних рослин на уроках біології
РОЗДІЛ ІІІ. ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КІМНАТНИХ РОСЛИН НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Кожен шкільний предмет має свої особливості, зумовлені об’єктом і предметом вивчення, а також методами пізнання конкретної науки. І серед гострих проблем відродження національної освіти особливе місце посідає пошук найбільш ефективних методів, форм і засобів навчання й виховання школярів, які допоможуть розвивати творчі здібності й інтереси учнів. У першу чергу, допоможе те, що нас оточує.
Видатний український педагог В. О. Сухомлинський відзначав, що у світі є країни, де природа яскравіша від наших полів і лук, але рідна природа повинна стати для наших дітей найдорожчою. Саме ці особливості й живлять специфічні принципи викладання курсу біології.
Допомогти розвивати творчі здібності та інтереси учнів, прищеплювати любов до живого природного оточення допоможуть нічим не замінні натуральні навчально-наочні посібники — кімнатні рослини. Вони були і залишаються провідними, тому що найбільше зацікавлення викликають в учнів ті факти та процеси, що є характерними для певного оточення і тому краще запам’ятовуються.
Саме тому, методика використання кімнатних рослин на уроках біології є досить актуальною на сьогодні темою. І це не даремно, адже у сучасній школі дедалі більшого значення набуває формування інтересу учнів до навчального предмета, і основне завдання вчителя зацікавити школярів своїм уроком. Для цього слід використовувати натуральні засоби наочності, зокрема кімнатні рослини, які відіграють надзвичайно важливу роль при вивчені ботаніки.
Метою нашої курсової роботи буде вивчення методики використання кімнатних рослин у навчально-виховній роботі з біології.
Об’єктом – урок біології.
Предметом – методика використання кімнатних рослин у навчально-виховному процесі на уроках біології.
Виходячи з мети, об’єкта та предмета дослідження можна визначити такі завдання:
1) проаналізувати навчально-виховні завдання шкільного курсу біології.
2) висвітлити основні методи і прийоми навчання ботаніки.
3) розглянути основні форми навчального процесу з біології
4) описати використання кімнатних рослин у навчанні біології.
5) дослідити методи використання кімнатних рослин при поясненні навчального матеріалу з ботаніки
6) розкрити як основний метод використання кімнатних рослин на уроках біології.
Стан наукової розробленості теми. Питання використання кімнатних рослин на уроках біології висвітлюється на сторінках фахових журналів «Біологія» та «Біологія та хімія в школі», та у підручниках і посібниках з методики викладання біології.
Змістовною є стаття Н.М. Блажеєва, яка розглядала використання кімнатних рослин як натуральних навчально-наочних посібників у процесі викладання біології в школі. Слід виділити і роботу Логвина-Бика Т. «Кімнатні рослини у навчанні біології».
Існує й ряд інших публікацій, в яких тою чи іншою мірою висвітлюються питання використання кімнатних рослин на уроках біології, але вони мають фрагментарний характер і не дають можливості відтворення цілісної картини в методиці викладання біології, щодо використання кімнатних рослин.
Практичне значення. Матеріал даної роботи можуть використовувати вчителі з біології, студенти та всі ті хто цікавиться даною проблемою.
Структура курсової роботи пояснюється специфікою предмета дослідження, метою і завданнями його вивчення. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.
Список використаної літератури охоплює різноманітні джерела, що використовувалися під час написання курсової роботи. Усі описи розташовані в алфавітному порядку.
РОЗДІЛ I. МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ БІОЛОГІЇ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ
1.1 Навчально-виховні завдання шкільного курсу біології
Велику роль у розвитку пізнавального відношення до природи відіграє біологія. Цей предмет вивчає природу як єдине матеріальне ціле, розглядає його в розвитку, у часі й просторі.
Вивчення біології повинно починатися з ознайомленням учнів з положенням Землі у космічному просторі. Ознайомлення з поняттям біосфери і її складовими: гідросфера, літосфера, атмосфера; з поняттям матерія; ознаками живого і неживого; рівнями організації матерії, напрямками і шляхами еволюції, ерами історії розвитку органічного світу, екологічною пірамідою, біогеоценозом. Пояснити поняття: філогенез, онтогенез, продуценти, консументи, редуценти, автотрофи, гетеротрофи. Тобто вчитель з перших уроків вивчення біології ознайомлює учнів з структурою і закономірностями розвитку живої матерії - це абетка біології. Без такої структури навчання учні не зможуть в повному обсязі логічно сприйняти еволюційний розвиток матерії.
