Бухгалтерський облік

Бухгалтерський облік та оподаткування операцій з реалізації товарів на замовлення та вдома в покупців. Асортимент продовольчих та непродовольчих товарів. Плата за виконання замовлень. Облік нестачі товарів. Заборгованість працівника з компенсації збитків.

План

1. Бухгалтерський облік та оподаткування операцій з реалізації товарів на замовлення та вдома в покупців

2. Облік нестачі товарів

Практична частина

Використана література


1. Бухгалтерський облік та оподаткування операцій з реалізації товарів на замовлення та вдома в покупців

Ефективними формами позамагазинного продажу товарів є продаж товарів за замовленнями та продаж товарів удома в покупців, які спрямовані на поліпшення торговельного обслуговування населення завдяки максимальному скороченню часу на придбання товарів, надання послуг з доставки товарів додому.

їх організація регламентується відповідним нормативним документом — Правилами продажу товарів на замовлення та вдома у покупців (затв. наказом МЗЕЗіТ України від 29 березня 1999 р. № 199). Цей документ визначає відносини між покупцем і суб'єктом господарювання — продавцем товарів на замовлення та вдома у покупців на підставі договору купівлі-продажу, а також регламентує вимоги в дотриманні прав споживачів щодо належної якості та безпеки товарів і рівня торговельного обслуговування.

Продаж товарів на замовлення — це форма роздрібного продажу товарів, за якої покупець здійснює попереднє їх замовлення безпосередньо в об'єкті торгівлі або через торгового агента чи за допомогою телефону, персонального комп'ютера, інших технічних засобів зв'язку й одержує товари в обумовленому місці та в зазначений час.

Продаж товарів удома — форма роздрібного продажу товарів уповноваженим представником суб'єкта господарювання вдома в покупця, за місцем його роботи, відпочинку тощо як за попереднім запрошенням покупця, так і без такого. Під час пролажу товарів удома в покупця забезпечуються найбільш сприятливі умови для реалізації товарів, оскільки один продавець вступає в прямий контакт з єдиним покупцем, який, до того ж, перебуває у найбільш комфортних — домашніх — умовах. Представник підприємства-продавця має можливість показати покупцеві товар, продемонструвати його в дії й у разі згоди клієнта — оформити замовлення. Застосування цієї форми позамагазинного продажу найбільш доцільне для тих товарів, продаж яких вимагає усної аргументації, певних пояснень технічного характеру, демонстрації роботи виробу або дегустації товару. Присутність при цьому продавця допомагає швидше переконати покупця в доцільності купівлі; разом з тим неприпустимим є тиск на покупця ("продаж кулаками") через занадто активне стимулювання потреби в покупці.

Асортимент продовольчих та/або непродовольчих товарів, що продаються на замовлення та вдома в покупців, визначається суб'єктом господарювання самостійно, крім товарів, продаж яких згідно із законодавством заборонений. Суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити покупців наочною та доступною інформацією про перелік послуг, що надаються, тарифи на них, час приймання і видачі замовлень, асортимент і ціни на товари, що пропонуються до продажу, години доставки замовлень додому, споживчі властивості товарів, строки їх придатності до споживання або гарантійні терміни. Реклама товарів, що пропонуються для продажу на замовлення та вдома в покупців, здійснюється відповідно до вимог законодавства про рекламу.

На вимогу покупця суб'єкт господарювання зобов'язаний надати йому для ознайомлення відповідні супровідні документи на товари, передбачені законодавством (товарно-транспортні накладні" рахунки-фактури, прибутково-видаткові накладні, сертифікат відповідності державної системи сертифікації або завірена в установленому порядку копія зазначеного сертифіката на товар, який підлягає сертифікації, документи, що підтверджують ціни на товари, тощо).

Продаж товарів на замовлення та вдома в покупців проводиться з додержанням вимог правил продажу окремих видів продовольчих і непродовольчих товарів.

Транспортні засоби для перевезення додому покупцям продовольчих товарів на замовлення повинні мати санітарний паспорт, бути чистими, у справному стані. Кузов автомашин повинен мати спеціальне покриття, що легко піддається миттю.

Відпуск товарів на замовлення та вдома в покупців проводиться в упакованому вигляді. Упаковка товарів має відповідати вимогам санітарних правил і забезпечувати збереження товарів. Суб'єкт господарювання за бажанням покупця надає додаткові послуги з упаковування товарів у спеціальну тару (корзини, коробки, поліетиленові й паперові сумки), комплектування замовлень (наборів) у подарунковому оформленні, доставки їх додому. Зразки спеціальної тари із зазначенням її вартості повинні бути виставлені на огляд покупцям.

Плата за виконання замовлень, надання послуг щодо торгівлі вдома у покупців, а також надання додаткових послуг визначається суб'єктом господарювання на підставі калькуляції та включається до вартості замовлення. Продаж товарів на замовлення та вдома оформлюється на бланках замовлення і товарних чеках.

Суб'єкт господарювання, який здійснює продаж товарів за замовленнями та вдома у покупця, несе відповідальність за якість і безпеку товарів та повинен забезпечити належний рівень торговельного обслуговування відповідно до вимог чинних нормативних документів, які регламентують торговельну діяльність. У разі придбання товарів неналежної якості покупці користуються всіма правами, які їм надає Закон України "Про захист прав споживачів". Вимоги покупця розглядаються після пред'явлення ним бланка замовлення, товарного або касового чека, а щодо товарів, на які встановлені гарантійні терміни, — технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює.

При недотриманні суб'єктом господарювання встановленого строку виконання замовлення покупець має право за своїм вибором призначити новий строк виконання замовлення, вимагати зменшення плати за послугу або ж розірвати договір і вимагати відшкодування збитків, яких він зазнав.


2. Облік нестачі товарів

бухгалтерський облік товар продаж

Підставою для здійснення записів у бухгалтерському обліку є належним чином оформлені первинні документи. При виявленні нестач під час оприбуткування цінностей складається акт у довільній формі за підписом відповідальної особи підприємства та представника сторони, яка передає цінності. В акті зазначається вид матеріальних цінностей, загальна кількість і сума нестачі, а також обставини, за яких її виявлено. Якщо встановлено, що винен постачальник чи перевізник, то отримувач має право надіслати на його адресу претензію для покриття завданих збитків. При виявленні нестачі матеріальних цінностей, які знаходилися у місцях зберігання, за наказом керівника підприємства формується спеціальна комісія для розслідування обставин цього факту. І теж складається акт довільної форми про виявлення нестачі, який підписують усі члени комісії та матеріально відповідальна особа. За наявності ознаки злочину для виявлення винної особи підприємству доцільно звернутися із заявою до правоохоронних органів. Згідно з п. 3 Інструкції №69, при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей на день встановлення таких фактів підприємство зобов’язане провести інвентаризацію всіх активів, документів та розрахунків.

Якщо нестачу матеріальних цінностей виявлено під час інвентаризації, то встановлені розбіжності відображають у відомості результатів інвентаризації (додаток 3 до Інструкції №69), після чого матеріально відповідальна особа повинна дати письмове пояснення таких відхилень.

Для обліку та узагальнення інформації про нестачі запасів, виявлені під час заготівлі, переробки, зберігання та реалізації, чинним планом рахунків передбачено рахунок 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей», за дебетом якого відображають суми виявлених нестач (п. 27 П(С)БО 9, п. 20 П(С)БО 16).

Нестачі у незавершеному виробництві, нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах включають до складу загальногосподарських витрат і відображають за дебетом рахунка 91 «Загальногосподарські витрати» (п. 15.9 П(С)БО 16).

Якщо нестачі виявлено у результаті інвентаризації після надзвичайних подій, то їх відображають за дебетом рахунка 99 «Надзвичайні втрати».

Крім того, згідно з п. 27 П(С)БО 9, сума нестачі обліковується на забалансовому рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі від псування цінностей». Тільки після встановлення винної особи, яка повинна відшкодувати підприємству витрати, сума з рахунка 072 списується.

Одночасно зі встановленням винної особи бухгалтер повинен відобразити дохід у сумі, яку мусить компенсувати ця особа. Нарахований дохід відображається за кредитом рахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів», а якщо втрати виникли внаслідок надзвичайних подій, то використовується рахунок 751 «Відшкодування збитків від надзвичайних подій».

Заборгованість працівника з компенсації збитків підприємству відображається за дебетом рахунка 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків», сторонньої особи — на рахунку 374 «Розрахунки за претензіями».

Іноді винну особу встановити не вдається — тоді суму з рахунка 072 списують тільки після закінчення строку позовної давності.

Більшість матеріальних цінностей, які використовуються у господарській діяльності, зазнають фізичних змін, пов’язаних з різного роду чинниками: вологість, температура навколишнього середовища, природне псування тощо. Такі зміни фізичного стану матеріальних ресурсів називаються природним убутком, який постійно супроводжує господарську діяльність і є практично неминучим.

Для багатьох видів матеріальних цінностей чинним законодавством встановлено норми природного убутку, і якщо виявлено нестачу цінностей у межах цих норм, то матеріальна відповідальність не виникає. Коригувати валові витрати та податковий кредит тоді не треба: такі матеріали просто вважаються використаними у господарській діяльності.

Облік таких нестач залежить від того, яка подія відбулася першою — оплата чи поставка.

Якщо матеріальні цінності було попередньо оплачено, оприбутковується фактична кількість матеріальних цінностей, а сума нестачі з рахунка 371 «Розрахунки за виданими авансами» списується у дебет рахунка 374. При цьому ні валові витрати, ні податковий кредит коригувати не треба, бо вони відображені за правилом першої події. Надалі можливі такі три варіанти:

1) постачальник здійснює допоставку матеріальних цінностей — таке постачання є не чим іншим, як другою подією у цій операції;

2) постачальник повертає аванс — покупець повинен скоригувати валові витрати і податковий кредит;

3) вина постачальника не доведена — сума з рахунка 374 списується у дебет рахунка 974, валові витрати та податковий кредит теж підлягають коригуванню.

У разі поставки матеріальних цінностей без попередньої оплати покупець оприбутковує фактично отримані цінності. Зрозуміло, що при цьому коригувати нічого не треба.

Якщо нестача виникла з вини перевізника, то з постачальником слід розрахуватися у пов ному обсязі, а надсилати претензію і стягувати борг — вже з перевізника.


Практична частина

Задача №3

За договором купівлі – продажу у розстрочку підприємство продає товар (пилосос) фізичній особі. Продажна ціна товару становить 1800 грн. у тому числі ПДВ 300 грн. Товар надається в розстрочку на 6 місяців, відсоткова ставка за користування кредитом становить 55% річних. Перший внесок від покупця за товар, що придбавається , становить 25% від вартості товару. Щомісячна частина вартості товару, наданого в розстрочку на 6 місяців, що підлягає сплаті, становить 225 грн. Відобразити операції бухгалтерськими проводками.

Дт Кт
361 702 – 1800 грн
702 641 – 300 грн
702 791 – 1500 грн
301 361 – 450 грн
301 361 – 225 грн
301 732 – 61,88 грн
301 361 – 225 грн
301 732 – 51,56 грн
301 361 – 225 грн
301 732 – 41,25 грн
301 361 – 225 грн
301 732 – 30,94 грн
301 361 – 225 грн
301 732 – 20,63 грн
301 361 – 225 грн
301 732 – 10,31 грн

Використана література

1. Бершн Б, Зване Д. Розничная торговля: стратегический подход: Пер. с англ. — М.: Изд. Дом "Вильяме", 2003. — 1184 с.

2. Бизюк В. И. Торгово-технологическое оборудование: Учебник. — М.: Экономика, 1990.— 190 с.

3. Бланк И. А. Торговый менеджмент. — К.: УФИМБ, 1997. — 408 с.

4. Бурмистров В. Г. Организация торговли непродовольственными товарами. — М. Экономика, 1988. — 304 с.

5. Виноградова С. И. Организация и технология торговли: Учебник. — Ми., Высшая школа, 1998.—224 с.

6. Даненбург В., Монкриф Р., Тейлор В. Основы оптовой торговли. Практический курс / СПб. "Нева-Ладога-Онега",1993. — 212 с.

7. Дашков Л. П., Памбухчиянц В. К. Коммерция и технология торговли: Учебник для студентов высших учебных заведений. — 4-е изд., перераб. и доп.- — М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и К °", 2002. — 596 с.

8. Дашков Л. П., Памбухчиянц В. К. Организация, технология и проектирование торговых предприятий: Учебник для студентов высших учебных заведений. — 5-е изд., перераб. и доп. — М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и К° ", 2003. — 520 с.

9. Джоунз Г. Торговый бизнес: Как организовать и управлять: Пер. с англ. — М.: ИНФРА-М, 1996. — 304 с.

10. Електронна комерція: / А. Береза, І. Козак, Ф. Левченко та ін. — К.: КНЕУ, 2002. —326 с.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