регистрация /  вход

Формування мотивації здорового способу життя з використанням ігор драматизацій (стр. 1 из 8)

КУРСОВА РОБОТА

ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ІГОР-ДРАМАТИЗАЦІЙ


План

І. Вступ.

ІІ. Основна частина

2.1. Методологічні засади, підходи формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя.

2.2. Критерії формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя.

2.3. Форми, методи та методичні прийоми роботи у формуванні мотивації здорового способу життя.

ІІІ. Практична частина

3.1. Урок-бесіда: «Здоров’я дітей – здров’я нації» (Петрушко Т.П.).

3.2. Театралізоване заняття: «Прелюдія до сумних роздумів» (Грибок О.В.).

3.3. Агітбригада: «Здоровим будь» (Стрілець В.О.).

3.4. Ігри-драматизації: (Совпенець І.М., Петрушко Т.П., Грибок О.В.).

3.4.1. «Запобігти, врятувати, допомогти»;

3.4.2. «Підступна нікотинія».

ІV. Висновки.

V. Використана література.


І. Вступ

Формування здорового способу життя є за своєю сутністю системоутворюючою моделлю, яка спрямована на діагностику, корекцію функціонального, психофізіологічного та духовно-морального стану людини.

Системність полягає у взаємопогоджених знаннях, уміннях та навичках, сформованих у дітей та молоді, які забезпечують необхідний рівень їх працездатності, моралі та духовності. Для цього необхідно знати основні положення фізіології, психології людини, соціології та інших суміжних дисциплін, які в сукупності дозволять реалізувати необхідні здоров'язберігаючі, здоров'язміцнюючі, здоров'яформуючі технології щодо свідомого ставлення до власного здоров'я і проявлятися у відповідних позитивних вчинках і діях.

Поняття «здоров’я» з давнього часу не мало конкретного наукового визначення. Тільки зараз, із виділенням такої науки, як валеологія (науки про здоров’я), стало можливим якісно й кількісно визначити це поняття. «Здоровою може вважатися людина, - писав ще у 1941 році американський теоретик медицини Г. Сігерист, - яка відзначається гармонійним фізичним та розумовим розвитком і добре адаптована до оточуючого її фізичного то соціального середовища. Вона повністю реалізує свої фізичні і розумові здібності, може пристосовуватися до змін в оточуючому середовищі, якщо вони не виходять за межі норми, і внести свій вклад у добробут суспільства, відповідно до її здібностей. Здоров’я тому не означає просто відсутність хвороб: це дещо позитивне, це життєрадісне й охоче виконання обов’язків, які життя покладає на людину».

Більш детально: здоров’я – це здатність:

- прилаштовуватися до середовища і своїх особистих можливостей;

- протистояти зовнішнім і внутрішнім хворобам, іншим пошкодженням, старінню та іншим формам деградації;

- зберігати себе, природне та штучне середовище проживання;

- розширювати свої можливості, умови і ареал проживання, обє’м і розмаїття доступного екологічного, інтелектуального і морально-етичного середовища проживання;

- збільшувати тривалість повноцінної життєдіяльності;

- покращувати можливості, якості і здібності свого організму, якість життя і середовища проживання;

- виробляти, підтримувати і зберігати собі подібних, а також культурні, духовні і матеріальні цінності;

- створювати адекватну самосвідомість, етико-естетичне ставлення до себе, близьких, людини, людства, добра та зла.

Сучасний погляд розуміє під здоров’ям людини феномен, що інтегрує чотири основні складові здоров’я:

Фізичне здоров’я визначається такими чинниками, як індивідуальні особливості анатомічної будови тіла, фізіологічні функції організму в різних умовах довкілля, під час спокою та руху, рівень фізичного розвитку органів і систем організму.

До сфери психічного здоров’я відносять індивідуальні характеристики психічних процесів і властивостей людини – особливості мислення, характеру, психоемоційного типу (зокрема, збудженість, емоційність, чутливість), які зумовлюють силу і швидкість реакцій на подразники та життєві ситуації, рівень стресу, вірогідність афектів, уяви, почуття тощо. Психічне здоров’я також значною мірою зумовлює потреби людини, мотивацію, психологічні установки, життєві цілі тощо.

Духовне здоров’я тісно пов’язане із багатством духовного світу особистості, знанням і сприйняттям духовної культури (цінностей освіти, науки, мистецтва, релігії, моралі, етики тощо), включає рівень свідомості, особливості світогляду, життєвої самоідентифікації, ставлення до сенсу життя, оцінку власних здібностей і можливостей їх реалізації відповідно до усвідомлених ідеалів, особливості життєвих цілей, загалом ментальність людини.