Це мова біології. А біологічна наука насичена термінологією. Щоб учні вільно володіли ними, ці поняття повинні проходити крізь весь курс біології. Вони крізні і надалі стають опірними поняттями при вивченні курсів біології рослин, тварин та біології людини. Це цілісний підхід у вивченні предмета, при якому учні свідомо розуміють, що не дивлячись на різнобічність структур і форм організації природи, вона є цілісною і єдиною системою і підпорядкована біологічним законам.
Але у шкільному курсі біології не зовсім достатньо прослідковується і сприймається ця цілісність, структурність і внутрішня еволюційна спадкоємність.
Біологічні дисципліни залишаються замкненими, кожна у собі, це ускладнює засвоєння основних біологічних понять, уявлень і сприйняття цілісності. Спробою розв’язання цих проблем є метод вивчення матеріалу у вигляді схожих за структурою і змістом, і об’єднаних крізними поняттями схем – відповідей, у яких витримуєтьсясистемність знань, спадкоємність, еколого – еволюційний, онтогенетичний, історичний та морфофізіологічний аспекти.
Метод включає наявність творчо складених узагальнюючих тему ціліснихтематичних плакатів (це лаконічність матеріалу і структурно-логічний блок знань (доступність, наглядність).
При цьому реалізується принцип «випереджаючого» навчання у швидкому темпі, на достатньо високому рівні складності по принципу «занурення» у предмет.
Для цього дотримується наступна система викладання матеріалу:
Пояснення вчителя по схемі – плакату;
Робота учнів з підручником і додатковою літературою;
Відповіді учнів по схемам – відповідям;
Реферативні доповіді з додаткової літератури.
При цьому методі роботи курс біології – цілісна система, всі частини якої мають схожу структуру і з’єднані крізними поняттями. І особливу роль відіграє обладнання кабінету біології – це частка живої природи,у якій учні можуть швидко і свідомо орієнтуватися при відповідях за схемами. Тому обов’язковою є наявність у кабінеті таких стендів:
Еволюція рослинного і тваринного світу
Філогенез рослин і тварин
Напрями і шляхи еволюції органічного світу
Біосфера та її межі
Екологічна піраміда
Приклади біогеоценозів
Рівні організації живої природи
Ознаки живої матерії
Систематика рослин і тварин
Порівняльна характеристика клітин: рослин, тварин, грибів
Ембріональний розвиток тварин
Біологічні закони
Зупинимося більш детально на викладанні ботаніки. Адже, ботаніка – це перший розділ систематичного курсу біології середньої загальноосвітньої школи. Його своєрідність полягає в поєднанні найважливіших елементів різних розділів ботанічної науки: морфології, анатомії, фізіології, ембріології, систематики, екології, фітоценології, географії рослин.
Основним завданням курсу ботаніки є:
1. Забезпечити засвоєння учнями V-VI класів елементарних основ ботанічної науки, сформувати поняття про закономірності життя, розвитку й різноманітності рослин, прищепити практичні вміння і навички, спостерігати й експериментувати над рослинами в біологічному кабінеті, у кутку живої природи, на навчально-дослідній ділянці.
2. Сприяти вихованню в учнів основ гуманістичного світогляду, любові до природи та її охорони, моральності та естетичних почуттів.
3. У процесі навчання ботаніки розвивати пізнавальну активність учнів, прищеплювати інтерес до вивчення рідної природи і розвивати творчі здібності.
Виходячи з цих завдань, навчальна програма курсу ботаніки передбачає засвоєння учнями найважливіших закономірностей будови і життя рослинних організмів, що доступні учням середнього шкільного віку і сприяють вихованню гуманістичного світогляду, а також допомагають усвідомити значення наукових знань у рослинництві та охороні природи [4, с. 5-6].
1.2 Методи і прийоми навчання ботаніки
Визначення методів навчання ботаніки обумовлене природою навчання як цілісної єдності, що характеризується навчаючою роллю вчителя й навчальною (пізнавальною) діяльністю учнів. Учитель викладає навчальний матеріал, організовує навчальну діяльність учнів і керує нею, перевіряє засвоєння ними знань, умінь, навичок. Учні засвоюють навчальний матеріал, виконують завдання вчителя, оволодівають уміннями і навичками. У діяльності як учителя, так і учнів велика роль належить методам навчання.
Методи навчання ботаніки – це способи взаємозв’язаної навчальної роботи вчителя й учнів; вони ґрунтуються на законах пізнання й забезпечують засвоєння учнями загально біологічних і ботанічних знань, набуття необхідних умінь і навичок, формування світогляду.