регистрация / вход

Методичні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати виробництва визначені

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ УНІВЕРСИТЕТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ (м. Київ) Кафедра обліку та аудиту КОМПЛЕКСНА КУРСОВА РОБОТА

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

УНІВЕРСИТЕТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ (м. Київ)

Кафедра обліку та аудиту

КОМПЛЕКСНА КУРСОВА РОБОТА

з дисциплін: „Фінансовий облік І” та „Фінансовий облік ІІ”

на тему: « Методичні засади формування в БО інформації про витрати виробництва визначені П(С)БО 16 «Витрати». Основні вимоги до визначення та оцінки витрат, облік витрат за елементами, відображення операційних витрат у фінансовій звітності

Керівники роботи:

ст. викладач Н.М. Самородова

Виконавець:

Студентка факультету банківської справи,

обліку і фінансів,

4 курсу, групи 46-ОА

спеціальності

"Облік та аудит" Н.О. Мірошниченко

Харків – 2008


ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ АУДИТУ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Економічні суб’єкти як об’єкти аудиту

1.2. Джерела отримання інформації для аудиту прибутку підприємства

РОЗДІЛ ІІ ДІЮЧА МЕТОДИКА АУДИТУ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА

2.1. Аудит формування прибутку підприємства

2.2. Аудит розподілу та перерозподілу прибутку підприємства

2.3. Порядок проведення аудиту прибутку підприємства

РОЗДІЛ ІІІ АУДИТОРСЬКИЙ ВИСНОВОК

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


ВСТУП

Метою аудиту прибутку підприємства є встановлення достовірності даних первинних документів щодо визначення доходів і формування фінансових результатів, правильності і достовірності розподілу чистого прибутку, повноти та своєчасності відображення первинних даних у зведених документах і облікових регістрах, правильності ведення обліку доходів і результатів діяльності та його відповідності прийнятій обліковій політиці, достовірності відображення доходів і визначення результатів діяльності у звітності господарюючого суб'єкта.

Ефективність функціонування підприємства залежить не лише від обсягу одержуваного прибутку, а й від характеру його розподілу. Із нього видно, що одна частина прибутку у вигляді податків і зборів надходить до бюджету держави й використовується на потреби суспільства, а інша частина залишається в розпорядженні підприємства і використовується на виплату дивідендів акціонерам підприємства, на розширення виробництва, створення резервних фондів і т. ін.

Для підвищення ефективності виробництва дуже важливо, щоб при розподілі прибутку було досягнуто оптимальності в задоволенні інтересів держави, підприємства і працівників. Держава зацікавлена одержати якомога більше прибутку до бюджету. Керівництво підприємства прагне спрямувати більшу суму прибутку на розширене відтворення. Акціонери і працівники зацікавлені у збільшенні їхньої частки у використанні прибутку. А аудитори їм у цьому допомагають, знаючи закони та інші законні обхідні маршрути списання прибутку на валові розходи.

Робота аудитора заклечається у виявленні відповідності даних бухгалтерського обліку доходів діяльності виробництва законодавчим та нормативним актам та прийнятій обліковій політиці підприємства, встановлення достовірності первинних документів щодо формування та розподілу прибутку підприємства, перевірка повноти і своєчасності відображення даних первинних документів в зведених документах, облікових регістрах та складеної на їх основі фінансової звітності.

В роботі були використані дані Закону України „Про аудиторську діяльність”, Національних нормативів аудиту, Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку № 15 „Доходи”, праці відомих українських економістів та статті наведені в журналах з бухгалтерського обліку на Україні, таких як “Все про бухгалтерський облік”, “Податки та бухгалтерський облік”, “Бухгалтерський облік та аудит”.

Проведені в роботі дослідження дозволили розробити рекомендації підприємствам у майбутньому не робити помилок, пов’язаних з веденням бухгалтерського обліку доходів підприємства.


РОЗДІЛ ІТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ АУДИТУ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Економічні суб’єкти як об’єкти аудиту

Підприємства, які займаються випуском готової продукції, досить часто стикаються з проблемами при визначенні фактичної собівартості реалізованої готової продукції. Насамперед це пов'язано з тим, що методики та рекомендації щодо здійснення такого розрахунку не розроблені ні ДПАУ, ні Міністерством фінансів.

У кінці звітного періоду при відображенні собівартості реалізованої готової продукції в обліку бухгалтерськими записами Д-т 801"Собівартість реалізованої готової продукції" Д-т 26 "Готова продукція" виникає необхідність її визначення розрахунком. Фактичну собівартість готової продукції розраховують за формулою

Сф.г.п = Цо.г.п Кс , (1.1)

де Цо.г.п — облікова ціна готової продукції, грн.;

Кс — середній коефіцієнт фактичної собівартості готової продукції в обліковій собівартості:

Кс = (СВФпоч + ВПФпер ) / (СВОПОЧ + ВПОпер ).(1.2)

де СВФпоч — фактична собівартість на початок періоду (залишок на рахунку 26 "Готова продукція"), грн.;

ВПФпер — виготовлена продукція за період за фактичною собівартістю (Д-т 26 "Готова продукція" — К-т 23 "Виробництво"), грн.;

СВОпоч — облікова собівартість на початок періоду, грн.;

ВПОпер — облікова собівартість за період, грн.

При здійсненні аудиторських перевірок правильності визначення фактичної собівартості реалізованої продукції найтиповішими є такі помилки:

1) підприємства формують дебетовий оборот по рахунку 23 "Виробництво" віднесенням на нього адміністративних витрат, ви трат на збут тощо, які згідно із законодавством підлягають списанню на фінансовий результат окремо, що тягне за собою завищення фактичної собівартості готової продукції;

2) бувають випадки, коли підприємства неефективно обирають базу розподілу загальновиробничих витрат між різними видами готової продукції, в зв'язку з чим фактична собівартість готової продукції викривлюється.

На деяких підприємствах такий розрахунок здійснюється з використанням загальної фактичної собівартості готової продукції та незавершеного виробництва, що суперечить вимогам Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , оскільки таке коригування здійснюється лише за вартістю товарно-матеріальних цінностей у залишку готової продукції та в незавершеному виробництві. Такі порушення тягнуть за собою викривлення величини валових витрат підприємств та оподатковуваного прибутку. Отже, з метою здійснення розрахунку приросту (убутку) слід розмежовувати такі поняття, як фактична собівартість готової продукції та вартість товарно-матеріальних цінностей, які витрачені підприємством на виготовлення готової продукції.

Предметом аудиту операцій з обліку доходів і результатів діяльності є господарські процеси та операції, пов'язані з визначенням доходів і фінансових результатів діяльності, а також відносини, що виникають при цьому всередині підприємства та за його межами.

Виходячи з мети, яку необхідно досягти аудитору при дослідженні операцій з обліку доходів і результатів діяльності, формуються об'єкти аудиту (рис. 1.1).


Рис. 1.1. Об'єкти аудиту операцій з обліку доходів і результатів діяльності.

Аудитору необхідно знати порядок відображення доходів і результатів діяльності в облікових регістрах та фінансовій звітності (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 Відображення доходів і фінансових результатів діяльності в облікових регістрах та фінансовій звітності.

Шифр та назва рахунку

Регістри

обліку

Номер рядка в Звіті про фінансові результати (ф.№ 2) Номер рядка в Примітках до річної фінансової звітності (ф.М5)
70 "Доходи від реалізації"' Журнал 6 010 -
71 "Інший операційний дохід" Журнал 6 060 440-490
72 "Дохід від участі в капіталі" Журнал б 110 500-520
73 "Інші фінансові доходи" Журнал 6 120 530-540
74 "Інші доходи" Журнал 6 130 -
75 "Надзвичайні доходи" Журнал 6 200 -
79 "Фінансові результ Журнал б 220(225) -

1. 2. Джерела отримання інформації для аудиту прибутку підприємства

Джерелами інформації для аудиту операцій з обліку доходів і фінансових результатів діяльності є наступні:

1. Наказ про облікову політику підприємства.

2. Первинні документи з обліку доходів і результатів діяльності.

3.Обліковірегістри,щовикористовуютьсядлявідображення господарських операцій з обліку доходів і фінансових результатів діяльності.

4. Акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю.

5.Звітність.

Документальний контроль

Аудиторська перевірка правильності визначення фінансових результатів господарської діяльностігосподарюючого суб'єкта значно відрізняється від перевірки балансових статей активів та зобов'язань підприємства, використовуючи лише прийом документального контролю.

В процесі вивчення операцій з обліку доходів і фінансових результатів діяльності з'ясовуються:

- облікова політика підприємства щодо організації обліку доходів і фінансових результатів діяльності;

- умови визнання та оцінки доходів і результатів від звичайної діяльності;

- чи ведеться окремий облік доходів і фінансових результатів, отриманих від здійснення різних видів діяльності;

- чи відбувались зміни облікової політики;

- методика формування чистого прибутку підприємства та його використання;

- наявність необхідних пояснень у примітках до річної фінансової звітності тощо.


Вивчення операцій з обліку доходів і фінансових результатів діяльності проводиться в наступній послідовності.

Перевірка правильності класифікації, оцінки та умов визнання доходів і результатів діяльності. Увага аудиторів при проведенні такої перевірки концентрується на умовах визнання доходів звітного періоду та класифікації доходів і фінансових результатів діяльності.

Критерії визнання доходу застосовуються окремо до кожної операції. Проте, ці критерії також застосовуються до окремих елементів однієї операції або двох чи більше операцій разом, якщо це випливає зі змісту операції.

Разом з тим, окремі види доходу відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку мають певні особливості визнання. Аудитору необхідно звернути увагу на те, які види надходжень не визнаються доходами:

- суми податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів;

- суми надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо;

- суми попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

- суми авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

- суми завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором;

- надходження, що належать іншим особам;

- надходження від первинного розміщення цінних паперів.

При проведенні перевірки аудитору необхідно звернути увагу на правильність розмежування понесених витрат відповідно до одержаних доходів. Таким чином, необхідно встановити чи дотримується підприємство вимог П(С)БО 15 "Дохід" і 16 "Витрати" щодо класифікації понесених витрат і одержаних доходів за відповідними напрямами діяльності (табл. 1.2.

Таблиця 1.2Класифікація доходів і витрат згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку

Доходи Витрати
Доходи від реалізації

Собівартість реалізації.

Загальновиробничі витрати

Адміністративні витрати.

Витрати на збут

Інший операційний дохід Інші витрати операційної діяльності
Дохід від участі в капіталі Витрати від участі в капіталі
Інші фінансові доходи Фінансові витрати
Інші доходи Інші витрати
Надзвичайні доходи Надзвичайні витрати

Перевірка правильності відображення доходів і фінансових результатів від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг). Операції з реалізації продукції відіграють основну роль у формуванні результатів господарської діяльності господарюючого суб'єкта, тому їх достовірність є досить високою.

Для успішного проведення перевірки процесу реалізації аудитор повинен мати уявлення про характер і особливості ринків збуту продукції, що випускається господарюючим суб'єктом, про конкурентну ситуацію на цих ринках, про платоспроможність споживачів цієї продукції.

Правильність відображення операцій з реалізації встановлюється в ході вибіркової перевірки таких операцій шляхом звірки даних, відображених в облікових регістрах господарюючого суб'єкта, з первинними документами і навпаки.

Аудитору необхідно перевірити дотримання політики господарюючого суб'єкта щодо надання кредитів покупцям, перевірки замовлень на продаж за книгою реєстрації, процедур доставки та ціноутворення при виконанні щоденних операцій. Перевірка проводиться шляхом порівняння фактичних цін по різних видах продукції, умов оплати транспортних витрат або доставки, вказаних в рахунках, з даними відповідних документів, затверджених керівництвом. Фактичні ціни та умови доставки, що одержуються з рахунків-фактур або товарно-транспортних накладних, можна порівняти із затвердженими прайс-листами, номенклатурою цін, іншими документами, які визначають порядок та умови реалізації

Якщо ціни продажу або умови продажу продукції визначаються індивідуально для кожного замовника, то необхідно впевнитися в тому, що вони були належним чином санкціоновані уповноваженою на це особою (наприклад, начальником відділу продажу). У випадку, якщо продаж базується на виконанні деяких значних договорів, сума та опис фактично доставлених товарів або наданих послуг повинні бути пов'язані з умовами таких угод.

Особливу увагу аудитор концентрує на перевірці наявності необхідних дозволів на здійснення операцій з продажу, повноти виписки рахунків-фактур за книгою реєстрації, повноти касових надходжень, звірення кількості відвантаженої продукції за даними складського обліку та документів на відвантаження продукції, а також перевірці правильності відображення всіх реально здійснених операцій з продажу на рахунках бухгалтерського обліку. При цьому враховується можливість виникнення наступних помилок:

- дані по реально здійснених операціях не відображено в обліку;

- на рахунках відображено фіктивні операції.

Подібні помилки можуть відповідно призводити до заниження або завищення вартості активів та сум продажу. Перевірка повноти та достовірності відображення сум продажу та реалізації на рахунках бухгалтерського обліку може бути частиною перевірки ефективності системи внутрішнього контролю.

При перевірці достовірності відображення сум від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг), слід вибірково порівняти ряд записів у регістрах обліку з даними первинних документів (коносаментів, товарно-транспортних накладних тощо), а також з документами, що засвідчують приймання відвантаженої продукції (виконаних робіт, наданих послуг), для підтвердження того, що товари були дійсно відвантажені, роботи виконані, послуги надані та право власності на них перейшло від виконавця до замовника (покупця). Одночасно увага звертається на умови поставки для точного визначення моменту переходу права власності.

