Смекни!
smekni.com

Розвиток професії бухгалтер-аудитор в умовах глобалізації (стр. 1 из 2)

Кіровоградський національний технічний університет

Реферат

на тему:

«Розвиток професії бухгалтер-аудитор в умовах глобалізації»

Кіровоград 2010


Проблеми розвитку бухгалтерського обліку в умовах глобалізації

В загальному розумінні термін «розвиток» пояснюється як «процес переходу із одного стану в інший, більш досконаліший».

Відповідно, розвиток бухгалтерського обліку можна розглядати як його зміну, удосконалення в порівнянні з існуючим його станом.

Потреба в удосконаленні існуючого стану будь-якого об'єкта виникає у тому випадку, коли даний об'єкт перестає відповідати вимогам його користувачів. Безпосередніми користувачами системи бухгалтерського обліку, перш за все, є керівники та управлінці на всіх рівнях управління підприємством.

Нині з посиленням впливу глобалізації вітчизняна система бухгалтерського обліку поступово зникає і на її зміну приходить інша облікова система, яка є новою і не відповідає інтересам і потребам управління. В умовах глобалізації виникають і інші користувачі системи бухгалтерського обліку - глобальні.

Відповідно до вищезазначеного виникає необхідність у розгляді питання стосовно впливу процесів глобалізації на розвиток бухгалтерського обліку в Україні.

Аналізуючи погляди сучасних науковців з приводу впливу глобалізації на розвиток бухгалтерського обліку - існують різні точки зору. На думку одних науковців, реформування бухгалтерського обліку та приведення його до вимог міжнародних стандартів сприяє його розвитку, інших - реформування вітчизняного бухгалтерського обліку та його стандартизація у відповідності до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку - не сприяє. Поділяючи точку зору останніх, потрібно зазначити, що бухгалтерський облік починає змінюватися на користь глобальних користувачів - світових організацій. При цьому потреби та вимоги до бухгалтерського обліку безпосередніх користувачів - управлінців, залишилися неврахованими, що знижує ефективність управління підприємством.

Розвиток бухгалтерського обліку як економічної науки в контексті проблем створення його ефективної національної системи в Україні передбачає: 1) обґрунтування практичної значимості змін його завдань і формування пов'язаних із глобалізацією економіки нових завдань, адекватних до потреб управління на всіх зовнішніх корисних його функцій практики бухгалтерського обліку шляхом подальшого удосконалення методу обліку та його складових; 3) розвиток теорії практики організації бухгалтерського обліку, більш посилену орієнтацію на удосконалення облікових процедур, на використання можливостей автоматизованих інноваційних технологій.

Результати та наслідки впливу глобалізації економіки на розвиток національного бухгалтерського обліку можна сформулювати наступним чином.

Можна зазначити, що перше, управління розвитком бухгалтерського обліку перейде з національного рівня на міжнародний. Відповідно до вищезазначеного твердження бухгалтерський облік буде змінюватися відповідно до інтересів та потреб переважно глобальних користувачів, зокрема інвесторів.

По-друге - складання фінансової звітності згідно вимог МСФЗ означатиме зміну методології бухгалтерського обліку.

По-третє - необхідно згадати відомі залежність між розвитком підприємства та ефективним управлінням, ефективним управлінням та обліковою системою підприємства, суть даної залежності розкривається в тому, що розвиток підприємства досягається завдяки ефективному управлінню, яке в свою чергу залежить від того, на якому рівні облікова система підприємства відповідає вимогам останнього.

Дослідження питання впливу глобалізації на розвиток національної системи бухгалтерського обліку дає змогу зробити наступні висновки.

1. Глобалізація має значний вплив на розвиток національної системи бухгалтерського обліку.

2. Під впливом глобалізації розвиток національної системи бухгалтерського обліку буде відбуватися на користь та в напрямку задоволення потреб управління глобального масштабу.

3. Неврахування інтересів безпосередніх користувачів бухгалтерської інформації - управлінців, керівників та спеціалістів підприємств, а лише врахування інтересів міжнародних інвесторів, учасників міжнародних ринків капіталу призведе до послаблення виконання всіх функцій управління: організації, планування, обліку, аналізу та контролю та приведе до розвитку «внутрішнього» бухгалтерського обліку, який буде відповідати потребам управління підприємством та мати статус «комерційної таємниці».

Узагальнюючи вищезазначені висновки потрібно зазначити, що враховуючи неминучий вплив глобалізації на розвиток як економіки країни, так і системи бухгалтерського обліку, яка існує в Україні, потрібно перш за все, враховувати та захищати потреби та інтереси національні, в іншому випадку розвиток національної системи бухгалтерського обліку буде відбуватися в протилежному напрямі.

Методологія та організація професійного аудиту В Україні. Стан та перспективи розвитку

Обраний Україною шлях інтеграції у європейську спільноту не може оминути і проблему відповідного реформування контрольного середовища в країні, одним з елементів якого є професійний незалежний аудит. Забезпечення достовірності публічної фінансової звітності, захист інтересів широкого кола власників та інтересів суспільства в цілому – головна місія аудиту у відкритому та демократичному суспільстві з ринковою економікою. Особливо актуалізується ця місія в умовах сучасної глобальної економічної кризи, коли запорукою громадської довіри до бізнесу в значній мірі є результати діяльності незалежних професійних аудиторів.

Напрямки досліджень вчених та їхні результати охоплювали фундаментальні питання організації контролю та аудиторської діяльності. Але в багатьох наукових публікаціях немає комплексного врахування особливостей бізнес-практики та її законодавчого регулювання, практики діяльності в економічному секторі країн, які знаходяться у стані поточної трансформації, як контрольного середовища, так і загальної системи суспільних та політичних відносин.

Метою даної роботи є пошук шляхів подальшого розвитку професійної аудиторської діяльності в Україні в умовах переходу до ринкових правил та норм ведення бізнесу, визначення концептуальних напрямків розвитку аудиту як професійної діяльності в країні.

Аналіз ринку аудиторських послуг в Україні свідчить про початок певних зрушень та структуризації його учасників. З боку пропозиції на ринку представлено умовно чотири групи: аудиторські фірми «останньої четвірки», українські аудиторські фірми так званого «реального сектору», середні та малі аудиторські фірми країни, приватні підприємці-аудитори. Результати діяльності аудиторських фірм та аудиторів віддзеркалюють стан вітчизняної економіки.

На ринку чітко виокремилася група аудиторських фірм та приватно практикуючих аудиторів, річні валові доходи яких знаходяться в інтервалі від 10 до 200 тисяч гривень. Саме ці фірми і складають реальний сектор ринку професійних послуг в країні, бо їх майже 60% від загальної кількості суб’єктів аудиту. При цьому здійснилася зміна на користь фірм з більшим розміром доходу – їх кількість виросла на 70 при тому, що кількість суб’єктів аудиту з меншим доходом зменшилася на 25. Зросла і частка так званих «великих українських аудиторських фірм», річний доход яких знаходиться в інтервалі від 500 000 до 1 000 000 гривень – на 35 фірм їх стало більше. Також збільшилася на 13 одиниць і кількість іншої частини цієї групи, доходи яких знаходяться в інтервалі від 1 до 10 млн. грн. При цьому у загальному доході частка таких так званих «великих українських аудиторських фірм» коливається у розмірах від 6 до 7,7%.

Аналіз структури замовлень на аудиторські послуги свідчить, що аудит не є на сьогодні основним джерелом доходів вітчизняних аудиторських фірм. Основні доходи суб’єкти аудиту в України отримують перш за все від надання супутніх професійних послуг. Тому значна частка вітчизняних аудиторів, особливо тих фірм де існує фізично тільки одна особа – директор аудиторської фірми, утримуються на професійному ринку завдяки наданню аутсорсінгових послуг з ведення бухгалтерського обліку та податковому консультуванню.

В Україні законодавство було і залишається єдиним реальним регулятором та стимулятором розвитку аудиту в країні. Західна практика, коли відносини між замовниками та користувачами аудиторських послуг та їх виконавцями – незалежними аудиторами, історично базуються на суспільному інтересі та попиті, регулюються технічними стандартами або етичними нормами професії, поки ще не прижилася в країні.

Національною особливістю щодо будь-яких інновацій в країні або суспільстві є ініціація відповідних змін з боку вищого органу влади, що у свою чергу підкріплено конкретним законодавчим актом. На відміну від західноєвропейської чи американської ментальності, орієнтованої на особисте право людини, пострадянське суспільство поки що традиційно та історично краще сприймає колективну форму існування при абсолютному керівництві органом вищої влади, навіть обраному згідно демократичних принципів. Такий підхід вимагає наявності єдиного законодавчого акту країни про аудит. Базовими елементами такого закону повинні стати наступні положення, які відповідають правовим аксіомам національної концепції аудиту: визначення аудиту, визначення суб’єктів аудиту та вимог до них, види аудиту, вимоги до аудитора та його кваліфікації, перелік видів аудиторських послуг, відповідальність аудитора за надані послуги, страхування аудиторських ризиків, визначення критеріїв якості професійних послуг, відповідальність аудитора. Саме через державну регламентацію існує можливість створення єдиної національної системи аудиту.

Якість аудиторських послуг необхідно забезпечити перш за все через підвищення рівня професійних знань та безперервної системи актуалізації знань практикуючих аудиторів. Необхідно запровадити дворівневу систему сертифікації аудиторів. Це дозволить здійснювати професійну аудиторську діяльність при широкому колі потенційного кадрового забезпечення з числа аудиторів, сертифікованих по першому рівні. Другий рівень передбачає отримання спеціалізації за сегментами аудиторської діяльності з відповідним правом підпису висновків, що оприлюднюються. В результаті в країні виникає можливість створення єдиної системи аудиту, яка буде уособлювати в собі всі суб’єкти контрольного середовища через функціонування державного, соціального, технічного, фінансового, екологічного, медичного видів незалежного професійного аудиту.