Генеральна контрольно-ревізійна інспекція Українського козацтва є контрольним органом
Українського козацтва. Генеральний інспектор обирається Великою Радою Українського козацтва за
пропозицією Гетьмана Українського козацтва його кандидатури з дійсних козаків терміном на один рік і є
радником Гетьмана. Діє на підставі окремого Положення, затвердженого Гетьманом Українського
козацтва. Генеральний інспектор пропонує на затвердження Великій Раді кандидатури інспекторів у
кількості п'яти чоловік. Генерально-ревізійна інспекція: здійснює контроль за надходженням і витратою
коштів, матеріалів, веденням документації Генеральної Канцелярії Українського козацтва; звітує Великій
Раді Українського козацтва.
Поважні козаки є вищим моральним авторитетом в Українському козацтві.
Служба скарбу Українського козацтва є фінансово-економічним органом Українського
козацтва, що діє на підставі окремого Положення, затвердженого Гетьманом Українського козацтва.
Генеральний скарбник Українського козацтва обирається Великою Радою Українського козацтва за
пропозицією Гетьмана Українського козацтва його кандидатури з дійсних козаків терміном на один рік.
Генеральний скарбник разом з Головним отаманом Українського козацтва та Генеральним обозним
Українського козацтва організовує та координує фінансово-господарську діяльність Українського
козацтва, звітує Гетьману Українського козацтва та Великій Раді Українського козацтва про роботу.
4.7. Крайове (обласне) Козацьке Товариство.
Керівні органи крайового товариства складаються з ради крайового товариства, Ради крайової
старшини та крайової канцелярії.
Вищим органом самоврядування крайового товариства є Крайова рада, до якої входять
делегати від усіх козацьких товариств області і скликається не рідше одного разу на рік. Представництво
від козацьких громад, час і місце проведення Ради визначає Рада крайової старшини.
Крайова рада є повноважною, якщо на ній присутні не менше 2/3 обраних делегатів.
Рішення приймаються простою більшістю голосів.
Крайова рада може скликатися позачергово за вимогою не менше половиниLrn культ
товариств, що входять до складу крайового товариства, одним з керівних органів Крайового товариства,
а також згідно рішення вищого керівного органу Українського козацтва.
Крайова рада: заслуховує звіт Крайового отамана, старшини Товариства, контрольно-
ревізійної інспекції про роботу Крайового (обласного) козацького товариства, Крайової канцелярії; обирає
Крайового отамана (голову Ради крайової старшини, члена Генеральної старшини), Крайового суддю
(голову суду честі крайового товариства), скарбника, контрольно-ревізійного інспектора крайового
товариства; затверджує склад Ради Поважних козаків; затверджує річний бюджет крайового товариства,
зразки печаток, символіку після погодження їх з Крайовою Канцелярією Українського козацтва; дає
отаману і старшині наказ на рік.
В період між крайовими Радами керівництво діяльністю крайового товариства здійснює
Рада крайової старшини, яка збирається один раз на два місяці.
Рада крайової старшини:
Складається з Крайового отамана (голови Ради отаманів), отаманів радонових козацьких
товариств та військових товаришів - членів крайової старшини без посади з правом дорадчого голосу;
скликається за рішенням Крайового отамана та крайової старшини, за вимогою одного з радонових
осередків чи Гетьмана Українського козацтва; приймає рішення про скликання позачергової Крайової
ради; має право накладати «вето» на накази Крайового отамана, якщо вони суперечать Статуту
Українського козацтва, рішенням Великої Ради Українського козацтва та Крайової ради; може висловити
недовіру крайовій старшині, призначеній Крайовим отаманом.
Організатором виконання рішень Крайової ради, Ради отаманів ОКТ Крайовий отаман
разом з крайовою старшиною в складі Крайової канцелярії.
Крайовий отаман є вищою посадовою особою в крайовому козацькому товаристві.
Обирається Крайовою радою терміном на один рік з щорічним переобранням і підтвердженням
повноважень Гетьманом Українського козацтва. Як символ влади, йому вручається пернач.
Крайовий отаман: керує діяльністю Крайового козацького товариства і Крайовою канцелярією, призначає
та усуває від виконання обов'язків наказну крайову старшину; входить до складу Координаційної ради з
питань розвитку Українського козацтва при Голові обласної державної адміністрації України; звітує на
Крайовій раді, дає інформацію про роботу Крайової канцелярії на Раді крайової старшини; звітує перед
Генеральною Канцелярією Українського козацтва; підписує фінансові документи, контролює роботу
крайової старшини; при перетинанні інтересів обов'язково узгоджує свої дії з крайовими отаманами
відповідних областей і Генеральною Канцелярією Українського козацтва.
Крайова канцелярія: є виконавчим органом Крайового козацького товариства; керує
крайовим козацьким товариством і виступає представником його законних інтересів; координує роботу
районних козацьких товариств, що входять до складу крайового товариства; приймає рішення з поточних
питань; співпрацює з Генеральною Канцелярією Українського козацтва; виносить на розгляд Крайової
ради і ради крайової старшини проект річного бюджету та програму заходів діяльності крайового
товариства; веде реєстр крайового козацького товариства, облік козацьких громад і організацій крайового
товариства; формує в межах виділених коштів штат працівників крайового товариства; розподіляє
страховий фонд і фонд заробітної платні. Крайова канцелярія підзвітна Крайовій раді, Раді крайового
товариства, підпорядкована Крайовому отаману та Генеральній Канцелярії Українського козацтва.
166
Рада поважних козаків крайового товариства є вищим моральним авторитетом в крайовому
товаристві. Склад, обов'язки її регламентуються Положенням, що затверджується Крайовим отаманом.
Суд козацької честі крайового товариства складається з обраного крайового судді та його
помічників і здійснює свою діяльність згідно з Положенням про Суд козацької честі Українського козацтва.
Контрольно-ревізійна інспекція крайового товариства обирається в кількості 3-5 осіб
терміном на один рік. Крайова старшина не може входити до складу контрольно-ревізійної інспекції.
Контрольно-ревізійна інспекція: перевіряє роботу Крайової канцелярії та у разі потреби роботу радонових
козацьких товариств; звітує перед Крайовою радою.
В окремих випадках, за рішенням Генеральної Канцелярії Українського козацтва,
враховуючи історичні реалії, дозволяється створення міжрайонових об'єднань (Малих Січей), які
підпорядковуються Крайовому отаману та мають свою старшину. Січовий отаман є заступником
Крайового отамана.
Районове козацьке товариство складається з первинних козацьких товариств.
Керівні органи районового товариства складаються з районової Ради, Ради районової
старшини та районової канцелярії.
Вищим органом самоврядування районового товариства є районова Рада, до якої входять
делегати від усіх первинних козацьких товариств і скликається двічі-тричі на рік. Представництво від
первинних козацьких товариств, час і місце проведення Ради, порядок денний визначає Рада районової
старшини або Крайовий отаман. Районова рада є повноважною, якщо на ній присутні 2/3 обраних
делегатів, рішення приймаються простою більшістю голосів.
Районова Рада може скликатися позачергово на вимогу 1/3 осередків первинних козацьких
товариств, Гетьмана Українського козацтва, Крайового отамана, Районового отамана та Ради районової
старшини.
Районова рада: обирає районову старшину - отамана, суддю, писаря, осавула, хорунжого,
бунчужного та іншу старшину, контрольно-ревізійну інспекцію терміном на один рік; обирає Раду
Поважних козаків, яка складається з най досвідчених козаків з незаперечним авторитетом серед
товариства; затверджує повноваження отаманів первинних козацьких товариств, які щойно
започаткувалися; дає отаману і районовій старшині наказ на рік; визначає і затверджує завдання і
напрямки діяльності районового козацького товариства.
Районовим отаманом може бути дійсний козак, який показав себе мудрим організатором чи
добре працюючим на посаді районового старшини і вище, керує районовим козацьким товариством та
канцелярією РКТ. Звітує перед Крайовим отаманом. Обраному отаману, як символ влади, вручається
тростина.
Районова старшина обирається з дійсних козаків, районова старшина без посади -
Значковий товариш.
Районова канцелярія - виконавчий орган районового козацького товариства: керує всією
діяльністю районового товариства; координує роботу первинних товариств; співпрацює з Крайовою
канцелярією; виносить на розгляд районової Ради і Ради районової старшини проект річного бюджету і
програму заходів діяльності районового товариства; веде реєстр районового товариства та облік
первинних товариств; звітує Районовій Раді і районовій старшині.
Первинні козацькі товариства: створюються за місцем роботи, навчання, проживання козаків;
для керівництва товариством обирають на своїх Радах отамана та писаря (його заступника) терміном на
один рік; ведуть персональний облік членів, приймають членські внески; ведуть облік матеріальних
засобів і коштів; звітують перед місцевими фінансовими органами і Районовою канцелярією; отаман,
який керує первинним товариством, входить до районової старшини; співпрацюють з районовою
канцелярією; підзвітні керівним органам районового товариства; визначають завдання і напрямки своєї
діяльності; розглядають на Радах рішення отамана з найважливіших справ господарського, фінансового і
спірного характеру; затверджують кошторис.
5. Кошти і майно Українського козацтва.
Українське козацтво здійснює фінансову діяльність у порядку, визначеному законодавством
України.
Кошти Українського козацтва складаються з: вступних та членських внесків; відрахувань від
прибутків заснованих Українським козацтвом госпрозрахункових підприємств і організацій та створених
при Українському козацтві кредитових спілок; надходжень від проведення культурно-масових, спортивних
та інших заходів, лекцій, виставок, видавничої діяльності; пожертвувань членів Українського козацтва,
інших добровільних пожертвувань, заповітів та внесків приватних осіб, установ, підприємств, організацій
України та із-за кордону, інших надходжень, які не суперечать чинному законодавству України, з
відрахувань підприємств, установ, організацій та окремих приватних підприємств, які створювалися та
отримують різні послуги з допомогою структурних підрозділів Українського козацтва.
Кошти Українського козацтва використовуються для здійснення статутної діяльності
Українського козацтва, на проведення заходів, передбачених Статутом, забезпечення організаційно-
господарських потреб та утримання штатного персоналу.
167