регистрация / вход

Дослідження технічного рівня та тенденцій розвитку розточувального інструменту з розробкою матеріалів заявки, комерціалізація прав на винахід

Патентна ситуація в області обробки отворів розточуванням. Характеристика розточувального інструменту як об’єкта дослідження. Набуття прав на винахід. Розробка матеріалів заявки. Продаж ліцензій як форма комерціалізації ОІВ корисної моделі “борштанга”.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Міжгалузевий інститут ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

при Національному технічному університеті
“Харківський політехнічний інститут”
Спеціальний факультет патентознавства
Кафедра “Інтелектуальна власність та інноватика”
Спеціальність 7.000002 “Інтелектуальна власність”

ДИПЛОМНА РОБОТА

для одержання кваліфікації спеціаліста

Тема роботи: Дослідження технічного рівня та тенденцій розвитку
розточувального інструменту з розробкою матеріалів заявки,
комерціалізація прав на винахід

Керівник роботи

Виконавець

Харків 2007

Найменування виробу, об’єкта або теми

Найменування

документа

Формат Кільк. Прим.
Документи загальні:
Завдання А4 1
Звіт А4 85
Патентно-інформаційні документи:
Завдання на проведення патентних досліджень А4 2
Регламент пошуку А4 4
Звіт про патентні дослідження А4 16
Довідка про пошук А4 1
Патентно-правові документи:
Корисна модель “Борштанга” Заява на видачу охоронного документу А4 1
Корисна модель “Борштанга” Опис корисної моделі А4 4
Корисна модель “Борштанга” Формула корисної моделі А4 1
Корисна модель “Борштанга” Реферат на корисну модель А4 1
Корисна модель “Борштанга” Ілюстративний матеріал А4 2
Підп Дата
Розроб. Міненко

Дослідження технічного рівня та тенденцій розвитку розточувального інструменту з розробкою матеріалів заявки, комерціалізація прав на винахід

Відомість документів

Літ Аркуш Аркушів
Перевір.р Лерантович ДРС 1 2

МІПО НТУ “ХПІ”

спецфакультет патентознавства

кафедра “ІВІ”

Н.контр.
Затв.

Найменування виробу, об’єкта або теми

Найменування

документа

Формат Кільк. Прим.
Патентно-ліцензійні документи:
Корисна модель “борштанга” Договір ліцензійний А4 5
Корисна модель “борштанга” Заява про реєстрацію
ліцензійного договору А4 1
Арк.
2

Завдання на дипломну роботу

Міжгалузевий інститут післядипломної освіти

при Національному технічному університеті

“Харківський політехнічний інститут”

Спецфакультет патентознавства

Кафедра інтелектуальної власності та інноватики

Спеціальність 7.000002 “Інтелектуальна власність”
ЗАВДАННЯ

на виконання дипломної роботи для одержання кваліфікації спеціаліста

слухачу групи КІТА65 Міненко Дем’яну Олександровичу

(шифр групи) прізвище, ім'я, та по батькові)

Тема роботи: Дослідження технічного рівня та тенденцій розвитку розточувального інструменту з розробкою матеріалів заявки, комерціалізація прав на винахід

затверджена наказом по МІПО НТУ “ХПІ” від "" 200 р. №

Термін представлення виконаної роботи на затвердження: " _ " 200_р.

Вихідні дані до роботи: законодавча база України; науково-технічна і патентно-кон’юнктурна інформація відповідно МПК.

Слухачеві-дипломнику виконати наступне:

1. Скласти звіт виконання роботи за заданою темою, виклавши його по розділах:

1. Характеристика розточувального інструменту як об’єкта дослідження

2. Дослідження законодавчої бази з набуття прав на винахід (корисну модель)

3. Розробка матеріалів заявки

4. Розрахунок ціни ліцензії

5. Надання прав на використання винаходу (корисної моделі)

2. Розробити документи:

1. Заявні довументи

2. Ліцензійний договір

3. Заява на реєстрацію ліцензійного договору

Консультанти по розділах роботи:

Розділ Консультант Дата Підпис консультанта
Розділ 4 Лопатіна В.В.

Етапи виконання роботи:

п/п

Назва етапу дипломної роботи Термін виконання етапу роботи Примітка
1 Збір матеріалу за темою дипломної роботи
2 Аналіз відібраного матеріалу
3 Написання вступу
4 Написання 1-ого розділу роботи
5 Написання 2-ого розділу
6 Написання 3-ого розділу
7 Написання 4-ого розділу
8 Написання висновків та рекомендацій
9 Написання реферату
10 Оформлення дипломної роботи
11 Здача роботи

Керівник: ____________ _________ /******** /

(дата) (підпис) (П.І.Б.)

Слухач: __________ _________ **********/

(дата) (підпис) (П.І.Б.)


Міжгалузевий інститут післядипломної освіти

при Національному технічному університеті

“Харківський політехнічний інститут”

Спеціальний факультет патентознавства

Кафедра “Інтелектуальна власність та інноватика”

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Зав. кафедрою

__________В.М.Герасименко

"" 200 р.

ЗВІТ ПРО ВИКОНАННЯ

ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Дослідження технічного рівня та тенденцій розвитку розточувального інструменту з розробкою матеріалів заявки,

комерціалізація прав на винахід

Керівник роботи

ст.викладач

Е. Т. Лерантович

/______________ /_______________/

(підпис) (дата)

Консультант:

к.ю.н.,доцент

В. В. Лопатіна

/______________ /_______________/

(підпис) (дата)

Нормоконтроль: Л. В. Яковлєва

/______________ /_______________/

(підпис) (дата)

Звіт виконав слухач групи КІТА65 Д. О. Міненко

/____________ /_________________/

(підпис) (дата)

Харків – 2007

РЕФЕРАТ

Дипломна робота: с.81, рис. 1, табл. 3, додатки 3, джерел 40.

Об’єкт дипломної роботи – дослідження технічного рівня та тенденцій розвитку розточувального інструменту, розробка матеріалів заявки, комерціалізація прав на винахід.

Мета роботи – дати обґрунтований аналіз правових та економічних засад створення та використання об’єкта господарської діяльності.

У дипломній роботі послідовно розглянуті питання створення об’єкта господарської діяльності, правові та економічні засади використання об’єкта господарської діяльності.

В ході виконання роботи проаналізовані різноманітні аспекти створення об’єкта господарської діяльності, проведена оцінка вартості прав та розроблені необхідні документи для передачі прав власності на об’єкта господарської діяльності.

Об’єкти інтелектуальної власності, ОБ’ЄКТ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, вИНАХІД, кОРИСНА МОДЕЛЬ, ліцензійний договір, РЄЄСТРАЦІЯ ЛІЦЕНЗІЙНОГО ДОГОВОРУ, оцінка вартості.


ЗМІСТ

Перелік умовних позначень

Вступ

1 Характеристика розточувального інструменту як об’єкта дослідження

1.1 Життєвий цикл об’єкта господарської діяльності. Види робіт по патентним дослідженням об’єкта господарської діяльності

1.2 Дослідження патентної ситуації в області обробки отворів розточуванням. Визначення патентоспроможності винаходу (корисної моделі)

2 Процедура набуття прав на винахід (корисну модель)

2.1 Дослідження законодавчої бази з набуття прав на винахід (корисну модель)

2.2 Об'єкт винаходу (корисної моделі) та ознаки що застосовуються для його характеристики. Виявлення винаходу (корисної молі)

2.3 Оформлення пакету документів для подання заявки

3 Розробка матеріалів заявки

3.1 Зміст опису винаходу заявки на видачу патенту

3.2 Зміст інших документів, що також подаються на видачу патенту

3.3 Документи, що додаються до заявки

4 Продаж ліцензій як форма комерціалізації ОІВ корисної моделі “борштанга”

4.1 Аналіз доцільності продажу ліцензії на використання винаходу (корисної моделі)

4.2 Розробка договору між юридичними особами про продаж/покупку невиняткової ліцензії на використання корисної моделі на території України

4.3 Реєстрація договору між юридичними особами про продаж/покупку невиняткової ліцензії на використання корисної моделі на території України

4.4 Розрахунок вартості ліцензії

Список джерел інформації

Додаток А Звіт про патентні дослідження

Додаток Б Опис аналогу корисної моделі

Додаток В Заявочні документи


ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ОГД— об'єкт господарської діяльності.

НДР — науково-дослідна робота.

ДКР— дослідно-конструкторська робота.

ДТР – дослідно-технологічна робота.

МПК—міжнародна патентна класифікація.

НПК— національна патентна класифікація.

МКПЗ — міжнародна класифікація промислових зразків.

МКТП — міжнародна класифікація товарів і послуг.

УДК — універсальна десяткова класифікація.

ДСТУ – державний стандарт України.


ВСТУП

Орієнтація України на реформування економіки, й прагнення до ринкових відносин зумовили необхідність розроблення нової нормативно-правової бази практично в усіх сферах господарської, інтелектуальної та інших видах діяльності. Основою принципового оновлення законодавчої бази України, що регламентує правові відносини у сфері інтелектуальної , в тому числі промислової, власності, є прийнятий 26 березня 1991 р. Закон України “Про власність”, у якому дано визначення об’єктів прав інтелектуальної власності громадян. У 1992 р. Україна заявила про продовження на своїй території дії найважливіших міжнародних конвенцій і угод, що стосуються питань промислової власності і в 1993 р. приймається пакет законів про охорону інтелектуальної власності. Таким чином, в Україні з’являється новий вид власності – інтелектуальна власність, а науково технічні знання перетворюються в продукт, яким можна володіти, користуватись і розпоряджатись.

Поняття “інтелектуальна власність” як і вся питання пов’язані з її надбанням, оцінкою, використанням, є новими для нашої країни. Розвитку інноваційних процесів сприяє належна охорона інтелектуальної власності. Як правило, кожний інноваційний проект розпочинається з формулювання портфеля об’єктів інтелектуальної власності. Без проведення належного патентного дослідження, визначення патентоспроможності об’єкта промислової власності, уточнення ситуації щодо використання прав на об'єкти промислової власності, виявлення порушення прав власників діючих охоронних документів і заявників на об'єкти промислової власності, оформлення прав на такі об’єкти, а також визначення в межах чинного законодавства їх вартості, очікувати досягнення комерційного успіху практично не можливо. Світовий досвід свідчить про те, що питома вага інтелектуальної власності може досягати 35 % капіталу виробничих фірм і підприємств, а в деяких галузях суспільного виробництва вона значно перевищує за своєю вартістю класичні майнові об’єкти.

У рамках даної дипломної робота розглядається один з об’єктів інтелектуальної власності, а саме винахід і корисна модель.

Винаходи і корисні моделі, як правило, створюються в процесі досліджень і розробок, спрямованих на створення нових видів продукції або технологій. Однак їх створенню має передувати усвідомлення необхідності даної розробки або, інакше кажучи, має бути виявлена потреба. Це не обов'язково нова потреба, тобто потреба в новому виробі або продукті, якого ще не було на ринку. Це може бути потреба у вдосконаленому виробі або продукті, який має більш високі утилітарні властивості, в покращенні яких зацікавлений потенційний споживач.

Створенню винаходу має передувати усвідомлення необхідності даного винаходу або, як кажуть патентознавці, має бути поставлена задача. Дана задача, на вирішення якої спрямований винахід, що заявляється, з зазначенням технічного результату, який може бути одержаний при його здійсненні, детально розкривається в матеріалах заявки на видачу патенту на винахід.

Перш ніж ужити заходів із правової охорони розробки, треба спробувати оцінити її науково-технічну і комерційну значущість. Для цього необхідно зібрати інформацію, як правило, про запатентовані у провідних промислово розвинених країнах світу винаходи, спрямовані на задоволення такої ж потреби, а також про розроблені раніше зразки продукції аналогічного призначення. Потім на підставі зібраної інформації за допомогою одного з методів оцінки значущості винаходу оцінити розробку з позиції отримання вигоди від її комерційної реалізації. Звичайно, така робота вимагає часу, зусиль і певних матеріальних витрат. Однак витрати часу, сил і грошей на патентування і подальше підтримання чинності патенту значні, тому не варто «економити» кошти на такі дослідження і патентувати винахід, який не забезпечить отримання прибутку від реалізації продукції на його основі.


1 ХАРАКТЕРИСТИКА РОЗТОЧУВАЛЬНОГО ІНСТРУМЕНТУ

ЯК ОБ’ЄКТА ДОСЛІДЖЕННЯ

Сучасна машинобудівна галузь промисловості відіграє чи не найголовнішу роль в розвитку економіки України. Машинобудівною промисловістю України виробляється найрізноманітніша продукція починаючи від побутових речей, насосів, компресорів, верстатів, тракторів, автомобілів і закінчуючи літаками і космічною технікою. Переважна більшість сучасних машин і механізмів проектуються по блочному типу і складаються з великої кількості деталей та вузлів взаємна орієнтація та закріплення яких виконує корпусна деталь. Обробка корпусних деталей займає близько 15 – 20 % від усієї трудоємності обробки виробу. Кожна корпусна деталь має певне число отворів, як призначених для закріплення інших деталей, так і основних – призначених для установки підшипників та валів. Обробка таких отворів займає 60 – 70 % від усієї трудоємності обробки корпусної деталі.

Найбільш ефективним металорізальним устаткуванням для обробки складних корпусних деталей в умовах багато номенклатурного, серійного виробництва є свердлильно-фрезерно-розточувальні багатоцільові верстати. Виконувані на них технологічні операції відрізняються великим числом переходів та різноманітністю ріжучого інструменту. Висока вартість багатоцільових верстатів, та висока вартість хвилини роботи таких верстатів вимагає якнайбільшого використання можливостей ріжучого інструменту. Час обробки на станках корпусних деталей розмірами 250*250*250 мм складає, за даними “ЭНИМСА” [11], в середньому 0,5 ч, с розмірами 630*630*630 мм – 1,1 ч, с розмірами 850*850*850 мм - 2,3 ч. Затрати часу на обробку отворів діаметром від 50 мм і більше складають близько 60 % від загального обсягу затрат часу. Таким чином актуальною є проблема підвищення продуктивності розточування отворів. Слід розробити і використовувати інструменти які дадуть можливість підвищити продуктивність обробки отворів зі збереженням якості оброблюваної поверхні.

На даний час обробку основних отворів виконують переважно розточуванням. Для розточування використовують спеціальний розточувальний інструмент, такий як розточувальні оправки, розточувальні головки, борштанги, розточувальні різці. Всі перераховані інструменти при обробці отвору використовують однорізцеву обробку – коли отвір оброблюється тільки одним різцем. Навіть коли інструмент оснащено декількома різцями обробка ними також виконується послідовно. Однорізцеві інструменти мають деякі переваги, але їх головним недоліком є невисока якість оброблюваної поверхні, тобто велика шорсткість поверхні. З метою поліпшення шорсткості оброблюваної поверхні навмисно занижують режими різання, що призводить до зменшення продуктивності обробки.

На кафедрі Технології машинобудування та металорізальних верстатів Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” було розроблено борштангу оснащену двома різцями. Розроблена борштанга дозволяє отримати отвори з необхідною шорсткістю поверхні витрачаючи на їх обробку часу в два рази менше за відомі розточувальні інструменти. Отриманий результат досягається завдяки використанню метода ділення подачі, що полягає в розподіленні подачі між двома різцями.

Таким чином перед авторами розробки постає питання комерціалізації даної розробки. З метою комерціалізації необхідно виявити доцільність та можливість патентування, провівши патентно-кон’юнктурні дослідження, виявити патентоспроможність розробленої борштанги, розглянути законодавчу базу з набуття прав на винахід. Для отримання охоронного документу необхідно розглянути вимоги до заявки, а також розробити заявку на винахід чи корисну модель.

1.1 Життєвий цикл об’єкта господарської діяльності. Види робіт по патентним дослідженням об’єкта господарської діяльності

Під патентними дослідженнями розуміють системний науковий аналіз господарської діяльності об'єкта, що випливає із правової охорони об'єктів промислової власності.

Види робіт із проведення патентних досліджень обмовляють діючі державні стандарти ДСТУ 3575-97 «Патентні дослідження. Основні положення й порядок проведення» [8]і ДСТУ 3574- 97 « Патентний формуляр. Основні положення. Порядок складання й оформлення» [9].

У процесі виконання патентних досліджень використають не тільки патентну, але й іншу науково-технічну інформацію яка є загальновідомою у світі.

Необхідно відзначити, що вимоги зазначених стандартів обов'язкові для суб'єктів господарської діяльності, які діють на території України, діяльність їх повністю або частково фінансується з державного бюджету. Для всіх інших суб'єктів господарської діяльності вимоги стандартів носять рекомендаційний характер.

Інтелектуальна продукція - це технічне або технологічне вдосконалення, рецепт, методика, ноу-хау й т.д., тобто, згідно ДСТУ 3575-97, вона є об'єктом господарської діяльності (ОГД). Так, ОГД можуть бути: продукти; способи; позначення товарів і послуг, тобто є частиною продукції - матеріального результату трудової діяльності або виробничих процесів, що мають корисні властивості й призначені для використання споживачем.

Завжди були й залишаються актуальними питання об'єктивного визначення рівня техніки, вибору перспективних напрямків розробок, які супроводжуються створенням патентоспроможних об'єктів. Стандартом ДСТУ 3575-97 визначено, що суб'єкт господарської діяльності виконує патентні дослідження протягом усього життєвого циклу ОГД.

Життєвий цикл це сукупність взаємозалежних етапів створення, використання й послідовного вдосконалення ОГД.

Відповідно до нормативних документів України, життєвий цикл ОГД складається зі стадій:

· дослідження й обґрунтування розробки,

· процес розробки,

· виробництво,

· експлуатація (споживання) або застосування ОГД.

Кожна стадія життєвого циклу являє собою творчий або виробничий процес, що виконується суб'єктом господарської діяльності й, природно, завершується створенням відповідної продукції, що має корисні властивості й призначена для використання споживачами.

Кінцева продукція на кожній стадії життєвого циклу ОГД повинна відповідати умовам певного ринку, а саме: мати основну ринкову характеристику - конкурентноздатність, тобто здатність певного товару бути проданим на конкретному ринку в певний період часу при наявності товарів-конкурентів. Щоб забезпечити це, необхідно передбачити ряд заходів, одним із яких саме і є своєчасне і якісне проведення патентних досліджень.

Патентні дослідження включають наступні стадії:

· визначення патентоспроможності ОГД;

· уточнення ситуації щодо використання прав на об'єкти промислової власності;

· виявлення порушення прав власників діючих охоронних документів і заявників на об'єкти промислової власності.

На стадії «дослідження й обґрунтування розробки» здійснюють прогнозування, перспективне й поточне планування, під час яких суб'єкт господарської діяльності виконує маркетингові дослідження, складовою частиною яких є патентні дослідження, за результатами їх судять про патентоспроможність ОГД, рівні техніки, тенденціях розвитку прогнозованої проблеми, динаміці патентування, взаємного патентування, ліцензійної діяльності провідних фірм.

Патентні дослідження, а точніше дані звіту про патентні дослідження, на цій стадії завершуються складанням прогнозу, програми, тематичного плану суб'єкта господарської діяльності, плану створення ОГД, бізнес-плану.

Стадія «процес розробки ОГД» укладається в зміні стану ОГД - від формулювання вимог технічного завдання на виконання науково-дослідної роботи (НДР), дослідно-конструкторської роботи (ДКР), дослідно-технологічної роботи (ДТР) на створення (модернізацію) ОГД до втілення їх у нові (модернізованих) досвідчених зразках, матеріалах, послугах, тобто до їхньої матеріалізації. Саме на цій стадії життєвого циклу й виконується НДР - сукупність робіт, які проводять із метою пошуку перспективних принципів і шляхів створення нового або модернізації існуючого ОГД.

Виконання НДР починається з розробки технічного завдання (ТЗ) - вихідного документа, що встановлює вимоги до змісту, обсягу й строкам виконання НДР. Любою документ (договір, контракт, угода та ін.), що містить необхідні й достатні вимоги для виконання роботи, погоджений сторонами, може виступати в якості ТЗ. У процесі його розробки формулюють вимоги до ОГД із урахуванням запитів споживачів і стани відповідного ринку, обґрунтовуючи техніко-економічні показники ОГД, які забезпечують його технічний рівень.

Саме в процесі виконання НДР створюються об'єкти, у відношенні яких необхідно вирішувати питання про доцільність їхньої правової охорони або ж про збереження їх у режимі ноу-хау за допомогою ретельно виконуваних патентних досліджень.

Як відомо, НДР ділять на дослідження фундаментальні й прикладний характер. Іноді науковці помилково думають, що патентні дослідження не дають вагомого результату при виконанні фундаментальних досліджень. Насправді ж обсяг патентних документів набагато більше, аналіз даних і самі результати аналізу значно складніше, тому що необхідно охопити й ураховувати інформацію суміжних галузей. При переході фундаментальних досліджень у прикладні НДР обсяг документів, які аналізуються, зменшується й конкретизується.

Критеріями оцінки виконуваних НДР є новизна й корисність. Аналогічні вимоги й у процесі створення винаходів. Тому винаходу, по суті, нормативна вимога до виконуваним патентоспроможних НДР.

На цій стадії завданням патентних досліджень є визначення патентоспроможності ОГД і ситуації щодо використання прав на об'єкти промислової власності, виявлення порушення прав власників діючих охоронних документів і заявників на об'єкти промислової власності.

Варто звернути особливу увагу на те, що ОГД, які вважаються результатами НДР, ДКР (ДТР) не повинні порушувати прав власників діючих охоронних документів і заявників на об'єкти промислової власності. Це вимога, насамперед, стосується ОГД, які являють собою нові методи лікування, медичну техніку, лікарські препарати й особливо способи їхнього одержання.

Відповідно до вимог чинного законодавства по інтелектуальній власності на території України встановлений порядок, відповідно до якого виключне право об'єкта промислової власності ніхто не може використати без дозволу власника охоронного документа. Тобто при випуску якої-небудь продукції або застосування відповідної технології необхідно переконатися в тім, що розроблювальний ОГД (у тому числі і його складові частини) не порушують прав власників діючих охоронних документів і заявників на об'єкти промислової власності. А для цього й необхідно виконати третій із зазначених видів робіт з патентних досліджень.

Дані звіту про патентні дослідження, які проводять на цій стадії, використають для розробки тематичних карт, заявок на розробку ОГД, вихідних вимог замовника, звітів про НДР, ДКР (ДТР), технічних умов, стандартів, заявок на одержання охоронних документів на об'єкти промислової власності, патентних формулярів по стандарті 3574-97. Виконання патентних досліджень на цій стадії дозволяє завершити її такими результатами, як науково-технічні звіти про НДР, ДКР (ДТР), технологічні процеси, технічна документація, нові речовини, матеріали, устрої та ін.

Стадія життєвого циклу «виробництво ОГД» - організація й виготовлення ОГД.

Патентні дослідження на цій стадії виконує тримач оригіналів технічної документації. За допомогою патентних досліджень вирішуються питання матеріального й технологічного забезпечення виробництва, придбання ліцензій і встаткування, обсягу використання застосованих в ОГД об'єктів промислової власності, доцільності підтримки раніше отриманих охоронних документів, а також охорони створених у процесі виробництва нових об'єктів промислової власності. Результатом цієї стадії є безпосередньо ОГД, що призначений для реалізації.

Остання стадія життєвого циклу - «експлуатація (споживання) або застосування ОГД», на якій суб'єкт господарської діяльності реалізує, підтримує й відновлює якість ОГД. На цій стадії можуть виникати нові задуми, які приводять до появи нових ОГД, початківців свій життєвий цикл. Тому й обсяг патентних досліджень включає тільки перші два види робіт.

Патентні дослідження на всіх стадіях життєвого циклу повинні проводитися в складі маркетингових досліджень, які вирішують трохи інші завдання, що виходить за рамки методології проведення патентних досліджень. Необхідно відзначити, що виконавець патентних досліджень відповідає за обсяг і якість досліджень, тому що при неякісному їхньому проведенні виникає небезпека: необґрунтованого планування й виконання НДР, ДКР (ДТР); виготовлення продукції, що буде нікому не потрібна; патентування, кошти на яке ніколи не окупляться; залучення до судової відповідальності й т.д. Крім того, це приведе до даремних витрат часу, коштів, до втрати пріоритету


1.2. Дослідження патентної ситуації в області обробки отворів

розточуванням. Визначення патентоспроможності винаходу

(корисної моделі)

З метою визначення патентоспроможності розробленої борштанги необхідно провести патентні дослідження і встановити патентну ситуацію в області обробки отворів розточуванням. Для визначення патентоспроможності винаходу треба провести роботу що складається з трьох етапів: розглянути основні положення та порядок проведення патентних досліджень, згідно до ДСТУ 3575-97; провести дослідження патентної ситуації в області обробки отворів розточуванням, з оформленням звіту про патентні дослідження згідно до ДСТУ 3575-97; зробити висновки про можливість патентування.

Згідно до ДСТУ 3575-97 патентоспроможність — це властивість, якої набуває об'єкт господарської діяльності, його складові частини в разі відповідності умовам надання правової охорони винаходу, корисній моделі, промисловому зразку та іншим об'єктам промислової власності згідно з чинним законодавством держави.

Патентні дослідження проводять на основі патентної та іншої науково-технічної інформації, яка стала загальнодоступною у світі. Патентні дослідження виконують на всіх етапах життєвого циклу ОГД. Патентні дослідження на кожному етапі проводять з урахуванням результатів патентних досліджень попереднього етапу, а також з урахуванням нових джерел інформації, що стали відомі на момент початку цього етапу.

1.2.1 Розробка завдання на проведення патентних досліджень.

Регламент пошуку

У результаті виконання НДР було створено інструмент призначений для обробки отворів розточуванням – борштанга. Необхідно з’ясувати доцільність патентування даного винаходу та його патентоспроможність. З метою визначення патентоспроможності розробленої корисної моделі – борштанга необхідно провести патентні дослідження в галузі обробки отворів розточуванням.

Обґрунтування регламенту пошуку: Згідно з даними “Науково-дослідного інституту інформації по машинобудуванню” (НДІмаш) обсяг випуску серійного виробництва (по трудовитратам) в загальному обсязі продукції машинобудування складає 70-80%. Аналіз трудовитрат обробки корпусних деталей в різних типах машинобудівного виробництва показав, що на долю серійного виробництва припадає близько 50%.

Найбільш ефективним металорізальним устаткуванням для обробки складних корпусних деталей в умовах багато номенклатурного, серійного виробництва є свердлильно-фрезерно-розточувальні багатоцільові верстати. Виконувані на них технологічні операції відрізняються великим числом переходів та різноманітністю ріжучого інструменту. Висока вартість багатоцільових верстатів, та висока вартість хвилини роботи таких верстатів вимагає якнайбільшого використання можливостей ріжучого інструменту. Час обробки на станках корпусних деталей розмірами 250*250*250 мм складає, за даними “ЭНИМСА”, в середньому 0,5 ч, с розмірами 630*630*630 мм – 1,1 ч, с розмірами 850*850*850 мм - 2,3 ч. Затрати часу на обробку отворів діаметром від 50 мм і більше складають близько 60 % від загального обсягу затрат часу. Таким чином актуальною є проблема підвищення продуктивності розточування отворів. Обробку таких отворів виконують розточуванням з використанням борштанг, розточувальних оправок, розточувальних головок і розточувальних різців, тому патентний пошук слід проводити також і в цих напрямках. Патентний пошук необхідно провести у країнах в яких планується патентування борштанги, це Україна та Росія, а також у країнах що мають лідируюче положення в галузі машинобудування, це США, Японія, Німеччина. Патентний пошук необхідно проводити на глибину 20 років (1985-2005). Проведення патентного пошуку слід вести у наступних рубриках МПК: МПК6В23 В 29/02, МПК7 В23 В 5/14, МПК7 В23 В 27/16, МПК7 В23 В 29/03, МПК7 В23 В 29/034, МПК7 В23 В 35/00, МПК7 В23 В 41/00, МПК7 В23 В 41/02. Використовувати наступні джерела інформації: Патентна інформація: Официальный бюллетень Государственный комитет СССР по делам изобретений и открытий 1980-1990. Оф бюл України “Промислова власність” 1995-2005. Оф бюл Російської федерації “Изобретения” 1995-2005. Реф сб “Изобретения стран мира”; Інша науково-технічна інформація: Журнали: “Известия вузов. Машиностроение” 1972-2005. “Станки и инструмент” 1978-1992. “CuttingToolApplications” 2000-2005 www.toolingandproduction.com.

Книги: А. Р. Маслов инструментальные системы для станков с ЧПУ с автоматической и ручной сменой инструмента. Обзор. М.: “НИИМАШ” –1976 35 с., ил.Ломакин К. В. «Техніка», 1973, 80 стр Тонкое и алмазное растачивание. Маталин А. А., Линчевский П. А.

1.2.2 Дослідження патентоспроможності корисної моделі –

борштанга

Патентний пошук проводився у країнах в яких планується патентування борштанги, це Україна та Росія, а також у країнах що мають лідируюче положення в галузі машинобудування, це США, Японія, Німеччина. При проведенні патентного пошуку було обрано глибину пошуку 20 років (1985-2005) та використовувалися різні види пошуку:

- тематичний (під час виявлення описів винаходів та виявлення аналогів);

- іменний (для виявлення конкретної діяльності осіб, які працюють у даному напрямку;

- нумераційний (для визначення правового статусу документів).

У якості основних джерел інформації було обрано описи патентів на винахід України, Росії, США і додаткова науково-технічна література та періодичні видання в області технології машинобудування.

Згідно з метою пошуку було відібрано матеріал стосовно обробки отворів розточуванням. На підставі цього матеріалу було визначено аналоги ОГД та проведений їх порівнювальній аналіз. Звіт про патентні дослідження представлено у додатку А.

1.2.3 Висновки про проведення патентних досліджень

Патентний пошук був проведеній по двом країнам у яких планується патентування борштанги, це Україна та Росія, а також у провідних країнах у галузі металообробки, це Германія, США та Японія. Динаміка патентування по розглянутим країнам приведена на рис 1, додаток А. У результаті патентного пошуку було встановлено що провідною країною світу по наявності патентів у галузі обробки отворів розточуванням є Японія. За останні 20 років Японією отримано 16 патентів на борштанги призначені для обробки отворів розточуванням, в тому числі три патенти інших держав. В Україні та Росії Японія свої винаходи не запатентувала. Провідною фірмою світу по наявності патентів у галузі обробки отворів розточуванням є японський концерн MITSUBISHI MATERIALS CORP, що спеціалізується на випуску автомобілів.

Розглянувши описи винаходів було встановлено що найближчим аналогом запропонованої борштанги є винахід запатентований авторським свідоцтвом СРСР № 1196152 А SU МПК7 В23 В29/02, МВТУ им. Н. Э. Баумана. Борштанга. Заявка № 3621273/25-08 13.07.83. Додаток Б.

У даній борштанзі, чорновий і чистовий різці зміщені в осьовому напрямку один відносного іншого на незначну відстань, і при цьому чистовий різець установлений під таким кутом до чорнового, при якому рівнодіюча зусиль і чорнового різця перпендикулярна площині, що проходить через вершину різця і вісь оброблюваного отвору. З метою підвищення точності обробки і зниження впливу технологічної спадковості попередньої операції державка чистового різця виконана східчастою з вибірками на консольній частині і з прямокутним поперечним перерізом. Недоліком відомої борштанги є те, що внаслідок зміни твердості оброблюваного матеріалу будуть змінюватися точність обробки отвору внаслідок підвищеної здатності чистового різця до пружної деформації. Максимальна подача інструмента обмежується висотою мікронерівностей, отриманих після обробки чистовим різцем. Запропонована борштанга відрізняється від відомого прототипі тим що, розточувальні різці в борштанзі розташовуються в такий спосіб, щоб їх вершини були виставлені на один і той же розмір обробки і зміщенні один відносно іншого в напрямку подачі на величину .

Якщо різці встановлюються під певним кутом :

,

де - осьове зміщення різців мм, що залежить від кута між ними і подачі, мм/об;

кут розташування різців один відносно іншого визначається за формулою

,

де - кут між векторами радіальної складової сили різання, що діє на чорновий різець і рівнодіючої ;

,

На практиці звичайно, незалежно від оброблюваного матеріалу і режимів різання приймають кут , тому можна записати

,

де - зміщення різців у залежності від подачі з якою виконується обробка, мм.

Новизною запропонованої борштанги є можливість ступінчастого регулювання зміщення різців один відносно іншого на величину в осьовому напрямку в залежності від встановленої подачі . Технічний результат від використання борштанги це зменшення шорсткості поверхні та підвищення продуктивності обробки. Так на діючому підприємстві використовують дворізцеву борштангу з наступними технічними показниками, при V=250 м/хв., S=0.25 мм/об точність обробки 0,01 мм, шорсткість поверхні 0,8 Ra, інтенсивність формоутворення 389 мм/хв. Борштанга описана у авторскькомусвідотстві 1196152 А SU МПК6 В23В29/02. МВТУ им. Н. Э. Баумана. Заявка 36212773/25-08 07.12.85, має наступні технічні показники: точність обробки 0,005 мм, шорсткість поверхні 0,8 Ra, інтенсивність формоутворення 389 мм/хв. Запропонована борштанга: точність обробки 0,005 мм, шорсткість поверхні 0,8 Ra, інтенсивність формоутворення 795 мм/хв.

Проаналізувавши технічні характеристики борштанги що заявляється та борштанги обраної як прототип можна дійти висновку, що запропонована борштанга має достатню новизну та промислову придатність і може бути подана заявка на одержання патенту.


2. ПРОЦЕДУРА НАБУТТЯ ПРАВ НА ВИНАХІД (КОРИСНУ

МОДЕЛЬ)

2.1 Дослідження законодавчої бази з набуття прав на винахід

(корисну модель)

Розглянемо законодавчу базу, згідно з якою в Україні здійснюєть­ся охорона прав на винаходи і корисні моделі. Це Конституція України [1], книга четверта Цивільного кодексу України “Право інтелектуальної власності” [2]. А також Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» [3] із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 22 травня 2003 року № 850-IV [4] (в подальшому - Закон).

Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з статтею 420 Цивільного кодексу України, до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать: літературні та художні твори; комп'ютерні програми; компіляції даних (бази даних); виконання; фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення; наукові відкриття; винаходи, корисні моделі, промислові зразки; компонування (топографії) інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин; комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення; комерційні таємниці.

Нормами Закону охоплюється правова охорона винаходів і корисних моделей, службових винаходів і корисних моделей. Крім того, Законом регулюються майнові і особисті немайнові відносини, що виникають у зв'язку зі створенням, правовою охороною та використанням секретних винаходів і корисних моделей.

Згідно з Законом до винаходу належить технологічне (технічне) вирішення, що відповідає умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню і промисловій придатності), до корисної моделі - нове і промислово придатне конструктивне виконання пристрою. Секретний винахід (секретна корисна модель) - це винахід (корисна модель), що містить інформацію, віднесену до державної таємниці.

До службових винаходів (корисних моделей) належить винахід (корисна модель), створений працівником:

• у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи дорученням ро­бо­тодавця за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачене інше;

• з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця;

До об'єктів, що охороняються відповідно до Закону належать: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин); спосіб; застосування відомого продукту чи способу за новим призначенням.

Особливу увагу заявникам необхідно звернути на той факт, що в Україні введений новий об'єкт охорони «застосування». Раніше правова охорона такому об'єкту надавалася в колишньому СРСР. Це потребує відповідних змін таких нормативних актів, як Правила складання та по­дання заявки на видачу патенту України на винахід (корисну модель) (в подальшому - Правила) та Порядок розгляду заявки на винахід (ко­рисну модель) (в подальшому - Порядок).

Законом регламентується, що дія патенту, виданого на спосіб одержання продукту, поширюється і на продукт, безпосередньо одержаний цим способом. Це так звана непряма охорона продукту. Ця норма може бути використана в конкурентній боротьбі для одержання законних прав на продукт, що охороняється патентом. За наявності у конкурента патенту на продукт, який цікавить вас, та не­можливості одержання ліцензії на нього можна спробувати заявити спо­сіб виготовлення цього продукту. Розглянута обставина повинна врахо­вуватися власником патенту як при одержанні патенту на продукт, так і в подальшому його використанні.

Щодо експертизи, яка проводиться в Україні, то вона базується на основних принципах Паризької конвенції по охороні промислової влас­ності, а саме: надання рівних прав як іноземцям, так і національним заяв­никам; надання права конвенційного пріоритету. За конвенцією кожна держава-учасниця Паризького союзу має можливість відповідно до своїх власних потреб визначати ті чи інші особливості вимог до заявок, поряд­ку встановлення умов патентоздатності, строку дії патентних прав [10].

Так, зміна економічних правовідносин в Україні спричинила зміну умов охороноздатності винаходу. З переліку умов було виключено по­зитивний ефект як такий, що не відповідає ринковим економічним від­носинам, за яких корисність того чи іншого винаходу визначається по­требами ринку.

Перевірочно-відкладена система експертизи, що запроваджена в Україні, передбачає:

• після закінчення 18 місяців від дати подання заявки на винахід або, якщо заявлено пріоритет, від дати її пріоритету, публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність» відомостей про заявку за умови, що вона не відкликана або не вважається відкликаною або за нею не прийнято рішення про відмову у видачі патенту. За клопотанням заявника відомості про заявку публікуються раніше зазначеного строку;

• встановлення тимчасової правової охорони від дати публікації заявки до моменту видачі патенту;

• проведення кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті) за клопотанням заявника або будь-якої іншої особи.

При перевірочно-відкладеній системі експертизи заявник, отриму­ючи тимчасову правову охорону на визначений строк, має можливість оцінити ефективність винаходу та доцільність його впровадження і при­йняти відповідне рішення щодо необхідності проведення експертизи по суті. Недоліком цієї системи слід вважати відсутність у заявника у період тимчасової правової охорони виключного права на винахід. Не дивлячись на зазначений недолік, більшість держав-учасниць Паризького союзу запровадили у себе перевірочно-відкладену систему експертизи.

Перше повідомлення Інститутом заявникові щодо кваліфікаційної експертизи, яким може бути рішення про видачу патенту, попереднє рішення про відмову у видачі патенту чи вимога про необхідність надан­ня додаткових матеріалів, без яких проведення експертизи неможливе, повинно бути надіслане не пізніше 18 місяців від дати початку проведен­ня кваліфікаційної експертизи. Датою початку проведення кваліфікацій­ної експертизи вважається дата отримання Інститутом клопотання про її проведення, а якщо це клопотання було отримане до завершення фор­мальної експертизи, то дата її завершення.

Особливістю нової редакції Закону стосовно проведення експер­тизи є введення конкретних строків повідомлення заявникові про стан розгляду заявки. Так, перше повідомлення Інститутом промислової влас­ності заявникові щодо формальної експертизи, яким може бути повідом­лення про завершення формальної експертизи чи вимога про внесення змін до матеріалів заявки, повинно бути надіслане не пізніше 6 місяців від встановленої дати подання заявки.

Патент на винахід (корисну модель) надає його власнику виключ­не право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель встановлюється статтею 465. Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону. Законом можуть бути встановлені умови тимчасової чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід до набрання ними чинності відповідно до частини першої статті 465. Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід спливає через двадцять років, що підліковуються від дати подання заявки на винахід в установленому законом порядку. Цей строк може бути продовжений в установленому законом порядку щодо винаходу, використання якого потребує спеціальних випробувань та офіційного дозволу. Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на корисну модель спливає через десять років від дати подання заявки на корисну модель в установленому законом порядку. Строк дії патенту на винахід, об'єктом якого є лікарський засіб, за­сіб захисту тварин, засіб захисту рослин тощо, може бути продовжено за клопотанням власника цього патенту на строк, що дорівнює періоду між датою подання заявки та датою одержання такого дозволу, але не більше ніж на 5 років. Введення такої норми до Закону обумовлено специфічною особ­ливістю даного об'єкта охорони, яка полягає в тому, що для його вико­ристання потребується дозвіл відповідного компетентного органу. Фак­тично при цьому значно зменшується строк дії патенту, тобто права па­тентовласника, який вклав значні кошти в розроблення, наприклад, лікарського препарату, обмежуються. Введена норма відповідає Регламенту Ради ЄС, яким для лікарсь­ких препаратів введено Свідоцтво про додаткову охорону зі строком дії п'ять років. Свідоцтво надає патентовласнику такий самий обсяг прав, що й основний патент [12]. Чинність майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель може бути припинено достроково за ініціативою особи, якій вони належать, якщо це не суперечить умовам договору, а також в інших випадках, передбачених законом.


2.2 Об'єкт винаходу (корисної моделі) та ознаки що застосовуються для його характеристики. Виявлення винаходу (корисної

моделі)

Винахід - це технологічне (технічне) рішення, що відповідає умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню та промис­ловій придатності). Винахід - це результат творчої діяльності людини в будь-якій галузі технології. Винахід повинен бути втіленим у формі, що припус­кає можливість встановлення факту використання винаходу. Тільки у цьому випадку права, що надаються патентовласнику Законом, можуть бути реалізовані.

Об'єктом винаходу (корисної моделі) може бути:

1. продукт:

· пристрій – машини, механізми, прилади, деталі, вузли або сукупність взаємопов'язаних деталей та вузлів;

· речовина – штучно створена сукупність взаємозв'язаних інгредієнтів, індивідуальні хімічні сполуки, об'єкти генетичної інженерії, композиції та продукти ядерного перетворення;

· штам – спадково однорідні культури мікроорганізмів, що продукують корисні речовини або використовуються безпосередньо.

2. спосіб – процес виконання дій над матеріальним об'єктом за допомогою інших матеріальних об'єктів.

3. застосування за новим призначенням раніше відомого продукту чи способу.

Перераховані об'єкти винаходів характеризують людську діяльність взагалі. Вона включає такі елементи:

· певну потребу, на задоволення якої спрямована діяльність;

· предмет діяльності;

· дії з предметами;

· засоби діяльності;

· результат діяльності.

При зіставленні перераховані елементи та об'єкти винаходів, що охороняються згідно із Законом України, відповідають один одному. Крім того, в Україні видаються патенти на винаходи, які стосуються об'єктів живої природи: штамів мікроорганізмів, культур клітин рослин і тварин.

Пристрій - найбільш поширений об'єкт винаходу. До пристроїв як об'єктів винаходів (корисних моделей) належать машини, механізми, прилади тощо. Винахід на який оформлюється та подається данна заявка є пристроем.

Пристроєм називають агрегати, машини, механізми, знаряддя пра­ці, інс­трументи та інші продукти праці, призначені для ви­конання виробничих і технологічних процесів, для задоволення будь-яких потреб суспільства.

Розрізняють пристрої двох видів. До першого належать пристосу­вання, інструменти, знаряддя праці, готові вироби. Характеризуються такі пристрої тим, що ні вони самі, ні елементи, з яких вони складають­ся, у процесі роботи не зв'язані між собою функціонально, наприклад, слюсарні або столярні інструменти, деталі для їх складання тощо.

До другого виду належать агрегати, механізми, прилади тощо, окремі вузли або деталі яких в процесі використання знаходяться у функціональному взаємозв'язку. Розглянута борштанга відноситься до пристроїв другого виду. Поширеність пристрою як об'єкта винаходу обумовлена наступ­ним: гарантією того, що запатентований винахід дійсно буде охороняти­ся, є реальна можливість встановлення факту порушення патенту. Якщо порівнювати, наприк­лад, спосіб і пристрій, то виявити застосування пристрою набагато легше, ніж способу. Саме цим часто обумовлений вибір заявником об'єкта винаходу при оформленні заявки, якщо суть винаходу дає йому можливість такого вибору [13].

Ознаки, які можуть характеризувати пристрій як об'єкт винаходу показані на рис. 2.1. Розглянемо детальніше ознаки, які застосовуються для характе­ристики пристрою.

