регистрация /  вход

Експеримент в психології (стр. 1 из 3)

Зміст

Вступ

1. Метод експерименту в психології

2. Лабораторний і природний експеримент

3. Практичне застосування природного та лабораторного експерименту

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Як і кожна наука, що є галуззю людського пізнання, психологія, крім предмету, має ще й свої методи дослідження.

Метод - це спосіб осягнення сутності предмета, пізнання за допомогою системи пізнавальних та перетворювальних засобів перетворювань і принципів.

Центральним емпіричним методом універсальної групи є метод спостереження. Цей метод полягає в цілеспрямованому, обумовленому завданням умисному сприйнятті психічних явищ та з'ясуванні їх смислу.

Провідне місце серед методів психологічного дослідження (а загалом і всього наукового пізнання) займає експеримент. Такий метод характеризується можливістю активного втручання в досліджувану ситуацію з боку дослідника. Експериментальний метод поділяється на два види: природний експеримент, лабораторний експеримент.

Природний експеримент являє собою ніби проміжну ланку між методом спостереження та лабораторним експериментом. При використанні цього методу у звичайних життєвих умовах дослідник піддає експериментальному впливу умови, в яких протікає явище, що вивчається, а саме явище спостерігається в його природному виявленні.

Лабораторний експеримент проходить в штучних (лабораторних) умовах, коли експериментатор сам: ініціює лікувальний процес, організовує ситуацію; штучно моделює всі необхідні умови, використовує спеціальну апаратуру. Залежно від рівня втручання дослідника у перебіг психічних явищ експеримент може бути: констатуючим - психічні явища вивчаються без втручання експериментатора; формуючим, коли психічні явища вивчаються у процесі "штучного" цілеспрямованого розвитку із використанням різноманітних заходів. За схемою констатуючого експерименту можна також вивчати природу психічних властивостей у процесі їхнього розвитку, застосовуючи так звані поперечні та поздовжні зрізи.

1. Метод експерименту в психології

Психологія, як і кожна наука, включає методи дослідження, які поділяють на загальнонаукові, конкретні наукові та метанаукові методи. Загальнонаукові методи - це: аналіз - поділ властивостей чи відношень певного явища; синтез - поєднання різних елементів, ознак, властивостей, які об'єднують об'єкт і предмет в єдине ціле; індукція, що пов'язана з висновками, які перевіряються в процесі дослідження; дедукція, яка дає змогу на основі логічних правил із загальних висновків зробити менш загальні; моделювання, що дозволяє змінити реальний об'єкт вивчення об'єктом-замінником (моделлю), який містить у собі риси, зв'язки, стосунків об'єкта [5, с.39].

Застосовуються також такі методи, як гіпотетичний (на основі дедукції загальної гіпотези робиться висновок більш конкретного характеру), системний (пов'язаний із побудовою взаємозв'язків елементів цього складного об'єкта), теоретичні загальнонаукові методи. Вони включають: узагальнення, формалізацію та абстрагування.

Конкретні наукові методи відображають специфіку даної науки. Вони неоднакові в різних науках. Психологи користуються багатьма методами залежно від завдань. Одні з них виступають як основні, а інші - як додаткові, а саме: метод спостереження, який у психології використовується як метод об'єктивного спостереження та самоспостереження, або інтроспекції; метод об'єктивного спостереження, що має спеціальну мету, де позитивним є те, що зберігаються природні прояви; метод психічних явищ (але слід пам'ятати і про слабкі сторони цього методу: дослідник займає пасивну позицію, вимагає втрати великої кількості часу, обмежує виявлення причин).

Метод самоспостереження, або метод інтроспекції, є найбільш давнім у психології. Він використовується при дослідженні інтересів, уявлень, почуттів тощо.

При використанні цього методу потрібна особлива підготовка дослідника, вміння добре розподіляти увагу. Складність цього методу полягає у тім, що він вимагає від дослідника бути одночасно і суб'єктом, і об'єктом дослідження.

Лабораторний експеримент проводиться у спеціальному приміщенні, обладнаному сигнальними і реєструючими приладами, тобто він застосовується із використанням апаратурних пристроїв. Лабораторний експеримент прийшов у психологію з інших наук.

Природний експеримент розробив О.Ф. Лазурський. Він поєднав позитивні риси методу об'єктивного спостереження (природність) і лабораторного експерименту (цілеспрямований вплив на піддослідного). Цей експеримент дозволяє вивчати розвиток підростаючої особистості, її психічні процеси і властивості у природних умовах, ігровій, навчальній та трудовій діяльності [6, с.74].

Метод тестів застосовується здебільшого з метою 1) диференціації та порівняння за певними якостями учнів, які навчаються і виховуються приблизно в однакових умовах; 2) профвідбору, особливо на досить відповідальні професії.

Крім згаданих методик, у психології використовують методи бесід і анкетного опитування. Метод бесіди використовується при дослідженні темпераменту, умов розвитку характеру, інтересів тощо. Анкетне опитування використовується для збирання первинних даних, здебільшого у соціальній психології. Анкетний метод є порівняно економним методом збирання даних. Він дає можливість аналізувати й обробляти дані за допомогою статистики і застосовується в масових дослідженнях.

Використовують у психології і аналіз результатів діяльності, включаючи контент-аналіз, який умовно може бути охарактеризований як "наукове обґрунтування мистецтва читати між рядків".

Графологія - це наука, яка за допомогою почерку виявляє деякі психологічні риси людини.

Математичні методи (метанаукові) у психологічних дослідженнях є прогресивним явищем.

Щодо математичних методів, у психології існує два протилежні погляди - перший: математичні методи дозволяють перебороти всі недоліки у дослідженнях з психології; другий: математичні методи у психології нічого не дають. Прибічники другого методу вважають, що психологія є особливою наукою, до якої неможливо застосувати математичні методи. У психології математичні методи застосовують з різною метою - для обробки дослідних даних, математичного моделювання психологічних явищ. Модель (моделювання від фр. - "зразок") відображує не те, що насправді проходить, коли розгортається певний психологічний процес. Вона відображує те, що могло проходити. Моделювання - це відтворення характеристик певного об'єкта на іншому об'єкті, який спеціально створений для вивчення. Цей об'єкт є моделлю.

Потреба у моделюванні виникає тоді, коли дослідження об'єкта в даний момент є неможливим, коли наявні певні труднощі, коли дослідження вимагає тривалого часу. Такі умови часто виникають при вивченні багатьох психічних явищ [3, с.47].

Математична обробка даних у психології базується на статистиці.

Основою неекспериментальних методів є спостереження - певним чином організоване і цілеспрямоване сприймання заздалегідь визначених проявів психіки. Спостереження як метод психологічного дослідження відрізняється від звичайного спостереження тим, що попередньо планується і проводиться з дотриманням певних вимог. Зокрема, воно передбачає етап висування і перевірки гіпотези - судження про природу і сутність явища, що вивчається. Спостереження ведеться за планом, фіксується, в тому числі й з використанням технічних засобів. Застосування цього методу потребує спостережливості дослідника - вміння помічати характерні риси людини. Недоліки цього методу - вплив на результати спостереження рівня кваліфікації та індивідуально-психологічних особливостей спостерігача, його ставлення до об'єкта спостереження, непідконтрольність досліджуваного об'єкта. Проте лише спостереженню психіка відкриває себе як осередок, життя людини, тобто у її цілісності й повноті.

Різновидом спостереження є самоспостереження (інтроспекція) - вивчення дослідником особливостей власного внутрішнього світу. Він має ще більше недоліків, ніж спостереження, проте й непересічну цінність, адже це прямий шлях людини до самопізнання. Самоспостереження стає тут самоаналізом - способом проникнення у сутність свого Я. Психологи використовують такі продукти самоспостережень: щоденники, автобіографії, листи, спогади. Звичайно, і спостереження, і самоспостереження мають слугувати певній психологічній теорії. Без теорії та відповідних методологічних принципів їх не можна вважати методами психологічного (у цьому разі неекспериментального) пізнання [4, с.55].

Неекспериментальними способами проникнення у психологію людини є також бесіда та анкетування. Бесіда, за умови її правильної побудови, дає змогу створити більш чи менш адекватний образ людини. Для цього дослідник має ввести бесіду у потрібне річище, спонукати співбесідника до відвертості, утримувати в пам'яті хід бесіди. Анкетування охоплює, як правило, певну групу людей і проводиться за допомогою анкет - листів із запитаннями, спрямованими на досягнення мети дослідження. Складання анкет, як і ведення бесіди, - процес, що потребує професійної підготовки. Від того, як сформульовано запитання, наскільки при цьому враховано освітній, віковий, професійний склад опитуваних, залежать повнота і правдивість відповідей. Отримані результати підлягають кількісному і якісному аналізу. Шляхом анкетування за порівняно короткий час можна отримати значну за обсягом інформацію, проте вона має загальний характер і не відповідає завданням поглибленого дослідження.

Спостереження (самоспостереження), бесіда та анкетування самі по собі не є неекспериментальними методами психології. Швидше, це способи здобування емпіричного матеріалу, до якого ці методи (у вигляді якісного аналізу на ґрунті методологічних принципів) застосовуються. З цього погляду більше підстав називатися таким методом має вивчення продуктів діяльності, тим паче, що це відповідає системно-діяльнісному аналізу психіки. Під продуктом діяльності тут розуміється ідеальний або матеріальний предмет, в якому знайшов втілення психічний образ, що опосередковував діяльність, результатом якої він виступає. Вивчення продуктів діяльності можливе лише шляхом застосування методологічних принципів психології [2, с.24].

Узнать стоимость написания работы
Оставьте заявку, и в течение 5 минут на почту вам станут поступать предложения!