Ролевые игры на уроках английского языка на основной ступени обучения в средней школе (стр. 1 из 6)

Зміст

1. Психолого-педагогічне обґрунтування доцільності використання рольових ігор на уроках іноземної мови в середній школі………………………………………………………

2. Вікові особливості учнів основної школи, які необхідно враховувати при організації рольових ігор…………...

3. Характеристика рольової гри як ефективного прийому навчання іноземним мовам у середній школі…………………………………………………………………

3.1. Навчальні і виховні можливості рольової гри…………

3.2. Вимоги до рольових ігор на уроці……………………..

3.3. Місце рольової гри в навчальному процесі……………

3.4. Структура рольової гри…………………………………

3.5. Етапи рольової гри………………………………………

3.5.1.Підготовка до рольової гри……………………………

3.5.2. Проведення рольової гри……………………………..

3.5.3. Обговорення рольової гри. Аналіз помилок учнів….

3.6. Класифікація ролей. Форми проведення рольових ігор…………………………………………………………………...

4. Приклади рольових ігор на уроках англійської мови в п'ятих і сьомих класах.

4.1. Приклади рольових ігор на уроках англійської мови в п'ятих класах.

4.1.1. Гри з предметами……………………………………..

4.1.2. Гри з лялькою…………………………………………

4.2. Приклади рольових ігор на уроках англійської мови в сьомих класах……………………………………………………….

4.2.1. Рольова гра “Дискусія між українськими й англійськими однолітками”………………………………………..

4.2.2. Рольова гра “Моє рідне місто”……………………….

4.3. Рольові ігри для формування норм мовного етикету і виховання культури поведінки для учнів усіх віків………………

Висновки……………………………………………………...

Resume..………………………………………………………

Література……………………………………………………

"Без гри немає і не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра – це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається живлющий потік уявлень, понять про навколишній світ. Гра – це іскра, що запалює вогник допитливості".

В.О. Сухомлинський

Вступ

Комунікативний підхід до навчання іноземним мовам є сьогодні методичним стандартом. Реалізація комунікативного підходу означає, що формування іншомовних мовленнєвих навичок і умінь відбувається шляхом і завдяки здійсненню учнем іншомовної мовленнєвої діяльності, а процес навчання іноземної мови будується адекватно реальному процесу мовленнєвого спілкування. [15, 39].

Комунікативний підхід зумовлює цілі, принципи, зміст і методи навчання іноземних мов, а методи навчання, у свою чергу, реалізуються в методичних прийомах. Одним з найбільш ефективних і доцільних прийомів при роботі зі школярами II ступеня навчання (основна школа) є рольова гра, яка розглядається в цієї роботі.

Актуальність дослідження:

Досягти високого рівня комунікативної компетенції в англійській мові, не знаходячись серед її носіїв, справа дуже важка. Тому важливою задачею вчителя є створення на уроці іноземної мови реальних і уявлюваних ситуацій спілкування, використовуючи для цього різні прийоми роботи. Одним з таких прийомів є рольова гра.

Рольова гра – простий і природний спосіб пізнання людиною навколишньої дійсності, найбільш доступний шлях до оволодіння знаннями, уміннями, навичками. Необхідність раціональної побудови, організації і застосування рольових ігор у процесі навчання і виховання школярів засобами іноземної мови вимагає ретельного і детального вивчення цього питання.

Мета дослідження :

Розкрити значення рольової гри на уроці іноземної мови не тільки як засобу оптимізації і стимуляції процесу навчання, але і як важливого аспекту психологічного комфорту і зняття розумової перенапруги учнів.

Завдання дослідження :

1) Обґрунтування необхідності застосування рольової гри як прийому навчання іноземним мовам у середній школі.

2) З'ясування вимог до рольових ігор на уроці.

3) Розгляд структури, етапів, форм проведення рольових ігор, місця рольової гри на уроці в 5-9 класах середньої школи.

Об'єкт дослідження : вплив гри на процес навчання і на процес формування знань, умінь, навичок.

Предмет дослідження : рольова гра як засіб підвищення ефективності навчального процесу на уроках іноземної мови в 5-9 класах.

Методи дослідження: критичний аналіз літературних джерел, вивчення та узагальнення позитивного досвіду роботи вчителів у ході педагогічної практики, наукове спостереження, пробне навчання, розвідувальний методичний експеримент.

Практичне значення роботи полягає в розробці методичних рекомендацій із творчого використання рольової гри вчителями середньої школи для активізації навчально-виховного процесу.

1. Психолого-педагогічне обґрунтування доцільності використання рольових ігор на уроках іноземної мови в середній школі

Гра поряд із працею й навчанням - один з основних видів діяльності людини, дивний феномен нашого існування. Гра як феномен культури навчає, виховує, розвиває, соціалізує, розважає, дає відпочинок, вносячи в зміст дозвілля нескінченні сюжети і теми. Російський письменник Ю. Нагибін так оцінює значення гри в дитинстві: «У грі виявляється характер дитини, його погляди на життя, його ідеали. Самі того не усвідомлюючи, діти в процесі гри наближаються до рішення складних життєвих проблем».

К.Д. Ушинський (1824 – 1871), автор теорії духовного розвитку дитини в грі, уперше висунув ідею про використання гри в загальній системі виховання, у справі підготовки дитини через гру до трудової діяльності. К.Д. Ушинський стверджував, що в грі з'єднуються одночасне прагнення, відчування і представлення [21, 315].

По визначенню, “гра – це вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відтворення і засвоєння суспільного досвіду, у якому складається й удосконалюється самоврядування поводженням” (Селевко, 1998:12).

У людській практиці рольова ігра виконує такі функції [24, 96]:

- розважальну (це основна функція гри - розважити, надихнути, розбудити інтерес);

- комунікативну: освоєння діалектики спілкування;

- самореалізації в грі як полігоні людської практики;

- терапевтична: подолання різних труднощів, що виникають в інших видах життєдіяльності;

- діагностичну: виявлення відхилень від нормативної поведінки, самопізнання в процесі гри;

- функцію корекції: внесення позитивних змін у структуру особистісних показників;

- міжнаціональної комунікації: засвоєння єдиних для всіх людей соціально-культурних цінностей;

- соціалізації: включення в систему суспільних відносин, засвоєння норм людського гуртожитку.

Рольові ігри мають чотири головні риси [24, 117]:

- вільна розвиваюча діяльність, що починається лише за бажанням дитини, заради задоволення від самого процесу діяльності (процедурне задоволення);

- творчий, значною мірою імпровізаційний, дуже активний характер цієї діяльності («поле творчості»);

- емоційна піднесеність діяльності, емоційна напруга;

- наявність прямих чи непрямих правил, що відбивають зміст гри, логічну послідовність її розвитку.

У структуру рольової гри як діяльності органічно входить з’ясування мети, планування, реалізація мети, а також аналіз результатів, у яких особистість цілком реалізує себе як суб'єкт. Мотивація ігрової діяльності забезпечується її добровільністю, можливостями вибору й елементами змагальності, задоволення потреби в самоствердженні, самореалізації.

У структуру гри як процесу входять: а) ролі, узяті на себе граючими; б) ігрові дії як засіб реалізації цих ролей; в) ігрове вживання предметів, тобто заміщення реальних речей ігровими, умовними; г) реальні відносини між граючими; д) сюжет (зміст) - область дійсності, умовно відтворена в грі.

Значення рольової гри неможливо вичерпати й оцінити розважально-рекреактивными можливостями. У тім і складається її феномен, що, будучи розвагою, відпочинком, вона здатна перерости в навчання, у творчість, у терапію, у модель типу людських відносин і проявів у праці.

Сюжетно–рольові ігри створюються самими дітьми. Вони розрізняються по змісту (відображення побуту, праця дорослих, громадське життя); по організації, кількості учасників (індивідуальні, групові, колективні); по виду (гри, сюжет яких придумують самі діти, гри-драматизації – розігрування казок і оповідань).

Ідея використання рольової поведінки на уроці одержала підкріплення з боку теорії ролей, розробленої соціологами і соціопсихологами. Соціальне середовище, у якій людина живе, виступає стосовно ней як первинна соціалізація. У ній вона поступово засвоює соціальний досвід, зафіксований у мові. Природно, що при оволодінні іноземною мовою як засобом спілкування необхідно відтворити умови, подібні до умов, що існують при оволодінні рідною мовою. У цьому зв'язку соціологи говорять про вторинну соціалізацію, що імітує першу. Соціальні ролі в рамках вторинної соціалізації носять неминуче штучний, умовний характер. Міра умовності може бути різної: перевтілення в реальних людей, у літературних персонажів, у героїв казок і т.д. Елемент умовності і перевтілення присутній в усіх різновидах рольової гри.

Психологами встановлено, що в рольовій грі насамперед розвивається уява, увага й образне мислення дітей, закладається здатність оперувати образами дійсності, що, у свою чергу, створює основу для подальшого переходу до складних форм творчої діяльності. Крім того, розвиток уяви важливо саме по собі, адже без нього неможлива навіть найпростіша людська діяльність.

Великий вплив оказує рольова гра на розвиток у дітей здатності взаємодіяти з іншими людьми. Відтворюючи в грі взаємини дорослих, дитина освоює правила і способи спілкування, здобуває досвід взаєморозуміння, учиться пояснювати свої дії і наміри, коордінувати їх з іншими дітьми.

2. Вікові особливості учнів основної школи, які необхідно враховувати при організації рольових ігор


Copyright © MirZnanii.com 2015-2018. All rigths reserved.