Методичні основи використання пояснювально-ілюстративного виду навчання при вивченні курсу "Основи економіки"

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ВИКОРИСТАННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНО-ІЛЮСТРАТИВНОГО ВИДУ НАВЧАННЯ

1.1 Сутність використання пояснювально-ілюстративного виду навчання

1.2 Місце і роль курсу «Основи економіки» в системі економічної освіти

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНО-ІЛЮСТРАТИВНОГО ВИДУ НАВЧАННЯ ПРИ ВИВЧЕННІ КУРСУ «ОСНОВИ ЕКОНОМІКИ»

2.1 Розробка методики вивчення курсу «Основи економіки» за допомогою пояснювально-ілюстративного виду навчання

2.2 Планування навчального процесу та його ефективність розробленої методики

ВИСНОВКИ


ВСТУП

Сьогодні педагоги і вчителі зустрічаються з проблемою вихованням дітей. Проблема полягає в тому, що один матеріал, діти розуміють по-різному.

Об'єкт дослідження: процес навчання учнів 10-11 класів основам економіки.

Предмет дослідження: методика використання пояснювально-ілюстративного виду навчання при вивченні курсу «Основи економіки».

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та розробці методики використання пояснювально-ілюстративного виду навчання для вивчення курсу «Основи економіки».

Завдання дослідження:

- Ознайомитись з літературними джерелами та з'ясувати стан вивченості теми;

- З'ясувати об'єкт, предмет, мету та завдання курсової роботи;

- Розкрити сутність використання пояснювально-ілюстративного навчання при вивченні курсу «Основи економіки»;

- Розробити методику вивчення курсу «Основи економіки» з використанням пояснювально-ілюстративного виду навчання;

- Спланувати систему занять з курсу «Основи економіки» для 10 кл.;

- Експериментально перевірити розроблену методику та дати рекомендації по її застосуванню.

Для того, щоб здійснити ці завдання ми використали такі методи науково-педагогічних досліджень: аналіз педагогічної та методичної літератури, вивчення шкільної практики, спостереження і дослідження.

Теоретичне значення та практична цінність нашої роботи в тому, що нами розроблена методика вивчення курсу «Основи економіки» з використанням пояснювально-ілюстративного виду навчання.

Для вирішенні цих завдань при написанні курсової роботи були використані такі методи:

- метод аналізу літератури;

- метод аналізу програми;

- розробка методики вивчення курсу;

- планування навчального процесу;

- експериментальної перевірки розробленої методики.


РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ВИКОРИСТАННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНО-ІЛЮСТРАТИВНОГО ВИДУ НАВЧАННЯ

1.1 Сутність використання пояснювально-ілюстративного виду навчання

пояснювальний ілюстративний навчання

Цей метод призначений для забезпечення розуміння учнями суті матеріалу, який вивчається. Розуміння, як відомо, це не тільки результат, ай процес, у ході якого людина встановлює зв´язок невідомого з відомим, підводить невідоме поняття під відоме, порівнює невідоме з відомим.

Виділити основу для порівняння, визначити напрям встановлення зв´язків — це прерогатива вчителя, тому він на себе бере цю функцію, звичайно, у межах розумного. Те, що учень може зробити сам, він має сам і зробити, програму дій задає або учитель, або він складає її спільно з учнями. Тому цей метод може мати такі форми вияву, як розповідь, бесіда, лекція, пояснення, ілюстрація, демонстрація дослідів, схем, картин, обговорення і т.д.

Учитель повинен логікою своїх міркувань, мисленням захопити логіку учня і створити такі умови, щоб уявлення, поняття, умовиводи, судження формувалися правильно і переконливо.

Крім того, цей метод ґрунтується на особливостях сприймання, а це означає, що учитель має знайти такі способи дії, які б виводили учня і не тільки на правильне розуміння матеріалу, який вивчається, а й сприяли б формуванню правильних, повних і чітких уявлень про об´єкт і предмет вивчення.

Пояснювально-ілюстративний метод має забезпечити правильне сприйняття матеріалу, тобто забезпечити формування уявлення про предмет вивчення і створити відповідну основу для формування понять. Оскільки метод навчання в руках учителя — своєрідний засіб досягнення цілей навчання, то учитель, використовуючи цей інструмент, відразу повинен отримати інформацію про ступінь досягнення цілі навчання, здійснити оцінку запланованого й отриманого результату та внести корекційні впливи. Але умовою для цього є отримання необхідної діагностичної інформації.

Якщо завдання, яке розв´язує даний метод — забезпечення розуміння, то діагностика зводиться до діагностики розуміння.

При проектуванні майбутнього мультимедійного уроку вчитель повинен замислитися над тим, які цілі він переслідує, яку роль цей урок грає в системі уроків по темі, що вивчається, або всього навчального курсу. Яке призначення мультимедійного уроку:

- для вивчення нового матеріалу, подання новій інформації;

- для закріплення пройденого, відпрацювання навчальних умінь і навичок;

- для повторення, практичного застосування отриманих знань, умінь, навичок;

- для узагальнення, систематизації знань.

Слід відразу визначити: завдяки чому посилиться навчальний і виховний ефект уроку, чи це буде просто данина новомодним захопленням.

Виходячи з цього, вчитель підбирає необхідні форми і методи проведення уроку, освітні технології, прийоми педагогічної техніки.

У школі прийнято, якщо учень чогось не розуміє, він повинен якимось чином показати це вчителеві. Найпростіше підняти руку або встати і сказати. Однак тут є багато незручностей, хоч у старших класах така форма інформування учителя часто використовується. У молодших класах застосовують різні форми сигналізації, наприклад, червоно-зелені прапорці, деякі технічні системи.

У пояснювально-ілюстративному методі чи не найважливіше забезпечити одночасне поєднання усного пояснення з демонструванням, ілюстрацією зразків, прикладів, моделей тощо. Бо саме таке поєднання включає в діяльність ліву і праву півкулі головного мозку, що сприяє актуалізації навчального досвіду людини і формує пізнавальний образ об´єкта вивчення.

Оскільки розуміння ґрунтується на встановленні зв´язків, на порівнянні невідомого з відомим, то зрозуміло, що неабияку роль має те, з чим порівнюють. Якщо немає з чим порівнювати, то ніякого розуміння не відбувається. Нові зв´язки створюватися не будуть, отже, в діях Учителя має бути наявний елемент, який орієнтує учнів на актуалізацію тієї основи, з якою буде здійснюватися порівняння, встановлення зв´язку.

У діях учнів повинен бути наявний елемент сили волі для того, щоб дещо пригадати, повернути до себе, поновити, оживити зв´язки, тобто, своєрідну дискретну одиницю знань перевести в блок оперативної пам´яті, зробивши цю одиницю готовою до роботи. У практиці це виглядає як повторення того матеріалу, який буде використовуватися при вивченні нового. Зовнішній вияв такої актуалізації ще не свідчить про те, що учень перевів цю дискретну одиницю знань у стан готовності.

Ось чому інколи учень стверджує, що він уважно слухав чи вчив удома, а розповісти, дати відповідь на запитання, пов´язані з новим матеріалом, не може. Не варто думати, що завжди у подібних випадках учні обманюють учителя. Швидше за все основи для розуміння в них не було, дискретна одиниця знань або взагалі була відсутня, або не була приведена в актуальну готовність.

Думка про те, що пояснювально-ілюстративний метод це такий метод навчання, при використанні якого міра самостійної пізнавальної діяльності учнів мала (вона найменша серед усіх методів даної класифікації, але це не означає, що вона мала) вважається необґрунтованою. Наведемо такий приклад. На уроці математики вивчається тема: «Квадрат різниці двох виразів». Забезпечуючи вивчення цієї теми, учитель застосовує такий підхід.

Він повідомляє, що квадрат різниці двох виразів означає, що різницю цих виразів потрібно помножити саму на себе. Якщо перемножити і звести подібні члени, то отримаємо: квадрат першого виразу, мінус подвоєний добуток першого виразу на другий, плюс квадрат другого виразу. Тоді учні разом з учителем виконують заплановані дії.

Але учитель міг би й обмежитися лише нагадуванням, що дія піднесення до степеня означає, що потрібно даний вираз перемножити самі на себе стільки разів, скільки показує показник степеня. Далі учні самій виконують дії і самі формулюють висновок. Враження таке, що другий варіант — це реалізація якогось іншого методу навчання, але не пояснювально-ілюстративного.

З точки зору того, що ці дії учителя і дії учнів спрямовані на засвоєння навчального матеріалу на рівні розуміння — це пояснювально-ілюстративний метод, але з великою часткою самостійної роботи учнів. Звичайно, у порівнянні з іншими методами він створює найменше можливостей для самостійної діяльності учнів, але це ще не означає, що можливості, закладені в ньому, малі або зовсім відсутні.

Отже, підсумуємо всі характерні особливості пояснювально-ілюстративного методу навчання.

1. Метод виконує функцію забезпечення засвоєння змісту навчання на рівні розуміння.

2. В його основі лежить психологічна закономірність засвоєння, суть якої в сприйманні навчальної інформації і створенні на цій основі асоціацій.

3. Дії вчителя зводяться до переведення дискретної одиниці актуальних знань у блок оперативної пам´яті.

4. Дії учнів зводяться до встановлення зв´язку між невідомим, новим, з відомим, старим, до порівняння одного з іншим.

5. Оцінка ефективності дій учителя й учнів ґрунтується на оцінці учнівського вміння порівнювати, переводити інформацію з однієї мови на іншу, тлумачити, наводити свої власні приклади тощо.

6. Зовнішньою формою вираження методу є розповідь, лекція, бесіда, пояснення, ілюстрація, демонстрація тощо спільно з елементами самостійної пізнавальної діяльності учнів.


1.2 Місце і роль курсу «Основи економіки» в системі економічної освіти

Країна зробила перший крок у становленні шкільної економічної освіти. Однак коло невирішених питань охоплює ще багато проблем: зміст і терміни навчання, варіативність і різноманітність програм, навчально-методичне забезпечення та його якість, підготовка і перепідготовка вчителів економіки. І таких проблем у вивченні економіки значно більше, ніж з інших дисциплін.З цього навчального року економіку введено у навчальні плани як окремий предмет для 10 класів, а для класів технологічного профілю - і в 11. На конкурсі - захисті Малої академії наук працюють секції, на яких учні захищають творчі роботи з економіки. Розроблено орієнтовну програму підготовки і перепідготовки для вчителів, що проходять її в інститутах післядипломної педагогічної освіти.Активно розпочали підготовку учителів економіки, чого ще кілька років тому не було. Незважаючи на економічні проблеми, державою виділено кошти на видання підручників «Загальна економіка» і «Основи підприємницької діяльності».В АПН України працюють лабораторії, що опікуються питаннями економічного навчання та виховання учнівської молоді. Чи не найголовнішим у тому, що зроблено за цей час є розуміння учнями та вчителями, що викладають курс «Основи економіки», необхідності та важливості вивчення курсу, а також прискорення введення економічних дисциплін її інших навчальних закладах, у тому числі вищих педагогічних.Однією з найважливіших проблем сьогодення є питання, як навчати? Щоб відповісти на нього, потрібно визначити для себе, чого ми хочемо навчати і кого виховувати? Якщо розумну, активну особистість, здатну здобувати знання і самовдосконалюватись, то форми, методи і технології навчання мають цьому відповідати.Національна доктрина розвитку освіти у XXI ст., схвалена на Другому Всеукраїнському з'їзді працівників освіти, передбачає перехід від репродуктивної і авторитарної освіти до інноваційної і гуманістичної. Тому методика викладання предмета повинна мати дієвий характер. Учень на уроках має бути активним учасником навчального процесу. Основне завдання його полягає не в умінні повторити за вчителем або відтворити зміст підручника. Треба навчити його самостійно знаходити знання в різних джерелах інформації, критично оцінювати їх і застосовувати в реальному житті.Цього потрібно навчати не лише учнів, а й учителів. Учителеві, який багато років працював за репродуктивною системою і досі не зрозумів, що є й інші джерела інформації, важко змінитися. Треба йому допомогти. Значну роль у цьому покликані відіграти Інститут післядипломної педагогічної освіти, методисти з економіки, центри економічної освіти, вищі навчальні педагогічні заклади, що готують студентів і працюють з учителями.Протягом найближчих років потрібно підготувати велику кількість учителів з економіки. Вимоги, що висуваються до вчителів економіки, дуже високі. Тому Міністерство освіти і науки України разом з Національною радою економічної освіти США, Українською радою розпочинає розробку навчально-методичного забезпечення курсів підвищення кваліфікації вчителів економіки. Сподіватимемось, що цей досвід буде вдалим і відповідатиме сучасним вимогам.У цьому могли б сприяти такі громадські організації, як Всеукраїнська асоціація викладачів економіки, економічні центри, асоціації, ради. Вони можуть впливати на підвищення якості навчально-виховного процесу, допомагаючи вчителям через консультаційні центри, семінари, тренінги; залучати вчителів до оцінювання якості посібників, що видаються у різних регіонах, та інформувати їх про це, брати участь у виховній та профорієнтаційній роботі і залучати громадськість до цього, проводити аналітичну, інформаційну і роз'яснювальну роботу, пов'язану з життєво важливими економічними питаннями, брати участь у видавничій діяльності тощо.