У випадку, якщо факт переходу права власності не можна встановити з наявної документації, необхідно проаналізувати платежі, отримані від замовника (покупця) в погашення дебіторської заборгованості, і на підставі цього зробити висновок про реальність угоди, відображеної на відповідних субрахунках рахунку 70 "Доходи від реалізації".

При перевірці своєчасності обліку доходів від реалізації, як правило, аудитору необхідно порівняти дати, зазначені в товарно-транспортних накладних, з датами відповідних рахунків-фактур, датами записів по рахунках обліку реалізації та дебіторської заборгованості. Значні розбіжності в датах можуть свідчити про потенційні проблеми у своєчасності обліку реалізації.

Точний розрахунок суми продажу впливає на правильне виставлення рахунків-фактур за відвантажені товари, виконані роботи, надані послуги та подальше відображення цих даних в облікових регістрах.

Перевірка правильності оцінки реалізації вміщує в себе перерахунок даних обліку для виявлення можливих арифметичних помилок. Як правило, в ході дослідження підраховуються кінцеві суми рахунків-фактур чи здійснюється перевірка самостійно підготовлених контрольних документів.

Якщо сума продажу виражена в іноземній валюті, необхідно також перевірити застосування валютних курсів. Для цього курс, що використовувався господарюючим суб'єктом, порівнюється з курсом НБУ, що офіційно діяв на момент здійснення операції, а також прослідковується, щоб дані про валютну систему продаж та її еквівалент в гривнях належним чином були відображені в облікових регістрах.

Встановлення повноти відображення даних щодо реалізації здійснюється в ході перевірки правильності класифікації операцій з продажу, як це зазначено вище. При перевірці правильності рознесення даних регістру обліку продажу по рахунках Головної книги необхідно також пересвідчитися, що ці дані належним чином відображено на рахунках обліку дебіторської заборгованості.

Що стосується аудиту відсотків, що підлягають сплаті, то аудитору слід проаналізувати кредитні договори, а також своєчасність та правильність відображення нарахованих відсотків. При цьому слід враховувати, що відсотки по наданих кредитних ресурсах та позиках враховуються в тому звітному періоді, в якому вони фактично мали місце, незалежно від часу їх виплати.

Перевірка правильності відображення надзвичайних доходів і результатів від цих операцій. При перевірці операцій з обліку доходів і результатів від надзвичайних операцій аудитору необхідно встановити:

- правильність оформлення документів по списанню некомпенсованих втрат від стихійного лиха, а також в результаті пожеж, аварій, інших надзвичайних подій, які викликані екстремальними ситуаціями;

- правильність віднесення доходів від стихійного лиха, пожеж тощо. Для цього аудитор перевіряє наявність рішення компетентних органів про визнання факту техногенної аварії;

- підтвердження надзвичайних доходів відповідними первинними документами, наявність рішення компетентних органів про визнання надзвичайної події, стихійного лиха, техногенної аварії тощо.

Перевірка правильності та достовірності формування фінансових результатів діяльності та використання прибутку. Одним із важливих завдань перевірки обліку фактичного прибутку є встановлення відповідності записів синтетичного та аналітичного обліку чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), валового прибутку, результату основної діяльності, результату фінансових операцій, результату іншої звичайної діяльності, результату надзвичайних подій записам в Головній книзі та формах бухгалтерської звітності.

Перевіряючи формування чистого прибутку (збитку) діяльності підприємства, аудитор визначає дотримання господарюючим суб'єктом порядку його визначення.

Чистий прибуток (збиток) звітного періоду:

- чистий дохід (виручка) від реалізації продукції

- валовий прибуток (збиток)

- фінансові результати від операційної діяльності

- фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування

- фінансові результати від звичайної діяльності

- фінансові результати від надзвичайної діяльності.

Результати перевірки правильності визначення чистого прибутку підприємства значною мірою залежать від якості проведеного дослідження процесу виробництва та реалізації продукції, перевірки основних засобів та іншого майна, розрахункових операцій тощо.

Так, процес визначення прибутку чи збитку від реалізації продукції складається з двох етапів. На першому етапі визначається дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), який зменшується на суму податку на додану вартість (акцизного збору, інших вирахувань). На другому етапі доходи та витрати за відповідний період групуються за ознаками належності їх до операційних, фінансових, інших звичайних, а також надзвичайних доходів та витрат і переносяться на відповідні рахунки обліку фінансових результатів діяльності.

В процесі використання прибутку відображаються фінансові відносини підприємства з бюджетом, банком, трудовим колективом, власниками (засновниками). Основними завданнями аудиту в цьому випадку є: контроль за правильним використанням чистого прибутку підприємства; виявлення відхилень фактичного використання прибутку від планових цілей, їх причин та наслідків; перевірка правильності визначення належних до сплати в бюджет платежів та податків. Напрями використання прибутку перевіряють на відповідність податковому законодавству, нормативним документам України, а також установчим документам підприємства.

Необхідно простежити за величиною прибутку, відображеною в Балансі (форма № 1), Звіті про фінансові результати (форма № 2) і Декларації про прибуток.

Оскільки підприємство самостійно визначає напрями використання прибутку, що залишився в його розпорядженні після оподаткування, слід перевірити ефективність такого розподілу.

У висновку аудитор оцінює фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування. Це проводиться шляхом зіставлення відповідних показників з попередніми звітними періодами для того, щоб побачити динаміку показників та оцінити тенденцію їх зміни.

На підставі підсумків аналізу обліку фінансових результатів діяльності аудитор розробляє заходи щодо прискорення реалізації продукції, зниження собівартості, запобігання непередбачуваних втрат тощо.

При складанні аудиторського звіту після перевірки операцій з обліку фінансових результатів діяльності аудитор має зазначити: які операції перевірялись;

- які порушення були виявлені в процесі документального оформлення реалізації продукції та визначення фінансових результатів діяльності;

- помилки при відображенні фінансових результатів діяльності в обліку та звітності (приділити увагу відповідності ведення податкового обліку чинному законодавству);

- повноту виконання договірних відносин.

При застосуванні підприємством системи комп'ютерної обробки даних, аудитор повинен узгодити з керівником господарюючого суб'єкта наступні питання:

- можливість залучення незалежного експерта з метою вивчення комп'ютерної системи підприємства;

- характер виконання прийомів і способів перевірки з використанням системи комп'ютерної обробки даних (виведення на дисплей або роздрукування документів, підготовлених в середовищі комп'ютерної обробки даних клієнта).

Нормативно-правове забезпечення

Нормативно-правовою базою, що регулює здійснення цих операцій, є:

1. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня 1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями.

2. Рекомендації з бухгалтерського обліку валових витрат і валових доходів, затверджені наказом Мінфіну України від 12 серпня 1997 р. № 168 .

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затверджене наказом Мінфіну України від 31 березня 1999 р. № 87 .

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затверджене наказом Мінфіну України від 31 березня 1999 р. № 87 .

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів", затверджене наказом Мінфіну України від березня 1999 р. № 87 .

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджене наказом Мінфіну України від 20 жовтня 1999 р. № 246 .

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затверджене наказом Мінфіну України від 29 листопада 1999 р. № 290 .

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Мінфіну України від 31 грудня 1999 р. №318.

Перевірка дотримання стандартів бухгалтерського обліку

В таблиці 1.3. наведено можливі порушення норм, передбачених П(С)БО 15 "Дохід", положення якого поширюються на підприємства всіх форм власності, крім бюджетних (банківських) установ.


Таблиця 1.3. Порушення П(С)БО 15 "Дохід", які можливо виявити при дослідженні документів, операцій і записів

№ з/п Питання, що досліджуються Можливі порушення Пункти П(С)БО, що порушуються
1 2 3 4
1 Визнання доходів в бухгалтерському обліку Доходи відображаються без зв'язку зі збільшенням активу та зменшенням зобов'язань п. 5
Доходи звітного періоду визнаються під час збільшення активу або зменшення зобов'язань, що зумовлює зростання власного капіталу за рахунок внесків учасників
Недостовірно визначаються (оцінюються) суми доходів
Критерії визнання доходу не застосовуються окремо до кожної операції. Проте, ці критерії також не застосовуються до окремих елементів однієї операції або двох чи більше операцій разом, якщо це випливає зі змісту операції

Визнаються доходами такі види надходжень від інших осіб:

- суми податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету і позабюджетних фондів;

- суми надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала;

- суми попередньої оплати продукції; Ъ суми авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг); - суми завдатку під заставу, якщо договором передбачено передачу заставленого майна заставоодержувачу, суми одержані позикодавцем від позичальника в погашення позики тощо

п. 6
2 Класифікація доходів від звичайної діяльності в бухгалтерському обліку Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Неправильне віднесення доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) до складу доходів від основної діяльності згідно з П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати" п. 7
Інші операційні доходи. Неправильне віднесення доходів до складу інших доходів від операційної діяльності згідно з П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати"
Фінансові доходи. Неправильне віднесення доходів до складу інших фінансових доходів та доходів від участі в капіталі згідно з П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати"
Інші доходи. Неправильне віднесення доходів до складу інших доходів, які виникають в ході інвестиційної діяльності згідно з П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати"
3

Визнання

доходу (виручки)від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

Неправомірне визнання доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у випадку, коли покупцю не передано ризики та вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив), або підприємство здійснює подальший контроль та управління реалізованою продукцією (товарами, іншими активами), або суму доходу (виручки) неможливо достовірно визначити, чи немає впевненості у збільшенні економічної вигоди підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, визначені недостовірно п. 8
Неправомірне коригування визнаного доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на величину пов'язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості п. 15
4 Визнання доходу при обміні продукцією таіншими активами Неправомірне визнання доходу при обміні продукцією (товарами, роботами, послугами) та іншими активами у разі, якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, роботами, послугами) та іншими активами, які є подібними за призначенням і мають однакову справедливу вартість п.9

Визнання

доходу (виручки)від надання послуг

Неправомірне визнання доходу, пов'язаного з наданням послуг, у разі неврахування ступеня завершеності операцій з надання послуг на дату балансу або недостовірної оцінки результату цієї операції пп. 10, 11
Відображення в бухгалтерському обліку доходу (виручки) від надання послуг, який не може бути достовірно визначений без врахування розміру визначених витрат, що підлягають відшкодуванню п. ІЗ
Визнання доходу та невизнання понесених витрат витратами звітного періоду, якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно оцінений і не існує імовірності відшкодування зазначених витрат п. 14
5 Визнання доходу від цільового фінансування Неправомірне визнання доходом цільового фінансування, при якому немає підтвердження, що дохід буде отримано та підприємство виконає умови такого фінансування п. 20
Неправомірне визнання доходом отриманого цільового фінансування протягом тих періодів, у яких не було здійснено витрат, пов'язаних з виконанням умов цільового фінансування п. 17
Неправомірне визнання доходом цільового фінансування капітальних інвестицій протягом періоду, в якому немає корисного використання відповідних об'єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) п. 18
Порушення вимог П(С)БО щодо визнання доходу від цільового фінансування у вигляді компенсації витрат (збитків), яких вже зазнало підприємство, або термінової фінансової підтримки підприємства без пов'язаних із цим витрат і відображення його в періоді, іншому, ніж той, в якому виникла дебіторська заборгованість, пов'язана з цим фінансуванням п. 19
6 Визнання доходу від використання активів іншими підприємствами Неправомірне визнання доходу від використання активів іншими підприємствами, по яких неможливо достовірно визначити оцінку, або тих, від яких немає можливості надходження економічних вигод п. 20
Невизнання доходу від відсотків у тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку корисного використання відповідними активами
Невизнання доходу від роялті за принципом нарахування згідно з економічним змістом відповідної угоди
Невизнання доходу від дивідендів, що підлягають отриманню, при їх нарахуванні та прийнятті рішення про їх виплату
7 Оцінка доходу Неправомірне відображення доходу в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що не отримані або не підлягають отриманню п. 21
Невизнання доходом суми у вигляді відсотків, у разі відстрочки платежу, внаслідок якої виникає різниця між справедливою вартістю та номінальною сумою грошових коштів або їх еквівалентів, які підлягають отриманню за продукцію (товари, роботи, послуги) та інші активи п. 22
Недотримання вимог П(С)БО щодо визначення суми доходу за бартерним контрактом за справедливою вартістю активів (робіт, послуг), що одержані або підлягають одержанню підприємством, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або одержаних грошових коштів та їх еквівалентів п. 23
Недотримання вимог П(С)БО щодо визначення доходу за бартерним контрактом за справедливою вартістю активів (робіт, послуг), що передані за цим контрактом у випадку, якщо справедливу вартість активів (робіт, послуг), які отримані або підлягають отриманню, достовірно визначити не можливо п. 24
8 Розкриття інформації про доходи у Примітках до фінансової звітності Неповне відображення передбаченої стандартом інформації у Примітках до річної фінансової звітності п.25
Нерозкриття облікової політики щодо визнання доходу, включаючи спосіб визнання ступеню завершеності робіт, послуг, дохід від виконання яких визнається за ступенем їх завершеності
Незазначення розподілу доходу за кожною групою доходів: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи; надзвичайні доходи
Відсутність інформації про склад та суми доходів за кожною надзвичайною подією
Незазначення частки доходу за бартерними контрактами з пов'язаними сторонами

Таким чином, виявлені аудитором порушення заносяться до його робочих документів, які пізніше знаходять відображення у відповідних узагальнюючих документах.


РОЗДІЛ ІІ ДІЮЧА МЕТОДИКА АУДИТУ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Аудит формування прибутку підприємства

Фінансові результати діяльності підприємства — це те, заради чого працює будь-яке підприємство. Саме показники фінансових результатів становлять найбільший інтерес для реальних і потенційних користувачів фінансової звітності. В умовах реформування бухгалтерського обліку порядок формування фінансових результатів докорінно змінився. Фінансовий результат у бухгалтерському обліку — приріст (чи зменшення) вартості власного капіталу підприємства, що утворився в процесі його підприємницької діяльності за звітний період.

Фінансовим результатом господарської діяльності підприємства є прибуток або збиток. Тому аудит фінансових результатів один із найважливіших напрямів перевірки.

Метою аудиту фінансових результатів є підтвердження показників фінансових результатів від основної діяльності, фінансові операцій, іншої звичайної діяльності та надзвичайних подій.

Аудитору потрібно підтвердити інформацію, яка відображується в бухгалтерському обліку на рахунку 79 "Фінансові результати" На початковому етапі аудиту фінансових результатів аудитору слід вивчити специфіку діяльності підприємства, оскільки вона має прямий вплив на організацію обліку фінансових результатів відповідно до встановлених стандартів бухгалтерського обліку. Загальну схему організації обліку фінансових результатів наведено на рис. 2.1.

Аудиторську перевірку формування фінансових результатів вважаємо за доцільне здійснювати за схемою, наведеною на рис. 2.2.

Наступним етапом аудиту формування фінансових результати є встановлення того, чи ведеться на підприємстві облік фінансових результатів окремо по кожному виду діяльності, який дає змогу отримати згруповані дані, необхідні для складання фінансової звітності. Крім того, перевіряє порядок визначення та правильність списання на фінансові результати адміністративних витрат та витрат на збут.

Рис. 2.1. Загальна схема організації бухгалтерського обліку фінансових результатів

Аудитор оцінює правильність та обґрунтованість відображення в обліку доходів і витрат від іншої операційної діяльності, а саме: відреалізації іноземної валюти, інших оборотних активів, операційної курсової різниці, списання заборгованості, отримання (сплати) штрафів, пені та від інших видів операційної діяльності. У разі виникнення на підприємстві операцій, пов'язаних з іншою звичайною та надзвичайною діяльністю, аудитору слід ознайомитися з порядком формування й відображення доходів і витрат від фінансових операцій, іншої звичайної діяльності (від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів тощо) та надзвичайних подій.

У процесі перевірки треба проаналізувати звіт про фінансові результати підприємства, перевірити відповідність формування статей звітності встановленим вимогам, зіставити суми, які наведені у звітності, з даними бухгалтерського обліку та підтвердити : відповідність.

Програму аудиту формування фінансових результатів наведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 Програма аудиту формування фінансових результатів

пор.

Етап перевірки Джерела інформації для отримання аудиторських доказів Необхідні аудиторські процедури Методи аудиторської перевірки
1 2 3 4 5
1 Перевірка формування фінансових результатів Наказ про облікову політику, договори, накладні, акти виконаних робіт, виписки банку, рішення, журнали-ордери, розрахунок амортизаційних відрахувань, відомості про нарахування заробітної плати, документи на списання виробничих запасів

1. Встановити відповідність законодавству визначення доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) звітного періоду.

2. Вивчити договори, які передбачають продаж, та порівняти відображені в них дані з даними первинних документів, які підтверджують факт реалізації з метою встановлення їх узгодженості.

3. Здійснити звірку даних Відомості про реалізацію з даними, відображеними на доходних рахунках з метою підтвердження їх відповідності.

4. Встановити відповідність методу визначення собівартості на підприємстві встановленому наказом про облікову політику.

5. Підтвердити дані розрахунків фактичної собівартості готової продукції (робіт, послуг).

6. Вивчити перелік витрат, які на підприємстві відносять до адміністративних та витрат на збуті підтвердити їх відповідність законодавчо визначеним.

7. Визначити види доходів, які підприємство визначає як інші операційні та перевірити правильність, повноту та своєчасність відображення їх в обліку.

8. Встановити наявність підтверджувальних первинних документів по витратах, які включаються до іншої операційної діяльності;

9. Вибірковою перевіркою перерахувати такі види витрат, як курсові різниці, штрафи, пені, неустойки

Логічна, юридична, формальна, арифметична перевірки
2 Перевірка порядку визначення фінансового результату від фінансових операцій Інвестиційні проекти, договори про інвестиційну та спільну діяльність, кредитні договори, протоколи зборів акціонерів

1. Визначити основні види доходів, які підприємство одержує від фінансової діяльності, а саме: встановити наявність документів, що підтверджують право здійснення такої діяльності.

2. Перевірити наявність та порядок оформлення документів, які підтверджують доходи від фінансової діяльності.

3. Здійснити вибірковий перерахунок таких доходів та витрат, як відсотки за кредит, дивіденди.

4. Перевірити правильність відображення та зміст витрат від участі в капіталі

Юридична, взаємна, візуальна перевірки
3 Перевірка формування фінансового результату від іншої звичайної діяльності Договори на продаж необоротних активів, акти приймання-передачі, рішення загальних зборів акціонерів, регістри обліку

1. Встановити правомірність здійснення окремих операцій, які формують фінансовий результат від іншої звичайної діяльності.

2. Перевірити наявність, відповідність даних документів, які підтверджують доходи та витрати від іншої звичайної діяльності.

3. Встановити правильність відображення в бухгалтерському обліку результатів іншої звичайної діяльності

Арифметична, формальна, логічна, юридична, взаємна перевірки
5 Перевірка формування фінансових результатів від надзвичайних подій Договори із страховими організаціями, акти ліквідації, акти на списання, акти інвентаризацій, регістри обліку

1. Вивчити доходи та витрати, які підприємство визначає як отримані від надзвичайних подій, та встановити їх відповідність законодавчо визначеним.

2. Перевірити порядок відшкодування витрат від надзвичайних подій.

3. Здійснити перерахунок суми витрат від надзвичайних подій та перевірити їх відповідність сумі, відображеній у Звіті про фінансові результати.

4. Перевірити повноту, правильність та своєчасність відображення в обліку доходів та витрат від надзвичайних подій

Арифметична, формальна, логічна, юридична, взаємна перевірки

Рис. 2.2 Схема проведення аудиту формування прибутку

2.2 Аудит розподілу та перерозподілу прибутку підприємства

Аналіз розподілу чистого прибутку. Порядок визначення суми чистого прибутку. Методика його факторного аналізу. Чистий прибуток є одним із найважливіших економічних показників, що характеризують кінцеві результати діяльності підприємства. Кількісно він становить різницю між сумою прибутку до оподаткування і сумою внесених у бюджет податків з прибутку, економічних санкцій та інших обов'язкових платежів підприємства, які покривають за рахунок прибутку (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 Визначення суми чистого прибутку

Показник Сума, тис. грн. Частка в прибутку до оподаткування, %
1.01.04 1.02.04 +,- 1.01.04 1.01.04 +, -

Прибуток звітного періоду до оподаткування

Податки з прибутку

15 752

3 952

17 050 4 400 +1 298 +448 100,0 25,08 100,0 25,8 +0,72

В тому числі: податок на прибуток

економічні санкції за платежами в бюджет

3 552

400

3 845 555 +293 +155 22,55 2,55 22,55 3,22 +0,72
Чистий прибуток звітного періоду (п. 1 - п. 2) 11 800 12 650 +850 74,91 74,19 -0,72

Дані табл. 2.2 показують, що сума чистого прибутку збільшилась у звітному періоді на 850 тис. грн., або на 7,2 %. Його величина залежить від факторів зміни прибутку до оподаткування і факторів, що визначають частку чистого прибутку в його загальній сумі, а саме від частки податків, економічних санкцій і т. ін. (рис. 2.2).Щоб визначити зміну суми чистого прибутку за рахунок факторів першої групи, необхідно зміну загальної суми прибутку за рахунок кожного фактора помножити на планову (базову) частку чистого прибутку в його загальній сумі:

∆ЧП = ∆Пхі * ЧЧП0 (2.1)

Зміну чистого прибутку за рахунок другої групи факторів, розраховують множенням приросту частки і-го фактора (податків, санкцій, відрахувань) у загальній сумі прибутку до оподаткування на її фактичну величину у звітному періоді:

∆ЧП = П1 * (- ∆Чхі) (2.2)



Рис. 2.2 Структурно-логічна модель факторного аналізу формування чистого прибутку

А в загальному погляді це буде виглядати інакше. Бо кожне підприємство спрямовує діяльність своїх бухгалтерів на зменшення суми нерозподіленого прибутку. Аудитори це розуміють і в свою чергу допомагають підприємствам скривати свої доходи. Бо аудитор знає де в активних рахунках балансу можна його заховати, або законним шляхом зменшити суму доходу, віднести його на валові розходи.

Ефективність функціонування підприємства залежить не лише від обсягу одержуваного прибутку, а й від характеру його розподілу. Порядок його розподілу показано на рис. 2.3.



Рис. 2.3. Загальна схема розподілу прибутку

Із нього видно, що одна частина прибутку у вигляді податків і зборів надходить до бюджету держави й використовується на потреби суспільства, а інша частина залишається в розпорядженні підприємства і використовується на виплату дивідендів акціонерам підприємства, на розширення виробництва, створення резервних фондів і т. ін.

Акціонери і працівники зацікавлені у збільшенні їхньої частки у використанні прибутку.

Проте якщо держава обкладає підприємства дуже високими податками, то це не стимулює розвитку виробництва, у зв'язку з чим скорочується обсяг випуску і реалізації продукції і зменшується надходження коштів до бюджету. Те саме може статися, якщо всю суму прибутку використати на виплату дивідендів акціонерам підприємства. У цьому разі в перспективі зменшиться виробництво продукції, оскільки не оновлюватимуться основні виробничі фонди, скоротиться власний виробничий капітал, що в кінцевому підсумку може стати причиною банкрутства підприємства. Якщо ж зменшується частка дивідендних виплат у використанні прибутку, то це, у свою чергу, призведе до зниження інвестиційної привабливості підприємства. Тому на кожному підприємстві має бути знайдено оптимальний варіант розподілу прибутку. Велику роль у цьому має відіграти аналіз господарської діяльності.

Для аналізу використовують закон про податки і збори, які вилучають у бюджет, інструктивні й методичні вказівки Міністерства фінансів України, Статут підприємства, а також дані фінансової звітності ф. № 2 "Звіт про фінансові результати", ф. № 3 "Звіт про рух грошових коштів", ф. № 5 "Примітки до річної фінансової звітності", дані статистичної звітності ф. № 1-ПП "Звіт про суми отриманих пільг з оподаткування в розрізі окремих видів податків і пільг з кожного виду податку", декларації про податок на прибуток підприємства, на доходи тощо.

Чистий прибутоквикористовують відповідно до статуту підприємства. За його рахунок інвестують виробничий розвиток, виплачують дивіденди акціонерам підприємства, створюють резервні і страхові фонди тощо. Розподіляючи чистий прибуток, необхідно домагатися оптимізації пропорцій між капіталізованою і споживаною сумами його з метою забезпечення:

а) необхідного обсягу інвестицій для виробничого розвитку;

б) необхідної норми дохідності на інвестований капітал власникам підприємства.

Фактори, що впливають на пропорції розподілу прибутку, поділяють на зовнішні і внутрішні.

До зовнішніх факторівналежать:

- правові обмеження (ставки податків на прибуток, процентні відрахування в резервні фонди і т. ін.);

- система податкових пільг при реінвестуванні прибутку;

- ринкова норма прибутку на інвестований капітал, зростання якого супроводжується тенденцією підвищення частки капіталізованої частини прибутку, і навпаки, його зниження зумовлює збільшення частки споживаного прибутку;

- вартість зовнішніх джерел формування інвестиційних ресурсів (за високого їхнього рівня вигідніше використовувати прибуток, і навпаки).

- До внутрішніх факторів, що справляють вплив на пропорції в розподілі прибутку, належать такі:

- рівень рентабельності підприємства, за низького значення якого і відповідно невеликої суми прибутку, що розподіляється, більша частина її йде на створення обов'язкових фондів і резервів, на виплату дивідендів за привілейованими акціями і т. ін.;

- наявність у портфелі підприємства високодохідних інвестиційних проектів, здатних забезпечити акціонерам високі доходи в перспективі;

- необхідність прискореного завершення розпочатих інвестиційних проектів;

- рівень коефіцієнта фінансового левериджу (співвідношення позичкового і власного капіталу), який є одним із індикаторів фінансового ризику і факторів, що сприяють збільшенню власного капіталу при низькій ціні позичкових ресурсів. Залежно від співвідношення між дохідністю бізнесу і ціною позичкових ресурсів підприємство може регулювати його рівень, збільшуючи або зменшуючи частку капіталізованого прибутку;

- наявність альтернативних внутрішніх джерел інвестиційних ресурсів (амортизаційного фонду, виручки від реалізації основних засобів і фінансових активів тощо);

- поточна платоспроможність підприємства, за низького рівня якої підприємство має скорочувати споживану частину прибутку.


2.3. Порядок проведення аудиту прибутку підприємства.

Ринкова економіка висуває нові завдання у сфері контролю від правильного вирішення яких залежать його подальший розвиток і удосконалення.

З метою адаптації фінансового контролю до ринкової економіки в Україні прийнято два Закони: Закон "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26 січня 1993 р. і Закон "Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 р. з наступними змінами і доповненнями до них. Відповідно до вимог цих Законів передбачено особливий підхід до методології й організації фінансового контролю суб’єктів підприємницької діяльності. Серед різних видів фінансового контролю чільне місце займає аудиторський незалежний контроль, який здійснює на договірних засадах перевірку достовірності звітних даних, балансів, законності господарських операцій, аналіз фінансового стану, і водночас надає консультаційні послуги з економіки, права, фінансів, обліку тощо.

Послідовність аудиторської перевіркидіяльності підприємства складається з цілого ряду дій:

- збір і аналіз інформації, необхідної для оцінки достовірності бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності суб'єкта підприємницької діяльності;

- визначення профілю та обсягу діяльності підприємства за установчими документами, за статутом, характером і змістом його роботи; • шляхом порівняння фактичної діяльності підприємства зі статною встановлення невідповідності між ними, про що необхідно поставити до відома керівництво фірми і порекомендувати йому

- зміни чи доповнення до статуту і здійснити перереєстрацію підприємства у відповідних державних органах;

- планування аудиту і наступний контроль аудиторської перевірки;

- оцінювання внутрішнього аудиторського контролю;

- аналіз показників балансу і даних інших форм фінансової звітності;

- перевірка аналогічних показників балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал;

- контроль відповідності даних фінансової звітності записам в облікових регістрах;

- перевірка відповідності даних бухгалтерського фінансового обліку і фінансової звітності вимогам чинного законодавства і нормам облікової політики;

- попередня оцінка повноти і правильності складання балансу та інших форм фінансової звітності.

Одним із важливих аспектів аудиту є глибокий аналіз всіх статей балансу і перевірка їх відповідності записам у Головній книзі за аналізований період. Якщо при цьому буде виявлено невідповідності щодо бухгалтерських записів чи окремих сумових показників, аудитор звертається до облікових регістрів і первинних документів. Шляхом перевірки записів у облікових регістрах і даних первинних документів аудитору слід встановити повноту обліку, правильність записів у облікових регістрах і первинній документації, їх реальність.

На основі аналізу і тестування звітних та інших даних про підприємство аудитор висловлює свою професійну думку про об'єктивність і точність даних обліку і звітності та їх відповідність реальній дійсності.

При плануванні і здійсненні аудиторських процедур, оцінюванні отриманих матеріалів аудитор повинен враховувати, що невиконання клієнтами вимог законодавчих та нормативно-правових актів України може стати причиною перекручення фінансової звітності підприємства й істотно вплинути на фінансові результати діяльності клієнта. Однак згідно з національним нормативом аудиту № 8 "Перевірка дотримання підприємствами вимог законодавчих та нормативно-правових актів України" виявлення випадків невиконання клієнтом вимог законодавчих та нормативно-правових актів України не є метою й обов'язком аудитора.

Встановлення фактів невиконання вимог нормативних актів, незалежно від їхнього значення, вимагає висунення й обговорення питання про чесність керівництва і робочого персоналу клієнта, а також про вплив такого невиконання на інші напрямки аудиту.

Факти порушення вимог законодавчих та нормативно-правових а ктів підлягають спеціальній юридичній експертизі та є поза професійною компетенцією і знаннями аудитора. Рівень професійної підготовки аудитора, його досвід і знання господарської галузі діяльності клієнта й організації виробництва можуть дати йому змогу зробити висновок тільки про те, що окремі факти діяльності підприємства, ймовірно, не відповідають вимогам законодавчих та нормативно-правових актів України. Отже, аудитор не відповідає за невиконання керівництвом клієнта вимог законодавчих та нормативно-правових актів.

Проведення хоча б однієї аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства може допомогти службовим особам підприємства уникати надалі суттєвих порушень вимог нормативних актів.

Однак аудитору слід врахувати, що під час проведення аудиторських перевірок завжди існує ризик невиявлення помилок, навіть якщо перевірка добре спланована і проведена відповідно до вимог Національних нормативів аудиту. Зазначена ймовірність зростає внаслідок впливу таких факторів:

- наявність значної кількості нормативних актів;

- неминуча відносна обмеженість систем обліку і внутрішнього контролю, які не можуть висвітити всю фактичну діяльність клієнта, а також відносна суб'єктивність, що супроводжує таку аудиторську процедуру, як тестування;

- визнання того, що значна кількість аудиторських доказів, отриманих аудитором, мають не доказовий, а інформативний характер.

Під час підготовки до проведення аудиторської перевірки аудитор має ретельно вивчити ті законодавчі та нормативно-правові акти, невиконання вимог яких може спричинити перекручення фінансової звітності підприємства.

Згідно з міжнародним операційним стандартом, "аудитор повинен провести такий огляд фінансової звітності, який був би достатнім для вираження думки про фінансову звітність у цілому".

Безумовно, звіти аудитора можуть не загострювати увагу на незначних обставинах. Аудиторський звіт має виділити найголовніше. Основна мета аудитора — впевнитися, що довіру до фінансової звітності не підірвано.


РОЗДІЛ 3 АУДИТОРСЬКИЙ ВИСНОВОК

Аудиторський висновок

незалежного аудиторського підприємства „СТАВР”

за наслідками аудиторської перевірки достовірності бухгалтерської звітності, що стосується використання прибутку підприємства

„EcoPlast”

м. Харків 15 квітня 2006 р.

Відповідно до Закону України „Про аудиторську діяльність” від 22 квітня 1993 р. №3126-XII та Національних нормативів аудиту, затверджених рішенням аудиторської палати України від 18 грудня 1998 р. № 73 аудиторським підприємством „СТАВР” на основі договору № 23-6 від 2 квітня 2005 р. проведена аудиторська перевірка витрат діяльності підприємства „ EcoPlast” за період з 1 січня 2005 р. по 31 березня 2005 р.

Відповідальність щодо документації та фінансової звітності, наданої для аудиторської перевірки, несе керівництво підприємства. До обов’язків аудиторського підприємства „СТАВР” входить надання висновку про достовірність та відповідність вимогам законодавства цієї документації та звітності на основі проведеного аудиту.

Під час аудиту проведено дослідження шляхом вибіркової перевірки обґрунтованості сум та інформації, наведеної у звітності підприємства, а також здійснено оцінку відповідності застосованих принципів обліку вимогам законодавчих та нормативних документів щодо організації бухгалтерського обліку, чинних протягом періоду перевірки.

В результаті проведеної аудиторської перевірки отримано достатню кількість аудиторських доказів, які забезпечують розумну основу для формування аудиторського висновку.

Під час перевірки було встановлено, що первинна документація, яка стосується доходів підприємства, на підприємстві не має відхилень від записів в регістрах бухгалтерського обліку. Вказані в обліковому регістрі суми і місяці, до яких вони відносяться співпадають з первинними документами та містять всі необхідні реквізити.

Ми підтверджуємо, що надана інформація дає дійсне та повне уявлення про формування і розподіл доходів підприємства суб’єкта перевірки.

Бухгалтерський облік доходів підприємства відповідає законодавчим та нормативним вимогам. Звітність складена за дійсними даними бухгалтерського обліку та достовірно відображає у всіх аспектах доходів і витрати діяльності підприємства , що перевіряється, станом на 15 квітня 2006 р. за результатами операцій за період з 1 січня 2006 р. по 31 березня 2006 р.

Директор АП „ EcoPlast”______________

Сертифікат аудиторської серії А № 35465768


ВИСНОВКИ

В даній курсовій роботі я розглядав методичні засади формування в бухгалтерському облікута аудиту, інформацію про доходи підприємства. Виходячи з бухгалтерського обліку я побачив різновиди доходів, їх класифікацію для подання у Звіті про фінансові результати. Перечислив суми, які не відносяться до доходів. Розглянув синтетичний облік рахунків та субрахунків 7-го класу

Доходи у бухгалтерському обліку поділяються на:

- доход від надзвичайних подій;

- доход від звичайної діяльності.

Всі доходи обліковуються на рахунку класу 7. На рахунку класу 7, крім рахунку 76 “Страхові платежі”, протягом звітного періоду по кредиту відображається сума загального доходу разом із сумою непрямих податків, зборів, що включені до ціни продажу, по дебету – щомісячне відображення належної суми непрямих податків, зборів, щорічне або щомісячне віднесення суми чистого доходу на рахунок 79 “Фінансові результати”. Одна з приємних можливостей для підприємств різних форм власності. Майже всі страхові платежі можна віднести на валові розходи, законним шляхом.

Дані по рахунках 70 – 75 ведеться журнал-ордер №11, а по рахунку 79 “Фінансові результати” – журнал-ордер №15. Це свого роду інформаційні носії з певним переліком цифр, правильне розуміння яких дозволить прийняти правильні управлінські рішення та робити правильні аудиторські висновки.

Для податкових органів і підприємств великий інтерес становить оподатковуваний прибуток, оскільки від цього залежить сума податку на прибуток, а відповідно і сума чистого прибутку.

Чистий прибуток є одним із найважливіших економічних показників, що характеризують кінцеві результати діяльності підприємства. Чистий прибуток використовують відповідно до статуту підприємства. За його рахунок інвестують виробничий розвиток, виплачують дивіденди акціонерам підприємства, створюють резервні і страхові фонди тощо.

При аудиті доходів і витрат діяльності проводяться дослідження виробничої діяльності підприємства з метою виявлення резервів для збільшення випуску продукції, поліпшення її якості, зниження собівартості продукції та підтвердження відображених в бухгалтерському обліку витрат за звітний період.

В ході аудиторського дослідження доходу підприємства було досягнуто поставлену мету, а саме:

- встановлено відповідність бухгалтерського обліку доходів підприємства встановленим законодавчим і нормативним вимогам, а також обліковій політиці підприємства;

- встановлено достовірність первинних документів щодо відображення, достовірності списання витрат діяльності, повноти і своєчасності відображення наведених в них даних в зведених документах і облікових регістрах;

- встановлено достовірність інформації щодо доходів підприємства, наведеної у звітності господарюючого суб'єкта.

Отже в результаті проведеної аудиторської перевірки було отримано достатню кількість аудиторських доказів, які забезпечили розумну основу для формування аудиторського висновку. Звітність підприємства була складена за дійсними даними бухгалтерського обліку та достовірно відображає у всіх аспектах доходу підприємства , що перевіряється, станом на 15 квітня 2006р. за результатами операцій за період з 1 січня 2006р. по 31 березня 2006 р.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України “ Про аудиторську діяльність"від 22 квітня 1993р.

№3125-ХІІ

2. Положення ( стандарти) бухгалтерськогообліку 15 “Доходи”,

затверджене наказом МіністерствафінансівУкраїнивід 27 квітня

2000р. №92

3. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського

обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій

підприємств і організацій, затверджена Наказом міністерства

фінансів України від 30.11.1999 р. № 291.

4. Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник. – К. : Вища шк. – Знання, 2003. –

574с.

5. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник 2-е вид.–Жит.: ПП., “РУТА” , 2003,-

672с.

6. Давидов Г.М. Аудит:Підручник. – К. : Знання,2004.— 511с.

7. Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація.— К.: 2002.—402 с.

8. Зубілевіч С.Я, Голов С.Ф. Основи аудиту. К.: Либідь, 2003. – 267 с.

9. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: Навч. посіб.— Львів:

“Новий-Світ-2000”, 2003. — 504с. 12 Рудницкий В.С. Методологія

і організация аудиту.— Тернопіль, 2001.— 192с.

10. Савченко В.Я. Аудит: Навч. Посіб. – К .: КНЕУ, 2004. – 322с.

11. Усач Б.Ф. Аудит: Навч. посіб.— К.: Знання-Прес, 2003.— 233 с.

12. Чернелевський Л.М., Беренда Н.І. Аудит. Навчальний посібник. –

К.: Міленіум, 2003. – 466с.

13. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник //за ред. Бутинця

Ф.О. – Житомир – 2003. – 672 с.

14. Пушкар М. Фінансовий облік. Підручник –Тернопіль: Карт-бланш–

2003. –628 с.

15. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства.

Навчальний посібник, К.: “Знання” – 2004. – 654с.

16. Сахарцева І.І. Основи складання бухгалтерської звітності за

вимогами національних стандартів України. Навчальний

посібник, К.: Кондор – 2003. – 614 с.

17. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового

підприємства. Навчальний посібник, К.: “Знання” – 2003. – 485 с.

18. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємства

України. Підручник – К.: “А.С.К.” – 2004. – 784 с.

19. Шубіна С.В. Конспект лекцій з курсу “Економічний аналіз” для

студентів усіх спеціальностей усіх форм навчання. –Харків: ХФ УАБС–

2003.– 118 с.

20. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і

господарчих операцій підприємств і організацій. Інструкція про

застосування. Нова редакція – Х.: Курсор, 2003. – 73-99 с. ,

21. Бухгалтерський облік і фінансова звітність в Україні: Навч.-практ.

посіб. / За ред. С.Ф. Голова. — Д.: ТОВ "Баланс-Клуб", 2003. — 768 с

22. Пархоменко В.М. Реформування бухгалтерського обліку в Україні.

Коментарі. — Луганськ: Футура: ДСД "Лугань", 2002. — Ч. 3. — 464 с

23. Кузьмінський А.М., Кузьмінський ЮА. Теорія бухгалтерського обліку:

Підручник. — К.: КНЕУ, 2003. — 288 с

24. Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. — К., 2003.

692 с.

25. Паршин Г.О. Бухгалтерський облік: основи теорії і практики: Навч.

посіб. — К.: Т-во "Знання", КОО, 2003. — 245 с

26. Періодичні видання: "Бухгалтерський облік і аудит", "Баланс",

"Головбух", "Все про бухгалтерський облік", "Вісник бухгалтера і

аудитора України"

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий