Смекни!
smekni.com

Дослідження антропометричних та інтелектуальних показників розвитку школярів (стр. 1 из 6)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ХМЕЛЬНИЦЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ

МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

ШЕПЕТІВСЬКЕ МІСЬКЕ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО

ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ

МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

СЕКЦІЯ ПСИХОЛОГІЇ

ДОСЛІДЖЕННЯ АНТРОПОМЕТРИЧНИХ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ПОКАЗНИКІВ РОЗВИТКУ ШКОЛЯРІВ

Роботу виконав

Сапотніцький Богдан

Юрійович,

учень 10 класу

спеціалізованої ЗОШ №2

м.Шепетівки

Науковий керівник:

вчитель біології

Грицюк Л. А.

вища категорія

вчитель-методист

м.Шепетівка 2004р.

Зміст

1.Вступ ……………………………………………………………………………..3

Загальна характеристика роботи

2.Огляд наукової літератури:……………………………………………………..5

- Організм молодшого школяра ……………………………………………….5

- Розвиток кістково-м'язової системи ………………………………………...6

- Кров, кровообіг, дихання …………………………………………………….7

- Як працює мозок ……………………………………………………………..8

- Розвиток головного мозку ……………………………………………………8

- Розвиток мислення і уваги …………………………………………………………10

- Розвиток мовлення і уваги…………………………………………..12

- Розумовий розвиток. Етапи розумового розвитку………………….13

- Індивідуально-психологічні особливості школяра………………………...16

- Принципи розвитку особистості…………………………………………….18

- Визначення стадії інтелектуального розвитку дитини……………………..20

- Коефіцієнт інтелектуальності ……………………………………………….21

3.Об'єкт дослідження ……………………………………………………………….25

4.Методи дослідження ……………………………………………………………..25

5.Результат дослідження …………………………………………………………...26

6.Обговорення результатів ………………………………………………………….32

7.Висновки …………………………………………………………………………34

8.Література

9.Додаток

Вступ

З яким примхливим хвилюванням переступають діти поріг школи в перші дні свого навчання, як довірливо дивляться очі вчителя! Дитина стає школярем, учнем. Безтурботний час дозвілля змінюється обов’язковими справами, які вимагають відповідальності – дитина повинна ходити до школи, виконувати те, що вимагає вчитель, дотримуватись шкільного режиму, шкільних правил поведінки, добре засвоювати навчальний матеріал. Період життя дитини від 6 років до 7 є початком шкільного віку.

В школу ідуть діти як із шести так і з семи років. Але дитина 6 років може бути ще не готовою сприйняти ці зміни в своєму соціальному статусі. Найчастіше в дитини формуються певні якості особистості ближче до семи років.

Відомі педагоги експериментатори В. О. Сухомлинський та Ш. О. Амонашвілі переконливо довели, що світ шестирічної дитини дуже відрізняється від сприйняття семирічної, і що навчання має приносити дитині таку саму радість, яку приносить їй гра. Шестирічні діти значно відстають від семирічних досвідом життя, вольовими зусиллями, змістом і глибиною мовлення, обсягом лексики, імпульсивністю дій. І головне – прагнення до гри і потреба в ній.

Існує так звана психологічна готовність дитини до навчання в школі, яка формується ще в дошкільному дитинстві. Саме від рівня розвитку цих передумов залежить успішність засвоєння навчального матеріалу і тем розумового розвитку учнів. Із останніх літературних даних існують суперечливі погляди на готовність дітей 6 – річок та 7 – річок до школи ті ж успіхи в навчальній праці.

Тому ми поставили перед собою мету дослідити:

1) Чи однакові навчальні успіхи дітей, які навчаються з шести і семи років?

2) Чи є якісь відмінності в темпах розумового розвитку цих учнів?

3) Чи є різниця в психологічних особливостях розвитку особистості дітей, які пішли в школу із шести, семи років?

4) Як впливає рік вступу в школу на фізичний розвиток цих дітей?

Виходячи з цих запитань нашої роботи було порівняти:

- рівень фізичного розвитку станом на 01. 10. 2003 р. дітей, які пішли в школу з 6 – ти і 7 – ми років;

- рівень досягнень навчальної діяльності цих дітей 2002 – 2003 н. р. та в І семестр 2003 – 2004 н. р.;

- провести психодіагностику загальних розумових здібностей;

- виявити стійкість уваги;

- активність уваги;

- використовуючи метод аналогії, встановлення логічних зв’язків;

- встановлення рівня класифікації аналогічно синтетичної діяльності, що є ознакою рівня розвитку мислення;

- встановлення особливості швидкості протікання процесу мислення в учнів;

- встановлення рівня розвитку пам’яті;

Чи однаково готові шести і семи річки до навчальної праці в школі? Чи впливає один рік різниці в віці на навчальні досягнення дітей? Ми і вирішили дати відповіді на ці питання, досліджуючи цих дітей в межах нашої школи. Дослідження почалось з 2001 – 2002 н. р. і проводиться до нашого часу.

