Смекни!
smekni.com

Проектування стріли крана (стр. 1 из 3)

Міністерство освіти і науки України

Київський національний університет будівництва і архітектури

Кафедра «Будівельні машини» ім.. Ю.О. Вєтрова

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до курсової роботи з дисципліни:

«Проектування металевих конструкцій»

Тема роботи: Проектування стріли крана

Варіант №2

Виконав: студент ІV курсу

групи ПНМ-41

Бабіч С.В.

Перевірив: доц.Горбатюк Є.В.

Київ – 2010

Зміст

Вихідні дані

1 Обчислення навантажень

2 Поздовжні навантаження

3 Вертикальні навантаження

4 Бокові навантаження

5 Визначення найбільших зусиль у стержнях стріли

6 Побудова ліній впливу у стержнях

7 Підбір перерізів стержнів і перевірка напружень

Список використаної літеретури

Вихідні дані:

Баштовий кран типу КБ – 674

Q=90 кН – вага вантажу;

Lc=29,1 м – довжиа стріли;

Gвіз.=9 кН – вага пересувного візка;

Gг.о.=4,2 кН – вага гакової обойми;

Gc=65,2 кН – вага стріли;

nп=0,85 об/хв – частота обертання поворотної частини крана;

і=2 – кратність поліспаста;

t=5 c – час розгону або гальмування.

Рис. 1 – Розрахункова схема стріли крана КБ-674.

1 Обчислення навантажень

Знайдемо розрахункові навантаження, для чого номінальну власну вагу стріли Gc, пересувного візка Gвіз. і гакової обойми Gг.о., помножимо на коефіцієнт перевантаження nG=1,1, а вагу вантажу Q на коефіцієнт перевантаження nQ=1,15:

2. Поздовжні навантаження.

Зусилля N1 у нижній (веденій) гільці вантажного канату визначаємо за формулою (168) посібника [1]:

де і=2 – кратність поліспаста;

ηп – коефіцієнт корисної дії вантажного поліспаста.

Коефіцієнт корисної дії поліспаста визначається за формулою:

де η=0,98 – ККД одного блока.

Тоді

Зусилля N2 у верхній (ведучій) гілці вантажного канату визначаємо за формулою:

де n0=1 – кількість обвідних блоків.

3. Вертикальні навантаження.

На стрілу баштового крана діють такі вертикальні навантаження.

Власна сила ваги стріли, яка умовно розглядається як рівномірно розподілене навантаження з інтенсивністю:

де Gc – повна сила ваги стріли.

Вертикальні зосереджені навантаження, що передаються на стрілу через вантажний візок:

- сила ваги вантажу Q=103,5 кН;

- сила ваги візка Gвіз=9,9 кН;

- сила ваги гакової обойми Gг.о.=4,62 кН.

Схема розташування прикладених до стріли вертикальних навантажень зображено на рис. 2.

Рис. 2 – Розрахункова схема стріли при дії вертикальних навантажень.

4. Бокові навантаження.

Бокові навантаження, перпендикулярні до вертикальної площини симетрії стріли, виникають внаслідок вітрового тиску і інерції стріли з вантажем під час розгону або гальмування при повороті крана.

Повні вітрові навантаження на стрілу Wc визначаємо за формулою:

де рв=0,25 кН/м2 – нормальний тиск вітру;

Ан – розрахункова повітряна площа, Анк∙кс;

Ак – площа контуру бокової проекції стріли, м2:

кс=0,5…0,7 – коефіцієнт заповнення, приймаємо кс=0,6

Ан=69∙0,6=41,4 м2.

Тоді

Вітрове навантаження на стрілу крана вважається рівномірно розподіленим з інтенсивністю:

Повне вітрове навантаження на вантаж вважається зосередженими і прикладеними в центрі ваги вантажу:

де Ан – розрахункова повітряна площа вантажу вагою Q=90 кН.

Знайдемо по табл.3.1 [2]

Тоді

Інерційні навантаження, що діють на вантаж Тван, гакову обойму Тг.о. і візок Твіз розглядаються як зосереджені і обчислюються за формулою:

де G – вага розглядуваного елемента;

g=9,8 м2/с – прискорення вільного падіння;

t=5 с – час розгону або гальмування.

Найбільша лінійна швидкість

визначається за формулою:

де R – відстань від осі обертання крана до центра ваги елемента, яка дорівнює R=30500-500=30000=30м;

n=0,85 об/хв. – частота обертання крана.

Тоді:

- сили інерції, що діють на візок

- сили інерції, що діють на вантаж

- сили інерції, що діють на гакову обойму

- інерційне навантаження на стрілу вважають зосередженою силою Тс, прикладеною до оголовка стріли

Розрахункова схема стріли при дії бокових (горизонтальних) навантажень зображено на рис.3.

Рис. 3 – Розрахункова схема стріли при дії горизонтальних навантажень.

5. Визначення найбільших зусиль у стержнях стріли.

Рис. 4 – Схема розкладання вертикальних навантажень.

Розкладання навантажень на складові. Кожна з вертикальних навантажень, що діють на стрілу, розкладається на дві складові, які лежать в площинах бокових граней (рис.4).

Визначаємо кут

:

Визначаємо складові навантаження:

Горизонтальні навантаження в тригранних стрілах умовно прикладаються до єдиної горизонтальної ферми. Виникаючий при цьому крутний момент з метою спрощення розрахунків не враховується.

6. Побудова ліній впливу зусиль у стержнях.

У складі як вертикальних, так і горизонтальних навантажень є рухомі навантаження, що переміщуються вздовж стріли разом з вантажним візком. Максимальні зусилля в стержнях виникають при деяких найбільш не вигідних положеннях візка. Для визначення цих зусиль по-перше побудуємо їх лінії впливу від дії одиничної сили, що рухається вздовж стріли.

У зв’язку з тим, що найбільш навантажені стержні знаходяться на консольній частині, то будувати лінії впливу опорних реакцій не потрібно.

Найбільш навантажені стержні, які приникають до заданого вузла В позначені рисками. Проводимо переріз І-І крізь стержні В-1, В-3, 2-3 та розглянемо рівновагу правої відсіченої частини ферми.

Лінія впливу SВ1 (моментна точка 3).

Сила Р=1 ліворуч від перерізу:

Сила Р=1 праворуч від перерізу:

при х=0; SB1=0;

при х=9,3; SB1=3,72.

Лінія впливу S23 (моментна точка В)

Сила Р=1 ліворуч від перерізу:

Сила Р=1 праворуч від перерізу:

при х=0; S23=0;

при х=11,8; S23=-4,72.

Лінія впливу SВ3 (моментна точка відсутня).

Сила Р=1 ліворуч від перерізу:

Сила Р=1 праворуч від перерізу:

Лінія впливу S13 (моментна точка відсутня).