Смекни!
smekni.com

Стать, гени, культура (стр. 1 из 3)

Люди відрізняються друг від друга по безлічі параметрів, наприклад росту, ваги, цвіту волосся. Але дві найбільш значимі відмінності, на які в першу чергу звертають увагу навколишні і які найбільше важливі для Я-Концепцій і соціальних взаємин,- це расова приналежність і, звичайно ж, стать.

Пізніше ми розглянемо, яким образом раса й стать визначають оцінку й відношення навколишніх. А зараз зосередимося на понятті «гендер» - характеристиці, пов'язаної із чоловічим і жіночим початком. Яке поводження характерно для чоловіків у цілому? Чого від них найчастіше чекають? А чого чекають від жінок?

З 46 генних хромосом у людини - 45 одностатевих. Обидві статі подібні по багатьох фізіологічних характеристиках: хлопчики й дівчинки починають сидіти, ходити, «обзаводитися» зубами приблизно в тому самому віці. Подібні і їхні психологічні характеристики - такі, як загальний словниковий запас, інтелектуальні здатності, задоволеність життям, самооцінка. Чи треба із цього висновок, що чоловіки й жінки в основному схожі, є лише дрібні анатомічні особливості, що мають значення тільки в рідких випадках?

Насправді розходження є, і саме вони, а не маса подібностей, привертають увагу. Причому вони викликають інтерес не тільки в науці, але й у повсякденному житті. У порівнянні із чоловіками в жінок у середньому на 70 % більше жиру, але на 40 % менше м'язів, вони на 5 дюймів нижче. У чоловіків пубертатний період наступає двома роками пізніше; імовірність того, що вони погано розрізняють кольори, в 20 разів вище; і живуть вони на п'ять років менше. Жінки у два рази частіше страждають від занепокоєнь і депресій; у них краще розвинений нюх. Вони легше збуджуються безпосередньо після оргазму. Чоловіка в три рази частіше роблять самогубства й у п'ять разів частіше стають алкоголіками. У дитинстві хлопчики більше схильні до розладів мови й гіперактивності, а ставши дорослими - до асоціальних дій.

В 70-х роках багато вчених побоювалися, що дослідження розходжень між статями зміцнить існуючі стереотипи й між статеві розходження будуть розглядатися винятково як недоліки жінок. Результати досліджень підтвердили, що деякі стереотипи в сприйнятті жінок дійсно є: наприклад, вважається, що жінки менш агресивні, частіше піклуються про інших і більше чутливі. Це саме ті характерні риси, які оспівують феміністки й з якими воліє зіштовхуватися більшість людей. Тому не дивно, що люди так часто оцінюють свої почуття до жінок як більше сприятливі, чим свої почуття до чоловіків.

Гендерні розходження

Давайте зрівняємо чоловічі й жіночі соціальні зв'язки, домінування, агресивність і сексуальність. Описавши розходження, можна потім спробувати пояснити їх з погляду еволюції й культури. Що відбивають ці розходження? Тенденції, продиктовані природним добором? Або ж вони виробляються культурою й відбивають ті ролі, які чоловіки й жінки частіше грають, і ті ситуації, у яких вони діють?

Протистояння: незалежність - прихильність

У цілому поводження чоловіків варіюється від проявів твердості в конкурентній боротьбі до ніжної турботи. Те ж саме вірно й для жінок. Не заперечуючи цього, психологи затверджують, що жінки частіше чоловіків віддають пріоритет близьким відносинам між людьми.

Різниця проявляється вже з дитинства. Хлопчики прагнуть до незалежності, дівчинки до взаємозалежності. Хлопчики частіше грають в ігри, у яких чим більше народу, тим краще. Дівчинки воліють збиратися маленькими групами, у їхніх іграх менше агресивності, більше співучасті, там частіше ведуться довірчі бесіди й імітуються взаємини дорослих. У дозрілих літах гендерні розходження проявляються ще ширше. Чоловічі розмови в основному орієнтовані на рішення завдань, жіночі - на особисті взаємини. Зібравшись разом, чоловіки схильні обмінюватися інформацією, жінки - ділитися своїми життєвими проблемами й давати один одному поради. Серед студентів-першокурсників 5 з 10 чоловіків і 7 з 10 жінок говорять, що це дуже важливо - «допомагати тим, хто потрапив у лихо».

По даним Фелиції Пратто і її колег, жінки в основному тяжіють до роботи, у якій не так сильно підкреслюється міжстатеву нерівність (адвокатури, реклама, добродійність); чоловіка ж, навпроти,- до роботи, де нерівність підлог проявляється особливо явно (робота прокурором, сфера корпоративної реклами). У США в професіях, пов'язаних з опікою й турботою (наприклад, соціальні працівники, учителі, вихователі, доглядальниці) найчастіше зайняті жінки. Жінки більше схильні до добродійності: серед тих, хто заповів свою спадщину на суму понад 5 мільйонів доларів на благодійні цілі - 48 % жінок і 35 % чоловіків. Жіночі коледжі одержують величезні пожертвування від своїх випускниць.

Жінки - матері, сестри, дочки й бабусі - зв'язують родину воєдино. Жінки витрачають більше часу на турботу про дітей-дошкільників і старих батьків. Вони купують більше вітальних листівок і подарунків до днів народжень. Під час експерименту, у якому випробуваним пропонувалося охарактеризувати самих себе за допомогою фотографій, жінки частіше вибирали ті фотографії, де вони були оточені членами своєї родини .

Жінки більше схильні описувати себе як людей, що проявляють співчуття, здатних співпереживати - радуватися з тими, хто радується, і плакати з тими, хто плаче. Розходження в ступені емпатії простежуються між чоловіками й жінками й у лабораторних експериментах, правда в меншому ступені. Жінки частіше плачуть і частіше говорять, що вони засмучені чужими лихами. Це пояснює, чому й чоловіки, і жінки відзначають, що дружба з жінкою виявляється більше тісною, там можна знайти більше турботи й взаєморозуміння. У ті моменти, коли людина - не важливо, чоловік це або жінка - має потребу в тім, щоб поруч був хтось, з ким можна поділитися й радістю й горем, він скоріше звернеться до жінки.

Одним з пояснень розходжень у прояві емпатії може послужити той факт, що жінки звичайно краще інтерпретують емоції навколишніх. Проаналізувавши 125 досліджень сприйнятливості невербальних команд, Джудіт Хол виявила наступне: у цілому жінки перевершують чоловіків у розшифровці повідомлень, закладених в емоціях навколишніх. Наприклад, після демонстрації уривка німого кінофільму, під час якого на екрані демонстрували засмучена особа героїні, жінки більш точно визначали, що вона робила: критикувала когось або обговорювала своє розлучення.

Жінки більше вправні в невербальному вираженні емоцій. З особливою очевидністю це проявляється при вираженні позитивних емоцій, додають Ерік Коатс і Роберт Фельдман. Вони записували на відстібання поводження й особи людей у різні моменти життя: щасливі, сумні, розсерджені. Коли ці відеокліпи показували беззвучно, спостерігачі більш точно визначали, що демонструються саме щасливі моменти життя, якщо героями були жінки (чоловіка набагато вправніші у вираженні гніву).

Соціальне домінування

Уявіть собі двох людей: першого - не ризику, що боїться, прагнучого до влади, грубого, гнітючого, незалежного й сильного; і другого - ніжного, залежного, мрійливого, емоційного, покірного й слабкого.

Якщо на місці першого вам відразу представляється чоловік, а на місці другого - жінка, то ви не самотні у своїй думці, повідомляють нас Джон Уильямс і Дебора Бест. По усьому світі чоловіка вважаються більше гнітючими, владними, агресивними.

У всіх сучасних співтовариствах чоловіка домінують. Невідоме існування таких, де домінували б жінки. У світі законодавців тільки 12 % жінок, а жінок-президентів менш 1 %. Чоловіка сильніше, ніж жінки, стурбовані своїм лідерством у суспільстві й, очевидно, прихильніше ставляться до консервативних політичних діячів і програм, що підтримують нерівність. Серед присяжних засідателів чоловіків тільки половина, але в ролі голови вони виступають в 90 % випадків. Як типовий приклад більше високого статусу чоловіків можна згадати, що звичайно саме вони є ініціаторами побачень.

Властивий чоловікам стиль спілкування зміцнює їхній авторитет у суспільстві. Виступаючи як лідерів у ситуаціях, де немає твердого розподілу ролей, чоловіки більше схильні до авторитарності, жінки - до демократичності. Чоловікам набагато легше дається директивний стиль керівництва, орієнтований на рішення проблем, а жінкам - стиль суспільного лідера, що створює «дух команди».

У повсякденних розмовах чоловіка частіше виступають як люди, наділені владою: говорять із натиском, перебивають співрозмовника, торкають його руками, дивляться прямо в очі, рідше посміхаються. Жінкам властиві більше непрямі методи впливу на співрозмовника: вони рідше перебивають, більше тактовні й увічливі, менш самовпевнені.

Виходить, правильно говориться в одному з бестселерів 90-х років, що чоловіка - з Марса, а жінки - з Венери? Насправді, відзначають Кей Де й Маріанна Лефранс, жіночі й чоловічі стилі розмови варіюються залежно від соціального контексту. Багато чого зі стилю, що ми відносимо до сугубо чоловічого, типово для людей (і чоловіків, і жінок), убраних владою. Крім того, люди різняться й самі по собі. Зустрічаються й нерішучі чоловіки, що воліють підкорятися, а не командувати, і рішучі, самовпевнені жінки. Звичайно ж, було б занадто просто припустити, що чоловіки й жінки з'явилися з різних планет.


Агресія

Під «агресією» психологи розуміють поводження, націлене на заподіяння шкоди. В усьому світі полювання, бійка й війна споконвічно вважаються чоловічою справою. Під час опитувань чоловіка висловлюють більше терпиму позицію стосовно агресії, чим жінки. При проведенні експериментів - наприклад, регулюючи силу токовища й вірячи в те, що електрошок дійсно служить покаранням, - чоловіка також проявляють більшу агресивність. У Канаді співвідношення арештів чоловіків і жінок 11:1 - за вбивство й 8:1 - за погрозу або спробу застосування насильства; у Сполучених Штатах, відповідно, 10:1 і 5:1. І хоча число вбивств варіюється залежно від країни, але всюди чоловіка вбивають чоловіків приблизно в 20 разів частіше, ніж жінки - жінок.