Смекни!
smekni.com

Логопедична робота з дітьми з комплексними порушеннями в умовах центру соціальної реабілітації (стр. 17 из 28)

4) дитина виводиться з правильним мовленням (відповідною віку та можливостям).

Основною метою формувального етапу експерименту була розробка Індивідуальних логопедичних програм для дітей з комплексними порушеннями психофізичного розвитку та мовлення. Враховуючи отримані дані обстеження сформованості мовлення у дітей з комплексними порушеннями, ми маємо враховувати індивідуальні мовленнєві особливості ускладнення вже існуючих дефектів мовленнєвої сторони у дітей при різних порушеннях. Залежно від тяжкості мовленнєвого дефекту та рівня несформованості компонентів мовлення визначалися напрями логопедичної роботи, варіюювалися зміст, що складали систему логопедичної роботи з дітьми із комплексними порушеннями в умовах соціально-реабілітаційного центру [7, c. 231].

Отже, на етапі формувального експерименту нами було розроблено та запроваджено Індивідуальні логопедичні програми для дітей, задіяних в експерименті протягом трьох місяців, що реалізовувалися у системі логопедичного впливу в експериментальній групі в умовах центру.

3.3 Результати експериментального дослідження системи логопедичної роботи з дітьми із комплексними порушеннями в умовах реабілітаційного центру

Система логопедичної роботи з дітьми із комплексними порушеннями впроваджувалася в рамках педагогічної реабілітація в умовах реабілітаційного центру протягом 3-х місяців. Індивідуальні програми окреслювали об’єм логопедичної впливу та різних форм роботи, зокрема логопедичних занять.

Система логопедичної роботи здійснювалася відповідно індивідуальної програми, а стосовно дітей в процесі занять, як провідної організаційної форми логопедичного впливу на порушення мовлення, що будувалися з урахуванням вимог, як загальної так й спеціальної педагогіки як і логопедії. Логопедичні заняття проводилися 2 рази на тиждень за розкладом, який склав логопед з урахуванням занять інших педагогів. Мовний матеріал для проведення логопедичних занять відбирався логопедом відповідно лексичних тем. Лексичні теми були своєрідним ядром для побудови заняття, визначення теми, навколо якої організовується розвиток мовлення. В основу логопедичної роботи з дітьми із комплексними порушеннями покладено теоретичні положення:

— про мову як багатофункціональну і багаторівневу знакову систему;

—про тісний взаємозв'язок ліній розвитку фонетичної, лексичної та граматичної сторін мовлення з одного боку, та когнітивних процесів — з іншого;

—— про структуру мовленнєвого дефекту у дітей із комплексними порушеннями та його вплив на формування мовленнєвої функціональної системи;

— про онтогенез мовленнєвої діяльності в період дошкільного, шкільного віку та різних чинників (біологічних, психологічних, соціальних), що визначають його хід;

— про семантичну структуру слова;

— про сучасні методи корекційного, попереджувального та розвивального впливу на формування мовленнєвої системи.

Зміст та система занять корекційного навчання розроблені з урахуванням:

— засвоєння мовленнєвої системи на практичному рівні;

— вікових особливостей дітей;

— структури дефекту;

— психологічних механізмів порушення мовленнєвої діяльності як в лінгвістичній, так і в комунікативній ланках;

— психолінгвістичних закономірностей функціонування мовних знаків у мовленні дитини [3, c. 276].


У запропонованій системі занять широко використовуються відомі у логопедії методи та прийоми розвитку мовлення у дітей (Див. Додаток Ж)

Логопедичне заняття

Тема: Село. Город. Городина. Овочі.

Мета: формувати позитивний емоційний настрій на спільну діяльність з логопедом; розвивати здатність до розуміння зверненого мовлення; розвивати активну наслідувальну мовленнєву діяльність; розвивати пам'ять, сприймання, увагу, мислення.

Обладнання: плакат, до якого прикріплені зображення, що являє собою «золотий урожай», малюнки із зображеннями овочів, справжні овочі , дзеркало.

Хід заняття

1. Організаційний момент.

Логопедична зарядка (артикуляційні, дихальні, голосові вправи).

2. Основна частина. Формування позитивної установки дитини на участь у занятті.

Завдання 1.Рухлива вправа. Мета: розвиток здатності розуміти звернене мовлення. Розвиток загальної моторики, почуття ритму. Координація мовлення з рухом. Закріплення уміння виконувати присідання, тримаючи руки на поясі і приземлятися на напівзігнуті ноги.

Логопед: А зараз ми пограємо в гру «Капуста». Капусту солять для того, щоб їсти взимку. Спочатку її рубають, потім солять і мнуть руками. І ми з вами спробуємо порубати капусту. Вставай біля мене. От так. І роби як я.

Логопед робить вправу разом з дитиною, показує, як правильно треба виконувати рухи. Дитина намагається договорювати слова за логопедом. Учити виконувати дії відповідно до слів того, що говорить.

Туки-туки-туки-тук (Постукати кулачком об кулачок.)

Рубають разом багато рук(Постукати затиснутими в кулакипальцями один об одного.)

Ти, капуста, рубайся(Постукати ребром долоні почерзі об стіл.)

Ти, капуста, солися. (Стискання і розтискання пальців.)

Повторити перші два рядки.

Логопед: Сьогодні ми дізналися про овочі: картоплю, капусту, морквину, цибулю, буряк. Це овочі – їх можна їсти.

Завдання 2.Мета: розвиток активної наслідувальної мовленнєвої діяльності.

Логопед: А якщо ми підемо допомагати бабусі на город та заблукаємо дорогою? Заблукаємо там, як ми будемо кликати на допомогу? Повторюй за мною: «Ау-ау-ау» А якщо працюватимемо на городі та вколемося колючкою? «Ай-ай-ай» (Дитина повторює за логопедом).

Завдання 3.Гра "Що переплутав художник?" Мета: розвиток зорового сприймання, уваги, пам'яті, мислення.

Логопед запрошує дитину до плакату, на якому закріплені малюнки, що утворюють "золотий урожай", у якій навмисне допущені деякі помилки.

Логопед: Чи все художник зробив правильно?

Дитина знаходить допущені помилки, а логопед забирає ці зображення зі складального полотна.

3. Заключна частина.

Надання дитині домашнього завдання. Підведення підсумків.

Заняття будувалися на основі чітко визначено теми, мети з конкретним дозуванням лексики яку діти повинні засвоїти в активному мовленні згідно лексичної теми (див. Таблицю 3.2.), відібрали матеріал з урахуванням етапу корекційного навчання зростаючої складності, включали різноманітні ігрові й дидактичні вправи для розвитку розумової діяльності, складних форм сприйняття й уяви.


Таблиця 3.2.

Лексична тематика абілітаційного напряму логопедичної роботи з дітьми з комплексними порушеннями в умовах реабілітаційного центру

ЖОВТЕНЬ
1-2 тиждень Тема:. Село. Город. Городина. Овочі
3-4 тиждень Тема: Фрукти. Ягоди
ЛИСТОПАД
1-2 тиждень Тема Одяг. Взуття.
3-4 тиждень Тема: Свійські тварини.
ГРУДЕНЬ
1-2 тиждень Тема: Свійські птахи
3-4 тиждень Тема: Посуд

Поповнення, уточнення й активізацію словника на заняттях з розвитку мовлення доцільно здійснювати відповідно до лексичних тем, у рамках яких проводяться різні ігри й вправи по формуванню граматичної сторони мовлення.

Розроблені заняття складаються з трьох етапів: організаційний, на якому логопед налаштовує дітей на роботу, заспокоює їх та привертає увагу; основна частина, на цьому етапі діти опановують новий матеріал; заключна — логопед прощається з дітьми. В свою чергу основна частина складається з:

— повідомлення теми та мети заняття;

— логопедичної зарядки, яка включає дихальні вправи, артикуляційну гімнастику (статичні та динамічні вправи) та голосові вправи;

— вивчення нового матеріалу поділяється на:

— фізкультхвилинка, під час якої діти відпочивають та розвивають загальну та дрібну моторику;

— закріплення нового матеріалу, що включає вправи на розвиток зв’язного мовлення та закріплення формули мовленнєвого етикету.

Під час заключної частини кожній дитині окремо дається домашнє завдання в залежності від успішності виконання вправ на занятті.

Оскільки логопедична робота носить цілісний характер, то для дітей із комплексними порушеннями є важливим не тільки оволодіння мовленнєвими навичками, а і методами і прийомами самостійного використання їх на практиці. Після закінчення формувального експерименту вважаємо за доцільне провести експериментальну перевірку доцільності визначених та запроваджених нами напрямів і змісту формування мовлення у дітей із комплексними порушеннями за допомогою використовуваних у констатувальному експерименті критеріїв і показників та за традиційною методикою проведення логопедичного діагностування.

Метою констатувального експерименту другого порядку було практичне підтвердження ефективності розробленої системи логопедичних занять з формування мовлення у дітей із комплексними порушеннями. Систематичне логопедичне діагностування мовленнєвого розвитку дітей в цілому, передбачає стартове й підсумкове діагностування, є загальним способом одержання достатньої інформації про перебіг етапів й компонентів розвитку мовлення. Результати діагностування заносяться в логопедичну картку, як основний документ, що характеризує стан мовлення дітей.

По завершенні формувального експерименту нами був проведений констатувальний експеримент другого порядку, у ході якого необхідно було перевірити доцільність системи логопедичної роботи з дітьми з комплексними порушеннями та її ефективність. Оброблені й узагальнені дані діагностування мали таку результативність (див. Таблиця 3.3).


Таблиця 3.3.

Результати сформованості мовлення у дітей комплексними порушеннями за даними 2008 року (констатувальний експеримент другого порядку)