Смекни!
smekni.com

Методика викладання електротехнічних робіт в 5-9 класах (стр. 1 из 5)

Волинська обласна рада

Вищий комунальний навчальний заклад

«Володимир-Волинський педагогічний коледж

ім. А.Ю.Кримського»

Методика викладання

електротехнічних робіт в

5-9 класах

Курсова робота з методики

трудового навчання

студента 4-Т курсу

Паламарчука Сергія Вікторовича

Керівник: старший викладач Дзюба Микола Вікторович

Володимир-Волинський

2009

Зміст

Вступ………………………….……………………………………….3

Розділ 1. Особливості вивчення електротехнічних робіт на уроках трудового навчання………………………………………5

1.1 Історія виникнення електротехнічних робіт на уроках трудового навчання………………………………………………….6

1.2 Особливості організації учбового процесу на уроках трудового навчання з розділу “Електротехнічні роботи”……7

1.3 Організація лабораторно-практичних робіт під час вивчення розділу “Електротехнічні роботи”…………………..13

1.4 Правила техніки безпеки під час виконання електротехнічних робіт……………………………………………16

Розділ 2. Методика викладання електротехнічних робіт в

5-9 класах ………………………………………………………….17

2.1 Методика навчання елементам електротехнічних робіт в 5кл…………………………………………………………………….18

2.2 Методика навчання елементам електротехнічних робіт в 6кл…………………………………………………………………… 22

2.3 Методика навчання елементам електротехнічних робіт в 7кл. …………………………………………………………………..25

2.4 Методика навчання елементам електротехнічних робіт в 8кл…………………………………………………………………… 28

2.5 Методика навчання елементам електротехнічних робіт в 9кл……………………………………………………………………. 31

Педагогічне дослідження………………………………………. .34

Висновок…………………………………………….……………… 36

Література……………………………………….………………… 37

Додатки…………………………………………...……………….. 38

Вступ

На сьогоднішній день електричний струм в суспільстві відіграє надзвичайно важливу роль. Більшість приладів які оточують людину без нього не можуть працювати. Ми використовуємо електричний струм щодня, навіть щохвилини. Сучасна людина без нього не може уявити свого життя. Проте, електричний струм може бути не тільки корисним, але й небезпечним. При

неправильному поводженні з ним може відбутися ураження електрострумом, що становить дуже велику загрозу для життя людини. І саме тому вивчати електротехнічні роботи розпочинають з 5 класу. Вони швидко оволодівають знаннями про електричний струм, його позитивні та негативні якості, тому й допускають менше помилок при поводженні з ним у подальшому житті. І саме тому, я в своїх курсовій роботі подаю відомості про вивчення електротехніки в школі.

Актуальність теми

Дана тема розкриває основні методи вивчення електротехнічних робіт в 5-9 класах, а також загальні відомості про електротехнічні пристрої, функції електроенергії, її властивості та використання. На даний час суспільство потребує кваліфікованих спеціалістів з електротехніки. І тому вивчення електротехнічних робіт в школі є досить важливим.

Мета курсової роботи

1.Підбір оптимальних варіантів вивчення електротехнічних робіт в школі.

2.Розробка завдань з електротехніки.

3.Розширення та поглиблення знань з методики трудового навчання та електротехніки.

Завдання курсової роботи

1.Ознайомитись і проаналізувати літературу з даної теми.

2.Визначити основні положення з теми електротехнічні роботи .

3.Розробити методику вивчення електротехніки в школі.

4.Виготовити інструкційні карти з даної теми.

Практичне значення курсової роботи

Інформація з даної курсової роботи може використовуватись вчителем трудового навчання для розробки та проведення уроків електротехніки в школі .

Розділ І.

Особливості вивчення електротехнічних робіт на уроках трудового навчання

1.1 Історія виникнення електротехнічних робіт на уроках трудового навчання.

Однією з важливих складових трудового навчання є електротехнічна підготовка учнів. Ще у 1947–48 навчальному році Міністерство Освіти ввело до навчального плану трудового навчання практикум з електротехніки, з метою показати практичне застосування теоретичного матеріалу, який учні вивчають переважно на уроках фізики, та озброїти їх знаннями та вміннями, які необхідні людині, щоб керувати електротехнічними приладами та уникати травм при користуванні ними.

На зміст такого навчання накладав відбиток розвиток електротехнічної галузі, а тому вже з 1960 р. учнями вивчались розділи “Основи електротехніки” та “Автоматизація виробництва”. Прикладом такої взаємозалежності може бути доведення електротехнічних робіт у 8 класі до 35 год. на рік, а для 9-10 класів передбачалося отримання професії електромонтерів та електроскладальників. Звичайно, такі нововведення були можливими після глибокого і детального вивчення питання.

Розвиток електротехнічної галузі і досвід роботи загальноосвітньої школи довели правильність попередніх нововведень і електротехнічна підготовка учнів розпочалася з 5 класу. До предмету трудове навчання було долучено розділ ”Електротехнічні роботи”, яким передбачалося його вивчення для 5-8 класів – 49, 9 – 24 і 10 - 70 годин на рік.

Бажання знизити початок електротехнічної підготовки наштовхнувся на проблему відсутності в учнів знань з фізики, на яких, в основному, базуються електротехнічні роботи, але і вона частково була вирішена. Та все ж з 1970 року вищезгаданий розділ вводиться і в 4 класі (16 годин). За введеною у 1973 році програмою, розділ “Електротехнічні роботи” вивчаються з 4 до 8 класу за 58 годинним обсягом, а з 1980 року – за 50 годинним.

Після 1985 року розпочалося реформування загальноосвітньої школи і обсяг електротехнічної підготовки учнів було значно обмежено. За програмою 1987 року цей розділ вивчається в 5-7 класах за 20-годинною програмою.

З 1 вересня 2001 року всі загальноосвітні заклади України перейшли на 12-річний термін навчання. До шкільної програми з трудового навчання знову включено розділ “Електротехнічні роботи” і розширено термін його вивчення з 5 до 9 класів. На весь розділ відводиться для хлопців 28-и годинна програма, яка за роками навчання нерівномірно розподіляє означений матеріал: 5, 6 і 9 класи – по 4 год., 7 клас – 6 год., 8 клас – 10 год.

1.2 Особливості організації учбового процесу на уроках трудового навчання з розділу “Електротехнічні роботи”.

Вивчення електротехнічних робіт і елементів автоматики передбачене всіма варіантами програм трудового навчання в V—ІХ класах. Це обумовлено значущістю теми для навчання і виховання учнів.

В процесі вивчення теоретичних відомостей і виконання практичних робіт по цьому розділу школярі знайомляться з деякими електричними явищами, встановлюють прості залежності між електричними величинами, вчаться використовувати електричну енергію на практиці. Систематичне вивчення елементів електротехніки, здійснюване з опорою на життєвий досвід школярів по використовуванню електричної енергії в побуті. Висловлюючи початкові відомості про електрику, вчитель може спиратися тільки на набутий в повсякденному житті досвід і знання учнів, які не суперечать науці. Якщо у окремих школярів знайдене неправильне уявлення про те або інше явище, то це уявлення спочатку потрібно доказово поруйнувати, а потім формувати правильне.

Значні труднощі, з якими стикається вчитель праці при організації учбового процесу по цьому розділу програми, викликані тим, що з фізичними основами електрики учні ще не знайомі. Тому вчителю трудового навчання потрібно формувати основні поняття про електрику, спираючись на знання хлоп'ят, одержаний на уроках природознавства в початковій школі.

При визначенні основних понять, використовуваних в цьому розділі, не можна трактувати їх спрощено. У кожному конкретному випадку потрібно знаходити можливість формулювати поняття в строгій відповідності з науковими основами предмету. Однак вчитель часто стикається з ситуацією, коли немає підстав для наукового формування того або іншого поняття і в той же час без цього поняття не можна обійтися. У цих випадках можна оперувати поняттям, не розкриваючи його суть, спираючись на досвід учнів і по можливості підсилюючи його конкретними прикладами. Наприклад, в V класі програмою передбачене вивчення електричної лампи розжарювання. При ознайомленні учнів з це параметрами вчитель вимушений спожити поняття «напруга». Розкрити ж це поняття в V класі неможливо, тому вчитель може поступити, наприклад, так. Ставить перед класом питання: «На яку напругу розраховані лампи в квартирній освітлювальній мережі?» Як показує практика, більшість учнів відповідає правильно. Тоді вчитель ставить наступне питання: «Які лампи використовуються в кишеньковому ліхтарі?» Використовуючи досвід, учні правильно відповідають і на це питання. «А чому в одному випадку використовують лампи з напругою 220В, а в іншому—3,5В?»—продовжує вчитель. Школярі відповідають, що вибір лампи обумовлений напругою джерела струму. У квартирній мережі джерело струму напругою 220В, а в кишеньковому ліхтарі — 3,5В. Так вчитель без визначення поняття «напруга» ввів його в практику на основі актуалізації досвіду учнів.