Смекни!
smekni.com

Особливості емоційної регуляції процесу розв’язування тактичних задач офіцером (стр. 1 из 6)

УНІВЕРСИТЕТ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНИ

КАПОСЛЬОЗ Григорій Вікторович

УДК: 159.94:355.4/.5](477)

ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ ПРОЦЕСУ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ТАКТИЧНИХ ЗАДАЧ ОФІЦЕРОМ

Спеціальність 19.00.09

“Психологія діяльності в особливих умовах”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Харків – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України.

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент КРУЖЕВА Тетяна Володимирівна, Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, лабораторія вікової психофізіології, провідний науковий співробітник

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, доцент МАТЕЮК Олег Анатолійович, Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, начальник ад’юнктури;

кандидат психологічних наук КУФЛІЄВСЬКИЙ Андрій Станіславович, Університет цивільного захисту України, соціально-психологічний факультет, начальник.

Захист відбудеться 30 травня 2008 р. об 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.707.02 в Університеті цивільного захисту України за адресою: 61023, м. Харків, вул. Чернишевська, 94, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Університету цивільного захисту України за адресою: 61023, м. Харків, вул. Чернишевська, 94.

Автореферат розісланий 23 квітня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат психологічних наук, доцент В.Є. Христенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Відомо, що у перші 15–20 хвилин після виникнення екстремальної ситуації в 70–90 % військовослужбовців спостерігається зниження контролю над своїми діями. Втрата офіцером самоконтролю навіть на короткий час, за існуючих форм та способів застосування збройних сил, може призвести до поразки у бою. Проте значна частина офіцерів навіть у надекстремальних умовах зберігає самовладання, правильно оцінює ситуацію, діє чітко і рішуче, що забезпечує стабільність результативності діяльності, а в окремих випадках створює умови для її підвищення. Вирішення проблеми виявлення оптимальних значень параметрів функціонування психіки офіцера за таких умов, зокрема під час розв’язання тактичних задач, дасть змогу забезпечити цілеспрямовану корекцію даних параметрів.

Проблема діагностики особливостей функціонування психіки офіцера в процесі розв’язання тактичної задачі має два основних аспекти: неможливість фіксувати мисленнєвий процес на момент розв’язання тактичної задачі та відсутність чітких ознак його оптимальності. Оскільки підвищене емоційне напруження, емоційні переживання, негативні емоційні стани, емоційний стрес розглядаються як характерні прояви порушення психічної діяльності в екстремальних умовах, то оцінка показників процесу емоційної регуляції діяльності офіцера, спрямованої на розв’язання тактичних задач, дозволить значною мірою вирішити другий аспект проблеми (встановити ознаки оптимальності функціонування психіки офіцера в процесі розв’язання тактичних задач).

Як один з продуктивних, теоретично обґрунтованих підходів до оцінки показників емоційної регуляції процесу розв’язання тактичних задач можна розглядати теорію емоційного процесу (Л.М. Веккер, Г.Х. Шингарьов, Я. Рейковський). Реалізація даного підходу вимагає проведення системного дослідження особливостей емоційної регуляції діяльності офіцера, спрямованої на розв’язання тактичних задач, виявлення залежності між показниками емоційного процесу та результативності діяльності офіцера, визначення оптимальних значень показників емоційного процесу.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану наукової і науково-технічної діяльності Національної академії оборони України, в рамках науково-дослідних робіт: 1) “Професійний відбір у Збройних Силах України призовників та військовослужбовців на військову службу за контрактом” (реєстраційний номер 0101U000226); 2) “Інформаційно-пропагандистське забезпечення військ (сил)” (Наказ начальника Головного управління з гуманітарних питань та соціального захисту Генерального штабу Збройних Сил України № 89 від 25.01.2004 р.).

Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України (протокол № 5 від 29.05.2003 р.) та рішенням бюро ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 7 від 23.09.2003 р.).

Об’єкт дослідження – емоційна регуляція службової діяльності офіцера.

Предмет дослідження – психологічні особливості емоційної регуляції діяльності офіцера, спрямованої на розв’язання тактичних задач.

Мета дослідження полягає увизначенні оптимальних значень показників емоційного процесу, які співвідносяться з високою результативністю розв’язання тактичних задач офіцером.

Як робоча гіпотеза висунуто припущення, що в особливих умовах діяльності емоційний процес забезпечує свідоме відображення суб’єктивно-значимих елементів задачної ситуації, супроводжує формування внутрішньої мотивації, цілей діяльності, процеси утворення та вибору альтернатив, а його показники відображають як психологічні, так і фізіологічні характеристики діяльності офіцера, спрямованої на розв’язання тактичних задач.

Відповідно до поставленої мети визначені завдання дослідження:

1. Здійснити теоретичний аналіз місця та ролі емоційної регуляції діяльності офіцера у процесі розв’язування задач в особливих умовах.

2. Визначити показники оцінки емоційного процесу та результативності розв’язання тактичних та тестових задач.

3. Побудувати модель, яка відображає зміни значень показників емоційного процесу під час розв’язування тактичних задач.

4. Встановити особливості емоційної регуляції діяльності офіцера, спрямованої на розв’язання тактичних задач.

5. Розробити практичні рекомендації щодо діагностики показників емоційного процесу під час розв’язання задач.

Методологічною основою даної роботи є: системний підхід у філософії (Г.П. Щедровицький, А.І. Уйомов), психології (П.К. Анохін, Б.Ф. Ломов, К.В Судаков, В.С. Мерлін, Г.А. Голіцин); “генетичний метод”, який включає історичний (філогенетичний), онтогенетичний та мікрогенетичний рівні аналізу (Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, М. Коул); експериментально-генетичний метод (С.Д. Максименко), задачний підхід щодо дослідження діяльності (Г.О. Балл).

Теоретичною основою дослідження стали концептуальні положення щодо розуміння процесу розв’язування задач (О.К. Тихомиров, Р. Бенерджи, Г.С. Альтшуллер, А.Ф. Есаулов, Г.О. Балл, А.Б. Коваленко, В.Н. Пушкін, С.Л. Рубінштейн, Ю. Козелецький, А.М. Довгялло, Л.М. Фрідман, Є.І. Машбіц, Ю.М. Швалб, О.Р. Лурія, Л.С. Цвєткова, І.М. Семенов, Я.А. Пономарьов) та емоційної регуляції діяльності (В. Джемс, П.К. Анохін, О.В. Дашкевич, А.І. Кіколов, І.А. Васильєв, В.Л. Поплужний, О.К. Тихоміров, П.В. Сімонов, В.В. Клименко, Л.М. Аболін, Є.М. Соколов, О.М. Леонтьєв, К.Е. Ізард, Є.П. Ільїн, В.К. Вілюнас, Я. Рейковський, Б.І. Додонов, В.Е. Клочко, Л.В. Путляєв).

Методи дослідження:

а)теоретичні: аналіз наукової літератури за темою дослідження та узагальнення отриманої інформації, системний аналіз та інтерпретація отриманих даних, класифікація, структурно-функціональне моделювання;

б) емпіричні: метод експертних оцінок, аналіз результатів службової діяльності, експеримент і методи психодіагностики: тест інтелекту “Прогресивні матриці Равена”, методика діагностики предметних та комунікативних аспектів темпераменту людини В.М. Русалова, опитувальник діагностики типологій психологічного захисту Р. Плутчика, методика оцінки компонентів самосвідомості “Особистісний диференціал” Е.Ф. Бажана та Л.М. Еткінда, опитувальник виявлення типу біоритму людини відносно характеристик її сну “Сови-жаворонки” , методики оцінки об’єму короткочасної та довгострокової зорової пам’яті на числа М.С. Корольчука, методика самооцінки рівня тривожності Ч. Спілбергера, Ю. Ханіна, методика оцінки самопочуття, активності і настрою “САН” В.А. Доскіна, Н.О. Лаврєнтьєвої, В.Б. Шарай та М.П. Мірошнікова, диференціальні шкали емоцій за К. Ізардом, методика визначення і оцінки лабільності нервової системи “Тепінг-тест” Є.П. Ільїна,опитувальник оцінки потреби в досягненні Ю.М. Орлова та методика оцінки мотивації схвалення Д. Марлоу і Д. Крауна.

в) математичні: обчислення первинних статистик, кореляційний, факторний аналізи, моделювання.

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше:

обґрунтовано зміст показника “рівень усвідомлення офіцером свого стану”, його використання для оцінки емоційного процесу, запропоновано математичну модель його обчислення;

визначено оптимальні значення показників емоційної регуляції діяльності офіцера в процесі розв’язування тактичних і тестових (сенсорно-перцептивних, емоційно-образних та когнітивно-знакових) задач.

Уточнені уявлення про функції та роль емоційного процесу в регуляції діяльності офіцера, спрямованої на розв’язання тактичних задач.

Дісталиподальшого розвитку підходи щодо вибору показників оцінки емоційного процесу та фіксації їх значень.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробленні:

підходу до систематизації екстремальних факторів, які визначають особливі умови розв’язання тактичних задач, актуалізують емоційну регуляцію діяльності офіцера. Підхід впроваджено в практику на матеріалі навчальної діяльності курсантів та слухачів вищих військових навчальних закладів;

загального алгоритму діагностики показників емоційного процесу, який дав змогу оптимізувати психодіагностичну та психокорекційну роботу військового психолога у ході оцінювання емоційної регуляції діяльності офіцера;