регистрация /  вход

Рекомендації щодо застосування нового Плану рахунків бухгалтерського обліку на підприємствах і (стр. 6 из 8)

Порядок ведення аналітичного обліку фінансових результатів Інструкцією не встановлений, але організація та ведення його має важливе значення, бо аналітичний облік до окремих субрахунків рахунку 79 “Фінансові результати” служить основою для об’єктивного заповнення Звіту про фінансові результати підприємства за звітний рік, для аналізу фінансових результатів господарсько-фінансової діяльності.

На рахунок 79 “Фінансові результати” заключними записами в кінці року списують доходи, враховані на рахунках 70-75 наростаючим підсумком з початку року та витрати підприємства, накопичені протягом року на рахунках класу 9 “Витрати діяльності”.

Чистий дохід підприємства за місяць або інший звітний період визначається шляхом віднімання від суми доходу (виручки), що відображається за кредитом рахунків класу 7 “Доходи і результати діяльності” записом за дебетом цих рахунків сум нарахованих податку на додану вартість, акцизного збору та інших податків з обороту та вирахувань з доходу.

Таким чином, рахунок 79 “Фінансові результати” певною мірою виконує функції старого рахунку 80 “Прибутки і збитки”. У зв’язку з тим, що в новому Плані рахунків відсутній рахунок, аналогічний за економічним змістом рахунку 46 “Реалізація”, рахунок 79 “Фінансові результати” є єдиним результатним рахунком.

Рахунки класів 7 “Доходи і результати діяльності” та 9 “Витрати діяльності” призначені для обліку та накопичення інформації для складання Звіту про фінансові результати. В принципі для кожної статті звіту передбачений окремий бухгалтерський рахунок.

На рахунках класу 8 “Витрати за елементами” обліковують та накопичують витрати підприємства за елементами, інформація про які необхідна для заповнення розділу ІІ “Елементи операційних витрат” Звіту про фінансові результати: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, операційні витрати та інші і затрати.

Витрати операційної (основної) діяльності групуються за наступними економічними елементами:

- матеріальні затрати;

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- амортизація;

- інші операційні витрати..

До складу елемента “Матеріальні затрати” включається вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва):

- сировини і основних матеріалів:

- купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів:

- палива й енергії:

- будівельних матеріалів:

- запасних частин:

- тари й тарних матеріалів:

- допоміжних та інших матеріалів.

До складу елемента “Витрати на оплату праці” включаються заробітна плата за окладами й тарифами, премії та заохочення, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.

До складу елемента ”Відрахування на соціальні заходи” включаються відрахування на пенсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи.

До складу елемента “Амортизація” включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.

До складу елемента “Інші операційні витрати” включаються витрати операційної діяльності, які не увійшли до складу вище вказаних елементів, зокрема витрати на відрядження, на послуги зв’язку, на виплату матеріальної допомоги, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо.

З метою спрощення бухгалтерського обліку окремі малі підприємства можуть не використовувати рахунок 23 “Виробництво” та рахунки класу 9 “Витрати діяльності”. В цьому разі такі малі підприємства ведуть облік витрат лише на рахунках класу 8 “Витрати за елементами” за елементами витрат. В кінці року заключними записами списують ці витрати безпосередньо на дебет рахунку 79 “Фінансові результати” на зменшення отриманого чистого доходу (Дт 79 - Кт 70, 71 та ін.)

Можливі різні схеми використання рахунків класу 8 “Витрати за елементами”. Найбільш простою, на наш погляд, є схема, за якою на виробничих підприємствах прямі та непрямі виробничі витрати відображаються протягом місяця на рахунку 23 “Виробництво” та списуються на випущену за місяць продукцію бухгалтерською проводкою:

Дт 26 “Готова продукція”

Кт 23 “Виробництво” - на суму фактичної виробничої собівартості виготовленої готової продукції або списується на виконані роботи та надані послуги контировкою:

Дт 903 “Собівартість реалізованих робіт і послуг”

Кт 23 “Виробництво” - на фактичну собівартість робіт і послуг

При цьому невиробничі операційні витрати відображаються та накопичуються протягом року на рахунках 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут” і 94 “Інші витрати операційної діяльності”, а в кінці року сальдо списується заключними записами з кредиту цих рахунків на дебет субрахунку 791 “Результат основної діяльності”. В цьому разі витрати підприємства за елементами визначаються (сумуються) для заповнення розділу другого Звіту про фінансові результати за даними аналітичного обліку до рахунків 23, 91, 92, 93 і 94.

Підприємства можуть також використовувати одночасно рахунки класів 8 “Витрати за елементами” і 9 “Витрати діяльності” для отримання інформації про витрати за елементами системним шляхом. Отже, підприємства мають широкі можливості самостійно вирішувати як краще їм використати новий План рахунків для фінансового та управлінського обліку.

Порядок списання з рахунків класу 8 “Витрати за елементами” накопичених на них витрат на рахунок 23 “Виробництво” та на рахунки класу 9 “Витрати діяльності”, а також порядок їх розподілу на окремі види продукції (робіт, послуг) Інструкцією не встановлені.

На рахунках класу 9 “Витрати діяльності” обліковують та накопичують витрати, пов’язані з господарсько-фінансовою діяльністю підприємства та надзвичайними подіями: собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), загальновиробничі та адміністративні витрати, витрати на збут (в торгівлі витрати обігу), інші витрати операційної діяльності, фінансові та інші витрати, надзвичайні витрати, а також податки на прибуток.

На рахунку 90 “Собівартість реалізації” на виробничих підприємствах відображають та накопичують інформацію про виробничу собівартість (без загальногосподарських, тобто адміністративних витрат) реалізованої готової продукції (робіт, послуг), а в торгівлі - собівартість реалізованих товарів.

Зіставлення протягом року в квартальних Звітах про фінансові результати чистого доходу, визначеного на рахунках класу 7 “Доходи і результати діяльності” та витрат, визначених наростаючим підсумком з початку року на рахунках класу 9 “Витрати діяльності” оперативно (без запису на бухгалтерських рахунках) визначають валовий фінансовий результат господарсько-фінансової діяльності підприємства - прибуток або збиток.

Накопичена протягом звітного року на рахунку 90 “Собівартість реалізації” інформація про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт та наданих послуг (субрахунки 901 – 903) списується в кінці року заключними записами на відповідні субрахунки рахунку 79 “Фінансові результати”.

Якщо з відображенням на рахунку 90 “Собівартість реалізації” виробничої собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) проблем практично немає, то Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 “Запаси” та Інструкцією про застосування Плану рахунків конкретний порядок визначення і відображення в бухгалтерському обліку собівартості реалізованих товарів не встановлений, а наявні вказівки про це нормативних документів суперечливі. Уважаємо, що собівартість реалізованих товарів повинна визначатись і відображатись в обліку аналогічно, як до введення нового Плану рахунків, але з врахуванням змін, що випливають з положень ПСБО 9 “Запаси” та застосування нового Плану рахунків. Конкретно ці питання розглядаються на загальних схемах та у викладі питань бухгалтерського обліку основних господарських операцій на оптових та роздрібних торговельних підприємствах.

Порядок ведення аналітичного обліку до окремих субрахунків рахунку 90 Інструкцією не встановлений. Безперечно, що при організації та веденні аналітичного обліку собівартості реалізації кожне підприємство повинно врахувати специфіку своєї діяльності та забезпечити накопичення в аналітичному обліку інформації про собівартість реалізованої готової продукції (товарів, робіт, послуг) для контролю та економічного аналізу..

На рахунку 91 “Загальновиробничі витрати” виробничі підприємства обліковують протягом місяця виробничі накладні витрати на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного і допоміжного виробництва, а також витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування. Цей рахунок заміняє старі рахунки 24 “Витрати на експлуатацію машин і обладнання” та 25 “Загально виробничі витрати.

Накопичені протягом місяця на рахунку 91 загальновиробничі витрати списують за розрахунком розподілу їх на види (групи) готової продукції на дебет рахунку 23 “Виробництво” або на дебет рахунку 90 “Собівартість реалізації” - на собівартість реалізованих виконаних робіт та наданих послуг.

Аналітичний облік загальновиробничих витрат ведеться за місцями виникнення, центрами й статтями (видами) витрат. Економічний зміст загально виробничих витрат встановлений пунктом 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”.

До видання галузевих методичних рекомендацій з обліку затрат і калькулювання собівартості готової продукції (робіт, послуг) рекомендується вести аналітичний облік загально виробничих витрат за наступною номенклатурою статей:

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ  [можно без регистрации]
перед публикацией все комментарии рассматриваются модератором сайта - спам опубликован не будет

Ваше имя:

Комментарий

Хотите опубликовать свою статью или создать цикл из статей и лекций?
Это очень просто – нужна только регистрация на сайте.