регистрация / вход

Здійснення підсумкового контролю вивчення менеджменту

Контрольна робота з дисципліни Методика викладання менеджменту Прізвище, ім’я, по батькові студента Шаль Едуард Альбертович Прізвище та ініціали викладача

Контрольна робота

з дисципліни Методика викладання менеджменту

Прізвище, ім’я, по батькові студента

Шаль Едуард Альбертович

Прізвище та ініціали викладача

Новальська Надія Іванівна

Київ 2010

Зміст

Організація, методика здійснення підсумкового контролю вивчення менеджменту

Організація та методика відбору інформації про навчальний предмет

Складіть план семінарського заняття з теми „Соціальна відповідальність і етика управління”. Структура має складатися с таких компонентів: тема, мета, обладнання, план, опис процесу заняття, список літератури

Рекомендована література для підготовки до семінару

Організація, методика здійснення підсумкового контролю вивчення менеджменту

Метою вивчення курсу менеджменту є придбання студентами теоретичних і практичних знань і навичок в області менеджменту (керування підприємством). Програмою навчання передбачене вивчення цілей, задач, основних принципів, методів і функцій керування; управлінських рішень і їхньої оцінки; методів розрахунку ефективності й аналізу фінансової звітності підприємства. У процесі навчання особлива увага приділяється роботі менеджера, як необхідній умові оперативного й ефективного рішення поставлених задач у сучасних умовах.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершених етапах. Він включає (семестровий контроль та державну атестацію студента).

Вищий навчальний заклад може використовувати модульну та інші форми підсумкового контролю після закінчення логічно завершеної частини лекційних та практичних занять з менеджменту і їх результати враховувати при виставленні підсумкової оцінки.

Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.

Семестровий екзамен - це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід.

Семестровий диференційований залік - це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань (розрахункових, графічних тощо). Семестровий диференційований залік планується при відсутності модульного контролю та екзамену і не передбачає обов'язкову присутність студентів.

Семестровий залік - це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях. Семестровий залік планується при відсутності модульного контролю та екзамену і не передбачає обов'язкову присутність студентів.

Забороняється змінювати форми підсумкового контролю або вводити підсумковий контроль, не передбачений робочим навчальним планом.

Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (семестрового екзамену, диференційного заліку або заліку), якщо він виконав всі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни.

Підсумковий контроль вивчення менеджменту буде здійснюватися у вигляді екзамену. Екзамен складається студентами в період екзаменаційної сесії, передбаченої навчальним планом в обсязі навчального матеріалу. Вищий навчальний заклад може встановлювати студентам індивідуальні терміни складання екзамену. Екзамен проводиться згідно з розкладом, який доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, як за місяць до початку сесії. Порядок і методика проведення екзамену з менеджменту визначається вищим навчальним закладом. Розклад сесії складається деканатом, погоджується з навчальним відділом і затверджується першим проректором. Перед екзаменом проводиться консультація.

Результати складання екзамену оцінюються за чотирибальною шкалою (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”), і вносяться в екзаменаційну відомість, залікову книжку, навчальну картку студента.

Студенти, які не з'явились на екзамен без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.

Форма проведення семестрового контролю: усно з використанням білетів. Форма проведення семестрового контролю і перелік питань доводяться до студентів викладачем менеджменту на початку семестру.

З метою забезпечення об’єктивної оцінки знань і навичок студента методику проведення екзамену з менеджменту розробляє кафедра. Всі методичні вказівки розглядаються на засіданнях вченої ради факультету та затверджуються деканом відповідної спеціальності. Результати екзамену розглядаються на засіданні кафедри. Студент вважається допущеним до екзамену з менеджменту, якщо він виконав усі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр з цієї дисципліни.

Допускається дострокова здача екзамену. Декан факультету може дозволити студенту складати екзамен в індивідуальні терміни (в разі захворювання, за рішенням викладача та з інших поважних причин). У цьому випадку студенту видається “Заліково-екзаменаційний лист”. Порядок допуску до індивідуального екзамену встановлює декан.

Незадовільна оцінка, яку студент отримав з менеджменту під час сесії перескладається за розкладом перескладання екзаменів (заліків), затвердженим деканом. Повторне перескладання екзамену допускається не більше двох разів: перше перескладання викладачеві, друге - комісії, яка створюється деканом факультету. Забороняється повторний прийом екзамену без виданої деканатом заліково-екзаменаційній відомості (листа). Якщо студент не з’явився на повторний екзамен, викладач вносить у заліково-екзаменаційну відомість запис "не з’явився". Декан виявляє причину відсутності студента. Якщо студент не з’явився на повторний екзамен без поважних причин, декан ставить йому оцінку "незадовільно".

За рішенням декана допускається перескладання екзамену в індивідуальні терміни, (у разі захворювання, у зв’язку з переведенням на індивідуальний план навчання та з інших поважних причин). У цьому випадку студенту видається заліково-екзаменаційний лист. Якщо студент не ліквідував академічну заборгованість з менеджменту до початку наступного семестру, він відраховується з навчального закладу за невиконання навчального плану.

Результати складання екзамену з менеджменту вносяться до заліково-екзаменаційної відомості (листа), залікової книжки і навчальної картки студента.

Заліково-екзаменаційні відомості підлягають обліку в “Журналі реєстрації заліково-екзаменаційних відомостей і заліково-екзаменаційних листків" (форма Ф-21), які ведуться в деканатах факультетів. Номер відомості відповідає порядковому номеру запису у журналі Ф-21. Заліково-екзаменаційні відомості видаються деканатами на кафедри до початку сесії.

Список студентів, які внесені до відомості, підписує декан факультету або його заступник. Приймати екзамен у студентів, які не внесені до відомості або мають помітку “не допущений”, а також приймати екзамен в терміни, не встановлені затвердженим розкладом, забороняється (за виключенням випадків, коли декан дозволив дострокову здачу екзамену).

Знання студентів оцінюються і вносяться у заліково-екзаменаційну відомість так: "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно". Оцінку екзаменатор скріплює своїм підписом у рядку навпроти прізвища студента, який складає екзамен. Навпроти прізвищ студентів, які не з’явились на екзамен, екзаменатор проставляє "не з’явився". У випадку, коли студент не допущений кафедрою, навпроти його прізвища екзаменатор проставляє "не допущений каф.". Викладач повинен здати в деканат повністю оформлену екзаменаційну відомість. Виправлення у заліково-екзаменаційній відомості підтверджується підписом викладача. Заліково-екзаменаційна відомість повертається в деканат на пізніше 09.00 наступного після складання екзамену дня.

Не допускається внесення викладачем доповнень у заліково-екзаменаційну відомість.

Заліково-екзаменаційний лист (форма Ф-18) призначений для підсумкового обліку результатів контролю знань студентів, яким дозволено індивідуальне складання (перескладання) підсумкового екзамену. Заліково-екзаменаційні листи підлягають обліку в “Журналі реєстрації заліково-екзаменаційних відомостей і заліково-екзаменаційних листків" (форма Ф-21). Номер складається з останніх двох цифр календарного року та (через крапку) порядкового номера запису у журналі реєстрації. Заліково-екзаменаційний лист видається на три дні викладачу кафедри або студенту і повертається в деканат викладачем кафедри не пізніше наступного дня після складання екзамену. До заліково-екзаменаційної відомості вносяться всі оцінки, включаючи "незадовільно".

Заліково-екзаменаційний лист підшивається (підклеюється) до основної відомості групи з даного екзамену (заліку).

Екзаменаційні білети складаються викладачем, який читав лекції з менеджменту і включають три питання: два теоретичних і одне практичне.

Питання екзаменаційних білетів повинні охоплювати весь матеріал передбачений програмою курсу менеджменту:

1. Підприємництво Законодавчі акти, що регулюють підприємницьку діяльність в Україні.

2. Види власності.

3. Організаційно-правові форми створення підприємства.

4. Документи, необхідні для створення підприємства.

5. Менеджмент Основи менеджменту. Сутність і зміст менеджменту.

6. Еволюція теорії менеджменту.

7. Школи. Підходи.

8. Менеджмент і підприємницьке середовище. Внутрішнє і зовнішнє середовище фірми.

9. Класифікація фірм і правове регулювання їхньої діяльності.

10. Основи управлінської етики і соціальної відповідальності.

11. Культура управлінської діяльності. Етика бізнесу і ділового спілкування.

12. Техніка й етика ведення ділових переговорів.

13. Функції керування. Визначення функцій керування.

14. Функції виробничо-господарської діяльності і менеджмент підприємства.

15. Сполучні процеси.

16. Комунікації як основа сполучних процесів.

17. Прийняття рішень. Моделі і методи.

18. Планування. Стратегічне планування Основні види і форми внутріфірмового планування.

19. Ринкова орієнтованість сучасних підприємницьких структур.

20. Основні види організаційних структур. Внутріфірмова побудова організації. Мотивація.

21. Організація контролю й обліку і їхнє функціонування в економічному механізмі менеджменту.

22. Загальні принципи внутріфірмового керування.

23. Менеджмент у маркетингу.

24. Фінансовий менеджмент підприємства.

25. Керування виробництвом.

26. Системи керування розвитку виробництвом.

27. Розробка і реалізація політики фірми.

28. Створення операційної системи.

29. Функціонування операційної системи.

30. Кадрова політика фірми.

31. Методи і форми стимулювання праці.

32. Влада, лідерство і стилі керівництва.

33. Групова динаміка.

34. Влада й особистий вплив керівника.

35. Стилі керівництва і їхня ефективність у різних ситуаціях.

36. Ситуаційний фактор.

37. Керування конфліктами, змінами і стресами.

38. Порівняльний аналіз систем керування в різних країнах.

39. Системи підготовки і перепідготовки менеджерів в інших країнах.

40. Нормативи і документи, що визначають форми і порядок ведення бухгалтерського обліку.

41. Безготівкові і наявні форми розрахунків.

42. Формування фінансових результатів діяльності підприємства.

43. Аналіз звітної документації.

44. Види і ставки податків підприємства відповідно до законодавства України.

45. Види зовнішньоторговельних операцій.

46. Основні аспекти митного законодавства.

Організація та методика відбору інформації про навчальний предмет

Основними джерелами інформації в навчальному процесі залишаються підручник, навчальні посібники, монографії, наукові статті як в друкованому, так і в електронному вигляді. Для успішного вивчення навчальної дисципліни необхідно опрацювати матеріал підручника, інших рекомендованих джерел.

Розрізняють два методи відбора інформації про навчальний предмет: швидкий (для поверхневого ознайомлення) та повільний (для глибокого вивчення). Перший з них дозволяє швидко підібрати необхідні джерела, другий метод полягає в поглибленому аналізу підручників, монографій, посібників, статей та інших джерел і сприяє формуванню уявлень про цінність викладеної інформації.

Перед тим як приступити до читання будь-якої книги, потрібно ознайомитися з нею. Як правило, у назві та рубрикації автор намагається розкрити зміст, тому необхідно в першу чергу розглянути зміст і аналіз вести відповідно до розділів, підрозділів, глав, параграфів тощо. Доцільно зробити короткий огляд тексту для встановлення цінності викладеного в книзі матеріалу.

Якщо в процесі аналізу зустрічаються незнайомі терміни, поняття, визначення, доцільно звертатися до словників, довідників, енциклопедій. Уміння працювати з довідковою літературою - ознака відповідного рівня культури розумової праці. Необхідно звертати увагу на рисунки, графіки, таблиці, що зустрічаються в книгах. Графічний матеріал для фахівців, які вміють читати схеми і графіки, несе суттєву інформацію про навчальний предмет.

До прочитаного необхідно відноситися критично, зіставляючи його з думками інших авторів, шукати пояснення власних труднощів і сумнівів в інших джерелах. Зміст книги краще та глибше розуміється, якщо читання ведеться з олівцем або ручкою в руках, якщо здійснюються замітки, робляться виписки та конспекти. Читання з одночасним записом допомагає концентрувати увагу, з’ясувати головне, краще його запам’ятати.

Форми запису можуть бути різноманітними. Недопустимо робити позначки в самій книжці, краще використовувати закладки, на яких записують сторінки й абзаци. Виписки з підручника доцільно заносити до конспекту. Виписки, зроблені на окремих аркушах, вклеюють до конспекту. При конспектуванні книги є можливість повернутися до прочитаного (і не один раз), продумати його, писати не поспішаючи, робити менше скорочень. Конспект може бути різного ступеня деталізації в залежності від значення джерела, складності його засвоєння. Деякі таблиці, графіки, схеми доцільно копіювати. Цитати повинні бути дослівними зі вказанням вихідних даних книги. Конспект книги, тези, план - є елементами вторинної обробки інформації, повинні бути акуратними, чіткими, зрозумілими. При роботі з науковими статтями, доцільно виписки по кожній з них вести на окремих картках.

Інформацію й знання сьогодні можна черпати не лише з друкованих матеріалів, але й також використовуючи електронні носії інформації: бази даних, CD-ROMи, DVD і, звичайно, WWW - World Wide Web. Проте електронні носії інформації не замінять ні друкованих матеріалів, ані бібліотек, вони є розширенням й доповненням їх можливостей і викликані потребами сьогодення.

Процес конспектування джерела в електронній формі і спрощується, і, одночасно, ускладнюється.

Причини спрощення:

текст вже існує у файловій структурі, тому можливі такі режими роботи як копіювання, вирізання, вставки об’єктів тощо;

результат діяльності теж отримано у вигляді файлу.

Причина ускладнення:

пошук інформації за ключовими словами та різними пошуковими системами.

На сучасному етапі розвитку інформаційних технологій все більшої популярності і ефективності набуває процес пошуку інформації про навчальний предмет в Інтернеті.

Інтернет є новим носієм інформації з новими можливостями, а також новими питаннями й відповідями в галузі інформації, зокрема:

Þ Інтернет пропонує інформацію та комунікацію незалежно від часу й місця.

Þ Інтернетом активно користуються як засобом інформації та комунікації.

Þ Користуватися Інтернетом дуже просто - через e-mail, FTP, Browser чи створення Web-сторінок.

Þ В WWW інформація зручно поєднана завдяки гіпертексту (лінкам).

Þ Інтернет поєднує різні форми публікацій і таким чином може одночасно впливати на різні органи відчуття. В мережі Інтернет є текст, статичні й рухливі зображення - аж до анімацій (так звані Flash), відео й, звичайно, звук, тобто музика й розмовна мова.

Þ Інтернет живе в більш швидкому темпі, аніж інші носії інформації.

У силу величезного числа документів, а за деякими оцінками число Web-сторінок досягло 2,1 млрд., проблема пошуку потрібної інформації в Інтернету здобуває велику гостроту.

Для пошуку інформації в Інтернеті найчастіше використовуються три типи пошукових систем:

· каталоги (www.stars.ru,www.atrus.ru,www.list.ru і ін.);

· індекси (www.altavista.com,www.aport.ru, www.yandex.ru і ін.);

· рейтингові системи (www.rambler.ru і ін.).

Широко використовуються метапошукові системи, що дозволяють за допомогою одного запиту звернутися відразу до декількох засобів пошуку й одержати список WWW-документів відразу з декількох джерел (http://www.search.com/,http://www.poiski. by.ru/,http://www.rinet.ru: 8080/buki/і ін.).

Результати пошуку характеризуються: повнотою, точністю і швидкістю одержання. Відповідність документа, отриманого по запиту тому, що хотів одержати користувач, називається релевантністю.

При організації пошуку інформації в Інтернеті рекомендується використовувати кілька різних пошукових систем, перед початком пошуку сформулювати запит на пошук, у якому повинно бути чітко відбито, що ви хочете знайти (задається слово чи словосполучення, у яке закладений основний зміст запиту).

Процес пошуку в багатьох пошукових системах має приблизно наступний алгоритм:

1) виконується перехід на початкову сторінку пошукової системи, на якій знаходяться поля для формування запиту чи кнопка для виконання початку пошуку;

2) уточнюється область пошуку (наука, мистецтво, медицина, новини і т.д.);

3) уводиться запит на пошук відповідно до правил, прийнятих в обраній системі пошуку. Можливе уточнення параметрів запиту;

4) натискається кнопка для початку пошуку;

5) після появи на екрані результатів пошуку виконується перегляд інформації і збереження найбільш важливих для користувача даних на диску.

Правила завдання простих запитів на пошук в Інтернеті:

1) усі запити пишуться з маленької букви, крім імен власних (Москва, Волга, Петя, Маша…). Використовують підстановчі символи (символ * заміняє будь-яка кількість символів до кінця слова).

2) не рекомендується писати довгі запити. У запиті використовують словоформи, тобто слова без приставок, суфіксів, закінчень. Не використовують в запиті слова коротше 4-х символів.

3) наприкінці запиту крапка не ставиться. Для буквального пошуку фрази використовують лапки.

4) якщо знайдено мало варіантів, необхідно змінити запит і задати слово, близьке за змістом (синонім). Якщо знайдено занадто багато варіантів, використовують опцію "шукати в знайденому" чи конкретизують запит.

5) якщо по запиту нічого не знайдено, то перевіряють граматичні помилки.

Для підвищення ефективності пошуку використовуються засоби розширеного пошуку: оператор "И" чи "+" - одночасний пошук усіх слів, з'єднаних оператором; оператор "ЧИ" - пошук по кожному зі слів; логічні дужки - керування порядком дії логічних операторів (приклад: Ломоносов ЧИ (Михайло И Васильович)); оператор "НЕ" - виключення ключового слова (приклад: ссавці НЕ хижаки); пошук із указівкою відстані (приклад: СЛ5 (оптика лінза) - слова оптика і лінза повинні бути розташовані в тексті не далі чим на 5 слів), а також засобу спеціального пошуку: пошук по датах; пошук по заголовках і фрагментам заголовків web-документів.

підсумковий контроль менеджмент

Повне представлення про синтаксис мови запитів при використанні засобів розширеного пошуку можна одержати в розділі Допомога на сайтах пошукових служб.

Складіть план семінарського заняття з теми „Соціальна відповідальність і етика управління”. Структура має складатися с таких компонентів: тема, мета, обладнання, план, опис процесу заняття, список літератури

Семінарські заняття є ефективною формою організації навчальних занять, з якими органічно поєднуються лекції.

Семінар (від лат. “seminarium" - “розсадник”, переносно - “школа”) - це особлива форма навчальних практичних занять, яка полягає у самостійному вивченні студентами за завданнями викладача окремих питань і тем лекційного курсу з наступним оформленням навчального матеріалу у вигляді рефератів, доповідей, повідомлень тощо.

Найпростіша форма семінару, побудована на основі евристичної бесіди (студенти дають відповіді на запитання, що мають проблемний характер і вимагають творчого, продуктивного мислення, як-от: “Чому.?", “Як Ви вважаєте.?", “Чим можна пояснити.? ”);

Дискусія (від лат. розгляд, дослідження) є вищим рівнем евристичної бесіди; найбільш поширеними і ефективними є: “круглий стіл”, форум, дебати, симпозіум (базуються на обміні думками між усіма учасниками, що привчає студентів самостійно мислити, сприяє розвитку аналітичних навичок, розвиває здатність до виваженої аргументації, обстоювання власної точки зору, адекватно оцінювати себе та поважати думки інших).

Семінар з теми „Соціальна відповідальність і етика управління” планується провести шляхом розгляду питань у вигляді невеликих доповідей студентів та подальшого обговорення учасниками семінару.

Тема: Соціальна відповідальність і етика управління.

Мета: - Проаналізувати участь менеджерів у різних соціальних заходах, форми соціальної допомоги. Визначити соціальну відповідальність що до реалізації допомоги середовищу, запобіганню конфліктним ситуаціям між організацією і суспільством, у якому вона функціонує.

Встановити етичні принципи, що визначають правильне поводження і його відмінність від неправильного; етичні норми, тобто систему загальних цінностей і правил, дотримання яких організація жадає від своїх співробітників. Проаналізувати етику в бізнесі і її співвідношення з одного боку, з такими економічними показниками організації, як доходи, витрати виробництва і реалізації, прибуток, а з іншого боку - соціальною відповідальністю, тобто зобов'язаннями до інших людей як у внутрішнім середовищі організації, так і в суспільстві в цілому.

Обладнання : Таблиці, плакати, картки - завдання, додаткові матеріали.

Теми доповідей:

1. Основи етики сучасного бізнесу.

2. Бізнес і безробіття.

3. Бізнес і проблеми екології.

4. Бізнес і споживачі.

5. Соціальна відповідальність: “за" і “проти”.

Питання для обговорення:

1. Розкрийте суть понять "соціальна відповідальність", "етика", "етика керування".

2. Зіставте дві основні точки зору на соціальну відповідальність.

3. Покажіть розходження між юридичною і соціальною відповідальністю.

4. Приведіть на Ваш погляд вагомі аргументи за і проти соціальної відповідальності.

5. Непрямі і прямі соціальні дії.

6. Опишіть взаємозв'язок між цінностями і соціальною відповідальністю.

7. Етичні норми бізнесу.

8. Охарактеризуйте роль колективів у сфері етичних відносин.

9. Покажіть як цінності, що сповідує керівниками вищого рангу, впливають на цінності підлеглих.

10. Опишіть, як принципи етики відносяться до відомих Вам діям керівників і рядових працівників.

11. Запропонуєте способи, якими організація може підвищити показники етичності поводження своїх працівників.

Хід заняття:

І. Організаційна частина (2 - 3 хв.)

- привітання викладача зі студентами;

- виявлення відсутніх;

- перевірка підготовленості групи до заняття.

ІІ. Мотивація та стимулювання навчальної діяльності студентів (до 5 хв.)

- Повідомлення теми, мети та завдань завдань.

- Мотивація вивчення теми (бесіда, що передбачає з’ясування значущості теми „Соціальна відповідальність і етика управління” і її професійну спрямованість).

- Повідомлення плану заняття (заслуховування доповідей; обговорення теми згідно запропонованим запитанням).

ІІІ. Обговорення навчальних питань семінару (70-75 хв.)

Поетапне обговорення, сприймання, розуміння, закріплення і застосування студентами вивченої навчальної інформації. Розгляд основних питань семінару у вигляді невеликих доповідей студентів та подальшого обговорення учасниками семінару.

ІV. Підбиття підсумків заняття (до 5 хв.)

- Коротке повідомлення про виконання запланованої мети, завдань заняття (аналіз того, що було розглянуто).

- Мотивація діяльності групи і окремих студентів, оцінювання їхньої роботи.

V. Повідомлення домашнього завдання (2-3 хв.).

Рекомендована література для підготовки до семінару

1. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента / Пер. с англ.; Общ. ред. и вступ. ст. Л.И. Евенко. - М.: Дело, 1993.

2. К. Боуви, М. Мескон и др., “Современный бизнес”, ст.135-175.

3. Ховард. К, Коротков.Э. Принципы менеджмента: управление в системе цивилизованного предпринимательства. Учебное пособие. - М.: ИНФРА - М, 1996.

4. Планкетт Л., Хейл Т. Выработка и принятие управленческих решений: опережающее управление. - М.: Экономика, 1984.

5. Вершигора Е.Е. Менеджмент: Учеб пособие. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА-М, 2003. - с.163-167.

6. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія. Підручник. - К.: Либідь, 1998. - 560 с.

7. Аксьонова О.В. Методика викладання економіки: Навч. посіб. - К.: - Вид-во КНЕУ, 1998. - 280 с.

8. Балабанов В.С., Кирилов В.Н. Методика преподавания економических дисциплин. Основы лекторского мастерства. - М.: Анкил, 2000. - 96 с.

9. Балягіна І.А. Богород М.А. Ковальчук Г.О. Методика викладання єкономіки: навч. - поб. Для самост. Вивчення дисціплини. - К.: Вид-во КНЕУ, 2003. - 102 с.

10. Основы менеджмента. Полное руководство по кейс-технологиям / А.Г. Панфилова, Л.А. Громова, И.А. Богачек, В.А. Абрамчук; Под ред. проф. В.П. Соломина. - СПб.: Питер, 2004. - 240 с.

11. Ситуаційна методика навчання: теорія і практика. - К.: Центр іновацій та розвитку, 2001. - 256 с.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий