Смекни!
smekni.com

Психологічні особливості мотиваційної готовності до школи дитини старшого дошкільного віку (стр. 1 из 5)

Міністерство освіти і науки України

Криворізький державний педагогічний університет

Кафедра загальної та вікової психології

Курсова робота на тему:

«Психологічні особливості мотиваційної готовності до школи дитини старшого дошкільного віку»

Студентка ІІІ курсу

Одноворова Ю.В.

науковий керівник

к. п. н. Шамне А.В.

Кривий Ріг

2009


Зміст

Вступ

І. Теоретичні аспекти проблеми підготовки до навчання в школі

1.1 Психологічні особливості дітей старшого дошкільного віку

1.2 Психологічні критерії підготовки до навчання в школі дітей старшого дошкільного віку

1.3 Специфіка мотиваційної підготовки дітей старшого дошкільного віку

1.4 Методи визначення психологічної підготовки до навчання дітей старшого дошкільного віку

ІІ. Експериментальне навчання мотиваційної підготовки до навчання

2.1 Організація і методи обстеження підготовки до навчання

дітей старшого дошкільного віку

2.2 Кількісний і якісний аналіз результатів дослідження

Висновки

Література

Доповнення


Вступ

Коли ми говоримо про свідомість в контексті психодіагностики, то маємо на увазі довільність, внутрішній вольовий контроль і володіння мовою основних пізнавальних процесів дитини, його сприйняття, уваги, пам'яті, уяви, мислення [3.c.53].

Як свідомо регульовані, ці процеси у більшої частини дошкільників знаходяться на порівняно низькому рівні розвитку, оскільки когнітивний розвиток в даному віці ще далеко не завершено. Придбання пізнавальними процесами довільності починається у дитини приблизно з трьох-, чотирилітнього віку. Тому, здійснюючи психодіагностику дітей дошкільного віку, особливо раннього, слід мати на увазі, що тестові завдання не повинні вимагати від дитини високорозвинутого довільного управління своїми пізнавальними процесами. Якщо ця умова не враховуються, то в результаті тестування виникає небезпека одержати такі дані, які не цілком відповідають реальному рівню пізнавального розвитку дитини. Щоб правильно судити про рівень розвитку, досягнутий дитиною, необхідно тестові психодіагностичні завдання підбирати так, щоб вони одночасно були розраховані як на довільний, так і мимовільний рівень регуляції когнітивної сфери. Це дозволить адекватно оцінити, з одного боку, ступінь довільності пізнавальних процесів, а з іншого боку - реальний рівень їх розвитку в тому випадку, якщо вони ще не є довільними.

Про актуальність даної теми свідчить, що над її розв’язанням працювали, а також працюють і зараз дуже багато вчених, психологів таких як Костюк, Нємов, Венгер та багато інших. Розглядаючи всі аспекти цієї теми ми можемо побачити всі позитивні і негативні сторони психологічної готовності до школи дитини.

Метою є розглянути психологічні особливості мотиваційної готовності до школи дітей старшого дошкільного віку.

Предметом дослідження даної роботи є психологічні особливості мотиваційної готовності дітей 6-7 років. Об’єктом є діти старшого дошкільного віку.

Завданням є:

1. Дослідити теоретичні аспекти проблеми підготовки до навчання в школі.

2. Провести експериментальне навчання мотиваційної підготовки до навчання.

В своїй курсовій роботі користувалась методом аналізу, використовувала підручники, періодичні видання таких авторів, як Нємов, Венгер та інші.


1. Теоретичні аспекти проблеми підготовки до навчання в школі

1.1 Психологічні особливості дітей старшого дошкільного віку

Дослідження особи дитини дошкільного віку саме після себе скрутно з тієї причини, що більшість відомих особових тестів призначене для дорослих людей і засноване на недоступному дитині самоаналізі. Крім того, багато рис особи, які підлягають психодіагностиці, в дошкільному віці ще не сформовані, нестійкі. Тому тести для дорослих в психодіагностиці дітей частіше всього застосовувати не можна. У розпорядженні дитячого психодіагноста залишаються або спеціальні дитячі варіанти проектних тестів на зразок методики для вивчення мотиву досягнення успіху, або метод експертів, при використанні якого як експерти по відношенню до дітей-дошкільників виступають дорослі люди, особисто обізнані дану дитину. Тільки таким чином ми можемо судити про якості осіб дитини, які їм самим не усвідомлюються і самі ще знаходяться в процесі розвитку. Під мотивом досягнення успіху розуміється активне прагнення дитини до успіху в різноманітних ситуаціях і видах діяльності, особливо цікавих і значущих для нього, і перш за все там, де результати його діяльності оцінюються і порівнюються з результатами інших людей, наприклад, в змаганні[4.c.27]. Потреба в досягненні успіхів не є природженою, вона складається і формується в дошкільному дитинстві, в ранні роки і до моменту надходження дитини в школу може стати досить стійкою межею його особи. Вже в 5-6 літньому віці дітей по ступені розвиненості цієї потреби бувають досить значними. Від цих відмінностей, у свою чергу, залежить подальший розвиток дитини як особі, оскільки діти, що мають сильно виражену потребу в досягненні успіхів, звичайно добиваються в житті більшого як в особовому розвитку, так і в професійному зростанні, ніж ті, у кого ця потреба слабка або домінує протилежне нею прагнення - уникнення невдач.

Об'єкт і предмет дослідження - суть психологічної категорії, яке характеризує проблемне поле дослідження. У нашій курсовій роботі хотілося б розкрити проблему: наскільки добре діти старшого дошкільного віку підготовлені до школи, наскільки добре впливає бажання вчитися на інтерес до шкільних занять.

1.2 Психологічні критерії підготовки до навчання в школі дітей старшого дошкільного віку

Психологічна готовність складається з: мотиваційній, розумовій, вольовій і етичній готовності.

Поняття мотиваційної готовності включає відношення дошкільника до майбутнього навчання. Йдеться про позитивне відношення дитини до школи, про його настроєність на серйозну діяльність. Бажання стать учнем виникає майже у кожного старшого дошкільника. Це пояснюється тим, що дитина вже не задовольняється тими засобами зближення з життям дорослих, які йому надає гра. Він як би психологічно переростає гру хоча ще не перестає грати тривалий час, положення школяра все більше притягає дитину саме як сходинка дорослішання. Ваблять його і зовнішні атрибути шкільного життя: форма, приналежності учня. Так воно і є насправді: з переходом до шкільного життя змінюється суспільною положення дитини, у нього виникають нові обов'язки.

Проте бажання увійти до світу дорослих в новій якості не єдина причина для позитивної настроєності на майбутнє навчання. Друга причина полягає в пізнавальній активності, яка при завершенні дошкільного віку досягає щодо високого рівня розвитку. Для задоволення пізнавальних інтересів дитини на цьому рівні недостатньо «дошкільних» видів діяльності. Все настійніше ставати потреба в спеціальному навчанні, в бажанні пізнати нове, невідоме, розібратися в складному [8. c. 79].

Наукові дослідження показують, що великі труднощі в початковій школі випробовують не тільки ті діти, які не мають достатнього запасу знань і умінь, але перш за все ті, у яких не розвинена пізнавальна спрямованість, не сформована звичка думати, немає бажання шукати відповідь і т.д.

Не можна упевнено сказати про готовність до шкільного учення, того або іншої дитини, не з'ясувавши особливостей розвитку його пізнавальній активності, уявлень, що склалися, про школу, бажання вчитися і відношення до учення в цілому.

Мотиваційна готовність формується в кінці дошкільного - на початку шкільного віку як прояв потреби в знаннях - якісно нового етапу в розвитку пізнавальної діяльності дитини.

Одним з важливих завдань сучасної школи є формування пізнавальної активності дітей, розвиток їх творчих здібностей, готовності і уміння самостійно працювати: уміти виділяти істотні ознаки в сприйманих предметах і явищах, доступних його розумінню; порівнювати один предмет з іншим, указуючи на відмінність і схожість; визначати причину явищ, робити прості висновки. Дитина повинна уміти швидко знаходити певні предмети, дії, якості; підбирати слова з протилежним значенням; згруповувати декілька предметів за загальною ознакою [8. c.83].

Рівень розвитку мислення дітей старшого дошкільного віку дозволяє давати їм для вирішення завдання, розраховані на застосування одержаних знань, прояв кмітливості, кмітливості там, де чіткі знання не вистачає. До таких завдань відносяться розповіді, загадки, відповідь на які вимагає усвідомлення зв'язків і закономірностей явищ природи.

1.3 Специфіка мотиваційної підготовки дітей старшого дошкільного віку

Школа входить в життя дошкільника набагато раніше, ніж він переступає її поріг. У дитячому саду і удома діти з цікавістю виконують завдання, якщо їм говорять, що вони подібні школярам або важливі для підготовки до школи. Їх привертає шкільна дійсність зі всім тим новим, що вона несе: учнівська форма, ранець, класні кімнати, спортзал і ін. На грунті природного інтересу дітей до школи вже в умовах дошкільної установи необхідно формувати правильні уявлення про неї.

Наші спостереження показують, що у багатьох вихованців підготовчих груп знання про школу часом бідні і поверхневі. Ось, наприклад, як вони відповідають на питання «Чим тобі подобатися школа?»: «Школа подобатися тим, що там не сплять, там є довгі коридори», «В школі завжди ставлять хороші відмітки» і т.д. Першокласники з такими уявленнями про школу дуже швидко розчаровуються. Вони ж готові до учення як праці. Після перших же труднощів і зв'язаних з ними невдач іноді наступає таке сильне охолоджування до учбової діяльності, що у дитини пропадає всякий інтерес до шкільних занять і він шукає задоволення в позаурочному житті [2. c.72].

Введення розповіді-загадки в бесіду, дидактичну гру, в заняття не тільки пожвавив його, але забезпечує активність розумової діяльності дітей. Незвичність ситуації, новизна форми підношення знайомого матеріалу підвищує інтерес до завдання. Наприклад, розповіді-загадки про природу допомагає глибше осмислити сукупність ознак, характерних різним порам року, знайти і виразити залежність змін рослинного і тваринного світу від сезонних явищ.