регистрация / вход

Характеристика відносин банку з клієнтами. Розрахунки за акредитивами

Комплекс банківських послуг клієнтам. Сутність поняття "акредитив". Основні види акредитивів. Умови використання акредитиву. Особливості обліку відкриття акредитива. Первинні документи щодо оформлення операцій з відкриття кредитної лінії клієнту.

ПРИВАТНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ІНСТИТУТ ДІЛОВОГО АДМІНІСТРУВАННЯ»

Кафедра обліку та аудиту

Контрольна робота

з дисципліни «Основи банківського обліку»

Варіант № 16

м. Кривий Ріг

2010 р.

1. Тести

1. За умовами договору під час сплати процентів методом «за період» на дату залучення коштів здійснюється таке бухгалтерське проведення:

а) Д-т поточного рахунка, кореспондентського рахунка, каси

К-т рахунка «Депозити»;

б) Д-т рахунка «Процентні витрати»

К-т поточного рахунка клієнта;

в) Д-т рахунка «Процентні витрати»

К-т рахунка «Витрати майбутніх періодів».

За умовами договору під час сплати процентів методом «за період» на дату залучення коштів здійснюється таке бухгалтерське проведення:

Д-т рахунка «Процентні витрати»

К-т поточного рахунка клієнта

2 Ціна придбання цінного папера, уключаючи накопичені проценти, а також витрати на операції з придбання цінних паперів це:

а) собівартість цінного папера;

б) спрведлива вартість цінного папера;

в) ринкова вартість цінного папера.

Ціна придбання цінного папера, уключаючи накопичені проценти, а також витрати на операції з придбання цінних паперів це собівартість цінного папера.

3. Сертифікат, який може бути достроково проданий власником іншій особі з одержанням першим власником прибутку, - це:

a) ощадний сертифікат;

b) процентний ощадний сертифікат;

c) процентний депозитний сертифікат;

d) депозитний сертифікат;

e) купонний строковий депозитний сертифікат.

Сертифікат, який може бути достроково проданий власником іншій особі з одержанням першим власником прибутку, - це депозитний сертифікат.

2. Характеристика відносин банку з клієнтами

Управління діяльністю комерційного банку на сучасному етапі ринкових перетворень в Україні вимагає пошуку нетрадиційних і підходів і нових поглядів. Одним з них є впровадження маркетингу, який дозволяє оперативно реагувати на ринкові зміни за допомогою розробки і здійснення конкретних заходів щодо вивчення і розвитку ринку, підготовки альтернативних та гнучких рішень і, зрештою, як вважає Е. А. Уткін, досягти кінцевої мети діяльності – забезпечити прибуткове і довгострокове функціонування банку. Швидкість та адекватність реакцій на зміни факторів зовнішнього середовища, прийняття ефективних рішень залежать від знань конкретної ситуації, що склалася на ринку, джерелом яких є маркетингові дослідження. Іншими словами, маркетинг відіграє інформаційну роль в управлінні комерційними банками, формує необхідний для сучасного менеджменту інформаційний масив, який дозволяє опрацьовувати і приймати управлінські рішення.

Для з'ясування даного призначення маркетингу в банківській сфері необхідно враховувати поняття «банківський маркетинг» як основоположне.

Особливості банківського маркетингу досліджували в ряді теоретичних праць зарубіжні і вітчизняні автори: Г. Ассель, Г. Армстронг, У. Бреддик, В. Вонг, Е. Гілл, Р.В. Джозлін, Ф. Котлер, Р. Коттер, Д. Полфреман, Е. Рід, П.С. Роуз, Р. Сміт, Дж. Сондерс, Ф. Форд, Д. Хамфриз, Р. Хендскомбе, А.А. Алексєєв, І.В. Алексєєв, В.Д. Базилевич, М.З. Бор, О.Д. Василик, М.В. Вачєвський, І.І. Гончарова, М.І. Долішній, Є.В. Єгоров, Є.Ф. Жуков, А.Д. Заруба, О.В. Захарчук, О. Кириченко, В.В. Кисельов, В.І. Колєсніков, Ю.І. Коробов, Н.І. Костіна, О.І. Лаврушин, З.Ф. Ляпін, Г.Л. Макарова, В.Д. Маркова, І.В. Мельникова, А.В. Нікітін, І.В. Новікова, В.В. Ортинська, Л.О. Плотіцина, Л.С. Поречкіна, В.В. П'ятенко, Н.Н. Рим, А.В. Романов, А.М. Романов, В.А. Романова, Ю.Б. Рубін, В.Т. Севрук, В.Г. Скотний, І.О. Спіцин, Я.О. Спіцин, В.М. Усоскін, Е.А. Уткін, В. Фалько, В.Є. Хруцький, В.Е. Черкасов, Є.Б. Ширинська, та ін. Ці розробки дали змогу сформувати основне коло питань, пов'язаних із становленням банківського маркетингу як окремої галузі науки, визначити основні напрямки його розвитку і механізму впливу на управління комерційним банком. Передусім, зупинимося на окремих методологічних підходах щодо банківського маркетингу, оскільки його визначення, що трапляються в теоретичних джерелах, є різноманітними і суперечливими.

Одним з принципових підходів до маркетингу у банківській сфері є концептуальний, за яким маркетинг - стратегія і філософія банку, що вимагає ретельної попередньої підготовки, обмірковування та аналізу активної роботи багатьох підрозділів банку, починаючи з вищих керівників і закінчуючи низовими ланками.

Зазначеної точки зору дотримуються, крім вже процитованого В.М. Усоскіна, й І.В. Новікова та В.Є. Хруцький.

Що стосується західних теоретиків-маркетологів, то, наприклад, Ф. Котлер, вважає, що банк має стимулювати підтримку позитивної громадської думки, спрямовуючи свої маркетингові зусилля на авторитетних людей (прагнучи пробудити в них бажання скористатися послугами банку) і задоволення клієнтів (щоб вони порекомендували банк своїм колегам та друзям).

Другий підхід, який має своїх послідовників серед теоретиків, - функціональний. Маркетинг як функція, на думку О.М. Цацуліна, є загальним терміном для позначення тих заходів, які здійснює фірма, коли необхідно в найкоротші строки й ефективно досягти мети, поставленої на ринку. Функціонально ці дії можна об'єднати у блоки обміну, розподілу і підтримки банківських продуктів на ринку. Вказані заходи впроваджуються комплексно і охоплюють традиційний набір: аналіз навколишнього середовища і збирання інформації про ринок; вивчення і планування продуктового ряду; визначення і регулювання ціни на банківський продукт; управління споживчим попитом; планування й організацію збуту продукту.

В межах зазначеного підходу М.В. Вачєвський, М.І. Долішній, В.Г. Скотний дотримуються думки, що маркетингу банківській сфері має бути спрямований на вивчення ринку кредитних коштів, аналіз фінансового стану клієнтів і прогнозування, залучення вкладів до банків і формування подальшої політики банку.

Д. Полфреман, Ф. Форд, відмічаючи позитивну зміну в діяльності сучасних банків – визнання банками факту необхідності ефективно продавати свої послуги і залучати клієнтів на основі подолання конкуренції як з боку інших банків, так і з боку різних фінансових організацій, - вважають маркетинг найсуттєвішою сферою діяльності у банківському бізнесі, оскільки його завданнями є: визначення найприбутковіших ринків, реально існуючих і майбутніх; оцінювання реальних і майбутніх потреб клієнтів на цих ринках; розробка і виробництво товарів для задоволення цих потреб; просування і управління товарами для досягнення визначеної мети ділового розвитку.

Українські комерційні банки, спираючись на відповідні норми чинного законодавства надають визначений нормативними актами комплекс банківських продуктів і послуг клієнтам (див. табл. 1).

Таблиця 1

Концепція маркетингу Характеристика ринку Задачі банку Невраховані фактори
Вдосконалення банківських технологій Прихильність споживачів до поширених і доступних за ціною продуктів Покращення методів організації діяльності банку, зниження витрат і цін на банківські продукти Задовольняються запити і потреби клієнтів рівня, вище середнього
Вдосконалення банківського продукту Перевага банківському сервісу вищої якості Покращення якості обслуговування клієнтів Не враховується плато здатність попиту на продукти банку частини клієнтів, забуваються реальні нужди середнього споживача
Інтенсифікація комерційних зусиль Падіння рівня реалізації продуктів Активізація заходів у галузі стимулювання збуту Можливий максимальний ефект від рекламних дій, неврахування повсякденних потреб клієнтів
Концепція банківського маркетингу Посилення конкуренції на фінансових ринках Попереднє виявлення нужд і потреб в унікальних та більш ефективних продуктах у порівнянні з конкурентними Незацікавленість банку у створенні його сприятливого образу в очах громадськості і задоволенні довгострокових інтересів споживачів
Концепція соціально етичного маркетингу Зростання впливу громадської думки, юридичне оформлення прав споживачів Поєднання стратегічного напряму розвитку банку із суспільними течіями та інтересами Можлива обмеженість внутрішніх ресурсів банку

3. Розрахунки за акредитивами

Акредитив - це грошове зобов'язання банку за дорученням свого клієнта здійснити третій особі (постачальнику, бенефіціару), безпосередньо або через інший уповноважений банк, платежі за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги за умовами, передбаченими в акредитиві.

Банк платника в цьому випадку називають банк-емітент, тобто виконуючим наказ платника, банк постачальника - банк-виконавець.

Необхідною умовою здійснення розрахунків за акредитивом є обумовленість цього в угоді, що регулює взаємовідносини, укладені між покупцем і постачальником. Акредитиви застосовують при міжміських розрахунках, а також якщо постачальник переводить покупця на цю форму розрахунків, щоб мати гарантію одержання оплати, або в порядку санкцій.

Залежно від того, де акумулюються грошові кошти або чиїми коштами спочатку здійснюється сплата постачальнику, застосовують такі види акредитивів:

покритий - за яким для здійснення платежів завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банкуемітенті, або виконуючому банку;

непокритий - оплата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту або гарантії.

Акредитиви бувають відзивні та безвідзивні. На кожному акредитиві повинно бути зазначено, чи є він відзивним, чи безвідзивним. При відсутності такої вказівки акредитив вважається безвідзивним.

Відзивний - акредитив, який банк-емітент має право змінити або відізвати без погодження з постачальником (бенефіціаром).

Безвідзивний - акредитив, який може бути змінений або анульований тільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий.

Акредитив відкривається тільки для розрахунків з одним постачальником і не може переадресовуватися. Умови його використання зазначаються платником у заяві на відкриття акредитива, реквізитами якого є:

- номер угоди, за якою відкривається акредитив;

- строк дії (дата відкриття і закриття акредитива);

- назва постачальника;

- назва банку-виконавця акредитива;

- місце виконання акредитива;

- умови реалізації акредитива (документи, строки їх подання і порядок оформлення, вид товару, спосіб відвантаження);

- вид акредитива;

- сума акредитива.

Акредитив закривається у таких випадках:

- після закінчення строку акредитива, про що виконуючий банк повідомляє банк-емітент;

- згідно з заявою постачальника про відмову від подальшого використання акредитива, про що виконуючий банк також повідомляє банк-емітент; невикористана сума перераховується банку покупця за його вказівкою на рахунок, з якого депоновані кошти;

- за заявою покупця про відкликання акредитива повністю або частково закривається або зменшується вдень одержання повідомлення від банку-емітента на суму, що не перевищує залишку на рахунку “Розрахунки акредитивами”.

Якщо претензії до постачальника виникли не з вини банку, вони залагоджуються сторонами без його участі.

Розглянемо особливості обліку відкриття акредитива:

- як покритого, з депонуванням коштів покупця в банку-емітенті;

- як покритого, з депонуванням коштів у виконуючому банку (тобто банку, що обслуговує постачальника);

- як непокритого, тобто без депонування коштів в одному з банків, але під гарантію банка-емітента.

“Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності”, аналітичний рахунок “Розрахунки акредитивами”, бухгалтерською проводкою:

Д-т рахунку

№ 2600 “Поточний рахунок суб'єкта господарської діяльності”;

К-т рахунку

№ 2602 “Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності”, рахунок “Розрахунки акредитивами” (на суму заявленого акредитива);

К-т рахунку

№ 6110 “Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів” (на суму, визначену за послугу);

Банк покупця авізо повідомляє банк постачальника про відкриття акредитива; 4 - банк постачальника (банк-виконавець), одержавши повідомлення, інформує постачальника і банк-емітент про відкриття акредитива, який виконавець обліковує на позабалансовому рахунку № 9802 “Акредитиви до сплати” (на балансових рахунках жодних записів не здійснюють, бо гроші не надійшли); 5 - постачальник відвантажує товар покупцю; 6 - постачальник передає товарно-транспортні накладні й грошово-розрахункові документи своєму банку для сплати; 7 - банк постачальника, одержавши зазначені документи, перевіряє їх та звіряє з умовами реалізації акредитива; 8 - банк постачальника надсилає документи спецзв'язком до банку-емітента; 9 - банк-емітент після перевірки сплачує реєстр-документів:

Д-т рахунку № 2602;

К-т рахунку № 1200;

10 - банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника:

Д-т рахунку № 1200;

К-т поточний рахунок № 2600;

11 - банк покупця звіряє одержані документи постачальника з умовами акредитива і перераховує гроші банку постачальника бухгалтерською проводкою:

Д-т рахунку № 2602;

К-т рахунку № 1200.

У даному випадку сума депонованого акредитива підлягає перерахуванню із банку-емітента в банк виконавця. Послідовність операцій така. 1. Покупець-платник подає заяву своєму банку на відкриття акредитива. 2. Банк платника (емітент) прийняту до виконання заяву враховує на приході позабалансового рахунку № 9802 “Акредитиви до оплати” і перераховує гроші з поточного рахунку в банк постачальника бухгалтерською проводкою:

Д-т рахунку № 2600 “Поточний рахунок суб'єкта господарської діяльності” (покупця);

К-т рахунку № 1200 “Коррахунок у Національному банку України”.

3. Авізо з доданою заявою на акредитив передається в банк постачальника, який одержані гроші зараховує на рахунок № 2602 “Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності” (рахунок “Розрахунки акредитивами”) бухгалтерською проводкою:

Д-т рахунку № 1200 “Коррахунок у Національному банку України”:

К-т рахунку№ 2602 “Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності”, рахунок “Розрахунки акредитивами”.

4. Постачальник відвантажує товар і передає реєстри рахунків та транспортні документи в свій (виконуючий) банк.

5. Банк постачальника перевіряє документи останнього на відповідність умовам, передбаченим акредитивом, і сплачує їх:

Д-т рахунку

№ 2602 “Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності”, рахунок “Розрахунки акредитивами”;

К-т рахунку

№ 2600 “Поточний рахунок суб'єкта господарської діяльності” (постачальника).

6. Банк постачальника повідомляє банк покупця про проведений платіж.

7. Банк покупця-платника, одержавши повідомлення, списує суму акредитива на зменшення позабалансового рахунку № 9802 “Акредитиви до оплати”.

У випадку відкриття непокритого акредитива (про це у заяві в рядку “вид акредитива” повинен бути додатковий запис “гарантований) банк-емітент (банк покупця) враховує це за дебетом позабалансового рахунку №9122 “Непокриті акредитиви”. Банк постачальника, одержавши про це повідомлення, враховує такий акредитив за дебетом позабалансового рахунку № 9802 “Акредитиви до оплати”, окремо від депонованих.

Надалі, після відвантаження постачальником продукції, товару, робіт, послуг і подання відвантажуваних документів своєму банку-виконавцю, здійснюються облікові операції оплати і перерахування коштів за методикою і послідовністю, як і при розрахунках покритими акредитивами, з депонуванням коштів покупця в банку-емітенті, що було розглянуто вище.

При неподанні гарантованого доручення до сплати протягом одного місяця з дня його виписування сума цього доручення перераховується з кредиту рахунку № 2602 на дебет балансового рахунку № 2909 “Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами” і далі, після закінчення терміну позовної давності, банк вчинює з нею згідно з чинним законодавством України.

4. Пояснити первинні документи щодо оформлення операцій з відкриття кредитної лінії клієнту

акредитив облік кредитний лінія

1. Заявка на отримання кредиту за формою, визначеною банком.

2. Анкета позичальника (стислі відомості про позичальника) за формою, визначеною банком.

3. Копії установчих документів, а також інші документи, що підтверджують правоздатність (для юридичних осіб) і дієздатність (для фізичних осіб) клієнта.

4. Копія Статуту.

5. Копія свідоцтва про реєстрацію (перереєстрацію).

6. Копії ліцензій, передбачених законодавством.

7. Техніко-економічне обґрунтування одержання кредиту з розрахунком строку окупності та рентабельності об'єкта кредитування із зазначенням:

- спрямування позичкових коштів;

- розрахунку затрат та надходжень на весь термін користування позикою.

8. Копії контрактів, угод та інших документів, що стосуються кредиту: угоди на придбання та реалізацію товарно-матеріальних цінностей, послуг, виконання робіт та ін., накладні, митні декларації тощо.

9. Завірений податковою адміністрацією бухгалтерський баланс, звіт про фінансові результати та їх використання на останню звітну дату, а також річні баланси за весь період діяльності фірми, при необхідності - розшифровка окремих статей балансу.

10. Документи, що стосуються забезпечення кредиту:

- застава майна - опис закладеного майна, угоди на придбання заставлених товарно-матеріальних цінностей, накладні та інші документи, що підтверджують право власності (техпаспорти, техталони - у разі застави транспортних засобів);

- застава нерухомості -довідка-характеристика з Бюро технічної інвентаризації, довідка з міської нотаріальної контори, угода купівлі-продажу (передачі, дарування) чи свідоцтво про приватизацію;

- гарантія (поручительство) - угода гарантії (поручительства), а також документи по гаранту, зазначені у пп. З-5, 9, 11-12;

- страхування - страховий поліс, угода страхування, умови страхування, а також документи по страховій компанії, перераховані у пп.9, 11, 12.

11. Довідка з обслуговуючого банку про наявність рахунків позичальника, наявність/відсутність заборгованості за кредитами та картотекою № 2.

12. Відомості за кредитами, отриманими в інших банках.

До документів, перерахованих у пп. 3 - 5, 8, долучаються також оригінали для звіряння.

У разі необхідності позичальник подає (до ухвалення рішення про надання кредиту або в процесі подальшого контролю) внутрішні фінансові та управлінські звіти, звіт про рух касових надходжень, дані про дебіторську та кредиторську заборгованість, податкові та митні декларації, документи про оренду приміщень та ін.

5. Задача

1. На початку року банк залучив короткостроковий вклад банку «Альфа» в розмірі 2 млн.грн. строком на 4 місяці за ставкою 18 % річних. Нарахування процентів за депозитом проводиться наприкінці кожного місяця. Наприкінці строку суму депозиту та проценти за ним перераховано банку «Альфа».

Визначити суму щомісяця нараховуваних процентних витрат за депозитом. Відобразити бухгалтерськими проведеннями залучення депозиту, суму щомісячного нарахування процентних витрат за депозитом та суму повернення депозиту і процентів за ним.

Виконання

1. Залучення вкладу банку від банку «Альфа» на суму 2млн. грн.:

Дебет рахунка 2600 АП «Поточний рахунок;

Кредит рахунка 2610 П «Короткострокові вклади».

2. Нарахування процентів щомісяця:

2 000 000 ´ 30 / 365 ´ 0,18 = 29 589,04 грн.:

Дебет рахунка 7021 АП «Процентні витрати за строковими коштами»;

Кредит рахунка 2618 П «Нараховані витрати за строковими коштами»;

3. Сплата процентів депоненту на суму:

29 589,04 х 4 = 118 356,16 грн.

Дебет рахунка 2618 П «Нараховані витрати за строковими коштами суб’єктів господарювання»;

Кредит рахунка 2600 АП «Кошти на вимогу».

4. Повернення депозиту:

Дебет рахунка 2610 П «Короткострокові вклади»

Кредит рахунка 2600 АП «Поточний рахунок»

6. Складіть бухгалтерські проводки за операціями:

- видано готівки за гро­шовим чеком:

Д-т 2600 К-т 1200

- переказ (поповнення) коштів на картрахунки в банку-емітенті:

Д-т 2600 К-т 2625

- зараховано інкасовану грошову виручку після пе­ре рахування:

Д-т 1007 К-т 1002


Список використаної літератури

1. Голов С.Ф., Єфіменко В.І. Фінансовий та управлінський облік. - Київ: ТзОВ Автоінтерсервіс, 1996.

2. Заруба О.Д. Банківський менеджмент та аудит. - Київ: Лібра, 1996.

3. Облік та аудиту комерційних банках / А.М. Герасимович, Т.В. Кривов'яз, О.А. Мазур та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Герасимовича.-Львів: Видавництво “Фенікс”, 1999. – 512 с.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий