Смекни!
smekni.com

Виготовлення деталей та їх класифікація (стр. 1 из 9)

Зміст

Вступ

1.Загальний розділ

1.1 Характеристика деталі, робота її в вузлі

1.1.1 Визначення класу деталі

1.1.2 Матеріал деталі та його властивості

1.2 Вибір баз

1.3 Визначення типу виробництва

2. Технологічний розділ

2.1 Вибір виду заготовки і обґрунтування методу її одержання

2.1.1 Вибір заготовки та її обгрунтування

2.1.2 Стислий опис способу отримання заготовки

2.1.3 Вибір загальних припусків і розрахунок розмірів заготовки по таблицям

2.2 Розробка маршрутної технології обробки заготовки

2.2.1 Розробка технологічного процесу по операціях, установах та переходах

2.3 Операційна розробка технології.

2.3.1.Зміст та стисла характеристика операції.

2.3.2 Обгрунтування установочних баз.

2.3.3 Обгрунтування вибору верстату.

2.3.4 Обгрунтування вибору пристрою

2.3.5 Обгрунтування вибору ріжучого інструменту

2.3.6 Обгрунтування вибору засобів операційного контролю.

2.4 Визначення режимів різання і норм часу на 4 операції

2.5 Аналіз базового технологічного процесу

3. Конструкторський розділ

3.1 Розрахунок та опис пристрою

3.1.1 Розрахунок погрішності базування у пристрої

3.1.2 Розрахунок зусиль закріплення деталі у пристрої

3.1.3 Визначення розмірів затискного елементу пристрою

3.1.4 Розрахунок найбільш завантажених деталей на міцність

3.2 Проектування ріжучого інструменту

3.2.1 Стислий опис ріжучого інструменту

3.2.2 Розрахунок і проектування розмірів інструменту

3.3 Проектування контрольно-вимірювального інструменту

3.3.1 Стисла характеристика контрольно-вимірювального інструменту

3.3.2 Розрахунок і конструювання контрольно-вимірювального інструменту

4. Охорона праці на виробничий дільниці

4.1 Міри безпеки при експлуатації обладнання закладеного у технології

4.2 Міри по захисту від ураження електричним струмом на виробництві

4.3 Міри пожежної безпеки на дільниці

Література


Вступ

Ми живемо у епоху науково-технічної революції. Наука стала провідною силою у житті людства, бурхливо розвивається техніка. Створюються нові машини, прилади, удосконалюються засоби обробки різноманітних матеріалів. Важливіша роль у розвитку усіх галузей народного господарства належить машинобудуванню. Космічні кораблі й сільськогосподарські машини, атомні електростанції й потяги, книжки й телевізори, одяг й взуття - усе це та багато іншого створюється за допомогою незчисленної кількості різноманітних верстатів. Верстатобудування є фундаментом машинобудівної індустрії. Зростання випуску продукції промисловості й народного господарства, а також темпи переозброєння їх новою технікою у значній мірі залежить від рівня розвитку машинобудування. Уряд держави на усіх етапах будівництва розвинутого передового суспільства приділяє велику увагу розвитку вітчизняного машинобудування, підготовки інженерно-технічних, наукових та педагогічних кадрів цієї провідної галузі.

Машинобудування є провідною галуззю промисловості і народного господарства. Крупні та серйозні задачі стоять перед машинобудуванням на найближчі роки. Для того, щоб постійно задовольняти зростаючі потреби виробництва, машинобудування на базі новітніх досягнень науки і техніки повинна безперервно розробляти нові технологічні процеси. Важно якісно, дешево і у задані строки з мінімальними витратами праці виготовляти машину, застосовуючи високопродуктивне обладнання, технологічну оснастку, засоби механізації і автоматизації виробництва.

Нові форми управління промисловістю, заходи по поліпшенню планування та підвищенню економічного стимулювання, перехід до ринкових відносин будуть сприяти ще більш успішному розвитку індустрії й самому повному виявленню творчої ініціативи усіх її робітників.

Технічний прогрес у машинобудуванні характеризується не тільки покращенням конструкції машин, але і безперервним вдосконаленням технології їх виробництва. Від прийнятої технології виробництва багато в чому залежить надійність роботи машин, що випускаються, а також економія їх експлуатації.

А починається все з технологічного процесу виготовлення деталі на виробничій дільниці. Він повинен розробляться з використанням найбільш раціональних засобів обробки, які повинні забезпечити у повному обсязі виконання технічних вимог, передбачених кресленням на задану деталь. Не тільки отриманням необхідних розмірів, але вимог взаєморозташування поверхонь, їх шорсткість, що забезпечить нормальну експлуатацію деталі вузла

1.Загальний розділ

1.1 Характеристика деталі, робота її в вузлі

Наша деталь - важіль СПК 000.74.006.00.01 з розмірами 122 х 40 х 35 масою 0,52 кг виготовлена з сталі 20Х ГОСТ 4543-71.

Деталь - важіль використовується у механізмі підйому радіорелейної щогли 3-х або 5-ти секційної. Деталь є запобіжником від падіння щогли при обриві ланцюга. При підйомі секції щогли кареткою з гачком важіль сидить на осі отвором Ø20Н9 і утримується кулачком за ступінь між радіусами R19 і R20. При обриві ланцюга кулачок відпускає важіль і під дією пружини він зубцями притискається до полки швелера щогли. Зубці врізаються у полку швелера під дією всієї маси щогли. І падіння щогли зупиняється. Виходячи з призначення важеля визначаємо основні поверхні. Це, по-перше, точний отвір Ø20Н9, по-друге, зубці 4х60° з R35-0,16. Інші поверхні носять допоміжний характер і не є точними. Паз 2±0,25 з R31,2 необхідний тільки для виходу довбяку при довбанні зубців.

1.1.1 Визначення класу деталі

При класифікації деталей за основу згідно стандарту ЕСКД беруться слідуючи головні ознаки: геометрична форма, конструктивні елементи та службове призначення деталі. По цьому стандарту всі деталі розміщені у 6-ти класах з 71 по 76. Наша деталь - важіль відноситься до класу 74 - деталі ні тіла обертання плоскостні, важільні, вантажні, тягові. Підклас 3 - деталі важільні, шатунні, кулісні, вантажні й тягові.

1.1.2 Матеріал деталі та його властивості

Деталь - важіль виготовляється з матеріалу сталь 20Х ГОСТ 4543-71. Сталь 20Х - легована конструкційна сталь хромистої групи поліпшеної якості. Дана сталь має кращі міцністні характеристики, між вуглецева і використовуються для виготовлення зносостійких деталей, що працюють при середніх швидкостях і питомих тисках (кулачкові муфти, втулки, шпинделі, плунжери, оправки, копіри, шліцові вали, важелі й т.п.).

Таблиця 1.1 Хімічний склад сталі 20Х ГОСТ 4543-71 у %.

C Si Mn Cr N P S
Не більше
0,18-0,23 0,18-0,32 0,3-0,8 0,8-1,1 0,25 0,04 0,04

Таблиця 1.2 Механічні властивості сталі 20Х ГОСТ 4543-71.

ʛт, мПа ʛв, мПа δ, % Ψ, % α n
638 786 11 40 6
Термообробка
Загартування Відпуск
Температура першого загартування °C Температура другого загартування °C Середа охолодження Температура °C Серед охолодження
880 770-820 Вода або масло 180° Повітря або масло

де: ʛт - межа текучості;

ʛв - тимчасовий опір розриву;

δ - відносне подовження;

ψ - відносне звуження;

α n - ударна в’язкість.

1.1.3 Технологічний аналіз конструкції деталі.

Деталь - важіль має Г-образну геометричну форму. Тому заготовку можна легко отримати методом штамповки у відкритих штампах на кривошипних гарячештамповочних пресах (КГШП). З точки зору механічної обробки важіль виконана не дуже вдало. Для фрезерування пазу 2 одночасно з поверхнею з параметром шорсткості Ra3,2 необхідний спеціальний інструмент. Крім того, для фрезерування пазу типу "ластівки хвіст" також необхідно спеціальний інструмент. До того ж це досить тривалі процеси. Малопродуктивним є також процес довбання зубців.

Інші поверхні не визивають труднощів. Допуски, посадки, шорсткість поверхонь та технічні вимоги призначені обґрунтовано і не є завищеними.

Виходячи з вищезгаданого можна вважати деталь достатньо технологічною.

1.2 Вибір баз

Для забезпечення правильного та незмінного положення при обробці деталі обирається ряд баз, тобто поверхонь, які визначають її положення відносно вибраної системи координат. Базування необхідно на всі стадіях створення виробу.

При обробці важеля на першій операції базою є необроблені зовнішні поверхні. У подальшій обробці базою будуть оброблені зовнішні поверхні. А при довбанні зубців - отвір Ø20Н9 від якого вони прив’язані.

1.3 Визначення типу виробництва

Для подальшої розробки технологічного процесу механічної обробки важливо визначити тип виробництва. Орієнтовно це можна зробити згідно таблиці 1.3.

Таблиця 1.3.

Маса деталі, кг Тип виробництва
одиничне мілко- серійне середньо-серійне крупно- серійне масове
менш 1-го <10 10-2000 1500-100000 100000-200000 >200000
1-2,5 <10 10-1000 1000-50000 50000-100000 >100000
2,5-5 <10 10-500 500-35000 35000-75000 >75000
5-10 <10 10-300 300-25000 25000-50000 >50000

Розрахуємо масу заготовки, розбивши її на прості фігури згідно рис.1.1 Зважаючи на те, що навіть після спрощення деталь має складну форму на виді зверху, розрахунок площі проводимо за допомогою комп’ютера: