Аналіз завдань, вміщених у підручниках із природознавства, свідчить, що автори частково спрямовують свої зусилля на формування у молодших школярів пошукових умінь, що забезпечують перенос знань, та на формування умінь застосовувати знання у новій навчальній ситуації. Проте, враховуючи зростаючі інтелектуальні можливості дітей, специфіку навчального матеріалу, ми вважаємо, що роль пошукового елементу під час засвоєння природничих знань на етапі застосування їх у варіативних навчальних ситуаціях може бути суттєво посилена.
Таким чином, оцінюючи об’єктивні можливості сучасних підручників "Я і Україна" для 3-4 класів як засобу цілеспрямованого формування у молодших школярів уміння застосовувати природничі знання у новій навчальній ситуації, слід відзначити, що текстовий і методичний апарат у цілому різноманітний, є чітка орієнтація на розвивальний характер навчання, але водночас недостатня кількість завдань, що дають змогу учням творчо застосовувати знання у варіативних навчальних ситуаціях, організувати дослідницьку діяльність. Спостерігається явне недооцінювання завдань на доведення істинності судження, порівняння, всебічний розгляд об’єктів, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, відсутня їх система.
Оскільки навчальні програми та підручники повинні створювати дидактичне забезпечення для формування у молодших школярів умінь застосовувати природничі знання у новій навчальній ситуації в єдності з навчальним процесом, то ми звернулись до розгляду стану досліджуваної проблеми в сучасній практиці навчання молодших школярів.
Передусім нас цікавило ставлення вчителів початкової школи до необхідності спеціально формувати в молодших школярів уміння застосовувати природничі знання у новій навчальній ситуації, а також до тих засобів, які можуть бути використані при цьому. З метою отримання необхідної інформації ми провели анкетування вчителів початкових класів загальноосвітніх шкіл міста Тернополя та сіл Тернопільської області (див. додаток А). В опитуванні взяли участь вчителі, що працюють за чинною програмою навчання у початковій школі.
Результати анкетування дають підстави зробити висновок, що лише 18,5% опитаних учителів початкових класів вважають, що для досягнення повноцінних результатів навчання необхідно формувати в учнів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях. Виявлено також недостатнє розуміння вчителями терміну "застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях". Це є причиною того, що вчителі недостатньо використовують засоби формування в учнів умінь застосування знань у нових навчальних ситуаціях. Педагогічними засобами, які застосовуються для формування в учнів умінь застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях, вчителі називають здебільшого лише створення проблемних ситуацій (43,3%), використання дидактичних ігор (26,2%), ребусів (21,8%), загадок (17,6%).
Важливу інформацію ми отримали, з’ясувавши, які види навчальної роботи, на думку вчителів, необхідно постійно використовувати у процесі навчання для формування в учнів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях. Результати кількісного аналізу відповідей учителів на це запитання подано в таблиці 1.3
Таблиця 1.3. Результати анкетного опитування вчителів початкових класів
| Види навчальної роботи, що сприяють формуванню природничих знань дієво практичного характеру | Проводиться робота | ||
| постійно (%) | іноді (%) | не проводиться (%) | |
| Аналіз і порівняння досліджуваних тіл природи, явищ, процесів | 67,5 | 31,7 | 0,8 |
| Виділення істотних ознак | 83,3 | 16,7 | 0,0 |
| Встановлення причинно-наслідкових зв’язків | 62,5 | 35,8 | 1,7 |
| Систематизація й узагальнення у вигляді таблиць, схем | 30,8 | 64,2 | 5,0 |
| Самостійне формулювання висновків | 12,5 | 84,2 | 3,3 |
| Використання географічних карт | 9,2 | 68,3 | 22,5 |
| Виконання самостійних практичних завдань | 35,0 | 65,0 | 0,0 |
| Виконання завдань за зразком та аналогією | 71,7 | 28,3 | 0,0 |
| Виконання вправ дослідницького характеру | 15,1 | 82,4 | 2,5 |
| Розв’язання завдань проблемного характеру | 27,4 | 66,7 | 5,9 |
| Виконання лабораторних робіт ілюстративного характеру | 21,7 | 61,6 | 16,7 |
| Виконання лабораторних робіт дослідницького характеру | 9,2 | 67,5 | 23,3 |
На основі даних таблиці можна стверджувати, що найчастіше вчителі початкових класів використовують такі види навчальної роботи, як виділення істотних ознак у досліджуваних об’єктах (83,3%), аналіз і порівняння досліджуваних тіл природи, явищ, процесів (67,5%), встановлення причинно-наслідкових зв’язків (62,5%), виконання завдань за зразком та аналогією (71,7%). Проте цієї роботи на уроках недостатньо для того, щоб сформувати в учнів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях. Мало уваги в практиці роботи початкової школи приділяється таким видам навчальної роботи, як розв’язання проблемних завдань (27,4%), самостійне формулювання висновків (12,5%), виконання лабораторних робіт ілюстративного характеру (21,7%), виконання лабораторних робіт дослідницького характеру (9,2%), виконання завдань дослідницького характеру (15,1%), хоча завдання таких видів сприяють формуванню у молодших школярів пошукових умінь, необхідних для формування уміння застосовувати знання у нових навчальних ситуаціях.
Майже всі опитані вчителі вказали в анкеті на труднощі, які трапляються у процесі формування природничих знань молодших школярів. Це різна готовність учнів до навчання, недостатній розвиток мовлення учнів, зникнення у багатьох дітей інтересу під час виконання складної розумової роботи, відсутність бажання докласти зусилля для якнайкращого виконання завдання та інше. Більшість учителів відзначили також, що труднощі у роботі обумовлені відсутністю методичних рекомендацій з питання формування у молодших школярів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях.
Оцінюючи методичний апарат чинних підручників "Я і Україна" з точки зору їх зорієнтованості на формування у молодших школярів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях, лише 16,8% опитаних учителів позитивно оцінили їх можливості. Ці дані підтверджують наш висновок, що методичний апарат чинних підручників недостатньо зорієнтований на формування в учнів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях.
Таким чином, анкетування вчителів показало, що в них виникають труднощі в організації роботи по формуванню у молодших школярів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях, і що вчителі потребують спеціальних методичних розробок і рекомендацій з цього питання.
Аналіз змістового і методичного компонентів формування природничих знань показує, що певною мірою вони орієнтують учителів початкової школи на формування в учнів вміння застосовувати знання у нових навчальних ситуаціях. Проте спостерігається невідповідність між вказівками програми та реалізацією їх у методичному апараті підручників. Суттєвим недоліком є відсутність у навчальній літературі системи пізнавальних завдань, спрямованої на формування у молодших школярів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях.
Узагальнюючи викладений матеріал, можна зазначити, що формуванню у молодших школярів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях в сучасній практиці початкового навчання приділяється недостатньо уваги. Цей факт свідчить про існування суперечності між інтенсивним накопиченням знань в учнів та недостатньо сформованим умінням оперувати ними.
На основі аналізу теоретичних основ досліджуваної проблеми ми виявили можливості вдосконалити процес формування у молодших школярів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях. Враховуючи об’єктивну сутність кожного виду знань, відповідно до алгоритму розумової діяльності, результатом якої є певний вид знань, зважаючи на вікові особливості пізнавальних психічних процесів у молодших школярів, ми визначили педагогічні умови формування в учнів початкових класів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях, що забезпечують ефективність цього процесу.