МІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАДОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра професійної педагогіки та методики професійного навчання
Курсова робота
з методики професійного навчання
за темою Тематичний контроль оцінювання знань учнів з курсу «Основи економіки»
Бердянськ 2010
План
Вступ
РОЗДІЛ І ЗАГАЛЬНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
І.1 Контроль його суть, функції та види
І.2 Тематичний контроль та критерії оцінювання учнів
РОЗДІЛ ІІ Методичне забезпечення теми «ЯК СТВОРЮЄТЬСЯ ТА ВИМІРЮЄТЬСЯ БАГАТСТВО ДЕРЖАВИ?» з дисципліни «Основи економіки» у 10 класі
ІІ.1 Рекомендації щодо вибору навчальних програм з курсу «Основи економіки»
ІІ.2 Методичні рекомендації до підготовки та проведення комбінованого уроку з теми «Економічне зростання. Шляхи економічного зростання: екстенсивний та інтенсивний. Циклічність розвитку економіки»
ІІ.3 Методичні рекомендації до підготовки та проведення практично – семінарського заняття з теми «Основні показники економічного стану країни ВВП (ВНП). ВВП (ВНП) на душу населення. Реальні та номінальні показники ВВП»
ІІ.4 Методичні рекомендації до підготовки та розробки ігрового заняття з теми «Основні показники економічного стану країни ВВП (ВНП). ВВП (ВНП) на душу населення. Реальні та номінальні показники ВВП»
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Контроль та оцінка знань, умінь і навичок учнів є важливим елементом навчально-виховного процесу. При правильній організації він сприяє розвитку пам’яті, мислення та мови учнів, систематизує їхні знання, своєчасно викриває прорахунки навчального процесу та служить їх запобіганню. Перед учителем стоїть завдання так організувати навчальний процес, щоб контроль природньо включався в систему навчання як обов’язковий функціональний компонент, який забезпечує його цілеспрямованість та об’єктивність. Використовуючи традиційні форми та методи контролю й оцінки, вчителі повинні знайомитися з досвідом педагогів-новаторів та результатами їх досліджень та експериментів; використовуючи цей досвід, шукати нові ефективні методики контролю. Існує багато підходів та пропозицій щодо пошуків найбільш ефективних шляхів вдосконалення системи перевірки та обліку успішності учнів. Кожен з них має свої як позитивні так і негативні сторони.
Контроль знань учнів є складовою частиною процесу навчання. За означенням контроль - це співвідношення досягнутих результатів із запланованими цілями навчання. Деякі вчителі традиційно підходять до організації контролю, використовують його в основному заради показників досягнутого. Перевірка знань учнів повинна давати відомості не тільки про правильність чи неправильності кінцевого результату виконаної діяльності, але і про неї саму: чи відповідає форма дій даному етапу засвоєння.
Правильно поставлений контроль навчальної діяльності учнів дозволяє вчителю оцінювати одержувані ними знання, уміння, навички, вчасно надати необхідну допомогу і добиватися поставлених цілей навчання.
Основні недоліки при здійсненні контролю знань: неправильне розуміння його функцій, невиправдано переоцінюється його роль у процесі навчання, контроль перетворюється в самоціль на уроці; використання одноманітних методів контролю ; суб'єктивізм у виставлянні оцінок, відсутність чітких, обґрунтованих критеріїв.
Учителеві при підготовці до уроку необхідно пам'ятати, що пошуки необхідних форм контролю і його організація - це найважливіше завдання педагога. Кого, коли, скільки учнів, з яких питань, за допомогою яких засобів потрібно запитати й оцінити - все це повинне бути продумане вчителем при підготовці до уроку. Поряд із цим варто продумати, чим повинні займатися учні під час опитування інших учнів. У кожного вчителя повинна бути своя система контролю, вона повинна включати різноманітні засоби й прийоми роботи, щоб учні розуміли, що вчитель постійно контролює їхні успіхи, рівень і якість оволодіння знаннями.
Активне обговорення в суспільстві проблем освіти, й зокрема контролю, безперечно, сприяє вдосконаленню системи оцінювання, передусім об’єктивізації оцінки, поглибленню демократизації та відкритості процесу контролю, пошукові оптимальної моделі контролю, свідченням чого є численні комплекти зошитів, посібників - у цьому і полягає актуальність обраної теми.
Мета роботи - визначити найбільш ефективні шляхи й способи організації тематичного контролю знань учнів.
Об'єкт дослідження: процес навчання економіки в загальноосвітній школі.
Предмет дослідження: роль і значення тематичного контролю, шляхи й способи його організації.
Беручи до уваги мету, об’єкт та предмет роботи були поставлені наступні задачі:
1) вивчення літератури з проблеми контролю знань учнів;
2) розкрити сутність тематичного контролю;
3) розробка методики застосування різних форм контролю на прикладі теми «Як створюється та вимірюється багатство держави?»
РОЗДІЛ І ЗАГАЛЬНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
І.1 Контроль його суть, функції та види
Контроль, оцінка й облік знань учнів – важлива проблема теорії і практики навчання. Без перевірки або самоперевірки засвоєних знань, набутих умінь і навичок неможливе якісне вирішення цієї проблеми. Тому контроль знань учнів завжди був, є і буде важливою складовою частиною навчального процесу, хоч і ставлення до нього зазнавало певних змін. Змінюються окремі форми і способи контролю знань, але його головна суть – знати, наскільки вдало відбувся процес засвоєння вивченого матеріалу, – залишається незмінною. Вона визначається самою природою процесу навчання.
Ще за радянських часів, з перших днів існування радянської школи, вчителі, організовуючи процес навчання і керуючи ним, завжди цікавилися результатами навчальної роботи, вивчали знання учнів. Проте ставлення педагогічної думки, офіційна лінія керівних органів народної освіти щодо контролю знань учнів і визначення функції цієї важливої частини процесу навчання були різними на різних етапах будівництва школи.
Шкільна практика, життя настирливо вимагали систематичного контролю знань учнів, і вже в 1920-1921 навчальному році в школах ряду губерній широко практикувалися такі форми перевірки знань, як співбесіди, репетиції, заліки.
Великого значення для розв’язання проблеми контролю знань учнів набули на той час постанова уряду від 5 вересня 1931 року “Про початкову і середню школу”, яка засудила неправильні концепції навчання, що тоді панували, і від 25 серпня 1932року “Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі”.
Ці постанови привернули увагу вчителів до систематичної поточної перевірки знань учнів. Було визнано, що основою оцінки успішності учнів має бути не суб’єктивне спостереження, а об’єктивна перевірка результатів їх навчальної роботи.
У післявоєнні роки в педагогічній літературі друкується багато статей з питань організації перевірки знань учнів , а в 1953 році редакція журналу “Советская педагогика” відкрила спеціальну дискусію цього питання. Було надруковано чимало робіт на цю тему ряду авторів (Б.Г.Анан’єв, Ш.О.Амонашвілі, О.С.Богданова, М.О.Данілов, Б.П.Єсіпов та ін.), які у різних аспектах розглядали питання контролю та оцінки знань учнів.
На початок 60-х років з’явилася певна тенденція перебудувати існуючої системи контролю знань, після того, коли журнал “Народное образование” відкрив на своїх сторінках дискусію з питання про структуру уроку.[17].
За ініціативою С.Ф.Сухорського, в 70-х роках в Україні була проведена значна робота з впровадження у шкільну практику тематичної системи контролю і оцінки успішності учнів. Нагромаджено певний позитивний досвід здійснення тематичного контролю за успішністю учнів, раціоналізації методів перевірки, ширшого застосування усної і письмової перевірки, методів графічної і тестової перевірки.
На кінець 70-х років, з метою знайти більш раціональний варіант облікового документу ніж шкільний класний журнал, студентський та викладацький склад Львівського державного університету під керівництвом к. п. н. С.Ф.Сухорського працювали над створенням “Облікової книжки учня”. В ній виділялися сторінки для обліку успішності з кожного предмету, для обліку виконання громадських доручень, суспільно-корисної праці і самообслуговування, записів класного керівника та причин відсутності в школі, а також сторінка для оцінки учня за кожний день.
Так, певної популярності набула рейтингова система оцінювання знань учнів. В основу цього показника закладена оцінка в балах не лише на екзаменах, але й на заліках. При цьому забезпечується більша гнучкість оцінки знань, умінь та навичок.
Педагогам відомо: одна й та ж оцінка має різне значення навіть у 2-х учнів. В одного, наприклад, “четвірка” – ближче до “п’ятірки”, а в іншого – це майже “трійка”. Тому рейтинговою системою оцінювання знань передбачено, що одна й та ж оцінка супроводжується відповідною кількістю балів. Всі бали, отримані учнем за певний період навчання, сумуються і ця сума порівнюється з максимальним рейтинговим показником. На основі цього робиться висновок про рівень знань учнів.
Важливою умовою підвищення ефективності навчального процесу є систематичне отримання учителем об’єктивної інформації про хід навчально-пізнавальної діяльності учнів. Цю інформацію він отримує завдяки контролю за навчально – пізнавальною діяльністю учнів.
Поняття «контроль» (франц. Controle) має декілька значень. У дидактиці – це нагляд, спостереження і перевірка успішності учнів. Контроль – ширше поняття, ніж перевірка. Спостереження за учнями під час занять, перевірка їх знань, навичок і вмінь, зошитів, інших продуктів навчальної і практичної діяльності учнів є засобами контролю. Облік успішності передбачає фіксацію результатів контролю у вигляді оцінного судження або числового бала з метою аналізу стану навчально - виховного процесу за певний період, прийняття рішень про необхідність удосконалення уроку, інших форм та методики організації навчання. Навчання є процесом управління навчально - пізнавальною діяльністю учнів, а контроль – обов’язковим засобом одержання зворотної інформації.