Соціальне здоров’я характеризується рівнем соціалізації собистості, ставленням до норм і правил, прийнятих у суспільстві, соціальними зв’язками з людьми і соціальними інститутами, набутим соціальним статусом та прагненням до його підвищення у межах діючих законів і моральних традицій, джерелами і рівнем доходів і витрат тощо. Ефективність процесу формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя залежить від спрямованості виховного процесу, форм та методів його організації.

Обов'язковим компонентом національної освіти мають бути знання про формування, збере­ження і зміцнення здоров'я людини. Тим більше, що за останнє десятиріччя внаслідок різких негативних явищ, в першу чергу, еколого-економічної кризи, стан здоров'я населення різко погіршився. Насамперед, це стосується дітей та підлітків.

Мета даної роботи полягає у формуванні позитивної мотивації здорового способу життя, усвідомлення учнями важливості розумного ставлення до свого здоров’я.

Окреслена мета спонукає окреслити наступні завдання:

- використання активних форм та методів у процесі формування здорового способу життя;

- застосування ігор-драматизацій як засобу формування позитивної мотивації здорового способу життя;

- формування в учнів негативного ставлення до шкідливих звичок.

Предметом дослідження є: використання ігор-драматизацій як метод формування позитивної мотивації здорового способу життя.

Практичне значення роботи полягає у практичному використанні даних матеріалів при проведенні семінарів-практикумів, тренінгових занять із пропаганди здорового способу життя.

Основу джерельної бази роботи склали матеріали методичних та періодичних видань, власні авторські розробки ігор-драматизацій.

Структура роботи: курсова робота складається із вступу; основної частини, яка вміщує 3 розділи; практичної частини, яка вміщує 4 розділи; висновків та списку використаної літератури.


ІІ. Основна частина

2.1. Методологічні засади, підходи формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя.

Методологічною основою формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді є гуманістичний підхід, сутність якого полягає у створенні сприятливої ситуації для їх готовності до сприйняття й адекватного реагування на виховні дії шкільного та соціального середовища.

Рівень цієї готовності характеризується здатністю дітей та молоді перетворювати зовнішні вимоги на внутрішні спонуки, мотиви поведінки з пробудженням їх самосвідомості і відповідальності за власну культуру.

Поняття «здоровий спосіб життя» розглядається у співвідношеннях тріади: здоров'я - здоровий спосіб життя - культура здоров'я.

Здоров'я за визначенням ВООЗ — це стан повного фізичного, душевного (духовного) та соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороби чи фізичних вад. Тому здоров'я розглядається не лише як ресурс, а як мета життя. За Національною програмою «Діти України» визначено чотири аспекти здоров'я: фізичне, психічне, духовне, соціальне.

Поняття «здоров'я» нерозривно пов'язане із поняттям «здоровий спосіб життя» як сценарій життєдіяльності, спрямованої на збереження та покращення здоров'я дітей.

Результатом сформованості здорового способу життя є культура здоров'я як інтегративна якість особистості і показник вихованості, що забезпечує певний рівень знань, умінь і навичок формування, відтворення та зміцнення здоров'я і характеризується високим рівнем культури поведінки стосовно власного здоров'я та здоров'я оточуючих.

Методологічним підґрунтям є діяльнісний і системний підходи до формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя.

2.2. Критерії формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя.

Критеріями формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді можна вважати:

• на рівні фізичного здоров'я: прагнення до фізичної досконалості, ставлення до власного здоров'я як до найвищої соціальної цінності, фізична розвиненість, загальна фізична працездатність, загартованість організму, дотримання раціонального режиму дня, виконання вимог особистої гігієни, правильне харчування;

• на рівні психічного здоров'я (психологічного комфорту): відповідність пізнавальної діяльності календарному віку, розвиненість довільних психічних процесів, наявність саморегуляції, адекватна самооцінка, відсутність акцентуацій характеру та шкідливих поведінкових звичок;

• на рівні духовного здоров'я: узгодженість загальнолюдських та національних морально-духовних цінностей, наявність позитивного ідеалу, працелюбність, відчуття прекрасного у житті, в природі, у мистецтві;

• на рівні соціального здоров'я (соціального благополуччя): сформована громадянська відповідальність за наслідки нездорового способу життя, позитивно спрямована комунікативність, доброзичливість у ставленні до людини, здатність до самоактуалізації, саморегуляції, самовиховання. Формування здорового способу життя, культури здоров'я, підвищення їх виховних можливостей потребує максимальної ваги до мотиваційної сфери дітей та молоді у прагненні бути здоровими. Мотивація на здоровий спосіб життя - це система ціннісних орієнтацій, внутрішніх спонук до збереження, відновлення і зміцнення здоров'я.