Смекни!
smekni.com

Формування у молодших школярів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях (стр. 18 из 26)

Порівняйте ці рослини. Чи схожі вони? Чим? (Усі рослини мають квіти з білими пелюстками, розсічені листки, прямостоячі стебла)

Оскільки ці рослини схожі між собою, то у їх назві є спільне слово - "ромашка".

Чи відрізняються ромашки між собою? Чим? (Ромашки відрізняються формою квітів, розміром і формою листків)

Оскільки ці рослини відрізняються між собою, то друге слово у назві різне. Це слово вказує вид ромашки - "лікарська", "без’язичкова", "непахуча". Назва виду є власним іменем рослини, і вона стоїть на другому місці.

Рослини різних видів відрізняються між собою, а рослини одного виду схожі між собою. Всього на Землі налічується близько 500 тис. видів рослин. Щоб розрізняти ці рослини вчені присвоїли їм назви, які складаються з двох слів. Друге слово є саме назвою виду рослини.

3. Практична робота з метою формування уміння розрізняти рослини.

Розгляньте кімнатні рослини, які ростуть у класі.

Чи є серед них рослини одного виду? Які?

Доведіть, що ці рослини належать до одного виду.

Скільки рослин різних видів є у класі?

Доведіть, що вони належать до різних видів.

Фрагмент уроку на тему: "Будова рослин. Рослини - живі організми"

Вивчення нового матеріалу.

1. Практична робота з метою формування уявлення про будову рослин.

Розгляньте уважно ілюстрацій із зображенням рослин. Назвіть їх. (Помідор, цикорій, ромашка).

Чи схожі між собою ці рослини? (Не схожі).

Порівняйте їх. Для цього слід:

а) виявити ознаки кожного об'єкта;

б) зіставити відповідні ознаки;

в) знайти подібні та відмінні;

г) узагальнити результат порівняння.

Чим відрізняються ці рослини? (Розміром, формою листя, розташуванням стебла, формою та кольором квітів).

Чим схожі ці рослини? (Усі рослини, як би вони не відрізнялись між собою за розмірами, формою, складаються з однакових частин - органів).

Який орган розміщений у ґрунті? (Корінь). Покажіть корінь у даних рослин.

Назвіть наземні органи рослини. (Стебло, листки, квітка, плід із насінням). Покажіть їх у даних рослин.

Покажіть та назвіть ограни у кімнатних рослин, що ростуть у класі.

2. Робота в зошиті з друкованою основою (с.6).

1. Запишіть назви органів квіткових рослин.

Закріплення знань, умінь і навичок учнів.

1. Відгадайте загадку. Знайдіть цю рослину серед ілюстрацій та опишіть за поданим планом:

розміри і розташування стебла;

розміри і форма листків;

розміри, форма і колір квітів;

форма і колір квітів.

Довгий, зелений, смачний і солоний, смачний і сирий, хто він такий? (Огірок). Що то за голова, Що лиш зуби і борода? (Часник).
На "Я" починається, на "Я" закінчується, У саду росте, на ній плоди смачні є. (Яблуня). У вінку зеленолистім, у червоному намисті, Видивляється у воду на свою хорошу вроду. (Калина).

2. Дайте відповіді на запитання:

Чому рослини називають "дітьми Сонця"?

Чому з усіх органів у рослини найбільше листків?

Тема уроку: "Дерева, кущі, трав’янисті рослини. Якими бувають дерева, кущі і трав’янисті рослини"

Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.

Прочитайте назви рослин, записані на дошці: малина, груша, кульбаба, ліщина, дуб, огірок.

На скільки груп можна розподілити ці рослини? (1 група: груша, дуб; 2 група: малина, ліщина; 3 група: кульбаба, огірок).

Як назвати ці групи рослин? (1 група - дерева, 2 група - кущі, 3 група - трав’янисті рослини).

Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, за якими ознаками рослини поділяють на дерева, кущі і трав’янисті рослини, якими бувають дерева, кущі і трав’янисті рослини.

Вивчення нового матеріалу.

1. Вирішення проблемного запитання з метою формування понять "дерево", "кущ", "трав’яниста рослина".

(У такій же послідовності за допомогою учнів вчитель малює, дотримуючись пропорцій, кущ і трав’янисту рослину)

Уважно розгляньте схематичні малюнки і малюнки на с.111 у підручнику. Порівняйте рослини. Що у них спільного? (У всіх рослин є корінь, стебло, листя, квіти, плоди)

А чим вони відрізняються? (Рослини відрізняються стеблами: у дерева одне дерев’янисте стебло - стовбур; у куща багато стебел, вони дерев’янисті; у трав’янистих рослин стебло м’яке, соковите)

Отже, можна зробити висновок, що рослина, яка має одне міцне дерев’янисте стебло, називається деревом. Рослина, яка має кілька міцних дерев’янистих стебел, називається кущем. Рослина, яка має м’які соковиті стебла, називається трав’янистою рослиною.

(Як підсумок вчитель малює на дошці схему, а діти доповнюють її представниками кожної групи рослин)

Рослини


Дерева: Кущі: Трав’янисті рослини:

_________________________

Закріплення знань, умінь і навичок учнів.

1. Закінчити речення.

Для рослин характерно, що у дерев є _________________________.

У кущів є ____________________________.

У трав є ____________________.

2. Запишіть, яким деревам належать ці гілки. Поділіть дерева на групи і заповніть таблицю.

Групи дерев Представники
1.
2.

3. Названі рослини поділіть на групи і заповніть таблицю: калина, кульбаба, сосна, пирій, береза, овес, малина, верба, шипшина.

Групи рослин Представники
1.
2.
3.

4. У каштана є одне міцне дерев’янисте стебло. Отже, каштан - це дерево. Міркуючи за зразком, доведіть, що смородина - кущ.

5. Доведіть, що айстра - трав’яниста рослина.

Наведені фрагменти уроків свідчать, що на підготовчому етапі у навчальний процес вводились пізнавальні завдання, виконання яких здійснювалось за аналогією з поданим зразком. Змістова основа таких завдань була різною, проте розумові операції, що лежать в основі засвоєння розумового прийому, повторювались, завдяки цьому учні могли розпізнавати загальний спосіб виконання пропонованих завдань, що значною мірою готувало їх до переносу знань у нові навчальні ситуації. У процесі виконання завдань школярі під керівництвом учителя послідовно здійснювали розумові операції аналізу, виділення істотних ознак, порівняння, узагальнення.

Значна увага під час підготовчого періоду приділялась формуванню в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, оскільки воно необхідне, коли учням доводиться перегруповувати знання, застосовувати їх в інших ситуаціях. Для того щоб встановити причинно-наслідкові зв’язки, учні повинні знати не лише навчальний матеріал, але й розуміти значення певних термінів, які фіксують ці зв’язки. Тому роботу з оволодіння молодшими школярами таким умінням ми починали із засвоєння термінів "причина" і "наслідок". Під час підготовчого етапу учням пропонувались завдання на встановлення причини і наслідку у певному висловлюванні. Розглянемо, як здійснювалась така робота на одному з уроків у 3 класі на тему "Як виростити нову рослину з насінини".

На дошці намальована схема. За допомогою допоміжних запитань вчитель спрямовує дії учнів на встановлення причинно-наслідкових зв’язків:

* Для життя рослин потрібне світло.
Усі рослини дихають. * * Рослинам потрібне повітря.
Взимку рослини не ростуть. * * Рослинам потрібне тепло.
У листках утворюються поживні речовини. * * Для життя рослин потрібен ґрунт.
Корінь вбирає воду та мінеральні солі. * * Рослинам необхідна вода.

- Усі рослини дихають. Що їм потрібно для цього? (Повітря).

З’єднайте висловлювання стрілкою. Складіть із цих двох речень одне за допомогою слова "тому". (Рослини дихають, тому їм потрібне повітря).

Визначте у новому реченні, що від чого залежить.

Аналогічно проводилася робота з іншими висловлюваннями. Як наслідок, учні послідовно під керівництвом учителя встановлювали причини, що впливають на умови життя рослин.

Другий період - частково-самостійний - був найтривалішим (друге півріччя 3 класу і перше півріччя 4 класу). Під час цього періоду продовжувалось формування пошукових умінь, які входять до структури узагальненого вміння застосовувати знання у нових навчальних ситуаціях. Пізнавальні завдання для порівняння, класифікації, встановлення причинно-наслідкових зв’язків та для доведення судження ускладнювались. Крім того, вводились завдання на використання аналогії як засобу перенесення знань. Виконання пізнавальних завдань на цьому етапі було спрямоване на оволодіння учнями розумовими прийомами на вищому рівні самостійності.

Упродовж частково-самостійного періоду формування уміння застосовувати знання у нових навчальних ситуаціях використовувався перехідний варіант керівництва пізнавальною діяльністю учнів. При цьому структура розумового прийому, що формувався, спочатку чітко визначалась, а потім в окремих випадках учні ставились в умови самостійного виділення послідовності дій, що визначені прийомом. Після цього діти самостійно використовували засвоєні прийоми міркувань у певній послідовності на основі сформованого алгоритму для практичного застосування знань у нових навчальних ситуаціях. Упродовж цього періоду школярі навчались узагальнених способів розв’язання пізнавальних завдань певного типу на основі системи варіативних вказівок, що допускають вибір і передбачають різну послідовність їх виконання; використовували пошукові уміння у нових навчальних ситуаціях під керівництвом учителя та у спільній діяльності з іншими учнями.