Конструктивний(ні) елемент(ти). Пристрій як матеріальний об'єкт характеризується наявністю конструктивних елементів (деталей, вузлів тощо), з'єднаних між собою певним чином для одержання, потрібного технічного результату при його застосуванні. Наприклад в нашому випадку пристрій складений з деталей таких як корпус, різці, гвинти й т. д.


Зв'язки між елементами. Найважливішими ознаками, що характеризують пристрій (конструкцію, виріб), є зв'язки між його конструктивними елементами, завдяки яким забезпечується працездатність пристрою. Наявність зв'язку між елементами як ознака майже завжди при­сутня у формулі винаходу. В борштанзі всі елементи зв’язані між собою чи то з’єднанням ластівчин хвіст, чи то різбленям.

Форма виконання зв'язків між елементами як ознака, що характе­ризує пристрій, може бути конструктивною, функціональною, змішаною. Механічні пристрої характеризуються в основному конструктив­ними і (або) функціональними (кінематичними) зв'язками між конструк­тивними елементами.

Взаємне розташування елементів. Ознаки взаємного розташуван­ня елементів характеризують об'єкт-пристрій в цілому і обумовлюють йо­го відтворюваність. У пристрої ці ознаки необхідні для правильного складання об'єкта і його функціонування згідно з призначенням. Так у борштанзі суттю винаходу є те що різці розташовані один щодо іншого під певним кутом який розраховується по відповідній формулі.

Форма виконання елемента(ів) або пристрою в цілому. Форми виконання конструктивних елементів як ознаки пристрою досить різно­манітні. Наявність вузлів і деталей у взаємозв'язку і взаємному розта­шуванні ще не повністю розкриває пристрій. Існують пристрої з однако­вими вузлами, однак їх не завжди можна назвати ідентичними, оскільки одні й ті самі можуть мати свої конструктивні особливості.

Слід підкреслити, що зазначення конкретної форми виконання то­го чи іншого елемента звужує обсяг правової охорони винаходу. Тому, якщо можливі декілька форм виконання ознаки винаходу, які дозволя­ють одержати один і той же технічний результат, доцільно таку ознаку виражати загальним поняттям, яке охоплює всі форми виконання.

Розглянута борштанга має такі ж конструктивні елементи як і аналог, але корпус виконаний у з пазом ластівчин хвіст, різці розташовані рід певним кутом і зміщенні один відносно іншого.

Параметри та інші характеристики елемента(тів) та їх зв'язок. Дана ознака пристрою широко сформульована і на практиці подання та розгляду заявок на винаходи зустрічається досить часто. Взаємозв'язок параметрів та інших характеристик елемента(тів) виражається як спів­відношення розмірів, об'ємів, площ тощо. Взаємозв'язок параметрів пристрою може бути виражений з вико­ристанням математичних формул. У борштанзі існує певний взаємозв’язок між кутом зміщення різців і осьовим шагом різців, що виражено в математичній формулі.


2.3 Оформлення пакету документів для подання заявки

Заявку на видачу патенту на винахід (корисну модель) може подати до Установи будь-яка особа, яка бажає одержати патент і має на це право. Заявка надсилається на адресу Державного підприємства "Український інститут промислової власності" (УКРПАТЕНТ), а саме: Україна, 01601, м. Київ-42, вул. Глазунова, 1 або подається заявником безпосередньо за вказаною адресою.

Заяву про видачу патенту, опис і формулу винаходу (корисної моделі), креслення та реферат подають у трьох примірниках. Решту документів подають в одному примірнику. Документи, які потребують подальшого перекладу, можуть бути подані мовою оригіналу в одному примірнику, а їх переклад - в 3 примірниках.

Заявка - сукупність документів, необхідних для прийняття Установою (спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань інтелектуальної власності), рішення про видачу патенту на винахід (корисну модель).

Юридичні вимоги до заявки па видачу патенту стосуються чоти­рьох основних аспектів.

По-перше, існують вимоги до змісту документів заявки. Під змістом розуміється та інформація, яка повинна бути подана в цих документах.

По-друге, є вимоги до «фізичного» боку заявки. Це стосується питання про те, як слід подати зміст заявки, наприклад, якими повинні бути формат і структура документа заявки і як повинні бути розміщені текст і креслення.

По-третє, передбачені вимоги спеціально для випадку, коли заявляється пріоритет більш ранньої заявки на той самий винахід. Наприклад, коли іноземний заявник просить взяти до уваги, що він уже подав заявку на видачу патенту на той самий винахід в іншій країні, тому дата подання більш ранньої заявки визначає дату пріоритету заявки в Україні.

Нарешті, існує вимога, згідно якої заявник повинен сплатити збір за подання заявки. Документ про сплату збору повинен надійти до Установи разом із заявкою або протягом двох місяців після дати подан­ня заявки. Зазначений строк може бути продовжений, але не більше ніж па шість місяців. За продовження строку сплачується збір.

Ця вимога прямо не пов'язана зі змістом заявки і формою її подання, але її виконання є обов'язковою умовою початку діловодства за заявкою. Без сплати заявочного збору заявка не може розглядатися [14].

Заявка складається українською мовою. Якщо деякі документи за­явки викладені іншою мовою, то слід надіслати переклад цих документів до Установи у двохмісячний строк від дати подання заявки.

Вимога єдності винаходу:

Заявка на винахід повинна стосуватися одного або групи винаходів, пов'язаних єдиним винахідницьким задумом.

Вимога єдності винаходу визнається дотриманою, якщо:

· заявка стосується одного винаходу, тобто одного продукту чи способу;

· заявка стосується одного винаходу, який охарактеризований з розвитком або уточненням окремих конкретних варіантів його здійснення, що не супроводжується зміною чи вилученням окремих ознак, наведених у незалежному пункті формули;

· заявка стосується групи винаходів, які пов'язані єдиним винахідницьким задумом, а саме:

· один із винаходів призначений для одержання (виготовлення) іншого, наприклад, пристрій, речовина або штам та спосіб його одержання, виготовлення;

· один із винаходів призначений для здійснення іншого, наприклад, спосіб і пристрій для здійснення способу;

· один із винаходів призначений для використання іншого (в іншому), наприклад, спосіб і речовина, яка призначена для використання в способі;

· винаходів однакового призначення, які забезпечують одержання одного й того технічного результату принципово одним і тим шляхом (варіанти).

Заявка на корисну модель повинна стосуватися однієї корисної моделі.

Вимога єдності корисної моделі визнається дотриманою, якщо: заявка стосується однієї корисної моделі, тобто одного пристрою; заявка стосується однієї корисної моделі, яка охарактеризована з розвитком або уточненням окремих конкретних варіантів її здійснення, що не супроводжується зміною чи вилученням окремих ознак, наведених в незалежному пункті формули.

Вимога єдності не визнається дотриманою, якщо заявка стосується винаходу (корисної моделі), який (яка) охарактеризований (охарактеризована) набором ознак, що не утворюють єдину сукупність і спрямовані на досягнення різних, самостійних технічних результатів [15].


3 РОЗРОБКА МАТЕРІАЛІВ ЗАЯВКИ

3.1 Зміст опису винаходу заявки на видачу патенту

3.1.1 Загальні вимоги до опису

Опис винаходу з формулою винаходу, що міститься в ньому, і гра­фічними матеріалами є основним документом за­явки (Додаток А). Без перебільшення можна сказати, що від ретельності, повноти і правильності опису винаходу залежить подальша доля заявки і самого винаходу. Приступаючи до складання опису винаходу, необхідно чітко уяв­ляти його значення в проведенні патентної експертизи, тобто у визна­ченні відповідності технічного рішення, що становляться, вимогам, що пред'являються до винаходу.

Згідно з Правилами, опис повинен підтверджувати обсяг правової охорони, визначений формулою винаходу (корисної моделі) і настільки ясно і повно розкривати суть винаходу (корисної моделі), щоб його міг здійснити фахівець у зазначеній галузі.

Опис починається із зазначення індексу рубрики діючої редакції міжнародна патентна класифікація (МПК), до якої належить винахід (корисна модель), назви винаходу і міс­тить такі розділи: галузь техніки, до якої належить винахід (корисна модель); рівень техніки; суть винаходу (корисної моделі); перелік фігур креслень (якщо на них є посилання в описі); відомості, які підтверджують можливість здійснення винаходу (корисної моделі).

Не допускається заміна розділу опису в цілому або його частини посиланням на інформаційне джерело, в якому є необхідні відомості.

Зміст усіх розділів опису необхідно надавати відповідно до вимог Правил, без будь-яких відступів.

Необхідність виконання цих вимог пов'язана з тим, що опис вина­ходу за своїм змістом є викладом доказу достовірності основної тези па­тентної експертизи винаходів: технічне вирішення, що описується в за­явці може бути визнане винаходом.

3.1.2. Індекс рубрики міжнародної патентної класифікації

Міжнародна патентна класифікація - результат міжнародної співпраці патентних відомств бага­тьох держав. Вона базується на Страсбурзькій угоді 1972 р., підготовле­ній Міжнародним Бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власно­сті (ВОІВ).

МПК дозволяє здійснити уніфіковану в міжнародному масштабі класифікацію патентів на винаходи (корисні моделі), включаючи опуб­ліковані заявки. На основі МПК індексується, комплектується і систе­матизується патентна документація більшості країн світу.

Щоб па кожному етапі свого застосування МПК відповідала існу­ючому рівню розвитку техніки, вона зазнає в рамках ВОІВ періодично­го перегляду (один раз па п'ять років). Перша редакція МПК діяла з 1 січня 1968 р. до 30 червня 1974 р. Нині діє восьма редакція. Незважаю­чи на те, що МПК періодично переглядається, її структура і принцип побудови незмінні: вона залишається ієрархічною класифікацією.

МПК охоплює усі галузі знань, об'єкти яких можуть мати правову охорону. Виходячи з цього, класифікаційна схема поділена на 8 роз­ділів, що містять приблизно 67 000 рубрик. Кожна рубрика визначаєть­ся індексом, який складається з літер латинського алфавіту та арабсь­ких цифр.

Розділи позначаються великими літерами латинського алфавіту:

А «Задоволення життєвих потреб людини»;

В «Різні технологічні про­цеси; транспортування»;

С «Хімія; металургія»;

D «Текстиль; папір»;

Е «Будівництво; гірнича справа»;

F «Механіка; освітлення, опалювання; двигуни і насоси; зброя і боєприпаси; вибухові роботи»;

G «Фізика»;

Н «Електрика».

Розділи, в свою чергу, поділяються на класи. Подальше подрібнен­ня здійснюється в напрямі диференціації тематики класу за принципом ієрархічного підпорядкування на підкласи, які позначаються також великими латинськими літерами. Підкласи в свою чергу складаються з груп та підгруп.

Повний класифікаційний індекс складається з комбінації симво­лів, що використовуються для позначення розділу, класу, підкласу і ос­новної групи або підгрупи.

Наприклад, індекс В 23 В 29/02 означає:

Розділ В - Різні технологічні процеси.

Клас В 23 - Металоріжучі станки; способи та пристрої для обробки металів, що не віднесене до других класів.

Підклас В 23 В – токарна обробка, свердління.

Група В 23 В 29/00 – ріжучі інструменти.

В 23 В 29/02 - борштанги.

МПК побудована на двох принципах: предметно-тематичному (га­лузевому) і функціональному. Функціональний підхід поділяє винахо­ди відповідно до їх суті, а галузевий - відповідно до можливої галузі їх застосування. Відсутність єдності в структурі МПК призводить до мож­ливих змін на всіх рівнях класифікації.

Індекс рубрики МПК, до якої належить винахід, визначається вна­слідок класифікації винаходу за правилами, встановленими Вступом до МПК. Основою для вибору рубрики МПК є формула винаходу. Як­що формула містить групу винаходів, що належать до різних рубрик МПК, встановлюються індекси всіх цих рубрик [16].

Правильна класифікація технічної суті винаходу може бути здій­снена тільки при реалізації системного підходу і виконанні наступних послідовних дій: вибір найбільш відповідного розділу, потім класу, під­класу і, нарешті, основної групи або в ЇЇ межах найбільш відповідної підгрупи, обсяг якої буде достатній, щоб охопити всі найважливіші осо­бливості технічної суті об'єкта, що розглядається.

Як альтернатива, група може бути знайдена за допомогою Алфа­вітно-предметного покажчика до Класифікації. У цьому випадку для підтвердження правильності знаходження групи необхідно уточнити обсяг рубрик, що стоять вище.

В Україні здійснений переклад з англійської мови на українську і виданий «Покажчик ключових термінів» («Catchword Index»), призна­чений для того, щоб вказати розділ (розділи), в якому(их) найбільш ймовірно знаходиться об'єкт винаходу, що заявляється.

Даний Покажчик ні в якому разі не замінює МПК і не вносить ніяких поправок до змісту будь-якого її розділу. Його завдання полягає в паданні додаткової допомоги під час використання МПК. Крім свого основного призначення, україномовний варіант Покажчика є одним з елементів української науково-технічної термінологічної бази, яка повин­на застосовуватися в матеріалах заявки і забезпечувати єдність терміно­логії в діловодстві відносно заявок на об'єкти промислової власності [17].

3.1.3. Назва винаходу

Назва винаходу (корисної моделі) характеризує його (її) призна­чення, відповідає суті винаходу (корисної моделі) і, як правило, близька до назви відповідної рубрики МПК.

Назву винаходу (корисної моделі) слід викладати в однині.

Винятки складають:

• назви, які не вживаються в однині;

• назви винаходів, що стосуються хімічних сполук, охоплених загальною структурною формулою.

Нарівні з нормативними вимогами потрібно враховувати напрацьовані практикою (які не суперечать нормативам) рекомендації до формулювання назви винаходу.

1. Назва повинна відповідати об'єкту винаходу (пристрій, спосіб, речовина) і бути родовою ознакою відносно до інших суттєвих ознак, що складають формулу винаходу.

2. Назва повинна відповідати прототипу винаходу (може бути використане узагальнене поняття).

3. Назва повинна відповідати суті винаходу. Це випливає з вимоги пропорційності. Зокрема, назва винаходу (поняття, що визначається) повинна відповідати змісту винаходу (визначальне поняття). У тому випадку, коли всі ознаки, що відрізняють винахід, стосуються тільки одного вузла, патент необхідно отримувати на цей вузол, називаючи винахід найменуванням цього вузла.

4. Назва винаходу не повинна містити:

• вказівки на технічний результат, що утримується при використанні винаходу;

• вказівки на явища, що відбуваються при його здійсненні, а також механізм процесу.

5. У назві винаходу повинна використовуватися оповідна, без інверсій, черговість слів.

6. Назва може бути виражена термінологічно або функціонально (описово).

а) Термінологічні назви. Назва у вигляді терміна, може бути використана, коли цей «термін» увійшов до словників понять і термінів, енциклопедичних словників, політехнічних словників, тлумачних словників (основні терміни) по окремих галузях. У разі використання широких, багатозначних термінів як назв (на­приклад, машина, комбайн, прилад, сепаратор, подрібнювач і т. ін.) - останні конкретизуються.

б) Описові (функціональні) назви. Описові назви застосовуються тоді, коли відсутня відповідна термінологічна назва або така назва є ма­ловживаною.

7. Назва винаходу повинна бути точною, конкретною і короткою. Точність назви винаходу означає, що вона повинна відповідати певному об'єкту винаходу (пристрій, спосіб, речовина і т. ін.).

Вимога конкретності назви винаходу означає, що в ній повинна міститися вказівка на найближчий вид тих об'єктів, до яких належить винахід. Тому не треба давати винаходу назви цілих галузей техніки.

8. З метою забезпечення одноманітності не заведено називати при­ стрій - системою, спосіб - методом і т. ін., крім тих випадків, коли це необхідно відповідно до термінології, існуючої в певній галузі техніки.

9. Назва винаходу, що відноситься до застосування відомого об’єкта, є назвою об'єкта, що виражає нове призначення цього відомого об'єкта.

Розглядуємий винахід названо – борштанга, що співпадає з назвою розділу у МПК. Борштанга - це метало ріжучий інструмент який використовують в машинобудуванні для обробки циліндричних отворів розточуванням. Саме таким є запропонований винахід.

3.1.4 Галузь техніки, до якої належить винахід

У цьому розділі зазначають галузь техніки, до якої належить вина­хід, а також, у разі необхідності, галузь застосування винаходу (корис­ної моделі).

Призначення цього розділу полягає в тому, щоб разом з назвою винаходу давати достатню інформацію про галузь техніки того роду об'єктів, до якого належить винахід, що заявляється.

Допускається зазначення кількох галузей техніки, до яких нале­жить винахід. Однак не треба застосовувати зворот «і в інших галузях техніки», бо він не має певного значення.

При викладі розділу зазначаються лише ті галузі або об'єкти, в яких винахід дійсно може бути використаний. Підтвердженням служать конкретні дані про можливість використання або конкретні приклади виконання, наведені в розділі опису «Відомості, які підтверджують мож­ливість здійснення винаходу (корисної моделі)».

Доцільно звертати увагу па відповідність змісту даного розділу названим класифікаційним рубрикам МПК.

Стосовно борштанги галузь техніки запишемо наступним чино: “Винахід відноситься до машинобудування і може бути використаний для обробки різанням циліндричних отворів”.

3.1.5. Рівень техніки

Даний розділ опису обґрунтовує те твердження, що жодне з відо­мих джерел (патентних або інших) не містить засіб того ж призначення, що дозволяє отримати необхідний технічний результат.

У розділі «Рівень техніки» наводять дані про відомі заявнику ана­логи винаходу (корисної моделі) з виділенням серед них аналога, най­більш близького за сукупністю ознак до винаходу (корисної моделі), (прототипу).

Аналог винаходу (корисної моделі) - це засіб того ж призначення, який відомий з джерел, що стали загальнодоступними до дати пріорите­ту винаходу (корисної моделі) і характеризується сукупністю ознак, по­дібних до сукупності суттєвих ознак винаходу (корисної моделі).

Ознаки належать до суттєвих, якщо вони впливають на технічний результат, якого можна досягти, тобто перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із зазначеним результатом.

Для оцінки рівня техніки і знаходження аналогів винаходу бажано провести патентні дослідження згідно зі стандартом України ДСТУ 3575-97 «Патентні дослідження. Основні положення і порядок прове­дення» [8].

Для того, щоб дати повну характеристику стану тієї проблеми, на вирішення якої спрямований винахід, самому автору або патентознавцю необхідно виділити:

• галузь техніки;

• рівень техніки, з якого вибирається інформація про аналоги і найближчий аналог (прототип).

При визначенні рівня техніки загальнодоступними вважаються відомості, що містяться в джерелі інформації, з яким будь-яка особа мо­же ознайомитися сама або про зміст якого її може бути повідомлено за­конним шляхом до дати пріоритету винаходу. Через це до аналогів не можуть бути віднесені засоби, розкриті в заявці, поданій, наприклад, тим же заявником, але не опублікованій на дату пріоритету винаходу, що заявляється, або в інших джерелах інформації, що не підлягають від­критій публікації (звіт про науково-дослідну роботу або конструкторсь­ка документація, що не знаходиться в органах науково-технічної інфор­мації).

Необхідно ще раз підкреслити, що відомий засіб належить до ана­лога, якщо він має те саме призначення, що і винахід, який заявляється. Єдність призначення аналога і винаходу встановлюється виходячи з функції, що виконується ними з урахуванням галузі застосування вина­ходу, що заявляється. Оскільки суть аналогів одного призначення може бути різною, для опису відбираються лише об'єкти, подібні за сукупніс­тю суттєвих ознак винаходу. При цьому мається на увазі, що технічна суть аналога обумовлюється, зокрема, принципом роботи (дії) і визна­чається тією сукупністю технічних засобів (ознак), які використовують­ся для досягнення визначеного заявником технічного результату.

Для виявлення та обґрунтування причин, що перешкоджають при використанні найближчого аналога (прототипу) одержанню очікуваного технічного результату, необхідно проаналізувати технічні властивості прототипу, обумовлені його ознаками, характер виявлення цих власти­востей в умовах використання, для яких створюється винахід, і показа­ти неможливість досягнення цими властивостями очікуваного технічно­го результату. Це дозволить конкретизувати властивості заявленого об'єкта винаходу шляхом логічного зв'язку властивостей з ознаками, що характеризують об'єкт.

Характеристика прототипу, тобто аналога, найбільш близького до винаходу за сукупністю суттєвих ознак, включає наведення всіх сут­тєвих ознак, спільних з сукупністю суттєвих ознак винаходу. Після ха­рактеристики прототипу наводяться бібліографічні дані джерела інфор­мації, де він описаний.

В описі борштанги проаналізувавши об’єкти аналоги і прототип запишемо наступне. Відомі дворізцеві борштанги різці в яких зміщенні один щодо одного в осьовому напрямку на довжину що перевищує довжину оброблюваного отвору [18]. Це приводить до значного збільшення довжини борштанги і внаслідок цього до втрати жорсткості, виникнення вібрацій та погіршення якості розточування отворів. Відомі також дворізцеві борштанги в яких чорновий і чистовий різці встановлені під кутом 1800 один щодо іншого. Чорновий різець розташовується на 1-2 мм попереду чистового. Недоліком таких борштанг є взаємний вплив різців один на одного, так як в процесі різання на борштангу діє система сил одночасно від обох різців, що призводить до погіршення точності оброблюваного отвору.

Найбільш близьким аналогом борштанги, що заявляється, обраним як прототип, є борштанга, чорновий і чистовий різці якої зміщені в осьовому напрямку один відносного іншого на незначну відстань, і при цьому чистовий різець установлений під таким кутом до чорнового, при якому рівнодіюча зусиль і чорнового різця перпендикулярна площині, що проходить через вершину різця і вісь оброблюваного отвору [19]. З метою підвищення точності обробки і зниження впливу технологічної спадковості попередньої операції державка чистового різця виконана східчастою з вибірками на консольній частині і з прямокутним поперечним перерізом.

Недоліком відомої борштанги є те, що внаслідок зміни твердості оброблюваного матеріалу будуть змінюватися точність обробки отвору внаслідок підвищеної здатності чистового різця до пружної деформації. Максимальна подача інструмента обмежується висотою мікронерівностей, отриманих після обробки чистовим різцем.


3.1.6 Суть винаходу

У розділі «Суть винаходу» детально розкривають задачу, на ви­рішення якої спрямовано винахід (корисну модель), що заявляється, і вказують технічний результат, якого можна досягти при здійсненні ви­находу (корисної моделі).

Розкриття задачі включає:

• зазначення об'єкта, який підлягає удосконаленню;

• зазначення у загальному вигляді характеру удосконалень, що вносяться до об'єкта;

• зазначення технічного результату, якого можна досягти при здійсненні винаходу.

Задача формулюється у такій редакції:

В основу винаходу (корисної моделі) поставлено задачу ______ (найменування об'єкта, який підлягає удосконаленню) ШЛЯХОМ ______ (зазначається характер удосконалень у загальному вигляді) забезпечити ______ (зазначається технічний результат, який досягається при використанні винаходу (корисної моделі).

В основу корисної моделі поставлено задачу – підвищення точності обробки, якості обробленої поверхні і продуктивності обробки. Поставлена задача досягається наступним шляхом: розточувальні різці в борштанзі розташовуються в такий спосіб, щоб їх вершини були виставлені на один і той же розмір обробки і зміщенні один відносно іншого в напрямку подачі на величину [20].

,

де - величина зміщення різців, мм;

- ціле число;

- подача борштанги, мм/об.

При цьому фактична відстань між нерівностями зменшиться вдвічі і висота їх значно знизиться. Дана формула придатна тільки для борштанги з протилежним розташуванням різців. Якщо ж різці встановлюються під певним кутом слід користуватись наступною формулою:

,

де - осьове зміщення різців мм, що залежить від кута між ними

і подачі , мм/об;

кут розташування різців один відносно іншого визначається за формулою

,

де - кут між векторами радіальної складової сили різання, що

діє на чорновий різець і рівнодіючої ;

,

На практиці звичайно, незалежно від оброблюваного матеріалу і режимів різання приймають кут , тому можна записати

,

де - зміщення різців у залежності від подачі з якою виконується обробка, мм.

Новизною запропонованої борштанги є можливість ступінчастого регулювання зміщення різців один відносно іншого на величину в осьовому напрямку в залежності від встановленої подачі .

Під технічним результатом, якого можна досягти при здійсненні винаходу, розуміють виявлення нових технічних властивостей об'єкта винаходу, що обумовлені введенням до нього нових суттєвих ознак.

Названий перелік показує заявнику, що мова йде не про суспільно корисний результат, який вказувався раніше, коли умовою охороно-здатності був «позитивний ефект», і який полягав, як правило, в підви­щенні продуктивності обладнання, підвищенні якості продукту тощо. Сучасними нормативними документами технічний результат трактуєть­ся як та конкретна причина, що зробила можливим підвищення продук­тивності обладнання або якості продукту.

Суть винаходу (корисної моделі) визначається сукупністю сут­тєвих ознак, достатніх для досягнення технічного результату, який за­безпечує винахід (корисна модель).

У цьому ж розділі зазначають всі суттєві ознаки, що характеризу­ють винахід (корисну модель), з виділенням ознак, які відрізняють його від прототипу, та з поділом останніх на ознаки, достатні у всіх випадках, на які поширюється обсяг правової охорони, і ознаки, що характеризу­ють винахід (корисну модель) лише в окремих випадках, а саме в конк­ретних формах виконання чи в особливих умовах його використання.

При розкритті причинно-наслідкового зв'язку між сукупністю ознак винаходу і технічним результатом, якого можна досягти, необхід­но показати, яким чином нові (відрізняльні) ознаки при взаємодії з відомими ознаками забезпечують виявлення нових технічних властивос­тей винаходу, розкрити характер виявлення цих властивостей та зазна­чити технічний результат як наслідок виявлення цих властивостей.

Відомості, що містяться в розділі, повинні бути достатніми для підтвердження тієї обставини, що подана сукупність суттєвих ознак за­безпечує досягнення зазначеного технічного результату.

3.1.7 Перелік фігур креслень

У цьому розділі опису наводиться перелік усіх фігур графічних зображень, наводяться стислі пояснення того, що зображено на кожній з них.

Фігури нумеруються арабськими цифрами. Якщо суть винаходу пояснюють інші ілюстративні матеріали (наприклад, фотографії), то не­обхідно дати стисле пояснення їх змісту.

Таблиці нумеруються окремо.

Посилання на ілюстрації повинні відповідати зображенням на фігурах.

За наявності лише однієї фігури, вона не нумерується. У цьому випадку посилання на ілюстрацію може бути викладене таким чином:

«На кресленні зображений загальний вигляд заявленого при­строю»;

Спосіб, що «описується, пояснюється схемою»;

Кожен елемент пристрою (вузол, деталь) може мати лише одне цифрове позначення, що відповідає позначенню на кресленні.

Наприклад: На фіг. 1 зображено схему різання борштанги, на фіг. 2, 3, 4 зображена запропонована борштанга, на фіг. 5 зображено спосіб регулювання запропонованої борштанги (додаток А).

3.1.8 Відомості про можливість здійснення вина­ходу

У цьому розділі розкривають можливість одержання зазначеного в розділі «Суть винаходу (корисної моделі)» технічного результату. По­трібно показати, що винахід, який заявляється, може бути здійснений за допомогою описаних безпосередньо в заявці або відомих до дати пріо­ритету засобів.

У цьому розділі опису наводяться приклади здійснення винаходу з наведенням засобів (пристосувань, що використовуються для цього, приладів, матеріалів і т. ін.). Якщо засоби, що використовуються, не є відомими, розкривається їх виконання (склад, будова). Кількість конк­ретних прикладів залежить, зокрема, від виду об'єкта, що характеризу­ється, і від ступеня узагальненості ознак, включених в формулу винахо­ду. Кількість прикладів повинна бути достатня для підтвердження обся­гу винаходу, охарактеризованого в формулі винаходу.

3.1.9 Зміст формули винаходу

Формула винаходу (корисної моделі) - це стисла словесна характеристика технічної суті винаходу, що містить сукупність його (її) суттєвих ознак, які достатні для досягнення зазначеного заявником техніч­ного результату.

Формула винаходу (корисної моделі) повинна базуватися на описі, тобто характеризувати винахід тими самими поняттями, що й опис винаходу (корисної моделі).

Ознаки винаходу (корисної моделі) в формулі викладають таким чином, щоб забезпечити можливість їх ототожнення (ідентифікації), тобто однозначного розуміння фахівцем на основі відомого рівня техніки смислового змісту понять, якими ці ознаки охарактеризовані.

3.1.10 Складання формули винаходу

Заздалегідь перед складанням формули винаходу самому автору винаходу або патентознавцю необхідно проаналізувати:

• галузь техніки, до якої належить передбачуваний винахід;

• рівень техніки, при цьому виділити інформацію про аналоги винаходу і найближчий аналог (прототип);

• суттєві ознаки винаходу.

При складанні формули винаходу доцільно послідовно виконати ряд етапів і заповнити таблицю зіставного аналізу винаходу і прототипу (табл. 3.1).

Алгоритм формули винаходу

Незалежний пункт

До незалежного пункту формули винаходу включа­ють загальні суттєві ознаки винаходу, кожна з яких необхідна у всіх ви­падках виконання чи використання винаходу, а всі разом узяті достатні для одержання технічного результату, що виявляється в усіх випадках, на які поширюється обсяг правової охорони, що запрошується.

При складанні незалежного пункту формули слід враховувати, що сукупність суттєвих ознак, необхідних і достатніх для досягнення тех­нічного результату, повинна бути передана певним набором ознак, влас­тивих цьому об'єкту.

Обмежувальна частина:

• назва винаходу – борштанга;

суттєві ознаки, спільні для об'єкта, що заявляється, і прототипу - чорновий і чистовий різці якої встановлені один щодо іншого під кутом ,

Таблиця 3.1 – Зіставний аналіз винаходу і прототипу
№ з/п Суттєві ознаки винаходу Суттєві ознаки прототипу Спільні для винаходу та прототипу ознаки (відомі ознаки) Відмінності (різ­ниця в ознаках ви­находу і прототипу) Відріз­няльні ознаки

1

2

3

4

5

6

1 Два різці Два різці Два різці
2 Чорновий різець Чорновий різець Чорновий різець
3 Чистовий різець Чистовий різець Чистовий різець
4 Розміщені під кутом Розміщені під кутом Розміщені під куутом
5 Зміщені один відносно іншого на величину Знаходяться в одній площині Різці зміщені один відносно іншого на величину Різці зміщені один відносно іншого на величину

Розмежувальні слова:

«відрізняється тим, що »

Відрізняльна частина: нові ознаки, що відрізняють об'єкт від прототипу - різці зміщені один щодо іншого в осьовому напрямку на величину

,

де - осьове зміщення різців, мм;

- кут між різцями;

- подача з якою виконується обробка, мм/об.

Формулу винаходу наведено у додатку А.


3.2 Зміст інших документів, що також подаються на видачу патенту

3.2.1 Заява про видачу патенту

Заяву про видачу патенту слід подавати українською мовою. Всі необхідні розділи заяви повинні бути заповнені. У тому разі, коли відомості не можуть бути повністю розміщені за браком місця у відповідних графах, їх наводять на додатковому аркуші за тією ж формою із зазначенням у відповідній графі заяви - «див. на окремому аркуші».

Графи, що розміщені над словом «Заява» і призначені для від­міток Інституту промислової власності заявником не заповнюються.

В графі, що містить прохання видати патент України, необхідно зазначити, на який з двох об'єктів промислової власності заявник про­сить видати патент - на винахід чи на корисну модель.

Під кодом (71) (додаток М) зазначають повне ім'я або найменування (для юри­дичної особи) заявника (заявників), а також його (їх) місцезнаходжен­ня. Якщо заявником є винахідник, декілька винахідників чи всі вина­хідники, їхнє ім'я зазначають під кодом (71), а їхні адреси наводять на звороті.

Повне ім'я або найменування іноземного заявника зазначають українською транслітерацією (літерами українського алфавіту) і поряд, у дужках, ці дані наводять мовою оригіналу. Крім того, мовою оригіналу наводять відомості стосовно місця проживання або місцезнаходження заявника (якщо це можливо).

У цьому ж розділі для заявників - юридичних осіб України зазна­чають код організації відповідно до Загального класифікатора підпри­ємств та організацій (ЗКПО) або код держави, якщо заявником є фізич­на чи юридична особа, що проживає або має постійне місце проживання за межами України. Код держави зазначають згідно із стандартом ВОІВ двома буквами латинського алфавіту. Наприклад, Франція - FR, Україна - UA.

Якщо заявник має підстави для встановлення більш ранньої дати пріоритету, то в наступному розділі заяви і під кодами (31), (32), (33) необхідно зробити відповідну позначку або під кодом (62) навести певні відомості.

Нижче зазначають повну адресу, за якою має вестись листування між заявником та Інститутом промвласності, прізвище або найменуван­ня адресата.

Під кодом (74) наводять дані про представника у справах інтелек­туальної власності, якщо заявник користується його послугами, чи до­віреної особи, через яку заявник подає заявку.

Якщо заявник бажає прискорити публікацію заявки, у відповідній клітині треба зробити позначку «X».

Розділ заявки «Перелік документів, що додаються» заповнюють за допомогою позначок «X» у відповідних клітинах із зазначенням кілько­сті примірників і аркушів документів.

Якщо право на подання заявки і одержання патенту передано ав­тором чи роботодавцем їх правонаступнику, в графі «Підстави виник­нення права на подання заявки» відповідну підставу зазначають познач­кою «X». Якщо заявником є єдиний винахідник чи всі ви­нахідники, ця графа не заповнюється.

Під кодом (72) наводять дані про винахідника (винахідників). У правій графі проставляють відповідні підписи.

Якщо винахідник (винахідники) не бажає (бажають) бути згада­ним (згаданими) в публікації відомостей про заявку на патент, у наступ­ній графі заяви слід зробити відповідний запис.

Заповнення останньої графи заяви «Підписи» обов'язкове в усіх випадках, крім одного, коли всі винахідники виступають заявниками. У цьому разі достатньо їх підписів у розділі, що має код (72).

Якщо лише один або декілька винахідників виступають заявни­ком, їх підписи в останній графі заяви обов'язкові.

Якщо заявником виступає юридична особа, заява підписується ке­рівником із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і скріплюється печаткою.

Якщо заявник доручив ведення справ по заявці представникові в справах інтелектуальної власності або іншій особі, останній може стави­ти свій підпис замість заявника.

У цій графі також проставляють дату підпису.

Якщо будь-які відомості наводять на додатковому аркуші, остан­ній треба підписати в такому ж порядку [15].

3.2.2 Креслення та інші ілюстративні матеріали

Креслення чи інші ілюстративні матеріали подають у вигляді графічних зображень (власне креслень, графіків, схем, епюр, діаграм, осцилограм, малюнків тощо), фотографій, таблиць.

Малюнки подають у тому випадку, якщо неможливо проілюструвати опис винаходу (корисної моделі) кресленнями чи схемами. Фотографії подають як додаток до інших видів графічних матеріалів. В окремих випадках фотографи можуть бути подані як основний вид пояснюючих матеріалів.

У правому верхньому куті кожного аркуша ілюстративних матеріалів зазначають назву винаходу (корисної моделі), в правому нижньому куті - прізвище (прізвища) та ініціали винахідника (винахідників).

3.2.3 Реферат

Реферат є скороченим викладом змісту опису винаходу (корисної ), який включає:

• назву винаходу (корисної моделі);

Об’єкт винаходу: борштанга.

• характеристику галузі техніки, якої с галузь його застосування;

Галузь застосування: технологія машинобудування, зокрема обробка циліндричних отворів розточуванням.

• характеристику суті винаходу (корисної моделі) із зазначенням технічного результату, якого мають досягти.

Реферат немає юридичної сили і не визначає межі правового захисту винаходу (корисної моделі).

Суть винаходу: чорновий і чистовий різці борштанги розміщені один відносно іншого під кутом і зміщені один відносно іншого на величину

,

де - осьове зміщення різців, що залежить від кута між ними і подачі з якою виконується обробка , мм/об.

Повзун борштанги сполучений з корпусом за допомогою з’єднання “ластівчин хвіст”. Для зміщення різців в осьовому напрямку використовується кільце що має східчасту поверхню одного з торців. Для точної настройки різців використовується мікрометричний гвинт та спеціальний шаблон. Технічний результат: забезпечується зменшення шорсткості поверхні та підвищення продуктивності обробки.

Суть винаходу (корисної моделі) в рефераті характеризують шляхом такого вільного викладу формули, в якому зберігають всі суттєві ознаки винаходу (корисної моделі).

Реферат складають лише для інформаційних цілей. Він не може братися до уваги з іншою метою, зокрема для тлумачення формули винаходу (корисної моделі) і визначення рівня техніки.

Реферат не може містити висновки щодо позитивної якості або цінності винаходу та посилання на теоретичну можливість його застосування.

Інформацію для реферату треба брати з формули та відповідних розділів опису винаходу. Реферат не слід складати лише на основі формули винаходу, алей з урахуванням тексту опису. Реферат не може повністю повторювати пункти формули винаходу.

Середній обсяг тексту реферату повинен містити до 250 слів.

Текст реферату слід складати з окремих коротких речень і уникати складних граматичних зворотів, які мають місце у патентних формулах. Не слід вживати такі очевидні фрази, як «Даний опис стосується...», «Винахід, визначений у цьому описі...», «Цей опис належить до...».

3.3 Документи, що додаються до заявки

До заявки додають документ, що підтверджує сплату збору за по­дання заявки у встановленому розмірі, та документ, що підтверджує право заявника на зменшення розміру збору, якщо таке право у заявника є. Ці документи подають разом із заявкою або протягом двох місяців від дати подання заявки. В останньому випадку діловодство за заявкою не проводять до надходження зазначених документів.

Якщо заявку подають через представника в справах інтелектуальної власності або іншу довірену особу, до заявки слід додати видане заявником доручення, що засвідчує його (її) повноваження. Якщо доручення надійшло до Відомства мовою оригіналу, до нього додають нотаріально посвідчений переклад Доручення українською мовою.

Зазначене доручення має бути підписане заявником і не потребує нотаріального свідчення. Підпис посадової особи, якщо заявником є юридична особа, має бути скріплено печаткою. Призначення представника заявника може бути відмінено самим заявником або його правонаступником шляхом подання до Установи заяви у письмовій формі.

Якщо заявник бажає скористатись правом пріоритету, він повинен протягом трьох місяців від дати подання заявки до Відомства подати заяву про пріоритет з посиланням на дату подання та номер попередньої заявки та посвідчену у встановленому порядку копію попередньої заявки в перекладі українською мовою. Якщо попередніх заявок декілька, то додають копії всіх попередніх заявок.

До заявки, за якою просять встановити пріоритет відповідно до Паризької конвенції по охороні промислової власності і яка надійшла до Установи після закінчення 12-місячного строку від дати подання попередньої заявки, але не пізніше двох місяців після закінчення 12-місячного строку, додають документ, що підтверджує наявність незалежних від заявника обставин, які призвели до неможливості подання заявки в зазначений 12-місячний строк.

Копія попередньої заявки подається разом із конвенційною заявкою або ж протягом 3 місяців від дати надходження останньої до Установи [15].

Представлену у додатку А заявку на корисну модель “борштанга” було подано до Державного підприємства “Український інститут промислової власності” і отримано висновок про видачу деклараційного патенту на корисну модель (додаток А). Після сплати відповідного збору та державного мита було отримано деклараційний патент на корисну модель (додаток А) та опис до деклараційного патенту на корисну модель (додаток А).


4. ПРОДАЖ ЛІЦЕНЗІЙ ЯК ФОРМА КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ОІВ

КОРИСНОЇ МОДЕЛІ “БОРШТАНГА”

4.1 Аналіз доцільності продажу ліцензії на використання винаходу (корисної моделі)

Доцільність продажу ліцензій може бути обумовлена або неможливістю або недоцільністю за якимись причинами використання винаходу на власному виробництві. В такому випадку продаж ліцензії дозволить повернути витрати, витрачені на розробку ОГД, та отримати певний прибуток. Власником матеріальних прав на корисну модель – борштанга є Національний технічний університет “ХПІ” який немає достатньої бази для самостійного використання борштанги і отримання від цього прибутку. Тому доцільно проводити продаж ліцензій на використання корисної моделі.

Пошук партнерів являє собою найважливіше завдання на шляху здійснення продажу ліцензій після ухвалення рішення про доцільність патентування результатів науково-дослідних розробок і доцільності їхнього продажу у вигляді патентної ліцензії. Одним з підприємств України на якому, в великих обсягах, використовуються розточувальні інструменти є АОСМНПО им. Фрунзе.

4.2 Розробка договору між юридичними особами про

продаж/покупку невиняткової ліцензії на використання

корисної моделі на території України

Договір про передачу права на патент на винахід чи корисну модель (далі - договір) та договір про передачу права на використання винаходу чи корисної моделі (далі - ліцензійний договір) повинні бути складені в письмовій формі, підписані сторонами та зареєстровані в Держдепартаменті.

Договір має містити такі обов’язкові данні як: сторони ліцензійного договору; предмет ліцензійного договору; номер патенту; назва винаходу; обсяг прав, що передаються; вид ліцензії (виключна або невиключна); строк дії ліцензійного договору; територія дії ліцензійного договору; місцезнаходження (місце проживання) сторін.

При укладанні Договору між двома юридичними особами слід записати на основі чого укладається договір і мету укладання, наприклад: Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” іменований надалі "Ліцензіар", з одного боку, і АОСМНПО им. Фрунзе, іменоване надалі "Ліцензіат", з іншого боку, приймаючи в увагу, що:

1. Ліцензіар є власником патенту № 13672, що стосується борштанги,

2. Ліцензіат бажає придбати на умовах даного Договору ліцензію на використання корисної моделі, на яку отриманий патент № 13672, з метою виготовлення і застосування в особистому господарстві.

Після слів “домовилися про нижченаведене” викладаються умови Договору.

Перш за все визначають терміни які будуть вживатися в даному договорі, наприклад "Звітний період" - період діяльності Ліцензіата по виконанню умов даного Договору протягом кожних 3 місяців, починаючи з вступу даного Договору в силу.

Далі розглядається предмет Договору, об’єм прав та обов’язки що передаються по Договору, обсяг переданої документації, тощо.

Слід також конкретизувати яку саме і в які строки повинно бути передано технічну документацію, місце її передачі, та санкції які будуть застосовані до сторони яка порушить умови договору. Наприклад: Уся технічна документація, необхідна і достатня для виробництва продукції, передається Ліцензіаром уповноваженому представникові Ліцензіата в м. Харків, вул. Фрунзе 21, патентний відділ (адреса місця передачі) українською мовою в 2 екз., протягом 5 днів із дня вступу в силу даного Договору. Якщо Ліцензіат при передачі або протягом 1 (одного) місяця після одержання їм документації установить неповноту або неправильність отриманої їм від Ліцензіара документації, то Ліцензіар зобов'язаний протягом 3 (трьох) тижнів після надходження письмової рекламації передати відсутню документацію або виправити часткові недоліки і передати відкоректовану документацію Ліцензіату.

При укладанні договору слід обов’язково звернути увагу на зобов’язання і відповідальність яка настає в разі порушення умов договору. Ці аспекти доцільно оговорити в розділі зобов'язання і відповідальність. Сторона, що не виконала вищевказаних умов, зобов'язана цілком відшкодувати іншій стороні понесені нею в зв'язку з цим невиконанням збитки. За порушення термінів передачі технічної документації й іншої необхідної інформації у при укладанні Договору повинно бути відображено який штраф Ліцензіар сплачує Ліцензіату. Також слід оговорити розмір відшкодування збитків і Договірних штрафів, про які одна сторона може заявити через різні порушення умов даного Договору.

Також у Договорі може бути розглянуто питання технічної допомоги в освоєнні виробництва продукції по ліцензії. Наприклад це може бути надання технічної допомоги Ліцензіату в освоєнні виробництва продукції по ліцензії, а також навчання персоналу Ліцензіата методам і прийомам роботи, що відноситься до виготовлення і застосування продукції по ліцензії. Ліцензіар на прохання Ліцензіата може відряджати на підприємство Ліцензіата необхідну кількість фахівців. Слід розглянути хто сплачує усі витрати, зв'язані з відряджанням фахівців з метою надання необхідної технічної допомоги, включаючи оплату вартості залізничних квитків до місця їхнього призначення і назад, а також винагорода в залежності від кваліфікації фахівців.

Окремим розділом слід оговорити платежі що проводяться по ліцензії за надання прав, передбачених даним Договором, і за технічну документацію й іншу інформацію. Слід вказати суму та строки платежів які Ліцензіат сплачує Ліцензіару. Наприклад: сума в розмірі 10620 (десять тисяч шістсот двадцять) грн. сплачується по пред'явленню рахунка в трьох екземплярах у Укриббанк протягом 10 днів з дати вступу Договору в силу.

При укладанні ліцензійного договору слід звернути увагу на забезпечення конфіденційності Сторони повинні взяти на себе зобов'язання по збереженню конфіденційності отриманих від Ліцензіара технічної документації й інформації, що відносяться до виробництва продукції по ліцензії і спеціальній продукції. Сторони мають вжити усі необхідні міри для того, щоб запобігти повне або часткове розголошення зазначених зведень або ознайомлення з ними третіх осіб без взаємної Домовленості. З переданою документацією, інформацією повинні бути ознайомлені тільки ті особи з персоналу підприємств Ліцензіата і його партнерів по кооперації, що безпосередньо зв'язані з виробництвом продукції по ліцензії. У випадку розголошення Ліцензіатом або його партнерами по кооперації зведень, що утримуються в зазначеній документації, Ліцензіат відшкодує Ліцензіару понесені в зв'язку з цим збитки.

Далі слід оговорити захист переданих прав, наприклад що протягом усього терміну дії даного Договору Ліцензіар визнає і буде визнавати дійсність прав, що випливають з патентів Ліцензіара. Хто має підтримувати чинність патенту. Про випадки протиправного використання третіми особами винаходів, захищених патентами Ліцензіара на території, що стали відомими Ліцензіату, він негайно має повідомити Ліцензіара. У випадку якщо до Ліцензіата будуть пред'явлені претензії або позови з приводу порушення їм прав третіх осіб у зв'язку з використанням ліцензії за даним Договором Ліцензіат сповістить про це Ліцензіара. В обох випадках Ліцензіар зобов'язується врегулювати такі претензії або почати інші дії, що виключають виникнення витрат і збитків для Ліцензіата.

У Договорі слід також домовитися про виникнення непорозумінь між Ліцензіаром і Ліцензіатом з питань, передбаченим даним Договором. В такому разі сторони приймуть усі міри до врегулювання їх шляхом переговорів між собою. У випадку неможливості врегулювання зазначених суперечок шляхом переговорів вони повинні вирішуватися в Арбітражному суді України в арбітражному порядку.

Слід також розглянути термін дій договору. Договір, скажемо, може бути укладений на 10 років і набирати сили з дати його реєстрації у встановленому порядку в Українському інституті промислової власності. Кожна зі сторін має право достроково розірвати даний Договір шляхом напрямку письмового повідомлення, якщо інша сторона не виконає будь-яку умову даного Договору. Однак сторона, що не виконала свого зобов'язання, буде наданий 1 місяць для усунення порушення.

Приклад договору між юридичними особами про продаж/покупку невиняткової ліцензії на використання корисної моделі на території України наведено у додатку В.

4.3 Реєстрація договору між юридичними особами про

продаж/покупку невиняткової ліцензії на використання

корисної моделі на території України

Договір та ліцензійний договір без реєстрації уважаються недійсними.

Дії, пов'язані з реєстрацією договору, можуть здійснювати: власник патенту; патентний повірений чи інша довірена особа, які діють за дорученням власника патенту.Дії, пов'язані з реєстрацією ліцензійного договору, можуть здійснювати: власник патенту або власник виключної ліцензії; патентний повірений чи інша довірена особа, які діють за дорученням власника патенту або власника виключної ліцензії.Для реєстрації договору (ліцензійного договору) до Держдепартаменту подають такі документи: заяву про реєстрацію договору (ліцензійного договору) (далі - заява) - 1 прим.;договір (ліцензійний договір) або нотаріально засвідчений витяг з договору (ліцензійного договору) - 3 прим.;документ про оплату послуги з реєстрації договору (ліцензійного договору);довіреність, оформлену з дотриманням вимог чинного законодавства, якщо документи від імені власника патенту або власника виключної ліцензії подає патентний повірений або інша довірена особа.Заява викладається українською мовою і стосується одного договору (ліцензійного договору. Якщо стороною (сторонами) договору є іноземна особа (іноземні особи), то в заяві здійснюється транслітерація (передача транскрипційних знаків певної мови літерами української абетки) повного імені фізичної особи або повного офіційного найменуванняюридичної особи та її місцезнаходження (місця проживання). У дужках зазначені дані відтворюються мовою оригіналу.

Договір (ліцензійний договір) або витяг з договору (ліцензійного договору) подається до Держдепартаменту українською мовою. Якщо договір (ліцензійний договір) або витяг з договору(ліцензійного договору) викладений іншою мовою, то до нього додається переклад на українську мову, засвідчений нотаріально або уповноваженою особою компетентного органу.

Договір (ліцензійний договір) від імені юридичної особи підписується особою, що має на це повноваження. Підпис складається з повного найменування посади особи, яка підписує договір (ліцензійний договір), особистого підпису, ініціалів, прізвища, дати і скріплюється печаткою.

Договір (ліцензійний договір) або витяг з договору (ліцензійного договору) засвідчуються в порядку, установленому в країні його укладання.

Відповідальність за достовірність інформації, наведеної в документах, що подаються на реєстрацію, несуть сторони договору (ліцензійного договору).

Документи, що подаються на реєстрацію, друкуються на окремих аркушах білого кольору форматом 210 х 297 мм, при цьому другий і наступні аркуші договору (ліцензійного договору) або витягу з договору (ліцензійного договору) нумеруються арабськими цифрами. Усі документи друкують шрифтом чорного кольору. Виправлення в документах не допускаються. Приклад заяви на реєстрацію ліцензійного договору наведено у додатку В.

4.4 Розрахунок вартості ліцензії

Важливість і актуальність рішення практичних проблем розрахунку ціни ліцензії при реалізації науково-технічних розробок обумовлена складністю проблем ціноутворення при комерціалізації інтелектуальної власності й неоднозначністю позицій фахівців з питань методів визначення ринкової вартості інтелектуальної власності.

4.4.1 Традиційні методи розрахунку ціни ліцензії

У міжнародній практиці ліцензійної торгівлі під ціною ліцензії звичайно розуміють суму виплат покупця ліцензії («Ліцензіата») на користь продавця ліцензії («Ліцензіара»). По своїй суті процедура розрахунку ціни ліцензії являє собою оцінку інтелектуальної власності, що є об'єктом ліцензії. Таким чином, розрахунок ціни ліцензії зводиться до визначення тієї поточної вартості інтелектуальної власності (тобто її вартості на дату висновку ліцензійного договору), по якій Ліцензіат згодний був би на умовах ліцензійного договору купити (придбати в тимчасове використання) права на інтелектуальну власність Ліцензіара, а Ліцензіар за такою ціною згодний був би умовах договору ці права продати (передати в тимчасове використання).

Найбільше широко в міжнародній ліцензійній торгівлі використаються два основних методи розрахунку ціни ліцензії: на основі розміру прибутку Ліцензіата; на базі роялті.

При розрахунку ціни на основі розміру прибутку Ліцензіата виходять із того, що розмір виплат Ліцензіарові визначається як частина (частка) прибутку, одержуваної Ліцензіатом від виготовлення й реалізації продукції по ліцензії. При цьому частка Ліцензіара коливається в досить широких межах від 10 до 50 % прибутку Ліцензіата й залежить від цілого ряду ціноутворюючих факторів, основними з яких є обсяг переданих прав, наявність патентної охорони й розміри додаткового прибутку Ліцензіата.

При цьому вважається, що якщо об'єкт ліцензії ще не готовий до промисловому або комерційному використанню, а основну цінність представляють передані за ліцензійною згодою патентні права, то тоді частка Ліцензіара в прибутку Ліцензіата становить до 20 %. Якщо об'єктом є промислово освоєний виріб або технологічний процес, то при виключній ліцензії (при передачі всіх прав) частка Ліцензіара може становити 35 - 50 %, а при невинятковій ліцензії (Ліцензіатові передається тільки право на використання зі збереженням прав у Ліцензіара) 20 - 30 % .

При розрахунку ціни ліцензії на базі роялті розрахункову ціну ліцензії й відповідно розмір виплат власникові інтелектуальної власності (Ліцензіарові) традиційно визначають як певний відсоток відрахувань («Роялті») залежно від вартості зробленої й реалізованої продукції по ліцензії. У практиці міжнародної торгівлі ліцензіями розмір роялті звичайно визначають не розрахунковим шляхом, а емпірично - шляхом установлених у світовій практиці для різних галузей промисловості усереднених розмірів роялті - так званих «стандартних» ставок роялті [24]. Розмір відомих з літературних джерел "стандартних" ставок роялті найчастіше становить від 0,5 до 14 %. Приміром, відомі «стандартні» ставки роялті для електронної промисловості 4 -10%, електротехнічної промисловості 1-5 %, фармацевтичної промисловості 2-7%, літакобудування 6-10%, автомобільної промисловості 1-3%, верстатобудівної промисловості - 4,5-7,5%, виробництв споживчих товарів тривалого користування -5%, виробництв споживчих товарів з малим строком використання 0,2 - 1,5 %, [25].


4.4.2 Основні методи розрахунку поточної вартості

У зв'язку з тим, що в більшості випадків при розрахунку прийнятної ціни ліцензії виникає проблема оцінки (на дату укладання договору або на дату оцінки) минулих витрат Ліцензіара, які він зробив при створенні ліцензуємої інтелектуальної власності, і майбутніх доходів Ліцензіата від використанні об'єкта ліцензії, то доцільно зробити короткий огляд методів розрахунку поточної вартості об'єктів оцінки.

4.4.2.1. Метод «наведених витрат»

Розрахунок поточної вартості об'єкта оцінки методом "наведених витрат" укладається, у загальному випадку, у перерахуванні фактичних витрат на створення й підготовку до використання об'єкта оцінки у вартість на дату оцінки

При розрахунку вартості об'єкта оцінки по методу «наведених витрат» узагальнена формула поточної вартості об'єкта оцінки може бути виражена в наступному виді:

(1)

де: - вартість об'єкта оцінки по методу «наведених витрат»,

- витрати на створення (придбання) оцінюваного об'єкта на дату їхнього здійснення;.

- коефіцієнти приведення, що враховують зміну вартості грошей у часі й інфляції за період з дати здійснення витрат до дати оцінки.

4.4.2.2 Метод «капіталізації доходу»

Розрахунок поточної вартості об'єкта оцінки по методу «капіталізації доходу» визначають шляхом розподілу щорічного доходу (чистого прибутку після податків, чистого операційного доходу) одержуваного від комерційного використання об'єкта оцінки на коефіцієнт капіталізації по формулі:

(2),

де

- поточна вартість об'єкта оцінки по методу «капіталізації доходу»,

- грошовий потік щорічного доходу,

- коефіцієнт капіталізації.

4.4.2.3 Метод «дисконтуваня грошових потоків»

Розрахунок поточної вартості об'єкта оцінки по методу дисконтування грошових потоків (надходжень) чистого прибутку провадять шляхом підсумовування щорічних майбутніх грошових потоків (надходжень чистого прибутку або надлишкового прибутку), ділених на коефіцієнт дисконтування по формулі:

(3),

де: - поточна вартість об'єкта оцінки,

- щорічні майбутні грошовий потоки,

I - коефіцієнт дисконтування,

t – термін дії ліцензії,

n – рік використання ліцензії.

4.4.2.4 Метод «порівняння продаж»

Оцінка по методу порівняння продажів ґрунтується на прямому порівнянні оцінюваного об'єкта з іншими об'єктами інтелектуальної власності, які були продані в порівнянний час на аналогічному ринку. Вартість інтелектуальної власності в такому випадку визначається ціною, що платять типові покупці типовому продавцеві інтелектуальної власності за аналогічний по якості й по корисності об'єкт дату оцінки на даному ринку. Метод визначення вартості в порівнянні продажів найбільш ефективний тоді, коли є достатня кількість інформації про недавні угоди купівлі-продажу аналогічних об'єктів. Тому для застосування методу порівняння продажів необхідна достовірна інформація про ціни, якісні показники об'єктів, обсязі переданих прав і інших факторів, що визначають кінцеву ціну угоди. На сьогоднішній день ринок інтелектуальної власності й у Росії й в Україні поки ще не одержав достатнього розвитку. На практиці найчастіше відсутній досить повна інформація про безсумнівний факт продажу ліцензій на об'єкти, аналогічні оцінюваним об'єктам, у реальних умовах конкретного ринку. Тому використання методу порівняння продажів часто, через відсутність достовірних даних по ринкових прецедентах продажів аналогічних по технічному рівні й технічній сутності об'єктів, не представляється можливим.

4.4.2.5 Метод "роялті"

Оцінка вартості методом "роялті" укладається в дисконтуванні (або капіталізації) щорічних грошових потоків (надходжень) роялті по гіпотетичному (передбачуваному) ліцензійній угоді.

Найчастіше щорічні розміри грошових потоків роялті розраховують у вигляді певного відсотка від планованих обсягів промислової реалізації продукції по ліцензії, потім визначають щорічні, наведені на дату оцінки, грошові потоки (грошові надходження) роялті й підсумовуванням визначають поточну вартість ціни ліцензії по формулі:

(4)

де: - поточна вартість грошових потоків роялті,

- прогнозовані грошові потоки роялті,

- розрахункова ціна одиниці продукції по ліцензії,

- щорічний обсяг виробництва продукції по ліцензії,

- розрахункова ставка роялті,

I - ставка дисконту.

На розмір ставок роялті впливає ряд обставин, які на практиці беруть до уваги при виборі їхньої конкретної величини, зокрема враховуються: технічна цінність об'єкта ліцензії; економічна ефективність; стадія розробки й готовність до промислового використання; наявність і обсяг патентного захисту; обсяг переданих прав по ліцензії; обсяг переданої документації й ноу-хау; інжиніринговий супровід; кон'юнктура ринку; конкурентні пропозиції.

4.4.3 Розрахунок вартості невиключної ліцензії на корисну модель

«борштанга»

Конструкції сучасних машин, поза залежністю від їх функціонального, цільового або експлуатаційного призначення, проектується по блоковому типі. Корпусні деталі являються складовій частиною майже всіх машин і механізмів. Входячи до складу машин, приладів корпусні деталі займають у них основне положення по частці, складності, трудомісткості й собівартості їхнього виготовлення. У верстатобудуванні трудомісткість виготовлення корпусних деталей досягає 15-20 % від загальної трудомісткості обробки всіх деталей верстата [11].

Основними оброблюваними поверхнями в корпусних деталях є отвори які поділяють на основні й кріпильні. Розглянута корисна модель - борштанга, призначена для обробки основних отворів, які складають близько 60 % трудомісткості обробки всієї корпусної деталі. Аналіз конструкції вироблених деталей показав, що розміри діаметрів основних отворів мають розмір від 16 до 500 мм. Розподіл кількості отворів залежно від їхнього діаметра характеризується даними таблиці 4.1 [11].

Таблиця 4.1 – Кількість отворів різного діаметра в корпусних деталях

Галузь

промисловості

Кількість отворів в % для діаметрів:
До 20 20-40 40-60 60-80 80-120 Понад 120
насособудування 4 24 46 18 5 3
кранобудування - 5 12 26 38 19
автомобілебудування 2 8 13 42 29 6
приладобудування 28 45 15 12 - -

Розглянута борштанга призначена для обробки отворів діаметром 40 мм і вище, що становить у середньому 71 % від усього числа оброблюваних основних отворів.

При застосуванні розробленої борштанги збільшується продуктивність обробки за рахунок скорочення основного часу різання. Якість обробленої поверхні залишається незмінною і відповідає пропонованим конструкторським вимогам.

Необхідно розрахувати вартість ліцензії, яку надає НТУ “ХПІ” Акціонерному товариству Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. Фрунзе на використання борштанги у власному виробництві. При використанні об’єкта ліцензії планується провадити обробку отворів циліндрів газових арматур. Діаметр оброблюваного отвору 150 мм, довжина 800 мм. Вимога до шорсткості поверхні Ra 1,6 мкм. Вимога до точності поверхні по дев'ятому квалітету.

При визначенні ціни ліцензії враховувалися наступні фактори:

Обсяг переданих прав по ліцензії - надається невиняткова ліцензія що дає право ліцензіатові на необмежене використання корисної моделі у власному виробництві. Термін дії ліцензії - ліцензія надається строком на п'ять років. Територія - ліцензіат має право використати винахід на території України. Обсяг переданої технічної документації на об'єкт ліцензії - передається весь комплект технічної документації достатній для освоєння виробництва борштанги і її використань, а також дослідний зразок і результати випробувань дослідної партії. Комерційні можливості від використання об'єкта - ліцензіат планує використати винахід у власному виробництві для обробки запірних циліндрів газових арматур. Головними вимогами до циліндрів є шорсткість обробленої поверхні 1,6 мкм. Застосування винаходу дозволить майже у два рази скоротити час обробки циліндрів у порівнянні з використовуваним у даний час інструментом при збереженні необхідної шорсткості. При обробці циліндрів використаються високоточні багатоцільові верстати.

4.4.3.1 Визначення річного економічного ефекту

За методикою ЭНИМСА витрати на обробку деталі на багатоцільовому верстаті визначають по формулі (5) [11].

(5)

де АМ вартість станко-години роботи багатоопераційного верстата, грн;

ТМШТ штучний час обробки деталі на багатоопераційному верстаті, ч;

За методикою ЭНИМСА вартість станкочаса без обліку порівняльної ефективності капітальних витрат, віднесена до години роботи верстата визначається по формулі

АМзэсткрприл , (6)

Де Зз – величина заробітної плати верстатника з нарахуваннями по соцстраху, віднесена до однієї години роботи верстата, у грн;

Зэ – вартість електроенергії, віднесена до однієї години роботи верстата, грн;

Зс – витрати на міжремонтне обслуговування, віднесені до години роботи верстата, грн;

Зт – витрати на поточний ремонт устаткування, віднесені до години роботи верстата, грн;

Зк – витрати на капітальний ремонт устаткування, віднесені до часу роботи верстата, грн;

Зр – величина амортизаційних відрахувань віднесена до години роботи верстата;

Зпр – витрати на амортизацію пристосувань віднесені до години роботи верстата, грн;

Зил – витрати на зміст і амортизацію будинку цеху, займаного встаткуванням, включаючи витрати на висвітлення, опалення, вентиляцію й збирання, віднесені до години роботи верстата, грн.

Згідно даним що наводить Іванівським заводом важкого танкобудування, як провідним виробником багатоопераційних верстатів у Росії, вартість години роботи багатоопераційного верстата моделі ИР5000ПМФ4 становить у середньому 59 грн, при вартості верстата порядку 800000 грн.

Штучний час для багатоопераційного верстата розраховується по формулі

ТМШТ =tом +tвм (7)

Де tом – основний машинний час, що затрачається на забезпечення основної технологічної роботи.

де L - довжина оброблюваної поверхні, рівна 800 мм;

n - частота обертання шпинделя верстата, дорівнює 630 об/хв;

So – подача інструмента на один оборот шпинделя, мм/про. Для того щоб забезпечити необхідну шорсткість тепер використається подача рівна 0,25 мм/про. При застосуванні винаходу подача повинна бути збільшена до 0,5 мм/про.

У такому випадку при використанні стандартного інструмента

хв.

При використанні винайденої борштанги

хв.

tвм – допоміжний час що йде на забезпечення основної технологічної роботи, від конструкції борштанги не заздрості й становить 0,6 хв.

У такий спосіб при використанні стандартного інструмента час на обробку циліндрів однієї деталі становить

ТМШТ =5,08+0,6=5,68 хв = 0,095 год.

А при застосуванні винайденої борштанги

ТМШТ =2,54+0,6=3,14 хв = 0,05 год.

Витрати на обробку циліндрів деталі на багатоцільовому верстаті із застосуванням стандартного інструмента розраховано по формулі (1).

ЗЗ =59∙ 0,095=5,605 грн/дет;

Витрати на обробку циліндрів деталі на багатоцільовому верстаті із застосуванням винайденої борштанги

ЗЗ =59∙ 0,05=2,95 грн/дет.

Річний випуск деталей складає 100000 штук/рік. Витрати на обробку циліндрів деталі із застосуванням стандартного інструмента складе 100000∙ 5,605=560500 грн/рік. Витрати на обробку циліндрів деталі із застосуванням винайденої борштанги складуть 100000∙ 2,95=295000 грн/рік.

Річний економічний ефект від застосування винаходу, без обліку капітальних витрат на впровадження винаходу, складе 560500-295000=265500 грн.

4.4.3.2 Розмір капіталовкладень, необхідних для організації

виробництва продукції по ліцензії

Ліцензіат при виготовленні продукції використовує стандартний інструмент виготовлений на власному інструментальному виробництві. Відмінність винайденої борштанги від стандартного інструмента укладається лише в розташуванні ріжучих елементів. Виготовлення борштанги не вимагає застосування спеціального устаткування або пристосувань і може бути виготовлене в інструментальному цеху ліцензіата без яких або додаткових капіталовкладень. Таким чином річний економічний ефект від застосування корисної моделі складе 265500 грн.

Залежність ліцензіата від ліцензіара в поставках необхідної сировини, матеріалів і деталей для організації виробництва продукції по ліцензії - для виготовлення борштанги застосовуються ті ж матеріали, що й при виготовленні стандартного інструмента. Всі матеріали й інструменти необхідні для виготовлення борштанги в ліцензіата є й він повністю незалежний від ліцензіара.

Обсяг технічної допомоги, надаваної ліцензіаром ліцензіатові на освоєння закуповуваної їм ліцензії - при передачі прав використання ліцензії передається весь комплект технічної документації, а саме креслення борштанги, технологічний процес її виготовлення, рекомендації з використання й результати випробування досвідченої партії. Даний комплект документів виконаний відповідно до міжнародного стандарту ISO і може використатися у виробництві рядовим технологом. Тому додаткової допомоги в освоєнні закуповуваної ліцензії не потрібно.

Наявність пропозицій конкурентів - проведені патентно-коньюктурні дослідження показали, що на території дії ліцензії, а також у країнах області, що є ведучими в, обробки металів різанням (Німеччина, Японія, Росія, США) не існує інструментів технічний результат, що забезпечує аналогічний. Отже в даній області відсутні пропозиції конкурентів.

Річний економічний ефект від застосування корисної моделі складає 265,5 тис. грн., тобто додатковий (надлишковий) річний прибуток у ліцензіата складає 265,5 тис. грн.

Відповідно до міжнародної практики доля ліцензіара у додатковому прибутку ліцензіата при наданні невиключної патентної ліцензії з урахуванням конкуренції, що може бути визначена як помірна, складає 0,4 – 0,6.

Приймаючи до уваги наступні факти:

1) передачу в рамках ліцензійного договору повного комплекту технічної та технологічної документації, що забезпечує впровадження корисної моделі у виробництво;

2) незалежність ліцензіата від ліцензіара в процесі впровадження корисної моделі у виробництво;

3) правовий захист технічного рішення патентом на корисну модель, визначаємо долю ліцензіара у додатковому прибутку ліцензіата рівною 0,5.

Визначаємо ціну ліцензії як суму надходжень за використання прав на корисну модель за час дії ліцензії

грн..

Таким чином вартість ліцензії без врахування фактору поточної вартості становить 497850 грн.


СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1. Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної ради України. – 1996. - № 30. – С. 141 - 256.

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 20003 року № 435-IV - – К.: Право, 2001. – 189 с.

3. Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" від 23 грудня 1993 року.

4. Зміни до Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" від 01/06/2000 року.

5. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341 – ІІІ. – К.: Право, 2001. – 176 с.

6. Указ президента України “Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в Україні” від 27.04.2001 р. № 285/2001.

7. Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 р. № 2658 - ІІІ // Урядовий кур'єр. – 2001. - № 164. – С. 5 - 28.

8. ДСТУ 3575-97 «Патентні дослідження. Основні положення й порядок проведення».

9. ДСТУ 3574- 97 «Патентний формуляр. Основні положення. Порядок складання й оформлення».

10. Парижская конвенция по охране промышленной собственности. – Женева: ВОИС, 1996. – 46 с.

11. Маталин А. А. Многооперационные станки. – М.: Машиностроение 1994, 371 с.

12. Воронцова А. С. Совершенствование процедур патентирования изобретений в национальных патентних ведомствах // Патентная информация. –1995. -№7. –С. 55 – 58.

13. Теоретические и практические аспекты охраны промышленной собственности в Росийской федерации. / Под общ. ред.. Корчагина А. Д. –М.: ИНИЦ Роспатента, 1999. – 552 с.

14. Винахід / Л.І.Ніколаєнко, Г.П.Добриніна, Л.А.Меняйло та інші. За ред. В.Л.Петрова.- К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 1999. – 136 с.

15. Правила складання та подання заявки на видачу патенту України на винахід (корисну модель): 36. Нормативних актів з питань промислової власності. – К.: Вища школа, 1998.– С. 134–169.

16. Международная патентная классификация (шестая) редакция: Введение в МПК. Перечень основных групп.– М.: ВНИИПИ, 1995.– 269 с.

17. Интеллектуальная собственность в Украине: правовые основы и практика.– Науч. практ. изд. в 4-х т. /Под общ. ред. А.Д.Святоцкого.– Т. 3.– Промышленная собственность.– К.: Издательский Дом «Ин-Юре», 1999.- 672 с.

18. А. Р. Маслов инструментальные системы для станков с ЧПУ с автоматической и ручной сменой инструмента. Обзор. М.: “НИИМАШ” –1976 35 с., ил.

19. А. С. СРСР № 290794, кл. В23 В 29/02, 1968.

20. Тонкое и алмазное растачивание. Маталин А. А., Линчевский П. А., Ломакин К. В. «Техніка», 1973, 80 стр.

21. Патентні дослідження. Методичні рекомендації / За ред. Петрова В.Л.– К.: Видавничий дім «Ін-Юре», 1999. – 264 с.

22. Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика / За заг. ред. О.Д.Святоцького. Т. 4. Оцінка інтелектуальної власності. Бухгалтерський облік та оподаткування.-К.: Ін Юре, 1999. 352 с.

23. Економічний словник-довідник. / За ред. Мазерного С.В. – К.: Феміна, 1995. – 652 с.

24. Н. К. Золотых "Ценообразование в практике международного обмена"./ "Интеллектуальная собственность", № 1-2, 1996 г., стр. 8-15.

25. В. И. Мухопад. «Лицензионная торговля: маркетинг, ценообразование, управление» - М.: ВНИИПИ, 1997. 285 с

26. Бородин Ю. Исследование бизнеса - К.: АПП “Веполь”, 1998.- 74 с.

27. Герчикова И.Н. Менеджмент: Учебное пособие. -М.: ЮНИТИ, 1995. – 480 с.

28. Сесекин В. И. Как рассчитать цену лицензии. МП «ДжИПЛА лимитед». –М.: ВНИИПИ, 1997. 286 с.

29. Справочник нормировщика. Под общ. ред. А. В. Ахумова. –Л.: Машиностроение, 1996. – 458 с.

30. Зінов В.C., Сафарян К.Г. Інтелектуальний капітал як базова характеристика вартості бізнесу // Інтелектуальна власність. – 2001. - № 5-6. – С. 25-27.

31. Рассчеты экономической эффективности новой техники: Справочник / Под общ. ред. К. М. Великанова. –2-е изд., -Л.: Машиностроение. 1990. – 448 с.

32. Карпова М.М. Экономико-математические модели при оценке интеллектуальной собственности // Вопросы оценки. - 2000. - № 3. – С. 31-35.

33. Клявін В.П., Крайнєв П.Г., Менасова Г.О. Оцінка об'єктів інтелектуальної власності на початковій стадії їхнього економічного життя // Інтелектуальна власність. – 1999. - № 10. – С. 27-35.

34. Барташев Л. В. Технолог и экономика. –М.: Машиногстроение, 1983. –52 с.

35. Гайдаенко Ю. К. Опит выполнения расчетов сравнительной эффективности новой техники. –Л.: ЛДНТП, 1986. – 24 с.

36. Прейскурант № 18-05. Оптове цены на інструмент и средства измерения: В 2 ч. – М.: Прейскурантиздат, 1990.

37. Мухопад В.И. Лицензионная торговля: маркетинг, ценообразование, управление. -М.: ВНИИПИ, 1997. – 381 с.

38. Санников А.Г. Анализ фондового рынка при оценке интеллектуальной собственности // Патенты и лицензии. – 1998. - № 7. – С. 23 – 27.

39. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах з різними формами власності. – К.:ВТОВ “А.С.К.”, 1996. – 268 с.

40. Хрустальова В.Д. Проблеми недобросовісної конкуренції на ринку об’єктів інтелектуальної власності // Економіка. Фінанси. Право. – 1998. - № 8. – С. 3 - 5.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий