регистрация /  вход

Формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної (стр. 1 из 5)

Формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва (засобами скульптурної пластики)


Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження зумовлена концептуальними положеннями Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті, необхідністю вдосконалення навчально-виховного процесу у вищих педагогічних навчальних закладах, зокрема на художньо-графічних факультетах.

Упровадження нових ефективних технологій, що базуються на візуальних засобах кодування та передачі інформації, передбачає одним із завдань сучасної психологічної науки і педагогічної практики формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва, а також пошук і розробку дієвих засобів його розвитку.

Актуальність вивчення просторового мислення як специфічного виду розумової діяльності визначається тим, що цей процес посідає особливе місце в інтелектуальному і творчому розвитку особистості та є найменш дослідженим з усіх інтелектуальних процесів як у вітчизняній, так і в зарубіжній науці.

Означена проблема досліджувалась у таких напрямах: філософському (Ю.Афанасьєв, В.Волков, І.Герасимова Р.Левчук, В.Мазепа, В.Малахов, С.Рапопорт, В.Шишка), психологічному (А.Брушлинський, Л.Виготський, О.Леонтьєв, О.Костюк, О.Чебикін), культурологічному (В.Біблер, О.Шевнюк, О.Щолокова), педагогічному (І.Зязюн, Л.Кондрашова, Є.Назайкінський, О.Рудницька, Г.Падалка, О.Щеголева). У зарубіжній психологічній науці вивчення просторового мислення здійснювалось: у гештальтпсихології (Р.Арнхейм, М.Вертгеймер); з позицій екологічного підходу (Дж.Гібсон); у межах експериментальної психології досліджувалися механізми продуктивності зорових образів (Р.Грегорі); у руслі когнітивного напряму вивчалися механізми та розроблялися моделі перцептивно-мисленнєвої репрезентації різних видів інформації (Д.Мецлер, Р.Шепард та ін.).

У вітчизняній психології просторове мислення досліджувалось у таких аспектах: механізми та закономірності цього процесу в умовах вирішення ергономічних задач в інженерній психології (В.Ґордон, В.Зінченко, В.Мунілов); механізми як складові функціональної системи операцій (Б.Безпалов); візуальна мова опису способів вирішення геометричних задач (І.Арієвич, В.Пєтухов); особливості просторового мислення як окремого виду візуального мислення (І.Каплунович, І.Якиманська, О.Щеголева); роль візуалізації у процесі вирішення творчих задач у конструкторській діяльності (В.Моляко); особливості трансформації візуального образу в художньо-графічній діяльності (С.Симоненко).

Незважаючи на розмаїття наявних досліджень означеного виду мисленнєвої діяльності в зарубіжній і вітчизняній психології, вивчення проблеми просторового мислення суттєво ускладнюється недостатньою розробкою концептуальних підходів, що давали б можливість конструктивно дослідити механізми і специфіку просторового мислення та педагогічних умов, які сприяли б його формуванню. Це протиріччя й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження – “Формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва (засобами скульптурної пластики)”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалося відповідно до наукової теми кафедри педагогіки „Дослідження педагогічних засад підготовки вчителя національної школи” (№ 0100U000958), що входить до тематичного плану науково-дослідної роботи Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського. Автором досліджувалася проблема формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики. Тема дисертації і науковий керівник затверджені Вченою радою Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (протокол № 8 від 28 березня 2002 року). Тема дослідження закоординована в координаційній раді при АПН України (протокол № 5 від 14 травня 2002 року).

Мета дослідження - розробити, теоретично обґрунтувати й експериментально апробувати модель формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики, виявити педагогічні умови її функціонування.

Завдання дослідження:

1. Визначити і науково обґрунтувати сутність просторового мислення.

2. З’ясувати роль просторового мислення у професійній підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

3. Визначити й науково обґрунтувати педагогічні умови формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики.

4. Виявити критерії, компоненти, показники та охарактеризувати рівні сформованості просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

5. Розробити, теоретично обґрунтувати й експериментально апробувати модель формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики.

Об’єкт дослідження - процес професійної підготовки студентів художньо-графічного факультету.

Предмет дослідження – формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики.

Гіпотеза дослідження – процес формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики буде ефективним, якщо реалізувати такі педагогічні умови: створення асоціативних ситуацій музичними засобами; рефлексивно-креативний підхід до процесу формування просторового мислення; стимулювання творчої діяльності майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

Методологічні засади дослідження склали: фундаментальні розробки психології мислення як процесу; вихідні положення філософії про особистість, особливості її світобачення, здатність сприймати довкілля за законами краси, пізнання дійсності шляхом особистого естетичного досвіду; теоретична концепція образного відображення; методологічні і філософські положення наукової теорії пізнання явищ щодо єдності діяльності і свідомості особистості, взаємозв’язок та взаємозумовленість її духовної культури і практичної діяльності; філософські ідеї сутності мистецтва як специфічної форми суспільної свідомості.

Теоретичними засадами дослідження стали положення наукових розробок вітчизняних і зарубіжних учених з: питань визначення різних видів мислення (Р.Арнхейм, В.Біблер, А.Брушлинський, Г.Валєєв, М.Вертгеймер, С.Даніель, К.Дункер, Д.Завалішина, Ю.Кулюткін, Г.Орбачевська, Ж.Піаже, М.Поддьяков, Ю.Пратусевич, С.Рапопорт, М.Сербіненко, Г.Сухобська та ін.); теорії та методики формування і розвитку просторового мислення (Р.Арнхейм, Є.Єгоров, М.Єльнікова, І.Каплунович, О.Щеголева, І.Якиманська та ін.); обґрунтування наукових засад формування графічних знань, умінь і навичок школярів (А.Ботвінніков, Б.Ломов, Н.Четверухін, І.Якиманська та ін.); визначення закономірностей і засобів впливу музики на розвиток художньо-образного мислення (Л.Горюнова, А.Костюк, Т.Крижавська, В.Медушевський, Є.Назайкінський, В.Остроменський, Б.Теплов, В.Цеханський, Л.Школяр, І.Шугріна); з питань оновленої підготовки майбутніх учителів (І.Богданова, Е.Карпова, Н.Кічук, З.Курлянд, А.Линенко, Г. Нагорна, О.Цокур та ін.).

Методи дослідження. Для вирішення окреслених завдань, досягнення мети, перевірки гіпотези дослідження використовувалися: теоретичні методи (вивчення психологічної, педагогічної, методичної літератури з досліджуваної проблеми, систематизація та узагальнення отриманої інформації для побудови моделі і з’ясування умов формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики); емпіричні методи (метод поперечних зрізів, спостереження, бесіда, тестування) для перевірки стану сформованості просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний) з метою перевірки дієвості моделі формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики; статистичні методи обробки даних (кількісний і якісний аналіз здобутих результатів).

База дослідження : дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського(художньо-графічний факультет). Експериментальною роботою було охоплено125 студентів перших курсів.

Наукова новизна і теоретична значущість одержаних результатів : вперше визначено педагогічні умови, що сприяють ефективності формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики; розроблено й науково обґрунтовано експериментальну модель формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики; уточнено і науково обґрунтовано сутність поняття “просторове мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва”; подальшого розвитку дістала методика формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

Практична цінність дослідження: розроблено й апробовано експериментальну методику формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики з використанням музики як функціонального засобу, а також методику діагностики рівнів сформованості просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

Результати дослідження впроваджено у практику роботи художньо-графічного відділення мистецького факультету Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (протокол № 10 від 18 травня 2005р.), кафедри музики та образотворчого мистецтва Ізмаїльського державного гуманітарного університету (протокол № 4 від 29 березня 2005р.), художньо-графічного факультету Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського (протокол № 10 від 26 травня 2005р.).

Похожие статьи