Літературний огляд

Коли ми говоримо молодий школяр, то це поняття включає дітей 6 – 10 років. Звичайно, до шестирічок, які приходять в школу, не можна відноситись так само, як до семирічок, - в 6 років дитина зберігає деякі фізичні та психологічні особливості, які повинні враховувати вчителі та батьки. Однак, ці особливості не виключають того, що дитина повинна починати жити і вести себе за правилом школи.

Тож чим же характерний цей вік, в чому цого неповторність і які його фізіологічні та психологічні особливості.

Якщо коротко розглянути ці особливості, можна сказати, що від 6 до 10 років, протягом того часу, коли малюк навчається в початкових класах в нього складається (повинна складатися) нова для нього діяльність – навчальна. Саме те, що він стає учнем, накладає зовсім новий відбиток на його психологічну сутність, на всю його поведінку. Учень не просто здобуває певні знання, він вчиться вчитись. Під дією нової, навчальної діяльності змінюється характер мислення дитини, його увага і пам’ять. Поведінка дитини приймає ознаки відповідальності, здібності дотримуватися певних правил, норм поведінки. Нове для неї походження в суспільстві – положення людини, яка зайнята суспільно важливою справою, несе за собою зміни у відношеннях з іншими дітьми, дорослими, в тому, як оцінює вона себе та інших. Формується світогляд дитини коло її ідейних, політичних представлень та понять, більш яскравим стає світ її почуттів, переживань, ширші стають художні, спортивні та трудові захоплення.

Організм молодшого школяра

Успіхом в навчанні дитини – тої діяльності, котра з приходом в школу починає бути головною діяльністю в її житті – залежить від її здоров’я. Розглянемо один з показників здоров’я.

З анатомо-фізіологічної точки зору молодший шкільний вік часто розглядається відносно спокійний (порівняно з дошкільним і підлітковим).

Розвиток кістково-м’язової системи

Основні показники – довжина і маса тіла, об’єм грудної клітки.

Розміри тіла хлопчиків та дівчаток відрізняються поки що непомітно. Відмінності виявляються пізніше, в період статевої зрілості, коли в 11 – 12 років дівчатка переженуть хлопчиків, а ті через один – два роки доженуть їх та переженуть.

Хлопчики
Вік Довжина тіла (см) Маса тіла (кг)
6 років 111,6 – 120,4 18,7 – 24,1
7 років 117,3 – 127,3 20,4 – 28,8
Хлопчики
Вік Довжина тіла (см) Маса тіла (кг)
6 років 111,4 – 120,0 18,2 – 24,1
7 років 115,9 – 126,9 20,3 – 28,0

Відомо, що з віком міняються пропорції тіла. В молодшому віці проходить подальше зменшення відносних розмірів голови. В 6 років висота голови сягає 1/6 частини довжини тіла, а в 12 років – тільки 1/7. Це вже майже дорослі пропорції (в них – 1/8).

Якщо ріст голови з віком уповільнюється, то кінцівки, навпаки, ростуть швидше, в 6 – 10 років загальний ріст збільшується основним чином за рахунок росту ніг.

Говорячи про фізичний розвиток дитини згадаємо про акселерацію мова йде про прискорений розвиток з самих ранніх стадій їх життя. Акселерація поставила серйозні питання не тільки перед науковими, але й перед практичними працівниками – вона повинна обов’язково враховуватись при організації навчання, відпочинку, праці наших дітей.

Для попередження цього захворювання та боротьби з ним необхідно забезпечити перебування дитини на свіжому повітрі в достатній кількості, раціон харчування багатий на залізо та вітаміни.

Кров, кровообіг, дихання

Дуже важливо є спільна праця двох систем життєзабезпечення – дихання та кровообіг. Ефективність цієї праці в основному залежить від самої дитини. Перебування на свіжому повітрі, рухливі ігри, правильно організована праця добре діють на розвиток дихальних органів, кровообігу та усього організму.

Дуже різноманітне значення крові. До її функцій належать: постачання до тканин поживних речовин та кисню, і постачання до нирок, потових залоз та легеням продукти обміну речовин, які потрібно видалити з організму. Кров також приймає участі у регуляції діяльності організму – вона переносить до різних частин тіла різноманітні гормони та інші активні речовини. Кров також має захисну функцію – деякі клітини кров та білки можуть знищувати різні шкідливі речовини та бактерії.

Всі ці функції кров починає виконувати з перших хвилин життя, але як і усі системи теж потребує певний час для розвитку. Тут теж потрібно мати на увазі вікові особливості.

Кількість крові в організмі з віком збільшується, але відносно масі тіла вона все ж таки зменшується. При масі тіла 24 – 26 кг. Загальна кількість крові 2 л.

До 7 років співвідношення між плазмою і клітинами крові, характерне для дорослої людини: 55% плазми, 45% клітини.

Як працює мозок

Кора – це організатор всієї нервової діяльності і затвердження її в цій ролі дає їй початок для вдосконалення процесів уваги, без чого практично неможливе навчання та виховання.