На високий теоретичний і практичний рівень треба поставити пізнання і відродження традицій
козаків як мудрих хліборобів, умілих орачів, господарів землі, зберігачів і примножувачів рукотворних
скарбів рідного краю, його природних багатств. Учні середніх і старших класів, випускники шкіл разом із
батьками, родичами, односельцями, краянами можуть прилучатися до організації і ведення фермерських
господарств. Оволодіння господарською винахідливістю, кмітливістю, творчою ініціативою,
підприємливістю, діловитістю козаків. Необхідно всіляко стимулювати самостійну, чесну трудову
діяльність учнів у таких господарствах, створення ними госпрозрахункових трудових об'єднань,
майстерень, кооперативів, асоціацій, організацію взірцевих молодіжно-козацьких господарств різного
профілю. Не варто забувати, що козаки були чудовими городниками і садівниками, скотарями і
пасічниками, займалися рибальством і мисливством, розводили породистих свійських тварин - овець,
коней.
Потребують практичного відродження козацькі мистецькі традиції кобзарства, лірництва,
гуртового співу, танцю, дотепного влучного слова, різьбярства, іконопису, а також ремесел і промислів -
бондарства, гончарства, ковальства, лимарства, чинбарства, стельмахування тощо. З цією метою
доцільно організовувати різноманітні мистецько-трудові об'єднання, майстерні, залучати на допомогу
учням народних майстрів, спеціалістів. При цьому важливо, щоб кожен юний козак сам міг виготовити
екіпіровку - козацький одяг, прапор, хоругви, іншу символіку та відзнаки (булаву, пернач, сувенірні шаблі).
На особливу увагу заслуговують вивчення і застосування на практиці козацьких знань - народної
медицини, астрономії, агрономії, метеорології, кулінарії, а також пізнання ними сутності й особливостей
козацької ідеології, філософії, світогляду, моралі, етики, характеру, правосвідомості як вищих виявів
українського національного духу.
Козацька педагогіка передбачає проведення індивідуальної, групової і масової культурно-
просвітньої роботи, спрямованої на те, щоб кожен учень - член козацького осередку систематично
займався самопізнанням і саморегулюванням, розвивав свої здібності й можливості на радість і користь
собі, людям, Україні.
Поряд із відродженням таких організацій, як «Пласт», «Сокіл», «Січ» народжуються і міцніють
дитячі та юнацькі об'єднання суто козацького характеру, зокрема «Джура». Педагоги-ентузіасти створили
як зразки - орієнтири програму і статут цієї організації. В них викладені основні напрями і форми
діяльності, організаційні засади, права й обов'язки її членів. Ті, хто прагне відродити дитячий рух на
козацьких традиціях, можуть взяти ці матеріали за основу своєї діяльності.
Уже в ряді шкіл (київські №№ 127, 191 імені П.Г.Тичини, 227, Кіровоградська №21 та ін.) набуто
першого досвіду роботи в цьому напрямі. Тут проводяться посвята учнів у козачата, фестивалі козацької
пісні і танцю, змагання з козацьких видів спорту, ігри і забави, створюються підліткові та юнацькі гурти,
загони,товариства.
Так, у згаданій 127-й школі діє ґрунтовна програма «Народознавство», що передбачає також
впровадження в навчально-виховний процес школи та родини ідей і засобів козацької педагогіки. У школі
оформлений кабінет народної педагогіки, матеріали якого відображають зміст, структуру і спрямованість
186
козацьких виховних традицій і звичаїв. Із 1990 року в школі викладається інтегрований курс «Запорозьке
козацтво», введений за рахунок годин шкільного компоненту.
Улюбленим осередком учнів став шкільний музей Києво-Могилянської академії. На його базі
вивчається факультативний курс «Києво-Могилянська академія». Учні дізнаються, що волелюбна
козацька духовність визначала ідейно-моральну спрямованість багатогранної діяльності цього першого
прославленого вузу на території східних слов'ян. Працюють також «Кобзарська школа» та етнографічно-
фольклорний ансамбль «Мальви».
Учні 21-ї школи м. Кіровограда об'єдналися в товариство, яке називається Старобалашівською
паланкою. У класах діють гурти, братства юних козаків. Вони систематично вивчають багатогранне життя
та діяльність лицарів духу. Тут уперше в Україні народився ритуал посвяти учнів у козачата. Цей ритуал в
емоційному ключі проводиться в залі козацької слави. Юні козаки-дев'ятикласники ознайомлюються з
курсом української етнопедагогіки, а випускники одинадцятого класу вивчають козацьку педагогіку.
Традиційними стали вечори козацьких забав, веселі старти, зустрічі з козаками місцевої Бугогардівської
паланки та ін. Школа стала місцем проведення першого на Кіровоградщині зльоту пошукових загонів, які
включилися в експедицію «Козацькими шляхами».
Частішають міжнародні зустрічі юних козаків і членів дорослих козацьких організацій. Так, у
березні 1992 року в Краснодарі відбувся міжнародний фестиваль козацької думи і пісні на якому були
представники київського клубу «Родина» разом із президентом клубу В.Хитруком. Крім господарів і киян,
у фестивалі взяли участь творчі колективи з Волгограда, Новосибірська, інших міст, а минулого року туди
приїжджав хор хлопчиків із Вологди. Виявилося, що всі вони ведуть свій родовід із Запорозької Січі.
У багатьох країнах світу існують козацькі організації для дорослих і дітей, які прагнуть налагодити
тісні творчі контакти з аналогічними об'єднаннями материкової України. Так, на початку 1992 року до
Генеральної Канцелярії Українського Козацтва надійшов лист із Канади: «Українське Вільне Козацтво в
діаспорі на чолі з кошовим Отаманом Генеральним Значковим Валентином Різником, почуваємося
частиною складу козацтва в Україні. Ми є ці Українські Вільні Козаки, які чесно несли, несуть і будуть
нести Прапор Українського Козацтва з 1917 року. Нашим завданням є налагодити контакти з козацтвом в
Україні, обмінятися думками, спільно продовжувати працю, почату нашими предками, і донести славний
козацький Прапор до Золотоверхого Києва». Дружні зв'язки з козацькими молодіжними організаціями
України встановлюють товариство «Козак Байда» (Канада), інші об'єднання з багатьох країн.
Отже, потреба реалізації козацької педагогіки, організація дієздатних молодіжних козацьких
об'єднань, виховання стійких і мужніх захисників незалежної України викликана як внутрішніми, так і
зовнішніми обставинами. Тому виникає потреба створити науково-методичний центр, який би розробляв
навчальні плани, програми, методичні рекомендації з проблем реалізації козацької педагогіки як на
уроках, так і в поза навчальний час, координував би зв'язки з козацькими об'єднаннями інших країн.
Творчо продовжуючи в сучасних умовах козацькі традиції і звичаї, молодь України виростатиме фізично
здоровою, морально чистою і духовно багатою, відданою національним інтересам і загальнолюдським
цінностям.
3. Положення про дитячо-юнацьку військово-спортивну патріотичну гру «Сокіл» («Джура»)
Українського козацтва.
Розробив полковник УК П.Бровко. Затверджено Наказом Міністра освіти і науки України від
25.12.2003 року №855.
Активно залучати товариства Українського козацтва до військово-патріотичної, пошуково-
краєзнавчої, спортивно-масової, оборонно-масової та культурно-просвітницької роботи серед
школярів, до питань підготовки молоді як захисників Батьківщини. (п.2.1. Наказу).
Передмова.
Українці - єдина у світі козацька нація. Козацтво є дисциплінованою організацією українського
народу, споконвічною формою його самоорганізації і самозахисту в лихоліття на засадах стародавнього
Звичаю-Волі як відкристалізованого етнічного розуму.
Після зруйнування Запорозької Січі в 1775 році, не дивлячись на тривалий процес розкозачення і
денаціоналізації українців Московською імперією, живий ланцюг спадковості Українського козацтва ніколи
не переривався: 1775-1828 рр. - Задунайська Січ; 1783-1868 рр. Українські козацькі війська і формування
у складі імперського війська; 1783-1917 рр. - в Україні зберігався козацький стан; 1904-1914 рр. січовий
рух в Галичині. Створення Легіону українських січових стрільців; 1917-1922 рр. - бурхливий підйом
відновлення козацтва, його боротьба за відновлення самостійної і соборної України; 1918-1933 рр. -
існування в Україні Українського Вільного Козацтва, а до 1990 року - збереження духовності і традицій
Українського козацтва у ментальності і моралі національно-патріотичної верстви етнічних українців на
Батьківщині і в українській діаспорі.
Сучасне Українське козацтво відновилося в Україні в 1990 році і має своєю метою історичну місію
- шляхом боротьби за незалежність і соборність України. Відновленням у етнічній пам'яті українців
глибоких національно-патріотичних переконань, традицій і безмежної любові до своєї Батьківщини -
втілити в життя українського народу і спонукати на вічність Українську Національну Ідею.
187
Виховувати в людині патріота своєї Батьківщини, любов до рідного краю, любов до своєї України
варто починати з раннього дитинства.
Вільною «Козацькою республікою» називали іноземці нашу Батьківщину - неньку Україну, з
глибокою повагою відзивались про її відчайдушних захисників - запорозьких козаків. Хто вони? Якими
були, чим захоплювались, звідки черпали сили для своєї нескореної вдачі? На ці й цілий ряд питань має
відповісти орієнтовна об'єднана програма для діяльності молодших школярів - козачат (дітей віком 6-10
років), школярів середнього віку - джур козацьких (вік 10-15 років) та старшокласників - молодих козаків
(віком 15-18 років).