Зміст:
Анотація
Вступ
«Шлюбний ринок», шлюбне коло, шлюбний вибір
Шлюбність
Шлюбна поведінка
Чинники шлюбного вибору
Висновок
Бібліографія
Annotation
Marriage is the form of relations sanctioned and managed society between a man and woman which determines them right and duties on attitude toward each other and to the children.
Considered the first form of the public adjusting of carnal knowledges, дуально family, or group marriage, characteristic for the early stage of primitive society. Group marriage was a relation between births (but not between persons). Every sexual copulas into family were strict forbidden (екзогамія). That group marriage was expressed in that man and wife of not tendon together and did not belong to one economic domestic collective.
In future group marriage between the members of the different articles narrowed to the persons which belonged to one generation, and then gradually changed парним marriage. At first at, probably, it was lived парному marriage of wife separately, then a man began to pass to the sort of wife (матрилокальний marriage), and later wife - in the sort of man (патрилокальний marriage), property was separate, vestiges of group marriage were saved.
Passing to agriculture and cattle breeding promoted the economic role of man, парний marriage is strengthened as a result, gives beginning monogamy marriage, to strengthening integrity of family. During historical development becomes the basic form of marriage exactly моногамия1; it is combined in the row of people with полігамією, however abbreviated distribution of the last is.
The conclusion of marriages and choice of marriage partner takes a place under determining influence of social and economic factors.
In the рабовласницьких states marriage was acknowledged only for free citizens; the marriage copulas of free were sharply reprobated with slave girls.
Gomogamnye1 marriages dominated in feudal societies, especially among rulings classes or states. Marriages between serfs usually consisted on will of squire. Strengthening social and brings the especially economic function of family to complication of order celebration of over marriage which an agreement is preceded about his financial terms (redemption, dowry). Responsibility and initiative at celebration of marriage, and also choice of marriage partner become the functions of section of family.
The evolution of marriage and family causes the row of the phenomena, such, as growth of frequency of broad patterns, decline of birth-rate below than level, necessary for the simple recreation of population, and others like that
Celebration of marriage - one of basic parameters of шлюбності2, and stopping marriage - разводимости3 and овдовения3. In demography each such fact is examined as a demographic event and as a change of the marriage state, and sequence of such facts in a generation - as a demographic process.
The marriage state is position of person in relation to the institute of marriage, determined in accordance with consuetudes and legal norms of country. Distinguish those which do not consist at marriage and consist at marriage. In the conditions of monogamy marriage that does not consist at marriage divided by what never consisted at marriage, widowed and divorced. The categories of the marriage state are transferred considered basic and selected in most developments of statistical information. At to marriage, divorce, овдовении takes a place transition of person from one category of the marriage state in other, aggregate of such transitions there is a process of recreation of marriage structure of population which in demography is examined as component part of recreation of population.
The account of distributing of population on the categories of the marriage state is needed at the study of шлюбності, stopping of marriage, forming and development of family, and also processes of birth-rate and death rate. The marriage state of person is determined at a census or survey of population usually on principle of self-determination (that from words polled) and not always coincides with that which is writtenin in documents, and it results in incomplete comparableness of information from different sources.
Вступ
Шлюб - це санкціонована і регульована суспільством форма відносин між чоловіком і жінкою, що визначає їх права і обов'язки по відношенню один до одного і до дітей.
Першою формою суспільного регулювання статевих відносин вважається, дуально-родовий, або груповий шлюб, характерний для ранньої стадії первісного суспільства. Груповий шлюб був відношенням між пологами (а не між особами). Всякі статеві зв'язки усередині роду були строгий заборонені (екзогамія). Тобто груповий шлюб виражався в тому, що чоловік і дружина не жили разом і не належали до одного господарчо-побутового колективу.
Надалі груповий шлюб між членами різних статей звузився до осіб, що належали одному поколінню, і потім поступово змінився парним шлюбом. Спочатку при парному шлюбу дружини, ймовірно, жили окремо, потім чоловік почав переходити в рід дружини (матрилокальний шлюб), а пізніше дружина - в рід чоловіка (патрилокальний шлюб), майно було роздільним, зберігалися пережитки групового шлюбу.
Перехід до землеробства і скотарства підвищив господарську роль чоловіка, внаслідок чого парний шлюб зміцнюється, дає початок моногамному шлюбу, зміцнюючому цілісність сім'ї. В ході історичного розвитку основною формою шлюбу стає саме моногамия1; у ряду народів вона поєднується з полігамією, проте розповсюдження останньої скорочується.
Висновок шлюбів і вибір шлюбного партнера відбувається під визначальним впливом соціальних і економічних чинників[1].
У рабовласницьких державах шлюб був визнаний лише для вільних громадян; різко засуджувалися шлюбні зв'язки вільних з рабинями.
У феодальних суспільствах панували гомогамные1 шлюби, особливо серед правлячих класів або станів. Шлюби між кріпосними зазвичай полягали по волі поміщика. Посилення соціальною і особливо економічній функції сім'ї приводить до ускладнення порядку укладення шлюбу, якому передує домовленість про його матеріальні умови (викуп, придане). Відповідальність і ініціатива при укладенні шлюбу, а також вибір шлюбного партнера стають функціями розділу сім'ї.
Розвиток індустріального суспільства, що супроводжується зростанням освіти і втягуванням жінки в суспільне виробництво, приводить до нової зміни шлюбу:
1. процес секуляризації (звільнення від церковного впливу в суспільній діяльності) приводить до поступової заміни церковного2шлюба гражданским шлюбом;
2. укладення шлюбу спрощується, полегшується процедура розлучення;
3. зростання загальної і спеціальної освіти підвищує шлюбний возраст4. Росте число чоловіків і жінок, не вступаючих в шлюб; збільшується число дошлюбних зв'язків і незаконнонароджених дітей.
В Україні, з 1939 по 1959гг., спостерігалося помітне підвищення середнього віку вступу до шлюбу, що виразилося, перш за все, в зниженні частки чоловіків, що полягають в шлюбу, і жінок у віці від 18 до 24 років. Цей процес значною мірою був викликаний:
· продовженням термінів навчання;
· різким збільшенням частки студентів і що інших вчаться серед осіб цих віків;
· істотним збільшенням питомої ваги міських жителів, які, як правило, одружуються в більш старших віках, ніж сільське населення.
Але вже в 60-і роки цей вік почав знижуватися. Ймовірно, помітну дію на цей процес надала акселерація розумового і фізичного розвитку молоді, лібералізація статевої моралі, яка пов’язана з ширшим розповсюдженням дошлюбних зв'язків, що приводять в умовах низької культури контрацепції до незапланованої вагітності у незамужніх жінок, що веде до народження дітей в умовах шлюбу, що стимулює.
Еволюція шлюбу і сім'ї викликає ряд явищ, таких, як зростання частоти розлучень, зниження народжуваності нижче за рівень, необхідний для простого відтворення населення, і тому подібне
Укладення шлюбу - один з основних параметрів шлюбності2, а припинення шлюб - разводимости3 і овдовения3. У демографії кожен такий факт розглядається як демографічна подія і як зміна шлюбного стану, а послідовність таких фактів в поколінні - як демографічний процес.
За українським правом шлюб регламентується кодексом про шлюб і сім'ю. Юридичні наслідки викликає лише шлюб, зареєстрований в передбаченому законом порядку (на відміну від фактичного шлюбу, церковного шлюбу). Велике значення при укладенні шлюбу має рішення питання про режим майна майбутнього подружжя - спільність або нарізність сімейного майна (у ряді країн передбачається укладення спеціального шлюбного договору або шлюбного контракту).
Шлюбний стан – це положення особи по відношенню до інституту шлюбу, визначуване відповідно до звичаїв і правових норм країни. Розрізняють тих, що не полягають в шлюбу і полягають в шлюбу. В умовах моногамного шлюбу що не полягають в шлюбу діляться на що ніколи не полягали в шлюбу, овдовілих і розведених. Перераховані категорії шлюбного стану вважаються основними і виділяються в більшості розробок статистичних даних. При шлюбу, розлученні, овдовении відбувається перехід особи з однієї категорії шлюбного стану в іншу, сукупність таких переходів є процес відтворення шлюбної структури населення, яке в демографії розглядається як складова частина відтворення населення[2].
Облік розподілу населення по категоріях шлюбного стану необхідний при вивченні шлюбності, припинення шлюбу, формування і розвитку сім'ї, а також процесів народжуваності і смертності. Шлюбний стан особи визначається при переписі або обстеженні населення зазвичай за принципом самовизначення (тобто із слів опитуваних) і не завжди співпадає з тим, що записане в документах, а це приводить до неповної зіставності даних з різних джерел.
«Шлюбний ринок», шлюбне коло, шлюбний вибір
Для розуміння терміну шлюбності необхідно мати уявлення про такі поняття, як «шлюбний ринок», шлюбне коло, шлюбний вибір (оскільки від їх наявності і формування залежить шлюбність.)
«Шлюбний ринок» - це термін, вживаний для умовного позначення системи співвідношень численностей різних груп шлюбоспособного населення. Ситуація на «шлюбному ринку» залежить від числа потенційних шлюбних партнерів в населенні в даній території, його вікової – статевої структури. У зв'язку з тим, що традиції і соціокультурні норми застерігають, що дружина, як правило повинна бути молодше за чоловіка, ситуація на «шлюбному ринку» визначається співвідношенням числа молодих, жінок, що не полягають в шлюбу, і не одружених чоловіків декілька більш старшого віку. Несприятлива ситуація викликається диспропорцією чисельності полови, що виникає в результаті військових втрат або різких змін рівня народжуваності, а так само незбалансованих по підлозі масових міграцій[3].
Перепис 1959 р. зафіксував різкі порушення чисельності шлюбоспособных контингентів. Масова загибель у Великій Вітчизняній війні у віках старше за 35-ть років і частково 30-34-ех років зменшило вірогідність вступу до шлюбу для жінок, що не вступили в нього до війни або мужів, що втратили на ній, і, навпаки, підвищило її для відповідних поколінь чоловіків. Для сільського населення диспропорція чисельності шлюбоспособных контингентів посилювалася міграцією чоловіків з сіл в міста, що розвернулася з кінця 1940-х рр.
Перепис 1989 р. зафіксував несприятливу ситуацію на «шлюбному ринку» для сільський чоловіків і міських жінок, викликану інтенсивною жіночою міграцією з сіл в міста в 1960-і рр. Порушення співвідношення чисельності полови на «шлюбному ринку» також може бути характерне для певної території і носити локальний характер. Так, наприклад, із-за нерівномірності розподілу робочих місць виникають чоловічі і жіночі міста.