Залишається відкритим питання забезпечення навчальною літературою. Фактично в наявності є лише збірник навчальних програм, кілька підручників і посібників з базового курсу, журнал «Географія та основи економіки в школі». Не вистачає методичних посібників, збірників завдань для уроків і підготовки до олімпіад, тестових завдань для перевірки навчальних досягнень учнів за 12-бальною системою. Рукописів, що надходять для розгляду до науково-методичної комісії, дуже мало. Якщо протягом наступних 4-5 місяців рукописи не надійдуть, у новому навчальному році знову залишимося зі старим багажем.Водночас хочу дати пораду тим, хто займатиметься розробкою нових матеріалів. Досвід свідчить, що до колективу авторів, крім науковців, обов'язково мають входити вчителі-методисти. Тільки такий авторський склад може зробити навчальні посібники життєздатними.Також хотілося б нагадати про дидактичні принципи послідовності і наступності, а також доцільності і розумності матеріалу, що пропонується до друку. Перед тим як розробляти будь-який навчальний посібник, слід з'ясувати його місце у шкільному курсі, навчальному плані, тобто він не може бути відірваним від загальної концепції економічної освіти. Не узгоджений по горизонталі і вертикалі матеріал ставить у незрозумілі ситуації навчальні заклади, що без вагань вводять економіку в 3 або 7 класі, а по закінченні року не знають, що робити у наступному.Не кожний шкільний предмет дає учневі можливості застосувати на практиці нові знання і вміння. Економіка таку можливість дає. Більше того, на її уроках учні вивчають не лише закони розвитку економічних систем, а й аспекти еволюції людської свідомості, культури народу, його моралі, психології та поведінки, що впливають як на життя окремої людини, так і на прогрес економіки.До навчальних курсів економічного спрямування, що дають можливість розкритися потенціалу дитини ще в школі, належить, наприклад, курс «Основи підприємницької діяльності». Якщо теоретичні знання з цього курсу вдається підкріпити різними формами позаурочної діяльності (організація шкільного виробництва, сільськогосподарського товариства, тривалої ділової гри тощо), та ефективність навчання значно зросте. Поєднання (інтеграція) трудового навчання та економічних знань у старших класах шляхом використання різноманітних допрофесійних програм є дуже перспективним шляхом розвитку профільної старшої школи. На жаль, допрофесійні програми у школі сьогодні — це переважно скорочені вузівські курси з бухгалтерського обліку, менеджменту тощо.Важливим для викладання економіки є створення і застосування особистісної орієнтованої технології навчання, що допоможе вчителеві максимально наблизитися до роботи з кожним учнем. Звичайно, для цього необхідна комп’ютерна база. Комп’ютеризація набуває темпів, проте комп'ютерних програм для роботи на уроках економіки ще не створено. Конкурс на кращі комп'ютерні розробки вже оголошено і фінансується Міністерством.Однією з провідних ідей Національної доктрини розвитку освіти у XXI ст. є розширення доступу учнів до здобуття якісної освіти. Відомо, що досі економіка була пріоритетним предметом переважно в елітних або спеціалізованих (профільних) школах. У цьому році кількість шкіл, у яких викладається економіка, значно зросла. Однак це відбулося переважно за рахунок великих і малих міст, і ледь торкнулося сільських шкіл і шкіл інтернатів. Виправити такс становище можна за допомогою системи дистанційного навчання.Зараз зроблено лише перші кроки. Вони були нелегкими, але наступні не будуть легшими. Потрібно об'єднати зусилля, скоординувати дії, налагодити конструктивну співпрацю. Тільки у такому випадку буде досягнута поставлена мета.

Отже традиційна технологія навчання, яка є основою в сучасній системі шкільної освіти і базується на інформаційній моделі освіти, втрачає свою актуальність. Адже в епоху науково-технічної революції об'єм навчальної інформації подвоюється кожні 10 років і ставити за мету засвоєння всієї інформації стає недоцільним. На перше місце виступає завдання розвитку особистості учня, який стає суб'єктом навчально-виховного процесу.


похожие статьи

Copyright © MirZnanii.com 2015-2018. All rigths reserved.