Смекни!
smekni.com

Виховання козака-лицаря (стр. 22 из 97)

КОЗАЧАТА

Матеріальні і духовні цінності української культури. Здобутки культури українців, їхніх
предків в епоху язичництва, після насильницького впровадження християнства (988 р.).

Втілення в різних галузях культури (людських стосунках, творчості, політичному і
державному житті, традиціях і звичаях, побуті) національних цінностей, загальнолюдської їхньої
сутності, ідейного багатства, моралі й етики, естетики, вірувань, язичницького і християнського
культів.

Здобутки народного і професійного мистецтва. Краса і глибока духовність, відображені в
різноманітних видах і жанрах народного мистецтва (вишивці, рушникарстві, писанкарстві,
ужитково-прикладному, танцювальному мистецтві та ін.). Творчість народних майстрів Г.Верес,
М.Приймаченко, Г.Собачко та ін. Здобутки видатних митців-професіоналів Т.Шевченко,
С.Васильківського, М.Заньковецької, М.Садовського та ін.

Найвидатніші досягнення освіти і науки на різних етапах історичного розвитку
українського народу.

ДЖУРИ

Культура українського народу як самобутні матеріальні і духовні надбання, спосіб
оригінального національного світосприймання, мислення і творчості українців. Відтворення в
культурі національного менталітету волелюбних, героїчних ідей, своєрідності моралі, етики,
системи традицій, звичаїв і обрядів, вірувань, релігійних культів.

Культура українців як відображення їхньої історії, духовності, свідомості. Багатство і
розмаїтість культурних досягнень нашого народу. Самобутність українського народу і творча
трансформація в ній культурних потоків Заходу і Сходу, Півночі і Півдня. Пріоритетність
європейських традицій у розвитку культури українців.

Стародавність української культури. Наукові теорії, гіпотези. Культурно-історичні факти,
відомості. Нова концепція Стародавньої України. Досягнення Трипільської культури (ІУ-ІІ тис. до
н.е.), прадавньої хліборобської цивілізації наших пращурів. Високий цивілізаційний рівень життя
наших предків - їхнього господарства, містобудування, захисних споруд, обробки дерева і
металу, народного мистецтва тощо.

Основні відомості про найстаріші пам'ятки давньоукраїнської мови, історіографії,
міфології та публіцистики - «Вересова книга» (УІІІ-ІХ ст.), «Послання оріян хозарам» (ІХ ст.).

Утвердження стародавньої української національної (етнічної) віри як духовної основи
життя наших пращурів. Волхви, відуни як носії народних знань, керівники духовного життя
праукраїнців.

Міфологічний світогляд наших предків. Боги і божества давньоукраїнського пантеону.
Сварог, Дажбог, Перун, Велес, Берегиня, Слава, Лада, Лад, Коляда та ін.

Книги Л.Силенка і В.Шияна про Стародавню Україну, її культуру, віру, звичаї, традиції
наших пращурів та їхні зв'язки з іншими народами, їх культурою.

Відображення в культурно-історичних пам'ятках Київської Русі-України (творах
архітектури і скульптури, працях Володимира Мономаха, мітрополіта Іларіона, збірнику законів
«Руська правда», художній перлині «Слово о полку Ігоревім» та ін.) глибоких духовних пластів
наших пращурів, високих зльотів їхнього духу.

Фольклор, символіка, народні мистецтва про життя і бойові подвиги богатирів, витязів із
непереможною силою волі і силою духу.

Культурне піднесення в епоху Українського Відродження (ХУІ - перша половина ХУІІІ

ст.).

50


Високі здобутки духовності нашого народу в Козацьку добу. Національні особливості
культури бароко.

Культура побуту українців. Висока гігієнічна і екологічна культура. Козацько-лицарська
духовність як вищий рівень української духовності. Глибокий гуманізм і демократизм, сила волі і
сила духу, вірність волелюбним заповідям предків, милосердність, ненависть до
пригноблювачів, ідеї свободи особистості і народу - істотні риси української козацької
філософії, ідеології, характеру, правосвідомості, моралі. Ідеї козацько-лицарської еліти про
територіальну етнічну єдність українців, високий розвиток економіки, добробуту народу,
відродження української духовності.

Розвиток звичаєвого права, книгодрукування, мистецтва, освіти, науки в Козацьку добу.

Ідеї і принципи діяльності братських, козацьких, січових, сотенних і полкових шкіл,
козацької педагогіки. Перші Острозька (1576) і Києво-Могилянська (1615) академії, колегіуми
України. Видатні митці, вчені (М.Чурай, І.Гізель, С.Оріховський, Ф.Прокопович, Є.Славинецький,
Г.Смотрицький та ін.).

Українська православна церква як могутній осередок культури.

Українська культура в Козацьку добу як цілісне, системне явище.

МОЛОДІ КОЗАКИ

Культура нашого народу як відображення універсальної української національної ідеї.
Внутрішні фактори, що визначають самобутність української культури: національна свідомість,
національна ідеологія, національний світогляд і національний характер українців. Відображення
в українській культурі-скарбниці ідей і образів, символів, звичаїв і традицій усвідомлення нашим
народом своєї спільної національної своєрідності. Українська національна ідеологія як ідейна
основа культури, мистецтва, науки, освіти і виховання нашого народу.

Відображення в українській культурі споглядальної (інтроверсійної) позиції, орієнтованої
на внутрішній світ людини, вдосконалення душі і практичної (екстравертної) позиції,
спрямованої на перетворення обставин, соціальних умов життя.

Пріоритетність в українській культурі її потужних струменів, граней, які утверджують
«шевченківський тип людини» з гаслом «Борітеся - поборете!» Це люди енергійні, діяльні,
пристрасні, утверджують у житті подвижництво і героїчні діяння на благо України. Вони свідомо
будують своє життя у відповідності з національно-державницькими потребами,
всенаціональними цілями, ідеалами, інтересами. Вони не миряться з умовами життя, які
гальмують розвиток нації, української державності, нарощують свої зусилля в боротьбі за
утвердження національних цінностей. Шляхом реалізації національних ідей, ідеалів, інших
цінностей такі громадяни прагнуть досягти висот загальнолюдських ідей, цінностей. Статус
духовності «шевченківської людини» є найвищим в українській культурі, духовності. Такі люди
сповідують принципи лицарського способу життя. Визнання вченими багатьох країн глибокої
народності, демократизму і гуманізму, високої духовності, відображеній в українській культурі,
зокрема художній літературі. Лицарська духовність у творах Т.Шевченка, І.Франка, Лесі
Українки, П.Куліша, Б.Грінченка та ін. Ідеї відданості нації, саможертовності в ім'я захисту
державницьких інтересів України в творах Є.Маланюка, С.Ольжича, О.Теліги, В.Симоненко,
В.Стуса, Л.Костенко, І.Драча та ін.

Розкутість творчого мислення, висока національна ідейність і образність творів
народного і професійного мистецтва.

Ідеї лицарського загартування дітей та юнацтва в спадщині видатних українських
педагогів А.Волошина, С.Русової, І.Огієнка, С.Сірополка, Г.Ващенка, В.Сухомлинського,
М.Стельмаховича та ін.

Стрімкий розвиток українознавства як пріоритетної галузі нашої культури, науки.
Українознавство як методологія, стратегія і тактика українського культуротворення,
націотворення і державного будівництва.

Ідеї, концепції, програми, підручники і посібники засновника сучасного українознавства,
академіка АН Вищої школи України, лауреата міжнародної премії ім. Й.Гердера П.П.Кононенка.
Провідні ідеї та зміст концентрів Україна-нація, Україна-держава та ін.

Визначні здобутки в інших галузях вітчизняної і зарубіжної науки. Сучасні концепції,
теорії розвитку культури, мистецтва, освіти в цивілізованих країнах світу.

Здобуток світової думки, культури про гармонійне поєднання релігії і науки в житті
особистості, суспільства.

Глибокий патріотизм, висока мораль, шляхетність, інтелігентність, готовність розвивати
рідну культуру, зміцнювати родинні цінності, утверджувати українську мову як державну, брати

51


активну участь у професійно-трудовій, громадській і політичній діяльності, будувати Українську
державу - пріоритетні якості громадянина незалежної України, показники його культури.

Людський гуманізм несумісний із помстою, але не передбачає і всепрощенства. Він
засуджує рабську і напіврабську покору, національну меншовартість, історичне безпам'ятство,
манкуртизм, зраду нації, Україні. Лицарські чесноти, відображені в різних галузях нашої
культури, схвалюють і стимулюють практичні кроки, конкретні справи, рішучі дії з метою
викорінення аморальних жорстоких, потворних явищ із нашого життя.

Ідеї синівської любові до рідної землі, Матері-України, свободи нації і особистості,
заповідів дідів і прадідів захищати українську мову, культуру, зберігати єдність народу,
соборність етнографічних земель, утвердження власної незалежної Української держави -
провідні ідеї, що визначають суть нашої національної культури.

ПРОГРАМА КУРСУ «ОСНОВИ ЕКОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ».

ДЖУРИ

Вступ. Навколишнє середовище та його значення для людини. Проблеми навколишнього
середовища. Завдання охорони природи. Необхідність екологічних знань для молоді.