ТИПОВІ МАРШРУТИ І ПРОЦЕДУРИ ПРОЕКТУВАННЯ
(реферат)
План
1. Загальні вимоги до комплексів засобів для САПР
2. Вимоги до програмно-методичного комплексу ПМК
3. Вимоги до програмно-технічного комплексу ПТК
4. Компоненти видів забезпечення САПР і вимоги до них
5. Процедури синтезу й аналізу
6. Принципи побудови маршрутів проектування
7. Підходи до верифікації
8. Типові проектні процедури
Загальнотехнічні вимоги до комплексів засобів, що відносяться до продукції виробничо-технічного призначення, встановлює ГОСТ 23501.201-85, вимоги до компонентів видів забезпечення САПР - ГОСТ 23501.101-87.
Комплекси засобів для САПР повинні створюватися на базі компонентів технічного забезпечення, що серійно випускаються із застосуванням стандартних програмно-апаратних інтерфейсів. При необхідності в технічно обґрунтованих випадках можуть бути розроблені комплекси, призначені для виконання конкретних процедур, на базі спеціальних компонентів технічного забезпечення (спеціальні комплекси засобів).
Комплекси засобів для САПР повинні забезпечувати:
автоматизацію проектування виробів, технологічних процесів, об'єктів будівництва і організаційних систем;
заданий науково-технічний рівень проектних рішень;
документування результатів проектування (проміжних та кінцевих) з необхідною повнотою і в передбачених формах;
простоту і зручність роботи користувача як в пакетному, так і в діалоговому режимах з можливістю переходу з одного режиму в інший на будь-якому етапі проектування.
Комплекси засобів для САПР повинні володіти наступними властивостями:
високою якістю функціонування;
можливістю до розвитку, який забезпечує розширення можливостей комплексу при ускладненні задач, які вирішуються;
адаптація, що забезпечує застосування комплексу широким колом користувачів;
захищеністю, що забезпечує незалежність функціонування комплексу від зовнішніх впливів;
повнотою документування.
Стадії розробки, склад робіт по стадіям, комплектність документації на компоненти і комплекси засобів для САПР повинні відповідати ГОСТ 23501.119-83.
Вимоги технічної естетики, ергономіки, безпеки при експлуатації, а також по складу експлуатаційних характеристик повинні вказуватися в ТЗ на розробку конкретних комплексів засобів.
Комплекси засобів для САПР повинні бути забезпеченні централізованим технічним обслуговуванням.
Загальносистемні ПМК призначені для забезпечення працездатності САПР на системному рівні і виконання уніфікованих обслуговуючих процедур. В сполученні з операційною системою вони являються операційним середовищем, в якому функціонують базові комплекси засобів.
Загальносистемні ПМК повинні бути інваріантні до об’єктів проектування і захищенні від користувачів САПР. Їх функціонування повинне забезпечуватися спеціальними підрозділами (спеціалістами) в складі служби САПР.
Базові ПМК призначені для проектування об’єктів визначеного класу, виду (деталей загально машинобудівельного застосування, друкованих плат, великих інтегральних схем, монтажних одиниць і виробів в цілому та ін) або виконання уніфікованих проектних процедур (вибір фізичного принципу дій, проектування маршруту обробки деталей та ін).
Базові ПМК поділяються на: проблемно-орієнтовані; об’єктно-орієнтовані.
Проблемно-орієнтованібазові ПМК призначені для виконання уніфікованих проектних процедур, об’єктно-орієнтовані - для проектування об’єктів визначеного класу (виду).
ПМК всіх видів повинні мати:
модульну структуру побудови, яка забезпечує адаптацію і зручність модернізації ПМК;
гнучку організацію, яка забезпечує ефективність використання ПМК різними користувачами і при рішенні задач;
засобами, які забезпечують зручність освоєння і супроводження, а також повноту діагностичних повідомлень.
Центральний обчислювальний комплекс (ЦОК) представляє собою ПТК, призначений для об’єднання дій сукупності АРМ в єдиний процес проектування, збереження і представлення загальносистемної інформації, а також для доповнення обчислювальних потужностей окремих АРМ.
ЦОК в залежності від складності об’єкта проектування створюють на базі серійно випускаючих ЕВМ, а також багатопроцесорних обчислювальних комплексів. Можливе підключення ЦОК до територіально розподілених обчислювальних мереж.
В ЦОК повинні бути передбачені засоби міжмашинного зв’язку і засобів зв’язку з АРМ, які віддалені на відстань до 10 км. Вони повинні мати розвинуту систему зовнішніх запам’ятовуючих пристроїв; технічні і програмні засоби спряження з АРМ і об’єднання їх в локальну мережу і бути укомплектовані загальносистемними ПМК.
АРМ представляє собою ПТК, призначений для виконання наступних функцій: оперативного вводу, виводу, відображення, редагування і перетворення текстової і (або) графічної інформації; настройки, виконання і контролю програм користувачів в діалоговому режимі; формування архіву проектних рішень і бібліотеки стандартних елементів і процедур (меню); здійснення взаємодії з іншими АРМ і при необхідності з ЦОК; доповнення проектних процедур.
АРМ в залежності від виду вхідних в них програмно-методичних комплексів поділяються на проблемно-орієнтовані, об’єктно-орієнтовані. Вони повинні функціонувати як в автономному режимі, так і сумісно з ЦОК.
В залежності від виду і працездатності процесорів, що використовуються розрізняють АРМ високої, середньої і малої працездатності.
АРМ високої і середньої працездатності повинні забезпечувати мультипрограмний і багатокористувацькі режими праці. Компоненти технічного забезпечення АРМ повинні включати в себе необхідні засоби спряження їх з іншими компонентами АРМ.
При розробці АРМ повинні враховуватися умови його експлуатації (лабораторія, конструкторське бюро, виробництво) і вказуватися в експлуатаційних документах і технічному завданні на розробку АРМ.
Компоненти програмного забезпечення, які об’єднані в ПМК, повинні мати ієрархічну організацію, в якій на нижньому рівні розміщуються монітор управління компонентами нижніх рівнів програмних модулів.
Програмний модуль повинен регламентувати функціонально закінчене перетворення інформації; бути написаний на одній з стандартних мов програмування; задовольняти угодам про представлення даних, прийнятим в даній САПР; бути оформленими у відповідності з вимогами ЕСКД.
Монітор призначений: для управління функціонованим набором програмних модулів ПМК, включаючи контроль послідовності і правильності виконання; для реалізації спілкування користувача з ПМК і програмних модулів з відповідними базами даних (БД); для збору статистичної інформації.
Основною формою реалізації компонентів інформаційного забезпечення являються БД в розподіленій або централізованій формі, організація даних в яких забезпечує їх оптимальне використання в конкретних застосуваннях.
Сукупність БД САПР повинна задовольняти принципу інформаційної єдності, тобто використовувати терміни, символи, класифікатори, умовні позначення, способи представлення даних, які прийняті в САПР об’єктів конкретних видів.
Незалежно від логічної організації даних БД повинні забезпечувати:
інформаційну сукупність проектуючих і обслуговуючих підсистем САПР;
незалежність даних на логічному і фізичному рівнях, в том числі інваріантність до програмного забезпечення;
можливість одночасного використання даних з різних БД і різними користувачами;
можливість інтеграції неоднорідних БД для сумісного їх використання різними підсистемами САПР;
можливість нарощування БД;
контролюючу надмірність даних.
Створення, підтримка і використання БД, а також взаємозв’язок між інформацією в БД і обробляючими програмними модулями здійснюється системою управління базами даних, які є загальносистемними ПМК, тобто частиною одної з обслуговуючих підсистем.
До компонентів методичного забезпечення відносять: затверджену документацію інструктивно-методичного характеру, яка встановлює технологію автоматизованого проектування; правила експлуатації КЗАП, ПТК і ПМК; нормативи, стандарти та інші документи, що регламентують процес і об’єкт проектування.
Компоненти методичного забезпечення повинні розміщатися на машинних носіях інформації, що дозволяють здійснювати як довгострокове збереження документів, так і їх оперативний вивід в форматах, що установленні відповідними стандартами.
До компонентів математичного забезпечення відносять методи математичного моделювання об’єктів і процесів проектування, математичні моделі об’єктів і процесів проектування, алгоритми рішення задач в процесі проектування.
Взаємозв’язки між компонентами математичного забезпечення повинні забезпечувати формалізацію процесу проектування і його цілісність.
До компонентів лінгвістичного забезпечення відносять мови проектування (МП), інформаційно-пошукові (ІПМ) і допоміжні мови, що використовуються в обслуговуючих підсистемах, і для зв’язку з ними проектуючих підсистем.
Компоненти лінгвістичного забезпечення повинні бути узгодженими з компонентами забезпечення інших видів, бути відносно інваріантними до конкретного вмісту баз даних, надавати в компактній формі засоби для опису всіх об’єктів і процесів заданого для системи класу з необхідним степенем деталізації і без суттєвих обмежень на об’єкт опису, бути розрахований в основному на діалоговий режим їх використання.
Мови проектування повинні базуватися на термінах, прийнятих в конкретній системі, забезпечувати опис, управління і контроль процесу проектування, бути орієнтованими на користувачів з різним рівнем професіональної підготовки (в тому числі не маючих спеціальної підготовки в області програмування), забезпечувати однозначне представлення інформації, стандартний опис однотипних елементів і високу надійність ідентифікації опису.