регистрация / вход

Особливості цінностей студентської молоді з різним електоральним вибором

Категорія "цінність" у закордонній, радянській психології. Особливості цінностей студентської молоді. Поняття електорального вибору в політичній психології. Дослідження взаємозв'язку особливостей цінностей й електорального вибору в політичній психології.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.Н. КАРАЗІНА

Факультет психології

Дипломна робота з теми:

Особливості цінностей студентської молоді з різним електоральним вибором

ВСТУП

На даний момент у вітчизняній психології існує значна прогалина у застосуванні політико-психологічних досліджень і розвитку методів по вивченню особливостей українського електорату. У свою чергу дослідження базових психологічних характеристик потенційних виборців дозволяє не тільки зробити прогноз про політичні перетворення, поведінку людей на виборах, але й розробити конкретні рекомендації з формування політичного курсу й стратегії політичних сил, які б відповідали прагненням і потребам українських виборців.

Актуальність дослідження базується також і на тому, що за підсумками останніх Парламентських виборів у вересні 2007 року й за результатами останніх соціологічних опитувань населення України, була виявлена низька електоральна активність молоді у віці від 18 до 25 років, що становить близько 15% від загального населення України. Тому з огляду на гнучкість політичних думок й ідеалів, молодіжний електоральний сектор стає перспективним і цікавим для політичних сил, і отже, підвищується актуальність політико-психологічних досліджень по його вивченню в рамках політичної психології.

Дослідження цінностей зарубіжними політичними психологами, а, пізніше починаючи з 80-х років ХХ ст., і радянськими психологами, як психологічних характеристик індивіда, що регулюють його політичну поведінкy й електоральний вибір, розвивалися паралельно з розвитком концепції політичної культури, розробленої й запропонованої в 1961 р. американськими політологами Г. Алмондом і С. Вербою, а також з розвитком категорії політичної свідомості, запропонованої закордонним психологом Л. Паєм, як форми відображення політичної дійсності, що виявляє себе в політичних переконаннях, цінностях і виборах індивіда.

Однак протягом тривалого часу політико-психологічні дослідження були спрямовані в більшій мірі на вивчення особистостей політичного діяча, іноді ігноруючи потреби самих виборців.

Одним з найпоширеніших підходів до вивчення цінностей у політичній психології є концепція М. Рокіча. Сам автор, на базі розробленої ним методики "ОЦР", в 80-х роках проводив дослідження цінностей виборців з різною політичною орієнтацією в Америці. З даної точки зору М. Рокіч запропонував дві осі виміру цінностей: особисті цінності - соціальні цінності, моральні цінності - цінності компетентності. Однак, проведений ним факторний аналіз даних, зібраних у США, не підтвердив цю структуру й надалі в численних дослідженнях інші вчені виявляли неоднозначні результати факторного аналізу даних отриманих за допомогою "ОЦР".

У 90-х роках ХХ століття Ш. Шварц на основі аналізу концепції й методики М. Рокіча розробив нову теорію й методологію для вивчення цінностей. Ш. Шварц вважав, що найбільш істотний аспект, що лежить в основі розбіжностей між цінностями - це тип мотиваційної мети, які вони відображають. Автором була розроблена теорія динамічних відносин між цінностями й методики дослідження цінностей.

Цікавим для нас є й те, що Ш. Шварц значну увагу приділяв дослідженню взаємозв'язку ціностей з політичними орієнтаціями й електоральним вибором індивіда. Автором було проведено низку досліджень особливостей цінностей электората різних політичних сил (Ізраїль, Іспанія, Східна Європа, Західна Європа).

Проте дослідження особливостей ціностей електорату різних політичних сил на території України практично не проводилися, у тому числі по методології Ш. Шварца, що в значимій мірі підтвержує актуальність нашого дослідження.

Об'єкт дослідження - цінності.

Предмет - цінності студентської молоді з різним електоральним вибором.

Мета - виявити особливості цінностей студентської молоді з різним електоральним вибором.

Задачі дослідження:

1. Провести теоретичний аналіз проблеми цінностей і їхнього взаємозв'язку з електоральним вибором.

2. Вивчити електоральні переваги студентів.

3. Проаналізувати особливості цінностей студентів з різним електоральним вибором.

4. Виявити значимі розбіжності між цінностями студентів з різним електоральним вибором.

Для вирішення завдань дослідження були використані наступні методи: теоретичний аналіз; психодиагностичні методи "Ціннісні орієнтації" (Ш. Шварц), "Профілі особистості" (Ш. Шварц); анкета (для збору демографічних даних і виявлення електорального вибору); методи математичної статистики (критерій - U Манна-Уітні)

У дослідженні взяло участь 92 студента у віці від 18 до 22 років. Серед них представники природничих, гуманітарних і технічних факультетів.


РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ ЦІННОСТЕЙ Й ЕЛЕКТОРАЛЬНОГО ВИБОРУ У ВІТЧИЗНЯНІЙ І ЗАРУБІЖНИЙ ПСИХОЛОГІЇ

У даному розділі проведено аналіз представлених у літературі підходів до вивчення цінностей та електорального вибору.

1.1 Теоретичні підходи до розуміння цінностей у психології

Проблема цінностей і ціннісних орієнтацій протягом тривалого часу є предметом вивчення низку наук про людину й суспільство, зокрема філософії, соціології й педагогіки, але центральне положення поняття "цінності" знаходить саме в психології [6]. Але, як і будь-яке інше багатозначне міждисциплінарне наукове поняття, цінності по-різному інтерпретуються в здобутках різних вітчизняних і закордонних авторів.

1.1.1 Цінності як предмет вивчення в радянській психології й психології країн СНД

У радянській психології сформувалася традиція розгляду ціннісних орієнтацій як складової спрямованості особистості, що пішла від робіт С.Л. Рубинштейна й О.М. Леонтьева, і була продовжена в роботах Б.Г. Ананьева, Д.Н. Узнадзе, Л.І. Божович, Б.Д. Паригіна, А.І. Донцова, Л.І. Анциферової, В.С. Мухіної, А.А. Бодалева, Г.Г. Дилигенського,

В.Г. Алексєєвої й багатьох інших дослідників [7].

Спрямованість особистості в роботах класиків вітчизняної психології виступає як системоутворююча властивість особистості, що визначає весь її психічний склад. У спрямованості виявляються суб'єктивні ціннісні відносини особистості до різних сторін дійсності [22].

У радянському психологічному словнику поняття «ціннісні орієнтації» (від французького orіentatіon - установки) трактуються, як «ідеологічні, політичні , моральні, естетичні й інші підстави оцінки суб'єктом навколишньої дійсності й орієнтації в ній; а також як спосіб диференціювання об'єктів по їхній значущості» (курсив наш - П.Д.) [21]. Дане визначення відображає підхід вітчизняних психологів, у якому ціннісні орієнтації визначаються, як правило, через поняття ставлення, установки, змісту (О.Г. Здравомислов, Д.Н. Узнадзе, В.В. Сусленко, В.А. Отрут). Будучи однією з базових особистісних підстав, ціннісні орієнтації утворюють змістовну сторону спрямованості особистості (Б.Г. Ананьев, Л.Э. Пробст й ін.) і виражають внутрішню основу її відносини до дійсності, вибір особистості, що проявляється в будь-якій ситуації [7].

С.Л. Рубінштейн наголошує на усвідомленості цінностей - "Цінність - це значимість, що усвідомлюється людиною, і тільки визнана цінність здатна виконувати найважливішу ціннісну функцію - функцію орієнтування" [23].

Розвиток особистості, за Л.С. Виготським, зумовлений освоєнням індивідом цінностей культури. У зв'язку з цим, на думку радянських психологів, ціннісні орієнтації формуються при освоєнні соціального досвіду й виявляються в ідеалах, інтересах, переконаннях й інших проявах особистості.

О.М. Леонтьев як основний засіб прийняття особистістю цінностей розглядав "діяльність". Також О.М. Леонтьев наголошував на тому, що в структурі людської діяльності ціннісні орієнтації тісно пов'язані з пізнавальними й вольовими її сторонами. "Із ціннісними орієнтаціями ми зв'язуємо вибірковість сприймання людиною навколишнього світу" [7].

Радянськими психологами були також розроблені методики дослідження цінностей і ціннісних орієнтацій. Наприклад, "Опитувальник термінальних цінностей" (ОтеЦ ) И.Г. Сеніна, "Тест смисложиттєвих орієнтацій" (СЖО) Д.О. Леонтьєва.

У сучасних дослідженнях, зокрема, у роботах Б.С. Братуся,

Г.Є. Залеського, Е.І. Головахи, Г.Л. Будинайте, С.С. Бубнової Т.В. Корнилової та ін., цінності розглядаються як складна ієрархічна система, що займає місце на перетинанні мотиваційно-потребністної сфери особистості й світоглядних структур свідомості, виконуючи функції регулятора активності людини. Система стійких ціннісних орієнтацій особистості є показником того, що можна чекати від індивіда.

З особливостями ціннісних орієнтацій пов'язують і соціально-політичну позицію особистості – "Про соціально-політичну позицію особистості можна судити з того, на досягнення яких цінностей вона спрямовує свої зусилля, які об'єкти є для неї найбільш значущими, тобто ціннісні орієнтації виступають як узагальнений показник спрямованості інтересів, потреб, запитів особистості, соціальний позиції" [22].

Але більшість методик, які використовують у вітчизняній практиці в цей час все ж таки є модифікаціями та адоптаціями розробок зарубіжних психологів.

1.1.2 Категорія "цінність" у західній психології

У західній психології проблема цінностей розглядалася по багатьом позиціям співзвучно з вітчизняною традицією, що багато в чому випередила закордонних колег. Це зумовлюється тим, що закордонні автори протягом тривалого часу робили акцент не на структурі й природі цінностей, а на сфері їхнього прояву в житті людини. З іншого боку важливою заслугою західних психологів є формування великої кількості підходів до розуміння цінностей, що розглядають і доповнюють даний конструкт у різних аспектах.

У закордонній психології спочатку цінності розглядалися в межах гуманістичної традиції. Г. Оллпорт, К. Роджерс й А. Маслоу вважали, що джерелом формування цінностей є сама людина [22]. Г. Оллпорт підкреслював, що суспільні, моральні, етичні цінності виступають скоріше як засоби, умов досягнення внутрішніх цінностей, що є цілями особистості - "цінність, у моєму розумінні, - це якийсь особистісний зміст".

Широко розглядалася проблема цінностей В. Франклом, що розумів під цінностями особистості, на противагу попереднім авторам, так названі "універсалії змісту", тобто змісти, властивій більшості членів суспільства, всьому людству протягом всього його історичного розвитку [22].

Уявлення про систему цінностей особистості як ієрархії її переконань отримало поширення в американській соціальній психології. Тут одним з найпоширеніших підходів до вивчення цінностей є концепція М. Рокича, що стимулював жвавий інтерес до цінностей серед психологів тим, що запропонував чітке визначення поняття "цінності" і розробив легкий у використанні інструментарій.

У теорії М. Рокіча під цінностями розуміється вид переконань, що має центральне положення в індивідуальній системі переконань. Цінності являють собою керівні принципи життя, які визначають те, як необхідно поводитися людині.

Концепція людських цінностей М. Рокіча містить у собі наступні постулати: загальна кількість цінностей не велика; усі люди володіють тими самими цінностями, але ті самі цінності мають для різних людей різну "значущість"; цінності організовані в системи; джерела людських цінностей простежуються в культурі, суспільстві, суспільних інститутах і самій особистості людини; вплив цінностей простежується практично у всіх соціальних феноменах.

Під ціннісними орієнтаціями М. Рокич розуміє "абстрактні ідеї, ...не пов'язані з певними об'єктами або ситуацією, що виражають людські переконання про типи поводження й переважних цілях" [6].

На базі розуміння М. Рокічем цінностей і ціннісних орієнтацій виведене подання про культурні й індивідуальні цінності.

Теорія М. Рокича, його ідея про наявність термінальних й інструментальних цінностей, а також розроблений ним опитувальник для вивчення цінностей (ОЦР) створили основу для розвитку як теоретичних знань про цінності, так і розвитку інструментарію по вивченню даної змінної.

У 90-х роках ХХ століття Ш. Шварц розробив новий теоретичний і методологічний підхід до вивчення цінностей на основі концепції М. Рокича про існування термінальних й інструментальних цінностей, а також на основі власної концепції про мотиваційну мету ціннісних орієнтацій й універсальності базових людських цінностей.

Ш.Шварц виходив з того, що найбільш істотний змістовний аспект, що лежить в основі розходжень між цінностями, - це тип мотиваційних цілей, які вони виражають. Вчений вважає, що існують базові людські цінності, які з високою ймовірністю виявляються у всіх культурах, - це ті, які представляють універсальні людські потреби (біологічні потреби, необхідність координації соціальної взаємодії й т.д.). Ш. Шварцом виділено десять мотивіційних типів, які з його погляду охоплюють базові типи цінностей і створюють між собою динамічну систему відносин.

Відповідно до теорії Ш.Шварца, цінності особистості існують на двох рівнях: нормативних ідеалів (цінності стабільні й відбивають життєві принципи поводження людини) і індивідуальних пріоритетів (залежні від групового тиску й співвідносяться з конкретними вчинками людини).

Узагальнюючи визначення цінностей багатьох західних теоретиків, Шварц і Білскі виокремлюють наступні основні їхні характеристики:

1) Цінності - це переконання. Це не холодні думки. Коли цінності активізуються, вони змішуються з почуттям.

2) Цінності - бажані людиною цілі й образ поведінки, що сприяє досягненню цих цілей.

3) Цінності не обмежені певними діями й ситуаціями (тобто трансцендентні).

4) Цінності виступають як стандарти, які керують вибором або оцінкою вчинків, людей, подій.

5) Цінності впорядковані по важливості відносно один одного. Упорядкований набір цінностей формує систему ціннісних пріоритетів.

Аналізуючи досвід вітчизняних і зарубіжних психологів можна зробити головний висновок, що система ціннісних орієнтацій, будучи смислоутворючою і регуляційною функцією поведінки індивіда, викликає високий дослідницький інтерес вчених різних шкіл протягом тривалого часу.

1.2 Особливості цінностей молоді

За результатами досліджень західних психологів на розвиток і формування цінностей впливає ціла низка зовнішніх і внутрішніх факторів. До зовнішнього відносятся, наприклад, елементи мікросередовища (групи, референтні групи) і макросередовища (соціальні ролі, засоби мас-медіа, соціальні інститути). До внутрішніх факторів можна віднести особливості темпераменту, задатки, здатності, рівень розвитку самосвідомості й вік, на якому в даному розділі ми зупинимося більш докладно [6].

За даними більшості сучасних вітчизняних періодизацій психічного розвитку віковий період, що цікавить нас, від 18 до 22 років, прийнято відносити до юності (Г.С. Абрамова) або пізньої юності (Б.С. Волков).

Кордони юності пов'язують із віком обов'язкової участі в суспільному житті. Юнак повинен взяти на себе відповідальність за пристрій життя, у тому ступені, у якому це можливо в конкретних соціальних умовах. "І з цього погляду, юність – це вік участі у виборах в органи державної влади" [2, стр.506]. У даний віковий період індивід характеризується підвищеною емоційною сензитивністтю й сугестивністтю, у цей період соціальний індивід також виробляє свої ідеали й ціннісні пріоритети.

У психології одним з найважливіших процесів, що відбуваються в юнацькому віці, прийнято вважати формування ціннісних орієнтації. Процес трансформації соціальних цінностей в особистісні здійснюється через момент практичного включення суб'єкта в соціальні відносини, у тому числі політичні вибори. Будучи основою моральної свідомості, цінності впливають на життєвий вибір юнацтва, проявляються в конкретних вчинках і справах (Л.И. Божович, Б.С. Братусь, С.Н. Иконникова, И.С. Кін, Н.А. Коваль, А.А. Комлев, С.Б. Каверін, В.В. Комарів, В.Т. Лисовский, И.А. Савенкова, В.И. Слободчиков, Д.И. Фельдштейнйін) [2].

Таким чином сучасні вітчизняні дослідження, присвячені особливостям цінностей студентів підтверджують, що ціннісні орієнтації мають смислоутворюючу й регуляторну функції в юнацькому віці [22].

1.3 Поняття електорального вибору в політичній психології

Електорат визначається як коло осіб, що володіють правом голосу при виборах в органи державної влади [15].

Вважається, що електорат має багато соціальних і психологічних параметрів, які стають об'єктом емпіричних досліджень. У транзитних культурах, куди відносяться, у тому числі й Україна, участь населення в політичному процесі фактично обмежується формуванням електорального вибору (участь або не участь у виборах; обранням в органи влади конкретної політичної сили) і його втілення в електоральній поведінці [18].

Д.Б. Ольшанський розглядає електоральний вибір як результат роботи політичного мислення – форми свідомого продуктивного відображення й переробки людиною процесів й явищ навколишньої політичної реальності у вигляді суджень, висновків, рішень, умовиводів і виборів [13].

Політичне мислення містить у собі не тільки когнітивні, але й емоційно-оціночні механізми, що мають власний онтологічний статус. Спеціальний аналіз сучасного політичного мислення, що здійснений в 90-х роках

О.О. Хвостовим довів, що зміст політичного мислення визначається не стільки логічними механізмами, скільки установками, цілями й цінностями [13].

Отже, можна зробити висновок про наявність взаємозв'язку між особливостями цінностей індивіда та його електоральним вибором.


1.4 Дослідження цінностей й електорального вибору в політичній психології

Перші дослідження цінностей були пов'язані з початком становлення концепції політичної культури й політичної свідомості (складовій частиною якої вважалися цінності) на початку 60–х років політологами Г. Алмодомі С. Вербою, а також з популяризацією теорії цінностей М. Рокіча. Вивченням цінностей у контексті політичної культури й політичної свідомості займалися соціологи й політологи, що прагнули встановити, чому виборці роблять той або інший політичний вибір для створення науково-узагальнених прогнозів [13]. Проте результати їхніх досліджень носили більшою мірою констатуючий, а не пояснювальний характер.

Пізніше до даних досліджень стали залучати й психологів. Але навіть за кордоном, протягом тривалого часу предметом політико-психологічних досліджень залишалася особистість політичного лідера, але не психологічні особливості електорату.

У повній мірі роль цінностей в електоральній поведінці та електоральному виборі були розглянуті в 90–х роках у роботах доктора психології Ш. Шварца. На основі власної концепції про мотиваційну мету ціннісних орієнтацій й універсальності базових людських цінностей, а також на базі розроблених ним методик "Ціннісні орієнтації" й "Профілі особистості" Шварц здійснює низку досліджень, присвячених особливостям цінностей виборців. Ним була досліджена роль цінностей у політичній орієнтації виборців (Іспанія,1995р.); особливості соціально – політичних цінностей виборців у країнах Східної Європи (1996р.). У цей же час учений публікує роботи, присвячені впливу ціннісних пріоритетів на поведінку людини. В 1998 р. виходить публікація статті Ш. Шварца й Р. Барнеа, у якій описане дослідження цінностей виборців – прихильників різних політичних сил в Ізраїлі. У результаті даного дослідження проілюстровано, те, що особливості організації цінностей відбиваються в політичних перевагах виборців й якісно впливають на електоральний вибір.

Деякі з теоретичних і практичних розробок Ш. Шварца були покладені в основу нашого дослідження.

Таким чином, можемо зробити наступні висновки до першого розділу нашої роботи:

По-перше, проблема цінностей і ціннісних орієнтацій є предметом вивчення низки наук. У психології поняття цінності й ціннісні орієнтації часто використовуються як однозначні. Проте для вивчення окремих індивідів прийнято використовувати поняття "ціннісні орієнтації", а для дослідження характеристик суспільства, культур чи окремих соціальних груп використовують термін "цінності".

По - друге, у радянській психології та психології країн СНД склалася традиція розгляду ціннісних орієнтацій як складової спрямованості особистості, що відображається через установки, відносини й змісти індивіда. У зарубіжній психології більшою мірою операціоналізували поняття "цінності", яке розуміється як являють, що представляють собою керівні принципи життя.

По - третє, цінності є ідеологічною, політичною й моральною базою, що регулює поведінку індивіда практично у всіх соціальних процесах й феноменах.

По - четверте, починаючи з 60-х років ХХ століття в політичній психології, та інших суспільних науках цінності розглядаються як фактор, що регулює та впливає на політичну активність, сприйняття, поведінку та електоральний вибір індивіда.

По - п’яте, одним з найбільш успішних прикладів вивчення цінностей є концепція про мотиваційну мету ціннісних орієнтацій Ш. Шварца. За нею існують два рівня організації цінностей: рівень «нормативних ідеалів», що виражає культурні, статичні цінності, та рівень «індивідуальних пріоритетів», який складається з цінностей залежних від групового тиску й які співвідносяться з конкретними вчинками людини.

По - шосте, у своїй роботі ми розглядаємо цінності як стандарти, переконання, які регулюють життєвий вибір індивіда, у тому числі електоральний вибір.

У наступному розділі розглянемо результати емпіричного дослідження особливостей цінностей студентської молоді з різним електоральним вибором.


РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЦІННОСТЕЙ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ З РІЗНИМ ЕЛЕКТОРАЛЬНИМ ВИБОРОМ.

2.1 Організація дослідження

Мета дослідження – виявити особливості цінностей студентської молоді з різним електоральним вибором.

Завдання :

1. Вивчити електоральні переваги студентів.

2. Проаналізувати особливості цінностей студентів з різним електоральним вибором.

3. Виявити значимі розходження між цінностями студентів з різним електоральним вибором.

У дослідженні взяло участь 92 студента у віці від 18 до 22 років. Серед них представники природничих, гуманітарних і технічних факультетів.

2.1.1 Методичне забезпечення дослідження

Для рішення поставлених завдань нами були обрані наступні методики:

1) Для виділення спектра електорального вибору студентської молоді -анкета . Дана анкета являє собою перелік з восьми питань, три з яких призначені для збору демографічних даних і п'ять питань, що дозволяють зібрати дані про електоральний досвід, прихильність до політичної сили й електоральному виборі на сьогоднішній день. Зразок відповідної анкети представлений у додатку№1.

2) Для виявлення особливостей цінностей студентської молоді на культурному рівні була використана методика "Ціннісні орієнтації" Ш. Шварца. Дана методика являє собою перелік з 57 цінностей, які є тією чи іншою мірою значущими для різних культур. Методика складається із двох частин. У першому списку втримуватися термінальні цінності, виражені у вигляді іменників. У другому списку втримуватися інструментальні цінності, виражені у вигляді прикметників.

Випробуваному пропонується оцінити з виразно стікожної цінності як керівного принципу його життя. Для оцінки використовується шкала від-1(найменш значима) до7(найбільш значима).

Дана методика дозволяє оцінити як загальні характеристики цінностей-нормативних ідеалів, такій їхня спрямованість у відповідності з наступними шкалами: «Ієрархія», «Майстерність», «Афективна автономія», «Інтелектуальна автономія», «Рівноправність», «Гармонія», «Консерватизм».

3) Для вивчення особливостей цінностей студентської молоді

на індивідуальному рівні була використана методика Ш. Шварца

"Профіль особистості" . У методиці приводиться список з 29 описів людини. Досліджуваного просять оцінити, у якому ступені, описаний в опитувальнику людину, схожий або не схожий на нього. Для оцінки використовується шкала з 6 позицій: від "дуже схожий на мене" до "зовсім не схожий на мене".

Кожне з описів відповідає однієї з 10 мотиваційної мети цінностей таких як: «Комформність», «Саморегуляція», «Досягнення», «Безпека», «Доброзичливість», «Універсалізм», «Традиційність», «Стимулювання», «Гедонізм», «Влада». Зразок даної методики представлений у додатку №3.

Дві дані методики були розроблені доктором Ш.Шварцом на базі тривалих досліджень в 56 країнах світу в 90 роках ХХ століття і адаптовані для російської вибірки Лебедєвою Н.М. – професором Російського інституту антропології й этногології при РАН.

4) Для виявлення розбіжностей між цінностями груп дослідження використовувався метод математичної статистики критерій - U Манна -Уітні.

2.2 Результати дослідження

2.2.1 Електоральний вибір студентської молоді.

За даними анкетування серед досліджуваних студентів виявлено наступний розподіл електорального вибору (див. Таблиця 1):

Таблиця1 - Розподіл електорального вибору студентської молоді

Електоральний вибір Поширеність серед студентів
БЮТ 10%
Регіони 18%
Партія Зелених 5%
А. Яценюк 4%
Інші політ. сили 9%
Протестный електорат 22%
Електорат що невизначився 32 %

З таблиці № 1 видно, що кількість протестного електорату й електорату що невизначився (54%) серед студентської молоді значно перевищує кількість студентів що зробили свій електоральний вибір (46%). На наш погляд, дані результати можуть свідчити про те, що у своїх політичних стратегіях, програмах і проектах політичні сили не враховують повною мірою особливості цінностей і потреби даного електорального сектору.

Цікавим є й той факт, що за даними анкетування серед виборців, що визначилися, лише деякі є повною мірою прихильниками обраної політичної сили. Так для політичної сили БЮТ прихильниками є 22% від її електорату, для партії Регіони - 36%, серед потенційного електорату А. Яценюка - близько 25% вважає себе його прихильниками. З іншого боку, прихильність виборця є чинником його ідентифікації з політичною силою й стійкості електорального вибору й підтримки в часі [13].

Таким чином, нами виділені 6 основних позицій студентського електорату й відповідно ним групи, по яким ми й продовжимо свій аналіз.

До них відносяться: "БЮТ", "Партія Регіони", "Партія Зелених",

"А. Яценюк", "Електорат що не визначився" та "Протестний електорат".

Особливості цінностей групи "Інші політичні сили" (электральний вибір –В. Литвин, НУНС, Комуністи, Богословська й ін.) нами розглянуті не будуть.

2.2.2 Особливості цінностей студентів з різним електоральним вибором

Для наочності представимо особливості цінностей студентів з різним електоральним вибором за допомогою зведених таблиць 2 та 3.

Таблиця 2 - Особливості нормативних цінностей студентської молоді з різним електоральним вибором

Група Високо значимі блоки цінностей Низько значимі блоки цінностей Значущі цінності ля групи Цінності які відторгаються
БЮТ «АФ»*, «ІА», «Р» «І»*, «Гр» Незалежність, інтелект, гармонія, Захист сім ї, скромність, благочестивість, поміркованість
Партія Регіони «АФ»*, «ІА», «Р» «І»* Дружба, незалежність, здоров’я, Скромність, повага до традицій, влада
Партія Зелених «ІА»*, «М», «Р» «І»*, «АФ» Інтелект*, свобода*, самоповага Взаємопослуливість, потакання собі
А.Яценюк «ІА»*, «АФ»,«М» «І»* Творчість*, любов, захист сім ї Поміркованість, взаємопослуливість,
Електорат що не визначився «ІА»*,»Р», «АФ» «І»*, Здоров є Скромність, влада
Протестний електорат «ІА»*, «АФ» «І»*, «Гр» Внутрішня гармонія, свобода _____________

Де, «АФ» - афективна автономія; «ІА» - інтелектуальна автономія;

«Р» - рівність; «М» - майстерність; «І» - ієрархія; «Гр» - гармонія;

«*» - найвищі показники.

Таблиця 3 - Особливості цінностей рівня «індивідуальні пріоритети» студентської молоді з різним електоральним вибором

Група Високо значущі ціннісні типи Низько значущі ціннісні типи Наявність конфлікту
БЮТ «Дз»*, «Д», «Ср», «Б» «Тр»* Акцент на себе – акцент на інших
Партія Регіони «Дз», «Д»*, «Ср» «В»*, «Тр», «Км» Акцент на себе – акцент на інших
Партія Зелених «Дз», «Д», «Ср»* «Км»*, «Тр» Акцент на себе – акцент на інших
А. Яценюк «Ср», «Ст», «Г» «Тр»*, «Км», «Д» ______________
Електорат що не визначився «Дз», «Ср», «Ст», «Г» «Тр»*, «Км» _____________
Протестний електорат «Дз», «Ср», «Д» «Км», «Тр»*, «В» Акцент на себе – акцент на інших

Де, «Дз» - доброзичливість; «Д» - досягнення; «Ср» - саморегуляція;

«Б» - безпека; «Ст» - стимулювання; «Г» - гедонізм; «Км» - конформність; «Тр» - традиційність; «В» - влада; * - найвищі показники.

Проаналізуємо виділенні особливості більш детально.

Розглянемо особливості цінностей студентів з електоральним вибором

«БЮТ» .

На рівні нормативних ідеалів домінуючими є цінності блоків "Афективна автономія", "Інтелектуальна автономія", "Рівноправність".

Найбільш значущими для даної групи є цінності: "незалежність" (упевненість у своїх силах, самодостатність), "інтелект" (логіка, мислення), "внутрішня гармонія" (бути у мирі із самим собою), "задоволення" (задоволення бажань), "цікаве життя" (захоплюючі пригоди), "сенс життя" (наявність життєвих цілей), "добробут" (гроші, матеріальне благополуччя), "самоповага" (упевненість у цінності своєї особистості) і ін.

На рівні індивідуальних пріоритетів виявлена висока значущість цінностей: "доброзичливість" (збереження благополуччя людей, з якими індивід перебуває в особистих стосунках), "саморегуляція" (самостійність мислення й вибору способу дії), "досягнення" (особистий успіх через прояви компетентності відповідно до соціальних стандартів), "безпека" (безпека для інших людей і себе).

Виявлена біполярна організація цінностей: "самопіднесення -самотрансценденция". Перший ціннісний тип відповідно включає цінності досягнення, а другий включає цінності розуміння та допомоги іншим. Мотиваційні цілі даних ціннісних типів, взаємодіючи, проявляються у внутрішньому конфлікті.

Таким чином, дана група характеризується високим потенціалом соціальної активності, відповідальності й готовності до соціальних змін.

Розглянемо цінності групи «Партія Регіони» . Нормативний рівень цінностей студентського електорату Партії Регіонів характеризується високою значимістю цінностей блоків: "афективна автономія", "інтелектуальна автономія", "рівноправність".

Для електорату даної політичної сили характері наступні домінуючі цінності: "рівність" (рівні можливості для всіх), "самота" (право на приватне життя), "дійсна дружба" (близькість, дружня підтримка), "незалежність" (упевненість у своїх силах, самодостатність), "вірність" (відданість друзям і своїм близьким), "здоров'я" (відсутність фізичних і духовних недуг), "досягнення успіху" (прагнення до досягнення цілей).

На рівні індивідуальних пріоритетів потенційні виборці даної політичної сили дотримуються цінностей: "досягнення" (мета –досягнення успіху), "саморегуляція" (самостійність мислення й вибір способів дії), "доброзичливість" (збереження благополуччя людей). Виходячи з результатів, дана група студентів відкрита до змін, прагне до розуміння й доброти, а також прагне до само піднесення через цінності влади й досягнення. Основний конфлікт у системі цінностей складається в одночасно високій значимості цінностей «само піднесення» й «само трансцендентності».

Дана група також характеризується високим потенціалом соціальної активності й відповідальності, менш відкрита соціальнім змінам, прагне до самопіднесення.

Розглянемо показники для групи «Партія Зелених» . Найбільш значимими нормативними цінностями для даної групи студентів є цінності блоків "інтелектуальна автономія", "майстерність", "рівноправність".

Найбільш значимими є наступні цінності: "умілість" (компетентність, ефективність) і "інтелект" (логіка, мислення), які виражені максимально (середнє 7 балів), а також "воля" (воля думок і вчинків), "самоповага" (упевненість у цінності своєї особистості, достоїнство), "творчість" (вибірковість, унікальність, неповторність), "зріла любов" (глибока емоційна й духовна близькість). Результати методик показали, що для представників даної групи в порівнянні з іншими групами більша кількість цінностей є значимою.

На рівні індивідуальних пріоритетів найбільш значимі для даної групи цінності "саморегуляція" (самостійність мислення й вибору способу дій), "досягнення" (особистий успіх через прояв компетентності), "доброзичливість" (потреби в аффіліації й забезпеченні процвітання групи). Основний конфлікт у системі цінностей складається в одночасно високій значимості цінностей "самопіднесення" й "самотрансцендентності".

Особливістю даної групи крім її потенціалу соціальної активності й відповідальності, є готовність до змін й економічного росту. Студенти даної групи прагнуть до задоволення й самостійності.

Розглянемо особливості цінностей групи «А. Яценюк» . Рівень нормативних цінностей даної групи характеризується високим рівнем значущості цінностей блоків : "інтелектуальна автономія", "афективна автономія", "майстерність".

Найбільш значущими є наступні цінності: "творчість" (вибірковість, унікальність, неповторність), "зріла любов" (глибока емоційна й духовна близькість), "захист родини" (безпека тих, кого ми любимо).

На рівні індивідуальних пріоритетів значимими для даної групи є цінності: "саморегуляція" (незалежність мислення й вчинків), "стимулювання" (прагнення до новизни й переживань), "гедонізм" (задоволення, насолода життям). Дана група студентів відкрита змінам і прагне до них. Явного конфлікту у внутрішній організації цінностей не було виявлено.

Досліджувані даної групи характеризуються активною соціальною позицією, прагненням до економічного росту, самостійності й задоволенням.

Для групи «Невизначившийся електорат» характерні наступні риси цінностей нормативного рівня. Найбільш значущими є цінності блоків: "інтелектуальна автономія", "афективна автономія", "рівноправність".

В ієрархії життєвих принципів такі цінності як "воля", "соціальний порядок", "сенс життя", "зріла любов", "дійсна дружба", "вірність" є найважливішими. Не приймаються даною групою цінності: "потакання собі", "благочестя", "відвага" й "скромність".

На рівні індивідуальних пріоритетів більш значимими для даної групи виявилися ціннісні типи: "доброзичливість" (збереження благополуччя людей), "саморегуляція" (самостійність мислення й вибору способів дій), "стимулювання" (прагнення до новизни й вражень).

Дана група студентів, активна, відкрита змінам, прагне до задоволення й самостійності.

Протестний електорат характеризується високою значимістю цінностей блоків: "інтелектуальна автономія» й "афективна автономія" і запереченням цінностей групи «ієрархія».

На рівні індивідуальних пріоритетів група характеризується високою значимістю ціннісних типів: "доброзичливість", «саморегуляція" і низькою значимістю цінностей "традиційності" й "комфортність».

На рівні індивідуальних пріоритетів знайдений конфлікт між орієнтацією на себе й орієнтацією на інших.

Дана група характеризується прагненням до самопіднесення, самостійності, безпеці інших і має моральну базу для високого рівня соціальної активності й відповідальності.

Таким чином з огляду на показники цінностей груп можна сказати, що вони є якоюсь мірою ідентичними. У всіх групах досліджуємих простежується тенденція значущості цінностей динамічного суспільства, що становить моральну базу для розвитку демократії й активної громадської позиції. Такі показники значною мірою розходяться з результатами досліджень самого Ш. Шварца та М. Лебедєвої, які вони проводили в країнах Східної Європи і Росії, та на базі яких зробили висновки, що молодь країн СНД керується цінностями колективізму, традиційності, влади та іншими цінностями традиційного суспільства [леб].

Також цікавим з практичної точки зору є виявлений конфлікт («Акцент на себе – акцент на інших») в організації цінностей студентської молоді, який ми спостерігали чи не в кожній групі. За результатами дослідження Ш.Шварца на осі біполярних ціннісних типів знаходиться рішення групової проблеми, виникнення якої пов’язане з функціонуванням держави та неоднозначністю соціальних вимог.

Однак за результатами дослідження виявилися й важливі розбіжності в цінностях молоді з різним електоральним вибором, які ми розглянемо далі.

Так, у результаті порівняльного аналізу особливостей цінностей досліджуваних груп за допомогою критерію – U Манна – Уітні були виділені статистично значимі розбіжності.

1. Між цінностями груп "БЮТ" й "Партія Регіони" були виявлені

наступні розбіжності. Так, на рівні нормативних цінностей для студентів групи "БЮТ" більшою мірою значимі цінності "добробуту" і менш значyніші цінності "вірність", "честолюбство", "вибір власних цілей", "умілість" у порівнянні зі значимістю відповідних цінностей для молоді групи "Партія Регіони".

На рівні індивідуальних пріоритетів для групи "Партія Регіони" більше значимим є ціннісний тип "традиційність", і менш значимі цінності типу "гедонізм".

2. При порівнянні цінностей груп "Партія Зелених" й "БЮТ" , виявлено що на рівні нормативних цінностей для студентів групи "Партія Зелених" з високою вірогідністю (при p < 0,01) більше значимими є цінності "духовне життя" й "здоров'я". Також, більше значимими для групи "Партія Зелених", у порівнянні із групою "БЮТ", є цінності: "соціальний порядок", "творчість", "самодисципліна", "єдність із природою", "дійсна дружба", "відвага", "інтелект", і менш значимими є цінності "збереження свого публічного образу" й "потакання собі".

На рівні індивідуальних пріоритетів виявлене розходження між значимістю ціннісного типу "конфомность". Так для групи "Партія Зелених" цінності даної групи менш значимі, чим для студентів групи "БЮТ".

3. При порівняльному аналізі цінностей групи "А. Яценюк" і групи "БЮТ" були виявлені наступні розходження.

На рівні нормативних цінностей (при p<0,05) для студентів групи "БЮТ" більше значимою є цінність "волі" і менш значимою –цінність "благочестя" у порівняні і з групою "А.Яценюк". Також, виявлені значимі розходження (при p<0,05) між цінностями "соціальне визнання", "вибір власних цілей", "благочестя", "допитливість", які є більше значимими для представників групи "А.Яценюк".

На рівні індивідуальних пріоритетів значимі розходження не були виявлені.

4. При порівнянні цінностей групи "БЮТ" й "невизначившийся електорат", було виявлено, що для студентів групи "БЮТ" вірогідно (при p<0,01) менш значимою є цінність "духовне життя", а для групи " невизначившийся електорат", менш значимими (при p<0,05) є цінності "добробут", "незалежність", "збереження свого публічного образу".

Значимих розходжень між цінностями рівня "індивідуальні пріоритети" не виявлений.

5. Між цінностями груп "БЮТ" й "Протесний електорат" не було виявлено значимих або достовірних розходжень на жодному рівні організації цінностей.

6. Між цінностями рівня "нормативних ідеалів" груп "Партія Регіони" й "Партія Зелених" був виявлений ряд значимих розходжень. Так, для студентів групи "Партія Зелених" більше значимими є цінності: "творчість", "зріла любов", "єдність з природою", "розмаїтість життя", "широта поглядів", "інтелект" (при р<0,05) і "здоров'я" (при p<0,01). А для студентів групи "Партія Регіони" більше значимої (при p<0,05) виявилася цінність "корисність".

На рівні "індивідуальних пріоритетів" виділені наступні розходження: для прихильників партії Зелених вірогідно менш значимими є цінності групи "конфомность" (при p<0,01), а також цінності груп "традиційність" й "гедонізм" (при p<0,05).

7. При порівнянні цінностей груп студентів "Партія Регіони" й "А.Яценюк" невиявлений значимих або достовірних розходжень між цінностями нормативного рівня.

На рівні "індивідуальних пріоритетів", у порівнянні із групою "А.Яценюк", для студентів групи "Партія Регіони" більш значимі ціннісні типи "безпека" (при p<0,01), "доброзичливість" й "традиційність" (при p<0,05).

8. Між цінностями рівня "нормативні ідеали груп "Партія Регіони" й " невизначившийся електорат", виявлені значимі розходження (при p<0,05) по наступним цінностям: "захист родини", "незалежність", "вплив", "інтелект", які для прихильників партії Регіонів більш значимі.

На рівні індивідуальних пріоритетів для студентів групи " невизначившийся електорат" менш значимими (при p<0,05) є ціннісні типи "досягнення" й "безпека", і вірогідно менш значимі цінності "традиційності" (при p<0,01).

9. Між цінностями групи "Партія Регіони" й "Протесний електорат" було виявлено розходження (при p<0,05) на нормативному рівні: для прихильників партії Регіонів більш значимою є цінність "справедливість", у порівнянні з іншою групою.

Значимих розходжень між цінностями рівня "індивідуальні пріоритети" не виявлено.

10. Значимих розходжень між цінностями груп "Партія Зелених" й "А.Яценюк" не виявлено.

11. При порівнянні цінностей групи "Партія Зелених" й "невизначившийся електорат", виявлено, що на рівні нормативних цінностей для другої групи менш значимими, порівняно із групою "Партія Зелених", є цінності: "творчість", "зріла любов", "самодисципліна", "єдність з природою", "широта поглядів", "відвага", "досягнення успіху" (при p<0,05) і вірогідно більш значимими (при p<0,01) є цінності "здоров'я" та "інтелект".

Серед цінностей рівня "індивідуальні пріоритети" розходження полягає у наступному: для прихильників Партії Зелених менш значимими є цінності групи "конформность" (при p<0,01).

12. При порівняльному аналізі цінностей групи "Протесний електорат" і групи "Партія Зелених" виявлено, що на рівні нормативних ідеалів для представників другої групи більш значимими (при p<0,05) є цінності: "творчості", "зріла любов", "єдність з природою", "широта поглядів", "відвага", "захист навколишнього середовища", "здоров'я", "інтелект", "уміння прощати", і менш значимою є цінність "потакання собі".

Рівень "індивідуальних пріоритетів" характеризується більшою значимістю (при p<0,05) для групи "Протесний електорат", у порівнянні із групою "Партія Зелених", ціннісного типу "конформність".

13. Знайдено розходження між цінностями групи "А.Яценюк" й "Невизначившийся електорат". На рівні нормативних ідеалів є розходження по цінностям: "влада", "почуття приналежності", "творчість", "соціальне визнання" (при p<0,05) і "повага до рідних, старших" (при p<0,01). Так для студентів групи "А.Яценюк" дані цінності більш значимі в порівнянні із другою групою.

На рівні "індивідуальних пріоритетів" значимі розходження не знайдені.

14. Між нормативними цінностями групи "А.Яценюк" й "Протесний електорат" знайдено значиме розходження (при p<0,05) по цінності "соціальна справедливість". Так для студентів групи "А.Яценюк", дана цінність представляється більш значимою.

На рівні індивідуальних пріоритетів знайдено розходження по ціннісному типу "доброзичливість", що для представників групи "Протесний електорат", більш значимий, у порівнянні з іншою групою.

15. Порівнюючи цінності групи "Протесний електорат" й невизначившийся електорат», знайдені розходження між значимістю цінностей нормативного рівня. Так, більш значимими (при p<0,05) для групи "невизначившийся електорат", є цінності "мир на землі", "соціальна справедливість", "інтелект".

На рівні індивідуальних пріоритетів, більш значимі (при p<0,05) для досліджуємої групи "Протесний електорат" є цінності групи "досягнення", а для групи "Протесний електорат" більш значимими виявилися цінності "влади".

Таким чином, можна зробити наступні висновки.

По–перше, у результаті аналізу цінностей кожної групи й аналізу відмінностей між їхніми ціннісними перевагами стало зрозуміло, що кожна виділена нами електоральна група характеризується своїми особливостями організації, ієрархії й значимості цінностей.

По–друге, у кожній дослідженій групі привалюють цінності «динамічного» суспільства, що виражається у прагненні до автономії, рівності, та відторгнені цінностей колективізму й строгої соціальної ієрархії.

Такі результати є показником, того що сучасна молодь має моральну базу для становлення стійкої громадської відповідальності, розвитку економіки та демократії.

По–третє, в організації цінностей рівня «нормативні ідеали» у більшості досліджених груп було виявлено конфлікт, який полягає в акценті на себе та акценті на інших.


ВИСНОВКИ

1. У роботі проведено теоретичний аналіз і емпіричне дослідження присвячене особливостям цінностей студентської молоді з різним електоральним вибором. Цінності в роботі розглядаються як стандарти і переконання, які керують життєвим вибором індивіда. Електоральний вибір визначається як продукт відображення й переробки людиною процесів й явищ навколишньої політичної реальності у вигляді суджень, висновків і рішень про свої дії як виборця, що визначається установками, цілями й цінностями індивіда.

2. Електоральній виборі молоді на час проведення дослідження розподілився на 6 основних позицій: «БЮТ», «Партія Регіони», «Партія Зелених», «А. Яценюк», «проти всіх», «неопредились».

3. Виявлені внутрішньогрупові особливості в організації цінностей. Так на рівні «нормативних ідеалів» для груп «БЮТ» и «Партія Регіони» важливими є цінності блоків «афективна автономія», «інтелектуальна автономія», «рівність». Для групи «Партія Зелених» найважливішими є цінності блоків «інтелектуальна автономія», «майстерність», Для групи «А. Яценюк» переважними є цінності блоків «інтелектуальна автономія», «афективна автономія», «майстерність». Група «протестний електорат» характеризується значимістю цінностей блоків «інтелектуальна автономія», «афективна автономія». Для групи «Невизначившийся електорат» важливими є цінності блоків «інтелектуальна автономія», «афективна автономія» та «рівність».

Протестній електорат студентської молоді та представники групи «БЮТ» відторгають цінності «гармонії», а студенти групи «Партія Зелених» цінності блоку «афективна автономія». Усі групи відторгають цінності блоку «ієрархія»

4. На рівні «індивідуальних пріоритетів» виявлені наступні особливості цінностей: для групи «БЮТ» важливими є цінності «доброзичливості», «досягнення», «безпеки»; для групи «Партія Регіони» і «Партія Зелених» найважливішими є цінності «доброзичливості» і «досягнення»; важливими для студентів групи «А. Яценюк» є цінності «стимулювання» та «гедонізму»; група «протестний електорат керується більшою мірою цінностями «досягнення» і «безпеки», а невизначившийся електорат студентської молоді керується цінностями «гедонізму», «стимулювання», «доброзичливості». Для усіх досліджуємих груп важливими є цінності «саморегуляції».

4. В організації цінностей індивідуального рівня груп «БЮТ», «Партія Регіони», «Партія Зелених» й «Протестний електорат» виявлено конфлікт «Акцент на себе – акцент на інших».

5. У результаті проведення дослідження із застосуванням критерію -U Мана - Уітні виявлені значимі міжгрупові розбіжності в значущості цінностей.

Так на рівні нормативних ідеалів виявлені й описані розбіжності між наступними групами судентів: «БЮТ» і «Партія Регіони»; «Партія Зелених» й «БЮТ»; "БЮТ" й "Невизначившийся електорат"; "Партія Регіони" й "Партія Зелених"; "Партія Регіони" й "А.Яценюк"; "Партія Регіони" й "Невизначившийся електорат";"Партія Регіони" й "Протесний електорат"; "Партія Зелених" й "невизначившийся електорат»; "Протесний електорат" і "Партія Зелених"; "А.Яценюк" й "Невизначившийся електорат";"А.Яценюк" й "Протесний електорат"; "Протесний електорат" й невизначившийся електорат.

На рівні «індивідуальних пріоритетів» виявлені та описані статистично значимі розходження між цінностями груп: "Протесний електорат" й «Невизначившийся електорат»; "А. Яценюк" й "Протесний електорат»; "Протесний електорат" і групи "Партія Зелених"; "Партія Зелених" й «Невизначившийся електорат";"Партія Регіони" й "Невизначившийся електорат";"БЮТ" й "Партія Регіони";"Партія Зелених" й "БЮТ"; "Партія Регіони" й "Партія Зелених";"Партія Регіони" й "А. Яценюк".

6. Не виявлено значимих розбіжностей між цінностями наступних груп студентської молоді: "БЮТ" й "Протесний електорат"; "Партія Зелених" й "А. Яценюк".


ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

1. А. Литвин Поведінка електорату на виборах до Верховної ради України у 1998 та 2002 роках // Психологія і суспільство. – 2003. – № 1. – С. 103 – 109.

2. Абрамова Г.С. Возрастная психология: Учебн. Пособие для студентов вузов. – М.: Академический проект, 2000. – С. 506 – 525.

3. Алексеева В.Г. Ценностные ориентации как фактор жизнедеятельности и развития личности // Психол.журнал 1984. Т.5. №5.

Бизнес Информ, 1998. – 492

4. Волков Б.С. Психология юности и молодежи: Учебн. пособие. – м.: Академический проект, 2006. – 256 с.

5. Гаджиев К.С. Полическая культура: концептуальный аспект // Полис. - 1991. - № 6.

6. Карандашев В.Н. Методика Шварца для изучения цінностей личности: концепция и методическое руководство. – СПб.: Речь, 2004. – 70 с.

7. Коломинский Я.Л. Человек: психология. – 2-е изд. – М.: Просвещение, 1986. – 223.:ил.

8. Лактионов А.Н. Координаты индивидуального опыта. –Харьков.

9. Лебедева Н.М. Базовые ценности русских на рубеже ХХI века // Психологический журнал. – 2000. – Т. 21. - № 3.

10. Молчанов С.В. Особенности ценностных ориентаций личности в подростковом и юношеском возрастах // Психологическая наука и образование. –2005. –№3.

11. Носенко Е.Л., Маєвська Н.А. Психологічні ознаки та напрямки їх змін в умовах соціально-економічних перетворень у країні: Монографія. – Х.: Тарбут Лаам, 2005. – 116 с.

12. Ольшанский В.Б. Личность и ее социальные ценности // Социология в СССР: В 2-х томах. Т.1. – М.: Мысль, 1965.

13. Ольшанский Д.В. Основы политической психологии. - Екатеринбург: Деловая книга, 2001. - 496 с.

14. Политическая психология. Уч. пособие для вузов / Под общей ред. А.А. Деркача, В.И. Жукова, Л.Г. Лаптева. – СПб: Питер, 2002.– 291с.

15. Политологический словарь / Под общ. Ред. В.И. Астаховой, Н.И. Панова.-Х.: Прапор, 1997. – 199 с.

16. Поліщук І.О. Політичні орієнтації нової генерації // Вісн. Харк. Нац. Ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – 2001. – № 518: Питання політології. – С. 84 – 89.

17. Поліщук І.О. Громадяни як виборці: проблема формування свідомої позиції // Вісн. Харк. Нац. Ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – 2002. – № 555: Питання політології. – С. 148 – 156.

18. Поліщук І.О. Еволюція культури політичних виборів в Україні: Монографія. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2008. – 352 с.

19. Поліщук І.О. Зміни в політичній культурі електорату Харківської області за підсумками виборів 2002 р. // Регіоналізація і вибори як засоби удосконалення владних відносин в Україні: теорія і практика: Наук. Моногр. – Х., 2003. – С. 490 – 507.

20. Поліщук І.О. Політичні знання та політичні інтереси громадян у контексті виборчого процесу: Вітчиз. та інозем. досвід // Людина і політика. – 2001. – № 4. – С. 84 – 96.

21. Психологический словарь / Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Политиздат, 494 с.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ  [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий