регистрация / вход

Організація виробництва м`ясного цеху заготівельного підприємтсва

Заклади громадського харчування, в яких організовуються процеси виготовлення напівфабрикатів з різних видів сировини. Виробничі функції, які виконують заклади громадського харчування в залежності від характеру виробництва. Виробництво напівфабрикатів.

Вступ

Вищою метою ділової активності у сфері індустрії гостинності є, перш за все, задоволення потреб гостя, і лише потім - підвищення доходів підприємства.

Ресторанний бізнес є однією із найбільш значущих складових індустрії гостинності. Водночас, ресторанний бізнес, з одного боку, є одним із засобів високоліквідного використання капіталу, а з іншого -середовищем із високим ступенем конкурентності. У всьому цивілізованому світі він є одним із найбільш розповсюджених видів малого бізнесу, тому заклади та підприємства ведуть між собою постійну боротьбу за сегментацію ринку; за пошук нових та за утримання постійних споживачів їхньої продукції та послуг. Всі заклади та підприємства повинні мати високий рівень конкурентоспроможності.

Сучасний ресторанний бізнес, як ніколи раніше, пропонує широку номенклатуру послуг споживачам продукції та послуг громадського харчування. Останнім часом намітилася стійка тенденція переміщення послуг з організації споживання продукції та обслуговування споживачів із залів закладів харчування до робочих місць (офіси, установи); місць відпочинку; місць святкування ювілеїв та інших офіційних та неофіційних святкових подій; до домівки. Ця послуга має назву у міжнародній індустрії гостинності "catering". Послугу з "кейтерингу" здійснюють не тільки заклади ресторанного бізнесу (ресторани, кафе, бари), наприклад, ресторани "Запоріжжя", "Едельвейс", "Гаврош", "Пантагрюель", ресторанний комплекс "Доміно", а також і фірми, створені на базах ресторанів, наприклад, "Арізона Кейтерінг Сервіс", ресторан-клуб "Ділові зустрічі", нічний клуб "Будапешт" тощо. Цю послугу також здійснюють і заклади харчування при готельних комплексах, у тому числі з різною формою власності. Вона також стала предметом основної діяльності таких фірм та компаній, як "Алекс", ДП "П.Дуссман - Україна", "Гетьман Фуршет", "Єврокейтеринг", "Талісман", "Haiti's catering service", K.V.K. Кетеринг-Сервіс, "Престиж-Клуб", "Три толстяка" та багато інших.

Предметна спеціалізація основного виробництва здійснюється не лише у напрямах "піцца, бутерброди, борошняні вироби, страви з курки, січеного м'яса, але й у напрямах "екзотика, морепродукти, вегетаріанство, релігія, дієта, здоровий спосіб життя " тощо. Цей ринок представлено такими підприємствами, як "American Pizza"; "Chelen-tano"; "Express pizza"; "Арлекіно"; "Везувіо-піца"; "Рондо-піца"; "Портофіно"; "McDonalds"; "МакСмак", "Швидко"; "Ростік'с"; "Посейдон"; "Венеція"; "Золотий берег" тощо.

Ресторани, які створилися упродовж останніх п'яти років, умовно можна поділити на три групи : національні (у повному обсязі представлена національна кухня народів світу; інтер'єр включає елементи національного декору, етнічні предмети вжитку); з предметною спеціалізацією, швидкого обслуговування; тематичні (або концептуальні, тому що створювалися "під ідею", за певною концепцією); без чіткого спрямування.

На ринку ресторанної індустрії поступово з'являються мережі, серед яких найбільш впливовими є: "McDonalds"; "Uncle Sam Group"; "XXI век", "Альянс". Характерними ознаками цих мереж (за кордоном вони мають назву "ланцюги") є відкриття та експлуатація підприємств громадського харчування національного, тематичного спрямування та підприємств швидкого обслуговування. Мережа "XXI век" активно завойовує останніми роками ринок швидкого обслуговування і конкурує з мережею "McDonalds". Заклад харчування з брендом - "народний ресторан самообслуговування "Швидко" - з цієї мережі посів одне з перших місць серед підприємств швидкого обслуговування у так званій торговельній зоні "чорний квадрат" установ "Метроград". Специфічною рисою цієї зони є її місце розташування : підземні торговельні майдани (площа Січневого повстання, Льва Толстого, бульвар Дружби народів, Привокзальна площа, майдан Незалежності). Правильно вибрана маркетингова політика і стратегія розвитку розкриває значний потенціал підприємства "Швидко".

Громадське харчування в Україні існує й розвивається у різних соціально-економічних формах. Тому, необхідно розрізняти поняття «сфера громадського харчування « та «громадське харчування» як підгалузь торгівлі.

Сфера громадського харчування — більш широке поняття. Крім підприємств громадського харчування державної, кооперативної та приватної торгівлі вона включає всі форми громадської організації харчування населення в дитячих домашніх установах, лікарнях, інтернатах, дитячих будинках, шкільних таборах відпочинку та ін.

Харчування в державних дитячих установах, лікарнях, дитячих будинках, інтернатах організується в основному за рахунок суспільних фондів споживання безплатно чи на пільгових умовах.

Громадське харчування як підгалузь торгівлі охоплює підприємства громадського харчування державної, кооперативної та приватної торгівлі. Головне завдання цих підприємств — надання платних послуг населенню у формі суспільне організованого харчування. На практиці їх часто називають підприємствами харчування загальнодоступного типу.

Сьогодні, коли Україна намагається увійти до системи світової економіки, в умовах переходу до ринкових відносин і зародження приватних підприємств громадського харчування, доцільно застосувати загально прийняту у світовій практиці термінологію — «ресторанне господарство».

Ресторанне господарство в Україні являє собою велику підгалузь господарства й намагається виділитися у самостійну галузь. Характерною особливістю ресторанного господарства є те, що воно поєднує всі чотири фази розширеного відтворення: виробництво, розподіл, обмін і споживання.

Місце та роль ресторанного господарства характеризуються функціями, що воно виконує.

Вирішальне значення в галузі мають виробництво та організація споживання. Майже дві третини продукції, що реалізують підприємства ресторанного господарства, є продукцією власного виробництва.

За виробничо-торговельною ознакою підприємства ресторанного господарства поділяються на заготівельні та доготівельні.

Заготівельні підприємства відрізняються високим рівнем механізації праці, вони призначені для централізованого випуску напівфабрикатів, а також кулінарних і кондитерських виробів. Це фабрики кулінарних виробів і напівфабрикатів, спеціалізовані цехи з виробництва напівфабрикатів, фабрики-кухні тощо.

Найбільшими механізованими підприємствами є фабрики кулінарних виробів і фабрики-кухні. Вони обладнані сучасним високопродуктивним устаткуванням: поточно-механізованими й автоматизованими лініями, автоматами. Фабрики мають надійне складське господарство, спеціалізовані комори, холодильні та морозильні камери.

Фабрики-заготівельні являють собою великі механізовані підприємства, що випускають продукцію власного виробництва, яка доставляється спеціалізованим транспортом на доготівельні підприємства. В будівлі, де розташована фабрика-кухня, можуть знаходитись ресторан, кафе, бар. Фабрика-кухня може мати спеціалізовані цехи з виробництва охолоджених і швидкозаморожених страв.

Кулінарна фабрика на індустріальній основі випускає готові страви, здійснює їх розфасовку й упакування. Продукція цих фабрик призначена для таких підприємств, де відсутні свої виробничі цехи чи потужності їх недостатні.

Такі фабрики є досить ефективними в місцях масового туризму, курортно-лікувальних зонах.

Фабрики швидкозаморожених страв спеціалізуються на випуску готових страв, що заморожуються при температурі — 38-40°С, а потім надходять у розфасованому вигляді чи в блоках до доготівельних підприємств. Переваги такої продукції досить відчутні для сезонних підприємств ресторанного господарства тому, що вона може зберігатися кілька місяців.

Заготівельні підприємства мають в своєму складі наступні підрозділи: овочевий, м`ясний, птахо гольовий, рибний, кулінарний та кондитерський цехи. Крім того на великих заготівельних підприємствах організовують цехи, які призначені для виробництва продукції високого ступеня готовності, яка в подальшому, при використанні мінімальної кількості технологічних операцій, дозволяє отримати кулінарний продукт (виріб) або страву.

У цехах заготівельних підприємств проводять механічну кулінарну обробку м`яса, риби, птахів, овочів, а також виготовлення напівфабрикатів різного ступеня готовності. Для поліпшення роботи даного виду підприємств, розроблена спеціальна характеристика видів напівфабрикатів в залежності від їх ступеня готовності:

0,3 – часткове механічне обробляння. Вид напівфабрикатів: м`ясо великошматкове, тушки рибні, тушки птиці, картопля овочі чищені. Постачаються у ресторани, кафе, їдальні.

0,5 – повне механічне обробляння. Вид напівфабрикатів: високого ступеня готовності з м`яса, риби і птиці (порційні натуральні, порційні з паніровкою або без, натуральні січені з м`яса (риби), січені з котлетного м`яса (риби), дрібно шматкові тощо). Надходять у ресторани, кафе, їдальні, магазини-кулінарії.

0,7 – повне механічне і часткове теплове обробляння. Вид напівфабрикатів: високого ступеня готовності з різних видів сировини (пасеровані овочі, тушкований буряк, субпродукти відварені тощо). Постачаються у їдальні, кафе, закусочні.

0,9 – повне механічне теплове обробляння. Вид напівфабрикатів: готові кулінарні вироби (смажені м`ясо, риба, птиця великим шматком (тушкою), відварені м`ясо, риба, птиця, гарніри, вироби з сиру). Далі надходять у кафе, закусочні, магазини-кулінарії.

0,9 – повне механічне теплове обробляння, швидке охолодження, заморожування. Вид напівфабрикатів: швидкозаморожені та охолоджені страви. Постачаються у кафе, закусочні, заклади швидкого обслуговування, кулінарні відділи гастрономів, універсамів, універмагів.

1,0 – готові страви. Вид напівфабрикатів: готові до споживання страви, мучні кулінарні, кондитерські, хлібобулочні вироби. Надходять у їдальні при транспортних закладах, установах, харчування розосереджених контингентів споживачів (на будівельних майданчиках тощо).

Головна частина

1. Режим роботи заготівельних цехів залежить від типу підприємства, об`ємів виробництва, реалізації напівфабрикатів. Цехи, що забезпечують власне виробництво напівфабрикатів працюють переважно в одну денну зміну.

Робітники виходять на роботу по лінійному графіку, який передбачає одночасний прихід всіх виконавців.

У великих цехах заготівельних підприємств робота організовується в 2 або 3 зміни, залежно від асортименту продукції, термінів її зберігання і графіків її постачання в заготівельні підприємства.

1.1 Види закладів громадського харчування, в яких організовуються процеси виготовлення напівфабрикатів із різних видів сировини

1. підприємства-заготівельні, які працюють на сировині та постачають напівфабрикати іншим типам закладів громадського харчування.

2. підприємства-заготівельні, які працюють на сировині, постачають напівфабрикати іншим типам закладів громадського харчування і реалізовують їх та (або) готові страви з них у власних торгових підрозділах, філіях, дрібно-роздрібній мережі та у власних закладах торгівлі.

3. підприємства-заготівельні, які працюють на напівфабрикатах, вироблених закладами галузей харчової промисловості.

Види закладів-заготівельних, які працюють на сировині та постачають напівфабрикати іншим типам закладів громадського харчування:

1. фабрики-заготівельні

2. спеціалізовані цехи

3. заклад із виробництва напівфабрикатів та кулінарних виробів

Фабрика-заготівельні - це велике механізоване підприємство, призначене для виробництва напівфабрикатів, кулінарних, кондитерських виробів та їх постачання інших підприємств громадського харчування та підприємств роздрібної мережі. Потужність заготівельні фабрики-кухні визначається тоннами сировини, що переробляється в добу. На фабриці-заготівельні діє високопродуктивне обладнання, в тому числі механізовані лінії з обробки м'яса, риби, овочів; потужне холодильне обладнання;для розморожування м'яса і птиці - дефростери. Фабрика-заготівельні має велике складське господарство з транспортерами, підвісними механічними лініями для пересування продуктів і сировини;м'ясної, птіцегольевой, рибний, овочевий, кулінарний і кондитерський цехи, експедицію і спеціалізований транспорт, який передбачає використання функціональних ємностей для транспортування напівфабрикатів і кулінарних виробів в інші підприємства. Виробничі цехи оснащуються сучасним високопродуктивним обладнанням. У них можуть організовуватися потокові механізовані лінії для приготування швидкозаморожених напівфабрикатів і страв, їх зберігання передбачається в низькотемпературних камерах.

Спеціалізовані кулінарні цехи організуються при м'ясокомбінатах, рибозаводів, овочесховищах. Призначені для виготовлення напівфабрикатів з м'яса, риби і овочів та їх постачання доготовочних підприємств.Застосовуються потокові лінії обробки сировини і виробництва напівфабрикатів, механізуються важкі вантажно-розвантажувальні роботи.

Комбінат харчування - велике торговельно-виробниче об'єднання, до складу якого входять: фабрика-заготівельні або спеціалізовані заготівельні цехи та доготовочние підприємства (їдальні, кафе, закусочні).Маючи високомеханізоване обладнання, комбінат харчування забезпечує виробництво і доставку напівфабрикатів іншим підприємствам громадського харчування. Комбінат харчування має єдину виробничу програму, єдине адміністративне управління, загальне складське господарство.Комбінат харчування, як правило, створюється на території великого виробничого підприємства для обслуговування його контингенту, але, крім того, може обслуговувати населення прилеглого житлового району, співробітників розташованих поблизу установ.Комбінат харчування може бути також створений при великому вищому навчальному закладі із загальною чисельністю студентів понад 5 тис. осіб. Створюються також шкільні комбінати харчування.

Комбінат напівфабрикатів відрізняється від фабрики-заготівельні тим, що випускає тільки напівфабрикати з м'яса, птиці, риби, картоплі і овочів і більшою потужністю. Потужність такого підприємства проектується до 30 т сировини, що переробляється в добу.

На базі фабрик-заготовочних, комбінатів напівфабрикатів можуть створюватися фабрики-кухні, комбінати харчування - кулінарні торгово-виробничі об'єднання.

Види закладів-заготівельних, які працюють на сировині, постачають напівфабрикати іншим типам закладів громадського харчування їх та (або) готові страви з них у власних торгових підрозділах, філіях, дрібно-роздрібній мережі та закладах торгівлі:

1. фабрики-кухні

2. заклади із завершально-робочим циклом, які працюють переважно на сировині.

Фабрика-кухня - це велике підприємство громадського харчування, призначене для випуску напівфабрикатів, кулінарних і кондитерських виробів та їх постачання доготовочних підприємств.Фабрики-кухні відрізняються від інших заготовочних підприємств тим, що в їх будинку можуть знаходитися їдальня, ресторан, кафе або закусочна.До складу фабрики-кухні крім основних цехів можуть входити цехи з виробництва безалкогольних напоїв, кондитерських виробів, морозива, по виготовленню охолоджених і швидкозаморожених страв та ін Потужність фабрики-кухні до 10-15 тис. страв за зміну.

Магазини кулінарії - підприємства, що реалізують населенню кулінарні та кондитерські вироби, напівфабрикати; проводять прийом попередніх замовлень на напівфабрикати і борошняні кондитерські вироби. Торговий зал магазину організують на 2, 3, 5 і 8 робочих місць. Магазин свого виробництва не має і є філією інших підприємств громадського харчування (комбінату харчування, ресторану, їдальні). У магазині найчастіше організовують три відділи:

- відділ напівфабрикатів (м'ясних, рибних, овочевих, круп'яних), натуральних крупнокускових, порційних, мелкопорціонних (гуляш, азу), рубаних (біфштекси, котлети, фарш);

- відділ готової кулінарної продукції: салати, вінегрети; запіканки овочеві та круп'яні; печінковий паштет;відварні, смажені м'ясні,рибні та з птиці кулінарні вироби; розсипчасті каші (гречана) та ін;

- кондитерський відділ - реалізує борошняні кондитерські вироби з різних видів тіста (торти, тістечка, пиріжки, булочки та ін) і покупні кондитерські вироби - цукерки, шоколад, печиво,вафлі та багато іншого.

При магазині кулінарії, якщо дозволяє площа торгового залу, організовується кафетерій; для споживання продукції на місці ставлять кілька високих столів.

1.2 Виробничі функції, що виконують заклади громадського харчування в залежності від характеру виробництва

1. заклади заготівельні, що працюють на сировині:

· механічна обробка сировини

· виробництво напівфабрикатів

· виробництво кулінарних виробів

· виробництво кондитерських виробів

2. заклади-заготівельні, що працюють на напівфабрикатах від харчової промисловості:

· виробництво напівфабрикатів високого ступеня готовності з різного виду сировини

Заклади-заготівельні, що працюють на сировині та здійснюють механічну обробку сировини виконують у своїй роботі наступні операції.

До механічних відносять процеси, основу яких становить механічний вплив на продукт: сортування, подрібнення, перемішування, збивання, пресування, дозування й формування.

МЕХАНІЧНІ ПРОЦЕСИ

Сортування

Розрізняють два види поділу продукту: Сортування по якості в залежності від органолептичних властивостей (колір, стан поверхні, консистенція) і поділ за розміром на окремі фракції.

У першому випадку операцію проводять шляхом органолептичного огляду продуктів, у другому - шляхом просіювання.

Сортування шляхом просіювання (борошно, крупа) застосовують для видалення сторонніх домішок. При просіюванні через отвори проходять частки продукту, розміри яких менше отворів сит (прохід), а на ситі у вигляді відходів залишаються частки з розмірами, що перевищують розміри отворів сит (схід).

Для просіювання застосовують: металеві сита з штампованими отворами;дротові з круглої металевого дроту, а також сита з шовкових, капронових пі гей та інших матеріалів.

Сита з шовку володіють високою гігроскопічністю і мають порівняно швидку зношуваність. Капронові мало чутливі до зміни температури, відносної вологості повітря і сіє продуктів; міцність капронових ниток вище шовкових.

Сортування продуктів але величиною (калібрування) застосовують у процесі первинної обробки картоплі, коренеплодів з метою зменшення їх відходів і збільшення продуктивності машин при механізованої очищенню.

Сучасні великі переробні комплекси використовують новітні досягнення електрохімічної промисловості, в тому числі - оптичні датчики, які калібруються на сприйняття тих чи інших розмірів часток, або навіть їх кольору. Так, у великих фабриках-кухнях встановлюють потокові лінії з сортування картоплі, моркви, фруктів, ягід, грибів. Спеціальна конвеєрна система та пневматичні лопаті відсівають продукт відповідно до заданих параметрах, видаляючи його з основного рухомого полотна стрічкового конвеєра.

Подрібнення

Подрібненням називають процес механічного поділу оброблюваного продукту на частини з метою кращого його технологічного використання. Залежно від виду сировини та її структурно-механічних властивостей використовують в основному два способи подрібнення: дроблення і різання.

Дробленню піддають продукти з незначною вологістю (зерна, сухарі, деякі прянощі), різання - продукти, що володіють високою вологістю (овочі, плоди, м'ясо, риба та ін.)

Дроблення з метою отримання великого, середнього і дрібного подрібнення виробляють на размолочних машинах, тонке і колоїдне - на спеціальних кавітаційних і колоїдних млинах.

У процесі різання здійснюють розподіл продукту па частини певної або довільної форми (шматки, пласти, кубики, брусочки та ін.), а також приготування дрібно подрібнених видів продуктів (фаршів та ін.)

Подрібнення овочів, коренеплодів, фруктів на частки визначених розмірів і форми роблять за допомогою Міксери машин (або «овочерізок), робочими органами яких є ножі різних типів, що розрізають продукт у двох взаємно перпендикулярних напрямках. Для подрібнення м'яса, риби застосовують м'ясорубки і куттери.

Для подрібнення твердих продуктів, що володіють високою механічною міцністю (наприклад, кістки), застосовують стрічкові та дискові пилки.

Подрібнюють сировину і перетворюють його на рівномірну по структурі масу за допомогою протиральних робочих органів. Цей спосіб застосовують при виробництві крохмалю і соків. Для цієї мети використовують спеціальні протиральні машини або здійснюють цей процес вручну за допомогою звичайних і механізованих терок.

Для подрібнення продуктів, доведених до готовності, з метою отримання пюреподібної консистенції застосовують протиральні машини, що роблять на продукт комбіноване вплив: роздавлювання його лопатями і одночасне продавлювання через отвори сита,кромки яких додатково розрізають продукт.

Залежно від виду продукту рекомендуються сита з отворами діаметром осередків від 1,5 до 3 мм.

ПЕРЕМІШУВАННЯ

Приготування ряду кулінарних виробів (салатів, вінегретів) вимагає механічного перемішування різнорідних продуктів з метою отримання однорідної маси. Від тривалості перемішування сумішей залежать їх консистенція і фізичні властивості.

Перемішування сприяє інтенсифікації теплових біохімічних та хімічних процесів внаслідок збільшення поверхневого взаємодії між частинками суміші.

При підготовці пластичних мас, наприклад, замісі тесту різної консистенції, виробляють змішування ряду компонентів: води, борошна, дріжджів, цукру, жиру і т. п. При подальшому перемішуванні тісто набирає певних фізико-хімічні властивості, пов'язані з біохімічними процесами, що відбуваються внаслідок взаємодії компонентів.

Процеси перемішування використовують також при виробництві фаршів і котлетної маси з подрібненого сировини (м'ясо, риба, овочі) після додавання до них ряду компонентів.

Перемішування здійснюють у планетарні міксери, або спеціальних змішувальних барабанах. Так у барабанах змішують м'ясо з маринадом для отримання готового напівфабрикату шашлику. Деякі виробники випускають змішувальні барабани для змішування і подальшого дозування європейських і корейських салатів.

Пресування

Процеси пресування продуктів застосовують в основному для розділення їх на дві фракції: рідку (соки) і щільну (жом).

У процесі пресування руйнується клітинна структура продукту, в результаті чого з клітин виділяється сік. Останній використовується для приготування киселів, желе, мусон, а також різних соусів. Вихід соку залежить від ступеня стиснення продукту в процесі пресування. Здійснюють пресування за допомогою шнекових пресів безперервної дії (екстрактори різних конструкцій).

ДОЗУВАННЯ ТА ФОРМУВАННЯ

Виробництво продукції підприємств громадського харчування та її відпустку здійснюються відповідно до Гостів або ТУ або внутрішніми технологічними каратами і збірками рецептур, з нормами закладки сировини та виходу готової продукції (маса, об'єм).У зв'язку з цим істотне значення мають процеси поділу продукту на порції (дозування) і надання їм певної форми (формування).На підприємствах громадського харчування процеси дозування і формувань здійснюються вручну або за допомогою машин: котлетноформовочних, для приготування пельменів і вареників, пампушок та ін.

Сьогодні також активно застосовуються волюметричним дозатори для дозування пастоподібних продуктів, шнекові дозатори для дозування рідких продуктів, установки з розливу напоїв та інші.

Взбивання

Механічне збивання деяких продуктів (яєчний білок, вершки і ін.) Призводить до отримання піни різної дисперсності. До них відносяться, наприклад, білкові креми, збиті вершки, деякі види солодких страв - муси і ін. Взбивання відбувається в спеціальних міксером або взбивальних машинах.

1.3 Виробництво напівфабрикатів та місця їх виготовлення

Виробництво напівфабрикатів:

1. централізоване

2. децентралізоване

Організація постачання: форми поставок. Доставка продуктів та товарів.

Одним з важливих завдань організації постачання є вибір раціональної, економічної форми поставок товарів закладам ресторанного господарства. Постачання представляє собою відвантаження або відпуск товарів від постачальників одержувачам. Відпустка - здача її на складі постачальника. Залежно від обсягу поставок, наявності складських приміщень і характеру продуктів (особливо швидкопсувні, швидкопсувні, не швидкопсувні) застосовується транзитна або складська форма постачання.

Транзитна форма постачання передбачає наявність проміжної ланки, а рух товарів відбувається за схемою «постачальник - підприємство», минаючи бази. Вона прискорює просування товарів, усуває необхідність у додаткових витратах на вантажно-розвантажувальні роботи, скорочує розмір товарних втрат, дозволяє краще зберегти якість товару.

Складська форма постачання припускає наявність проміжної ланки, а рух товарів відбувається за схемою «постачальник - галузева база-підприємство». При цьому забезпечується краща комплектність сировини і товарів, доставка здійснюється в необхідних кількостях не від декількох постачальників, а від одного, що знижує потребу в товарних запасах на підприємствах.

Для швидкопсувних продуктів, а також для крупнофасованних товарів, які не потребують підсортування (борошно, цукор, макаронні вироби і т.д.), використовується транзитна форма, для не швидкопсувних - складська, а в більшості випадків застосовується змішана форма поставок.

Доставка продуктів централізованим і децентралізованим способами.

Централізована доставка здійснюється силами та засобами постачальників. При цьому кожне підприємство звільняється від необхідності мати свій транспорт, направляти працівників для отримання і супроводу вантажу.

При децентралізованій доставці вивезення товарів від постачальників забезпечує безпосередньо саме підприємство (самовивіз).Цей спосіб доставки менш ефективний, так як призводить до неправильного використання транспорту - простоїв, збільшення холостих пробігів, відволікає працівників від виконання своїх обов'язків, здорожує перевезення.

Зі способами доставки тісно пов'язані і маршрути завезення продуктів. При децентралізованій доставці продукти завозяться на підприємства тільки лінійними (маятникові) маршрутами, а при централізованій - завезення здійснюється переважно з кільцевих маршрутах, коли на одній машині товар доставляється на кілька підприємств по кільцю відповідно до графіка.

При цьому застосовуються маятникові рейси на окремі підприємства при повному завантаженні машини. Кільцевій маршрут дозволяє більш повно використовувати вантажопідйомність транспорту, скоротити витрати і прискорити повернення тари. За порушення графіків доставки, в яких зазначається обсяг, строки поставки й адреси одержувачів, застосовуються штрафні санкції, зазначені у договорах. На великих підприємствах організовують транспортно-диспечерська службу для постачання товарами своїх філій. Щодня на підставі заявок в строго встановлене для кожного підприємства час вони доставляють одержувачам продукцію кільцевих маршрутами.

При організації доставки товарів істотне значення має правильний вибір транспортних засобів. Підприємства ресторанного господарства, укладаючи договори з автогосподарствами, використовують спеціалізовані автомобілі - рефрижератори, автомобілі з відкритим, закритим і ізотермічним кузовами, контейнеровози з гідравлічним краном і підйомним заднім бортом. Машини для перевезення напівфабрикатів оббиваються оцинкованим залізом і оснащуються спеціальними пристосуваннями для закріплення контейнерів. Машини для перевезення продуктів повинні мати санітарний паспорт і за ними здійснюється санітарний контроль. Використання машин для інших цілей категорично забороняється.

Індустріалізація громадського харчування викликає необхідність індустріалізації процесу товарообігу, тобто впровадження прогресивної технології переміщення товарів від постачальників на підприємство по всьому технологічному ланцюжку: виробник - внутрішньоцехове транспортування - завантаження в транспорт - вивантаження - складування - внутрішньо-транспортування - реалізація у споживача - повернення тари;створення єдиного циклу руху і реалізація товарів.

Процеси виготовлення напівфабрикатів організовуються:

1. у заготівельних цехах

2. у відділеннях цехів

3. на ділянках цехів

4. на робочих місцях

1.4 Загальні принципи організації процесу виготовлення напівфабрикатів у закладах громадського харчування

1. забезпечення поточної організації виробництва

2. забезпечення послідовності та безперервності здійснення технологічних процесів

3. прагнення до мінімізації технологічних та транспортних потоків вантажів

4. Об`єднання в одних приміщення виробництв, які потребують однакового температурного режиму і вологості повітря

5. забезпечення вимог виробничої гігієни та санітарії

6. дотримання заходів з охорони праці та техніки безпеки

7. розміщення складських охолоджувальних приміщень одним блоком

8. застосування операційного поділу парці.

1.5 Види цехів, де здійснюється централізоване виробництво напівфабрикатів із різних видів сировини

1. група заготівельних цехів

- м`ясний

- птахо гомілковий

- рибний

- овочевий

2. група спеціалізованих цехів

- кондитерський

- борошняний

- кулінарний

Заготівельні цехи, що працюють на сировині готують напівфабрикати в потрібному асортименті (відповідно до плану-меню) і своєчасно передають їх до доготівельні цехи для виготовлення з них блюд до відкриття торгового залу.

Організація роботи овочевого цеху . Площа овочевого цеху визначається в залежності від типу підприємства і кількості місць в торговому залі. Розміщують овочевий цех так, щоб зручно було транспортувати сировину з складу овочів, минаючи загальні виробничі коридори.

При обробці овочів споживається значна кількість води, яка випаровуючись, підвищує вологість і знижує температуру повітря приміщення. Тому в овочевому цеху необхідно мати опалювальні прилади для підтримки температури не нижче 15 ° С.У цеху повинні бути водорозбірні крани холодної і гарячої води, а також трапи для видалення стічних вод.

Так як сортування овочів займає багато виробничої площі, значно забруднює приміщення, її рекомендується проводити в овочесховищах, а в овочевий цех спрямовувати лише відсортовані овочі. У великих овочевих заготовочних цехах виділяються наступні самостійні технологічні лінії для обробки овочів:

1. лінія обробки картоплі та коренеплодів;

2. лінія обробки капусти білокачанної

3. ділянка обробки цибулі ріпчастої

4. ділянка обробки коріння та зелені.

У середніх і дрібних овочевих цехах такого чіткого поділу виробничого процесу на окремі потокові лінії не розробляють.

Механізація виробничого процесу в овочевому цеху досягається за допомогою сортувальних машин, овочемийного устаткування, картопле-очисних машин, овочерізок і т. д.

У лінії обробки картоплі та коренеплодів встановлюють закрою, потім мийно-очисні машини різної продуктивності. Після очищення картопля і коренеплоди надходять для тимчасового зберігання у ванну, а потім на стіл доочистки. Іноді на невеликих підприємствах овочі миють вручну у ваннах, при вивантаженні використовують сітчасті черпаки.

Доочистка бульб картоплі проводиться вручну на спеціальних столах. Стіл може бути розрахований на 1-2 і більшу кількість робочих місць. У центрі столу є жолоб, в якому поміщається картоплю для доочистка. Крім цього, кожне робоче місце має два отвори: одне - для відходів, інше - для очищених овочів. Під кожним отвором встановлюється тара, куди надходять овочі та відходи. Доочистку коренеплодів і картоплі виробляють спеціальними ножами. Обчищену картоплю поміщають у ванну з водою (бажано пересувну).Очищені картоплю і коренеплоди в залежності від призначення направляють на теплову обробку в цілому вигляді або нарізаними. Нарізку здійснюють на спеціальних столах вручну або на машинах. Міксери машини можна встановлювати в гарячому цеху.

На фабриках-заготовочних і фабриках-кухнях для випуску в доготівельні підприємства сирого очищеної картоплі встановлюють потокові механізовані лінії типу ПЛСК-1.

На лінії обробки капусти та зелені встановлюють виробничі столи і ванни, а нарізання здійснюють в овочевому цеху.

При обробці цибулі, часнику, хрону у великих кількість організовується окреме робоче місце. Воно обладнується витяжним шафою для захисту працівників від дратівної дії ефірних масел, що виділяються при обробці цієї сировини. Для транспортування напівфабрикатів у гарячий цех використовуються пересувні ванни місткістю 80-100 кг. Нарізка і шинкування овочів виробляються на розділювальних дошках, використовуються всілякі інструменти й пристосування. Найбільш широке застосування в овочевому цеху знаходять наступні інструменти і інвентар: ножі «Кухарський трійка», карбовочний ніж, желобковий ніж, ніж-скребок, коренчатий ніж, ложки для виймання, друшляк, терка звичайна, терка комбінована і багато інших. Для зберігання інструментів, інвентарю, а також запасних частин машин в цеху встановлюють шафу.

Організація роботи рибного цеху , як і інших заготівельних цехів, починається зі складання виробничої програми, тобто встановлення кількості сировини, що підлягає переробці в цеху. Зазвичай в рибному цеху виділяють три технологічні лінії:

1. обробки часткових риб;

2. лінія приготування напівфабрикатів із риби з кістяком

3. обробки риб сімейства осетрових; приготування виробів з котлетної і кнельной маси.

Відповідно до лініями організують виробничі процеси, розставляють технологічне обладнання, інвентар підбирають, інструмент.

Якщо риба надходить у свіжому вигляді, то вона одразу ж піддається обробці. Морожена риба надходить у ванну для відтавання, а солона - для вимочування. Ванни використовуються стаціонарні або пересувні з наступними габаритами: довжина - 0,5-1 м, ширина - 0,5-0,7 м, глибина - 0,3-0,4 м. вивантаження і завантаження риби проводять за допомогою дротяних черпаків. Відтавання риб осетрових порід виробляють на повітрі в приміщенні цеху, для чого рибу укладають на стіл або стелажі.

Очищення риби від луски проводиться на робочих столах за допомогою спеціальних скребків або механічної рибо чистки РВ-1. Видалення голів, плавників проводиться за допомогою ножів. Для видалення плавників можна використовувати ножиці. Для очищення риби від луски та потрошіння дуже зручні спеціальні столи з жолобом для видалення відходів. Промивають рибу в ваннах і передають на робочі столи для приготування напівфабрикатів. На цьому робочому місці повинен бути комплект ножів, обробні дошки (PC), набір спецій і приправ, настільні ваги.

На ділянці приготування виробів з котлетної маси встановлюють столи, механічні м'ясорубки марок М-2, М-А, МІМ-105 та інші, котлето формувальний автомат КФМ-2, а також можуть бути використані приводи 922М, ПМ-1, 1, ПУ-0, 6 з комплектом машин. Вибір обладнання визначається кількістю перероблюваної риби.

При обробці рибної сировини збирається значна кількість відходів, які потрібно швидко використати. Кістки, голови, плавники і хвости використовуються для приготування бульйонів, рибна луска - для при * приготування рибного желе, молочка та ікра - для запікання, ікра часткових риб - при приготуванні відтяжки для рибного бульйону.

Організація роботи в м'ясному цеху . М'ясний цех призначений для первинної обробки м'ясопродуктів та приготування з них напівфабрикатів.

Відповідно до виробничою програмою цех отримує денний виробниче завдання з випуску напівфабрикатів. При однозмінній роботі сировина надходить до початку зміни відразу на весь день і передається для переробки на відповідні робочі місця.

Технологічний процес в цеху складається з наступних операцій: відтавання, обмивання, розрубів туш, обвалка, зачистка, приготування напівфабрикатів і операцій з обробки птиці.

У цеху виділяють такі лінії обробки продуктів:

1. лінія приготування великошматкових напівфабрикатів

2. лінія приготування натуральних та дрібношматкових напівфабрикатів

3. лінія обробки птиці та субпродуктів

4. ділянки з обробки січеної маси

Дефростація м'яса зазвичай виробляється в складських приміщеннях або безпосередньо в цеху. Для миття м'яса встановлюють ванни з підведенням гарячої та холодної води. Щоб не засмічувати каналізацію, патрубок ванни закривають сітчастої кришкою. Можна брати для цієї мети пересувні ванни, щоб надалі в них перевозити сировину. Перед промиванням видаляють клеймо малим або середнім кухарським ножем.

Обмите і обсушене м'ясо надходить на столи для кулінарної разрубки. Кожному робочому слід забезпечити півтораметровий фронт роботи при ширині столів не менше 1 м. Висота столів повинна бути 0,9 м. Для обвалки слід користуватися обвалочними ножами з клиноподібний гостро відточеними лезами. Слід мати також обробні дошки. Обвалювальники повинні мати запобіжні рукавички і сітки-фартухи. Під кришками столів влаштовують шафки або висувні ящики для інструментів і інвентарю (сокира, ножі, сапи, мусати, обробні дошки).

Одночасно з обвалки м'ясо сортують, розкладаючи його окремо по сортах. Для нарізки, відбивання, панірування кускових напівфабрикатів організовують окремо робочі місця з виробничими столами. Загальна довжина столів для цих операцій визначається в середньому з розрахунку 1 м на кожного кухаря.

Близько робочого місця встановлюють пересувні стелажі для короткочасного зберігання і транспортування напівфабрикатів.

Окреме робоче місце створюється для приготування рубленого м'яса та напівфабрикатів з нього. На цьому робочому місці встановлюють стіл з розрахунку, що фронт роботи на кожного кухаря-1, 3 пог. м, а також універсальні приводи марки 922М, ПМ-1, 1 або м'ясорубки з індивідуальним двигуном марки М-2, М-А. На робочому місці повинні бути настільні ваги, середні ножі, обробні дошки, запасні ножі та решітки для м'ясорубок, ступка з товкачиком, посуд для панірування, тара для напівфабрикатів. Для зберігання спецій над столом встановлюють полицю з висувними ящиками.

Для обробки домашньої птиці і дичини організують також окремі робочі місця. Розморожують птицю на стелажах в приміщенні цеху. Для опалювання використовують горн з витяжним шафою. Патрання птиці здійснюють на виробничому столі висотою 90 см, шириною 80-90 см. Фронт роботи на одного працівника - 1 пог. м. Іноді використовують спеціальні столи, у кришку яких вмонтована раковина у вигляді двох ємностей з підведенням гарячої та холодної води.

Для збору харчових відходів цех повинен бути забезпечений бачками з щільно закритими кришками.

Організація роботи кулінарного цеху . Особливе місце в організації роботи заготівельних підприємств відводиться кулінарному цеху. У цих цехах виробляються напівфабрикати різного асортименту високого ступеня готовності.

Асортимент виробів, що випускаються кулінарним цехом, формується, як правило, з продукції, що вимагає швидкої реалізації. Так, кулінарні цехи випускають паштет з печінки, фаршировану і заливну рибу, м'ясні рулети, холодці, відварну і смажену птицю, шпигована яловичину, вироби з круп, овочів та ін.

У складі кулінарного цеху передбачають наступні приміщення: гарячий цех, відділення остигання, холодний цех, комора та холодильна камера добового запасу напівфабрикатів, холодильна камера готової продукції, мийна інвентарю, кімната начальника цеху.

Напівфабрикати (рибні, м'ясні, овочеві та ін.), Що надходять у кулінарний цех з відповідних цехів підприємства - заготівельні, піддаються тут тепловій обробці та доводяться до готовності.

У кулінарних цехах відповідно до їх продуктивності встановлюють обладнання та механізми, що полегшують працю працівників: лінії ЛБН-1500 з виготовлення млинців з різними наповнювачами, конвеєрні печі ПКЖ для смаження виробів з м'яса, котли з сітками-вкладишами,використовувані при варінні продуктів,і спеціальні механізми для вилучення їх з котлів. Транспортують продукти та напівфабрикати у пересувних ваннах, на стелажах, візках.

Для варіння м'ясних продуктів, холодців встановлюють харчоварильні котли різної місткості, для смаження м'яса, риби, птиці - секційні модульні плити, для смаження у фритюрі і основним способом - фритюрниці і сковороди.

Для роботи в кулінарний цех направляються найбільш кваліфіковані кухарі. З огляду на обмежені терміни зберігання і реалізації продукції, велику увагу слід приділяти координації плану випуску кулінарних виробів і графіків виходу кухарів на роботу. При цьому необхідно прагнути до скорочення часу від моменту теплової обробки виробів до їх реалізації.

Кондитерський цех по випічці булочних і борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок організують на великих і середніх підприємствах ресторанного господарствах, які забезпечують своєю продукцією широку мережу дрібних підприємств. Основний принцип організації виробничого процесу в кондитерському цеху це відокремлення самостійних ліній та ділянок для виготовлення окремих видів тіста та готових виробів.

Для нормального ведення технологічного процесу в кондитерському цеху повинні бути наступні відділення:

1. відділення замішування тіста:

· ділянка замішування дріжджового тіста

· ділянка замісу пісочного тіста

· ділянка для замісу листкового тіста

· ділянка для приготування заварного тіста

· ділянка для приготування інших видів тіста

2. відділення розподілу тіста

· лінія розподілу та нарізання тіста

· лінія формування виробів

3. ділянка випікання тіста

4. відділення підготовки сировини

5. ділянка випічки кондитерських виробів

6. ділянка виготовлення оздоблювальних напівфабрикатів

Робочі місця кондитерів організують відповідно до технологічного процесу приготування борошняних кондитерських виробів. Технологічний процес звичайно складається з наступних стадій: збереження і підготовки сировини, приготування і замішування тіста, формування виробів, готування оздоблювальних напівфабрикатів, начинок, випічки, обробки і короткочасного зберігання готових виробів.

