регистрация /  вход

Діагностика фінансового стану підприємства (Диагностика финансового состояния предприятия, на примере ООО Рако-принт) (стр. 2 из 4)

Р п = П р / С р * 100,

де П р – прибуток від реалізації за певний період;

С р – повна собівартість реалізованої продукції.

Отже за допомогою наведених вище показників можна отримати загальну уяву про фінансовий стан підприємства.

1.3 Вплив маркетингової стратегії підприємства

на фінансовий результат

Суть маркетингової діяльності заключається у формуванні реальної величини попиту, у впливі на споживача для пробудження його до придбання товару, у розробці реальних програм дій організацій на конкретному ринку.

Головний принцип маркетингу – орієнтація на споживача та його потреби, їх формування та максимальне задоволення. Реалізація цього принципу у всіх сферах виробничо-господарської діяльності втілюється через менеджмент, основні функції якого – планування, організація, реалізація, контроль.

При дослідженні організації як цілісної соціально-економічної системи співвідношення маркетингу та менеджменту розглядається як частина цілого.

Вказане розграничення має формальну сторону.

Функції маркетингу заключаються у дослідженні і формуванні його засобами

організаційно-економічних умов здійснення виробничих процесів, забезпечуючи

їх непрерівність, зниження витрат і рівень ефективності, достатній для

розвитку організації.

Вказані особливості дозволяють розглядати маркетинг як важну умову і суттєвий резерв антикризового керування.

Отже висновком вищесказаного є те, що обрана маркетингова стратегія підприємства має достатньо великий вплив на фінансовий результат діяльності підприємства.

Взагалі треба відмітити, що в даний момент відсутня достовірна інформація щодо українського ринку маркетингових комунікацій. Разом з тим є очевидним, що кожна організація повинна мати відповідний рівень розвитку маркетингу, особливо у кризових ситуаціях, щоб своєчасно реагувати на зміни зовнішньої середи, ринкової ситуації та оказувати певне воздействіє на ринок.

1.4 Діагностика фінансового стану

Безпосередньо оцінка або діагностика фінансового стану та фінансової стійкості підприємства є важливим елементом управління.

Прибуток (доход) і рентабельність як основні показники фінансових результатів не можуть повністю характеризувати фінансовий стан підприємства і можливі тенденції його зміни, потрібні інші показники.

До основного джерела інформаційного забезпечення діагностики фінансового стану підприємства відносять бухгалтерський баланс підприємства (форма №1). Співвідношення між окремими групами активів і пасивів балансу мають важливе економічне значення і використовуються для оцінки і діагностики фінансового стану підприємства. Це співвідношення можна розглянути у різних аспектах, але основними показниками з отриманих будуть ті, що характеризують ступінь заборгованості, ліквідності та активності підприємства.

Отже – ступінь заборгованості обчислюється шляхом ділення боргових забов,язань на активи підприємства:

К заб = К б / К а,

де К заб – коефіцієнт заборгованості;

К б – боргові забов,язання підприємства;

К а – сукупні активи підприємства.

Якщо К заб > 0,5, то сильно зростає ризик щодо сплати боргів.

Аналіз заборгованості, оцінка співвідношення зобов’язань дозволяє з, ясувати, наскільки раціональною є структура капіталу і величину ризику для інвесторів і кредиторів.

Потенціальні можливості підприємства розрахуватися з боргами характеризується коефіцієнтом забезпеченості боргів:

К з. б. = К в / К б,

де К з. б. – коефіцієнт забезпечення боргів;

К в – власний капітал.

Якщо К з. б. = 1, то це значить, що підприємство може сплатити борги

власним капіталом.

Ліквідність підприємства.

У ринковій економіці, коли можлива ліквідація підприємства унаслідок їхнього банкрутства, одним із найважливіших показників фінансового стану підприємства є ліквідність.

Термін "ліквідність" (від латинского liquidus – рідкий, текучий) у буквальному значенні слова означає легкість реалізації, продажі, перетворення матеріальних цінностей у кошти.

Таким чином ліквідність підприємства – це можливість використовувати його активи в якості наявних коштів або швидко перетворювати їх в такі.

Під ліквідністю підприємства розуміється його здатність розраховуватися зі своїми зобов’язаннями за рахунок наявних активів, що можуть бути використані для погашення боргів. Такі активи називаються ліквідними засобами.

Повсякденна робота підприємства по управлінню ліквідністю спрямована на самозбереження організації, умовою якого висткпає безперебійне виконання забов,язань перед постачальниками, покупцями та іншими клієнтами. З організаційної точки зору вона припускає дотримання співвідношень окремих груп і статей пасивів і активів балансу, зафіксованих у відповідних показниках. Такі показники наведені нижче.

Ліквідність підприємства, як його здатність оперативно перетворювати активи у платіжні засоби для оплати короткострокових зобов’язань виражається двома основними показниками:

- коефіцієнтом поточної ліквідності;

- коефіцієнтом термінової ліквідності.

Коефіцієнт поточної ліквідності (К п. л.) – обчислюється відношенням поточних активів і короткострокових зобов’язань:

К п. л. = К а. п. / К б. к.,

де К а. п. – поточні активи підприємства;

К б. к. – короткострокові зобов’язання.

Якщо К п. л. < 2, то ліквідність підприємства невисока і воно має певний фінансовий ризик. При надто високому К п. л. (більше 3 – 4) може виникнути сумнів у ефективності використання поточних активів.

Коефіцієнт термінової ліквідності (К т. л.) – це відношення активів високої ліквідності до короткострокових зобов’язань, тобто

К т. л. = К а. л. / К б. к.,

де К а. л. – поточні активи високої ліквідності.

Не можна плутати понять “ліквідність” підприємства і “платоспроможність” підприємства.

Платоспроможність – це здатність підприємства сплачувати кошти за своїми зобов’язаннями, що вже настали і потребують негайного погашення, за рахунок наявних грошей на банківських рахунках, або у готівці. Для того, щоб підтримувати підприємство у платоспроможному стані, фінансова служба повинна дбати про те, щоб його чисто грошові активи відповідали потребам щоденних платежів. Вважається, що у підприємствах на розрахунковому рахунку має бути залишок коштів, який дорівнює різниці між кредиторською заборгованістю всіх видів і поточною дебіторською заборгованістю на користь підприємства.

Фінансова активність підприємства характеризується такими показниками, як середній період оплати дебіторської, кредиторської заборгованості та оборотність товарно-матеріальних запасів.

Середній період оплати дебіторської заборгованості покупцями продукції підприємства обчислюється за формулою:

t д = К д * Д к / П пр,

де t д – середній період оплати дебіторської заборгованості покупцями, днів;

К д – заборгованість покупців (дебіторська заборгованість);

Д к – кількість календарних днів, у періоді, за який обчислюється показник;

П пр – обсяг продаж за розрахунковий період.

За період t д платіжні вимоги підприємства до покупців перетворюються у гроші. Його скорочення економічно вигідне.

Середній період оплати кредиторської заборгованості постачальникам – визначається співвідношенням:

t к = К к * Д к / М,

де t к – середній період оплати кредиторської заборгованості постачальникам, днів;

К к – заборгованість підприємства постачальникам;

М – обсяг закуцпки сировини і матеріалів за розрахунковий період.

Скорочення t к не є сприятливим для підприємства, оскільки потребує додаткових коштів.

Оборотність товарно-матеріальних запасів обчислюється як відношення обсягу продаж до величини запасів

N об = П пр / М з,

де N об - оборотність товарно-матеріальних запасів за певний період (рік, квартал);

М з – середня величина запасів за той же період.

Можна зробити висновок, що найбільш зримо фінансовий стан підприємства визначається такими елементами чи показниками:

- прибутковість;

- рентабельність роботи підприємства;

- наявність власних фінансових ресурсіув;

- платоспроможність;

- показником прибутковості власного капіталу;

- показником валової прибутковості продажу товарів;

- коефіцієнтом фінансової незалежності;

- ліквідність;

- прибутковість власного капіталу;

- інші.

Тож, якщо підприємство досягає у цих напрямках необхідних параметрів, то

фінансовіий стан такого підприємства стає стійким.

Важливий вплив на фінансовий результат роботи підприємства має розробка

фінансового плану підприємства. Фінансовий план підприємства складається на кожний поточний рік з поквартальним відокремленням за двома розділами: перший – надходження; другий – витрати із загальним їх підсумком за кожний квартал. У першому розділі спочатку зазначаються залишки грошових коштів на початок розрахункового року. Потім до них додаються кошти, спрямовані у відповідних кварталах на збільшенні власного капіталу і реалізацію товарів на умовах тримісячного кредиту. Другий розділ може охоплювати кошти, призначені для збільшення товарних запасів у певному кварталі, щоквартальної закупівлі товарів, покриття щорічно відновлюваних постійних витрат, щоквартальну виплату відсотків за користування кредитом, придбання виробничого устаткування, платежів по банківській заборгованості у зазначеному кварталі, тощо. Причому фінансовий план будь-якого суб,єкта господарювання формується з дотриманням вимоги, відповідно до якої надходження коштів має перевищувати поквартальні витрати (платежі).

2. Діагностика фінансового стану товариства з обмеженою відповідальністю "Рако-прінт"

Основним iнформацiйним джерелом для проведення аналiзу служить баланс підприємства. Баланс - це основний iнструмент для проведення діагностики фінансового стану. Фінансовий стан підприємства хірактерезується розміщенням і використанням засобів підприємства. Ця інформація представляється у балансі організації.

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ  [можно без регистрации]
перед публикацией все комментарии рассматриваются модератором сайта - спам опубликован не будет

Ваше имя:

Комментарий

Хотите опубликовать свою статью или создать цикл из статей и лекций?
Это очень просто – нужна только регистрация на сайте.