Навесні 1998 року в школі була створена дитяча козацька організація «Січ» -
Адамівський курінь, яка у лютому 2000 року була переєстрована в організацію «Молода Січ» -
Адамівський курінь Українського козацтва. Ось що писалося в бліц-інформації «Джура та Дана»
№1 за квітень 1998 року - друкованому органі Адамівської школи - «11 квітня 1998 року о 15
годині йшов перший весняний дощ із громом і блискавкою. В Будинку культури села Адамівка
відбулося посвячення у Козаки, Джури та Дани. Висвячували: паланковий отаман Городецький
Леонід, козаки Тимофєєв Валерій, Павло Білоусенко, Андрій Берлізов, Ігор Лелюченко,
Святослав Горлачов. У Джури та Дани було прийнято учнів Адамівської школи - Бараш Лідію
(5 клас), Білоус Івана (6 клас), Басюк Віктора, Білопшицьку Тетяну, Верховецьку Олесю,
Катющева Віталія (всі 7 клас). Вітаємо перших джур та Дан Адамівського куріня Українського
козацтва!».
«З 29 жовтня по 1 листопада 1998 року в Київі відбулася Велика Рада Українського
козацтва. Делегатами на Раду від Адамівського куріня Українського козацтва було обрано
13
козаків В.Тимофєєва-старого, А.Редька-старого, В.Козубенка, О.Козаченка та В.Тимофєєва-
молодшого. На Раду поїхали й джури з данами Адамівської школи (30 осіб) разом із учителями
- Гриценко В.Н., Піштіган О.А., Катющевою Т.В., Козубенко Т.І. та директором Будинку культури
Рибальченко Н.М. У перервах між засіданнями Ради було проведено декілька змістовних
екскурсій столицею Неньки-України. З нами їхали й козаки Білгород-Дністровської паланки на
чолі з отаманом Городецьким Л. На зворотному шляху заїхали до Софіївського парку (Умань),
де пробули три години: побачили і підземну річку, і Харона, і чудові ландшафти, і озеро лебедів
фонтаном. Всі були у захваті, а найбільш - малеча (козачати)!» («Джура та Дана» №2
жовтень 1998 року).
В кінці 1998 року для джур та дан Адамівського куріня Українського козацтво було
придбано однострій кольору морської хвилі (для хлопців - кашкет, мундир та штани із вузьким
лампасом, для дівчат - берет, мундир та спідниця).
У цьому ж році було розроблено ритуал посвяти у джури та дани, який став канонічним
для козачат Білгород-Дністровського району.
«4 квітня 1999 року в місті Білгород-Дністровському відбулася паланкова Рада
козацького товариства. На звітно-виборчій раді обрано старшину: отаманом - Городецького Л,
заступником (паланковим писарем) - Тимофєєва В. На Раді були присутні джури та дани з
Адамівки, Старокозаччого, Випасного. Після Ради був святковий концерт силами
Старокозаччого Будинку культури. Після концерту - святковий обід. Для джур та дан було
організовано екскурсії у фортецю та краєзнавчий музей». («Джура та Дана» №3 квітень 1999
року).
«22 травня 1999 року у Києві відбулася позачергова Велика Рада Українського козацтва.
Делегатами на Велику Раду було обрано Городецького Л., Тимофєєва В., Майстра А., Якименка
В., Городецького Р. Із козаками їздили на Раду джури та дани Адамівського куріня». («Дана»
№2 липень 1999 року).
«1 червня 1999 року старшина Білгород-Дністровської козацької паланки проводила
посвяту у джури та дани Адамівського куріня Українського козацтва. Посвяту проводили
Городецький Л., Тимофєєв В., Маринеску М., Майстро А., Берлізов А., Якименко В. У джури та
дани було посвячено: Ребюк Таню, Катющеву Катю, Гречко Олю, Назарову Олю, Золотовську
Олену, Даниленко Віку, Бойку Марину, Чеботюк Сашу, Архипенко Олексія, Воронова Олега,
Шмаглюченко Олександра (всі 5 клас), Кравченка Олексія, Одорожу Олену, Бойку Тетяну,
Бурдюжу Руслана, Нестерук Миколу, Одорожу Віталія, Харченко Наталю (всі 6 клас), Мокрот
Дениса, Третюк Ваню, Кравченко Ваню, Дроздова Дмитра (всі 7 клас), Велікова Андрія (8 клас).
Вітаємо джур та дан!». («Джура та Дана» №4 червень 1999 року).
«25-26 грудня 1999 року в Донецьку відбулася ХІУ Велика Рада Українського козацтва. В
її роботі приймали участь делегати від усіх крайових товариств України, представники органів
державної влади. Від нашого районного товариства на раді була делегація у складі
Городецького Л., Тимофєєва В., Майстра А., Якименка В., Городецького Р., Маринеску М.,
Редька А., Козубенка В., джури Старченка А.». («Джура та Дана» №5 грудень 1999 року).
Декларація «Філософія козацько-лицарського виховання в школі. Концептуальні
засади».
Козаку найперше - Воля!
Козаку найперше - Честь!
Актуальність проблеми:
Держава живе й розвивається доти, доки в ній живе багатим духовним життям школа. А
для цього школа повинна стати осередком зустрічі дитинства із справді загальнолюдським -
дитинча має частіше зазирати у вічність - саме школа стоїть у витоків духовності суспільства.
Виховання підлітків і козацтва фактично відібрано у школи: світогляд, інтереси, моральні
цінності у більшості молоді формуються під впливом телебачення та інших засобів мас-медіа.
Роль сім'ї у вихованні падає. Молодь ігнорує думки дорослих (батьків, учителів), ставиться з
недовірою до будь-яких ідеалів - і старих, і нових; їй притаманні егоїзм та індивідуалізм,
перевага матеріальних інтересів над духовними. Юнаки і дівчата, що прагнуть до знань,
духовності, до пізнання національної і загальнолюдської культури, становлять меншість в
океані сірості, примітивізму, криміналу.
Відмовившись від ідеології і деполітизував школи, ми самі собі завдали шкоди:
ліквідували систему різноманітних політичних і патріотичних клубів та клубів за інтересами. Це
14
привело до аполітичності значної частини учнівської молоді, до проявів песимізму, скептицизму,
байдужості і втрати патріотизму. Знищили систему політичного інформування учнів. Це сприяло
формуванню політичного безкультур'я випускників. Ліквідували піонерські і комсомольські
організації, але не створили ніяких інших дитячих і юнацьких громадських організацій для учнів.
Провідна ідея:
Відомо, що в наш час, час світової глобалізації суспільних процесів, загострюються
протиріччя між силами культурної уніфікації і прагненням народів до збереження своєї
культурної ідентичності.
В сучасному суперечливому світі виживуть, збережуть себе ті, хто зуміє 5відстояти у
глобальному змаганні свою культуру, мову, фольклор - усе те, з чого складається сутність та
особливість національного характеру.
Загальновідомо, що історичні умови буття українського народу породили самобутній
феномен - козацтво. Воно втілювало в собі фізичне і духовне здоров'я нації, інтелектуальну
силу, життєздатність, оптимізм і енергію.
Це була об'єднана, згуртована, ідейно і духовно зцементована, суворо дисциплінована
сила, яка очолювала боротьбу проти чужоземних ворогів.
Тому ми зосередили увагу на вихованні всебічно розвиненої особистості українця
(національне виховання у формі козацько-лицарського) та на розумній ідеологізації та
політизації виховного процесу через участь молоді в діяльності громадських організацій
Українського козацтва (загальновідомо, що формування майбутніх громадських діячів
починається з їхньої участі в діяльності дитячих і юнацьких організацій).
В основу навчально-виховного процесу школи наш педагогічний колектив поклав
проблему „Школа козацько-лицарського виховання - гуманістична основа становлення
особистості".
Система виховної роботи школи базується на ідеях козацької педагогіки як частини
народної педагогіки у вершинному 'її вияві. Діяльність усіх джерел організованого впливу на
виховний процес у школі спрямований на творче продовження в сучасних умовах козацьких
звичаїв і традицій, вироблення в кожного учня прагнення розвивати в собі кращі людські риси
українця-патріота.
Школа завжди є національною. За сучасних умов вона виступає важливим чинником
відродження нації, виховання в молоді почуття національної свідомості та гідності.
Національна система виховання:
наймудріша, бо вона озброєна багатющими знаннями, виробленими колективним
генієм народу;
найавторитетніша, бо її істинність підтверджена багатовіковою масовою практикою;
найідейніше, бо вона базується на заповідях народної моралі, націлена на формування
справжньої людини;
найпрогресивніша, бо вона завжди знаходиться на передньому краї боротьби за розум,
за світло знань, за перемогу Добра над Злом;
найбагатша, бо на її теренах протягом багатьох віків сумлінно працюють мільйони
вихователів.
Народні традиції, звичаї та обряди об'єднують минуле і майбутнє народу. Практично
прилучаючись до них, учнівська молодь убирає в себе філософський, психологічний, ідейно-
моральний і естетичний зміст, у неї формується національна самобутність, творче ставлення
до дійсності...
Мета:
Школа наша працює в режимі навчально-виховного закладу нового типу - школи
козацько-лицарського виховання. Педагогічний колектив широко використовує давні козацькі
традиції, кодекси лицарської честі, гуманістичні та демократичні ідеї і адекватні засоби
виховного впливу на підростаюче покоління...
Головна мета сучасної школи козацько-лицарського виховання - формування в родині,
школі і в громадському житті козака-лицаря, палкого патріота, мужнього громадянина
Української держави, захисника рідної землі з яскраво вираженою українською національною
свідомістю і самосвідомістю, світоглядом і характером, високою мораллю і духовністю.