Найбільш раціонально організувати працю кондитера можна у великих цехах, що випускають кондитерські напівфабрикати в повному асортименти і великій кількості: різні види тіста, усілякі начинки і таких підприємств є широкі можливості для механізації всіх трудомістких робіт,а отже,і для різкого збільшення виробничої праці;машини та механізми використовуються на повну потужність, спрощується контроль якості продукції, підвищується культура праці.

У великих цехах утворюють потокові лінії по виготовленню кожного виду напівфабрикатів, використовують засоби малої механізації і різні пристосування на різних ділянках.

Готові кондитерські вироби зберігають в експедиції, яку обладнають холодильною камерою, стелажами, терезами і виробничими столами.

Термін зберігання кондитерських виробів при температурі 2-6 °С з моменту закінчення технологічного процесу:

1. з білковим кремом не більше 72 годин

2. з вершковим – 36 годин

3. з заварним кремом – 6 годин

4. рулети бісквітні з кремом – 36 годин

5. з сиром – 24 годин

У теплий період року забороняється виготовлення тортів і тістечок з заварним кремом і кремом з вершків.

Перевозять готову продукцію в тарі спеціальним транспортом. При маркуванні виробів обов`язково вказується: зміну, дату годину виготовлення, умови і термін зберігання.

План випуску продукції визначає кількість і асортимент кондитерських виробів. Він складається з урахуванням потреби в кондитерських виробах, кваліфікації працівників і устаткування цеху.

Організація роботи цеху борошняних виробів. Призначення – для відпуску кулінарних борошняних виробів, асортимент яких складає: пиріжки печені з різними наповнювачами, млинчики з різноманітними фаршами, біляші, вареники, пельмені, а також кулінарні борошняні напівфабрикати.

Такий цех організовують на підприємствах з повним виробничим циклом, на спеціалізованих підприємствах, де відпускають продукцію відповідно до назви підприємства (вареничні, чебуречні, пиріжкові)

На заготівельних підприємствах борошняні вироби переважно виготовляють у кулінарному цеху, але при значному обсязі виробництва може бути організоване окремо приміщення для приготування вареників та іншої продукції.

Спрощена схема організації виробництва виробів з борошна:

1. підготовка сировини

2. замішування тіста:

- приготування фаршу

- укладання фаршу

3. формування виробів

4. розстоювання

5. випікання

6. остигання.

1.6 Фактори впливу на режим роботи цехів, де здійснюється централізоване виробництво напівфабрикатів

В першу чергу до цих факторів слід віднести тип закладу громадського харчування: це можу бути їдальня, магазин кулінарія, фабрики-кухні і так далі. До другого фактори відноситься обсяг виробництва. На даний фактор впливає потужність підприємства. До третього фактору, який впливає на режим роботи цехів відноситься спосіб реалізації напівфабрикатів.

1.7 Раціональна організація роботи заготівельних цехів передбачає

2. оптимальну розробку виробничої програми

3. своєчасне забезпечення у необхідному асортименті і кількості сировиною

4. виробництво напівфабрикатів у відповідності до нормативно-технічної та технологічної документації

5. дотримання режиму праці

6. дотримання графіку виробництва

7. дотримання термінів та обсягу поставок продукції

8. дотримання принципів раціональної реалізації виробничих процесів.

2. Організація виробництва напівфабрикатів з м`яса

Кулінарна обробка м'яса включає такі операції: розморожування; зачищання забруднених місць і видалення клейма; обмивання; обсушування; розрубування туші на частини; обвалювання; жилкування і зачищання від сухожилків, надлишку жиру і грубих плівок; приготування напівфабрикатів.

Обробку м'яса і приготування напівфабрикатів здійснюють у спеціалізованому м'ясному цеху заготівельного підприємства (для постачання напівфабрикатів у доготівельні підприємства) або на дільниці обробки м'яса в м'ясо-рибному цеху підприємства, що працює на сировині.

Відповідно до технологічних процесів обробки м'яса на заготівельному підприємстві є такі приміщення: розвантажувальний майданчик; приміщення для холодильної камери для зберігання сировини; для камер-дефростерів для розморожування м'яса; для миття і обсушування туш; основний виробничий (м'ясний) цех; для обробки кісток.

Централізоване виробництво напівфабрикатів організовується переважно у м`zсних цехах заготівельних підприємств.

Термін зберігання напівфабрикатів, кулінарних виробів поділяється за наступною схемою:

1. термін перебування в експедиції

2. термін транспортування на доготівельне підприємство

3. термін тимчасового зберігання на доготівельному підприємстві перед термічною обробкою або реалізацією.

2.1 Склад приміщень м`ясного цеху

У склад приміщень м`ясного цеху входять наступні:

1. дефростер

2. приміщення туалету туш

3. м`ясне відділення

4. охолоджувальна камера напівфабрикатів

5. приміщення для обробки кісток

6. комора тари для напівфабрикатів

7. мийна інвентарю

8. приміщення для начальника цеху.

2.2 Асортимент напівфабрикатів, які виробляються у м`ясному цеху

Асортимент напівфабрикатів у м`ясних цехах виготовляється згідно з нормативно-технічною документацією, а саме ОСТ 49.208-84, ТУ 28-19-84, ОСТ 49.121-84, ОСТ 49.61-72, ОСТ 49.79-75.

Найменування напівфабрикатів:

1. напівфабрикати м`ясні натуральні

1.1. великошматкові (з яловичини, свинини, баранини)

1.2. порційні з яловичини (вирізка, біфштекс натуральний, лангет, антрекот, зрази натуральні, яловичина духова, ромштекс у паніровці та без неї)

1.3. порційні зі свинини та баранини (котлети натуральні у паніровці та без неї, ескалоп, баранини або свинина духові, шніцель у паніровці та без неї)

1.4. дрібно шматкові із яловичини (бефстроганов, піджарка, азу, гуляш, м`ясо для шашликів, м`ясо для салатів)

1.5. дрібно шматкові зі свинини (піджарка, гуляш, м`ясо для шашлику, рагу)

1.6. дрібно шматкові з баранини ( м`ясо для плову, шашлику, рагу)

2. напівфабрикати м`ясні січені (шніцель натуральний, січений, котлети натуральні, січені, люля-кебаб)

3. напівфабрикати м`ясні січені (котлети домашні, київські, біфштекс січений)

4. фарш м`ясний натуральний

5. кістки харчові.

2.3 Виробнича програма заготівельних закладів та її структурні елементи

Основою діяльності підприємств громадського харчування є процес, який неоднорідний і складається з окремих технологічних процесів: обробки сировини, виробництва напівфабрикатів, готових кулінарних і кондитерських виробів та їх реалізації. Успішне здійснення виробничого процесу залежить від оперативного планування і правильної організації роботи на підприємствах громадського харчування. Сутність оперативного планування виробництва підприємств полягає в складанні виробничої програми.

Виробнича програма - це обгрунтований план випуску всіх видів продукції власного виробництва. До продукції власного виробництва відносяться продукти, що пройшли механічну і теплову кулінарну обробку і мають вигляд напівфабрикату, страви або кулінарного виробу. План включає показники, що характеризують як обсяг випуску продукції, так і асортимент цієї продукції.

Виробнича програма для підприємств централізованого виробництва (заготовочних підприємств) складається на підставі заявок доготовельних та інших підприємств громадського харчування на напівфабрикати з м'яса, риби, птиці, овочів,кулінарні та кондитерські вироби і відображається у наряді-замовленні або інших документах.

Виробнича програма підприємств безпосереднього обслуговування (доготовельні і т.д.) складається на підставі споживчого попиту на готову продукцію (страви, вироби) і відображається у плані-меню. Асортимент страв і виробів у плані-меню залежить від типу підприємства, від його націночной категорії.

При розробці виробничої програми використовують відповідну нормативно-технологічну і технологічну документацію: для заготовочних підприємств - технічні умови і технологічні інструкції на напівфабрикати і кулінарні вироби та ін, Для доготовельних підприємств - збірники рецептур страв і кулінарних виробів, прейскуранти постійно діючих цін (у залежності від типу підприємства).

Оперативне планування роботи виробництва заготівельних та доготовельних підприємств складається з наступних послідовних послідовних операцій: складання виробничої програми, виходячи з товарообороту підприємства, підготовка виробництва для її виконання,контроль за виконанням виробничої програми,тобто за виробництвом продукції та її реалізацією.

Для успішного виконання виробничої програми необхідно дотримання ритмічності і безперервності процесів виробництва праці. Це досягається своєчасним забезпеченням виробництва сировиною, продуктами;застосуванням засобів механізації, автоматизації та засобів малої механізації, а також раціональної розстановкою та використанням кадрів, раціональним використанням робочого часу, скороченням непродуктивних витрат часу на виробництві і т.д. Отже, оперативне планування забезпечує ритмічну роботу підприємства, своєчасний випуск необхідної кількості готової продукції та її реалізації.

Правильне планування роботи виробництва забезпечує ритмічну роботу підприємства і своєчасний випуск готової кулінарної продукції.

Сутність оперативного планування виробництва полягає в складанні виробничої програми. Вихідними даними для її складання на заготовочних підприємствах є: план товарообігу по продукції власного виробництва;асортимент продукції, що випускається заготівельних та спеціалізованими цехами; заявки доготівельних підприємств на напівфабрикати, кулінарні та кондитерські вироби; нормативно-технологічна документація.

Асортимент напівфабрикатів і кулінарних виробів для заготовочних підприємств визначено у нормативному документі Міністерства торгівлі СРСР. Для керівництва та організації виробництва напівфабрикатів,кулінарних виробів на заготовочних підприємствах затверджено галузеві стандарти на зазначені вироби. Нормативний документ включає 34 найменування напівфабрикатів і кулінарних виробів з картоплі, овочів, 110 найменувань напівфабрикатів і кулінарних виробів з м'яса, риби, круп, сиру і т.д.

Продукція заготовочних підприємств доставляється централізовано на доготівельні підприємства і в магазини кулінарії в функціональних ємностях, призначених для приготування продукції, упаковки, зберігання та транспортування в охолодженому або ізотермічному транспорті.

При потужності підприємства в 15 тонн на зміну зразкову кількість місць в наданої мережі доготівельних підприємств становить 8-12 тис., при потужності підприємства 25 тонн на зміну - 13-19 тис., при потужності 40 тонн в зміну - 20-31 тис.

Структура виробництва. Структура виробництва заготівельні підприємства заздрості від потужності підприємства, тобто кількості сировини, що переробляється.

Під структурою виробництва заготівельні підприємства маються на увазі виробничі підрозділи, які виконують певні функції в технологічному процесі виробництва продукції для ресторанного господарства.

Заготовочних підприємств має в своєму складі наступні виробничі підрозділи: овочевий, м'ясний, птахо гульовий , рибний, кулінарний і кондитерський цехи. Кожен виробничий цех крім основного має допоміжні приміщення: мийну інвентарю та комору тари (функціональних ємностей), приміщення начальника.

Напівфабрикати і готова кулінарна продукція з цехів надходять в експедицію для короткочасного зберігання і реалізації на доготівельні підприємства і в магазини кулінарії.

На великих заготівельних підприємствах потужністю 30-50 тонн перероблюваної сировини на добу організується цех індустріалізації, призначений для випуску продукції високого ступеня готовності, яка використовується на доготівельних підприємствах для приготування холодних, перших і других страв.

Цех індустріалізації у відповідності з технологічними умовами виробляє готову кулінарну продукцію в широкому асортименті: салат зі свіжої капусти нарізаний, бланшований; бульйони кісткові, курячі концентровані; овочі пасеровані; соуси і т.д.

Загальне керівництво підприємством здійснює директор і його заступники. Виробничими цехами керують начальники цехів, у функції яких входить раціональна організація технологічного процесу виробництва продукції і праці працівників відповідно до виробничої програмою.

2.4 Нормативно-технічна і технологічна документація

Для контролю за дотриманням технологічних вимог при виготовленні напівфабрикатів і кулінарних виробів на підприємствах-заготовочних, перевірки якості надходить продукції та правил її зберігання на підприємствах-доготівельних розробляються наступні документи: технічні умови (ТУ),технологічні інструкції (ТІ), галузеві стандарти (ости), державні стандарти (ГОСТи), міжреспубліканські технічні умови (МРТУ),тимчасові технічні умови (СТУ).

ТУ і ТІ розробляються Науково-дослідним інститутом громадського харчування (НІІОП), узгоджуються з Міністерством охорони здоров'я і Міністерством торгівлі. ТУ і ТІ виробництва кулінарної продукції містять п'ять розділів: у першому розділі представлений асортимент вироблюваних виробів;у другому розділі наведені вимоги до якості сировини; в третьому розділі вказані рецептури виробів, в яких вказані норми витрати сировини; у четвертому розділі вказана послідовність проведення технологічних процесів;у п'ятому розділі наведено вимоги до маркування, зберігання і транспортування та рекомендації щодо використання кулінарної продукції на підприємствах доготівельнях.

Ости розробляються і затверджуються для підприємств м'ясної і молочної промисловості, рибного господарства, харчової промисловості, що виробляють продукцію для громадського харчування. Їх використовують і на заготовочних підприємствах громадського харчування у зв'язку з переходом на промислові методи виробництва продукції.

Ости та ТУ містять вимоги до якості сировини і напівфабрикатів за органолептичними та фізико-хімічними показниками, правила контролю та оцінки якості напівфабрикатів при їх прийомі.

2.5 Модель організації виробництва м`ясних напівфабрикатів

· Лінія виробництва великошматкових напівфабрикатів із яловичини, свинини, баранини.

2.6 Організація робочих місць на конвеєрній лінії

М'ясні цехи заготовочних підприємств громадського харчування відповідно до технічних умов і технологічних інструкцій виробляють: кістки харчові, порційні, дрібношматкові напівфабрикати, м'ясні рубані вироби натуральні і з котлетної маси, фарш м'ясний.

У цеху по ходу технологічного процесу організуються три лінії для обробки сировини, виробництва напівфабрикатів з яловичини, свинини і баранини.

Відповідно до цієї схеми виділяються наступні приміщення: розвантажувальний майданчик, холодильна камера для зберігання сировини, дефростери для розморожування м'яса, приміщення для миття туш, для основного виробництва, для розпилювання кісток,холодильні камери для короткочасного зберігання напівфабрикатів, мийна інвентарю і комора тари,приміщення начальника цеху.

Виробничі процеси в цеху майже всі механізовані. Для розвантаження і зручності переміщення м'ясних туш і напівтуш до лінії обробки в цеху передбачені монорейкові лінії. Сировина по монорейки надходить в холодильні камери, де зберігається при температурі -2 ... -4 ° С.

Розморожування м'яса проводиться протягом доби в спеціальних приміщеннях (дефростерах) на підвісних шляхах при температурі 6 ... 8 ° С і відносною вологістю повітря 90%. Місткість кожного дефростера повинна відповідати добовому кількості сировини.

У мийній шафі організуються одне чи два робочі місця для миття туш. Працівник, стоячи на постаменті, зачищає поверхню м'яса від забруднень, зрізає тавро, а потім за допомогою гумових щіток обмиває. Обмивання проводиться теплою водою температурою 25 ° С.Спецодяг працівника складається з гумових чобіт, фартуха і нарукавників.

В окремому приміщенні м'ясо обсушуємо. При нагнітанні в приміщенні теплого очищеного повітря за допомогою вентиляторів процес триває до 2 годин. Однак доцільніше обсушуємо м'ясо тканиною. Витрати часу при цьому складають 3 ... 5 хв. на тушу. Обсушування необхідно для того, щоб при обвалці м'ясо не ковзало на дошці і в руках працівника. Для обсушування м'яса тканиною не потрібно виділення окремого приміщення.

Після обсушування м'ясо рухається по підвісному шляху до ваги ВМЦ-1М, за допомогою яких працівник веде облік руху сировини до потокової лінії обробки. Запис ведеться в спеціальному журналі.

В основному виробництві м'ясного цеху встановлена конвеєрна лінія виробництва великошматкових напівфабрикатів. Процес доставки сировини до місця розрубу, обвалки і жиловки м'яса є механізованим. На початку конвеєрної лінії розрубник м'яса, стоячи на постаменті, розрубує м'ясо за допомогою спеціальної сокири чи ножа-сікача. Для розрубу м'яса можна використовувати електропилку, що в основному застосовується в м'ясокомбінатах. Окремі частини туші потрапляють на стрічку конвеєра і просуваються до робочих місць виробників харчових напівфабрикатів. Робочі місця організовані вздовж конвеєрної лінії. Залежно від обсягу сировини, що переробляється вони можуть розташовуватися з одного або двох сторін. На робочих місцях передбачені столи, на поверхні яких є штирі для закріплення обробних дощок, щоб при обробці м'яса дошки не ковзали. Довжина стола повинна бути не менше 1,5 м, ширина - 1м.Стіл встановлюється торцевої стороною до конвеєрної лінії для зручності підходу до частини туші з усіх боків. Під кришкою столу передбачені ящики для інструментів. Для обвалки м'яса працівник використовує ніж обвалочний (великий і малий) і мусат для виправлення їх. Обвалка м'яса проводиться вручну. Зростання продуктивності праці на робочих місцях залежить від використовуваних досконалих методів і прийомів у процесі відділення м'яса від кісток, від навичок, придбаних працівником у процесі праці.

Виробничі операції по первинній обробці, обвалки, жиловка м'яса здійснюють виробники харчових напівфабрикатів: I розряду - жиловка грудинки і шийної частини туші, різання м'яса на шматки встановлених розмірів та упаковку тару; II розряду - прості операції при первинній обробці сировини, жиловка лопаткової частини і товстого краю туш, зачистку м'яса; III розряду - відділення м'язової, жирової і сполучної тканин від кісток, повну зачистку кісток від м'яса, жиловка крижово-поперекової частини задньої ноги; IV розряду - складні операції при первинній обробці сировини, обвалки лопаткової і грудоребернной частин туш великої та дрібної рогатої худоби; V розряду - тазостегнової і шийної обвалки частин туш великої та дрібної худоби та розбирання м'яса за категоріями (I, II, III).

Після розбирання великошматкового м'яса за сортами та видами жиловщики укладають м'ясо або в тару, або в пересувні візки з місткостями для доставки м'яса до місця нарізки і фасування.

На заготівельних та доготівельних підприємствах використовується велика кількість харчової кістки для варіння бульйонів і соусів. Подрібнення кісток здійснюють в окремому приміщенні. Для рубаючи суглобових головок трубчастих кісток використовується спеціальний верстат. На підприємствах харчової промисловості використовується кістко подрібнювальна машина КДМ-2М продуктивністю 200 кг / ч.

Постачання доготівельних підприємств переробленими і подрібненими кістками сприяє зниженню трудовитрат і скорочення тривалості варіння кісткових бульйонів.

Друга технологічна лінія призначена для виробництва порційних дрібно шматкових напівфабрикатів. На робочих місцях встановлюють виробничі столи, на поверхні яких закріплюються штирями обробні дошки, а під кришками столу розміщуються ящики для інструментів, решітчасті полиці для обробних дощок і функціональних ємностей. На столі встановлюють ваги настільні циферблатні ВНЦ-2 і функціональні ємності. Для розпушування порційних напівфабрикатів використовується машина МРМ-15 продуктивністю 15 порцій / хв. Нарізку порційних напівфабрикатів (антрекотів та ін.) І приготування м'яса для шашликів здійснюють виробники напівфабрикатів IV розряду. Нарізку дрібно шматкових напівфабрикатів (гуляш, бефстроганов та ін.) - працівники III розряду.

Ручна нарізка напівфабрикатів знижує продуктивність праці в м'ясних цехах заготовочних підприємствах громадського харчування. В даний час розроблений змінний механізм для нарізки дрібношматкових напівфабрикатів до універсального приводу П-II. Пристрій виконаний у вигляді серійного змінного механізму (розпушувача) МС-19-1400. У машині м'ясо спочатку нарізається брусочками, а потім вдруге поперек волокон кубиками (для гуляшу). Створено пристрій для нарізки гуляшу на базі м'ясорубки МІМ-105.Для бефстроганов розроблений змінний механізм до універсального приводу П-II продуктивність 1500порцій / ч. Налагоджено випуск машини для нарізки дрібношматкових напівфабрикатів Я-15-Фім продуктивністю 700кг / г.

У харчовій промисловості і у громадському харчуванні використовується поточно-механізований лінія по нарізці, упаковці і зважуванню дрібношматкових і порційних напівфабрикатів АЛ1-ФЛР2 продуктивністю 250 кг / ч.

На третій лінії організуються два робочих місця для виробництва рубаних напівфабрикатів. На першому робочому місці встановлюють м'ясорубку МІМ-82М продуктивністю 250 кг / год., Фаршмішалки К-6-ФММ-150 продуктивністю 500 кг / год. і ванну для замочування хліба. На великих виробництвах використовують м'ясорубку «Вовчок МП-1-160» продуктивністю 3000 ... 8700 кг / ч. Машина має насадку для подачі фаршу (на висоту 1200 мм) в завантажувальну камеру Фаршмішалки.

М'ясо для фаршу нарізають вручну і пропускають через м'ясорубку. Фарш з компонентами залежно від виду напівфабрикату (котлети, біфштекси) перемішується в Фаршмішалки. Процес подачі фаршу до ділянки дозування й формування може бути механізовано за допомогою насоса, вмонтованого під корпусом Фаршмішалки. Маса фаршу подається по трубопроводах у робочі камери котлетоформовочних машин типу МФК-2240.Кількість робочих місць визначається за кількістю виготовлених напівфабрикатів і норм обробки на виготовлення напівфабрикатів III розряду.

На великих заготівельних підприємствах, що виробляють більше 20 тис. рубаних виробів, для механізації операцій з виготовлення рубаних виробів використовують механізовану лінію К-6-ЛФК-200 продуктивністю 20 тис. шт. / год. В лінію встановлюють: м'ясорубку, Фаршмішалки і котлетоформовочний автомат АК2м-40 продуктивністю 4 тис. шт. / год.

Порціонні, дрібношматкові та рубані вироби укладають у функціональні місткості. Ємності маркують ярликом, на якому вказується: підприємство-виробник, найменування напівфабрикату, позначення нормативно-технічної документації, маса або кількість напівфабрикатів, дата і час вироблення.


Терміни зберігання і реалізації напівфабрикатів:

Напівфабрикати Тривалість зберігання, год.
загальна В тому числі на підприємстві-виробнику
Великошматкові 48 12
Порційні натуральні 36 12
Порційні паніровані 24 8
Дрібношматкові 21 9
З котлетного м`яса 14 6

2.7 Схеми організації робочих місць у заготівельних цехах

Схема організації робочого місця з відтаювання, розрубу, обвалці та обвалці м`яса: 1 – місце для відтаювання туш; 2 – вішало для м`яса; 3 – ванна мийна; 4 – стілець для розрубу туш; 5 – стіл виробничий; 6 – дошка розподільча; 7 – візок – стелаж; 8 – зона робітника

Схема організації робочого місця з виробництва порційних напівфабрикатів з м`яса: 1 – стіл виробничий; 2 – універсальний привід; 3 – шафа холодильна; 4 – зона робітника

Схема організації робочого місця з виробництва виробів з січеного м`яса: 1 – стіл виробничий; 2 – ванна мийна пересувна; 3 – м`ясорубка; 4 – машина для формування та панірування котлет; 5 – холодильна шафа

Схема організації робочих місць з виробництва напівфабрикатів з котлетного м`яса: 1 – м`ясорубка; 2 – похилий жолоб; 3 – фаршмішалка; 4 – трубопровід для пересування котлетної маси від фаршмішалки до бункерів котлето формувальної машини; 5 - стіл виробничий; 6 – котлето формувальний автомат; 7 – зона робітника; 8 – функціональні ємності; 9 – стелаж пересувний.

Схема організації робочого місця на конвеєрній лінії з нарізання порційних напівфабрикатів: 1 – ємність пересувна з великошматковим напівфабрикатом; 2 – стіл виробничий; 3 – дошка розподільча; 4 – ваги; 5- зона робітника; 6 – функціональна ємність; 7 – конвеєр стрічковий

Схема організації робочих місць на конвеєрній лінії для обвалки та жиловки м`яса: 1 – столи виробничі; 2 – дошки розподільчі; 3 – зона робітника; 4 – конвеєр стрічковий

На підприємствах середньої потужності (ресторани, їдальні), що працюють на сировину, організовуються м'ясо-рибний цехи, де процеси обробки м'яса і виготовлення напівфабрикатів менш механізовані.

У відповідності з технологічним процесом м'ясо розморожують, зачищають, зрізають клеймо і обмивають у підвішеному стані на гаках над трапом або обмивають у ваннах з проточною водою. Потім рубають туші на частини на розрубочному столі. Обвалку, жиловку м'яса здійснюють на виробничих столах, яке після виконаних операцій використовують для виготовлення порційних і дрібношматкових напівфабрикатів. На робочому столі з виготовлення виробів з рубаного м'яса встановлюють м'ясорубку МІМ-82М продуктивністю 250 кг / год. і універсальний привід. На столі виробляють формування виробів вручну, використовуючи ваги настільні циферблатні для контролю виходу виробів, або за допомогою машини для формування й панірування.

Виробничі операції в цеху здійснюють кухаря III, IV, V розрядів. У цеху функціональний розподіл праці: кухар IV розряду в ресторані виконує за зміну наступні технологічні операції: обробку риби осетрових порід, нарізку на порції риби осетрових і часткових порід. Кухар II розряду - патрання дичини, птиці, субпродуктів обробку, формування та паніровці напівфабрикатів з котлетної маси. Продуктивність праці в м'ясо-рибний цеху нижче, ніж у м'ясному цеху заготівельні підприємства, де переважає поопераційні поділ праці, а саме в 2-2,5 рази.

2.8 Технологічні лінії та ділянки м`ясного цеху

Найменування технологічних ліній та ділянок Перелік устаткування Перелік інвентарю Професійно-кваліфікаційний склад виробничого персоналу
Лінія виробництва великошматкових напівфабрикатів Монорельсові лінії; лінії для напівтуш; душовий пристрій; щітки-душ, вентилятори. Стільці для розрубування туш, напівтуш, прямокутні, квадратні, круглі. Ваги, конвеєрна лінія, виробничі столи з бортиками, столи обвалювальні з дошкою з дубу; стіл для перевезення вантажів, пересувні візки з ємкостями для м` яса Ніж обвалювальний малий, бак для відходів. Бавовняні серветки. Ножі обвалювальні великий і малий. Мусат, кольчужна рукавиця, фартук, лотки, функціональні ємкості, розподільчі ножі для м`яса, ножі-рубаки (великий, малий), тримач для ножів настінний (для 4-6 ножів). Дошки розподільчі круглі, овальні, прямокутні Обвальник м`яса та птиці III, IV, V розрядів. Жиловник м`яса та субпродуктів I, II, III розрядів
Ділянка обробки кісток Столи для розрубування суглобних голівок трубчастих кісток. Стілець для розрубування кісток, електропила, пересувні візки М`ясницька сокира, ніж-сікач, ніж-рубак (великий і малий), лотки Розпилювальник кісток III розряду
Лінія виробництва порційних та дрібно шматкових напівфабрикатів Поточно-механізована лінія з нарізування, упаковки, зваження дрібно шматкових та порційних напівфабрикатів. Стелаж пересувні, виробничі столи з пристроями для роздрібнювання тушок, з ящиками для інструментів; полиці для розподільчих дошок, функціональних ємкостей, ваги настільні, машина для розпушування м`яса, змінний механізм для нарізування дрібно шматкових напівфабрикатів до універсального приводу (для гуляшу) Розподільчі дошки, функціональні ємкості, лотки, ножі «кухарської трійки», м`ясо розподільчі ножі, мусат, тримач для ножів, лотки для панірувальних сухарів, ганчірки для відбивання порційних напівфабрикатів Виготовлювач напівфабрикатів із м`яса III-IV розрядів
Лінія виробництва напівфабрикатів із січеного м`яса Поточно-механізована лінія з виробництва січених виробів (м`ясорубка, фаршеперемішувач, котлетоформовочний апарат); кутер, машина для подрібнювання м`яса різної продуктивності; ємкість (ванна) для замочування хліба. Стіл виробничий, стелаж пересувний Функціональні ємкості, лотки, товкачики, совки, ножі «кухарської трійки» Панірувальник I розряду, виготовлювач напівфабрикатів із м`яса III розряду

2.9 Терміни та умови зберігання напівфабрикатів з яловичини, свинини, баранини (козлятини) у відповідності з САН ПІН 42-123-4117-86 «Умови та терміни зберігання продуктів, що швидко псуються»

Найменування напівфабрикатів Терміни зберігання, год Температура зберігання, °С
Великошматкові 48 2…6
Порційні без панірування (вирізка, біфштекс натуральний, лагнет, антрекот, ромштекс, ескалоп, шніцель, яловичина, свинина, баранина духові) 36 2…6
Порційні в паніровці (ромштекс, шніцель, котлета натуральна з баранини, свинини) 24 2…6
Дрібношматкові (бефстроганов, азу, піджарка, гуляш, яловичина для тушкування, м`ясо для шашлику) 24 2…6
Печеня особлива, м`ясне асорті 18 2…6
Шашлик маринований (напівфабрикат) 2…6
Кістки харчові 24 2…6
Фарш натуральний 12 2…6

2.10 Дані маркірувального ярлика

1. Найменування напівфабрикату

2. Назва нормативно-технічної документації

3. Маса (кількість) напівфабрикатів

4. Дата та година виробництва

5. Номер зміни, прізвище, ім’я по батькові бригадира

6. Підприємство-виготовлювач

3. Розрахунок виробничої програми цеху

Розрахунок кількості працівників, необхідна для здійснення певних робіт при виготовлення напівфабрикатів з м`яса. Дані вираховувались з урахуванням наступних показників: продуктивність заготівельного цеху - 9 тонн (яловичина I категорії – 60%, свинини II категорії м`ясної – 35%, баранини I категорії – 5%)

3.1 Кількість та види сировини яку переробляють за зміну

Для визначення кількості тонн кожного виду м`яса необхідно скласти наступну пропорцію:

1. 9 тонн – 100%

Х тонн яловичини – 60%

Х = 60*9/100 = 5,4 (тонн)

2. 9 тонн – 100%

Х тонн свинини – 35%

Х = 35*9/100 = 3,15 (тонн)

3. 9 тонн – 100%

Х тонн баранини – 5%

Х = 5*9/100 = 0,45 (тонн)

3.2 Розрахунок кількості працівників здійснювався за наступними формулами (з розрахунку на 7-годинний робочий день).

Орієнтовно норма виробітку при виготовленні напівфабрикатів з яловичини для заготовочних підприємств за годину при обвалюванні (повністю) і сортуванні складає 410. При цьому вихід напівфабрикату становить 1000 г.

410*7 = 2870 (кг яловичини) – орієнтовна кількість сировини, яка поступає на підприємство

5400/2870 = 1,88 ≈ 2 - кількість чоловік необхідна для обробки 5400 кг яловичини.

Для виконання даного виду роботи, але з іншого виду сировини (свинина) орієнтовна норма виробітку складає 280.

280*7 = 1960 (кг баранини) – орієнтовна кількість сировини, яка поступає на підприємство

450/1960 = 0,22 ≈ 1 - кількість чоловік необхідна для обробки 450 кг баранини.

Для здійснення даного виду роботи для свинини норма виробітку складає 700.

700*7 = 4900 (кг свинини) – орієнтовна кількість сировини, що надходить до заготівельного підприємства

3150/4900 = 0,64 ≈ 1 – кількість чоловік, необхідна для обробки 3150 кг свинини.

Наступний вид роботи - це обвалювання м`яса без жилкування і сортування. Для яловичини орієнтовні норми виробітку при виконанні цих робіт складає 810.

810*7 = 5670 (кг яловичини) – орієнтовна кількість сировини, яка поступає на підприємство

5400/5670 = 0,95 ≈ 1 – кількість працівників, яка необхідна для здійснення даного виду роботи

Для баранини орієнтовні норми виробітку складають 400.

400*7 = 2800 (кг баранини) - орієнтовна кількість сировини, яка поступає на підприємство

450/2800 = 0,16 ≈ 1 - кількість працівників, яка необхідна для здійснення даного виду роботи

Для свинини орієнтовні норми виробітку складають 1100

1100*700 = 7700 (кг свинини) – орієнтовна кількість сировини, яка поступає на підприємство

3150/7700 = 0,4 ≈ 1 – кількість працівників, яка необхідна для здійснення даного виду роботи.

Жилкування м`яса. Орієнтовні норми виробітки при жилкуванні яловичини складають 1500.

1500*7 = 10500 (кг яловичини) – орієнтовна кількість сировини, яка поступає на підприємство

5400/10500 = 0,51 ≈ 1 – кількість працівників, необхідна для здійснення даного виду роботи

Для баранини орієнтовні норми виробітку складають – 1200

1200*7 = 8400 (кг баранини) – орієнтовна кількість сировини, яка поступає на підприємство

450/8400 = 0,05 ≈ 1 – кількість працівників, необхідна для здійснення даного виду роботи

Для свинини орієнтовні норми виробітку складають – 1800

1800*7 = 12600 (кг свинини) –орієнтовна кількість сировини, яка поступає на підприємство

3150/12600 = 0,25 ≈ 1 – кількість працівників, необхідна для здійснення даного виду робот

Фасування і упакування напівфабрикатів:

1. великошматкові, кг – орієнтовні норми виробітку 800-1000

2. порційні і дрібношматкові ,ящики – орієнтовні норми виробітку 1000

800*7 = 5600 (кг сировини)

9000/5600 = 1,6 ≈ 2 – кількість працівників, що необхідна для фасування і упакування великошматкових напівфабрикатів.

1000*7 = 7000 (кг сировини)

9000/7000 = 1,3 ≈ 2 – кількість працівників, що необхідна для фасування і упакування дрібношматкових напівфабрикатів.

Розпилювання кісток. Норма виробітку складає – 2000.

2000*7 = 14000 (кг сировини)

9000/14000 = 0,6 ≈ 1 – кількість працівників, необхідна для розпилювання кісток.

Фасування кісток. Норма виробітку становить – 1200.

1200*7 = 8400 (кг сировини)

9000/8400 = 1,07 ≈ 1 – кількість працівників, яка необхідна для фасування кісток.

Зачищання м`яса з нарізання порційних напівфабрикатів. Норма виробітку складає – 350.

350*7 = 2450 (кг сировини)

9000/2450 = 3,6 ≈ 4 – кількість працівників, необхідна для нарізання порційних напівфабрикатів.

Виріб і вид робіт Вихід напівфабрикатів або виробів, г Кількість працівників, необхідна для здійснення даного виду роботи
Розвантажування, підвезення, поставлення напівфабрикатів в експедицію та інші операції; промивання туш, кг 1000

Обвалювання (повністю) і сортування, кг (нетто)

- Яловичина

- Баранина

- Свинина

1000 2
1000 1
1000 1

Обвалювання м`яса без жилкування і сортування, кг (брутто)

- Яловичина

- Баранина

- Свинина

1000 1
1000 1
1000 1

Жилкування м`яса, кг (нетто)

- Яловичина

- Баранина

- свинина

1000 1
1000 1
1000 1

Фасування і упакування напівфабрикатів

- великошматкових, кг

- порційних і дрібно шматкових, ящики

800-1000 2
1000 2
Розпилювання кісток, кг 1000 1
Фасування кісток 1000 1
Зачищення м`яса з нарізанням порційних напівфабрикатів, кг 1000 4
Усього 20

Виробнича програма м`ясного цеху

Одиниця виміру Дні тижня
понеділок вівторок середа четвер п`ятниця субота
Яловичина
Біфштекс кг 850 800 854 840 880,4 850
Лангет кг 690 740 700 850 790 800
Антрекот кг 740 850 660 764 850 754,4
Бефстроганов кг 870 830 880 800 764 840
Піджарка кг 824,4 754,4 880,4 720,4 690 730
Усього кг 3974,4 3974,4 3974,4 3974,4 3974,4 3974,4
Баранина
Котлети натуральні кг 20,45 30 30,45 25 35 35,45
Баранина духова кг 90 85,45 95 90 80,45 90
Котлети відбивні кг 95 80 90 85,45 100 90
Шашлик кг 110 120 100 115 100 100
Усього 315,45 315,45 315,45 315,45 315,45 315,45 315,45
Свинина
Ескалоп Кг 440 535,25 490 480 470 485
Гуляш Кг 380 400 435,25 410 490 450
Шніцель Кг 495 430 530 400,25 550,25 420
Печеня Кг 500 600 390 395 405 540
Свинина духова кг 500,25 350 470 630 400 420,25
Усього кг 2315,25 2315,25 2315,25 2315,25 2315,25 2315,25

Висновок

Заготівельні підприємства мають великі перспективи розвитку, оскільки від їх роботи залежить постачання на підприємства ресторанного господарства різноманітних напівфабрикатів. Для правильної організації роботи заготівельного підприємства необхідно дотримуватись ряду вимог та правил, але також не слід забувати про те, що підприємству необхідно постійно оновлюватися, вносити корективи в режим своєї праці, слідкувати за досягненнями науково-технічного процесу, а також розробляти нові економічні підходи до його організації.

У ресторанному господарстві необхідно удосконалювати форми поділення праці і впровадження досягнень науково-технічного прогресу.

Слід раціонально і ефективно використовувати засоби виробництва, обладнання, робочу силу для підвищення продуктивності праці, зайнятості працівників протягом робочого дня

Підприємство для підвищення прибутковості може здійснювати випуск напівфабрикатів як для виконання власної виробничої програми, так і для доставки їх у філії, кулінарні відділи продовольчих магазинів.

Зниження цін на продукцію підприємства можна досягнути за рахунок зниження собівартості продукції, використовуючи сировину, отриману від виробника. Таким чином, ресторан також забезпечить собі стабільне існування у визначеній ринковій ніші.

Вдосконаленню організації праці сприяє бригадний метод його організації у виробничих цехах, а також суміщення професій – він створює можливості для раціонального використання кваліфікованого персоналу, скорочує витрати часу на приготування напівфабрикатів.

Необхідно забезпечити підприємство умовами для виготовлення напівфабрикатів (пакувальний матеріал, тара).

Слід розширювати шляхи отримання доходу. Необхідно знижувати витрати підприємства. Намагатися підтримувати зростання фондовіддачі, що характеризує покращання ефективності використання основних фондів. Підвищувати ефективність використання оборотних засобів.

Всі ці економічні хитрощі плюс раціональна організація праці на підприємстві дають змогу значно удосконалити його роботу, зробити її більш ефективною та продуктивною. Таких результатів повинно прагнути кожне підприємство ресторанного господарства.

Список використаних джерел і інтернет-ресурсів

1.Про підприємництво: Закон України від 22.03.94 №22

2.Закон "Про підприємства в Україні" Бережной И. Организация предприятий общественного питания - М.: Экономика, 1986.

3.Архіпов В.В. Організація ресторанного господарства.. Навч. Пос - К.: Центр учбової літератури; Фірма «Інкос», 2007. – 280 с.

4.Организация производства и обслуживания в общественном питании / Под ред. Беляева М.И., М.: - Экономика, 1986.

5.Карсекін В.І. Проектування підприємств громадського харчування, К.: Вища школа, 1991.

6.Туризм Основи економіки готельного та ресторанного господарства Кузнецова Н. М. - Навч. посібник, Київ, 1997.

7.Радченко Л.А. "Организация производства на предприятиях общественного питания", Ростов – на – Дону, изд – во "Феникс", 2000, - 320с.

8.Пятницкая Н.А. Организация производства и обслуживания в общественном питании. Практикум: Учебное пособие для вузов- К.: Вища школа, Головное издательство, 1990

9.П’ятницька Г.Т., П’ятницька Н.О. Менеджмент громадського харчування.-Київ: КНТУ,2001. – 655с.

10.Шаповалов Н.Н., Крымская Б.А., Организация работы общественного питання. - Учеб. пособие для ВУЗов, М.: Экономика, 1990.

11.http://otherreferats./management/d00047308.html

12.http://www.holodilshchik.ru/index_holodilshchik_issue_7_2007_Terms_notions.htm

13.http://www.fictionbook.ru/author/viktor_aleksandrovich_baranovskiyi/oficiant_barmen_posobie_dlya_uchashihsya/read_online.html?page=2

14.http://www.studfiles.ru/dir/cat31/subj1509/file17649/view165429/page5.html

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

Комментариев на модерации: 2.

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ  [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий