Политические партии Украины ПолЁтичнЁ партЁї на УкраїнЁ (стр. 1 из 3)

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2

м. Каховки Херсонської області

Обласний конкурс науково-дослідницьких робіт

“В сім’ї вольній новій”

Сучасні політичні

партії України.

Роботу виконала

Доценко Анна Віталіївна

учениця Х класу

ЗОШ І-ІІІ ступенів №2

м. Каховки

Науковий керівник:

вчитель історії

ЗОШ І-ІІІ ступенів №2

м. Каховки

Зубков Віктор Анатолійович

КАХОВКА-2001

Зміст

Вступ ______________________________________________3

Розділ І Розвиток політичної системи на Україні за часів

її незалежності(1991-2001рр)________________ 4

Розділ ІІ Політичні партії Каховщини________________6

Висновки _________________________________________8

Список використаних джерел та літератури ________9

Додатки ___________________________________________10

ВСТУП

Десять років тому, після розпаду СРСР, колишні її республіки проголосили незалежність. Україна – одна з них. Її самостійність підтверджує “Декларація про державний суверенітет України” від 16 липня 1990 року [2] та “Акт проголошення незалежності України” від 24 серпня 1996 року [1]. Для громадян новоутвореної держави, адже десять років для держави малий строк існування, актуальною є проблема висловлення довіри до сучасних політичних партій на найближчих парламентських виборах. В даній ситуації, яка пов‘язана з кризою не тільки суспільно-політичного життя, а й в науковій сфері, це є важливим питанням.

Темою роботи є дослідження діяльності партій України на прикладі їх осередків на Каховщині. Адже, як партії є невід’ємною частиною політичної системи України, так їх місцеві осередки є також частиною політичної системи. Держава визначила своїм політичним режимом демократію [12;4]. Однією ж найхарактерніших рис демократії є розподіл влади на законодавчу, виконавчу та судову. Загалом, демократію створює законодавча гілка влади, яка висловлює думку громадян держави, приймаючи закони для організації політичного, економічного та суспільного ладу. Влада, зосереджена у руках однієї партії, свідчить про тоталітарний режим, як це було у колишніх радянських республіках, що підтверджують ідентичні шості статті у Конституціях СРСР [11;6] та УРСР [13;6]. Влада зосереджена у руках багатьох – неспроможність жодної реально керувати політичними процесами у країні. Отже, метою роботи є дослідження напрямків діяльності партій на прикладі їх осередків на Каховщині.

У цій роботі використана слідуюча література: “Історія України”(Кульчицький С.В. та ін.)[24]; ”Мала енциклопедія етнодержавознавства”(Римаренко Ю.І.)[26]; “Політологічний енциклопедичний словник”(Горбатенко В.П.)[27]; ”Формування сучасних політичних структур в сучасній Україні”(Рудич Ф.М.)[28]; ”На політичній арені України”(Литвин В.М.,Слюсаренко А.Г.)[25].

Для дослідження поставленої мети є достатня джерельна база. Це актові документи, Конституції України [12],УРСР [13], СРСР [12], Декларація про державний суверенітет України [2], Акт проголошення незалежності України [1]; які дають можливість визначити державні форми, напрямки внутрішньої політики, розвиток держави та політичної системи. Джерелами є програми та статути партій [3-10,18-20], з яких можна зробити висновки про напрямки діяльності цих партій, про їх форми та методи боротьби за владу.

РОЗДІЛ І

Розвиток політичної системи на Україні

за часів її незалежності (1991-2001).

Держава – це складне утворення політичної системи та політичної організації суспільства, яке створюється для налагодження життєдіяльності суспільства в цілому і здійснення політичної влади домінуючою частиною населення [27;97]. Отже, невід’ємною частиною держави є політична система. Політична система – це сукупність передбачених Конституцією державних та представницьких органів і організацій, що здійснюють керівництво суспільством. Складовими елементами політичної системи є:

- політико-територіальна організація влади;

- громадські організації;

- політичні партії;

- громадські рухи;

- трудові колективи.[26;580]

Політичні партії, громадські рухи та організації, програмні цілі яких мають на меті ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення, забороняються [12;16]. Отже, метою створення партії має бути лише захист та висловлення думки громадян України. Існує також політична система суспільства, головним елементом якої, є влада, і до якої також входять політичні партії, рухи, громадські організації [27;267].

За визначенням, партія політична – це добровільне об’єднання людей, котрі прагнуть домогтися здійснення ідей, які вони поділяють; частина якоїсь соціальної верстви, класу, покликана висловлювати і захищати інтереси цієї спільноти [27;248]. Партії політичні в Україні – сукупність організованих політичних об’єднань на основі спільності інтересів та політичних переконань. Політичні партії в Україні являють собою молодий інститут. Це один з базових інститутів сучасного суспільства в Україні, без якого неможливе функціювання представницької демократії [27;242].

Розвиток політичної системи нової держави України, а з нею і політичних партій, проходив повільно. Заважала багаторічна традиція однопартійної влади Комуністичної партії Радянського Союзу. КПРС не була партією, вона була політичним утворенням. Новоутворені політичні партії не відмічалися багато чисельністю. У партіях відбувалася боротьба за лідерство, що призводило до розколів. Громадяни перенесли свою недовіру до КПРС на новостворені партії. Більш-менш масовими організаціями залишалися соціалісти та комуністи, з однієї сторони, та національно-демократичні сили, з іншої [24;364,375]. Що ж стимулювало появу громадсько-політичних структур? У статті шостій Конституції СРСР говорилося: ”Руководящей и направляющей силой советского общества, ядром его политической системы, государственных и общественных организаций является Коммунистическая партия Советского Союза…” [11;6]. В березні 1990року на ІІІ з’їзді Рад СРСР були відмінені 6 та 7 статті Конституції СРСР (1977), а пізніше ці статті були вилучені і з республіканських Конституцій. Це прискорило розвиток демократії та появи нових політичних партій, організацій, рухів. Незважаючи на усі політичні та історичні традиції, недовіру громадян та слабке становище країни, у 90-х роках відбуваються масові з’їзди партій, установчі збори. У 1991 році з’являються Ліберальна, Соціалістична та Селянська партії України. Загалом до проголошення незалежності України було зареєстровано 4 партії, після проголошення – 27 [25;43]. На 20 травня 1996 року зареєстровано 39 політичних партій [27;243]. Формування політичних партій продовжується і по сьогоднішній день. На початок 2001 року зареєстровано 113 партій.

Усі партії поділяються на групи за напрямками своєї діяльності. Таких напрямків існує декілька.(Дод.№2). Це центристська(прагматична) спрямованість, націонал-радикальна спрямованість, соціал-комуністичне спрямування та націонал-демократичний напрямок діяльності партій [14-17]. Партії центриської спрямованості об’єднують у своїх програмних цілях декілька напрямків, тому дати їм точну характеристику неможливо [17]. Соціал-комуністичний напрямок єднає партії, цілі яких спрямовані на знищення приватної власності, створення безкласової держави [16]. Націонал-демократичний напрямок єднає партії, програмні цілі яких базуються на демократичних засадах, створенні повного народовладдя, визнання народу джерелом та носієм влади [14].

Отже, багатопартійна система, це система, яка може висловити інтереси усіх верств населення. Але ж, якими б темпами Україна не йшла до створення справжньої правової демократичної держави, вона все ж таки, ще далека від цього. Зараз лідери партій борються за владу в державі, а не за інтереси громадян. Україна та її партійна система ще не готові до пропорційного виборчого принципу. Про це говорить малочисельність партій, зневірення громадян у партіях, слабка політична культура населення, слабкі демократичні традиції в державі.

РОЗДІЛ ІІ

Політичні партії Каховщині.

Сила будь-якої партії у її масовості. Зазвичай управління партією здійснюється у столиці, але масовість партії створюється місцевими осередками у обласних центрах, районах, містах, селах. Осередки сприяють приверненню уваги громадян до своєї діяльності. У місті Каховка та у Каховському районі також існують партійні осередки. У кожному з них обирають керівника.

У місті Каховка налічується вісім партій. До них належать:

1. Народна демократична партія (НДП).

2. Прогресивно-соціалістична партія України (ПСПУ).

3. Всеукраїнське об’єднання “Громада” (ВОГ).

4. Соціалістична партія України (СПУ).

5. Партія “Демократичний союз” (ПДС).

6. “Міжрегіональний блок реформ” (МБР).

7. Комуністична парія України (КПУ).

8. Партія комуністів (більшовиків) України (ПК(б)У) [22].

Лідером НДП є Володимир Пустовойтенко, колишній прем’єр-міністр України. Партія належить до націонал-демократичного напрямку діяльності. Метою партії є побудова в Україні демократичного, справедливого, солідарного суспільства. Цілі партії: створення соціально ринкового господарства. Своїм фундаментом вважає Україну, людину, родину, добробут [18;2,4,8]. Керівником у Каховці є Володимир Волков [22].

Лідером ПСПУ є народний депутат України Наталія Вітренко. Партія активно висловловлює негативне ставлення до сучасного президента Леоніда Кучми. Організовує акції протесту. Діє у соціалістичному напрямку [8;2,4]. Каховським осередком партії керують: Кочерженко Наталія Костянтинівна, Шахова Тетяна Миколаївна та Мироненко Олександр Костянтинович[22].