Розрахунок режиму різання при точінні (одноінструментальна обробка)

СОДЕРЖАНИЕ: Проведення технологічних розрахунків режиму різання при точінні деталі для токарно-гвинторізного верстату. Визначення технологічної послідовності переходів на токарній операції, вибір ріжучого інструменту та потужність різання для кожного переходу.

Міністерство освіти і науки України

Житомирський державний технологічний університет

Кафедра ТМ і КТС

Група МС-112

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «Теорія різання»

ТЕМА: «Розрахунок режиму різання при точінні (одноінструментальна обробка)»

Житомир

Завдання

Варіант 6:

= 74 мм,
= 68 мм,
= 60 мм,
= 55 мм, L = 85 мм,
= 65 мм,
= 4 мм. Матеріал: сталь 25,
= 480 МПа.

Порядок виконання роботи

1. Розрахунок проводитимемо для токарно-гвинторізного верстату мод. 16К20.

2. Призначаємо наступну технологічну послідовність переходів на токарній операції:

2.1. Підрізати торець в діаметр

.

2.2. Чорнове точіння діаметру

на довжину L.

2.3. Точити канавку шириною

.

2.4. Чистове точіння діаметру

на довжину (L
).

2.5. Чорнове точіння діаметру

на довжину (
).

2.6. Чистове точіння діаметру

на довжину (
).

2.7. Точити фаску.

2.8. Відрізати деталь.

3. Вибір ріжучого інструменту.

Згідно [1, табл. 3, с. 116] призначаємо інструментальний матеріал для всіх різців – твердий сплав Т15К6.

Згідно [1, с. 119-136] призначаємо інструменти для кожного переходу токарної операції:

3.1. [1, табл. 8, с. 121] Підрізний різець ГОСТ 18880-73: l=0°; g=10°; j=10°.

3.2. [1, табл. 7, с. 120] Прохідний упорний різець ГОСТ 18879-73: l=0°; g=0°; j=90°.

3.3. [1, табл. 10, с. 122] Відрізний різець ГОСТ 18884-73: l=0°; g=12°; j=90°.

3.4. [1, табл. 7, с. 120] Прохідний упорний різець ГОСТ 18879-73: l=0°; g=0°; j=90°.

3.5. [1, табл. 7, с. 120] Прохідний упорний різець ГОСТ 18879-73: l=0°; g=0°; j=90°.

3.6. [1, табл. 7, с. 120] Прохідний упорний різець ГОСТ 18879-73: l=0°; g=0°; j=90°.

3.7. [1, табл. 4, с. 120] Прохідний відігнутий різець ГОСТ 18868-73: l=0°; g=0°; j=45°.

3.8. [1, табл. 10, с. 122] Відрізний різець ГОСТ 18884-73: l=0°; g=12°; j=90°.

4. МОР при обробці на даній операції не застосовується.

5. Визначаємо глибину різання для кожного переходу:

5.1. t1 = 2 мм.

5.2.

(мм).

5.3.

(мм).

5.4.

(мм).

5.5.

(мм).

5.6.

(мм).

6. Вибираємо табличне значення подачі на оберт для кожного переходу:

6.1. [1, табл. 11, с. 266]:

= 0,7 мм/об.

6.2. [1, табл. 11, с. 266]:

= 0,7 мм/об.

6.3. [1, табл. 15, с. 268]:

= 0,15 мм/об.

6.4. [1, табл. 14, с. 268]:

= 0,3 мм/об.

6.5. [1, табл. 11, с. 266]:

= 0,7 мм/об.

6.6. [1, табл. 14, с. 268]:

= 0,22 мм/об.

7. Коректуємо обране значення подачі за паспортними даними верстата з умови:

.

7.1.

= 0,7 мм/об.

7.2.

= 0,7 мм/об.

7.3.

= 0,15 мм/об.

7.4.

= 0,3 мм/об.

7.5.

= 0,7 мм/об.

7.6.

= 0,2 мм/об.

8. Призначаємо період стійкості всіх інструментів Т = 60 хв.

9. Визначимо розрахункову швидкість різання за формулою:

,

Значення коефіцієнта СV та показників степенів в цій формулі визначаємо за [1, табл. 17, с. 269] в залежності від виду обробки, матеріалу різальної частини, оброблюваного матеріалу:


9.1. СV = 47, x = - , y = 0,8, m = 0,2.

9.2. СV = 350, x = 0,15, y = 0,35, m = 0,2.

9.3. СV = 47, x = - , y = 0,8, m = 0,2.

9.4. СV = 420, x = 0,15, y = 0,2, m = 0,2.

9.5. СV = 350, x = 0,15, y = 0,35, m = 0,2.

9.6. СV = 420, x = 0,15, y = 0,2, m = 0,2.

Загальний поправочний коефіцієнт на швидкість різання:

.

В цій формулі:

За [1, табл. 1, с. 261] поправочний коефіцієнт, що враховує вплив фізико-механічних властивостей оброблюваного матеріалу на швидкість різання для сірого чавуну:

, де
= 1 і
за [1, табл. 2, с. 262].

За [1, табл. 5, с. 263] визначаємо поправочний коефіцієнт, що враховує вплив стану поверхні заготовки на швидкість різання:

.

За [1, табл. 6, с. 263] визначаємо поправочний коефіцієнт, що враховує вплив інструментального матеріалу на швидкість різання:

.

Отже, розрахункова швидкість різання для кожного з переходів:

9.1.

(м/хв).

9.2.

(м/хв).

9.3.

(м/хв).

9.4.

(м/хв).

9.5.

(м/хв).

9.6.

(м/хв).

10. Розрахункова частота обертання інструменту:

10.1.

(об/хв).

10.2.

(об/хв).

10.3.

(об/хв).

10.4.

(об/хв).

10.5.

(об/хв).

10.6.

(об/хв).

11. Коректуємо розрахункові значення частоти обертання шпинделя за паспортними даними верстата з умови:

:

11.1.

об/хв.

11.2.

об/хв.

11.3.

об/хв.

11.4.

об/хв.

11.5.

об/хв.

11.6.

об/хв.

12. Визначимо дійсну швидкість різання:

:

12.1.

(м/хв).

12.2.

(м/хв).

12.3.

(м/хв).

12.4.

(м/хв).

12.5.

(м/хв).

12.6.

(м/хв).

13. Визначимо значення складових сили різання:

,

де

- коефіцієнт, що враховує вплив механічних властивостей оброблюваного матеріалу та геометричних параметрів інструменту.

Значення коефіцієнта Ср та показників степенів визначаємо за [1, табл. 22, с. 273].


Поправочний коефіцієнт на якість оброблюваного матеріалу знаходимо в [1, табл. 9, с. 264]:

.

Решта поправочних коефіцієнтів (на геометричні параметри інструменту) знаходиться за [1, табл. 23, с. 275].

Отже, складові сили різання для кожного переходу:

3.1.

(Н).

(Н).

------------

13.2.

(Н).

(Н).

(Н).

13.3.

(Н).

(Н).

------------

13.4.

(Н).

(Н).

(Н).

13.5.

(Н).

(Н).

(Н).

13.6.

(Н).

(Н).

(Н).

14. Перевіряємо осьові сили за допустимою силою механізму подачі. Жодна із складових РХ для кожного з переходів не перевищує допустиме значення [РХ ] = 6 кН.

15. Визначаємо потужність різання для кожного переходу:

:

15.1.

(кВт).

15.2.

(кВт).

15.3.

(кВт).

15.4.

(кВт).

15.5.

(кВт).

15.6.

(кВт).

16. Визначаємо потужність на шпинделі верстата:

(кВт).

Перевіряємо розраховані режими різання за потужністю з умови:

Як видно, на 5-му переході відбувається перевантаження, оскільки потужність різання перевищує допустиму потужність шпинделя.

Визначаємо коефіцієнт перевантаження:


Призначаємо для цього переходу менше значення частоти обертання, при якому виконуватиметься умова

(об/хв),

фактично за паспортом верстата приймаємо

об/хв.

17. Розраховуємо основний час обробки для кожного переходу:

,

де

– довжина робочого ходу різця;

– довжина поверхні, яка обробляється;

і
– відповідно величини врізання та перебігу різця, визначаються за [2, табл.2, с. 621].

і = 1 – кількість проходів.

17.1.

(хв).

17.2.

(хв).

17.3.

(хв).

17.4.

(хв).


17.5.

(хв).

17.6.

(хв).

Результати розрахунків зводимо в таблицю:

№ переходу

Зміст переходу

Ріжучий інструмент (різець)

Припуск на сторону, мм

Кількість проходів, і

Режим різання

Т ,

хв

t ,

мм

S0 , мм/об

n , об/хв

v ,

м/хв

PZ ,

Н

P Y ,

Н

P X ,

Н

N ,

кВт

Т0 ,

хв

1

Підрізання торця

Підрізний

2

1

60

2

0,7

160

37

4365

2440

-

2,64

0,36

2

Чорнове точіння

Прохідний упорний

2,25

1

60

2,25

0,7

1000

232

1608

400

852

6,1

0,13

3

Точіння канавки

Відрізний

4

1

60

4

0,15

630

137

1555

482

-

3,5

0,11

4

Чистове точіння

Прохідний упорний

0,75

1

60

0,75

0,3

1600

349

267

79

158

1,52

0,05

5

Чорнове точіння

Прохідний упорний

3,5

1

60

3,5

0,7

1000

/

800

218

/

175

2526

607

1359

9

/

7,22

0,12

6

Чистове точіння

Прохідний упорний

1,25

1

60

1,25

0,2

1600

314

334

102

224

1,71

0,21

Література

1. Справочник технолога-машиностроителя. В 2-х т./ Под ред. А.Г. Косиловой и Р.К. Мещерякова. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Машиностроение, 1985. – Т2 – 496 с.

2. Обработка металлов резанием: Справочник технолога / Под общ. ред. А.А.Панова. – М.: Машиностроение, 1988. – 736 с.

СКАЧАТЬ ДОКУМЕНТ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ  [можно без регистрации]
перед публикацией все комментарии рассматриваются модератором сайта - спам опубликован не будет

Ваше имя:

Комментарий

Copyright © MirZnanii.com 2015-2017. All rigths reserved.