Смекни!
smekni.com

Організація діяльності учнів на уроці (стр. 1 из 2)

На відміну від інших, урок фізичної культури відрізняється трудноща­ми організації навчальної діяльності учнів в умовах залу і спортивних майданчиків.

З одного боку, велику відповідальність у цьому плані накладає на вчителя підвищена небезпека травмування учнів. З іншого боку, демократизація змісту освіти повинна вести до демократизації форм навчання, а отже, самого уроку. Заорганізований, заформалізований урок давно став перепоною даль­шого поліпшення фізичного виховання учнів. Пам'ятаймо, що нудні уроки, на думку Ж. Руссо, можуть викликати в учнів тільки ненависть до вчителя і до того, що він викладає. Усе це зобов'язує педагога, виходячи із завдань, змісту і місця проведення уроку, віку дітей, організувати їх так, щоб одержа­ти високий освітній, оздоровчий і виховний ефект, уникнути нераціональної ви грати часу і травм, наблизити урок до життя природними формами людсь­кого спілкування, що буде сприяти вільному розвиткові дітей.

Для організації учнів на практиці користуються: 1) елементарними спо­собами управління; 2) різними способами виконання учнями вправ; 3) методами організації їхньої діяльності.

Елементарні способи управління — це шикування і перешикування для спільних дій, показу і виконання вправ; перехід від одного місця занять до іншого; розпорядження для виконання окремих завдань щодо обслуговуван­ня занять; індивідуальні завдання під час засвоєння вправ і виховання фізичних якостей тощо.

Серед способів виконання вправ розрізняють одночасний, почерговий, поточний поперемінний і позмінний.

Одночасне виконання вправи, коли учні одночасно виконують одне або різні завдання, може бути пов'язане із завданнями в парах, трійках (одні ви­конують, а інші підтримують, страхують, спостерігають, оцінюють, дають вказівки).

Почерговий спосіб полягає в тому, що кожен учень починає виконувати вправу тільки після закінчення роботи попереднім, і застосовується переважно на першому етапі навчання.

За поточного способу кожен учень залучається до роботи перед закін­ченням виконання вправ попередніми (перекиди на акробатичній дошці, опорний стрибок). Цей спосіб використовується в тих випадках, коли вправа вже засвоєна і забезпечена належна страховка.

Досить поширений поперемінний спосіб виконання вправ. Наприклад, під час вивчення метання м'ячика в ціль або передачі м'яча в баскетболі учні стають у дві шеренги обличчям один до одного. Вправа виконується учнями то однієї, то другої шеренги. Цей спосіб виконання вправ дає змогу налагодити взаємонавчання І взаємооцшку учнів Він може застосовувати­ся на всіх етапах

Позмінне виконання вправ ("хвилями" по 4-6 і більше учнів) викорис­товується залежно від якості обладнання місця занять, наявності приладів, дрібного інвентаря.

Вибір елементарних способів управління І виконання вправ учнями залежить від окремого завдання І його складності, Інтенсивності дій І до­пустимого сумарного навантаження, умов роботи (температури повітря, стану учнів, матеріальних умов) Наприклад, під час виконання стрибків зі скакал­кою більшість учителів використовують одночасний спосіб виконання вправи. Після такої одночасної роботи всі діти потім одночасно відпочивають, а значно ефективніше в даній І подібних ситуаціях пропонувати поперемін­ний спосіб коли половина учнів виконує серп стрибків, друга зміна, відпочиваючи, витрачає час раціонально спостерігає, контролює й оцінює спроби однокласників

Наявність елементарних способів управління учнями І способів виконан­ня ними завдань дає змогу найбільш ефективно використовувати методи організації діяльності учнів У практиці роботи застосовуються фронталь­ний, груповий та індивідуальний методи організації

Суть фронтального методу полягає в тому, що всі учні класу водночас залучаються до виконання одного завдання Він доцільний під час ознайом­лення учнів Із новим матеріалом, розучуванні порівняно простих вправ, що не потребують особливої страховки І допомоги, а також під час вдосконален­ня добре засвоєних вправ Максимальне охоплення учнів руховою діяльністю дає змогу досягати високої щільності занять

Фронтальний метод організації праці школярів вимагає ретельної підго­товки до уроку, створює можливість найкраще контролювати хід навчання Тримаючи весь клас у полі зору, вчитель може з достатньою точністю визна­чити готовність учнів до навчання, рівень засвоєння вправ Використовуючи цей метод, можна досягти високого тренувального ефекту занять

Фронтальний метод є основним в організації фізичного виховання мо­лодших школярів.

Під час поглибленого розучування складних вправ часто використову­ють груповий метод, що дає змогу краще дозувати навантаження, спостерігати за виконанням завдань учнями, виправляти помилки Однак варто пам'ятати застосування цього методу призводить до помітного зни­ження моторної щільності уроку Тому якщо на уроці не використовуються багатопропускні прилади, а його зміст вимагає великих перерв між вико­нанням окремих спроб, такі часові проміжки знижують робочу установку І функціональну готовність до чергових зусиль У таких ситуаціях пропо­нуємо додаткові завдання. При цьому, якщо провідна установка в занятті на засвоєння техніки І високу якість виконання вправ, то додаткові завдання повинні бути пов'язані з основним матеріалом Виконання завдань, не пов'я­заних Із засвоюваними на уроці вправами, відволікає увагу школярів І знижує ефективність навчання Якщо ж заняття спрямовується на високий резуль­тат у вправах Із високим навантаженням, то додаткові завдання даються на Інші групи м'язів, що сприяє прискоренню процесів відновлення

За використання групового методу організації дуже важливим є вибір принципу розподілу учнів на групи. Раціональним слід вважати розподіл учнів за рівнем їхньої підготовленості Однак при цьому не принижуйте гідності дітей, для чого по-перше, забезпечуйте можливість міграції учнів Із групи в групу (залежно від навчальних успіхів), а по-друге, для вивчення кожного нового розділу програми формуйте нові групи Можливий розпо­діл учнів на групи за симпатіями, бажаннями, творчими здібностями Цінним тут є загострення почуття відповідальності кожного члена групи за успіх товаришів

Груповий метод сприяє розвиткові самодіяльності учнів, їх активізації, розгортанню змагання за успішне розв'язання завдань уроку

Застосування групового методу організації навчальної діяльності на уроці можливе лише за умови кваліфікованої допомоги вчителю з боку фізкультур­ного активу При цьому треба керуватися розумінням, що не кожна дитина — організатор, не кожного можна навчити цього мистецтва, але й підлеглим він не може бути весь час Тому слід прагнути до того, аби кожна група поступо­во перетворювалась у колективного організатора, а з нею — кожен учень формував організаторські здібності Для цього групі доцільно формувати не прямолінійні відносини "керівник — підлеглий", а відносини співдружності "усім треба виконати одне завдання"

Характеризуючи груповий метод, не можна не згадати про формування малих груп, команд і пар, не підкреслити їхню роль у процесі навчання, виховання фізичних якостей, прийому контрольних нормативів Наприклад, забіги на уроках легкої атлетики рекомендують формувати за близькими, але не однаковими результатами Отже, учням з низькими показниками створю­ється можливість поліпшити їх, а для сильніших проводять додаткові забіги, що теж позитивно позначається на їхніх результатах

Формуючи пари на Ігрових уроках, партнерами до слабопідготовлених учнів ставлять кращих Іноді в ролі партнерів І помічників виступають учні різної статі Проте вчителю слід також знати, що під час складання проб на пластову відзнаку вправності пластуни біжать поодинці. Це, зрозуміло, сприяє вихованню волі та наполегливості у досягненні мети

Груповий метод дозволяє певною мірою Індивідуалізувати процес фізич­ного виховання за рахунок диференціації методів, засобів та Інтенсивності навчальної діяльності відносно рівня підготовленості окремих груп учнів

Проте не завжди групова діяльність сприяє підвищенню ефективності навчання. Для цього необхідно формувати контактні групи 5 певним чи­сельним мінімумом та максимумом ЇЇ членів. Психологами встановлено, що ефективна колективна діяльність починається у групі, що складається з 7+2 учнів. За меншої їх кількості не формується колектив, за більшої — група розпадається на мікроколективи. Рекомендована наповнюванісгь групи забезпечує стимулюючий втілив колективу на особу й одночасно створює сприятливі умови для індивідуалізації навчання.

Суть індивідуального методу організації навчальної праці школярів полягає в тому, що окремі учні, отримавши те чи інше завдання, повинні тут же самостійно його виконувати. Цей метод підходить більше старшокласни­кам; може використовуватись у всіх частинах уроку і дає змогу застосовувати доступний кожному темп засвоєння вправ, запропонувати найраціональніпгу індивідуальну послідовність навчання і потрібні підготовчі вправи.

У деяких методичних посібниках виділяють метод колового тренування як самостійний метод організації діяльності учнів. Однак за своєю організа­цією він суттєво не відрізняється від групового, і таке виділення можна вважати виправданим лише, враховуючи можливість колового тренування, для закріплення вивченого матеріалу і виховання фізичних здібностей.

Залежно від віку, статі та кількості учнів, рівня підготовки та етапу навчання, специфіки навчального матеріалу і завдань кожен із методів маг різну ефективність. Тому протягом 45 хв уроку бажано (залежно від на­званих та інших обставин) змінювати методи організації, підбираючи кожен раз найдоцільніші.

Результати проведених нами спостережень й аналізу уроків фізичної куль­тури свідчать, що педагоги часто більше уваги приділяють на уроці організації і ''дисципліні" учнів, ніж засвоєнню вправ і вихованню фізичних якостей, забуваючи, що основним критерієм результативної діяльності учнів є зру­шення у фізичному розвитку і фізичній освіті школярів. Отже, відбувається зміщення акцентів: засіб перетворюється в мету, що вкрай недопустимо.